Buchumschlag

Вплив фізіологічно активних сполук ризосферного ґрунту з-під видів роду Echinacea Moench на цитофізіологічні процеси в клітинах гороху посівного

Cytophysiological properties of rhizospherical soils under Echinacea Moench. species were studied. The activity of rhizospherical soil according to mitotic index was analysed.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2007
1. Verfasser: Rassokha, S.N.
Format: Artikel
Sprache:Englisch
Veröffentlicht: M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2007
Online Zugang:https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/831
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Plant Introduction
Завантажити файл: Pdf

Institution

Plant Introduction
_version_ 1860124108090507264
author Rassokha, S.N.
Rassokha, S.N.
author_facet Rassokha, S.N.
Rassokha, S.N.
author_sort Rassokha, S.N.
baseUrl_str https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection OJS
datestamp_date 2019-12-26T14:47:22Z
description Cytophysiological properties of rhizospherical soils under Echinacea Moench. species were studied. The activity of rhizospherical soil according to mitotic index was analysed.
doi_str_mv 10.5281/zenodo.2565621
first_indexed 2025-07-17T12:46:08Z
format Article
fulltext 87ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 1 Відомо, що види ехінацеї широко застосо� вуються в медицині, але їх алелопатичні властивості недостатньо досліджені. З видів роду Echinacea Moench в Україні інтроду� ковано лише три: е. пурпурову (E. purpurea (L.) Moench), е. бліду (E. pallida (Nutt) Nutt), е. вузьколисту (E. angustifolia DC). Одними з важливих складових органіч� ної структури ґрунту є лігнін та дубильні речовини — попередники фенольних спо� лук. Залежно від хімічної природи і конце� нтрації вони пригнічують чи стимулюють ріст рослин, а також виконують функцію проміжних компонентів у процесі гумусо� утворення. Кількість виділених з ґрунту фенольних сполук є показником алелопа� тичної напруги ризосфери. Тому багато уваги в алелопатії приділяється саме вив� ченню хімічного та мікробіологічного скла� ду ґрунтів. Сполуки, які нагромаджуються в субстраті, відіграють важливу роль у взаємовідносинах рослин та мікроорганіз� мів [6, 10]. Зазвичай, до складу ґрунту під багаторічними рослинами входять фенол� карбонові сполуки: ферулова, п�кумарова, п�гідрооксибензойна, ванілінова, сирінгова кислоти, причому їх кількість залежить від способу обробки ґрунту [23]. Кількість цих сполук коливається від 1—2 до 9—14 мг на 1 кг сухого ґрунту. Також було доведено [24], що в різних типах ґрунтів майже завж� ди містяться п�гідрооксибензойна, ванілі� нова і п�кумарова кислоти (від слідових кількостей до 5— 6 мг на 1 кг сухого ґрунту). При цьому вміст п�кумарової кислоти ко� ливався найбільше при внесенні органічно� го добрива. Ця кислота є найактивнішою се� ред досліджуваних речовин. При дослідженні ризосферних ґрунтів під Е. purpurea, E. pallida та E. angustifolia було показано їх алелопатичну активність [21]. Причому із ризосферного ґрунту під E. purpurea та E. angustifolia третього року вегетації у фазі достигання насіння було виділено і визначено сім фенолкарбонових кислот: ферулову, сирінгову, ванілінову, п�оксибензойну, п�кумарову (транс� та цис�), м�кумарову, тоді як в контрольному ґрунті та в ґрунті під Е. pallida ідентифіко� вано майже всі зазначені вище фенолкар� бонові кислоти, крім м�кумарової. Для вивчення алелопатичних взаємодій у цілому необхідно всебічно та глибоко дослідити окремі аспекти цієї проблеми, шляхи утворення алелопатично активних речовин у рослинах — колінів та з'ясувати їхню хімічну природу, виділення їх у нав� колишнє середовище тощо [8—10, 13]. До важливих складових вивчення зазна� ченої проблеми належать цитологічні та цитофізіологічні дослідження алелопатич� них явищ. © С.