Мардакянському дендрарію НАН Азербайджану 80 років
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Англійська |
| Опубліковано: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2007
|
| Онлайн доступ: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/832 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Plant Introduction| _version_ | 1860124112916054016 |
|---|---|
| author | Kosenko, I.S. Opalko, A.I. |
| author_facet | Kosenko, I.S. Opalko, A.I. |
| author_sort | Kosenko, I.S. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-12-26T14:53:59Z |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2565625 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:46:08Z |
| format | Article |
| fulltext |
94 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 1
Мардакянський дендрарій Національної
академії наук Азербайджану, розташова�
ний в одному з найпривабливіших куточків
Апшеронського півострова — на території
селища Мардакян, засновано в 1926 р.
На міжнародній науковій конференції
"Роль ботанічних садів в охороні довкілля",
присвяченій 80�річчю Мардакянського ден�
драрію, українська ботанічна наука була
представлена науковцями Національного
дендрологічного парку "Cофіївка" НАН Ук�
раїни.
Після вітальних промов і вручення наго�
род працівникам Мардакянського денд�
рарію та пам'ятних сувенірів від численних
гостей з доповіддю про заснування денд�
рарію, його непросту історію і відродження
виступив д�р біол. наук, проф. Т.С. Мамедов.
Він розповів, що дендрарій створено на тери�
торії приватного саду, який у 1895—1920 рр.
належав нафтовому мільйонеру�меценату
Муртузі Мухтарову.
Ґрунти дендрарію піскуваті, низької яко�
сті. Підґрунтя — вапняково�скельне, заля�
гає на глибині 20—40 см. Для поліпшення
якості культурного шару з Ленкоранської
долини до Мардакянського дендрарію поча�
ли завозити ґрунт ще у часи М. Мухтарова.
Середньорічна температура повітря у
Мардакяні коливається в межах 13—15 °С,
піднімаючись у спекотні літні місяці до 35—
40 °С і знижуючись у зимові до 8—14 °С, зі
стабільним дефіцитом вологи. Сума опадів
за рік коливається в межах 170—270 мм.
Середньорічна вологість повітря становить
76—82%, знижуючись улітку до 76—82%.
Отже, без постійного зрошення вирощувати
рослини практично неможливо. Ситуація
погіршується ще й тим, що вода зі свердло�
вин перенасичена різними солями, в тому
числі солями йоду, має надмірно лужну ре�
акцію і для того щоб можно було викорис�
товувати її для поливу доводиться до неї
додавати до 50% завізної прісної води.
За ініціативою великого російського бо�
таніка акад. М.І. Вавилова Мардакянський
дендрарій у 1926—1945 рр. виконував
функцію збирання і збереження рослинних
ресурсів як Східний Закавказький філіал
ВІР.
Сьогодні площа дендрарію становить 24 га
[5], а його колекція рослин нараховує 1800
представників різних таксонів і 1540 сортів
та форм, у тому числі 480 декоративних і 270
оранжерейних рослин.
Мардакянським дендрарієм опікуються
169 працівників, з яких 5 докторів і 23 кан�
дидати наук, 64 фахівці з вищою освітою.
Науковці дендрарію з 2003 р. ведуть по�
стійну програму "Садівництво" на Азер�
байджанському державному телебаченні, в
якій пропагують національні традиції са�
дівництва, у тому числі щодо культивуван�
ня мініатюрних дерев.
На території Азербайджану налічується
близько 4500 видів квіткових і спорових
рослин [1]. Багато видів є ендемічними: ніде
в світі, крім Азербайджану і прилеглої те�
риторії Грузії, не трапляється, наприклад,
красива ельдарська сосна (Pinus eldarica
УДК 637(474)
І.С. КОСЕНКО, А.І. ОПАЛКО
Національний дендрологічний парк "Cофіївка" НАН України
Україна, 20300 Черкаська обл., м. Умань, вул. Київська, 12а
МАРДАКЯНСЬКОМУ ДЕНДРАРІЮ НАН АЗЕРБАЙДЖАНУ 80 років
© І.С. КОСЕНКО, А.І. ОПАЛКО, 2007
ХХррооннiiккаа
95ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 1
ММааррддааккяяннссььккооммуу ддееннддррааррііюю ННААНН ААззееррббааййдджжааннуу 8800 ррооккіівв
Medv.). У дельті Кури зростає відомий
надзвичайно красивий каспійський лотос
(Lotus сaspian L.), у лісах Талиша багато
рідкісних рослин, які трапляються ще тіль�
ки на півночі Ірану [4].
