Вклад академіка А.М. Гродзінського у розвиток теорії та практики інтродукції рослин і созології
Contribution of Academician A.M. Grodzinsky to development of theory and methods of plant introduction, rare and vanishing plant species conservation, use of plants as alternative energy source, environment protection are elucidated. Original ideas and foresights of the scientist are confirmed by th...
Збережено в:
| Дата: | 2006 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Англійська |
| Опубліковано: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2006
|
| Онлайн доступ: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/834 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Plant Introduction| _version_ | 1860124121698926592 |
|---|---|
| author | Cherevchenko, T.M. Moroz, P.A. |
| author_facet | Cherevchenko, T.M. Moroz, P.A. |
| author_sort | Cherevchenko, T.M. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-12-26T18:47:56Z |
| description | Contribution of Academician A.M. Grodzinsky to development of theory and methods of plant introduction, rare and vanishing plant species conservation, use of plants as alternative energy source, environment protection are elucidated. Original ideas and foresights of the scientist are confirmed by the results of practical activity of his followers. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2566551 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:46:09Z |
| format | Article |
| fulltext |
5ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 4
У грудні 2006 р. наукова громадськість від*
значає 80*річчя від дня народження вчено*
го із світовим ім'ям — академіка А.М. Грод*
зінського, який збагатив фізіологію рослин,
геоботаніку, прикладну ботаніку, созологію
новими знаннями, оригінальними ідеями,
напрямами, підходами до вирішення проб*
лем, методами досліджень, теоретичними
узагальненнями, започаткував широкомас*
штабні дослідження хімічної взаємодії рос*
лин, створив у колишньому Радянському
Союзі першу у світі потужну алелопатичну
школу. Результати його алелопатичних до*
сліджень отримали визнання науковців сві*
ту: у 1996 р. Міжнародне алелопатичне то*
вариство заснувало премію імені А.М. Гро*
дзінського, яку присуджують за видатні до*
сягнення у галузі алелопатії.
Андрій Михайлович пройшов тернистий,
але славний шлях талановитого науковця і ор"
ганізатора науки — аспірант Інституту фізіо"
логії рослин і агрохімії АН УРСР (1955), молод"
ший (1957), а потім старший науковий співро"
бітник (1959) Інституту ботаніки АН УРСР, зас"
тупник директора Інституту ботаніки з
наукової роботи (1965), директор Центрального
республіканського ботанічного саду (1965), ака"
демік"секретар Відділення загальної біології АН
УРСР (1974).
У 1958 р. Андрій Михайлович захистив кан"
дидатську дисертацію на тему: "Поступление и
передвижение питательных веществ в растени"
ях под влиянием обработки почвы и удобре"
ний", у 1965 р. — докторську дисертацію на те"
му "Аллелопатия в жизни растений и их сооб"
ществ", у 1967 р. — одержав наукове звання
професора, у 1973 р. — обраний членом"корес"
пондентом, а в 1979 р. — дійсним членом АН
УРСР.
Науковій спільноті України і світу
А.М. Гродзінський відомий як основопо*
ложник алелопатії, але коло його наукових
інтересів було значно ширше. Як видатний
учений — фізіолог рослин, ботанік, ор*
ганізатор науки, Андрій Михайлович від*
різнявся широкою ерудицією, неординар*
ністю, дивовижним даром наукової інтуїції
та передбачення розвитку нових перспек*
тивних напрямів фітобіології, розмаїттям
наукових пошуків. Під його керівництвом і
за безпосередньою участю розроблялися
теоретичні засади і практичні аспекти але*
лопатії, інтродукції рослин, збереження
рідкісних і зникаючих видів рослин, охоро*
ни навколишнього природного середовища,
біотехнології, екологізації землеробства, аг*
рофітоценології (нового напряму в геобо*
таніці, об'єктом якого є угруповання сільсь*
когосподарських культур), космічної біоло*
гії, фітодизайну, розвитку заповідної спра*
ви, зокрема розширення мережі ботанічних
садів в Україні [3—5, 7]. Науковий доробок
Андрія Михайловича в галузі інтродукції
рослин, охорони природи, фітодизайну, зе*
леного будівництва частково висвітлено в
публікаціях [18, 21, 22].© Т.М. ЧЕРЕВЧЕНКО, П.А. МОРОЗ, 2006
УДК 631.524:58.006
Т.М. ЧЕРЕВЧЕНКО, П.А. МОРОЗ
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
ВКЛАД АКАДЕМІКА А.М. ГРОДЗІНСЬКОГО У РОЗВИТОК
ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ ІНТРОДУКЦІЇ РОСЛИН І СОЗОЛОГІЇ
Висвітлено вклад А.М. Гродзінського у розвиток теорії та методів інтродукції рослин, використання рослин як
альтернативного джерела енергії, збереження рідкісних і зникаючих видів рослин, охорони навколишнього
природного середовища. Оригінальні ідеї та передбачення вченого підтверджені результатами практичної
діяльності його учнів.