М. РАССОХА, 2007 УДК 581.524.1 С.М. РАССОХА Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1 ВПЛИВ ФІЗІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ СПОЛУК РИЗОСФЕРНОГО ҐРУНТУ З�ПІД ВИДІВ РОДУ ECHINACEA MOENCH НА ЦИТОФІЗІОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ В КЛІТИНАХ ГОРОХУ ПОСІВНОГО Вивчено вплив етанольної витяжки ризосферного ґрунту з�під інтродукованих видів роду Echinacea Moench на цитофізіологічні властивості та мітотичні індекси клітин кінчиків корінців гороху посівного. 88 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 1 СС..ММ.. РРаассссооххаа Відомо, що через кореневу систему від� бувається не тільки поглинання мінераль� них та органічних сполук, а й виділення в прикореневу зону рослин окремих речовин, які відіграють певну роль в алелопатичній взаємодії між окремими видами рослин та їх органами. Останні вивчалися З. Лаштув� кою, Т.П. Буколовою, Г.П. Богдан, А.М. Гро� дзінським та ін. [3, 4, 8, 9, 24, 25]. Так, Т.П. Бу� коловою [3, 4] підтверджено вплив витяжок з рослин на мітотичні індекси кінчиків корінців гороху, жита та пшениці і доведе� но, що витяжки лободи білої (Сhenopodium album L.) та бодяка польового (Cirsium arvense (L.) Scop.) пригнічували розвиток рослин та кількість і швидкість мітозів у кінчиках корінців гороху, знижували міто� тичні індекси та спричиняли різноманітні аномалії мітозів. Під впливом витяжок з надземних частин осоки піщаної (Carex are� naria L.) збільшувалась частка метафаз у загальній кількості поділів клітин. Розвиток будь�якого багатоклітинного організму, функціонування систем його ор� ганів та тканин зумовлені поділом (пролі� ферацією) клітин [5]. За літературними да� ними [11, 22], фази G1 та G2 мітотичного циклу мають кількісні та якісні характе� ристики. В цих фазах, а це перші 24—48 год поділу, можуть відбуватися істотні зміни під впливом зовнішнього фактора, тобто під впливом фізіологічно активних сполук. М.Ф. Козак, вивчаючи ритми мітозу у двох видів сої — Glycine max (L.) Merr. (G. hispiola Maх.) та G. soja Sieb & Zucc (G. ussuriensis Reg. & Maak), а також у гіб� ридів, отриманих від схрещування цих ви� дів, дійшов висновку, що піки мітотичної активності припадають на певну годину: 6�, 12�, 18� або 21�шу, залежно від виду сої [15]. За літературними джерелами [7, 15], елодеї (Elodea сanadensis L.) притаманні 3 піка активності, традесканції (Tradescan� tia viridis L.) — 4, буркуну (Melilotus offici� nalis L.) — 8, цукровому буряку ( Beta vul� garis L.) — 5 тощо. Окрім добового ритму поділу клітин спостерігаються чіткі ритми поділу клітин під час росту зародкового корінця сої та природна синхронізація за� родкових меристем сої. Кількість мітозів залежить від довжини кореня. Таким чином, на інтактних тканинах рослин можна спостерігати процеси про� ростання, аналізувати вихід із стану спо� кою та вступ у мітоз і зіставляти процеси з фізіологічною активністю [20]. Матеріали та методи Об'єкт досліджень — ризосферний ґрунт з� під трьох видів роду Echinacea: е. пурпуро� вої, е. блідої та е. вузьколистої, отриманий з Полтавського державного аграрного уні� верситету. Алелопатичну активність водорозчин� них та летких виділень ґрунту досліджу� вали методом біологічних тестів, з тест� культурою гороху посівного (сорт "Охотвир� чан"), на якій вивчали мітотичну активність кінчиків корінців [17—19, 21]. Аналізували стан клітин кінчиків корінців гороху посів� ного під впливом витяжок з ґрунтів з�під зазначених вище видів ехінацеї. Фенольні сполуки з ґрунту виділяли за методикою А.