Життєздатність Picea abies (L.) Karst. у насадженнях м. Кривого Рогу (Степова зона України)

Objective – to investigate the viability of Picea abies (L.) Karst. in Kryvyi Rih plantations. Material and methods. Viability of P. abies in plantations on 8 plots with different stage of anthropogenic pollution. 30 trees of 30–40 years were studied at each site. The distance from the road to the...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2017
Hauptverfasser:	Korshykov, I.I., Huseynova, E.R.
Format:	Artikel
Sprache:	Englisch
Veröffentlicht:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2017
Online Zugang:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/83
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Institution

Plant Introduction

_version_	1860121043894534144
author	Korshykov, I.I. Huseynova, E.R.
author_facet	Korshykov, I.I. Huseynova, E.R.
author_sort	Korshykov, I.I.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2019-11-11T08:14:27Z
description	Objective – to investigate the viability of Picea abies (L.) Karst. in Kryvyi Rih plantations. Material and methods. Viability of P. abies in plantations on 8 plots with different stage of anthropogenic pollution. 30 trees of 30–40 years were studied at each site. The distance from the road to the plot and between the trees was taken into account. The approximate age of the trees was determined by the number of whorls and external features (the color of the needles, the shape of the crown, the height of the tree and the diameter of the trunk). Results. We ascertained that 34–38-year-old plants on the background levels of aerotechnogenic pollution (arboretum of botanical garden, parks) were well developed, their height was 13.6–14.8 m and trunk diameter – 26.2–28.5 cm. The growth of trees of the same which are near smelters is suppressed (height was 10.4–10.9 m, trunk dia meter – 20.3–22.1 cm), as well such trees have damages and dieback (57.8 %). Fewer such trees (36.3 %) are occurred in clumps near the city roads with high motor traffic. Dense plantations of P. abies (between plants – distance 0.5–4.0 m) cause 24–35-year-old trees in the center of the curtain to inhibition. Conclusion. P. abies may be used in the large industrial cities of Dnieper Ukraine for road greenery at distance of 10 m from roads in curtain stands, adjoining areas, squares and parks.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.2300140
first_indexed	2025-07-17T12:39:29Z
format	Article
fulltext	60 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 2 © І.І. КОРШИКОВ, Е.Р. ГУСЕЙНОВА, 2017 УДК 582.475.2+581.4 (477.63) І.І. КОРШИКОВ 1, 2, Е.Р. ГУСЕЙНОВА 1 1 Криворізький ботанічний сад НАН України Україна, 50089 м. Кривий Ріг, вул. Маршака, 50 2 Донецький ботанічний сад НАН України Україна, 50089 м. Кривий Ріг, вул. Маршака, 16а ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ PICEA ABIES (L.) KARST. У НАСАДЖЕННЯХ м. КРИВОГО РОГУ (СТЕПОВА ЗОНА УКРАЇНИ) Мета — дослідити життєздатність Picea abies (L.) Karst. у насадженнях м. Кривого Рогу. Матеріал та методи. Досліджено життєздатність P. abies у насадженнях на 8 ділянках з різним рівнем антро- погенного забруднення. На кожній ділянці вивчали по 30 дерев 30—40-річного віку. Враховували відстань від дороги та між деревами. Орієнтовний вік дерев визначали за кількістю мутовок і зовнішніми ознаками (колір хвої, форма крони, висота дерева та діаметр стовбура). Результати. Встановлено, що 34—38-річні рослини у разі фонового рівня аеротехногенного забруднення (дендра- рій ботанічного саду, парки) були добре розвиненими, їх висота становила 13,6—14,8 м, а діаметр стовбура — 26,2—28,5 см. Дерева такого самого віку, які ростуть біля металургійних комбінатів, мають пригнічений ріст (ви- сота —10,4—10,9 м, діаметр стовбура —20,3—22,1 см), пошкоджені, 57,8 % з них починають суховершиніти. Менше таких дерев (36,3 %) траплялось у куртинах біля міських доріг з інтенсивним рухом автотранспорту. За- гущені посадки P. abies (відстань між рослинами — 0,5—4,0 м ) призводять у віці 24—35 років до пригнічення дерев у центральній частині куртин. Висновки. У великих промислових містах Придніпров’я P. abies можна використовувати для озеленення доріг на відстані від них понад 10 м у куртинних насадженнях прибудинкових територій, скверів і парків. Ключові слова: Picea abies, біометричні параметри, куртина, суховершинність, життєвий стан. Ялина звичайна, або європейська (Picea abies (L.) Karst.), має великий природний ареал і від- значається високим рівнем поліморфізму. Во- на росте в горах Середньої Європи, у Сканди- навії, Карпатах, на Поліссі, у північній поло- вині Європейської частини Росії [13]. Масове штучне поширення Р. abies почалось у ХІХ ст. в Карпатах, коли замість вирубаних дерев для господарських цілей почали завозити са- джанці з Європи та висаджувати їх на значних площах. М.