Особливості будови елементарного пагона та пагонової системи чотирьох видів роду Coelogyne Lindl. (Orchidaceae Juss.)

Objective – to investigate morphological peculiarities of elementary shoot of four species of the genus Coelogyne Lindl. (iJuss.): C. fimbriata Lindl., C. flaccida Lindl., C. huettneriana Rchb.f., C. viscosa Rchb. f. Material and methods. The raw material derived from living plant collections of th...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2017
Hauptverfasser: Gyrenko, O.G., Kovalska, L.A., Tkachenko, G.M.
Format: Artikel
Sprache:Englisch
Veröffentlicht: M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2017
Online Zugang:https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/81
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Plant Introduction
Завантажити файл: Pdf

Institution

Plant Introduction
_version_ 1860121035024629760
author Gyrenko, O.G.
Kovalska, L.A.
Tkachenko, G.M.
author_facet Gyrenko, O.G.
Kovalska, L.A.
Tkachenko, G.M.
author_sort Gyrenko, O.G.
baseUrl_str https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection OJS
datestamp_date 2019-11-11T08:14:27Z
description Objective – to investigate morphological peculiarities of elementary shoot of four species of the genus Coelogyne Lindl. (iJuss.): C. fimbriata Lindl., C. flaccida Lindl., C. huettneriana Rchb.f., C. viscosa Rchb. f. Material and methods. The raw material derived from living plant collections of the M.M. Gryshko National Botanical Garden, of the NAS of Ukraine. The study of vegetative and reproductive organs was performed by dissection and study of buds and shoots using “STEMI 2000-C”. To characterize vegetative and generative organs used atlas on descriptive morphology of higher plants. Results. Rhizome part of shoot consists from 7 (C. huettneriana) to 15 (C. fimbriata) meromes, on which are formed from 2 (C. viscosa) to 4 (C. flaccida) axillary buds; orthotropic vegetative part consists of 3–4 meromes. Generative part of C. fimbriata develops only after complete formation of the pseudobulb and leaves and from the upper bud develops a shoot of the next branching order. From the upper bud of C. huettneriana develops a shoot with synanthous type of inflorescence. From the upper bud of C. viscosa forms the inflorescence before develops a vegetative part of shoot. From the upper bud of C. flaccida develops a shoot, which completely forms only a generative part, and from below bud develops a shoot of renovation. Conclusions. The obtained results indicate that of C. fimbriata plants have the vegetatively-generative elementary shoot with hysteranthous inflorescence and mono- and dichasial branching type, C. huettneriana plants — synanthous developmental inflorescence type and monochasial branching type, supposing the long shoot chain formation, C. viscosа plants — proteranthous type of inflorescence development and mono- and dichasial type of shoot, C. flaccida plants — heteranthous type of inflorescence development the dichasial branching shoot was observed. It was found that each shoot of C. flaccida initiated the development of two shoots. The simultaneous development of three shoots in C. flaccida is considered rather as an exception.
doi_str_mv 10.5281/zenodo.2299774
first_indexed 2025-07-17T12:39:28Z
format Article
fulltext 42 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 2 © О.Г. ГИРЕНКО, Л.А. КОВАЛЬСЬКА, Г.М. ТКАЧЕНКО, 2017 УДК 635.9.965 О.Г. ГИРЕНКО 1, Л.А. КОВАЛЬСЬКА 1, Г.М. ТКАЧЕНКО 2 1 Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1 2 Інститут біології та охорони середовища, Поморська Академія в Слупську Польща, 76-200 м. Слупськ, вул. Арцішевського, 22b ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ЕЛЕМЕНТАРНОГО ПАГОНА ТА ПАГОНОВОЇ СИСТЕМИ ЧОТИРЬОХ ВИДІВ РОДУ COELOGYNE LINDL. (ORCHIDACEAE JUSS.) Мета — вивчити морфологічну будову елементарного пагона рослин чотирьох видів роду Coelogyne Lindl.: C. fimbriata Lindl., C. flaccida Lindl., C. huettneriana Rchb. f., C. viscosa Rchb. f. Матеріал та методи. Вихідний матеріал отримано з колекції живих рослин Національного ботанічного саду іме- ні М.