М. Гродзінського зі співавт. [9]. Ростову активність ґрунтових екстрактів різних видів ехінацеї вивчали за двома параметра� ми: довжиною та масою сирої речовини ко� ренів та гіпокотилів пророслого гороху. Для порівняння властивостей етанольних ґрун� тових витяжок при концентрації 1,54% зас� тосовували біотест з пророслим насінням го� роху. Контролем був чорний пар. Отримані експериментальні дані обробляли методом варіаційної статистики [12]. Як тест�культуру було обрано меристе� му коренів пророслого насіння гороху. Для синхронізації вступу клітин до першого клітинного циклу насіння гороху відбирали за морфологічними ознаками — розміром та формою, які мали бути однаковими. Дослідження мітотичного індексу мерис� теми кореня проводили цитологічним мето� дом на проростках гороху в стадії проліфе� рації. 89ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 1 ВВппллиивв ффііззііооллооггііччнноо ааккттииввнниихх ссппооллуукк ррииззооссффееррннооггоо ґґррууннттуу зз��ппіідд ввииддіівв ррооддуу EEcchhiinnaacceeaa MMooeenncchh...... Набухле насіння (по 10 шт. в кожній чашці Петрі) заливали до половини об'єму витяжками з ґрунтів, витримували в тер� мостаті при температурі 24 °С протягом 38— 41 год. За цей термін довжина корінців досягала 12— 15 мм, що свідчило про те, що насіння перебувало в стадії проліферації — активного поділу клітин мітотичного циклу [11]. Кінчики корінців завдовжки 10 мм розміщали у флакончиках з фіксатором Карнуа, далі готували пофарбовані ацето� орсеїном препарати за описаною загаль� ноприйнятою методикою [1, 2, 16, 17]. Підраховували клітини, проглядаючи пре� парати в світловому мікроскопі МБІ�6 при збільшенні 60×15 у 3— 5 повторностях ( див. таблицю). Результати та їх обговорення За даними Е. Рис та В.М. Троян [19, 20], до� слідження процесів, які відбуваються у пе� ріод між двома послідовними поділами клі� тин у мітотичному циклі, дало можливість розподілити мітотичний цикл на чотири фа� зи: пресинтетичну (G1), фазу синтезу ДНК (G2), постсинтетичну (S) та фазу власне по� ділу клітини (М�мітоз). У наших дослідах встановлено, що в ме� ристемі коренів гороху, оброблених ета� нольними ґрунтовими витяжками на почат� ковому етапі спостерігається стимуляція, про що свідчать підвищені значення міто� тичних індексів порівняно з контролем (див. таблицю). Вивчення впливу етанольної витяжки з ризосферного ґрунту на довжину і масу сте� бел і корінців гороху показало, що стимуля� ція маси коренів E. purpurea мала місце при таких розведеннях: 10�2 (70,37 ± 0,006) %, 10�3 (51,04 ± 0,36) %, 10�4 (15,63 ± 0) %, 10�6 (79,63 ± 1,63) %, 10�8 ррМ стимуляція була в межах (90,75 ± 6,16) %, порівняно з контролем (рис. 1). Стимуляція маси стебел мала місце в межах коливання від (6,67 ± ± 0,003) % до (35,78 ± 0,002) % в цих же са� мих спектрах розведень. Розведення ви� тяжки ґрунту з�під Е. purpurea значно мен� шою мірою впливає на довжину стебел та корінців, ніж на їх масу сирої речовини (рис. 1) порівняно з контрольними варіанта� ми (рис. 3). У E. pallida найчутливішими до етаноль� них витяжок були корінці, про що свідчать 6 піків активності: 10�2, 10�3, 10�4, 10�5, 10�6, 10�8 ррМ (рис. 2). Тут значення стимуляції було нерівномірним та коливалося в межах від (+3,01 ± 0,0025) до (+54,48 ± 0,0064) %. Щодо маси стебел, та фізіологічна ак� тивність була значно меншою і коливалась від (3,28 ± 0,095) до (20,84 ± 0)% у цих же спектрах розведень. Довжина стебел та ко� ренів проростків гороху виявилася менш Вплив етанольних ґрунтових витяжок з�під видів Echinacea на цитофізіологічні процеси в проростках гороху Варіант Кількість досліджува� них клітин, шт. Загальна кількість клітин, що діляться Мітотичні індекси, % Профаза Метафаза Анафаза Телофаза 1 2 1 2 1 2 1 2 Контроль 690 56,5 8,19 19,5 2,83 15 2,17 4 0,58 17 2,46 (чорний пар) E.purpurea 552 105 19,02 81 14,67 16 2,9 1 0,18 1 0,18 E.pallida 760 204 26,97 189 21 10 1,11 2 0,22 1 0,11 E.angustifolia 356 75 21,07 46 12,92 13 3,65 6 1,685 10 2,81 Примітки. 1 — % до кількості клітин, що діляться; 2 — % до загальної кількості досліджуваних клітин. 