А. Голубець зазначив, що нині у карпатських лісах складно визначити при- родне чи штучне походження Р. abies [3]. У ХІХ ст. саджанці Р. abies різного географічно- го походження використовували в озеленен ні парків магнатів. Так, на Чернігівщині зберег- лися дерева ялини, посаджені в панській са- дибі ще в 1834 р. [9]. Інтродукцію Р. abies у степову зону України було започатковано в другій половині ХХ ст. [12]. Під час проведен- ня робіт із зеленого будівництва було створе- но різні типи насаджень: поодинокі, алейні, групові та куртинні. Інтродукція деревних рослин у степові ре- гіони України має на меті поліпшення са ні- тарно-гігієнічних та декоративних властивос- тей зелених насаджень. Інтродуценти викорис- товують в озелененні промислових міст для підвищення комфортності проживання людей в урботехногенному середовищі. Деревні рос- лини відіграють важливу роль у поліпшенні санітарно-гігієнічного стану довкілля та мо- жуть бути біоіндикаторами його забрудненості [5]. Р. abies належить до видів роду Picea A. Dietr. зі швидким ростом. Крім того, їй притаманні висока фітонцидна активність та декоратив- ність, здатність до інтенсивного поглинання шкідливих газів, хвоя затримує пил [14]. Природно-кліматичні умови району інтро- дукції визначають особливості росту та розвит- ку рослин, їх репродуктивну здатність, стій- кість і декоративність. Уніфікованими крите- 61ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 2 Життєздатність Picea abies (L.) Karst. у насадженнях м. Кривого Рогу (степова зона України) ріями відповідності екологічним умовам ре- гіону інтродукції та адаптивним можливостям іншорайонного виду є біоморфологічні показ- ники і тривалість життєвого циклу. Нині вна- слідок глобальних кліматичних змін відбува- ється погіршення життєвого стану багатьох деревних видів рослин, тому актуальними є до- слідження стану, росту та розвитку інтродуцен- тів у насадженнях, особливо в індустріальних регіонах України. У промислових містах степо- вої зони загальний несприятливий для бага- тьох іншорайонних видів деревних рослин фон кліматичних чинників погіршується негатив- ним впливом токсичних аерополютантів [6]. Р. abies почали активно використовувати в озелененні м. Кривого Рогу в кінці 1970— 1980-х рр. Нині це поширений вид у місті, а найчастішим типом насаджень є куртини. По- передні дослідження Р. abies у м. Кривий Ріг мали фрагментарний характер, що недостат- ньо для прогнозу щодо подальшого викорис- тання цього виду в оптимізації Криворізької урбоекосистеми [1]. Мета роботи — вивчити життєздатність рос- лини Р. abies у насадженнях м. Кривого Рогу залежно від аеротехногенного впливу для ви- значення перспектив використання цього ін- тродуцента в озелененні міста. Матеріал та методи Для оцінки життєздатності рослини Р. abies та репрезентативного відбору ділянок територію м. Кривого Рогу, протяжність якого становить понад 100 км, було умовно поділено на три частини: північну, центральну та південну. Основні ділянки розташовані по всій довжині міста приблизно на однаковій відстані між со- бою в Тернівському, Покровському і Ме та лур- гійному районах. Було вибрано 8 ділянок з різ- ним рівнем антропогенного забруднення: біля проїзної частини з високим автотранспортним рухом по вул. Черкасова (ділянка № 4), вул. Ватутіна (ділянка № 5), проспект Металургів (ділянка № 6), біля промислових підприємств ПАО «АрселорМіттал Кривий Ріг» (ділянка № 8) та ПРАТ «Північний гірничо-зба га чу- вальний комбінат» (ПівнГЗК) (ділянка № 7), на відносно малозабруднених аерополютан- тами ділянках — парк «Героїв АТО» (ділянка № 3), парк «Шахтарський» (ділянка № 2) і дендрарій Криворізького ботанічного саду НАН України (КБС), який розглядали як контроль (ділянка № 1). На кожній ділянці ви- вчали по 30 дерев 30—40-річного віку. У центральній частині міста, в Покровсько- му районі, було досліджено 10 куртин Р. abies з різною площею, схемою посадки, кількістю рослин (10—24 особини) віком від 24 до 35 ро- ків (загальна кількість дерев — 154). У дерев вимірювали висоту, діаметр стовбура на висоті 1,3 м, площу проекції та об’єм крони за стан- дартною методикою [10]. Життєвий стан оці- нювали за 5-бальною шкалою В.Т. Ярмішка [16]. Середні показники життєвого стану пе- рераховано у відсотки. Враховували відстань між деревами та від дороги. Орієнтовний вік хвойних визначали за кількістю мутовок та зовнішніми ознаками (колір хвої, форма кро- ни, висота дерева і діаметр стовбура) [7]. Статистичну обробку даних проводили за Г.