Таксономія і систематика роду Сolchicum L. (Соlchicaceae A.P. De Candolle)
It is critically analyzed a taxonomic status of genus Colchicum L. Different authors' systematic position of a genus Colchicum L. is presented. The species list of a genus is given.
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Англійська |
| Опубліковано: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2007
|
| Онлайн доступ: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/799 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Plant Introduction| _version_ | 1860123977324691456 |
|---|---|
| author | Gnatiuk, A.M. |
| author_facet | Gnatiuk, A.M. |
| author_sort | Gnatiuk, A.M. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-12-26T12:37:01Z |
| description | It is critically analyzed a taxonomic status of genus Colchicum L. Different authors' systematic position of a genus Colchicum L. is presented. The species list of a genus is given. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2565387 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:45:49Z |
| format | Article |
| fulltext |
17ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 2
Назва "сolchicum" походить від грецького
слова "колхіс" (грецька назва Західної Гру�
зії, стародавня Колхіда). Уже за часів Го�
мера ця назва була відома в Греції та її ко�
лоніях. Греки назвали невідому рослину
колхіконом. Грецький ботанік Діоскорид,
який жив у І ст. н. е., вперше дав детальний
опис і малюнки колхікона з плодами та квіт�
ками.
У ХVІ ст. французький ботанік Жозеф
Пітон Турнефор вперше описав групу рос�
лин під назвою Сolchicum Тurn., звісно, у
широкому розумінні. Як відомо, Турнефор
належав до ботаніків�королістів, які опису�
вали рослини за будовою віночка, і тому за�
пропоновані ними роди були досить штуч�
ними. У 1737 р. К. Лінней у праці "Філософія
ботаніки" описав пізньоцвіт у ранзі роду,
точніше визначивши його обсяг [12]. Отже,
науково достовірний опис роду, наведений у
працях "Види рослин" та "Роди рослин", на�
лежить К. Ліннею, але ще довго латинська
назва роду містила криптоніми обох дослід�
ників: Сolchicum (Тоurn.) L. [20, 24]. Нині код
роду у "Флорах" має такий вигляд: Сolchi�
cum L., 1737, Gen. Pl., ed. 5:159; 1753, Sp. pl.,
ed. 5:159; Лектотип: С. autumnale L. (Тип не�
відомий). У 1737 році К. Лінней описав бли�
зькоспоріднений рід Bulbocodium L., в якому
нині залишилось лише два види. У 1798 р.
іспанський ботанік Л. Рамонд де Карбоніє�
рес відокремив від родового комплексу Bul�
bocodium L. споріднену групу рослин і опи�
сав їх у ранзі нового роду Merendera —
Quita meriendas (пізня квітка). Ще пізніше,
у 1879 р., російський ботанік Е. Регель вия�
вив в околицях Ташкента дивну рослину,
яка цвіла рано навесні, за будовою квітки
була схожа на шафран, а за будовою буль�
боцибулини — на пізньоцвіт. Дослідник
описав її в ранзі роду Synsyphon Rgl., проте
ботаніками цей таксон не був визнаний [15].
У 1927 р. болгарський ботанік Б. Стефанов у
своїй праці "Монографія на рода Сolchicum
L." об'єднав роди Сolchicum, Merendera,
Synsyphon та Bulbocodium в один і розді�
лив його на два підроди: Archiсolchicum та
Euсolchicum [17]. До першого він відніс ви�
ди, яким властива синантність (одночасна
поява (надземна) листків і квіток). Цей
підрід автор вважав більш примітивним, а
підрід Euсolchicum, для видів якого харак�
терна гістерантність (неодночасна поява
листків і квіток) — еволюційно більш прог�
ресивним. На об'єднання вказує у своїй
роботі і Р. Дальгрен (1985) розділивши
трибу Сolchicеае лише на два роди: An�
drocymbium i Colchicum (до якого вклю�
чив Merendera, Synsyphon та Bulbocodi�
um) [35]. К. Перссон (1993), яка досліджу�
вала види роду в Туреччині та Ірані, і сис�
тематик Б. Норденстам (1998) також
УДК 582.572.3
А.М. ГНАТЮК
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
ТАКСОНОМІЯ І СИСТЕМАТИКА РОДУ
СOLCHICUM L. (СОLCHICACEAE A.P. de CANDOLLE)
Критично проаналізовано таксономічний статус роду Сolchicum L. Наведено систематичне положення роду
Colchicum за системами різних авторів. Подано список видів роду.
© А.М. ГНАТЮК, 2007
ЗЗббеерреежжеенннняя
ррiiззннооммааннiiттттяя ррооссллиинн
18 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 2
АА..ММ.. ГГннааттююкк
об'єднують ці роди в один [35, 41]. Однак ми
вважаємо таке об'єднання недоцільним,
оскільки, крім Synsyphon, інші три роди іс�
нують де�факто і де�юре самостійно.
