Жак-Луї Дессеме – перший директор Імператорського одеського ботанічного саду (до 250-річчя від дня народження)
In the article the life way, scientific and organization activities of Jacques-Louis Descemet are elucidated.
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Англійська |
| Опубліковано: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2007
|
| Онлайн доступ: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/812 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Plant Introduction| _version_ | 1860124033657339904 |
|---|---|
| author | Rubtsova, O.L. Slyusarenko, O.M. Klimenko, Z.K. |
| author_facet | Rubtsova, O.L. Slyusarenko, O.M. Klimenko, Z.K. |
| author_sort | Rubtsova, O.L. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-12-26T13:09:03Z |
| description | In the article the life way, scientific and organization activities of Jacques-Louis Descemet are elucidated. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2565482 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:45:57Z |
| format | Article |
| fulltext |
95ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 2
У 1820 р. в Одесі був заснований Імпера�
торський ботанічний сад. Його першим
директором став Жак�Луї Дессеме (Jac�
ques�Louis Descemet) [8, 14]. У різних
літературних джерелах його називають
ще Карлом, Яковом або Карлом Яковичем.
В Одесі кінцева літера "t", яка не вимов�
ляється у французькій мові, озвучува�
лась. Замість Дессеме казали "Дессемет"
або "Десмет".
Жак�Луї Дессеме народився 10 квітня
1751 р. у Парижі. До того, як переїхати до
Одеси, Ж.�Л. Дессеме був власником роз�
садника троянд у Сен�Дені у Франції, де він
займався також селекцією троянд. Дессеме
жив і працював у період розквіту культури
троянд у Франції, де вирощування троянд
підтримувалось імператрицею Жозефіною.
Як пише Герд Крюссман, Дессеме був пер�
шим французьким селекціонером садових
троянд грандіозного масштабу [19]. Пік його
селекційної діяльності припав на 1810—
1815 рр., коли ним було створено близько
200 сортів троянд. Дессеме активно працю�
вав з поширеними на той час у декоративно�
му садівництві сортами троянд. Ним були
створені чудові сорти дамаських, гальських,
портландських, центифольних, помпонно�
центифольних, прованських, бенгальських,
мохових і навіть перших ремонтантних тро�
янд. Крім міжсортових схрещувань він, імо�
вірно, вперше в селекції троянд використав
при одержанні своїх сортів метод віддаленої
гібридизації. Він схрещував існуючі на той
час сорти троянд з шипшинами, такими як:
Rosa alba L., R. canina L., R. pimpinellifolia L.,
R. rugosa Thunb., R. sempervirens L., R. seti�
gera Michx [18].
Під час війни Франції з Росією розсадни�
ки Дессеме були зруйновані. Більшу части�
ну того, що залишилося, придбав інший
французький селекціонер — Ж. Вібер (J. Vi�
ber) [17]. Останній зазначив, що Дессеме за�
лишив понад 10 тис. сіянців і близько 200 ці�
кавих сортів, а також багато спостере�
жень за гібридами, зокрема дані щодо їх
походження [18].
А. Скальковський повідомляє, що "во
время кампании 1814 г. Дессеме лишился
своих прекрасных садов близ Парижа; но
вместе с тем познакомился с будущими сво�
ими начальниками — графом Ланжероном
и князем Воронцовым. Герцог де Ришелье
рекомендовал его на пост директора бота�
нического сада в Одессе, и вскоре по заклю�
чении мира Дессеме, оставив свое отечест�© О.Л. РУБЦОВА, О.М. СЛЮСАРЕНКО, З.К. КЛИМЕНКО, 2007
УДК 635.976.87(09)
О.Л. РУБЦОВА 1, О.М. СЛЮСАРЕНКО 2, З.К. КЛИМЕНКО 3
1
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
2
Ботанічний сад Одеського національного університету ім. І.І. Мечнікова
Україна, 65058 м. Одеса, Французький бульвар, 48/50
3
Нікітський ботанічний сад — Національний науковий центр УААН
Україна, 98648 АР Крим, м. Ялта
ЖАК$ЛУЇ ДЕССЕМЕ — ПЕРШИЙ ДИРЕКТОР
ІМПЕРАТОРСЬКОГО ОДЕСЬКОГО БОТАНІЧНОГО САДУ
(до 250$річчя від дня народження)
У статті висвітлено життєвий шлях, наукову та організаційну діяльність Жака�Луї Дессеме.