На територію Азербайджану заходить
північно�західний кут гирканського при�
тулку, що охоплює північні схили Тали�
ських гір і прилеглу до них Ленкоранську
низовину. Існування в талисько�ленкоран�
ських лісах найхимерніших форм старо�
давніх представників (реліктів) гирканської
флори додає ландшафту особливої своєрід�
ності. Від низовин, що спускаються нижче
за рівень світового океану, до вершин, що
підіймаються над його рівнем вище за 3—
4 км, змінюється ціла низка висотних рос�
линних поясів. Напівпустелі займають ве�
лику частину Кура�Араксинської низовини,
Апшеронський півострів, частину Кобуста�
на і днище Приаксанської рівнини Нахіче�
вані. Це мозаїчне чергування ділянок більш
пустинного вигляду зумовлено мінімальни�
ми коливаннями рельєфу. Серед рослин, що
добре пристосувалися до високого вмісту
солей у ґрунті, заслуговують на увагу вере�
соподібний курай (Salsola collina Pall.), по�
ташник (Salsola kali L.), сарсазан (Haloc�
nemum Bieb.), солерос (Salicornia L.). Виді�
ляються свіжою зеленню галерейні стрічки
прируслових лісів, так званих тугаїв. Як і в
Середній Азії, тугайні ліси зростають по бе�
регах найбільш багатоводних річок, що пе�
ретинають сухі рівнини. Тугаї Кури склада�
ються з різних чагарників, а також верб
(Salix L.), бересклету (Euonymus L.), тополі
(Populus L.).
Степові райони і напівпустелі Азербай�
джану характеризуються високими темпе�
ратурами у весняно�літні місяці за відсут�
ності атмосферних опадів, що на тлі засоле�
них ґрунтів робить їх майже непридатними
для богарного озеленення. Однак досвід
створення штучних захисних лісонасад�
жень навколо Джейран�батанського водо�
сховища на Апшероні свідчить, що за умо�
ви зрошення такі насадження не тільки
добре ростуть, а й позитивно впливають на
мікроклімат заліснених територій. Так, у
закладеному у 1957 р. 900�гектарному
Джейран�батанському лісонасадженні з
дуба довгоніжкового (Quercus longipes
Stev.), ясеня зеленого (Fraxinus lanceolata
Borkh.) і шовковиці (Morus L.) та в чистих
насадженнях сосни ельдарської, а також у
Бардинському дендрарії, площа якого ста�
новить близько 100 га, середньодобова тем�
пература повітря на висоті 2 м над рівнем
ґрунту навіть у найспекотніші місяці на
0,5—3,5 °С нижча, ніж на відкритій навко�
лишній місцевості [2].
Частина напівпустель належить до типу
полиново�ефемерових. Це пов'язано з тим,
що в холодну і вологу пору року їхня пове�
рхня вкривається суцільним трав'яним
покривом, що за своєю щільністю мало пос�
тупається луговому. Ефемерові "луки" ви�
користовуються як відмінні зимові пасови�
ща.
Однак не всі низовини Азербайджану є
безлісими. На більш вологих низинах трап�
ляються й досить пишні природні низові
ліси, в яких переважають широколистяні
дерева — дуби (Quercus L.), вільха (Alnus
Mill.), карагач (Ulmus campestris L.), лапина
(Pterocarya Kunth.), трапляються луки й
болота. Такими, наприклад, є ліси на півночі
Самур�Дівичинської низовини. Густі віль�
хові ліси можна бачити біля підніжжя Та�
лиша, на півдні Ленкоранської низовини.
Ділянки низових широколистяних лісів
збереглися і біля підніжжя Великого Кав�
казу в межах Алазань�Агрічайської доли�
ни. А річкові долини виділяються в цьому
культурному ландшафті своїми пишними
галерейними лісами [3].