На відміну від Merendera та Bulbocodium
оцвітина у пізньоцвітів зрослолиста, віноч�
коподібна, з шестироздільним лійкуватим
відгином і довгою трубочкою. Листки і
квітки у нижній частині обгорнуті безлисти�
ми піхвами. Квітки поодинокі або у пучках,
мають маленький приквіток і сидять на ду�
же вкороченій ніжці, двостатеві, більш�
менш великі, пурпурові, рожеві, білі або
жовті. Тичинок 6, прикріплених до зіва
оцвітини, з них три внутрішні — довші; ти�
чинкові нитки шилоподібні, при основі тро�
хи потовщені; пиляки лінійні або довгасті.
Сolchicum kesselringii Rgl., С. luteum Baker i
С. bornmuelleri Freyn мають тичинки одна�
кової довжини. Пилкові зерна двопорові або
чотири�, багатопорові [8]. Стовпчиків 3, нит�
коподібних, вгорі прямих або відігнутих, з
булавоподібними приймочками. Зав'язь
тригнізда, підземна. Бульбоцибулина вкри�
та плівчастими або шкірястими бурими обо�
лонками (піхвами), які зазвичай подовжені
у більш�менш довгу шийку, яка охоплює
нижню частину рослини. Сolchicum boissieri
Orph., C. asteranthum Vassil. et K. Perss.,
С. minutum Perss. i С. psaridis Heldr. ex Ha�
lacsy мають горизонтально розміщену дуже
довгу і вузьку бульбоцибулину, схожу на
кореневище, яка близька за будовою до
бульбоцибулин роду Merendera. Стебло ду�
же вкорочене, підземне. Квітки і листки
з'являються більш�менш одночасно навесні
або квітки з'являються наприкінці літа чи
восени, а листки і плоди — навесні наступ�
ного року. Плід — яйцеподібна або яйцепо�
дібно�довгаста септицидна коробочка: від�
кривається вгорі по перетинках коміссу�
рального шва (у місці зростання країв пло�
долистиків). Насіння численне, кулясте або
округло�яйцеподібне, з бурою зморшкува�
тою оболонкою і великим м'ясистим нарос�
том уздовж рубчика від халази до мікро�
піле. Це — арилоїд, який містить крохмаль і
у зрілому стані виділяє на своїй поверхні
цукри у вигляді крапель. Коли насіння до�
стигає, він сильно збільшується і займає
більшу частину поверхні. Цей наріст приз�
начений для приваблення мурашок, які по�
ширюють насіння. Квітки пізньоцвітів про�
тогінічні, запилюються бджолами і менш
продуктивно — мухами. Оранжевий нек�
тарник, розташований дещо вище місця
зростання тичинкової нитки із сегментом
віночка, виділяє нектар, який заповнює ко�
роткі жолобки сегмента оцвітини, і захище�
ний шерстистими волосками [6, 19, 20, 24].
Рід Colchicum L. обрано номенклатурним
типом монотипної родини Соlchicaceae.
Проте серед дослідників досі немає одно�
стайної думки як щодо таксономічної са�
мостійності цієї родини, так і щодо її обсягу.
Так, родина Со1chicaceae одними авторами
розглядається як самостійна, інші об'єдну�
ють її з Melanthiaceae або з Liliaceae. Впер�
ше родина Пізньоцвіті (Соlchicaceae) була
виділена швейцарським ботаніком О.П. Де�
Кандолем у 1805 р. До її складу він включив
шість родів: Bulbocodium, Colchicum і Me�
rendera (які і сьогодні залишились в ній) та
Erythronium, Tofieldia і Veratrum (їх зараз
відносять до Liliaceae, Tofieldiaceae та Me�
lanthiaceae відповідно) [32].
Родина Мелантієві була вперше виділе�
на у 1802 р. (на три роки раніше за Соlchica�
ceae) німецьким ботаніком А. Бачем. Такі ви�
датні систематики, як С. Ендліхер (1836,
1841), Р. Браун (1810), Дж. Ліндлі (1836, 1846),
А. Шніцлейн (1843, 1846) визнавали родину
під цією назвою, а П.Ф. Горянінов (1834),
Й. Вармінг (1879) і П.Е. Буасьє (1884) —
під назвою Colchicaceae. У системах А. Ейх�
лера (1875), Дж. Бентама і Дж. Гукера
(1884), А. Енглера (1889) та їх послідовників
родина Мелантієві (разом із пізньоцвітами)
включена в ранзі підродини у велику і до�
сить різнорідну родину Liliaceae, виділену
ще А.Л. Жюсьйо (1789). Такий самий таксо�
номічний статус пізньоцвітів і майже такий
самий обсяг родини лілейних у системах
Ветштейна, Бессі і Халліра, майже в усіх
19ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 2
ТТааккссооннооммііяя іі ссииссттееммааттииккаа ррооддуу ССoollcchhiiccuumm LL.. ((ССооllcchhiiccaacceeaaee AA..PP.. ddee CCaannddoollllee))
сучасних працях із систематики, в усіх виз�
начниках та "флорах" [2, 3, 5, 14, 19, 20, 23,
24]. Проте у першій чверті ХХ ст. робляться
спроби розділення "лілейних" на кілька
більш природних родин. Так, відомий гол�
ландський ботанік Я.П. Лотсі (1911) у тре�
тьому томі "Лекцій про ботанічну родослов�
ну" відновлює цілий ряд родин, встановле�
них раніше ботаніками, і додає до них нові
родини. Однак система Лотсі не одержала
визнання [6].