М. Гришка НАН України. Вивчення вегетативних та генеративних органів проводили шляхом препарування і дослідження бруньок та пагонів за допомогою стереомікроскопа «STEMI 2000-C» (Carl Zeiss, Німеччина). Для харак- теристики вегетативних і генеративних органів використовували атласи з описової морфології вищих рослин. Результати. Кореневищна частина пагона складається із 7 (C. huettneriana) — 15 (C. fimbriata) метамерів, на яких розташовані 2 (C. viscosa) — 4 (C. flaccida) пазушні бруньки, ортотропна — з 3–4 метамерів. У C. fimbriata генеративна частина розвивається після формування псевдобульби та листків, а пагін поновлення розвивається з верхньої бруньки. У C. huettneriana з верхньої бруньки розвивається пагін із синантним типом суцвіття. У C. viscosа з верхньої бруньки ще до початку розвитку вегетативної частини пагона утворюється суцвіття. У C. flaccida з верхньої бруньки утворюється пагін, у якого формується лише генеративна частина, а з розташованої нижче — пагін поновлення. Висновки. Встановлено, що рослини C. fimbriata мають вегетативно-генеративний елементарний пагін з гісте- рантним типом суцвіття та моно- і дихазіальним типом галуження, C. huettneriana — синантний тип суцвіття та монохазіальний тип галуження, при якому утворюються довгі ланцюги пагонів, C. viscosa — протерантний тип су- цвіття та моно- і дихазіальне галуження, C. flaccida — гетерантне суцвіття та дихазіальне галуження, при якому кожен пагін ініціює формування двох пагонів наступного порядку, іноді — трьох. Ключові слова: тропічні орхідні, Orchidaceae, Coelogyne, пагін, пагонова система, морфологічні особливості. Рід Coelogyne Lindl. (Orchidaceae Juss.) нарахо- вує близько 200 епіфітних та літофітних ви- дів, поширених у Південно-Східній Азії, Ін- дії, Індонезії, Китаї, на Філіппінах, у Гімалаях [7—9]. Елементарний пагін видів роду Coelo- gyne є вегетативно-генеративним, має плагіо- тропну та ортотропну частини і характеризу- ється наявністю чотирьох типів розвитку су- цвіття: гістерантного (суцвіття утворюється на верхівці зрілої псевдобульби), синантного (су- цвіття утворюється на псевдобульбі, яка лише формується і має вже розвинені молоді лист- ки), протерантного (суцвіття утворюється до формування псевдобульби і листків), гетерант- ного (генеративний пагін не утворює після цві- тіння ні псевдобульб, ні розвинених листків, і має вигляд бічного) [3, 6]. Мета роботи — вивчити морфологічну будо- ву елементарного пагона рослин чотирьох ви- дів роду Coelogyne: C. fimbriata Lindl., C. flaccida Lindl., C. huettneriana Rchb. f., C. viscosa Rchb. f. Матеріал та методи Вихідний матеріал отримано з колекції живих рослин Національного ботанічного саду іме- ні М.М. Гришка НАН України. Вивчення ве- гетативних та репродуктивних органів про- водили шляхом препарування та дослідження бруньок і пагонів за допомогою стереомікрос- копа «STEMI 2000-C» (Carl Zeiss, Німеччина). Для характеристики вегетативних та генера- тивних органів використовували атласи з опи- сової морфології вищих рослин [4, 5]. Результати та обговорення Coelogyne fimbriata. Кореневищна частина па- гона складається з 12—15 метамерів, до 6,4 см 43ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 2 Особливості будови елементарного пагона та пагонової системи чотирьох видів роду Coelogyne Lindl. ... завдовжки та 0,3 см завширшки. Перші 8— 12 метамерів, довжина яких послідовно збіль- шується від 0,1 до 0,7 см, несуть низові луско- подібні листки від 0,4 до 1,0 см завдовжки та від 0,3 до 0,7 см завширшки відповідно (рис. 1). У наступних чотирьох-п’яти вузлах розташо- вані низові піхвові листки, розміри яких по- ступово збільшуються від 1,2 до 2,7 см зав- довжки та від 0,4 до 1,5 см завширшки. Два верхніх охоплюють псевдобульбу. Довжина між- вузлів становить 0,3—0,6 см. На цій ділянці розташовані зазвичай три пазушні бруньки, розмір (від 3,8 до 5,3 мм заввишки та від 1,8 до 3,3 мм завширшки) та ємність (4-5 листкових примордії та апікальна меристема) яких збіль- шуються в акропетальному напрямку. Ортотропна вегетативна частина пагона за- звичай складається з трьох метамерів, перший з яких утворює псевдобульбу (міжвузля до 3,7 см заввишки та до 1,6 см завширшки). На інших вузлах (міжвузля до 0,1 см завдовжки) розта- шовані листки серединної формації. Листкова пластинка цілісна, овальна або ви- довжено-еліптична, загострена, з обох боків од- норідно забарвлена, зелена, від 5,0 до 11,8 см завдовжки та від 0,7 до 2,4 см завширшки, з центральною жилкою, яка чітко виступає. Генеративна частина (1-2-квіткова китиця) розвивається лише після повного формуван- ня псевдобульби та листків (гістерантний тип розвитку), до 5,0 см завдовжки, складається із 7—9 метамерів, несе брактеї, довжина яких збільшується в акропетальному напрямку від 0,4 до 0,9 