6 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 4
ТТ..ММ.. ЧЧееррееввччееннккоо,, ПП..АА..ММоорроозз
А.М. Гродзінський переймався пробле*
мами, пов'язаними з виснаженням невіднов*
люваних енергоресурсів (хоча в колишньо*
му СРСР було достатньо кам'яного вугілля,
нафтопродуктів та газу), звертав увагу на
необхідність переходу від традиційної енер*
гетики, яка використовує вичерпувані дже*
рела викопного палива, до альтернативної з
використанням, зокрема, продуктів рослин*
ництва та реутилізацією відходів сільсько*
господарського виробництва. Він писав, нап*
риклад, що з 1 т гною можна отримати 400—
800 м3 природного газу метану або 135 кг
штучної нафти.
Ніхто так високо не оцінював економічне
і наукове значення інтродукції рослин як
А.М. Гродзінський. На його думку, введення
в культуру нових видів і сортів, розробка
способів їх вирощування та використання є
однією з найважливіших сфер людської ді*
яльності. За своєю сутністю і значенням
інтродукція тотожна впровадженню у ви*
робництво нових наукових досягнень і тех*
нічних новацій, тому є необхідною умовою
технічного прогресу. Успішна інтродукція
нової культури — це продукти харчування
та корм для тварин, екологічно безпечне
джерело енергії, сировина для промисло*
вості [8—10, 14]. Для підтвердження цих
слів наводимо, як приклад, коротку інфор*
мацію про діяльність трьох відділів Бо*
танічного саду.
У 1969 р. А.М. Гродзінський створив у
Ботанічному саду відділ нових культур,
співробітники якого зібрали унікальні ко*
лекції інтродуцентів (близько 450 видів,
сортів і форм), вивели 51 сорт, з них 46 за*
несено до Реєстру сортів рослин України.
Ю.А. Утеуш і Д.Б. Рахметов [19] з колега*
ми розробили технологію вирощування
швидкорослих високостеблових і високо*
олійних інтродуцентів з метою виробництва
дизельного пального та твердого біопалива,
першими в Україні розпочали широке впро*
вадження ріпаку (з насіння якого виробля*
ють біодизель) в господарствах Лісостепу
України.
Установлено, що альтернативні кормо*
во*сидеральні культури такі, як ріпак,
редька олійна та ін., збагачують ґрунт
біологічним азотом (70—450 кг/га на рік) та
органічними речовинами, усувають ґрун*
товтому, підвищують родючість ґрунту та
продуктивність наступних культур, тобто є
важливими чинниками екологізації земле*
робства.
А.М. Гродзінський підкреслював фіто*
санітарне значення кормово*сидеральних
рослин родини капустових, закликав фіто*
патологів вивчати здатність інших культур
оздоровлювати ґрунт.
Нові багаторічні кормові культури (щав*
нат, сіда, козлятник східний, сильфія про*
низанолиста) є енергозберігаючими — рос*
туть на одному місці 10—15 років і в 3—4
рази перевищують за строками продуктив*
ного використання конюшину і люцерну, що
сприяє здешевленню кормів.
Результати наукових досліджень відділу
нових культур дають можливість вирішува*
ти такі проблеми агропромислового комп*
лексу, як збереження родючості ґрунту,
підвищення продуктивності агрофітоцено*
зів біолого*екологічними методами, збіль*
шення виробництва кормового і харчового
білка та екологічно безпечних продуктів.