Серед рівнин, позбавлених тіні, зе�
леніють веселі тінисті гаї, які так і хочеться
назвати садами. Тут, серед обвитих ліанами
дерев і кущів як у зелених тунелях виру�
ють роздроблені на рукави швидкі струмки
і річки. Серед великих дерев — дубів, то�
поль, верб, карагачів, шовковиці видно ба�
гато дрібніших. Схили гір на висотах від
96 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 1
ІІ..СС.. ККооссееннккоо,, АА..ІІ.. ООппааллккоо
600—700 до 1800 м вкриті широколистяни�
ми лісами з дуба, граба (Carpinus L.), бука
(Fagus L.), клена величного (Acer velutinum
Boiss.), ясена (Fraxinus L.), які займають до
11% усієї площі Азербайджану. Гірські ліси
мають істотне водо� і ґрунтозахисне зна�
чення, привабливі вони і як мисливські угід�
дя, і як місця відпочинку та туризму. Незви�
чайні гірські широколистяні ліси ростуть у
Талиш�Ленкоранському районі над низови�
ми лісами підніжжя.
Субальпійські луки сягають до висот
2300—2400 м, альпійські — вище за цей
рівень аж до оголених скель.
В Азербайджані широко проводиться
систематична робота зі збагачення флори
новими видами, завезеними з інших країн і
районів [4]. У Талиш�Ленкоранському райо�
ні з'явилися плантації тунга (Aleurites J. R.
et G. Forst.), фейхоа (Feijoa Berg.), успішно
культивується чайний кущ (Thea sinensis
L.), благородний лавр (Laurus nobilis L.) та
ін. У Кура�Араксинській низовині вирощу�
ють суданську траву (Sorghum sudanense
(Piper) Stapf), могар (Setaria italica mocha�
rium Alef.) та інші культури.
16 серпня 2006 р. для учасників Міжна�
родної наукової конференції було організо�
вано поїздку до Гірканського національного
парку, який розташований на відстані май�
же 300 км на південь від Баку поряд з
містом Гіркан. Слово "гіркан" походить від
стародавньої назви Каспійського моря. На�
роди, які населяли цю область, називали
також "гірканами".
Гірканський національний парк було
засновано в лютому 2004 р. відповідно до
декрету Президента Республіки Азербай�
джан. Національний парк розташовано по
берегах Каспійського моря у південно�
східній частині Азербайджану. Його площа
становить 21 435 га. Парк охоплює незайма�
ну частину Taлиських гір, які відрізняють�
ся унікальними природними компонентами
[3].
Місія національного парку полягає у:
гарантуванні збереження реліктових і
місцевих різновидів рослин третинного
періоду;
захисті представників типової флори і
фауни цієї області, внесених до списків
Червоної Книги Республіки Азербай�
джан;
здійсненні екологічного контролю, гро�
мадської екологічної освіти, а також
створенні умов для наукових досліджень,
туризму і відпочинку.
Більшу частину території парку вкрито
лісами й горами, що простяглися з північно�
го заходу до південного сходу. Парк багатий
на види й різновиди рослинності, переваж�
но представленої деревами й кущами.
Хоча рослинність піднімається вгору не
надто круто, досягаючи тільки 1000 м у
найбільш високих частинах, під час сход�
ження зі сходу на захід до піку гори можна
бачити, що тип лісів тут чітко змінюється за
зонами висоти. Ліси в більш низькій частині
схилів переважно включають дуб каштано�
листий (Quercus castaneifolia C.A. Mey),
залізне дерево (Parrotia persica C.A. Mey),
граб, гледичію трьохколючкову (Gleditsia
triacanthos L.), гірканський інжир (Ficus
carica L.), хурму кавказьку (Diospyros lotus
L.) тощо. При підйомі на верхню частину
Parrotia persica C.A. Mey у гірканському лісі
97ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 1
ММааррддааккяяннссььккооммуу ддееннддррааррііюю ННААНН ААззееррббааййдджжааннуу 8800 ррооккіівв
схилів, частка залізного дерева і дуба каш�
танолистого зменшується й замінюється
лісами з бука і гледичії.