см. Перші 5—7 метамерів короткі (0,1—0,7 см), 8-й метамер є найдовшим (до 3,3 см), 9-й — вдвічі менший (до 1,6 см зав- довжки) і несе квітку, після відцвітання якої розкривається наступна [1]. Установлено, що пагін наступного порядку галуження розвивається з верхньої бруньки, іноді спостерігається розвиток пагонів з ниж- че розташованої бруньки. Для рослин C. fimbriata характерний пере- важно монохазіальний тип галуження — про- тягом 4-5 років утворюються по одному паго- ну наступного порядку, потім розвиваються два пагони і утворюється дихазій. Інколи роз- виток другого пагона спостерігається на на- ступний рік (рис. 2). Coelogyne huettneriana. Кореневищна частина пагона складається із 7—9 метамерів до 2,6 см зав довжки та 0,8 см завширшки (рис. 3). Перші 3-4 метамери (міжвузля до 0,4 см зав довжки) несуть низові лускоподібні листки від 0,7 до a b c d a e b f Рис. 1. Схема будови елементарного пагона Coelogyne fimbriata: а — вузол; b — міжвузля; c — брунька; d — псевдобульба; e — листок; f — квітка Fig. 1. Scheme of elementary shoot structure of Coelogyne fimbriata: a — node; b — internode; c — bud; d — pseudo- bulb; e — leaf; f — flower Рис. 2. Схема будови клону Coelogyne fimbriata Fig. 2. Scheme of clonal structure of Coelogyne fimbriata 44 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 2 О.Г. Гиренко, Л.А. Ковальська, Г.М. Ткаченко вові листки, розміри яких поступово збільшу- ються (від 1,8 до 12,5 см завдовжки та від 1,1 до 3,2 см завширшки). Два верхніх охоплюють псевдобульбу. Довжина міжвузлів становить 0,1—0,4 см. У пазухах лускоподібних листків розташо- вані бруньки, розмір яких збільшується в ак- ропетальному напрямку від 3,3 мм до 10,3 мм заввишки та від 2,8 мм до 5,0 мм завширшки. Ємність бруньок практично однакова і скла- дається з 4-5 листкових зачатків та апікальної меристеми. Ортотропна частина пагона складається з 3-4 метамерів. Перший з них формує псевдо- бульбу до 6,3 см заввишки та до 3,2 см зав шир- шки. Два наступні метамери вкорочені (0,1 см завдовжки) і несуть 2 листки серединної форма- ції. Листкова пластинка цілісна, ланцетоподіб- на, загострена, до 47,7 см зав дов жки, до 4,1 см зав ширш ки. У повністю сформованих пагонів верхівкова ме ристема паренхіматизована. Нами встановлено, що з верхньої бруньки розвивається пагін із синантним типом су цвіт- тя, хоча за даними D. Clayton [6], у C. huettne- riana суцвіття гетерантне. У фазі сформованого суцвіття довжина ве- гетативної частини пагона становить до 2,8 см і складається з 9—11 метамерів. На ньому роз- ташовані 3-4 пазушні бруньки 2,0 мм заввиш- ки та 1,5 мм завширшки. Верхні листки, які охоплюють генеративний пагін, згодом утво- рюють листки серединної формації. Вище розташовані метамери утворюють ге- неративну частину пагона до 28 см завдовжки, яка несе 5—11 квіток. Виявлено певну зако- номірність у зміні розміру міжвузля: перше — найдовше (до 19,8 см), розміри інших міжвуз- лів поступово зменшуються від 3,2 до 2,0 см. У вузлах розташовані рано опадаючі приквітко- ві брактеї до 2,5 см завдовжки. На верхівці ге- неративного пагона виявлено ще один бутон, який не розкривався у квітку. У рослин цього виду також переважає мо- нохазіальний тип галуження. Протягом 4—6 (іноді — 9—10) років утворюється по одному пагону наступного порядку, а потім спостері- гається розвиток двох пагонів (рис. 4). a b c d a e b f b a c d Рис. 3. Схема будови елементарного пагона Coelogyne huettneriana: а — вузол; b — міжвузля; c — брунька; d — псевдобульба; e — листок; f — квітка Fig. 3. Scheme of elementary shoot structure of Coelogyne huettneriana: a — node; b — internode; c — bud; d — pseu- dobulb; e — leaf; f — flower Рис. 4. Схема будови клону Coelogyne huettneriana Fig. 4. Scheme of clonal structure of Coelogyne huet t- neriana 1,7 см завдовжки та від 0,3 до 1,2 см завширш- ки. На 5—8-му вузлах розташовані низові піх- 45ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 2 Особливості будови елементарного пагона та пагонової системи чотирьох видів роду Coelogyne Lindl. ... Coelogyne viscosa. Кореневищна частина скла- дається з 11—14 метамерів, до 4,1 см завдовж- ки і до 1,0 см завширшки. Перші 4—8 вузлів несуть низові лускоподібні листки до 1,0 см завдовжки та до 1,0 см завширшки. На 6—9-му вузлах розташовані низові піхвові листки, роз- мір яких поступово збільшується (від 1,2 до 7,8 см завдовжки та від 1,0 до 2,6 см завширш- ки). Два верхніх (10,5 см завдовжки та 1,5 см завширшки) охоплюють