Н. Зайцевим [4] та з використанням пакета програм МС Еxcel. Статистично значущі від- мінності між показниками визначали за t-кри- терієм Стьюдента. Результати та обговорення Дерева Р. abies віком 35 років у дендрарії КБС за всіма біометричними показниками перева- жали дерева з інших досліджуваних насаджень м. Кривого Рогу (табл. 1). У п’яти насадженнях середні біометричні показники рослин були статистично значущо меншими від таких дерев, які ростуть у ботанічному саду. Най менш розви- нені дерева виявлено біля металургійного ком- бінату «АрселорМіттал Кривий Ріг», висота яких на 35,1 % була меншою, ніж у дерев у дендрарії КБС, діаметр стовбура — на 25,7 %, проекція крони — на 63,6 %, об’єм крони — на 76,6 % менші, а життєвий стан у 2,5 раз гірший. При- близно такі показники зафіксовано у дерев Р. abies, які ростуть біля ПівнГЗК. Імовірно, це є наслідком багаторічного негативного впливу на рослини токсичних аерополютан- тів великих промислових підприємств. 62 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 2 І.І. Коршиков, Е.Р. Гусейнова Т а бл и ц я 1 . Б іо м ет ри чн і х ар ак те ри ст ик и де ре в Р ic ea a bi es у р ай он ах м . К ри во го Р ог у з рі зн им р ів не м з аб ру дн ен ня с ер ед ов ищ а T a b le 1 . B io m et ri c ch ar ac te ri st ic s of p la nt s Р ic ea a bi es in d is tr ic ts o f K ry vy i R ih w it h di ff er en t le ve ls o f p ol lu ti on № д іл я н - к и Д іл я н к а В ік , р о к и В ід с т а н ь в ід д о р о ги , м В и с о т а д е р е в а , м Д іа м е т р с т о в б у р а , с м П р о е к ц ія к р о н и , м О б ’є м к р о н и , м 3 С е р е д н ій п о к а зн и к ж и т т є в о го с т а н у, % К іл ь к іс т ь с у х о в е р - ш и н н и х д е р е в , е к з. 1 Б о т а н іч н и й с а д (Т е р н ів с ь к и й р -н ) 3 0 – 3 9 2 5 – 3 5 1 4 ,8 ± 0 ,1 2 8 ,5 ± 0 ,8 5 1 ,6 ± 3 ,7 6 2 3 ,6 ± 4 8 ,0 9 5 ,0 ± 1 ,0 1 2 П а р к « Ш а х т а р с ь к и й » (П о к р о в с ь к и й р -н ) 3 1 – 4 0 3 0 – 4 0 1 4 ,4 ± 0 ,2 2 7 ,5 ± 1 ,1 3 5 ,8 ± 2 ,4 * 4 4 7 ,6 ± 3 5 ,2 * 8 7 ,6 ± 1 ,2 2 3 П а р к « Ге р о їв А Т О » (М е т а л у р гі й н и й р -н ) 3 0 – 3 9 2 0 – 3 0 1 3 ,6 ± 0 ,2 * 2 6 ,2 ± 0 ,7 * 3 3 ,6 ± 1 ,6 * 3 0 4 ,1 ± 2 1 ,6 * 7 8 ,0 ± 2 ,4 3 4 П о в у л . Ч е р к а с о в а (Т е р н ів с ь к и й р -н ) 3 0 – 3 9 7 – 1 0 1 2 ,7 ± 0 ,2 * 2 6 ,0 ± 0 ,7 * 3 2 ,0 ± 2 ,5 * 3 0 3 ,9 ± 2 7 ,6 * 7 5 ,0 ± 2 ,4 7 5 П о в у л . В а т у т ін а (П о к р о в с ь к и й р -н ) 3 2 – 4 0 2 – 4 1 1 ,8 ± 0 ,1 * 2 4 ,6 ± 0 ,7 * 2 5 ,8 ± 1 ,5 * 2 5 0 ,3 ± 1 9 ,3 * 6 0 ,0 ± 2 ,9 1 2 6 П р о с п е к т М е т а л у р гі в (М е т а л у р гі й н и й р -н ) 3 1 – 4 0 6 – 1 2 1 1 ,2 ± 0 ,2 * 2 4 ,3 ± 0 ,7 * 2 4 ,5 ± 1 ,9 * 1 9 7 ,7 ± 1 8 ,3 * 5 5 ,0 ± 2 ,8 1 4 7 П ів н Г З К (Т е р н ів с ь к и й р -н ) 3 0 – 4 0 3 0 – 4 0 1 0 ,9 ± 0 ,2 * 2 2 ,1 ± 0 ,6 * 2 1 ,0 ± 1 ,8 * 1 8 1 ,3 ± 1 6 ,3 * 4 8 ,1 ± 2 ,8 1 6 8 « А р с е л о р М іт та л К р и в и й Р іг » (М е т а л у р гі й н и й р -н ) 3 0 – 4 0 1 9 – 3 5 1 0 ,4 ± 0 ,2 * 2 0 ,3 ± 0 ,6 * 1 8 ,8 ± 1 ,7 * 1 4 6 ,0 ± 1 4 ,5 * 3 9 ,0 ± 2 ,7 1 9 * В ід м ін н о с т і є с т а т и с т и ч н о з н а ч у щ и м и ( p < 0 ,0 5 ) за к р и т е р іє м С т ь ю д е н т а . 63ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 2 Життєздатність Picea abies (L.) Karst. у насадженнях м. Кривого Рогу (степова зона України) Дещо більші показники виявлено в дерев на ділянці № 5 з інтенсивним автотранспортним навантаженням по вул. Ватутіна, проте вони були гіршими порівняно з рослинами з ден- драрію КБС. У дерев, які зростають на відстані 1,0—2,5 м від дороги, спостерігали відмінності у проекції та об’ємі крон. На нашу думку, хвой- ні породи не слід висаджувати вздовж доріг. У дерев, які ростуть у паркових насаджен- нях та КБС, крона розташована на висоті 0,5—1,5 м від землі, а у рослин, які ростуть біля дороги та проммайданчиків підприємств, — 4 м і вище. Негативний вплив аеротехноген- них викидів і вихлопних газів автотранспорту чітко простежується у кількості суховершин- них дерев Р. abies на різних ділянках. Так, у дендрарії КБС виявлено лише одне таке дере- во (3,3 %), у парках — 5 (8,3 %), у куртинах біля автомобільних шляхів — 33 (36,3 %), біля промислових комбінатів — 35 (57,8 %). У де- рев біля цих підприємств довжина сухої час- тини крони становить 1—6 м, у рослин біля доріг — до 3 м, в особин, які ростуть у парку та ботанічному саду, — до 0,8 м. Таким чином, токсичні викиди металургій- них підприємств та вихлопних газів автотран- спорту негативно впливають на ріст і розви- ток Р. abies у м. Кривий Ріг. Зелені насадження в містах створюють для поліпшення умов дов- кілля, але нерідко рослини у них потребують поліпшення умов зростання та догляду. У насадженнях міста дерева Р. abies ростуть переважно в моновидових куртинах. Так, в одному із семи районів Кривого Рогу виявле- но 10 таких куртин і понад 22 невеликих гру- пових посадок із кількістю рослин менше ніж 10. У куртинах кількість дерев Р. abies