Вплив фітогенного поля осики на розподіл фітомаси сосни

On an example of plant weight distribution an influence of aspen plants on virginal plants of common pine is shown. It is found that the size and the character of this influence depend on the distance between plants. It allows determining the structural peculiarities of aspen phytogenic field, which...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2007
Автор:	Gorelov, A.M.
Формат:	Стаття
Мова:	Англійська
Опубліковано:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2007
Онлайн доступ:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/809
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Репозитарії

Plant Introduction

_version_	1860124020609908736
author	Gorelov, A.M.
author_facet	Gorelov, A.M.
author_sort	Gorelov, A.M.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2019-12-26T13:00:52Z
description	On an example of plant weight distribution an influence of aspen plants on virginal plants of common pine is shown. It is found that the size and the character of this influence depend on the distance between plants. It allows determining the structural peculiarities of aspen phytogenic field, which is a source of that influence.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.2565452
first_indexed	2025-07-17T12:45:55Z
format	Article
fulltext	80 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 2 Серед багатьох аспектів вивчення рослин одне з чільних місць посідає проблема їхньої взаємодії. Ця тема складна, багатогранна і має багато невирішених питань як теоре� тичного, так і суто практичного характеру. До теоретичних серед багатьох інших слід віднести виявлення різноманітних форм взаємного впливу між рослинами, встанов� лення нових та дослідження вже відомих факторів, механізмів та закономірностей цієї взаємодії, особливостей просторової та часової динаміки, роль у формуванні струк� тур рослинних угруповань тощо [3—5]. Практичні питання передбачають підбір рослин за видовим та віковим складом, опти� мальне їхнє розміщення, вибір відповідних технологій догляду з метою отримання мак� симального корисного ефекту від штучних та природних рослинних угруповань. Досі малодослідженим залишається пи� тання взаємодії рослин на різних етапах їхнього розвитку [6]. Відомо, що залежно від стадії онтогенезу рослина висуває певні ви� моги до середовища. Зміна цих вимог є одним з факторів формування просторової, видової та вікової структури рослинних угруповань, що чітко проявляється у лісових насаджен� нях. Особливо висока чутливість до зовніш� ніх чинників (у тому числі і до впливу інших рослин) характерна саме для прогенератив� них етапів онтогенезу. На цих етапах відбу� вається активне формування просторової структури рослинного організму, ростові процеси протікають з максимальною інтен� сивністю, формується комплекс адаптацій� них механізмів на всіх рівнях організації рослини. З практики лісівництва відомо, що саме для цього етапу характерні найшвидші темпи елімінації рослин у природних та штучних угрупованнях [5]. Одним з найбільш наочних проявів таких пристосувальних реакцій молодих рослин є морфологічні зміни, адже саме такі відхи� лення від визначеної генетично будови вка� зують на характер та силу впливу зов� нішніх чинників. Попередні наші спостере� ження показали, що у деревних рослин од� ними з найчутливіших до цих впливів є гілкова та асиміляційна системи, зокрема їх просторове розміщення та кількість речо� вини, нагромадженої в них. Ці характерис� тики хоча і взаємозв'язані, але якщо перша вказує на морфоструктурну реакцію, то друга може свідчити про інтенсивність аси� міляційних процесів. Практично недослідженими є питання взаємодії надземних частин деревних рос� лин, зокрема вплив цієї взаємодії на їхню просторову будову, нагромадження та роз� поділ фітомаси. Багатий фактичний ма� теріал, який зібрано у віковій практиці та теорії лісознавства, потребує більшої конк� ретизації, оскільки узагальнюючі дані (щільність дерев, середні висоти та діамет� ри дерев, відстані між ними, запас деревини тощо) дають уявлення лише про середні УДК 630*17/181:581.524.1 О.М. ГОРЄЛОВ Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1 ВПЛИВ ФІТОГЕННОГО ПОЛЯ ОСИКИ НА РОЗПОДІЛ ФІТОМАСИ СОСНИ На прикладі розподілу фітомаси показано вплив осики на віргінільні рослини сосни звичайної. Встановлено, що вели� чина та характер цього впливу залежать від відстані між рослинами. Це дає змогу визначити структурні особли� вості фітогенного поля осики, яка є джерелом цього впливу. © О.