Особливості будови кореневих систем у вегетативно розмножених культиварів роду Juniperus L.

Results of the comparative morphological analysis of root systems of vegetatively reproduced junipers of different habitual shapes are given in the article. Five types of root systems are described in accordance with root distribution along the radius and the layers of soil.

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2007
1. Verfasser:	Ponomarenko, V.O.
Format:	Artikel
Sprache:	Englisch
Veröffentlicht:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2007
Online Zugang:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/805
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Institution

Plant Introduction

_version_	1860124002223128576
author	Ponomarenko, V.O.
author_facet	Ponomarenko, V.O.
author_sort	Ponomarenko, V.O.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2019-12-26T12:52:31Z
description	Results of the comparative morphological analysis of root systems of vegetatively reproduced junipers of different habitual shapes are given in the article. Five types of root systems are described in accordance with root distribution along the radius and the layers of soil.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.2565429
first_indexed	2025-07-17T12:45:53Z
format	Article
fulltext	53ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 2 Рекомендації щодо прийомів агротехніки на окремих етапах вирощування саджанців рослин повинні ґрунтуватися на всебічному знанні їх надземних і підземних морфо� структур, які є взаємно необхідними поляр� ними частинами єдиної фізіологічної систе� ми рослинного організму [6]. Надземні орга� ни рослин як більш досяжні для спостере� жень вивчені краще. Підземні органи (корені рослин) — різні за морфологічними та фізіо� логічними особливостями, але у сукупності виступають як єдине ціле по відношенню до інших морфофізіологічних систем рослин� ного організму, тобто утворюють цілісну ко� реневу систему, певним чином організовану в просторі [3]. Морфологічні особливості ко� реневих систем і довжина окремих коренів будь�якої рослини зумовлені генетично — формуються згідно із спадковими власти� востями виду чи культивару [4], але під впливом екологічних факторів (переважно ґрунтово�гідрологічних) можуть істотно змінюватися у межах спадково визначеної норми реакції. У монографіях В.А. Колес� нікова (1974), М.І. Калініна (1983) обґрунто� вується уявлення про багатофакторну (ге� нетичну, екологічну та вікову) зумовле� ність процесів формування кореневих сис� тем [3, 4]. Щодо особливостей морфологічної будо� ви кореневих систем ялівців відомості обме� жені та переважно такі, що отримані при дослідженні окремих видів, однак поширю� ються на рід у цілому. Невибагливість до ґрунтів і поверхневе залягання бічних ко� ренів за відсутності стрижневого кореня вважаються однією з найбільш істотних біо� логічних особливостей усіх ялівців [2, 7]. У результаті спонтанних мутацій та внутрішньовидової гібридизації окремі ви� ди роду Juniperus L. у культурі стали над� звичайно поліморфними і включають значну кількість культиварів. Можливість добору мутантних чи гібридних внутрішньовидо� вих форм і культиварів пов'язана із змінами генотипу, які впливають на організм рослин у цілому і зокрема на особливості форму� вання підземних органів — коренів. Дослі� дження структурно�морфологічних взає� мозв'язків між надземними і підземними органами культиварів з огляду на рослин� ний організм як цілісну систему, в якій всі процеси і явища взаємозумовлені [6], є ак� туальними. Культивари ялівців є вегетативно розм� ноженими, переважно способом стеблового живцювання, клонами і формують додат� кові (адвентивні) кореневі системи, які збе� рігають особливості будови і розвитку коре� невої системи, властиві материнському ор� ганізму. Нами проведено порівняльний мор� фологічний аналіз кореневих систем у культиварів ялівців з різною морфологіч� ною будовою крон. Для цього розкопували відібрані 13�річні модельні рослини, виро� щені з обкорінених живців. Поширення ко�© В.