90 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 1 СС..ММ.. РРаассссооххаа Рис. 1. Вплив етанольної витяжки з ґрунту з�під Е. purpurea на проростки гороху: Lcт. — довжина стебел; Lкор. — довжина корінців; Vcт. — маса стебел; Vкор. — маса корінців Рис. 2. Вплив етанольної витяжки з ґрунту з�під E. pallida на проростки гороху: Lcт. — довжина стебел; Lкор. — довжина корінців; Vcт. — маса стебел; Vкор. — маса корінців чутливою до концентрації витяжок, ніж їх� ня маса (рис. 3) порівняно з контролем. Таким чином, вивчаючи етанольні ви� тяжки ризосферного ґрунту з�під різних видів Echinacea, ми дійшли висновку про їх високу фізіолого�біохімічну активність. Піки підйому та спаду кривих на рис. 1, 2 та 3 підпорядковуються правилу доза�ефекту [14, 18], яке проявляється в наявності де� кількох верхніх точок активності розчину, розраховується у відсотковому співвідно� шенні до контролю і залежить від реакції рослинного організму (стебел і корінців) та дози розчину діючої речовини. Мітотичні індекси на початкових етапах поділу клітин зазнають впливу зовнішніх факторів, таких як температура, фізіо� логічно активні сполуки, токсиканти, фіто� гормони тощо, які залежно від їх дії спри� чиняють різні процеси: прискорення або пригнічення поділу клітин у кореневих ме� ристемах тест�культури. В нашому випад� ку спостерігалося прискорення поділу клі� тин під впливом біологічно активних спо� лук витяжок ризосферного ґрунту, про що свідчило збільшення мітотичних ін� дексів у відсотковому відношенні до конт� ролю. Висновок Порівнюючи рис. 1 та 2, можна зробити вис� новок про стимулюючу активність етаноль� них витяжок з ґрунтів з�під E. purpurea, E. pallida. Витяжки з ґрунтів з�під E. pallida мають більший вплив на мітотичний індекс клітин корінців гороху, ніж витяжки з ґрун� тів з�під інших видів. Подальші дослідження поділу клітин у кореневих меристемах у стадії проліфера� ції сприятимуть вивченню впливу на тест� культури деяких біологічно активних спо� лук. Аналіз отриманих результатів дослі� джень ризосферного ґрунту з�під видів ро� ду Echinacea показав, що кореневі виділен� ня E. purpurea, E. pallida, E. angustifolia не є токсичними і мають стимулюючий вплив на ріст та розвиток рослин, а також сприя� ють підвищенню біологічної активності ґрунту. 91ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 1 ВВппллиивв ффііззііооллооггііччнноо ааккттииввнниихх ссппооллуукк ррииззооссффееррннооггоо ґґррууннттуу зз��ппіідд ввииддіівв ррооддуу EEcchhiinnaacceeaa MMooeenncchh...... Рис. 3. Вплив етанольної витяжки з контрольного ґрунту на проростки гороху: Lcт. — довжина стебел; Lкор. — довжина корінців; Vcт. — маса стебел; Vкор. — маса корінців 1. Абрамова З.В. Практикум по генетике. — М.: Агропромиздат, 1992. — 224 с. 2. Адамс Р. Методы культуры клеток для би� охимиков. — М.: Мир, 1983. — 263 с. 3. Буколова Т.П. Анатомические изменения у растений, обусловленные воздействием аллело� патически активних веществ // Природная фло� ра Украины и Молдавии и обогащение ее путем интродукции. — К.: Наук. думка, 1972. — С. 17— 19. 4. Буколова Т.П. Структурно�физиологичес� кое действие активных веществ остатков культур� ных и сорных растений: Автореф. дис. ... канд. биол. наук. — К., 1973. — 24 с. 5. Глазко В.И., Глазко Г.В. Введение в генети� ку. — К.: КВІЦ, 2003. — 640 с. 6. Головко Э.А. Микроорганизмы в аллелопа� тии высших растений. — К.: Наук. думка, 1984. — 199 с. 7. Гриф В.Г., Иванов И.Б. Данные о временных параметрах митотического цикла у цветковых рас� тений // Цитология. — 1980. — 22, № 2. — С. 107— 120. 8. Гродзинский А.М., Головко Е.А., Горобец С.А. и др. Экспериментальная аллелопатия. — К.: Наук. думка, 1987. — 235 с. 9. Гродзинский А.М., Горобець С.А., Крупа Л.