М. ГОРЄЛОВ, 2007 81ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 2 ВВппллиивв ффііттооггееннннооггоо ппоолляя ооссииккии ннаа ррооззппооддіілл ффііттооммаассии ссооссннии значення цих показників у насадженні або окремих виділах, що є недостатнім для вирішення згаданого питання. Саме тому вивчення взаємодії рослин повинно прово� дитися на рівні окремих біогруп [6]. Цінним об'єктом для вивчення взаємодій між рослинами є лісові культури. Як прави� ло, ці штучні насадження закладаються із генетично однорідного одновікового посад� кового матеріалу, за єдиними технологіям та у подібних лісорослинних (принаймні у межах одного виділу) умовах. Різноманіття за видовим та віковим складом, схемами змішування, технологіями посадки та дог� ляду, структурою деревостанів та еколо� гічними умовами дає багатий фактичний матеріал для вивчення цієї проблеми. Як відомо, переважаюча частка лісових насаджень в умовах Українського Полісся та Північного Лісостепу припадає на куль� тури сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) [2]. Значну домішку до цих культур становлять дуб звичайний (Querсus robur L.), береза по� висла (Betula pendula Roth.), осика (Populus tremula L.), вільха чорна (Alnus glutinosa Geartn.) та деякі інші види деревних рослин. Осика є досить поширеною, але не завжди бажаною домішкою у лісових культурах цьо� го регіону. Найбільшою мірою негативне ставлення до неї зумовлено її високою кон� курентоспроможністю порівняно з більш господарсько�цінними видами деревних рослин, здатністю до швидкого захоплення значних територій завдяки інтенсивному насіннєвому та вегетативному розмножен� ню, низькою стійкістю до грибкових захво� рювань, невисоким виходом товарної дере� вини. У молодих лісових культурах сосни осика, маючи високу щільність фізіологічно активного коріння у верхніх шарах ґрунту, виступає активним конкурентом за життє� вий простір, елементи мінерального жив� лення та вологу. Отже, вивчення впливу осики та інших супутніх порід на ріст сосни не втратило своєї актуальності. Об'єктом наших досліджень була група з осики та молодих дерев сосни звичайної, схе� ма розміщення яких представлена на рис.1, таксаційна характеристика — у таблиці. Да� на група знаходиться у 18�му виділі 59�го кварталу Державного лісопаркового господа� рства "Конча�Заспа". Цей виділ являє собою чисту культуру сосни віком 7 років з природ� ними домішками берези, осики та дуба. Куль� тури закладено на місці колишніх насаджень сосни по нерозкорчованих вирубках. У межах даної групи залишків пнів не виявле� но. Окремі морфометричні показники дерев групи наведено у таблиці. Схему розподілу по секторах дерев сосни наведено на рис. 2. Згідно з цією схемою, го� ризонтальна проекція крони сосни роз� поділена на чотири сектори, у перший сек� тор потрапляють бічні пагони, зорієнтовані до центру осики, а в третій — направлені у протилежний бік. Відповідно до попередніх Таксаційні показники дерев досліджуваної групи Порода та номер дерева Вік, років Висота, м Діаметр стовбура при основі, см Осика 9 4,30 8,6 Сосна №1 7 1,62 4,1 Сосна №2 7 1,55 3,8 Сосна №3 7 1,56 4,6 Сосна №4 7 2,24 6,4 Середні (для сосни) 7 1,74 ± 0,33 4,7 ± 1,2 Рис.1 Схема розміщення у біогрупі дерев сосни (№№ 1—4) та осики 82 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 2 ОО..ММ.. ГГооррєєллоовв припущень, осика може впливати на нагро� мадження та розподіл надземної фітомаси у морфоструктурі оточуючих дерев сосни. Для оцінки та аналізу цього явища нами ви� користано метод фітометрів, який широко використовується у фітоценології при дослідженнях фітогенних полів і дозволяє визначати напруженість та межу цього поля діючого виду на рослини підлеглого виду за станом та/або частотою трапляння останніх [1]. У нашому випадку діючим видом висту� пає осика, а підлеглим — сосна. Розміщення дерев у вибраній групі було таким, що за� безпечує достатнє для нормального росту та розвитку освітлення. Ця обставина повинна обов'язково враховуватися, оскільки при не� достатньому світловому забезпеченні де� формація типової форми крони найчастіше спричиняється саме цим фактором. Головна відмінність запропонованої нами модифі� кації полягає у тому, що вплив діючого виду на підлеглий визначається за ступенем нерівномірності у морфоструктурі та роз� поділі фітомаси рослин підлеглого виду за секторами: що більша відмінність між цими показниками бічних пагонів сектора, орієн� тованого до діючого виду, та сектора проти� лежної орієнтації, то сильнішим є такий вплив. Порівняння маси бічних пагонів цих секторів дозволяє встановити характер та� кого впливу (пригнічення або стимуляція). Показники повітряно