псевдобульбу. Дов- жина міжвузлів становить 0,2—0,5 см. На цій ділянці розташовані переважно дві пазушні бруньки (рідше — 3), розмір (від 3,8 до 6,0 мм заввишки та від 3,0 до 5,0 мм завширшки) та ємність яких збільшуються в акропетальному напрямку (рис. 5). Ортотропна вегетативна частина пагона скла- дається зазвичай із трьох метамерів. Перший з них утворює псевдобульбу (до 8,1 см заввиш- ки та до 3,3 см завширшки). На інших вузлах (міжвузля до 0,1 см завдовжки) розташовані листки серединної формації. Листок сидячий, цілісний, лінійний, шкіряс- тий, загострений на верхівці, абаксіальна поверх- ня темно-зелена, адаксіальна — світло- зе ле на, до 57,6 см завдовжки та до 1,9 см зав шир ш ки. З верхньої бруньки, розташованої при ос- но ві туберидія, ще до початку розвитку веге- тативної частини пагона (протерантний тип розвитку), утворюється малоквіткове суцвіття (3-4 квітки) до 15,6 см завдовжки. Вегетатив но- генеративна частина складається з 16—18 ме- тамерів (до 0,3 см завдовжки), несе луски (від 0,6 до 5,6 см завдовжки та від 0,7 до 1,8 см зав- ширшки) і пазушні бруньки (до 7,0 мм зав- довжки) (рис. 6). У рослин цього виду переважає монохазіаль- ний тип галуження — протягом 4—6 років роз- вивається по одному пагону. Coelogyne flaccida. Кореневищна частина скла- дається з 8—10 метамерів до 2,7 см завдовжки та 0,7 см завширшки. Перші 4-5 метамерів, дов- жина яких становить 0,1—0,2 см, несуть низові лускоподібні майже трикутні листки до 1,2 см завдовжки і до 1,2 см зав ширшки. На наступ- них 3—5 вузлах розташовані низові піхвові листки, розміри яких поступово збільшуються (від 1,2 до 6,2 см завдовжки та від 1,0 до 2,0 см завширшки). Два верхніх охоплюють псевдо- буль бу. Довжина міжвузлів становить 0,2—0,5 см. У пазухах цих листків розташовані бруньки, розмір (від 2,0 до 9,7 мм заввишки та від 1,2 до 3,8 мм завширшки) та ємність яких збіль- шуються в акропетальному напрямку. a b c d a e b f b a c d Рис. 5. Схема будови елементарного пагона Coelogyne viscosa: а — вузол; b — міжвузля; c — брунька; d — псевдобульба; e — листок; f — квітка Fig. 5. Scheme of elementary shoot structure of Coelogyne viscosa: a — node; b — internode; c — bud; d — pseudo- bulb; e — leaf; f — flower Рис. 6. Схема будови клону Coelogyne viscosa Fig. 6. Scheme of clonal structure of Coelogyne vis cosa 46 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 2 О.Г. Гиренко, Л.А. Ковальська, Г.М. Ткаченко Ортотропна частина складається зазвичай з 3-4 метамерів. Перший з них утворює псевдо- бульбу (до 8,4 см заввишки та 2,8 см завширш- ки) (рис. 7). На інших вузлах (міжвузля до 0,1 см завдовжки) розташовані прості листки сере дин- ної формації. Листкова пластинка цілісна, лан- цетоподібна або вузьколанцетоподібна, загост- рена, шкіряста, з обох боків однорідно забарв- лена, зелена, до 28,8 см завдовжки та 3,6 см завширшки. Вище можуть розташовуватися один-два листкових примордії. У повністю сфор- мованих пагонів верхівкова меристема парен- хіматизована. Першою зазвичай розвивається верхня брунь- ка, яка утворює пагін, котрий морфологічно відрізняється від описаного вище, він склада- ється з вегетативної та генеративної частини. Вегетативна частина сягає 2,4 см заввишки і складається з 10-11 метамерів. У вузлах розта- шовані низові лускоподібні та піхвові листки, довжина яких збільшується від 0,5 до 3,8 см. У верхніх трьох-чотирьох вузлах закладаються бруньки (2,2 мм заввишки, 1,2 мм завширш- ки) з 2-3 листковими примордіями та апікаль- ною меристемою. Розташовані вище 7—9 метамерів утворю- ють звисаючу генеративну частину пагона до 23,3 см завдовжки, яка несе 5—10 квіток. Перше міжвузля зазвичай найбільше (до 7,0 см зав довжки), довжина інших зменшується в ак ро петальному напрямку (від 2,9 до 1,0 см). У вузлах розташовані приквіткові брактеї, дов жина яких також зменшується (від 3,9 до 1,7 см). На верхівці наявний ще один бутон, котрий не утворює квітки. Цвітіння триває від 2 до 3 тиж [2]. Після закінчення цвітіння вегетативна частина цього пагона не розви- вається і він відмирає. Приблизно через 4-5 тиж починає розвива- тися нижче розташована брунька, яка формує пагін поновлення. Для рослин цього виду характерним є ди- морфізм пагонів: з верхньої бруньки розвива- ється пагін з гетерантним типом суцвіття, а з нижче розташованої — пагін поновлення, в якого верхівкова меристема не переходить у флоральну фазу. Для рослин характерний дихазіальний тип галуження — кожний пагін дає початок