Ф. Буксбаум (1925—1937) здійснив пов�
ний морфологічний аналіз Liliaceae s.l. та
виділив нову підродину Wurmbeoideae, до
якої включив шість триб — Neodregeae:
Neodregea та Onixotis (syn. Dipidax); Wurm�
baeae: Wurmbaea та Guillaria; Colchiceae:
Androcymbium та Colchicum (включаючи
Bulbocodium і Merendera); Baeometrae:
Baeometra; Iphigenieae: Iphigenia, Camp�
torrhiza та Оrnithoglossum; Glorioseae: Glo�
riosa, Littonia та Sandersonia. Кореневищні
роди він залишив у підродині Melanthioi�
deae [29—31]. Пізніше Б. Норденстам, уза�
гальнивши таксономічні дослідження Col�
chicaceae, запропонував деякі нові межі
триб. Його класифікація у цілому нагадує
таку Ф. Буксбаума, але він об'єднав деякі
триби, зменшивши їх кількість. Триба Col�
chiceae була залишена без змін [40].
Спробами піддати ревізії традиційну
систему Енглера є роботи данського бота�
ніка Р. Дальгрена та А.Л. Тахтаджяна.
Наслідуючи Хуберу, Дальгрен спочатку
підрозділяє Мелантієві на три самостійні
родини — Colchicaceae, Tricyrtidaceae та
власне Melanthiaceae, при цьому Пізньо�
цвіті він розміщує на початку порядку
Лілійних (у прийнятому ним обсязі), тоді як
Мелантієві — у кінці. У 1985 р. Дальгрен ви�
окремлює Мелантієві у порядок Меlan�
thiales, а родину Colchicaceae включає до
порядку Liliales надпорядку Liliflorae [35].
У системі А.Л. Тахтаджяна (1980) Пізньо�
цвіті, Трициртисові та Мелантiєві разом із
родом Petrosavia спочатку розглядалися як
одна природна родина. У його праці "Систе�
ма магноліофітів" родина Мелантієві у
прийнятому ним обсязі вже складалася з
трьох підродин: Petrosavioideae, Melanthi�
oideae і Соlchicoideae. Підродина Соlchicoi�
deae включала 5 триб: Uvularieae, Glorio�
seae, Tricyrtideae, Anguillarieae і Colchicеае.
При цьому зазначалось, що Пізньоцвіті ха�
рактеризуються нуклеарним типом роз�
витку ендосперму, тоді як Мелантієві (і,
можливо, Петросавієві) мають гелобіальний
ендосперм. Крім того, підземні органи Col�
chicoideae представлені кормусом (у тому
числі тунікатним цибулиноподібним корму�
сом) або бульбоцибулиною як у Colchiceae
(у Мелантієвих — кореневище або корму�
соподібні чи примітивні тунікатні цибули�
ни). Автором розглянуті також відмінності
у будові квітки, зокрема гінецею [6, 18].
У своїй праці "Diversity and Classification
of Flowering Plants" (1996) А.Л. Тахтаджян
виокремлює Пізньоцвіті від Мелантієвих у
порядок Colchicales, включаючи до нього
сім родин: Trycyrtidaceae, Burchardiaceae,
Uvulariaceae, Campynemataceae, Scolipa�
ceae, Colchiceae та Calochortaceae, але вка�
зує на близький зв'язок його з порядком
Меlanthiales, який у своїй системі розміщує
першим. Згідно з цією системою рід Col�
chicum L. належить до підродини Colchicoi�
deae Takhtajan, родини Colchicaceae A.P. de
Candolle, порядку Colchicales Dumortier,
надпорядку Lilianae Takhtajan, підкласу
Liliidae Takhtajan, класу Liliopsida Scopoli
[45].
Молекулярні дослідження, проведені у
1990�х роках (Chase та ін, 1993, 1995; Rudall
та ін., 1997) виявили деякі аберрантні роди
(Burchardia, Tripladenia, Uvularia та Dispo�
rum) [34, 44]. У зв'язку з цим Б. Норденстам
(1998) розширив родину Colchicaceae і
включив до неї 19 родів, розділивши їх на
дві підродини: Wurmbeoideae (з наявністю
бульбоцибулини, паралельного жилкуван�
ня та колхіцину) та Uvularioideae (корене�
вищні, часто із сітчастим жилкуванням, з
іншим хімічним складом). Рід Colchicum
ввійшов до складу першої підродини [41].
20 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 2
АА..ММ.. ГГннааттююкк
А. Віннерстен на основі власних дослі�
джень дещо змінила межі триб, включивши
до Colchiceae, крім Colchicum (включ. Bul�
bocodium і Merendera) та Androcymbium,
ще 11 родів [47]. Таксономія роду Colchicum
наведена в табл. 1.
Неодностайність щодо визначення обся�
гу роду позначилась на кількості видів у
ньому. Різні автори нараховують у роді
Сolchicum від 45 до 100 видів [6, 5, 9].