О. ПОНОМАРЕНКО, 2007 УДК 581.43: 582.477.6 (477.4) В.О. ПОНОМАРЕНКО Національний дендрологічний парк "Софіївка" НАН України Україна, 20300 м. Умань, вул. Київська, 12а ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ КОРЕНЕВИХ СИСТЕМ У ВЕГЕТАТИВНО РОЗМНОЖЕНИХ КУЛЬТИВАРІВ РОДУ JUNIPERUS L. Наведено результати порівняльного морфологічного аналізу кореневих систем розмножених вегетативно ялівців різних габітуальних форм. За напрямком росту і характером розподілу коренів рослин по радіусу і шарах ґрунту описано п'ять типів кореневих систем. 54 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 2 ВВ..ОО.. ППооннооммааррееннккоо ренів у вертикальних і горизонтальних про� екціях вивчали згідно з методом монолітів П.К. Красільнікова, поділ коренів на фрак� ції за діаметром здійснювали з викорис� танням методичних підходів цього ж авто� ра [5]. Тип будови кореневої системи визна� чали згідно з методикою І.А. Грудзінської (1956) — за характером розміщення в ґрун� ті великих скелетних коренів [1], М.І. Калі� ніна (1983) — за відносною інтенсивністю розвитку основних груп коренів та їх спів� відношенням у кореневій системі [3]. При оцінюванні кореневих систем враховували такі показники, як розміщення коренів за горизонтами ґрунту, максимальну їх про� тяжність, співвідношення коренів за фрак� ціями різної товщини. Ці показники відоб� ражують спадково закріплені пристосу� вальні особливості, але їх величина варіює залежно від умов зростання. У 13�річних рослин представників роду Juniperus, клонованих способом обкорінен� ня стеблових живців, наявні скелетні корені двох морфологічних типів: горизонтальної орієнтації і скісновертикальні. Відсутність стрижневого кореня є відмітною рисою до� сліджених кореневих систем. Нижня части� на обкоріненого живця трансформована в потовщення завдовжки 10—15 см, від якого відходять корені. Досить часто у ялівців, не� залежно від типу кореневої системи, над скелетними коренями першого порядку на стебловій частині розвивається мичка до� даткових коренів. За морфологічною будовою кореневі сис� теми досліджених культиварів ялівців мо� жна звести до п'яти основних типів, морфо� метричні показники яких наведені нижче. 1. Об'ємна коренева система, яка рівно� мірно розвивається вглибину і вшир. Прикладом є сильно розгалужений кущ J. × media 'Pfitzeriana glaucа'. Розкопування кореневої системи 13�річного ялівцю J. × media 'Pfitzeriana glaucа' свідчить, що на реградованих чорноземах вона добре роз� винена, проникає на глибину 1,6 м, утворе� на значною кількістю (до 20—25) скелетних скісних коренів 1�го порядку, які дещо ви� ходять за проекцію крони. Сумарна про� тяжність коренів у ялівцю J. × media 'Pfitze� riana glaucа' становить 327 м, з них протя� жність скелетних коренів (фракції коренів завтовшки від 11 мм до понад 50 мм) дорівнює 13,4 м. У загальній довжині ске� летних коренів найбільша частка припадає на скісні корені 2�го і 3�го порядків. Майже половина коренів (43,2% загаль� ної довжини) зосереджена в горизонті 21— 40 см (табл. 1), з них 38,8% — на відстані до 1 м від стовбура куща і 4,4% — до 2 м. Велика кількість коренів (23,1% загальної довжини) зосереджена у шарі ґрунту 41—60 см, 19,3% Таблиця 1. Довжина коренів Juniperus × media 'Pfitzeriana glaucа' залежно від глибини взяття моноліту Шар ґрунту, см Довжина коренів за фракціями, м Разом Менше 1 мм 1—5 мм 6—10 мм 11—50 мм Понад 50 мм м % 0—20 39,7 13,3 6,7 1,7 1,8 63,2 19,3 21—40 95,9 29,2 10,3 2,9 3,1 141,4 43,2 41—60 48,6 17,0 8,2 1,8 — 75,6 23,1 61—80 15,7 9,3 2,8 1,2 — 29,0 8,9 81—100 8,3 3,1 1,1 0,8 — 13,3 4,1 101—120 1,2 0,9 0,4 0,1 — 2,6 0,8 121—140 0,9 0,4 0,2 — — 1,5 0,5 141—160 0,2 0,1 0,1 — — 0,4 0,1 Усього Σ 210,5 73,3 29,8 8,5 4,9 327,0 % 64,4 22,4 9,1 2,6 1,5 100 55ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 2 ООссооббллииввооссттіі ббууддооввии ккооррееннееввиихх ссииссттеемм уу ввееггееттааттииввнноо ррооззммнноожжеенниихх ккууллььттиивваарріівв ррооддуу JJuunniippeerruuss LL.. — 0—20 см. З глибиною кількість коренів зменшується, і на глибині 101—120 см трап� ляється всього 0,8% загальної довжини ко� ренів. На відстані до 1 м від стовбура куща роз� ташовано 82,6% загальної довжини коренів, на відстані до 2 м — 17,4%. Співвідношення коренів за фракціями у шарах ґрунту різне. Так, корені діаметром понад 50 мм становлять лише 4,9% загаль� ної довжини коренів і зосереджені у двох верхніх шарах ґрунту (0—20 і 21—40 см). Корені діаметром від 11 до 50 мм станов� лять 8,5% і проникають на глибину до 101— 120 см, корені діаметром до 5 мм — до 160 см. Найбільша частка загальної довжини ко� ренів припадає на фракцію до 1 мм діамет� ром (64,4%). Найбільш насиченим всисними коренями є горизонт ґрунту 21—40 см. На підставі отриманих результатів мож� на дійти висновку, що вирішальне значення для життєзабезпечення рослин з об'ємною кореневою системою, яка рівномірно розви� вається вглибину і вшир, має освоєння як поверхневого шару ґрунту горизонтальни� ми коренями, так і більш глибоких гори� зонтів скісновертикальними коренями. 2. Скісновертикальна слаборозгалужена коренева система. Цей тип кореневої системи описано на прикладі J. squamata 'Meyery' — слабога� лузистого куща з варіабельною формою крони. Скісновертикальна слаборозгалуже� на коренева система J. squamata 'Meyery' складається з 3—4 скелетних, спрямованих скісно вниз малорозгалужених коренів 1�го порядку. На реградованих чорноземах вони не виходять за межі проекції крони, прони� кають на глибину 75—90 см, де утворюють ярус горизонтальних коренів, окремі корені досягають глибини 1,6 м. Розгалуженість коренів у рослин із зазначеним типом коре� невої системи є найменшою. Сумарна про� тяжність коренів у J. squamata 'Meyery' становить 181,1 м, з них протяжність ске� летних коренів — 7,2 м (табл. 2). У загальній довжині скелетних коренів переважають скісновертикальні корені 1�го порядку. Будова кореневої системи такого типу характеризується слабким розвитком горизонтальних відгалужень від верти� кальних коренів. Основна частина коренів (45,4% загаль� ної довжини) зосереджена в шарі ґрунту 61—80 см (див. табл. 2). Вирішальне значення для життєзабез� печення рослин зі скісновертикальною сла� борозгалуженою кореневою системою має освоєння більш глибокого шару ґрунту вер� тикальними коренями. 3. Карликова компактна слаборозвине� на поверхнева коренева система. Цей тип кореневої системи описаний на прикладі карликового подушкоподібного Таблиця 2. Довжина коренів Juniperus squamata 'Meyery' залежно від глибини взяття моноліту Шар ґрунту, см Довжина коренів за фракціями, м Разом Менше 1 мм 1—5 мм 6—10 мм 11—50 мм Понад 50 мм м % 0—20 1,3 0,6 0,2 — 0,8 2,9 1,6 21—40 7,3 2,1 1,7 — 0,8 11,9 6,6 41—60 17,3 11,1 2,4 0,8 1,2 32,8 18,1 61—80 49,9 22,3 6,8 3,2 — 82,2 45,4 81—100 25,4 18,1 2,7 0,4 — 46,6 25,7 101—120 2,4 0,9 0,4 — — 3,7 2,0 121—140 0,5 0,2 — — — 0,7 0,4 141—160 0,2 0,1 — — — 0,3 0,2 Усього Σ 104,3 55,4 13,2 4,4 2,8 181,1 % 60,1 29,2 6,9 2,3 1,5 100 56 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 2 ВВ..