зазви- чай двом пагонам наступного порядку галу- ження, іноді — трьом (рис. 8). a b c d a e b f b a c Рис. 7. Схема будови елементарного пагона Coelogyne flaccida: а — вузол; b — міжвузля; c — брунька; d — псевдобульба; e — листок; f — квітка Fig. 7. Scheme of elementary shoot structure of Coelogyne flaccida: a — node; b — internode; c — bud; d — pseudo- bulb; e — leaf; f — flower Рис. 8. Схема будови клону Coelogyne flaccida Fig. 8. Scheme of clonal structure of Coelogyne flac- cida 47ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 2 Особливості будови елементарного пагона та пагонової системи чотирьох видів роду Coelogyne Lindl. ... Висновки Установлено, що для рослин C. fimbriata харак- терний вегетативно-генеративний елемен тар ний пагін з гістерантним типом розвитку су цвіт тя, для рослин C. huettneriana — синантний тип роз- витку суцвіття, для C. viscosа — протерантний тип, для C. flaccida — гетерантний тип. У рослин цих видів переважає моноха зіальне галуження, коли протягом 4—6 років (C. fimbriata, C. viscosа) або 9—10 років (C. huet t neriana) утворюється по одно- му пагону наступного порядку галуження. Для C. flaccida характерне дихазіальне галуження. 1. Гиренко О.Г. Морфологічна будова елементарного пагона Coelogyne fimbriata Lindl. (Orchidaceae Juss.) / О.Г. Гиренко, Л.А. Ковальська // Матеріали Між- нар. наук. конф. «Сучасні тенденції збереження, відновлення та збагачення фіторізноманіття бота- нічних садів і дендропарків» присвяченої 70-річчю дендрологічного парку «Олександрія» як наукової установи НАН України (23—25 травня 2016 р.). — Біла Церква, 2016. — С. 95—96. 2. Ковальська Л.А. Порівняльно-морфологічна ха рак - теристика будови квітки видів роду Coelogyne Lindl. (Orchidaceae Juss.) з колекції Національного бота- нічного саду ім. М.М. Гришка НАН України / Л.А. Ко- вальська, О.Г. Гиренко // Інтродукція рослин. — 2014. — № 1. — С. 47—55. 3. Орхідеї / Т.М. Черевченко, Л.І. Буюн, Л.А. Коваль- ська [та ін.]. — К.: Просвіта, 2001. — 224 с. 4. Федоров А.А. Атлас по описательной морфологии выс- ших растений. (Лист) / А. А. Федоров, З.Т. Артюшен- ко, М.Э. Кирпичников. — Л.: Наука, 1956. — 248 с. 5. Федоров А.А. Атлас по описательной морфологии высших растений. Стебель и корень / А.А. Федо- ров, М.Э. Кирпичников, З.Т. Артюшенко. — М.;Л.: Изд-во АН СССР, 1962. — 350 с. 6. Clayton D. The genus Coelogyne a synopsis / D. Clayton // Natural History Publications (Borneo) Kota Ki na balu in as- sociation with Royal Botanic Gardens Kew. — 2002. — 319 p. 7. Genera Orchidacearum: Epidendroideae / A.M. Prid- geon, Ph.J. Cribb, M.W. Chase [et al.]. — Oxford: Uni- versity Press, 2005. — Vol. 4 (Part 1). — 672 p. 8. Gravendeel B. Reorganising the orchid genus Coelogyne a phylogenetic classification based on morphology and molecules / B. Gravendeel. — Leiden: Nationaal Her- barium Nederland, 2000. — 208 р. 9. Molecular phylogeny of Coelogyne (Epidendroideae; Orchidaceae) based on plactid RFLPS, matK, and nu- clear ribosomal JTS sequences: evidence for polyphyl / B. Gra vendeel, M. Chase, F. Vogel [et al.] // Am. J. Bot. — 2001. — Vol. 88. — P. 1915—1927. Рекомендувала А.І. Жила Надійшла 03. 01. 2017 REFERENСES 1. Hyrenko, O.H. and Kovalska, L.A. (2016), Morfolo- hichna budova elementarnoho pahona Coelogyne fim- briata Lindl. (Orchidaceae Juss.) [Morphological struc- ture of elementary shoot Coelogyne fimbriata Lindl. (Or- chidaceae Juss.)]. Materialy Mizhnar. nauk. konf. Su chas ni tendentsiyi zberezhennya, vidnovlennya ta zba hachennya fitoriznomanittya botanichnykh sadiv i dendroparkiv pry- svyachena 70-richchyu dendrolohichnoho parku “Ole- ksandriya”, yak naukovoyi ustanovy NAN Ukrayiny, 23—25 travnya 2016 roku [Modern trends in conserva- tion, restoration and enrichment phytodiversity botani- cal gardens and arboretums dedicated to the 70th anni- versary arboretum Olexandria as scientific institution of the NAN of Ukraine, May 23—25, 2016]. Bila Tserkva, pp. 95—96. 2. Kovalska, L.A. and Hyrenko, O.H. (2014), Porivnyalno- morfolohichna kharakterystyka budovy kvitky vydiv ro du Coelogyne Lindl. (Orchidaceae Juss.) z kolektsiyi natsionalnoho botanichnoho sadu im. M.M. Gryshka NAN Uk rayiny [Comparative morphological charac- terization of the structure of the flower species of Coelo- gyne Lindl. (Orchidaceae Juss.) from the collection of M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine]. Int roduktsiya Roslyn [Plant Introduction], N 1, pp. 47—55. 