Створення географічних культур Pinus sylvestris L. як банку збереження генофонду виду в Україні

On the basis of available literature and own researches the modern area of Pinus sylvestris L. is shown. The history of Pinus sylvestris geographic culture creation as a bank of genetic potential conservation is given.

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2007
Main Authors: Sagaidak, S.І., Antonenko, O.G., Shouper, K.V.
Format: Article
Language:English
Published: M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2007
Online Access:https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/822
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Plant Introduction
Download file: Pdf

Institution

Plant Introduction
_version_ 1860124071705968640
author Sagaidak, S.І.
Antonenko, O.G.
Shouper, K.V.
author_facet Sagaidak, S.І.
Antonenko, O.G.
Shouper, K.V.
author_sort Sagaidak, S.І.
baseUrl_str https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection OJS
datestamp_date 2019-12-26T14:17:46Z
description On the basis of available literature and own researches the modern area of Pinus sylvestris L. is shown. The history of Pinus sylvestris geographic culture creation as a bank of genetic potential conservation is given.
doi_str_mv 10.5281/zenodo.2565557
first_indexed 2025-07-17T12:46:02Z
format Article
fulltext 41ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 1 УДК 630.3 + 630*165.6 С.І. САГАЙДАК, О.Г. АНТОНЕНКО, К.В. ШУПЕР Національний аграрний університет Україна, м. Київ, вул. Генерала Родимцева, 19 СТВОРЕННЯ ГЕОГРАФІЧНИХ КУЛЬТУР PINUS SYLVESTRIS L. ЯК БАНКУ ЗБЕРЕЖЕННЯ ГЕНОФОНДУ ВИДУ В УКРАЇНІ На підставі аналізу літературних даних та власних досліджень висвітлено сучасний ареал Pinus sylvestris L. та історію створення географічних культур P. sylvestris в Україні як банку збереження генетичного потенціалу цього виду. Значення географічного середовища для формування виду вивчається науковцями з часів Ч. Дарвіна, а проблема стійкості виду в нових умовах існування була піднята у ХІХ ст. Перші результати таких дослі� джень у лісокультурній справі висвітлено у працях М.К. Турського [16], A. Ciezlar, P.K. Schott, E. Wibeck [17]. За Майром [5], велику різноманітність природних популяцій можна об'єднати за трьома категоріями: а) клинальна мінли� вість — мінливість виду за популяціями відбувається ранжовано; б) географічні ізо� ляти — популяції, що існують окремо від основної частини ареалу; в) гібридні зони — гібридні популяції з підвищеною мінливі� стю, які займають відносно невеликий про� стір у місцях контактів видів. У цілому, під географічною мінливістю ро� зуміють просторові відмінності між попу� ляціями всіх рівнів, які мають такі особли� вості: кожна популяція відрізняється від іншої генетично, а при використанні тестів — і біометрично; різниця між ними варіює від незначних до майже видових відмінностей; території, що займають популяції, можуть бути незначними за площею або досить вели� кими; географічній мінливості підлягають усі ознаки, але вони змінюються незалежно, то� му сусідні популяції можуть бути близькими за одними ознаками та значно відрізнятися за іншими [7]. Основним засобом для вивчення геогра� фічної мінливості спадкових властивостей та збереження генетичного потенціалу лісових деревних порід є створення геогра� фічних культур, тобто вирощування і по� рівняльна оцінка насіннєвих культур різ� ного географічного походження [9]. Дослі� дження цього питання є особливо актуаль� ним для головної лісоутворюючої породи України — сосни звичайної (Pinus sylvest� ris L.). Сучасний ареал Pinus sylvestris [12] порівняно з ареалами інших видів сосен, що ростуть в Євразії, є найбільшим. Другою ха� рактерною особливістю сучасного ареалу Pinus sylvestris є його інтразональність, оскільки він розташований у зоні тайги, лісостепу і степу. Третьою особливістю аре� алу є ізольоване, або острівне, зростання сосни звичайної на півдні. Найбільш де� тально місцезнаходження Pinus sylvestris у районах її острівного поширення на півдні були описані Ф. Кеппеном [2] і Г.