ОО.. ППооннооммааррееннккоо куща J. squamata 'Blue star'. Розкопування кореневої системи 13�річного куща показа� ло, що на реградованих чорноземах вона проникає на глибину до 60 см і простягаєть� ся на відстань до 1 м від стовбура, утворена відносно короткими, густо переплетеними коренями. Сумарна протяжність коренів у J. squamata 'Blue star' становить 104,4 м, з них протяжність скелетних коренів — 7,7 м (табл. 3). У загальній довжині скелетних коренів відносні частки горизонтальних і скісно� вертикальних коренів 1�го і 2�го порядків майже однакові. Скелетні корені 1�го по� рядку мають відгалуження 2—4�го по� рядків. Основна частина загальної довжини ко� ренів (98,3%) припадає на корені, розміщені на глибині 0—40 см, з них 72,3% зосеред� жені у верхньому шарі ґрунту (0—20 см). У цьому ж горизонті зосереджена основна кількість всисних коренів діаметром менше 1 мм — 70,3% від довжини коренів цієї фракції. Скелетні корені діаметром понад 11 мм становлять 1,9% загальної довжини кореневої системи і розміщені у двох верхніх горизонтах (0—20 і 21—40 см). На глибину 41—60 см проникають корені фракцій діаметром до 5 мм. Вирішальне значення для життєзабез� печення рослин з компактною поверхневою кореневою системою має освоєння кореня� ми поверхневого шару ґрунту. 4. Поверхнева горизонтальна коренева система. Ця система описана на прикладі куща з плагіотропно орієнтованими пагонами, розпростертими над поверхнею ґрунту. Розкопування кореневої системи 13�річного J. squamata 'Blue carpet' показало, що у ньо� го на реградованих чорноземах розвиваєть� ся коренева система "тарілкового типу" без стрижневого та якірних коренів. Вона про� никає на глибину до 80 см і простягається на відстань понад 2 м від стовбура. Структура кореневої системи даного типу представле� на переважно майже горизонтальними або скісними коренями 1�го порядку, які заляга� Таблиця 4. Довжина коренів у Juniperus squamata 'Blue carpet' залежно від глибини взяття моноліту Шар ґрунту, см Довжина коренів за фракціями, м Разом Менше 1 мм 1—5 мм 6—10 мм 11—50 мм Понад 50 мм м % 0—20 93,2 44,4 19,9 3,6 4,5 165,6 62,5 21—40 43,2 19,7 8,7 5,7 1,9 79,2 29,9 41—60 12,5 3,3 1,8 1,2 — 18,8 7,0 61—80 1,3 0,1 0,1 — — 1,5 0,6 Усього Σ 150,2 67,5 30,5 10,5 6,4 265,1 % 56,6 25,5 11,5 4,0 2,4 100 Таблиця 3. Довжина коренів Juniperus squamata 'Blue star' залежно від глибини взяття моноліту Шар ґрунту, см Довжина коренів за фракціями, м Разом Менше 1 мм 1—5 мм 6—10 мм 11—50 мм Понад 50 мм м % 0—20 39,6 19,7 11,1 3,9 1,2 75,5 72,3 21—40 15,4 5,2 3,9 1,9 0,7 27,1 26,0 41—60 1,4 0,3 0,1 — — 1,8 1,7 Усього Σ 56,4 25,2 15,1 5,8 1,9 104,4 % 54,0 24,1 14,5 5,6 1,8 100 57ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 2 ООссооббллииввооссттіі ббууддооввии ккооррееннееввиихх ссииссттеемм уу ввееггееттааттииввнноо ррооззммнноожжеенниихх ккууллььттиивваарріівв ррооддуу JJuunniippeerruuss LL.. ють поверхнево, більш�менш паралельно поверхні ґрунту і виходять за межі проекції крони. Бокові корені ростуть у напрямку по� верхні ґрунту. Сумарна протяжність ко� ренів у J. squamata 'Blue carpet' становить 265,1 м, з них протяжність скелетних ко� ренів — 16,9 м (табл. 4). У загальній довжині скелетних коренів переважають горизон� тальні корені 2�го і 3�го порядків. Основна частина кореневої системи (62,5% загальної довжини) зосереджена в горизонті 0—20 см, з них 47,2% — на відстані до 1 м від стовбура куща, 50,5% — до 2 м і 2,3% — понад 2 м. Корені діаметром до 5 мм проникають на глибину до 160 см. Найбільша частка за� гальної довжини коренів припадає на фракцію до 1 мм діаметром (56,6%). Най� більш насиченим всисними коренями є шар ґрунту 0—20 см. Вирішальне значення для життєзабез� печення рослин з поверхневою горизон� тальною кореневою системою має освоєння коренями поверхневого шару ґрунту. 