Існують розбіжності і щодо визначення
та номенклатури видів, що зростають в Ук�
раїні. Так, наприклад, у "Флоре СССР" і у
"Флорі УРСР" подано вид Сolchicum bie�
bersteinii Rouy [20, 24]. С. Черепанов для
європейської частини колишнього СРСР
наводить Colchicum triphyllum G. Kunze., а
C. biebersteinii і C. ancyrense B. L. Burtt вка�
зує як його синоніми [22]. Б. Стефанов роз�
різняє C. biebersteinii Rouy. та C. triphyllum
G. Kunze., зазначаючи, що за морфологіч�
ними ознаками ці види дуже схожі, і багато
дослідників їх об'єднує, але вони розріз�
няються за географічним поширенням
[17]. C. triphyllum, на його думку, локалізо�
ваний у західній частині Середземномор'я,
охоплюючи північно�західне узбережжя
Алжиру і Марокко та південно�східну час�
тину Іспанії. Поширення C. biebersteinii, за
Б. Стефановим, збігається з поширенням
цього виду у "Флоре СССР" і у "Флорі
УРСР". B. L. Burtt вважав опис і назву виду
C. biebersteinii Rouy за Б. Стефановим не�
точними і переописав його як C. ancyrense
B.L. Burtt [28]. Проте для флори Турції на�
водиться C. triphyllum G. Kunze. (а не C. an�
cyrense B. L. Burtt, описаний автором з око�
лиць Анкари) і як синоніми, крім C. bieber�
steinii і C. ancyrense, ще подані C. cata�
cuzenium Heldr. ex Stef. та С. montanum
auct. non L. [26]. У номенклатурному спис�
ку судинних рослин України C. ancyrense
B.L. Burtt визначено як подібний до Col�
chicum triphyllum s.l., а C. biebersteinii Ro�
uy. вказано як синонім [39]. У "Флоре Евро�
пейской части СССР" зазначається, що
Colchicum ancyrense B.L. Burtt відрізняє�
ться від західно�середземноморського ви�
ду C. triphyllum G. Kunze. листками, вкри�
тими по краях сосочками та бугорками (а
не голими) [19]. У Червоній книзі України
також наведено C. ancyrense B.L. Burtt. із
синонімами [21].
Існують також деякі розбіжності щодо
визначення самостійності ще одного ук�
раїнського виду — Colchicum fominii Bordz.
Так, К. Захаріаді у 1966 р. зазначала, що да�
ний вид відрізняється від близького пан�
нонського псамофітного виду C. arenarium
Waldst. et Kit. за екологією і листками,
вкритими по краях короткими сосочками, а
не голими і гладенькими [19]. Проте пізніше
вона разом із З.Т. Артюшенко, порівнюючи
екземпляри C. arenarium var. arenarium з
Таблиця 1. Положення роду Colchicum L. у системах різних авторів
Таксон
Система
А. Енглера
Р. Дальгрена
та Ф. Буксбаума* А. Тахтаджяна (1980) А. Тахтаджяна (1996)
Порядок Liliales Liliales Liliales Colchicales
Родина Liliaceae Colchicaceae Melanthiaceae Colchicaceae
Підродина Melanthioideae — Colchicoideae Colchicoideae
Триба Colchiceae Colchiceae Colchiceae —
Роди Merendera Androcymbium Androcymbium Androcymbium
Bulbocodium Сolchicum Merendera Merendera
Сolchicum (Bulbocodium, Bulbocodium Bulbocodium
Synsyphon Merendera) Colchicum Colchicum
21ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 2
ТТааккссооннооммііяя іі ссииссттееммааттииккаа ррооддуу ССoollcchhiiccuumm LL.. ((ССооllcchhiiccaacceeaaee AA..PP.. ddee CCaannddoollllee))
Таблиця 2. Список видів роду Colchicum L.
Назва виду Синоніми
Продовження табл. 2.
Назва виду Синоніми
1. С. agrippinum Baker С. tessellatum Hort. ex
Baker
2. С. alpinum DC. C. parvulum Tenore
3. С. amabile Heldr. С. parnassicum Sart. Orph.
& Heldr, С. variopictum
Janka
4. С. arenarium Waldst.
& Kit.
5. C. asteranthum Vassil.
et Perss.
6. С. autumnale L. С. haynaldi Heuff., С. com?
mune Neck., С. patens
Schultz., С. praecox Spenn.,
С. vernale Hoffm.
7. С. balansae Planch. С. candidum Schott
& Kotshy ex Boiss.
8. С. baytopiorum C.D. Brick.
9. С. bifolium Freyn et Sint.
10. С. bivonae Guss. С. visianii Parl, С. bowle?
sianum Burtt, С. latifolium
Sm., С. sibtorpii sensu
Burtt, С. euboeum Orph.,
С. variegatum Bivona
11. С. boissieri Orph. С. procurrens Baker
12. С. borisii Stef.
13. С. brachyphyllum Boiss. С. falciculare var. brachy?
& Haussk. phyllum Boiss. & Haussk.