И. Руководство по применению биохимических мето� дов в аллелопатических исследованиях почв. — К.: ЦРБС АН УССР, 1988. — 18 с. 10. Грюммер Г. Взаимное влияние высших растений. Аллелопатия. — М.: Иностр. лит�ра, 1957. — 262 с. 11. Гудков И.Н. Кинетика клеточного цикла на начальных фазах развития растений. Клеточный цикл растений в онтогенезе. — К.: Наук. думка, 1988. — С. 5—15. 12. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта с основами статистической обработки. — М.:Агро� промиздат, 1985. — 351 с. 13. Елланська Н.Е., Щербакова Т.О., Хохло� ва І.Г., Юношева О.П. Мікробні угруповання та біологічна активність ризосфери різних видів ехінацеї // Інтродукція рослин. — 2004. — № 3. — С. 65— 69. 14. Иванова И.А. Зависимость между реакцией и дозой у растительных организмов // Тезисы док� ладов симпозиума по стимуляции растений. — Со� фия, 1966. — С. 11—12. 15. Козак М.Ф. Ритмы митоза у представите� лей рода Glycine L. // Цитология и генетика. — 2004. — 38, № 6. — С. 7—12. 16. Колесников В.А., Троян В.М., Зеленин А.В. Исследование содержания ДНК и доступности хро� матина к красителям в ядрах клеток корневой ме� ристемы прорастающих семян гороха // Клеточ� ный цикл растений: Материалы І Всесоюз. совеща� ния. — К.: Наук. думка, 1983. — С. 32—34. 17. Паушева З.П. Практикум по цитологии рас� тений. — М: Агропромиздат, 1988. — 271 с. 18. Рассоха С.Н. Определение активности эми� стима С на разных фазах прорастания гороха Pi� sum sativum L. // Інтродукція рослин. — 2002. — № 3�4. — С. 140—145. 19. Рис Э. Введение в молекулярную биоло� гию: от клеток к атомам. — М.: Мир, 2002. — 141 с. 20. Троян В.М. Клітинний цикл рослин та його регуляція. — К.: Наук. думка, 1988. — 171 с. 21. Щербакова Т.О. Динамика алелопатичної активності інтродукованих видів роду Ехінацея // Онтогенез рослин, біологічна фіксація молекуляр� ного азоту та азотний метаболізм: Матер. міжнар. наук. конф. (1—4 жовтня 2001 р., Тернопіль). — Тернопіль, 2001. — С. 52— 55. 22. Gelfant S.,Smith J. Aging monocycling cells an euplanation // Science. — 1972. — 178, N 4059. — P. 357— 361. 23. Guenzi W.D., McCalla T.M. Phitotoxic sub� stances extracted from soil // Soil Sci. Soc. Amer. Proc. — 1966. — N 30. — P. 2. 24. Hennequin I.R., Juste C. Presence d'acides phends libres dans le sol. Etude de leur influence sur la germination et la croissance des vegetaux // Ann. Agroh. — 1967. — 18. — P. 5. 25. L stuvka Z., Minar J. Pea growth and ion ac� cumulation at varying seed density // Biol. plant. Acad. Sci. Bohemose. — 1970. — N 12. — P. 3. Рекомендувала до друку Л.Д. Юрчак Рассоха С.Н. Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев ВЛИЯНИЕ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИ АКТИВНЫХ СОЕДИНЕНИЙ РИЗОСФЕРНОЙ ПОЧВЫ ИЗ�ПОД ВИДОВ РОДА ECHINACEA MOENCH. НА ЦИТОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ В КЛЕТКАХ ГОРОХА ПОСЕВНОГО Изучено влияние этанольной вытяжки ризосфер� ной почвы из�под интродуцированных видов рода Echinacea Moench. на цитофизиологические осо� бенности и митотические индексы клеток кончиков корешков гороха посевного. 92 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 1 СС..ММ.. РРаассссооххаа S.N. Rassokha M.M. Gryshko National Botanical Gardens, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv INFLUENCE OF PHYSIOLOGICALLY ACTIVE COMPOUNDS OF THE RIZOSPHERIC SOIL UNDER SPECIES OF ECHINACEA MOENCH. ON CITOPHYSIOLOGICAL PROCESSES IN PEA PLANT CELLS Citophysiological properties of rizospherical soils under Echinacea Moench. species were studied. The activity of rizospherical soil according to mitotic in� dex was analysed. 93ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 1 ВВппллиивв ффііззііооллооггііччнноо ааккттииввнниихх ссппооллуукк ррииззооссффееррннооггоо ґґррууннттуу зз��ппіідд ввииддіівв ррооддуу EEcchhiinnaacceeaa MMooeenncchh......