сухої маси бічних па� гонів за секторами та фракціями для дерев сосни наведені на рис. 3. Як свідчать отримані результати, осика справляє істотний вплив на сусідні дерева сосни, які перебувають у її фітогенному полі. Характер та величина такого впливу визначаються відстанню та орієнтацією сос� ни щодо осики. Пригнічуючий вплив осики спостерігається у дерев сосни, які зростають на відстані до 1,5 м. У цих дерев чітко вира� жені відставання у рості та порушення у за� гальній морфоструктурі (відсутність в окре� мих кільцях бічних пагонів у наближених до осики секторах, зменшення їхньої довжини та охвоєння, асиметрія у закладці бруньок). Подібні відхилення виявлено і у розподілі фітомаси. Порівняно з деревом №4 (найвід� даленіше від осики у даній групі дерев) за� гальна маса бічних пагонів становила у де� рев №№ 1—3 відповідно 27,8, 17,5 та 34,5 %. Найбільша її кількість зосереджувалася у третьому, найвіддаленішому секторі, а най� менша — у першому, наближеному до оси� ки. Найістотніша різниця за цими показни� ками відмічена у сосни №1, у якої співвідно� шення маси деревини, хвої та загальної ма� си бічних пагонів між першим та третім Рис. 2. Схема розподілу за секторами дерев сосни Рис. 3. Розподіл фітомаси (повітряно суха маса) бічних пагонів сосни за секторами та фракціями (сектори позначено римськими цифрами; у фракції "деревина" враховано масу кори) Деревина Хвоя Маса, г 83ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 2 ВВппллиивв ффііттооггееннннооггоо ппоолляя ооссииккии ннаа ррооззппооддіілл ффііттооммаассии ссооссннии секторами були відповідно 4,0, 6,6 та 5,6 раза. У сосен №№ 2 та 3 ця тенденція зберігається, але виражена не так сильно. У сосни № 4 розподіл фітомаси за секто� рами був більш рівномірним, причому тут виявилася протилежна залежність — фіто� маса, зосереджена у першому секторі, пе� реважала фітомасу третього сектора за ма� сою деревини на 16,3%, хвої — на 37,4% та за загальної масою — на 28,0%. Очевидно, це можна пояснити зміною характеру впли� ву осики — на цій відстані осика справляє стимулюючий вплив на розвиток пагонової системи сосни. Аналіз розподілу фітомаси по фракціях показав, що помітної різниці у значеннях цього показника у досліджуваних дерев сос� ни не спостерігається. Для всіх дерев у за� гальній масі бічних пагонів переважає хвоя, частка якої становить 56,2—67,0%. Прак� тично таке саме співвідношення зберігає� ться по всіх секторах. На нашу думку, цей показник не має істотного діагностичного значення при визначенні впливу однієї де� ревної породи на іншу, принаймні для дослі� джуваних видів. Вірогідно, адаптивні реак� ції рослин до такого впливу проявляються головним чином на рівні морфоструктур як окремих пагонів, так і рослини в цілому, на� скільки про це можна судити за стабіль� ністю фракційного складу фітомаси. Цікавим, на нашу думку, є той факт, що сосна № 1, яка майже повністю перебуває у підкроновому просторі осики, пригнічува� лася нею не так сильно, як більш віддалена сосна № 2. Цей факт важко пояснити, вихо� дячи з конкуренції за поживні речовини, вологу та освітлення. Перше дерево сосни, яке перебуває у найбільш жорстких конку� рентних відносинах з осикою, перевищува� ло другу сосну за масою деревини на 37,8%, хвої — на 72,4% і за загальною масою бічних органів — на 59,2%. Істотних відмінностей у розподілі фітомаси за секторами у цих де� рев не спостерігалося. Отже, проведені дослідження підтверд� жують складні, напружені та неоднозначні відносини осики та сосни при спільному зростанні. На прикладі даної групи можна прослідкувати зміну впливу (як за силою, так і за характером) одного виду на інший залежно від відстані між деревами. На нашу думку, це дозволяє говорити про складну бу� дову фітогенного поля рослин, яке є носієм цієї взаємодії. Так, у даній групі пригнічення сосни № 1, розміщеної у підкроновому прос� торі осики, було порівняно меншим, ніж у сосни №2, яка зростає за межею крони оси� ки. Досить помітний пригнічуючий вплив осики спостерігався і у дерева сосни № 3, яке зростало на відстані 1,7 м. Такий вплив на де� рева №№ 1—3 виражався у помітно меншо� му нагромадженні фітомаси та у нерівномір� ності її розподілу. Натомість на більшій від� стані характер впливу змінюється. Так, у сосни № 4 більша частка фітомаси бічних ор� ганів зосереджена вже у першому та друго� му секторах, які зорієнтовані до осики. Таким чином, у структурі фітогенного по� ля осики виявлено три зони — зону помірно� го пригнічення в межах підкронового прос� тору, зону сильного пригнічення, яка приля� гає до зовнішньої проекції крони, та зону стимулюючої дії, яка віддалена від центру осики на відстань, що приблизно дорівнює половині її висоти. На нашу думку, вивчення взаємодії рос� лин у групах, зокрема вивчення змін у мор� фоструктурі та розподілі фітомаси, допов� нює наші уявлення про складну структуру фітогенних полів, їхнє розміщення у прос� торі, адаптивні реакції на вплив однієї рос� лини на іншу. 1. Галанин А.