варію- вала від 10 до 24, а площа куртин становила від 10 до 180 м2 (табл. 2). В одній куртині ви- саджували одновікові дерева. Вік окремих кур- тин становив 26—35 років. Рослини в курти- нах висаджували на різній, зазвичай незнач- ній відстані одна від одної (0,5—4,5 м), тоді як за правилами мінімальна відстань між ни ми має дорівнювати 4—8 м [8]. Усі 10 куртин роз- ташовані на близькій відстані (4—12 м) від центральних доріг району. Наймолодші (24-річ- ні) рослини першої куртини відзначалися найменшими біометричними характеристи- ками, їх висота в середньому становила 9,4 м, а діаметр стовбура — 13,4 см, тоді як у найста- ріших (35-річних) дерев — відповідно 12,5 м і 26,1 см. У Маяцькому лісівництві (Донецька обл.) 36-річні дерева Р. abies мали таку саму Таблиця 2. Біометричні показники рослин Рicea abies, які ростуть у куртинних насадженнях біля доріг у Покровському районі м. Кривого Рогу (n = 154) Table 2. Biometric indicators in clump of plants of Рicea abies along roads of the Pokrovsky district of Kryvyi Rih (n = 154) № кур- тини Загальна кіль- кість дерев, екз. Вік дерева, роки Розміри куртини, м Схема розміщення дерев min × max, м Відстань від дороги, м Висота дерева, м Діаметр стовбура, см Середній показ- ник життєвого стану (кількість здорових особин, %) 1 17 24 9 × 10 1,0 × 4,0 10 9,4 ± 0,7 13,4 ± 1,6 70 2 24 25 10 × 18 0,5 × 3,0 7 10,3 ± 0,4 15,7 ± 1,5 51 3 13 27 5 × 7 2,0 × 3,5 8 10,7 ± 0,5 18,1 ± 1,8 65 4 10 28 4 × 4 0,5 × 2,0 4 10,8 ± 0,8 20,5 ± 2,3 35 5 21 30 10 × 15 2,0 × 3,5 5 11,3 ± 0,6 22,4 ± 1,4 78 6 13 33 5 × 6 2,0 × 4,0 9 11,4 ± 0,4 24,5 ± 1,5 69 7 14 33 7 × 8 3,0 × 4,5 12 11,6 ± 0,3 24,6 ± 1,7 75 8 13 34 7 × 7 1,0 × 3,0 6 12,0 ± 0,3 25,2 ± 1,6 41 9 15 34 7 × 6 2,0 × 4,0 7 12,2 ± 0,6 25,4 ± 1,1 75 10 14 35 5 × 6 2,0 × 3,5 5 12,5 ± 0,3 26,1 ± 1,6 56 64 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 2 І.І. Коршиков, Е.Р. Гусейнова середню висоту і діаметр стовбура 28 см [12]. У найрозвиненіших дерев Р. abies віком 40 років, виявлених в одному з парків м. Кривого Рогу, середня висота становила 18 м, діаметр стов- бура на рівні 1,3 м — 38 см, на рівні кореневої шийки — 50 см. Середній показник життєвого стану рослин, не пошкоджених суховершинністю, в 10 кур- тинах варіював від 35 до 78 %. Дерева з низь- кими показниками життєвого стану (41—56 %) мало відрізнялися за біометричними характе- ристиками від особин з кращим рівнем жит- тєвості (70—78 %). Із загальної кількості дерев Р. abies у 10 куртинах (154), 63 (40,9 %) є сухо- вершинними. У дерев без усихання верхівки відзначено зменшення охвоєності та наявність сухих гілок в інших частинах крони. Таким чином, близько 42 % дерев Р. abies ві- ком 24—35 років, які ростуть у куртинах біля центральних автомобільних доріг м. Кривого Рогу, мають пошкодження. Ймовірно, це спри- чинено не лише дією токсичних вихлопних газів автотранспорту, а і комплексом неспри- ятливих умов урботехногенного середовища та наслідками глобальних кліматичних змін (2-3-місячні посухи, висока температура на- при кінці літа та на початку осені). У травні— червні насадження Р. abies у місті відзначають- ся доб рим рівнем життєвого стану, а в другій половині літа через посуху і низьку вологість повітря багато дерев перебувають у при гні че- ному стані. За нашими спостереженнями, в таких дерев чоловічі та жіночі генеративні ор- гани формуються на місяць раніше, ніж зазви- чай. Рослини Р. abies пошкоджуються також в інших промислових містах степової зо ни. На- приклад, у м. Маріуполь у рекреаційній зоні по вул. Набережна 22 % дерев цього виду вси- хали або мали поганий життєвий стан [11]. Візуально спостерігали відмінності у біомет- ричних показниках дерев Р. abies, які ростуть по краю куртин та розташованих у централь- ній частині, що підтверджено результатами статистичного аналізу (табл. 3). Дерева, які ростуть по краю куртин, були вищими від ви- саджених у центрі на 11,3—36,4 %, а за діамет- ром стовбура більшими на 22,9—53,5 %. Установлено, що рослини в 6 куртинах з більшою площею живлення мають вищий ріст та більший діаметр стовбура. Підвищена гус- тота дерев у куртинах призводить до зниження їх декоративності у 30—40-річному віці. Що Таблиця 3. Відмінності в біометричних характеристиках дерев Picea abies, які ростуть по краю та всередині куртини Table 3. Differences in the biometrical characteristics of trees Picea abies, which grow outside and in the middle of clump of trees № куртини Вік, роки По краю куртини Всередині куртини Кількість дерев, екз. Висота, м Діаметр стовбура, см Кількість дерев, екз. Висота, м Діаметр стовбура, см 1 24 10 11,0 ± 0,5 * 17,2 ± 1,8 * 7 7,0 ± 1,2 * 8,0 ± 0,9 * 2 25 13 11,3 ± 0,3 * 20,4 ± 1,7 * 11 9,1 ± 0,7 * 10,1 ± 1,2 * 3 27 8 11,7 ± 0,5 * 20,6 ± 2,1 * 5 9,0 ± 0,8 * 14,0 ± 1,7 * 4 27 6 12,5 ± 0,4 * 25,2 ± 0,5 * 4 8,8 ± 1,5 * 13,5 ± 2,0 * 5 27 11 12,5 ± 0,3 * 26,5 ± 1,1 * 10 10,1 ± 1,1 * 17,8 ± 1,9 * 6 30 9 12,0 ± 0,4 * 27,2 ± 1,0 * 4 10,1 ± 0,4 * 18,4 ± 2,4 * 7 32 9 12,1 ± 0,3 * 27,8 ± 1,3 * 5 10,6 ± 0,6 * 18,8 ± 2,8 * 8 34 9 12,4 ± 0,3 * 27,9 ± 1,3 * 4 11,0 ± 0,5 * 19,0 ± 1,5 * 9 34 9 12,8 ± 0,4 * 27,9 ± 0,7 * 6 11,2 ± 0,3 * 21,5 ± 1,4* 10 35 7 13,3 ± 0,2 * 29,8 ± 1,5 * 7 11,7 ± 0,2 * 22,3 ± 2,0 * Р а з о м 91 63 * Відмінності є статистично значущими (p < 0,05) за критерієм Стьюдента. 65ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 2 Життєздатність Picea abies (L.) Karst. у насадженнях м. Кривого Рогу (степова зона України) молодшими є рослини, то вищою є їх жит тє- здатність. З віком у щільних насадженнях де- рева заважають одне одному, що призводить до пригнічення їх росту і розвитку, особливо в центрі куртини. Тому важливо враховувати площу живлення та дотримуватися правил по- с адки дерев у куртинному типі насадження, щоб запобігти конкуренції рослин у ІІ—ІІІ кла- сі віку за світло, вологу і поживні речовини. Оптимальна площа живлення на 1 дерево ста- новить близько 50 м 2 зі схемою посадки дерев 7 × 7 або 5 × 10 м [15]. На підставі результатів наших досліджень можна дійти висновку, що Р. abies можна ви- користовувати в озелененні як м. Кривого Рогу, так і інших промислових міст степового Придніпров’я, однак рослини цього виду не- доцільно висаджувати в зоні дії викидів вели- ких промислових підприємств. Р. abies можна використовувати в насадженнях парків, скве- рів, прибудинкових територій житлових ра- йонів міст. Куртини слід розташовувати на відстані понад10 м від проїзної частини доро- ги. Остаточні висновки щодо здатності пев- ного виду зростати в урботехногенному середо- вищі можна зробити лише у разі залучення його представників або форм з різних частин ареалу, як це роблять у лісництві, створюючи географічні культури. Наприклад, у Городи- щенському лісгоспі (Білорусь) при досліджен- ні 22 кліматипів Р. abies, 6 з яких були з Украї- ни, встановлено, що вони відрізнялися за ви- сотою та діаметром стовбура [2]. Глобальне потепління спричинило по м’як- шення зими у Придніпров’ї, що дає змогу збе- рігтися багатьом шкідникам. Так, у насаджен- нях Р. abies окремі розвинені дерева цього ви ду (12—15 м заввишки) пошкоджуються ко ро ї- дом-типографом (Ips typographus L.), із яким складно боротися в умовах міста. Пошкоджен- ня цим шкідником знижує декоративність рослин і створює додаткову загрозу передчас- ної загибелі дерев Р. abies. Висновки В умовах фонового техногенного забруднення середовища м. Кривого Рогу (дендрарій КБС, парки) дерева Р. abies у віці 34—38 добре роз- винені (висота дерев — 13,6—14,8 м, діаметр стовбура — 26,2—28,5 см). Лише в окремих особин починає розвиватися суховершинність. Відмирання верхньої частини крони є біль- шим у дерев, які зазнають впливу вихлопних газів автотранспорту та особливо викидів про- мислових підприємств міста. Спосіб розміщення рослин Р. abies на тери- торії м. Кривого Рогу в нечисленних (10— 24 особини) щільних групах (куртинах) сприяє активному росту та розвитку дерев у віці від 24 до 35 років, особливо у тих рослин, які ростуть по краю куртини. У віці 30 років дерева в се- редньому досягають 11,3 м у висоту при діамет- рі стовбура 22,4 см. Щільні групові насадження Р. abies у 25—35-річних куртинах із розміщен- ням дерев на відстані 1—4 м одне від іншого спричиняють пригнічення росту рослин, роз- ташованих у центральній частині куртин. Р. abies можна широко використовувати в озелененні індустріальних міст степового При- дніпров’я, за винятком промислових зон, із за- стосуванням необхідних агротехнічних заходів, насамперед поливу в період тривалої посухи. 1. Ботаніко-географічний аналіз і частота трапляння видів деревно-чагарникової рослинності зелених насаджень Кривого Рогу / Н.С. Терлига, В.Д. Фе- доровський, Ю.С. Юхименко [та ін.] // Вісн. За- поріз. нац. ун-ту. — 2014. — № 1. — С. 200—210. 2. Верас С.Н. Оценка состояния, роста и продуктивно- сти 44-летних климатипов ели европейской в под- зоне грабово-дубово-темнохвойных лесов / С.Н. Ве- рас // Лесн. хоз-во. — 2014. — № 1. — С. 124—126. 3. Голубець М.А. Ельники Украинских Карпат / М.А. Го- лубець. — К.: Наук. думка, 1978. — 264 с. 4. Зайцев Г.Н. Математическая статистика в экспе- риментальной ботанике / Г.Н. Зайцев. — М.: Нау- ка, 1984. — 424 с. 5. Коршиков И.И. Адаптация растений к условиям техногенно загрязненной среды / И.И. Корши- ков. — К.: Наук. думка, 1996. — 240 с. 6. Коршиков И.И. Популяционно-генетические проб- лемы дендротехногенной интродукции (на приме- ре сосны крымской) / И.И. Коршиков, Н.С. Терлы- га, С.А. Бычков. — Донецк: Лебедь, 2002. — 328 с. 7. Лесная энциклопедия: в 2 т. / Гл. ред. Воробь ев Г.И.; ред. кол.: Анучин Н.