5. Поверхнева горизонтальна коренева система, доповнена мичкуватими адвен� тивними кореневими системами, утворе� ними на ірруптивних стеблах. Цей тип описано на прикладі J. sabina 'Arcadia', який є типовим сланким кущем з ірруптивними пагонами. Поверхнево�об� корінювана горизонтальна коренева систе� ма розвинута переважно у горизонтально� му напрямку і представлена добре розви� нутими скелетними горизонтальними коре� нями 1�го порядку з розгалуженнями до 4— 5�го порядків. Корені горизонтальної орієнтації розміщені більш�менш пара� лельно поверхні ґрунту і виходять за межі проекції крони. Вони більш сильно заглиб� лені в ґрунт у зоні центрального стовбура куща, а на деякій відстані від стовбура під� ходять ближче до поверхні ґрунту. Маса потовщених горизонтальних коренів і роз� міщених на них всисних коренів густо про� низує шар ґрунту товщиною до 0,5 м, з мак� симальною насиченістю коренями верхньо� го 20�сантиметрового шару ґрунту. Здат� ність утворювати на сланких стеблах адвентивні корені є важливою біологічною властивістю J. sabina 'Arcadia', що значною мірою впливає на морфологію його корене� вої системи. Сумарна протяжність коренів у J. sabina 'Arcadia' становить 317,2 м, з них протяжність скелетних коренів — 9,6 м (табл. 5). У загальній довжині скелетних коренів найбільша частка припадає на горизон� тальні корені 2�го і 3�го порядків. Основна частина коренів (60,2% загальної довжини) зосереджена на глибині 0—20 см (див. табл. 5). Цей шар ґрунту пронизаний всисними коренями, адже 55,4% загальної довжини коренів припадає на фракцію діа� метром до 1 мм, яка розташована на цій гли� бині. 32,9% загальної довжини коренів роз� міщені на глибині 21—40 см. Вирішальне значення для життєзабезпе� чення рослин з поверхневою горизонталь� ною кореневою системою, доповненою ад� Таблиця 5. Довжина коренів у Juniperus sabina 'Arcadia' залежно від глибини взяття моноліту Шар ґрунту, см Довжина коренів за фракціями, м Разом Менше 1 мм 1—5 мм 6—10 мм 11—50 мм Понад 50 мм м % 0—20 104,6 58,9 21,1 2,6 3,9 191,1 60,2 21—40 69,9 23,3 9,1 1,5 0,7 104,5 32,9 41—60 13,4 4,1 2,1 0,9 — 20,5 6,5 61—80 0,9 0,1 0,1 — — 1,1 0,4 Усього Σ 188,8 86,4 32,4 5,0 4,6 317,2 % 59,5 27,2 10,2 1,6 1,5 100 вентивними кореневими системами, утворе� ними на ірруптивних стеблах, має освоєння коренями поверхневого шару ґрунту. Проведений морфологічний аналіз коре� невих систем культиварів ялівців, що від� різняються за габітусом надземної частини, дає підстави виділити низку характерних загальних особливостей у будові підземних органів, які відображують пристосування рослин до ґрунтових і кліматичних умов. Ці особливості необхідно враховувати при ви� борі систем дорощування саджанців та створенні насаджень культиварів ялівців. Відмінність у будові виділених типів коре� невих систем полягає у просторовій орієн� тації скелетних коренів, яка значною мірою корелює з просторовою орієнтацією скелет� них гілок надземної частини (крони). Вер� тикальна і горизонтальна орієнтація ко� ренів визначає глибину проникнення коре� невої системи в ґрунт і переважаюче ос� воєння того чи іншого горизонту ґрунту всисними коренями, що є вирішальним мо� ментом під час розробки системи агро� технічного догляду за рослинами. Так, яру� си горизонтальних коренів на реградованих чорноземах у ялівців різних морфотипів розміщуються на глибинах від 0 до 80 см. Врахування зазначених вище особливос� тей морфологічної будови рослин має важливе значення при розробці системи дорощування і формування саджанців представників роду Juniperus. Подальше дослідження морфологічної будови надземних і підземних систем ор� ганів представників роду Juniperus розши� рить уявлення про типи кореневих систем і внесе корективи в розподіл рослин за мор� фологічними типами. 1. Грудзинская И.А. Корневые системы древес� ных пород в Деркульских лесных насаждениях // Тр. Ин�та леса АН СССР. — 1956. — С. 171—219. 2. Денисова Г.А., Пилипенко Ф.С. Мхи, Плауны. Хвощи. Папоротники. Голосеменные растения // Жизнь растений: В 6 т. — М.: Просвещение, 1978. — Т. 4. — 448 с. 3. Калинин М.И. Формирование корневой сис� темы деревьев. — М.: Лесн. пром�сть, 1983. — 152 с. 4. Колесников В.А. Корневая система плодовых и ягодных растений. — М.: Колос, 1974. — 509 с. 5. Красильников П.К. Методика полевого изу� чения подземных частей растений. — Л.: Наука, 1983. — 208 с. 6. Ситник К.М. Цілісність рослинного орга� нізму // Укр. ботан. журн. — 2001. — 58, № 3. — С. 292—300. 