І. Тан� фільєвим [15], які торкнулися першопри� чин цього цікавого явища. Здатність сосни звичайної існувати в різноманітних екологічних умовах — від крайньої півночі до субтропічних районів, плодоносити за умов північного довгого і південного короткого дня, короткого веге� таційного періоду на півночі і тривалого на півдні, при абсолютному зимовому мінімумі температури повітря –60 °C і абсолютному літньому максимумі +40 °С і вище, задо�© С.І. САГАЙДАК, О.Г. АНТОНЕНКО, К.В. ШУПЕР, 2007 42 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 1 СС..ІІ.. ССааггааййддаакк,, ОО..ГГ.. ААннттооннееннккоо,, КК..ВВ.. ШШууппеерр вольнятися низьким рівнем вологості повітря і малими запасами води та пожив� них речовин у ґрунті, рости на болотах і пісках — забезпечила даному виду великий ареал в Євразії — від 70° до 37° північної широти і від 7° західної довготи до 126° східної [1, 12]. До зазначених меж ареалу сосни зви� чайної не ввійшли місцезнаходження її, представлені ізольованими острівними бо� рами переважно на піщаних дюнах у запла� вах річок. У гірських районах сосна досягає найбільших абсолютних висот порівняно з іншими видами. На Кавказі і в Іспанії підіймається до 500 м н.р.м., у Швейцар� ських Альпах — до 1800—1950 м, у Висо� ких Татрах окремі екземпляри трапля� ються на висоті 1465 м, у Вогезах — 1200 м, у південній Норвегії — 940 м, у Червоних Горах — 600 м, у Швеції і Фінляндії — 250 м, на Кольському півострові — 250 м. У се� редній і південній частинах Східного Сибіру сосна підіймається в гори до 800—1000 м н.р.м. [14]. На півночі межа ареалу с. звичайної до� сягає межі поширення деревних порід. Пів� нічна межа ареалу є природним кліматич� ним рубежем, північніше від якого сосна зростати вже не може. За спостереженнями Рінвалля [17], на північ від озера Енаре (Фінляндія) по 70° п.ш. сосна формує здатне до проростання насіння в середньому один раз на століття. Вирішальним чинником ви� живання с. звичайної у тундрі є життє� здатність насіння, яка лімітується неспри� ятливими умовами проростання і розвитку сходів — весняними заморозками, низьки� ми температурами ґрунту, високим рівнем літнього відтавання вічної мерзлоти, щіль� ним моховим покривом [13]. Південна сучасна межа суцільного по� ширення сосни приблизно проходить по лінії Київ�Чернігів, між Брянськом і Орлом, між Тулою і Серпуховим, Рязанню, уздовж Ками до річки Білої, огинаючи Південний Урал йде до Міасу, потім прямує до Алтаю [3, 14]. Оскільки в проведенні лінії південної межі поширення сосни є деяка умовність, більш правильно вважати нею межу між лісостеповою і степовою зонами. Виходячи із наведеного вище, можна припустити, що даний вид має проявляти яскраві географічні відмінності в межах свого ареалу. Східну межу ареалу складають ізольо� вані острови соснових лісів, які заходять до північної Монголії. Західна межа ареалу доходить до Шот� ландії і далі йде до північно�західної Нор� вегії вздовж західного узбережжя Сканди� навського півострова, підіймаючись до 70° п.ш. [12]. Одним із перших досліджень впливу по� ходження насіння на ріст та розвиток де� ревних порід є праця Луї де Вільморена. У 1820—1840 рр. він вирощував у Франції Pinus sylvestris із насіння різного геогра� фічного походження. Ці дослідження пока� зали, що географічна мінливість P. syl� vestris зумовлена здебільшого не впливом навколишнього середовища, а генетично. Виявилось, що у Франції з насіння, приве� зеного з Росії, виростали прямостовбурові сосни, а із насіння, привезеного з Німеччи� ни, — дерева із кривими стовбурами. Ця тенденція спостерігалась і у насадженнях другого покоління, створених Вільмореном [7]. Першим досвідом створення геогра� фічних культур у царській Росії вважають випробні культури сосни звичайної, ство� рені В.