3. Cherevchenko, T.M., Bujun, L.І., Kovalska, L.A. and Vah- rushkіn, V.S. (2001), Orhіdeiyi [Orchids]. Kyiv: Pro- svіta, 224 p. 4. Fedorov, A.A., Artjushenko, Z.T. and Kirpichnikov, M.Je. (1956), Atlas po opisatelnoj morfologii vysshih rastenij. List [Atlas on the descriptive morphology of higher plants. Leaf]. L.: Nauka, 248 p. 5. Fedorov, A.A., Kirpichnikov, M.Je. and Artjushenko, Z.T. (1962), Atlas po opisatelnoj morfologii vysshih rastenij. Ste bel i koren [Atlas on the descriptive morphology of high er plants. Stem and root]. M.; L.: Izd-vo AN SSSR, 350 p. 6. Clayton, D. (2002), The genus Coelogyne a synopsis. Na- tural History Publications (Borneo) Kota Kinabalu in association with Royal Botanic Gardens Kew, 319 p. 7. Pridgeon, A.M., Cribb, Ph.J., Chase, M.W. and Rasmus- sen, F. (2005), Genera Orchidacearum: Epidendroideae. Oxford: University Press; vol. 4, part 1, 672 p. 8. Gravendeel, B. (2000), Reorganising the orchid genus Coelogyne a phylogenetic classification based on mor- phology and molecules. Leiden: Nationaal Herbarium Nederland, 208 р. 9. Gravendeel, B., Chase, M., Vogel, F., Roos, M., Ted, H., Mes, M. and Bachmann, K. (2001), Molecular phylo- geny of Coelogyne (Epidendroideae; Orchidaceae) based on plactid RFLPS, matK, and nuclear ribosomal JTS sequences: evidence for polyphyl. Am. J. Bot., vol. 88, pp. 1915—1927. Recommended by A.I. Zhyla Received 03. 01. 2017 48 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 2 О.Г. Гиренко, Л.А. Ковальська, Г.М. Ткаченко А.Г. Гиренко 1, Л.А. Ковальская 1, Г.М. Ткаченко 2 1 Национальный ботанический сад имени Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев 2 Институт биологии и охраны среды, Поморская Академия в Слупске, Польша, г. Слупск ОСОБЕННОСТИ СТРОЕНИЯ ЭЛЕМЕНТАРНОГО ПОБЕГА И ПОБЕГОВОЙ СИСТЕМЫ ЧЕТЫРЕХ ВИДОВ РОДА COELOGYNE LINDL. (ORCHIDACEAE JUSS.) Цель — изучить морфологическое строение элемен- тарного побега растений четырех видов рода Coelogyne Lindl.: C. fimbriata Lindl., C. flaccida Lindl., C. huettne- riana Rchb. f., C. viscosa Rchb. f. Материал и методы. Исходный материал получен из коллекции живых растений Национального бота- нического сада имени Н.Н. Гришко НАН Украины. Изучение вегетативных и репродуктивных органов про- водили путем препарирования и исследования по чек и побегов с помощью стереомикроскопа «STEMI 2000-C» (Carl Zeiss, Германия). Для характеристики вегетатив- ных и генеративных органов использовали атласы по описательной морфологии высших растений. Результаты. Корневищная часть побега состоит из 7 (C. huettneriana) — 15 (C. fimbriata) метамеров, на ко- торых расположены 2 (C. viscosa) — 4 (C. flaccida) па- зушные почки, ортотропная — из 3–4 метамеров. У C. fimbriata генеративная часть развивается после фор- мирования псевдоклубня и листьев, а побег обновле- ния развивается из верхней почки. У C. huettneriana из верхней почки развивается побег с синантным типом соцветия. У C. viscosa из верхней почки еще до начала развития вегетативной части побега об разуется соцве- тие. У C. flaccida из верхней почки образуется побег, у которого формируется только генеративная часть, а из расположенной ниже — по бег обновления. Выводы. Установлено, что растения C. fimbriata имеют вегетативно-генеративный элементарный побег с ги- стерантным типом соцветия и моно- и дихазиальным типом ветвления побега, C. huettneriana — синантный тип соцветия и монохазиальный тип ветв ления побега, при котором образуются длинные цепи побегов, C. vis- cosа — протерантный тип соцветия и моно- и дихази- альный тип ветвления, C. flaccidа — гетерантный тип соцветия, дихазиальное ветвление, при котором каж- дый побег (псевдобульба) инициирует формирование двух побегов следующего порядка, иногда — трех. Ключевые слова: тропические орхидные, Orchidaceae, Coelogyne, побег, побеговая система, морфологичес- кие особенности. O.G. Gyrenko 1, L.A. Kovalska 1, G.M. Tkachenko 2 1 M.M. Gryshko National Botanical Garden, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv 2 Іnstitute of Biology and Environmental Protection, Pomeranian University in Slupsk, Poland, Slupsk PECULIARITIES OF MORPHOLOGICAL STRUCTURE OF ELEMENTARY SHOOT AND SHOOT SYSTEM OF THE GENUS COELOGYNE LINDL. SPECIES (ORCHIDACEAE JUSS.) Objective — to investigate morphological peculiarities of elementary shoot of four species of the genus Coelogyne Lindl. (Orchidaceae Juss.): C. fimbriata Lindl., C. flaccida Lindl., C. huettneriana