id oai:ojs2.plantintroduction.org:article-831
institution Plant Introduction
keywords_txt_mv keywords
language English
last_indexed 2025-07-17T12:46:08Z
publishDate 2007
publisher M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv wwwplantintroductionorg/86/f6e44f187107de6db698ac9f91a64586.pdf
spelling oai:ojs2.plantintroduction.org:article-8312019-12-26T14:47:22Z Influence of physiologically active compounds of the rizospheric soil under species of Echinacea Moench. on citophysiological processes in pea plant cells Вплив фізіологічно активних сполук ризосферного ґрунту з-під видів роду Echinacea Moench на цитофізіологічні процеси в клітинах гороху посівного Rassokha, S.N. Rassokha, S.N. Cytophysiological properties of rhizospherical soils under Echinacea Moench. species were studied. The activity of rhizospherical soil according to mitotic index was analysed. Вивчено вплив етанольної витяжки ризосферного ґрунту з-під інтродукованих видів роду Echinacea Moench на цитофізіологічні властивості та мітотичні індекси клітин кінчиків корінців гороху посівного. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2007-03-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/831 10.5281/zenodo.2565621 Plant Introduction; Vol 33 (2007); 87-93 Інтродукція Рослин; Том 33 (2007); 87-93 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377812 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/831/796 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle Rassokha, S.N.
Rassokha, S.N.
Вплив фізіологічно активних сполук ризосферного ґрунту з-під видів роду Echinacea Moench на цитофізіологічні процеси в клітинах гороху посівного
title Вплив фізіологічно активних сполук ризосферного ґрунту з-під видів роду Echinacea Moench на цитофізіологічні процеси в клітинах гороху посівного
title_alt Influence of physiologically active compounds of the rizospheric soil under species of Echinacea Moench. on citophysiological processes in pea plant cells
title_full Вплив фізіологічно активних сполук ризосферного ґрунту з-під видів роду Echinacea Moench на цитофізіологічні процеси в клітинах гороху посівного
title_fullStr Вплив фізіологічно активних сполук ризосферного ґрунту з-під видів роду Echinacea Moench на цитофізіологічні процеси в клітинах гороху посівного
title_full_unstemmed Вплив фізіологічно активних сполук ризосферного ґрунту з-під видів роду Echinacea Moench на цитофізіологічні процеси в клітинах гороху посівного
title_short Вплив фізіологічно активних сполук ризосферного ґрунту з-під видів роду Echinacea Moench на цитофізіологічні процеси в клітинах гороху посівного
title_sort вплив фізіологічно активних сполук ризосферного ґрунту з-під видів роду echinacea moench на цитофізіологічні процеси в клітинах гороху посівного
url https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/831
work_keys_str_mv AT rassokhasn influenceofphysiologicallyactivecompoundsoftherizosphericsoilunderspeciesofechinaceamoenchoncitophysiologicalprocessesinpeaplantcells
AT rassokhasn influenceofphysiologicallyactivecompoundsoftherizosphericsoilunderspeciesofechinaceamoenchoncitophysiologicalprocessesinpeaplantcells
AT rassokhasn vplivfízíologíčnoaktivnihspolukrizosfernogogruntuzpídvidívroduechinaceamoenchnacitofízíologíčníprocesivklítinahgorohuposívnogo
AT rassokhasn vplivfízíologíčnoaktivnihspolukrizosfernogogruntuzpídvidívroduechinaceamoenchnacitofízíologíčníprocesivklítinahgorohuposívnogo

Ähnliche Einträge