IIссттооррiiяя ннааууккии
96 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 2
ОО..ЛЛ.. РРууббццоовваа,, ОО..ММ.. ССллююссааррееннккоо,, ЗЗ..КК.. ККллииммееннккоо
во, пустился в Южную Россию, где граф
Ланжерон принял его" [13]. На початку
січня 1819 р. Дессеме переїхав до Одеси ра�
зом з дружиною, двома маленькими дітьми,
з усім майном, з величезною кількістю по�
садкового матеріалу і навіть узяв із собою
сільскогосподарські знаряддя [5].
Коли Жак�Луї Дессеме переїхав до Оде�
си, він зіткнувся з великими труднощами у
вигляді "суровых зим, чрезвычайной жары
летом, бесплодностью почвы, недостатком
воды и осушающими ветрами" [6].
О.С. Пушкін, який жив в Одесі у 1823—
1824 рр., критикував іншого поета — В.І. Ту�
манського за те, що той боготворив цей
край, прославляв його у віршах, часто іде�
алізуючи:
"Одесу звучними стихами
Наш друг Туманский описал,
Но он пристрастными глазами
В то время на нее взирал…
Очаровательным пером
Сады одесские прославил.
Все хорошо, но дело в том,
Что степь нагая там кругом…"
[11, c. 345].
Граф М.Д. Бутурлін так описує Одесу
1824—1827 рр.: "Наконец добрались мы до
Одессы в самую знойную пору года, сопро�
вождаемую месячным, иногда более, без�
дождием и удушающею пылью от шоссей�
ных улиц, от чего нет возможности раск�
рыть окно. Вся трава желтеет и сгорает,
даже листва пирамидальных тополей за�
сыхает (говорю о тополях, потому что они
были единственной почти растительно�
стью в Одесских городских садах, и топо�
ля окаймляли многие улицы). Природа
снова оживляется, и зелень показывается
в степях не прежде сентября. …Хуторки,
т.е летние дачи, тянутся нитью один за
другим у самого морского прибрежья, и
только в них встречается растительность.
…За исключением этих оазисов, тянув�
шихся узкою лентой вдоль самого морско�
го берега, все почти остальное было в мое
время одна необозримая голая степь без
жилищ и растительности. Был, правда,
верстах в двух от города довольно прост�
ранный ботанический сад под управлени�
ем г. Десмета, им, кажется, и разведенный;
но дерева в нем показались мне в стра�
дальческом виде. Даже в хорошей воде
нуждались в городе, и были там одни ко�
лодцы и цистерны; а для питья привозили
воду из ключа, называемого Фонтаном, за
две или чуть ли не за три версты от заста�
вы. Вот каков был этот столь прославлен�
ный край!" [7, c. 23, 26].
А. Скальковський пише про значення
заснування цього ботанічного саду: "Дейст�
вия преемника Герцога в Новороссийском
крае графа Ланжерона ознаменовались
для садоводства весьма полезным учреж�
дением Императорского Ботанического са�
да в Одессе. Сад этот тем более замечате�
лен для собственно Новороссийского садо�
водства, что было предпринято с истинно�
ученою и патриотической целью. До сих
пор, все здешние сады как прежних вре�
мен, так и вновь устраиваемые, заводились
над реками, прудами, в глубоких балках,
близких к родникам, или даже среди быв�
ших лесков и истребленных рощиц. Одес�
ский ботанический сад был основан и про�
цвел на голой степи, не имевшей не только
родника или речки, но даже порядочного
колодца. Истинным творцом как этого сада,
так и вообще "степного" садоводства и ле�
соводства в Новой России, был француз�Приморські хутори Одеси, кінець XIX ст.
97ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 2
ЖЖаакк��ЛЛууїї ДДеессссееммее —— ппеерршшиийй ддииррееккттоорр ІІммппееррааттооррссььккооггоо ООддеессььккооггоо ббооттааннііччннооггоо ссааддуу
ский ботаник Карл Десмет (Charles Desce�
met)" [13, c. 116].
Жак�Луї Дессеме з ентузіазмом взявся
до справи і почав з ретельного обстеження
місцевості, де йому призначено було працю�
вати. Ось як згадує він про свою діяльність у
1830 р.:" Призванный в 1818 р. для основа�
ния Ботанического сада в Одессе, я с радос�
тию спешил поверить свои сведения под
южным небом, где надеялся усвоить, под 47°
северной широты, на открытом воздухе, те
роды драгоценных дерев, которыя взраща�
ются с большими заботами в теплицах се�
верной Европы, и умножить разведение
этих дерев, по мере приносимой им пользы;
но все надежды мои исчезли, когда я узнал,
что изменения атмосферы, суровость более�
или�менее продолжительных зим, чрезвы�
чайные жары лета, сухость почвы, недоста�
ток в воде и изсушающие ветры, которые
господствуют здесь большую часть года, по�
лагают препоны моим предположениям. Я
принужден был прежде изучить, какие рас�
тения наиболее свойственны здешней почве
и способны противустоять столь изменчиво�
му климату.
Не трудно было узнать породы деревьев
и кустарников, разводимых на здешних ху�
торах, и убедиться, что Одесские жители
не делали никаких изысканий по этому
предмету. Число деревьев и кустарников,
найденных мною в Одессе и ея окрестнос�
тях, не превышало 122, а именно: 65 родов и
видов деревьев и 57 кустарников. Теперь я
размножил число их до 650 пород и видов;
следственно, доставил краю более 500 но�
вых пород деревьев и кустарников" [13, c.
117].
Одеській ботанічний сад був призначе�
ний головним чином для розведення лісових
та інших дерев. У 1819 р. для цього саду бу�
ло відведено 87 десятин землі, а 15 квітня
1820 р. сад було формально засновано.
"То было настоящее торжество для края,
и это полезное дело сделалось предметом
усердных попечений и поощрений со сторо�
ны начальства. Для опытов, в начале, было
прислано сюда до 20 000 деревьев из Ники�
тского сада в Крыму и до 100 000 однолеток
из казенных лесных дач Ольвиопольских и
Тираспольских; кроме того, множество рас�
тений и семян, по каталогу Десмета, выпи�
саны были из�за границы. В августе 1822 г.,
г. Десмет, в издававшейся тогда в Одессе га�
зете "Message de la Russie Meridionale" по�
местил уже объявление по�русски и по�
французски, в котором предлагал пользо�
ваться молодыми растениями, или привив�
ками из учрежденного сада, хозяевам и
вообще охотникам до садоводства в крае.
Хотя не все производимые в нем опыты ока�
зались удачны, однако спустя три года, ког�
да место графа Ланжерона заступил князь
М.С. Воронцов, этот государственный муж,
истинный патриот и страстный любитель
садоводства, нашел Ботанический сад в та�
ком развитии, что, не смотря на его юность,
он мог уже снабжать другие хутора расте�
ниями из своих питомников: до 1829 г. лес�
ных и садовых деревьев было отпущено из
него более 50 000" [13, c. 118].
Уже через два роки після заснування са�
ду Дессеме розмістив у газеті об'яву про
продаж молодих рослин для саду [2].
Газета "Одесский вестник" у 1829 р. по�
відомляла: "С некоторого времени ботани�
ческий сад ваш, называемый большей час�
тию, по имени директора онаго, садом г. Дес�
Імператорський ботанічний сад (№ 11) на плані
приморських хуторів Одеси (1823—1824 рр.) [16]
98 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 2
ОО..ЛЛ.. РРууббццоовваа,, ОО..ММ.. ССллююссааррееннккоо,, ЗЗ..КК.. ККллииммееннккоо
мета, по воскресеньям бывает довольно по�
лон посетителями, кои в тени молодых, но
густых алей находят приятную прогулку.