А., Атрохин В.Г., Виногра- дов В.Н. — М.: Сов. энциклопедия, 1985. — 563 с. 66 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 2 І.І. Коршиков, Е.Р. Гусейнова 8. Машинский В.Л. Проектирование озеленения жи- лых районов / В.Л. Машинский, Е.Г. Залогина. — М.: Стройиздат, 1978. — 163 c. 9. Медведєв В.А. Порівняльна оцінка біологічної стій- кості внутрішньовидових морфологічних форм Pi- cea abies (L.) Karst. у насадженнях Тростянецького парку / В.А. Медведєв, О.О. Ільєнко // Інтродукція рослин. — 2014. — № 2. — С. 77—82. 10. Методы изучения лесных сообществ / Е.Н. Анд- реева, И.Ю. Баккал, В.В. Горшков [и др.] — СПб., 2002. — 240 с. 11. Поляков А.К. Состояние древесных растений в условиях техногенного воздействия и принципы формирования устойчивых насаждений / А.К. По- ляков, Е.П. Суслова // Промышленная ботани- ка. — 2004. — Вып. 4. — С. 72—78. 12. Поляков А.К. Видовой состав древесных растений в дендропарке Маяцкого лесничества (Донецкая об- ласть) / А.К. Поляков, Е.П. Суслова // Промышлен- ная ботаника. — 2011. — Вып. 11. — С. 185—190. 13. Правдин Л.Ф. Ель европейская и ель сибирская в СССР / Л.Ф. Правдин. — М.: Наука, 1975. — 176 с. 14. Чернышенко О.В. Поглотительная способность и газоустойчивость древесных растений в условиях города / О.В. Чернышенко. — М.: МГУЛ, 2001. — 120 с. 15. Эйтинген Г.Р. Лесоводство / Г.Р. Эйтинген. — М.: Гос. изд-во с.-х. л-ры, 1949. — 368 с. 16. Ярмишко В.Т. Диагностика повреждений и оценка жизненного состояния деревьев и древостоев в ус- ловиях промышленного атмосферного загрязне- ния / В.Т. Ярмишко // Методы изучения лесных сооб- ществ. — СПб: НИИХимии СПбГУ, 2002. — 240 с. Рекомендував Ю.О. Клименко Надійшла 27.02.2017 REFERENCES 1. Terlyga, N.S., Fedorovskyj, V.D., Juhymenko, Ju.S., Danylchuk, O.V., Danylchuk, N.M. and Laptjeva, O.V. (2014), Botaniko-geografichnyj analiz i chastota trap- ljannja vydiv derevno-chagarnykovoi roslynnosti ze- lenyh nasadzhen Kryvogo Rogu [Botanico-geogra- phi cal analysis and occurrence frequency of species of ar boreal and shrubbery green plantations of Krivyi Rih]. Visnyk Zaporizkogo nacionalnogo universytetu [Journal of Zaporizhzhya National University], N 1, pp. 200—210. 2. Veras, S.N. (2014), Ocenka sostojanija, rosta i produk- tivnosti 44-letnih klimatipov eli evropejskoj v podzone grabovo-dubovo-temnohvojnyh lesov [Evaluation of state, growth and productivity of 44-year-old Norway spruce climatypes in the subzone of hornbeam-oak- conifer forests]. Lesnoe hozjajstvo [Forestry], N 1, pp. 124—126. 3. Golubec, M.A. (1978), Elnyky Ukraynskyh Karpat [Spru- ce forests of the Ukrainian Carpathians]. Kyiv: Nauko- va dumka, 264 p. 4. Zajcev, G.N. (1984), Matematicheskaja statistika v jeks perimentalnoj botanike [Mathematics statistics in еxperimental Botany]. Moscow: Nauka, 424 p. 5. Korshikov, I.I. (1996), Adaptacija rastenij k uslovijam tehnogenno zagrjaznennoj sredy [Plant adaptation to conditions of technogenic polluted environment]. Kyiv: Naukova dumka, 240 p. 6. Korshikov, I.I., Terlyga, N.S. and Bychkov, S.A. (2002), Populjacionno-geneticheskie problemy dendrotehno- gennoj introdukcii (na primere sosny krymskoj) [Pop- ulation-genetic problems of the dendro-technogenic introduction (on the example of crimean pine)]. Do- netsk, Lebed, 328 р. 7. Anuchin, N.A., Atrohin, V.G., Vinogradov, V.N. and Vo- robev, G.I. (1985), Lesnaja jenciklopedija: v 2 t. [Forest encyclopedia: in 2 vol.]. Moscow: Sovetskaja jenciklo- pedija, 563 р. 8. Mashinskij, V.L. and Zalogina, E.G. (1978), Proektiro- vanie ozelenenija zhilyh rajonov [Greenery landscap- ing of residential areas]. Moscow: Strojizdat , 163 p. 9. Medvedjev, V.A. and Iljenko, O.O. (2014), Porivnjalna ocinka biologichnoi stijkosti vnutrishnovydovyh morfo- logichnyh form Picea abies (L.) Karst u nasadzhennjah Trostjaneckogo parku [Comparative evaluation of bio- logical stability of intraspecific morphological forms of P. abies in plantations of the park Trostyanets]. Introduk- cija roslyn [Plant Introduction], N 2., pp. 77—82. 10. Andreeva, E.N., Bakkal, I.Ju., Gorshkov, V.V., Ljanguzova, I.V., Maznaja, E.A., Neshataev, V.Ju., Neshataeva, V.Ju., Stavrova, N.I., Jarmishko, V.T. and Jar mish ko, M.A. (2002), Metody izuchenija lesnyh soobshhestv [Methods of Stu- dy of Forest Communities]. St. Peters burg, 240 p. 11. Poljakov, A.K. and Suslova, E.P. (2004), Sostojanie dre vesnyh rastenij v uslovijah tehnogennogo vozdej- stvija i principy formirovanija ustojchivyh nasazhdenij [Sta te of woody plants in the conditions of anthro- pogenic impact and the principles of stable planta- tions]. Promyshlennaja botanika [Industrial Bo ta- ny], N 4, pp. 72—78. 