Д. Огієвським у 1910—1916 рр. Вип� робні культури були закладені в Охтенсь� кому, Брянському, Фащевському, Боров� ському лісництвах Росії, а також у Собі� чевському та Нікольському лісництвах в Україні [1, 10]. На території нашої країни дослідження географічної мінливості лісоутворюючих порід проводились з 1928 р., тоді були зак� ладені географічні культури Pinus sylvest� ris на Краснотростянецькій лісовій до� слідній станції (Сумська обл.). У 1951— 1957 рр. під керівництвом А.С. Яблокова бу� 43ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 1 ССттввоорреенннняя ггееооггррааффііччнниихх ккууллььттуурр PPiinnuuss ssyyllvveessttrriiss LL.. яякк ббааннккуу ззббеерреежжеенннняя ггееннооффооннддуу ввииддуу вв УУккррааїїнніі ли створені географічні культури P. syl� vestris у Башкирській АРСР та Латвійській РСР, а також у Ставропольській, Воро� незькій, Московській областях. Сьогодні дослідження у цьому напрямку охоплюють майже весь ареал Pinus syl� vestris [4, 18]. Так, найбільша на теренах ко� лишнього Радянського Союзу євроазіатська транснаціональна мережа географічних культур P. sylvestris була створена в 1976 р. відповідно до наказу Управління лісового господарства СРСР від 1973 р. Вона об'єдна� ла 36 пунктів, де випробовується насіння, зібране із 113 популяцій сосни. Після утворення окремих держав на пострадянській території, в Україні за� лишилось чотири об'єкти з цієї мережі (див. таблицю), в яких представлено бли� зько 70 популяцій сосни звичайної із Росії, Білорусі, Литви, Латвії, Естонії, Ка� захстану та інших країни. Ці об'єкти є важливими банками генетичного потен� ціалу P. sylvestris для нашої країни, адже із втратою зв'язків з регіональними інсти� тутами СРСР вони набули державного значення. Унікальними для України є еколого�гео� графічні культури Pinus sylvestris L., зак� ладені у 1981 р. у Дзвінківському лісництві Боярської лісової дослідної станції за про� ектом кафедри лісових культур Націо� нального аграрного університету [6, 11]. Відбір насіння для створення цих культур проводився у природних насадженнях в умовах свіжого субору у Західному, Цент� ральному, Північному, Східному Поліссі, Західному, Правобережному і Лівобереж� ному Лісостепу, Степу та Центральному Лісостепу Росії. Також існує низка випробних культур Pinus sylvestris різного географічного поход� ження, що мають регіональне значення і репрезентують популяції різного геогра� фічного походження в межах лісонасін� нєвих районів. Такими є випробні культури 1978, 1979, 1980, 1989 років створення у Ста� ропетрівському лісництві Київської лісо� насіннєвої дослідної станції. На цих об'єк� тах випробовується сосна звичайна із Київ� ської, Чернігівської, Черкаської, Житомир� ської, Сумської, Харківської областей. Результати досліджень, проведених на� ми на еколого�географічних культурах Бо� ярської лісової дослідної станції та випроб� них культурах Київської лісонасіннєвої дослідної станції, підтверджують законо� мірності існування окремих популяцій у ме� жах ареалу. Так, північні популяції в еколо� го�географічних та випробних культурах (гомельського та житомирського походжен� ня) вимагають меншої кількості тепла і по� чинають свій ріст та цвітіння раніше за місцеві (київського походження). Вони та� кож раніше (на 1—2 доби) закінчують веге� тацію. У популяціях південного та східного походження (черкаське, луганське, харків� ське) спостерігається зворотня тенденція — дерева у них краще переносять посушливі періоди. Сосна звичайна місцевого поход� ження є зазвичай найстійкішою, а с. зви� чайна іншорайонного походження (гомель� ське, житомирське) — більш продуктив� ною. Таким чином, географічні культури Pi� nus sylvestris є унікальними об'єктами для Харківська область, 49°00' півн.ш. 42 Ізюмський ДЛГ 37°30'с.д. Херсонська область, 46°30' півн.ш 38 Цюрупинський ДЛГ 32°30' с.д. Львівська область, 50°00' півн.