14. С. burttii Meikle
15. С. byzantinum Ker?Gwl. С. floribundum Lawson,
С. transsilvanicum Schur
16. С. chalcedonicum Azn. С. turcicum Janka var.
chalcedonicum (Azn.) Stef.
17. С. cilicicum С. byzantinum Ker?Gwl.
(Boiss.) Dammer var. cilicicum Boiss.,
С. decaisnei sensu Lynch
18. С. corsicum Baker.
19. С. cousturieri Greuter.
20. С. crociflorum Sims.
21. С. crocifolium Boiss. С. montanum sensu Lynch
22. С. davidovii Stef.
23. С. davisii C.D. Brick. С. speciosum sensu Reich.
24. С. decaisnei Boiss. С. brevistylum Feinbrun,
С. troodi sensu C.D. Brick.
25. С. dolichantherum Perss.
26. С. falcifolium Stapf. C. serpentinum Woronow
ex Miscz.
27. С. fasciculare Boiss. C. illyricum Stokes
28. С. feinbruniae Perss.
29. С. fominii Bordz. C. arenarium var. fominii
(Bordz.) Zahar. et Artjush.,
C. arenarium s.l
30. С. goharae Gabriel.
31. С. graecum Perss.
32. С. hierosolymitanum
Feinbr.
33. С. imperatoris?friderici Siehe ex Perss.
34. С. inundatum Perss.
35. С. jesdianum Grerniak.
36. С. kesselringii Rgl. С. synsiphon crociflorum
Rgl., С. crociflorum var.
typicum et var. stenophyl?
lum Rgl., С. regelii Stef.
37. С. kotschyi Boiss. С. candidum Schott.,
С. kotschy var. hirtifloru
Boiss.
38. С. laetum Stev. С. autumnale M. B.,
С. kotschyi Boiss., С. ba?
lansae Planch.
39. С. leptanthum Perss.
40. С. levieri Janka
41. С. lingulatum Boiss.
& Spruner
42. С. lusitanum Brot. С. bivonae Willk.,
С. todarii Parl.
43. С. luteum Baker С. alberti Rgl.
44. С. lybanoticum Ehrenb.
ex Boiss.
45. С. macrofillum Burtt С. latifolium Sm. var.
longistylum Pampanini
46. С. micaceum Perss.
47. С. micranthum Boiss. С. parvulum Janka
48. С. minutum Perss. С. hiemale Siehe,
С. issicum Siehe,
С. psaridis sensu Brick.,
С. alpinum Schimp. ex Nym.
49. С. montanum L. С. bertoloni Stev., C. cat?
cusenium Heldr. ex Boiss.,
C. cupanii Guss, C. nivale
Boiss. & Huet., C. pusillum
Sieber, C. ritchii R. Br.,
С. crociflorum Schott. &
Kotschy, С. fasciculare R.
Br., С. holophum Coss.
& Dur., С. minimum Elwes,
С. parviflorum Bivona
50. С. munzurenze Perss.
51. С. neapolitanum Tenore С. kochii Parl., С. longifo?
lium Castag., С. arenarium
Koch., С. castrense Laramb.,
С. jancae Freyn, С. orienta?
le Frivald. ex Kunth., С. po?
lymorphum Orph.
C. arenarium var. fominii, дійшли висновку,
що останній не є окремим видом, а лише
різновидом C. arenarium, тому що вони ма�
ють близькі ареали та однакову будову
трубки оцвітини [7]. С. Мосякін та М. Федо�
рончук визнають Colchicum fominii Bordz.,
але вказують його як дуже близький до
C. arenarium s.l. [40]. Colchicum fominii та�
кож подано як самостійний вид у списку
С. Черепанова, у Європейському Червоно�
му списку та Червоній Книзі Молдови [21].
Проаналізувавши доступні літературні
джерела, наводимо загальний перелік видів
роду Colchicum, вказуючи найпоширеніші
синоніми [1—5, 10, 11, 13, 14, 16, 17, 19—28,
37—40, 42, 46] (див. табл. 2).
Таким чином, рід нараховує 81 вид, роз�
повсюджений переважно у Середземно�
мор'ї, Європі (за виключенням північних
районів), Західній, Центральній та Середній
Азії, Гімалаях і Тибеті.
22 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 2
АА..ММ.. ГГннааттююкк
Продовження табл. 2
Назва виду Синоніми
Закінчення табл. 2
Назва виду Синоніми
52. С. ninae Sosn.
53. С. nivale Boiss. et Huet.
54. С. palmetorum Grerniak.
55. С. parlatoris Orph.
56. С. parnassicum Sart С. lingulatum Sart. var.
parnassicum Orph & Heldr.
57. С. paschei Perss.
58. С. persicum Baker С. haussknechtii Boiss.,
С. hallophylm Freyn
& Bornm., С. kotschyi
sensu Stef.
59. С. polyphillum Boiss. С. stevenii sensu Boiss.,
& Heldr. С. cilicicum Hayek & Siehe,
С. decaisnei var. cilicicum
Siehe, С. trapesunticum
Boiss. ex Baker
60. С. psaridis Heldr.
ex Halacsy
61. С. pulchellum Perss.