Rchb.f., C. viscosa Rchb.f. Material and methods. The raw material derived from living plant collections of the M.M. Gryshko National Bo- tanical Garden, of the NAS of Ukraine. The study of vege- tative and reproductive organs was performed by dissection and study of buds and shoots using “STEMI 2000-C”. To characterize vegetative and generative organs used atlas on descriptive morphology of higher plants. Results. Rhizome part of shoot consists from 7 (C. huett- neriana) to 15 (C. fimbriata) meromes, on which are formed from 2 (C. viscosa) to 4 (C. flaccida) axillary buds; ortho- tropic vegetative part consists of 3—4 meromes. Generative part of C. fimbriata develops only after complete formation of the pseudobulb and leaves and from the upper bud devel- ops a shoot of the next branching order. From the upper bud of C. huettneriana develops a shoot with synanthous type of inflorescence. From the upper bud of C. viscosa forms the inflorescence before develops a vegetative part of shoot. From the upper bud of C. flaccida develops a shoot, which completely forms only a generative part, and from below bud develops a shoot of renovation. Conclusions. The obtained results indicate that of C. fim- briata plants have the vegetatively-generative elementary shoot with hysteranthous inflorescence and mono- and di- chasial branching type, C. huettneriana plants — synanthous developmental inflorescence type and monochasial branch- ing type, supposing the long shoot chain formation, C. vis- co sа plants — proteranthous type of inflorescence develop- ment and mono- and dichasial type of shoot, C. flaccida plants — heteranthous type of inflorescence development the dichasial branching shoot was observed. It was found that each shoot of C. flaccida initiated the development of two shoots. The simultaneous development of three shoots in C. flaccida is considered rather as an exception. Key words: tropical orchids, Orchidaceae, Coelogyne, shoots, shoot system, morphological characters.
id oai:ojs2.plantintroduction.org:article-81
institution Plant Introduction
keywords_txt_mv keywords
language English
last_indexed 2025-07-17T12:39:28Z
publishDate 2017
publisher M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv wwwplantintroductionorg/9d/4d73f4293449842eb6d874a38b2fad9d.pdf
spelling oai:ojs2.plantintroduction.org:article-812019-11-11T08:14:27Z Peculiarities of morphological structure of elementary shoot and shoot system of the genus Coelogyne Lindl. species (Orchidaceae Juss.) Особливості будови елементарного пагона та пагонової системи чотирьох видів роду Coelogyne Lindl. (Orchidaceae Juss.) Gyrenko, O.G. Kovalska, L.A. Tkachenko, G.M. Objective – to investigate morphological peculiarities of elementary shoot of four species of the genus Coelogyne Lindl. (iJuss.): C. fimbriata Lindl., C. flaccida Lindl., C. huettneriana Rchb.f., C. viscosa Rchb. f. Material and methods. The raw material derived from living plant collections of the M.M. Gryshko National Botanical Garden, of the NAS of Ukraine. The study of vegetative and reproductive organs was performed by dissection and study of buds and shoots using “STEMI 2000-C”. To characterize vegetative and generative organs used atlas on descriptive morphology of higher plants. Results. Rhizome part of shoot consists from 7 (C. huettneriana) to 15 (C. fimbriata) meromes, on which are formed from 2 (C. viscosa) to 4 (C. flaccida) axillary buds; orthotropic vegetative part consists of 3–4 meromes. Generative part of C. fimbriata develops only after complete formation of the pseudobulb and leaves and from the upper bud develops a shoot of the next branching order. From the upper bud of C. huettneriana develops a shoot with synanthous type of inflorescence. From the upper bud of C. viscosa forms the inflorescence before develops a vegetative part of shoot. From the upper bud of C. flaccida develops a shoot, which completely forms only a generative part, and from below bud develops a shoot of renovation. Conclusions. The obtained results indicate that of C. fimbriata plants have the vegetatively-generative elementary shoot with hysteranthous inflorescence and mono- and dichasial branching type, C. huettneriana plants — synanthous developmental inflorescence type and monochasial branching type, supposing the long shoot chain formation, C. viscosа plants — proteranthous type of inflorescence development and mono- and dichasial type of