Ботанический сад разведен с необыкновен�
ною скоростию. Десять лет назад, на месте
им занимаемом, была совершенная степь,
девять лет назад начали ее засаживать; а
теперь мы гуляем по ней под тению прек�
расных деревьев всякого рода. Конечно де�
ревья есть не гиганты растительного цар�
ства; но для 9� или 8�летнего существования
они удивительно велики. Если заведение сие
долго будет под надзором столь искусного и
ревностного ботаника, каков основатель и
нынешний директор онаго К. Десмет, и если
засуха и саранча перестанут опустошать
Новороссийский край, то чрез 20 или 30 лет
на сем месте будет густая роща, которая
послужит ясным доказательством того, что
труды человека могут изменять природу" [4,
c. 1].
Крім різноманітних дерев і кущів, про
які згадує сам Дессеме [13], в Імператор�
ському саду вирощувались троянди. В "Одес�
ском вестнике" за 1829 р. "означены цены,
по которым должны быть продаваемы де�
ревья и кустарники из императорского
Одесского сада (за підписом Новоросійсько�
го и Бесарабського губернатора графа Во�
ронцова)". У цьому переліку є: Rosa canina,
Rosier elegantier та деякі сорти [10, c. 249].
Крім ботанічного саду, багато рослин Дес�
семе вирощував на території своєї дачі
Луїзвіль. "Дача Люизвиль на Куяльницком
лимане, имеет двенадцать десятин; но вся
обработана, засажена и ограждена камен�
ною стеною. Каталог ея растений, цветов и
деревьев представляет тысячи видов и сор�
тов" [13, c. 190—191]. За даними А.А. Галі�
ченко, в маєтку Луїзвіль Дессеме знову став
розводити троянди і прищепив до них лю�
бов своїм новим співвітчизникам. Під час
цвітіння троянд туди з'їжджалася майже
вся Одеса [5].
Переїхавши до Одеси, Дессеме продов�
жував контактувати з французьким фахів�
цем Вібером, який писав у 1819 р.: "Я вже
послав понад 250 видів і сортів троянд до
Одеси" [21, c. 18].
Чи займався Дессеме селекцією троянд під
час перебування в Одесі? В каталозі Вібера є
декілька сортів, автором яких міг бути Дессе�
ме. Це ‘La Comtesse de Langeron’ (1820), ‘Ode�
ska’ (1832) та інші [21]. Однак у каталогах
Вібера не зазначені автори цих сортів, і тому
це питання залишається відкритим.
У 1828 р. Одесу відвідав імператор Мико�
ла I із сім'єю. Імператриця Марія Федорівна
любила квіти, особливо троянди, і часто
приходила до ботаніка Дессеме, з яким роз�
мовляла про троянди індійських брамінів,
персидську троянду і легенди, пов'язані з
трояндами [23].
Дессеме мав також дачу на правому бе�
резі Хаджибейського лиману в пониззі Уса�
тівської балки. У 20�х роках XIX ст. на те�
риторії цієї дачі був закладений Хаджи�
бейський парк площею 12 десятин [1].
У путівнику "Одесса и ее окрестности",
виданому 1893 р., зазначається, що Хаджи�
бейський парк — найкраще місце на Хад�
жибейському лимані і найкращий парк в
Одесі. "Здесь прекрасные аллеи старого ду�
ба, каштаны, берест, осина, которых нельзя
обхватить двум лицам, и другие деревья.
Одна из таких аллей представлена на на�
шем рисунке. В этой части сада постоянная
Парк на Хаджибейському лимані (кінець XIX ст.)
99ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 2
ЖЖаакк��ЛЛууїї ДДеессссееммее —— ппеерршшиийй ддииррееккттоорр ІІммппееррааттооррссььккооггоо ООддеессььккооггоо ббооттааннііччннооггоо ссааддуу
тень. Выше, на холме, акация, сирень, виш�
ня, дикая груша и проч." [9, с. 179].