12. Poljakov, A.K. and Suslova, E.P. (2011), Vidovoj sostav dre vesnyh rastenij v dendroparke Majackogo lesni chest- va (Doneckaja oblast) [Species composition of woody plants in the arboretum of Maiatskii forestry (Donetsk region)]. Promyshlennaja botanika [Indust rial Botany], N 11, pp. 185—190. 13. Pravdin, L.F. (1975), El evropejskaja i el sibirskaja v SSSR [European and Siberian Spruce in the USSR]. Moscow: Nauka, 176 p. 14. Chernyshenko, O.V. (2001), Poglotitelnaja sposobnost i gazoustojchivost drevesnyh rastenij v uslovijah goroda [The absorbtion capacity and the gas resistance of woody plants in the city conditions]. Moscow, MSFU, 120 p. 67ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 2 Життєздатність Picea abies (L.) Karst. у насадженнях м. Кривого Рогу (степова зона України) 15. Jejtingen, G.R. (1949), Lesovodstvo [Forestry]. Mos- cow: Gosudarstvennoe izdatelstvo selskohozjajstvennoj literatury, 368 p. 16. Jarmishko, V.T. (2002), Diagnostika povrezhdenij i ocenka zhiznennogo sostojanija derevev i drevostoev v uslovijah promyshlennogo atmosfernogo zagrjaznenija [Diagnosis of the damage and the vital state of the trees in industrial air pollution]. Metody izuchenija lesnyh soobshhestv. SPb.:NIIHimii SPbGU, 240 p. Recommended by Yu.O. Klymenko Received 27.02.2017 И.И. Коршиков 1,2, Э.Р. Гусейнова 1 1 Криворожский ботанический сад НАН Украины, Украина, г. Кривой Рог 2 Донецкий ботанический сад НАН Украины, Украина, г. Кривой Рог ЖИЗНЕСПОСОБНОСТЬ PICEA ABIES (L.) KARST. В НАСАЖДЕНИЯХ г. КРИВОГО РОГА (СТЕПНАЯ ЗОНА УКРАИНЫ) Цель работы — исследовать жизнеспособность Picea abies (L.) Karst. в насаждениях г. Кривого Рога. Материал и методы. Исследована жизнеспособ- ность P. abies в насаждениях на 8 участках с разным уровнем антропогенной загрязненности. На каждом участке изучали по 30 деревьев 30—40-летнего воз- раста. Учитывали расстояние от дороги и между де- ревьями. Примерный возраст деревьев определяли по количеству мутовок и внешним признакам (цвет хвои, форма кроны, высота дерева и диаметр ствола). Результаты. Установлено, что 34—38-летние расте- ния при фоновом уровне аэротехногенного загрязне- ния (дендрарий ботанического сада, парки) были хо- рошо развитыми, их высота составляла 13,6—14,8 м, а диаметр ствола — 26,2—28,5 см. Деревья такого же возраста, растущие возле металлургических комбина- тов, имеют угнетенный рост (высота — 10,4—10,9 м, диаметр ствола — 20,3—22,1 см), повреждены, из них 57,8 % начинают суховершинить). Меньше таких де- ревьев (36,3%) встречалось в куртинах возле город- ских дорог с интенсивным движением ав то транспор та. Загущенные посадки P. abies (расстояние между расте- ниями — 0,5—4,0 м) приводят в возрасте 24—35 лет к угнетению деревьев в центральной части куртин. Вывод. В крупных промышленных городах При- днепровья P. abies можно использовать для озелене- ния дорог на расстоянии от них более 10 м в куртин- ных насаждениях придомовых территорий, скверов и парков. Ключевые слова: Picea abies, биометрические парамет- ры, куртина, суховершинность, жизненное состояние. I.I. Korshykov 1, 2, E.R Huseynova 1 1 Krivyi Rih Botanical Garden, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kryvyi Rih 2 Donetsk Botanical Garden, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kryvyi Rih VIABILITY OF PICEA ABIES (L.) KARST. IN KRYVYI RIH PLANTATIONS (STEPPE ZONE OF UKRAINE) Objective — to investigate the viability of Picea abies (L.) Karst. in Kryvyi Rih plantations. Material and methods. Viability of P. abies in planta- tions on 8 plots with different stage of anthropogenic pol- lution. 30 trees of 30—40 years were studied at each site. The distance from the road to the plot and between the trees was taken into account. The approximate age of the trees was determined by the number of whorls and exter- nal features (the color of the needles, the shape of the crown, the height of the tree and the diameter of the trunk). Results. We ascertained that 34—38-year-old plants on the background levels of aerotechnogenic pollution (arbo- retum of botanical garden, parks) were well developed, their height was 13.6—14.8 m and trunk diameter — 26.2— 28.5 cm. The growth of trees of the same which are near smelters is suppressed (height was 10.4—10.9 m, trunk dia meter — 20.3—22.1 cm), as well such trees have dam- ages and dieback (57.8 %). Fewer such trees (36.3 %) are occurred in clumps near the city roads with high motor traffic. Dense plantations of P. abies (between plants — distance 0.5—4.0 m) cause 24—35-year-old trees in the center of the curtain to inhibition. Conclusion. P. abies may be used in the large industrial cities of Dnieper Ukraine for road greenery at distance of 10 m from roads in curtain stands, adjoining areas, squares and parks. Key words: Picea abies, biometric parameters, сurtin, die- back, vital state.