В. Влияние фитогенного поля на распределение растений // Экология. — 1980. — № 6. — С. 76—78. 2. Гордієнко М.І., Рибак В.О., Гордієнко Н.М. та ін. Лісові культури сосни звичайної на півдні Київського Полісся / За ред. акад. М.І. Гордієнка. — К.: НАУ, 1996. — 192 с. 3. Колесниченко М.В. Биохимическое взаимо� влияние древесных растений. — М.: Лесн. пром� сть, 1976. — 184 с. 84 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 2 ОО..ММ.. ГГооррєєллоовв 4. Лавриненко Д.Д. Взаимодействие древес� ных пород в различных типах леса. — М.: Лесн. пром�сть, 1965. — 248 с. 5. Погребняк П.С. Основы лесной типологии. — 2�е изд. — К.: Изд�во АН УССР, 1955. — 456 с. 6. Титов Ю.В. Эффект группы у растений. — Л.: Наука, 1978. — 151 с. Рекомендував до друку П.А. Мороз А.М. Горелов Национальный ботанический сад им Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев ВЛИЯНИЕ ФИТОГЕННОГО ПОЛЯ ОСИНЫ НА РАСПРЕДЕЛЕНИЕ ФИТОМАССЫ СОСНЫ На примере распределения фитомассы показано влияние осины на виргинильные растения сосны обыкновенной. Установлено, что величина и харак� тер этого влияния зависят от расстояния между растениями. Это позволяет определить структур� ные особенности фитогенного поля осины, которая является источником этого воздействия. A.M. Gorelov M.M. Gryshko National Botanical Gardens, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv THE INFLUENCE OF PHYTOGENIC FIELD OF ASPEN ON A DISTRIBUTION OF PINE PLANTS WEIGHT On an example of plant weight distribution an influ� ence of aspen plants on virginal plants of common pine is shown. It is found that the size and the character of this influence depend on the distance between plants. It allows determining the structural peculiarities of aspen phytogenic field, which is a source of that influence.
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-809
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:45:55Z
publishDate	2007
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/80/874147032e55d965c349334afc2e1180.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-8092019-12-26T13:00:52Z The influence of phytogenic field of aspen on a distribution of pine plants weight Вплив фітогенного поля осики на розподіл фітомаси сосни Gorelov, A.M. On an example of plant weight distribution an influence of aspen plants on virginal plants of common pine is shown. It is found that the size and the character of this influence depend on the distance between plants. It allows determining the structural peculiarities of aspen phytogenic field, which is a source of that influence. На прикладі розподілу фітомаси показано вплив осики на віргінільні рослини сосни звичайної. Встановлено, що величина та характер цього впливу залежать від відстані між рослинами. Це дає змогу визначити структурні особливості фітогенного поля осики, яка є джерелом цього впливу. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2007-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/809 10.5281/zenodo.2565452 Plant Introduction; Vol 34 (2007); 80-84 Інтродукція Рослин; Том 34 (2007); 80-84 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377809 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/809/775 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Gorelov, A.M. Вплив фітогенного поля осики на розподіл фітомаси сосни
title	Вплив фітогенного поля осики на розподіл фітомаси сосни
title_alt	The influence of phytogenic field of aspen on a distribution of pine plants weight
title_full	Вплив фітогенного поля осики на розподіл фітомаси сосни
title_fullStr	Вплив фітогенного поля осики на розподіл фітомаси сосни
title_full_unstemmed	Вплив фітогенного поля осики на розподіл фітомаси сосни
title_short	Вплив фітогенного поля осики на розподіл фітомаси сосни
title_sort	вплив фітогенного поля осики на розподіл фітомаси сосни
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/809
work_keys_str_mv	AT gorelovam theinfluenceofphytogenicfieldofaspenonadistributionofpineplantsweight AT gorelovam vplivfítogennogopolâosikinarozpodílfítomasisosni AT gorelovam influenceofphytogenicfieldofaspenonadistributionofpineplantsweight

Вплив фітогенного поля осики на розподіл фітомаси сосни

Репозитарії

Схожі ресурси