Дессеме також займався шовківництвом
і присвятив йому кілька виступів у різних
товариствах і статей у журналах. З метою
популяризації шовківництва в Новоросії
читав публічні лекції у міському саду Оде�
си, де показував досліди щодо утворення
коконів. У 1845 р. прочитав повний курс
шовківництва в Одеському інституті шля�
хетних дівчат. Брав участь у Комітеті
шовківництва.
Дессеме довелося попрацювати також в
інших галузях господарства. Зокрема він
займався питанням примусового лісорозве�
дення, поліпшенням якості забійної худоби
[12].
Така корисна діяльність Дессеме при�
вернула увагу Імператорського Вільного
економічного товариства, яке у 1833 р. наго�
родило його золотою медаллю за те, що він
"своєю постійною діяльністю сприяв розве�
денню в Новоросійському краї до 500 порід
різних лісових і фруктових дерев, які до ньо�
го не були там розведені" [12].
У 1828 р. було засновано Товариство
сільського господарства Південної Росії.
Одним з членів�засновників був Жак�Луї
Дессеме [15]. З 22 березня 1849 р. по 14
січня 1854 р. Дессеме — член Ради Імпера�
торського Товариства сільського господар�
ства Південної Росії [3].
У 1848 р. Дессеме "признавая важным
для успехов садоводства упрочение в крае
класса знающих садовников, внес предло�
жение об учреждении комитета для испы�
тания их. Общество сельского хозяйства
Южной России одобрило это предложение.
Испытание происходило при Одесском
главном училище садоводства. Для получе�
ния свидетельства требовались как теоре�
тические, так и практические знания по
всем отраслям садоводства" [3].
Дессеме був також постійним автором
"Записок", що видавались Товариством
сільського господарства Південної Росії.
Його перу належало багато статей з різних
галузей сільськогосподарського виробницт�
ва і навіть археології.
У 1853 р. Дессеме брав участь у діяль�
ності комісії з відправлення експонатів
Південної Росії на всесвітню виставку у
Лондоні [3].
Жак�Луї Дессеме прожив 88 років.
Вдячні сучасники назвали його ім'ям чоти�
ри сорти центифольних, бенгальських, про�
ванських і бурбонських троянд. Останній
сорт з червоно�білим забарвленням квіток,
яке змінюється пурпуровим, був названий
селекціонером Вібером на честь Дессеме
вже після його смерті в 1847 р.
У 1936 р. у каталозі Ягера (A. Jager) на�
лічувалось 104 сорти Дессеме [18]. У 1958 р.,
за даними американського товариства лю�
бителів троянд, — 30 сортів [20]. Нині 14 йо�
го сортів експонуються в старовинному са�
ду троянд L'Hay під Парижем.
На місці Імператорського Одеського бо�
танічного сада зараз розташована Одеська
обласна держадміністрація та будинок ко�
лишного банку "Україна". З рослин зберег�
лися кілька софор, сосен та дуб, який
віднесено до пам'яток природи місцевого
значення.
Висновки.
1. Жак�Луї Дессеме проявив себе як тала�
новитий інтродуктор і гарний організатор.
2. Знання та досвід Дессеме якнайкраще
відповідали розвитку садівництва як в
Одесі, так і в усьому Новоросійському
краї.
3. Крім інтродукції великої кількості рос�
лин Дессеме багато зробив для розвитку
шовківництва та інших галузей сільсь�
кого господарства края.
4. Жак�Луї Дессеме зробив значний внесок
у селекцію троянд. Зараз у зарубіжних
колекціях збереглося близько 16 сортів
троянд, виведених Дессеме, але, на жаль,
жодного не має у вітчизняних колекціях.
Інтродукція цих сортів є одним із завдань
інтродукційної роботи українських фа�
хівців.