ш 33 Самборський ДЛГ 24°00' с.д. Житомирська область, 51°00' півн.ш 37 Олевський ДЛГ 42°00' с.д. Місцезнаходження географічних культур Pinus sylvestris L. в Україні 1976 р. створення Місцезнаходження Географічні координати К іл ь к іс т ь п р е д с т а в л е н и х п о п у л я ц ій 44 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 1 СС..ІІ.. ССааггааййддаакк,, ОО..ГГ.. ААннттооннееннккоо,, КК..ВВ.. ШШууппеерр збереження генетичного фонду цього виду. В Україні існує низка таких об'єктів, їх дослідження збагачують бази даних з вив� чення внутрішньовидової мінливості та особливостей інтродукції головної лісоут� ворюючої породи України. 1. Гордиенко М.И. О создании наиболее до� ходных лесных насаждений в Лесостепи УССР // Труды УСХА. — 1963. — Вып. 5. — С. 21—34. 2. Кеппен Ф. Географическое распростране� ние хвойных деревьев в Европейской России и на Кавказе // Записки Императорской академии на� ук. — СПб., 1885. — С. 31—49. 3. Кондратюк Є.М. Дикоростучі хвойні Ук� раїни. — К.: Вид�во АН УРСР, 1960. — 120 с. 4. Криницький Г.Т. Морфофізіологічні основи селекції деревних рослин: Автореф. дис. ... д�ра біол. наук: 06.03.03. — К., 1993. — 46 с. 5. Майр Э. Систематика и происхождение ви� дов с точки зрения зоолога. — М., 1947. — 104 с. 6. Маурер В.М., Зацарная Л.В. Рост и состоя� ние семенного потомства сосны в эколого�геогра� фических культурах Боярской ЛОС // Сб. науч. трудов УСХА. — 1986. — Вып. 8. — С. 4—10. 7. Молотков П.И., Патлай И.Н., Давыдова Н.И Селекция лесных пород — М.: Лесн. пром�сть, 1982. — 224 с. 8. Огиевский В.Д. К вопросу о влиянии проис� хождения семян на рост леса // Сб. статей по лес� ному хозяйству в честь 25�летия деятельности профессора М.М. Орлова. — М., 1916. — С 31—42. 9. Пальцев А.М., Мерзленко М.Д. Роль геогра� фических культур в лесокультурном деле. — М.: Изд�во Моск. лесотехн. ин�та, 1990. — 54 с. 10. Редько Г.И., Дурсин А.Д. Географические культуры ели. — Л.: Изд�во Ленингр. лесотех. акад., 1982. — 59 с. 11. Сагайдак С.І. Особливості розповсюдження фізіологічно активного коріння сосни звичайної різного географічного походження в ґрунті Київсь� кого Полісся // Наук. вісн. НЛТУУ. — 2005. — Вип. 15.5. — С. 91—93. 12. Семенова�Тян�Шанская А.М., Правдин Л.Ф. Сосновые леса. — М.: Изд�во АН СССР, 1956. — 83 с. 13. Сочава В.Б. Темнохвойные леса. — М.: Изд� во АН СССР, 1956. — 214 с. 14. Сукачев В.Н. Дендрология с основами лесной геоботаники. — Л.: Гослестехиздат, 1934. — 129 с. 15. Танфильев Г.И. Пределы лесов на юге Рос� сии // Географические работы. — М., 1953. — С. 227—348. 16. Турский М.К. О выращивании сосны. — М.: Лесное дело, 1899. — 176 с. 17. Ciezlar A. Die Bedentung klimatisher Varitu� nen unserer holzurten f r den Waldben // Central� beatt f r das gesamte Forrswesen. — Wien, 1907. — S. 1—32. 18. Shutyaev A., Giertych M. Genetic subdivi� sions of the range of Scots pien (Pinus sylvestris L.) based on a transcontinental provenance experiment // Silvae Genetica. — 2000. — N 49 (3). — Р. 137—151. Рекомендував до друку С.І. Кузнецов С.И. Сагайдак, О.Г. Антоненко, К.В. Шупер Национальный аграрный университет, Украина, г. Киев СОЗДАНИЕ ГЕОГРАФИЧЕСКИХ КУЛЬТУР PINUS SYLVESTRIS L. КАК БАНКА СОХРАНЕНИЯ ГЕНОФОНДА ВИДА В УКРАИНЕ На основании анализа литературных данных и собственных исследований освещен современный ареал Pinus sylvestris L и история создания геогра� фических культур P. sylvestris в Украине как банка сохранения генетического потенциала данного вида. S.І. Sagaidak, O.G. Antonenko, K.V. Shouper National Agrarian University, Ukraine, Kyiv CREATION OF GEOGRAPHIC CULTURE OF PINUS SYLVESTRIS L. AS A BANK OF SPECIES GENO� FUND CONSERVATION IN UKRAINE On the basis of available literature and own researches the modern area of Pinus sylvestris L. is shown. The history of Pinus sylvestris geographic culture creation as a bank of genetic potential con� servation is given.