62. С. pulchrum Herb. C. visianii Parl.
ex Baker
63. С. pusillum Sieber С. montanum L. var. pu?
silum (Sieber) Fiori
64. С. rhodopeum Kovasch.
65. С. sanguicolle Perss.
66. С. schimperi Janka С. steveni Baker.
ex Steff.
67. С. serpentinum Woron. С. tauri Sieh. & Stef.,
ex Miscz. С. hirsutum Stef.
68. С. sibthorpii Baker С. latifolium Sibth. & Sm.,
С. byzantinum Tenore,
variegatum Sieber ex Baker
69. С. speciosum Stev. С. lencoranicum Grossh.,
С. hyrcanicum Woron.,
С. speciosum var. lencora?
icum Miscz., С. latifolium
Griseb., С. bornmuelleri
Freyn., C. giganteum hort.
Leicht. ex Arnott, С. illyri?
cum Frivald.
70. С. steveni Kunth. С. polyphyllum Boiss.
& Heldr.
71. С. szovitsii Fisch. С. bifolium Freyn et Sint.,
& C.A. Mey С. hydrophilum Siehe,
С. armenum B.Fedtsch.,
С. acutifolium Siehe,
С. nivale Boiss. et Huet
ex Stef.
72. С. tenorii Parl. С. bisignani Tenore,
С. bivonae Tenore,
С. bysantinum Tenore
73. С. triphyllum Kunze С. ancyrense Burtt,
С. biebersteinii Rouy,
С. montanum auct. non L.,
С. bulbocodioіdes Bieb.,
С. catacuszenium Heldr.
ex Stef.
74. С. troodi Kotch.
75. С. tunicatum Feinbr.
76. С. turcicum Janka
77. С. tuviae Feinbr.
78. С. umbrosum Stev. С. arenarium Waldst.
& Kit. var. umbrosum
Ker?Gawler
79. С. variegatum L. С. parkinsonii Hooker,
С. agrippinum auct. non
Hort. ex Baker, tessulatum
Mill.
80. С. woronowii Bokeria С. liparochlamys Woronow,
C. speciosum auc. non Stev.
81. С. zangenzurum Grossh.
Слід зазначити, що за системою А. Енг�
лера (1964) рід Colchicum L. належить до
родини Liliaceae Juss. порядку Liliales, за
класифікацією однодольних Р. Дальгрена,
Ф. Буксбаума, Б. Норденстама — до родини
Colchicaceae порядку Liliales, а А.Л. Тах�
таджян спочатку відносить пізньоцвіти до
родини Melanthiaceae порядку Liliales, а
потім (1996) — до родини Colchicaсеае по�
рядку Colchicaсаles. Отже, досі немає одно�
стайної думки щодо приналежності пізньо�
цвітів до певної родини та порядку.
До Європейського Червоного списку вклю�
чено 6 видів роду Colchicum L.: C. arenarium
Waldst. & Kit., С. corsicum Baker., C. fominii
Bordz., С. micranthum Boiss., C. davidovii
Stef. та C. cousturieri Greuter. В Україні
зростають 4 види роду: C. fominii Bordz.,
C. umbrosum Stev., С. triphyllum s.l. та
C. autumnale L., усі вони занесені до Черво�
ної Книги України і потребують охорони.
1. Боккерия М.Р. О забытом виде Colchicum
(Colchicасеае) из Абхазии // Ботан. журн. — 1990.
— 75, № 2. — С. 199—203.
2. Введенский А.И. Liliaceae — Лилейные //
Флора Туркмении. — Л: Наука, 1932. — Т. 1, вып. 2.
— С. 57—59.
3. Габриэлян Э.Ц. Новый эндемичный вид
Colchicum goharae (Colchicасеае) из Армении //
Флора, растительность и растительные ресурсы
Армении. — Ереван, 1999. — Вып. 12. — С. 16—17.
4. Гроссгейм А.А. Род Colchicum // Флора
Кавказа. — Баку: Изд�во АзФАН, 1940. — Т. 2. —
С. 93—95.
5. Гроссгейм А.А. Определитель растений
Кавказа. — М.: Сов. наука, 1949. — С. 607—608.
6. Жизнь растений. Цветковые растения /
Под ред. А.Л. Тахтаджяна. — М.: Просвещение,
1982. — Т. 6. — 543 с.
7. Захариади К.А., Артюшенко З.Т. Систе�
матика и морфология некоторых видов рода
Colchicum L. юго�восточной Европы и Кавказа //
Ботан. журн. — 1968. — 53, № 3. — С. 313—328.
8. Косенко В.Н. Морфология пыльцы Chiono�
graphideae, Tricyrtideae, Scoliopeae, Anguillarieae,
Iphigenieae, Glorioseae, Colchicеае (Melanthiaceae)
// Ботан. журн. — 1988. — 73, № 2. — С. 172—185.
9. Криалашвили Л.Г. Биоэкология представи�
телей рода, интродуцированных в условиях Тби�
лиси: Автореф. дис. … канд. биол. наук: 03.00.05 /
ЦБС АН Груз. ССР. — Тбилиси, 1987. — 21 с.