100 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 2
ОО..ЛЛ.. РРууббццоовваа,, ОО..ММ.. ССллююссааррееннккоо,, ЗЗ..КК.. ККллииммееннккоо
1. Азарова Л.В., Бонецкий А.С., Пашковская
Н.М., Филатова С.А. Парки "Пересыпи" // Старо�
винні парки і проблеми їх збереження: Тези до�
повідей 2�го міжнар. сімпозіуму, присвяченого 200�
річчю дендрологічного парку "Софіївка". — Умань:
Видавнича компанія Л.М. Рибчинського, 1996. — С.
35.
2. Бонецкий А.С., Возианова Н.Г., Осадчая
Л.П. и др. Об истории озеленения города Одессы //
Усадебные парки русской провинции. Проблемы
сохранения и использования: Материалы Всерос.
науч. конф. — Великий Новгород, 2003. — С. 84—89.
3. Боровский М.П. Исторический обзор пяти�
десятилетней деятельности Императорского об�
щества с/х Южной России с 1828—1878 г. — Одес�
са: Тип. П. Францова, 1878. — 276 с.
4. Ботанический сад Десмета // Одесский
вестник. — 1829. — № 53. — С. 1.
5. Галиченко А.А. Алупка // Дворянские
гнезда России. История, культура, архитектура:
Очерки. — М.: Жираф, 2000.
6. Дессемет Я. Предисловие к каталогу Им�
ператорского Ботанического сада в Одессе // За�
писки Общества с/х южной России. Ч. 1. — Одесса:
Город. типография, 1832. — С. 97.
7. Записки графа М.Д. Бутурлина. 1824—1827
// Русский архив. — 1897. — Кн. 2. — С. 5—74.
8. Нордман А.Д. Описание Императорского
Одесского сада и взгляд на растительные и клима�
тологические отношения окрестностей г. Одессы.
— Одесса: Город. типография, 1847. — 43 с.
9. Одесса и ее окрестности: Путеводитель�ка�
лендарь. 1893. — Одесса: Эквитебль. — 227 с.
10. Означение цен, по которым должны быть
продаваемы деревья и кусты из Императорского
Одесского сада // Одесский вестник. — 1829. —
№ 59. — С. 249.
11. Пушкин А.С. Отрывки из путешествий
Онегина // Пушкин А.С. Соч. в трех томах. — М.:
Худ. лит�ра, 1986. — Т. 2. — С. 345.
12. Русский биографический словарь. — СПб.:
Общественная польза, 1905. — Т. 5. — 748 с.
13. Скальковский А. Опыт статистического
описания Новороссийского края. Ч. 2. — Одесса:
Типография Францова и Нитче, 1853. — 552 с.
14. Смольянинов К. История Одессы // Запис�
ки Одесского общества истории и древностей. —
1853. — Т. 3. — С. 338—442.
15. Столетие Одессы. — Одесса: Типография
Л. Нитче, 1894. — 112 с.
16. Щербина Л.А. Пушкин в Одессе. — Одесса:
Астропринт, 2004. — 464 с.
17. Dickerson B.C. The Old rose adviser. — Port�
land: Timber Press, 1992. — 400 p.
18. Jager A. Rosenlexicon. — Leipzig: Zentral�
Antiquariat DDR. — 768 S.
19. Kr ssmann G. Rosen, Rosen, Rosen. — Ber�
lin: Paul Perey, 1974. — 447 S.
20. Modern Roses. 5. — Harrisburg: Mount
Pleasant Press, 1958. — 471 S.
21. The first French roses in Russia // Rosa Gal�
lica. A French Journal about Roses. — 2005. — N 2. —
P. 14—25.
22. Vibert J.P. Observations sur la Nomenclature
et le Classement des Roses, 1820. — 76.