shoot, C. flaccida plants — heteranthous type of inflorescence development the dichasial branching shoot was observed. It was found that each shoot of C. flaccida initiated the development of two shoots. The simultaneous development of three shoots in C. flaccida is considered rather as an exception. Мета – вивчити морфологічну будову елементарного пагона рослин чотирьох видів роду Coelogyne Lindl.: C. fimbriata Lindl., C. flaccida Lindl., C. huettneriana Rchb. f., C. viscosa Rchb. f. Матеріал та методи. Вихідний матеріал отримано з колекції живих рослин Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України. Вивчення вегетативних та генеративних органів проводили шляхом препарування і дослідження бруньок та пагонів за допомогою стереомікроскопа “STEMI 2000-C” (Carl Zeiss, Німеччина). Для характеристики вегетативних і генеративних органів використовували атласи з описової морфології вищих рослин. Результати. Кореневищна частина пагона складається із 7 (C. huettneriana) – 15 (C. fimbriata) метамерів, на яких розташовані 2 (C. viscosa) – 4 (C. flaccida) пазушні бруньки, ортотропна – з 3–4 метамерів. У C. fimbriata генеративна частина розвивається після формування псевдобульби та листків, а пагін поновлення розвивається з верхньої бруньки. У C. huettneriana з верхньої бруньки розвивається пагін із синантним типом суцвіття. У C. viscosа з верхньої бруньки ще до початку розвитку вегетативної частини пагона утворюється суцвіття. У C. flaccida з верхньої бруньки утворюється пагін, у якого формується лише генеративна частина, а з розташованої нижче – пагін поновлення. Висновки. Встановлено, що рослини C. fimbriata мають вегетативно-генеративний елементарний пагін з гістерантним типом суцвіття та моно- і дихазіальним типом галуження, C. huettneriana – синантний тип суцвіття та монохазіальний тип галуження, при якому утворюються довгі ланцюги пагонів, C. viscosa – протерантний тип суцвіття та моно- і дихазіальне галуження, C. flaccida – гетерантне суцвіття та дихазіальне галуження, при якому кожен пагін ініціює формування двох пагонів наступного порядку, іноді – трьох. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2017-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/81 10.5281/zenodo.2299774 Plant Introduction; Vol 74 (2017); 42-48 Інтродукція Рослин; Том 74 (2017); 42-48 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377696 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/81/73 Copyright (c) 2018 The Author(s) http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle Gyrenko, O.G.
Kovalska, L.A.
Tkachenko, G.M.
Особливості будови елементарного пагона та пагонової системи чотирьох видів роду Coelogyne Lindl. (Orchidaceae Juss.)
title Особливості будови елементарного пагона та пагонової системи чотирьох видів роду Coelogyne Lindl. (Orchidaceae Juss.)
title_alt Peculiarities of morphological structure of elementary shoot and shoot system of the genus Coelogyne Lindl. species (Orchidaceae Juss.)
title_full Особливості будови елементарного пагона та пагонової системи чотирьох видів роду Coelogyne Lindl. (Orchidaceae Juss.)
title_fullStr Особливості будови елементарного пагона та пагонової системи чотирьох видів роду Coelogyne Lindl. (Orchidaceae Juss.)
title_full_unstemmed Особливості будови елементарного пагона та пагонової системи чотирьох видів роду Coelogyne Lindl. (Orchidaceae Juss.)
title_short Особливості будови елементарного пагона та пагонової системи чотирьох видів роду Coelogyne Lindl. (Orchidaceae Juss.)
title_sort особливості будови елементарного пагона та пагонової системи чотирьох видів роду coelogyne lindl. (orchidaceae juss.)
url https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/81
work_keys_str_mv AT gyrenkoog peculiaritiesofmorphologicalstructureofelementaryshootandshootsystemofthegenuscoelogynelindlspeciesorchidaceaejuss
AT kovalskala peculiaritiesofmorphologicalstructureofelementaryshootandshootsystemofthegenuscoelogynelindlspeciesorchidaceaejuss
AT tkachenkogm peculiaritiesofmorphologicalstructureofelementaryshootandshootsystemofthegenuscoelogynelindlspeciesorchidaceaejuss
AT gyrenkoog osoblivostíbudovielementarnogopagonatapagonovoísistemičotirʹohvidívroducoelogynelindlorchidaceaejuss
AT kovalskala osoblivostíbudovielementarnogopagonatapagonovoísistemičotirʹohvidívroducoelogynelindlorchidaceaejuss
AT tkachenkogm osoblivostíbudovielementarnogopagonatapagonovoísistemičotirʹohvidívroducoelogynelindlorchidaceaejuss