10. Курбанов Д. Colchicum szovitsii Fisch. & C.A.
Mey. во флоре Копетдага // Ботан. журн. — 1999.
— 84, № 2. — С. 85—87.
11. Левин Г.М. Редкое растение C. bifolium
Freyn et Sint. в Туркменистане // Изв. АН Туркм.
ССР. Сер. биол. наук. — 1977. — № 1. — С. 83—84.
12. Линней К. Философия ботаники. — М.: На�
ука, 1989. — 456 с.
13. Определитель высших растений Украины
/ Д.Н. Доброчаева, М.И. Котов, Ю.Н. Прокудин. —
К.: Наук. думка, 1987. — 548 с.
14. Рзазаде Р.Я. Флора Азейбарджана. — Ба�
ку, 1952. — 318 с.
15. Собко В.Г., Гнатюк А.М. Філетичний екс�
курс роду Colchicum L. s.l. // Проблеми охорони ге�
нофонду природи Полісся: Зб. наук. праць. —
Луцьк: Надстир'я, 2001. — С. 128—131.
16. Сосновский Д.И. О нескольких новых видах
и формах армянской флоры. // Тр. Ботан. сада АН
Арм. ССР. — 1949. — Т. 2. — С. 5—10.
17. Стефановъ Б. Монография на рода Colchi�
cum L. — София, 1926. — 100 с.
18. Тахтаджян А.Л. Система магнолиофи�
тов. — Л.: Наука, 1987. — 439 с.
19. Флора европейской части СССР. Покрыто�
семенные двудольные, однодольные. — Л.: Наука,
1979. — Т. 4. — С. 217—220.
20. Флора УРСР. — К.: Вид�во АН УРСР, 1950.
— Т. 3. — С. 74—79.
21. Червона Книга України. Рослинний світ /
За ред. Ю.Р. Шеляга�Сосонка. — К.: Укр. енцикло�
педія, 1996. — 608 с.
22. Черепанов С.К. Cосудистые растения Рос�
сии и сопредельных государств. — СПб.: Мир и
семья, 1995. — 992 с.
23. Черняковская Е.Г. О некоторых видах
Colchicum иранской флоры // Известия Гл. ботан.
сада. — 1930. — Т. 29. — С. 353—358.
24. Черняковская Е.Г. Род Colchicum // Флора
СССР. — М.; Л.: Изд�во АН СССР, 1935. — Т. 4. —
С. 23—30.
25. Читанава С.М. Флора Колхиды. — Сухум:
ООО АС, 2004. — 240 с.
26. Akan H., Eker I. Check�list of the Genus Col�
chicum in the flora of Turkey // Turk. J. Bot. —
2005. — 29, N 4. — P. 327—331.
27. Avinoam D. The Nomenclature news of flora
Palaestina // Flora and vegetation of Eretz Israel and
adjacent areas. — Jerusalem, Israel, 1994. — 74 p.
28. Burtt B.L. Notes on Colchicum // Notes from
the Royal botanical garden of Edinburg. — 1955. —
21, N 5. — P. 296—300.
23ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 2
ТТааккссооннооммііяя іі ссииссттееммааттииккаа ррооддуу ССoollcchhiiccuumm LL.. ((ССооllcchhiiccaacceeaaee AA..PP.. ddee CCaannddoollllee))
29. Buxbaum F. Vergleichende Anatomie der
Melanthoideae // Feddes Repertorium. — 1925. —
N 29. — S. 1—80.
30. Buxbaum F. Die Entwicklungslinien der Lil�
ioideae. I. Die Wurmbeoideae // Bot. Archiv. — 1936.
— N 38. — S. 213—293.
31. Buxbaum F. Die Entwicklungslinien der Lilio�
ideae. II. Die Wurmbeoideae // Bot. Archiv. — 1937.
— N 38. — S. 305—398.
32. de Candolle A.P. Colchicaceae. In: Flore fran�
caise / M.M. Lamarck and A.P. de Candolle (eds.). —
Stoupe, Paris, France, 1805. — Vol. 3. — P. 192—193.
33. Chase M.W., Duvall M.R., Hills H.G. et al. Mo�
lecular phylogenetics of Lilianae // Monocotiledons:
systematics and evolution / P.J. Rudall, P.J. Cribb,
D.F. Cutler and C.J. Humphries (eds.). — Royal Bota�
nic Gardens, Kew, Richmond, 1995. — P. 109—137.
34. Chase M.W., Soltis D.E., Olmstead R.G. et al.
Phylogenetics of seed plants: an analysis of nucleo�
tide sequences from the plastid gene rbc L // Ann.
Missouri Bot. Garden. — 1993. — 80. — P. 528—580.
35. Dahlgren R.M.T., Clifford H.T., Yeo P.F. The
Families of the Monocotyledones: Structure, evolu�
tion and taxonomy. — Germany, 1985. — 520 p.
36. Engler A. und Prantl K. Die nat rlichen Pflan�
zenfamilien nebst ihren Gatungen und wichtigeren
Arten. — Leipzig: Verlag von Wilhelm Engelmann,
1888. — Teil II. — 162 S.