Найтиповіші субтропічні ліси можна ба�
чити в зоні Ленкорані, де й розташовано
Гірканський національний парк. Гірканські
ліси субтропічного типу добре збереглися
донині і складаються головним чином з рід�
кісних ендеміків — дерев і різноманітних ча�
гарників. З ідентифікованих 435 різновидів
деревних і чагарникових рослин, що трапля�
ються в Азербайджані, 150 ростуть у гіркан�
ських лісах, 36 з них — місцеві. На відміну від
тропічних лісів, які формуються з чотирьох
ярусів, субтропічні гірканські ліси є трьох�
ярусними. Клімат у парку вологий. Улітку
тут сухо, восени досить волого, тоді як узим�
ку вологість помірна. Найвища температу�
ра — 22—25 °С, а найнижча — 1—3 °С.
Під час експедиції було зібрано зразки
акації ленкоранської (Albizzia julibrissin
(Willd.) Durazz.), 4 зразки граба, 6 — гле�
дичії, дрібнолисту форму глоду, 3 зразки
дуба каштанолистого, рускуса гірського
(Ruscus L.), каштана посівного (Castanea
sativa Mill.), айви (Cydonia oblonga Mill.), 2
зразки caмшиту (Buxus L.) та інші рослини
для гербарію і насіння для сівби у розсадни�
ку і введення в культуру in vitro.
1. Гаджиев В.Дж. Флора и растительность
Азербайджана // traf m hitin m hafiz sind
botanika ba larinin rolu (Bey nlxalq botanika kon�
feransi, 14—17 August, 2006). — Baki, 2006. —
S. 44—52.
2. Мамедов Т.С., Аскерова В.К. Влияние зеле�
ных насаждений на экологическую обстановку //
Bitkil rin introduksiyasi v iqliml dirilm si. — Baki:
Elm, 2003. — P. 3. — S. 117—125.
3. Талышский регион. — 3 с. — [Цит. 2006, 10
серпня]. — Доступний з: <http://seymur�world.
boom.ru/regioni/talish.htm>.
4. Флора Азербайджана. — 2 с. — [Цит. 2006, 10
серпня]. — Доступний з: <http://aznature.iatp.az/
aznature/flora.htm>.
5. M mm dov T.S. M d kan dendrarisi //
traf m hitin m hafiz sind botanika ba larinin rolu
(Beyn lxalq botanika konferansi, 14—17
August, 2006). — Baki, 2006. — S. 1—3.
Рекомендував до друку
С.І. Кузнецов
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-832 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:46:08Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/89/67b1b56e3f22c7bdcff0610d54c4d589.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-8322019-12-26T14:53:59Z 80 anniversary of Mardakyanskyi arboretum of the NAS of Azerbaijan Мардакянському дендрарію НАН Азербайджану 80 років Kosenko, I.S. Opalko, A.I. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2007-03-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/832 10.5281/zenodo.2565625 Plant Introduction; Vol 33 (2007); 94-97 Інтродукція Рослин; Том 33 (2007); 94-97 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377812 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/832/797 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Kosenko, I.S. Opalko, A.I. Мардакянському дендрарію НАН Азербайджану 80 років |
| title | Мардакянському дендрарію НАН Азербайджану 80 років |
| title_alt | 80 anniversary of Mardakyanskyi arboretum of the NAS of Azerbaijan |
| title_full | Мардакянському дендрарію НАН Азербайджану 80 років |
| title_fullStr | Мардакянському дендрарію НАН Азербайджану 80 років |
| title_full_unstemmed | Мардакянському дендрарію НАН Азербайджану 80 років |
| title_short | Мардакянському дендрарію НАН Азербайджану 80 років |
| title_sort | мардакянському дендрарію нан азербайджану 80 років |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/832 |
| work_keys_str_mv | AT kosenkois 80anniversaryofmardakyanskyiarboretumofthenasofazerbaijan AT opalkoai 80anniversaryofmardakyanskyiarboretumofthenasofazerbaijan AT kosenkois mardakânsʹkomudendraríûnanazerbajdžanu80rokív AT opalkoai mardakânsʹkomudendraríûnanazerbajdžanu80rokív |