23. http://www.odessapassage.com/ariv/2004/
sep2004/history20/index.php3
Рекомендував до друку В.І. Мельник
Е.Л. Рубцова 1, А.Н. Слюсаренко 2, З.К. Клименко 3
1 Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко
НАН Украины, Украина, г. Киев
2 Ботанический сад Одесского национального уни�
верситета им. И.И. Мечникова, Украина, г. Одесса
3 Никитский ботанический сад — Национальный
научный центр УААН, Украина, АР Крым, г. Ялта
ЖАК�ЛУИ ДЕССЕМЕ —
ПЕРВЫЙ ДИРЕКТОР ИМПЕРАТОРСКОГО
ОДЕССКОГО БОТАНИЧЕСКОГО САДА
В статье освящены жизненный путь, научная и ор�
ганизационная деятельность Жака�Луи Дессеме.
O.L. Rubtsova 1, O.M. Slyusarenko 2, Z.K. Klimenko 3
1 M.M. Gryshko National Botanical Gardens,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Kyiv
2 Botanical Garden of I.I. Mechnikov Odessa
National University, Ukraine, Odessa
3 Nikita Botanical Garden — National Scientific
Centre of Ukrainian Academy of Agrarien
Sciences, Ukraine, Yalta
JACQUES�LOUIS DESCEMET — THE FIRST
DIRECTOR OF IMPERIAL ODESSA BOTANICAL
GARDEN
In the article the life way, scientific and organization
activities of Jacques�Louis Descemet are elucidated.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-812 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:45:57Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/13/b06e151b32f4bd5d4f192af717546a13.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-8122019-12-26T13:09:03Z Jacques-Louis Descemet – the first director of Imperial Odessa Botanical Garden Жак-Луї Дессеме – перший директор Імператорського одеського ботанічного саду (до 250-річчя від дня народження) Rubtsova, O.L. Slyusarenko, O.M. Klimenko, Z.K. In the article the life way, scientific and organization activities of Jacques-Louis Descemet are elucidated. У статті висвітлено життєвий шлях, наукову та організаційну діяльність Жака-Луї Дессеме. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2007-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/812 10.5281/zenodo.2565482 Plant Introduction; Vol 34 (2007); 95-100 Інтродукція Рослин; Том 34 (2007); 95-100 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377809 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/812/778 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Rubtsova, O.L. Slyusarenko, O.M. Klimenko, Z.K. Жак-Луї Дессеме – перший директор Імператорського одеського ботанічного саду (до 250-річчя від дня народження) |
| title | Жак-Луї Дессеме – перший директор Імператорського одеського ботанічного саду (до 250-річчя від дня народження) |
| title_alt | Jacques-Louis Descemet – the first director of Imperial Odessa Botanical Garden |
| title_full | Жак-Луї Дессеме – перший директор Імператорського одеського ботанічного саду (до 250-річчя від дня народження) |
| title_fullStr | Жак-Луї Дессеме – перший директор Імператорського одеського ботанічного саду (до 250-річчя від дня народження) |
| title_full_unstemmed | Жак-Луї Дессеме – перший директор Імператорського одеського ботанічного саду (до 250-річчя від дня народження) |
| title_short | Жак-Луї Дессеме – перший директор Імператорського одеського ботанічного саду (до 250-річчя від дня народження) |
| title_sort | жак-луї дессеме – перший директор імператорського одеського ботанічного саду (до 250-річчя від дня народження) |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/812 |
| work_keys_str_mv | AT rubtsovaol jacqueslouisdescemetthefirstdirectorofimperialodessabotanicalgarden AT slyusarenkoom jacqueslouisdescemetthefirstdirectorofimperialodessabotanicalgarden AT klimenkozk jacqueslouisdescemetthefirstdirectorofimperialodessabotanicalgarden AT rubtsovaol žakluídessemeperšijdirektorímperatorsʹkogoodesʹkogobotaníčnogosadudo250ríččâvíddnânarodžennâ AT slyusarenkoom žakluídessemeperšijdirektorímperatorsʹkogoodesʹkogobotaníčnogosadudo250ríččâvíddnânarodžennâ AT klimenkozk žakluídessemeperšijdirektorímperatorsʹkogoodesʹkogobotaníčnogosadudo250ríččâvíddnânarodžennâ |