37. Feinbrun�Dothan N., Koppel R. Flora Pa�
laestina. 4 Plates: Alismataceae to Orchidaceae. —
Jerusalem: Israel Acad. of Science and Humanities,
1986. — 525 p.
38. Index Kewensis. Plantarum phanerogama�
rum. Supplementum. Nomina et synonyma om�
nium generum et specierum. — Oxford, Clarendon,
1958. — Vol. 1. — P. 581—582.
39. Mosyakin S.L. and Fedoronchuck M.M. Vas�
cular plants of Ukraine: a nomenclatural checklist /
Ed. S.L. Mosyakin. — Kiev, 1999. — 345 p.
40. Nordenstam B. The genus Wurmbea (Colchi�
caceae) in the Cape region // Opera Botanica. —
1986. — P. 87.
41. Nordenstam B. Colchicaceae // The families
and genera of vascular plants. — Berlin: Springer
Verlag, 1998. — Vol. 3. — P. 175—185.
42. Persson K. New species of Colchicum (Colchi�
caceae) from Greek mountains // Willdenowia. —
1988. — N 18. — P. 29—46.
43. Persson K. Reproductive strategies and evo�
lution in Colchicum // Proc. 5th OPTIMA Meeting. —
Istanbul, 1993. — P. 394—414.
44. Rudall P.J., Stobart K.L., Hong W.�P. et al.
Consider the lilies: systematics of Liliales // Mono�
cots: systematics and evolution. Proceedings of the
Second International Conference on the Compara�
tive Biology of Monocotiledons. — Melburne: CSIRO
Publishin, 2000. — P. 347—359.
45. Takhtajan A. Diversity and classification of
flowering plants. — New York: Columbia University
press, 1996. — 643 р.
46. Vassiliades D. & Persson K. A new winter�
flowering species of Colchicum from Greece //
Preslia. — 2002. — N 74. — P. 57—65.
47. Vinnersten A., Reeves G. Phylogenetic rela�
tionships within Colchicaceae // Am. J. Botany. —
2003. — N 90 (10) — P. 1455—1462.
Рекомендував до друку
В.Г. Собко
А.Н. Гнатюк
Национальный ботанический сад
им. Н.Н. Гришко НАН Украины,
Украина, г. Киев
ТАКСОНОМИЯ И СИСТЕМАТИКА РОДА
СOLCHICUM L. (СОLCHICACEAE
A.P. de CANDOLLE)
Критически проанализирован таксономический
статус рода Colchicum L. Приведено систематичес�
кое положение рода Colchicum в соответствии с
системами разных авторов. Дан список видов рода.
A.M. Gnatiuk
M.M. Gryshko National Botanical Gardens,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Kyiv
ТAXONOMY AND SISTEMATICS OF THE
GENUS СOLCHICUM L. (СОLCHICACEAE
A.P. de CANDOLLE)
It is critically analyzed a taxonomic status of genus
Colchicum L. Different authors` systematic position
of a genus Colchicum L. is presented. The species list
of a genus is given.
24 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 2
АА..ММ.. ГГннааттююкк
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-799 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:45:49Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/df/6d4e50c5a60d67017c4d149ca51120df.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-7992019-12-26T12:37:01Z Тaxonomy and sistematics of the genus Сolchicum L. (Соlchicaceae A.P. de Candolle) Таксономія і систематика роду Сolchicum L. (Соlchicaceae A.P. De Candolle) Gnatiuk, A.M. It is critically analyzed a taxonomic status of genus Colchicum L. Different authors' systematic position of a genus Colchicum L. is presented. The species list of a genus is given. Критично проаналізовано таксономічний статус роду Сolchicum L. Наведено систематичне положення роду Colchicum за системами різних авторів. Подано список видів роду. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2007-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/799 10.5281/zenodo.2565387 Plant Introduction; Vol 34 (2007); 17-24 Інтродукція Рослин; Том 34 (2007); 17-24 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377809 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/799/765 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Gnatiuk, A.M. Таксономія і систематика роду Сolchicum L. (Соlchicaceae A.P. De Candolle) |
| title | Таксономія і систематика роду Сolchicum L. (Соlchicaceae A.P. De Candolle) |
| title_alt | Тaxonomy and sistematics of the genus Сolchicum L. (Соlchicaceae A.P. de Candolle) |
| title_full | Таксономія і систематика роду Сolchicum L. (Соlchicaceae A.P. De Candolle) |
| title_fullStr | Таксономія і систематика роду Сolchicum L. (Соlchicaceae A.P. De Candolle) |
| title_full_unstemmed | Таксономія і систематика роду Сolchicum L. (Соlchicaceae A.P. De Candolle) |
| title_short | Таксономія і систематика роду Сolchicum L. (Соlchicaceae A.P. De Candolle) |
| title_sort | таксономія і систематика роду сolchicum l. (соlchicaceae a.p. de candolle) |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/799 |
| work_keys_str_mv | AT gnatiukam taxonomyandsistematicsofthegenussolchicumlsolchicaceaeapdecandolle AT gnatiukam taksonomíâísistematikarodusolchicumlsolchicaceaeapdecandolle |