7. Шкутко Н.В. Хвойные Белоруссии: эколого� биологические исследования. — Мн.: Навука і тэхніка, 1991. — 264 с. Рекомендував до друку І.С. Маринич В.О. Пономаренко Национальный дендрологический парк "Софиевка" НАН Украины, Украина, г. Умань ОСОБЕННОСТИ СТРОЕНИЯ КОРНЕВЫХ СИСТЕМ У ВЕГЕТАТИВНО РАЗМНОЖЕННЫХ КУЛЬТИВАРОВ РОДА JUNIPERUS L. Приведены результаты сравнительного морфоло� гического анализа корневых систем размножен� ных вегетативно можжевельников разных габиту� альных форм. По направлению роста и характеру распределения корней растений по радиусу и сло� ям почвы описано пять типов корневых систем. V.O. Ponomarenko National Dendrological Park Sofiyivka, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Uman THE PECULIARITIES OF ROOT SYSTEM STRUCTURES OF JUNIPERUS L. CULTIVARS Results of the comparative morphological analysis of root systems of vegetatively reproduced junipers of different habitual shapes are given in the article. Five types of root systems are described in accor� dance with root distribution along the radius and the layers of soil. 58 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 2 ВВ..ОО.. ППооннооммааррееннккоо
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-805
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:45:53Z
publishDate	2007
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/89/9ddeb4dea95ff44aaaf2b6c01f97d589.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-8052019-12-26T12:52:31Z The peculiarities of root system structures of Juniperus L. cultivars Особливості будови кореневих систем у вегетативно розмножених культиварів роду Juniperus L. Ponomarenko, V.O. Results of the comparative morphological analysis of root systems of vegetatively reproduced junipers of different habitual shapes are given in the article. Five types of root systems are described in accordance with root distribution along the radius and the layers of soil. Наведено результати порівняльного морфологічного аналізу кореневих систем розмножених вегетативно ялівців різних габітуальних форм. За напрямком росту і характером розподілу коренів рослин по радіусу і шарах ґрунту описано п’ять типів кореневих систем. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2007-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/805 10.5281/zenodo.2565429 Plant Introduction; Vol 34 (2007); 53-58 Інтродукція Рослин; Том 34 (2007); 53-58 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377809 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/805/771 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Ponomarenko, V.O. Особливості будови кореневих систем у вегетативно розмножених культиварів роду Juniperus L.
title	Особливості будови кореневих систем у вегетативно розмножених культиварів роду Juniperus L.
title_alt	The peculiarities of root system structures of Juniperus L. cultivars
title_full	Особливості будови кореневих систем у вегетативно розмножених культиварів роду Juniperus L.
title_fullStr	Особливості будови кореневих систем у вегетативно розмножених культиварів роду Juniperus L.
title_full_unstemmed	Особливості будови кореневих систем у вегетативно розмножених культиварів роду Juniperus L.
title_short	Особливості будови кореневих систем у вегетативно розмножених культиварів роду Juniperus L.
title_sort	особливості будови кореневих систем у вегетативно розмножених культиварів роду juniperus l.
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/805
work_keys_str_mv	AT ponomarenkovo thepeculiaritiesofrootsystemstructuresofjuniperuslcultivars AT ponomarenkovo osoblivostíbudovikorenevihsistemuvegetativnorozmnoženihkulʹtivarívrodujuniperusl AT ponomarenkovo peculiaritiesofrootsystemstructuresofjuniperuslcultivars

Особливості будови кореневих систем у вегетативно розмножених культиварів роду Juniperus L.

Institution

Ähnliche Einträge