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-83
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:39:29Z
publishDate	2017
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/ef/5afd98d0a8c7d45551f498e8147407ef.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-832019-11-11T08:14:27Z Viability of Picea abies (L.) Karst. in Kryvyi Rih plantations (Steppe zone of Ukraine) Життєздатність Picea abies (L.) Karst. у насадженнях м. Кривого Рогу (Степова зона України) Korshykov, I.I. Huseynova, E.R. Objective – to investigate the viability of Picea abies (L.) Karst. in Kryvyi Rih plantations. Material and methods. Viability of P. abies in plantations on 8 plots with different stage of anthropogenic pollution. 30 trees of 30–40 years were studied at each site. The distance from the road to the plot and between the trees was taken into account. The approximate age of the trees was determined by the number of whorls and external features (the color of the needles, the shape of the crown, the height of the tree and the diameter of the trunk). Results. We ascertained that 34–38-year-old plants on the background levels of aerotechnogenic pollution (arboretum of botanical garden, parks) were well developed, their height was 13.6–14.8 m and trunk diameter – 26.2–28.5 cm. The growth of trees of the same which are near smelters is suppressed (height was 10.4–10.9 m, trunk dia meter – 20.3–22.1 cm), as well such trees have damages and dieback (57.8 %). Fewer such trees (36.3 %) are occurred in clumps near the city roads with high motor traffic. Dense plantations of P. abies (between plants – distance 0.5–4.0 m) cause 24–35-year-old trees in the center of the curtain to inhibition. Conclusion. P. abies may be used in the large industrial cities of Dnieper Ukraine for road greenery at distance of 10 m from roads in curtain stands, adjoining areas, squares and parks. Мета – дослідити життєздатність Picea abies (L.) Karst. у насадженнях м. Кривого Рогу. Матеріал та методи. Досліджено життєздатність P. abies у насадженнях на 8 ділянках з різним рівнем антропогенного забруднення. На кожній ділянці вивчали по 30 дерев 30–40-річного віку. Враховували відстань від дороги та між деревами. Орієнтовний вік дерев визначали за кількістю мутовок і зовнішніми ознаками (колір хвої, форма крони, висота дерева та діаметр стовбура). Результати. Встановлено, що 34–38-річні рослини у разі фонового рівня аеротехногенного забруднення (дендрарій ботанічного саду, парки) були добре розвиненими, їх висота становила 13,6–14,8 м, а діаметр стовбура – 26,2–28,5 см. Дерева такого самого віку, які ростуть біля металургійних комбінатів, мають пригнічений ріст (висота – 10,4–10,9 м, діаметр стовбура – 20,3–22,1 см), пошкоджені, 57,8 % з них починають суховершиніти. Менше таких дерев (36,3 %) траплялось у куртинах біля міських доріг з інтенсивним рухом автотранспорту. Загущені посадки P. abies (відстань між рослинами – 0,5–4,0 м ) призводять у віці 24–35 років до пригнічення дерев у центральній частині куртин. Висновки. У великих промислових містах Придніпров’я P. abies можна використовувати для озеленення доріг на відстані від них понад 10 м у куртинних насадженнях прибудинкових територій, скверів і парків. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2017-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/83 10.5281/zenodo.2300140 Plant Introduction; Vol 74 (2017); 60-67 Інтродукція Рослин; Том 74 (2017); 60-67 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377696 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/83/75 Copyright (c) 2018 The Author(s) http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Korshykov, I.I. Huseynova, E.R. Життєздатність Picea abies (L.) Karst. у насадженнях м. Кривого Рогу (Степова зона України)
title	Життєздатність Picea abies (L.) Karst. у насадженнях м. Кривого Рогу (Степова зона України)
title_alt	Viability of Picea abies (L.) Karst. in Kryvyi Rih plantations (Steppe zone of Ukraine)
title_full	Життєздатність Picea abies (L.) Karst. у насадженнях м. Кривого Рогу (Степова зона України)
title_fullStr	Життєздатність Picea abies (L.) Karst. у насадженнях м. Кривого Рогу (Степова зона України)
title_full_unstemmed	Життєздатність Picea abies (L.) Karst. у насадженнях м. Кривого Рогу (Степова зона України)
title_short	Життєздатність Picea abies (L.) Karst. у насадженнях м. Кривого Рогу (Степова зона України)
title_sort	життєздатність picea abies (l.) karst. у насадженнях м. кривого рогу (степова зона україни)
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/83
work_keys_str_mv	AT korshykovii viabilityofpiceaabieslkarstinkryvyirihplantationssteppezoneofukraine AT huseynovaer viabilityofpiceaabieslkarstinkryvyirihplantationssteppezoneofukraine AT korshykovii žittêzdatnístʹpiceaabieslkarstunasadžennâhmkrivogorogustepovazonaukraíni AT huseynovaer žittêzdatnístʹpiceaabieslkarstunasadžennâhmkrivogorogustepovazonaukraíni

Життєздатність Picea abies (L.) Karst. у насадженнях м. Кривого Рогу (Степова зона України)

Institution

Ähnliche Einträge