id oai:ojs2.plantintroduction.org:article-822
institution Plant Introduction
keywords_txt_mv keywords
language English
last_indexed 2025-07-17T12:46:02Z
publishDate 2007
publisher M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv wwwplantintroductionorg/ea/2d8fe2ba6eb2106af9dbbc9ad44a2bea.pdf
spelling oai:ojs2.plantintroduction.org:article-8222019-12-26T14:17:46Z Creation of geographic culture of Pinus sylvestris L. as a bank of species genofund conservation in Ukraine Створення географічних культур Pinus sylvestris L. як банку збереження генофонду виду в Україні Sagaidak, S.І. Antonenko, O.G. Shouper, K.V. On the basis of available literature and own researches the modern area of Pinus sylvestris L. is shown. The history of Pinus sylvestris geographic culture creation as a bank of genetic potential conservation is given. На підставі аналізу літературних даних та власних досліджень висвітлено сучасний ареал Pinus sylvestris L. та історію створення географічних культур P. sylvestris в Україні як банку збереження генетичного потенціалу цього виду. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2007-03-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/822 10.5281/zenodo.2565557 Plant Introduction; Vol 33 (2007); 41-44 Інтродукція Рослин; Том 33 (2007); 41-44 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377812 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/822/787 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle Sagaidak, S.І.
Antonenko, O.G.
Shouper, K.V.
Створення географічних культур Pinus sylvestris L. як банку збереження генофонду виду в Україні
title Створення географічних культур Pinus sylvestris L. як банку збереження генофонду виду в Україні
title_alt Creation of geographic culture of Pinus sylvestris L. as a bank of species genofund conservation in Ukraine
title_full Створення географічних культур Pinus sylvestris L. як банку збереження генофонду виду в Україні
title_fullStr Створення географічних культур Pinus sylvestris L. як банку збереження генофонду виду в Україні
title_full_unstemmed Створення географічних культур Pinus sylvestris L. як банку збереження генофонду виду в Україні
title_short Створення географічних культур Pinus sylvestris L. як банку збереження генофонду виду в Україні
title_sort створення географічних культур pinus sylvestris l. як банку збереження генофонду виду в україні
url https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/822
work_keys_str_mv AT sagaidaksí creationofgeographiccultureofpinussylvestrislasabankofspeciesgenofundconservationinukraine
AT antonenkoog creationofgeographiccultureofpinussylvestrislasabankofspeciesgenofundconservationinukraine
AT shouperkv creationofgeographiccultureofpinussylvestrislasabankofspeciesgenofundconservationinukraine
AT sagaidaksí stvorennâgeografíčnihkulʹturpinussylvestrislâkbankuzberežennâgenofonduviduvukraíní
AT antonenkoog stvorennâgeografíčnihkulʹturpinussylvestrislâkbankuzberežennâgenofonduviduvukraíní
AT shouperkv stvorennâgeografíčnihkulʹturpinussylvestrislâkbankuzberežennâgenofonduviduvukraíní