У 1979 р. після реорганізації відділу
культурної флори в структурі саду було
сформовано відділ акліматизації плодових
рослин, хоча на той час в Україні вже було
два науково*дослідних інститути та 6 до*
слідних станцій садівництва. Здавалося б,
навіщо дублювати їх роботу? Однак Андрій
Михайлович добре розумів, що збільшення
видової різноманітності, збереження дико*
рослих видів плодових, використання їх у
селекційній роботі — це запорука стійкості і
продуктивності садових фітоценозів. Хімі*
зація садівництва, як і технічна інтенси*
фікація в цілому, має свої межі, зумовлені
екологічними факторами та станом довкіл*
ля. Тому потрібно інтродукувати нові пло*
дові рослини і впроваджувати їх у практику
садівництва. Науковці відділу акліматизації
7ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 4
ВВккллаадд ааккааддееммііккаа АА..ММ.. ГГррооддззііннссььккооггоо уу ррооззввииттоокк ттееооррііїї ттаа ппррааккттииккии ііннттррооддууккццііїї ррооссллиинн іі ссооззооллооггііїї
плодових рослин (І.М. Шайтан, С.В. Климен*
ко, Л.М. Чуприна) створили колекції ак*
тинідії, лимонника китайського, хеномелес,
кизилу, айви, горобини, персика, абрикоси,
аличі, вивели 52 сорти інтродукованих пло*
дових культур, занесені до Реєстру сортів
рослин України.
На основі сучасних уявлень про значен*
ня біологічної різноманітності для функціо*
нування екосистем розроблено концепцію
екологізації садівництва. Головний принцип
конструювання садових фітоценозів — це
оптимізація їх структури шляхом створення
багатокомпонентних плодових насаджень,
тобто перехід від моно* до полікультур, в
яких будуть запрограмовані сукцесії, дифе*
ренціація рослин за екологічними нішами.
Запропоновані А.М. Гродзінським оригі*
нальні ідеї і підходи до збереження рідкіс*
них і зникаючих рослин ех situ, проведення
інтродукційних досліджень на популяцій*
ному та біогеоценотичному рівнях [1, 11—
13, 15] реалізовані у практичній роботі нау*
ковців відділу природної флори. У 1970 р. за
сприяння Андрія Михайловича створено
ділянку рідкісних і зникаючих рослин (ку*
ратор В.Г. Собко), колекційний фонд якої
сьогодні нараховує 100 видів, занесених до
Червоної книги України [20]. Червоно*
книжні види зростають також на ботаніко*
географічних ділянках "Кавказ", "Ліси рів*
нинної частини України", "Степи України",
"Крим" та інших. За даними професора
В.І. Мельника, крім видів, занесених до
Червоної книги України, на ботаніко*гео*
графічних ділянках, які уже повністю сфор*
мувалися як біогеоценози, представлено
71 вид рідкісних рослин, занесених до чер*
воних книг Російської Федерації, Вірменії,
Грузії, Казахстану та країн Центральної
Азії. В цих штучних біогеоценозах утвори*
лися гомеостатичні інтродукційні популяції
рідкісних і зникаючих рослин, близькі за
структурою до популяцій цих видів у пер*
винних місцезростаннях.
Андрій Михайлович наголошував, що
при інтродукції і широкому впровадженні
нових рослин необхідно вивчати не тільки
їх стійкість, біохімічні властивості, методи
прискореного розмноження, слід також
обов'язково враховувати ті біологічні особ*
ливості, які визначають взаємовідносини
рослин з біологічним оточенням [2]. Важли*
во, щоб інтродуценти не виходили з*під
контролю і не перетворювалися на бур'яни.
Адже, на жаль, за багатовіковий процес
інтродукції це відбувалося не раз.
Значення і можливості інтродукції рос*
лин ще не вичерпані. Андрій Михайлович
писав, що навіть у далекому майбутньому
не вся рослинність Землі культивувати*
меться звичайним шляхом — значні площі
залишатимуться під багаторічною вільно*
ростучою рослинністю, яка перебуватиме
під контролем людини і здебільшого ство*
рюватиметься штучно. Для таких штучних
фітоценозів необхідно проводити інтро*
дукцію рослин, найважливіших з госпо*
дарської і біологічної точок зору [6]. Потріб*
но, щоб інтродуцент вступав у нормальні
взаємовідношення з місцевою флорою, яка
добре пристосувалася до місцевих умов.
Звертає увагу А.М. Гродзінський і на
асортимент та підвищення продуктивності
сортів сільськогосподарських культур, зок*
рема шляхом впровадження найбільш уро*
жайних, стійких до екологічних умов куль*
тур, створених на основі інтродукції.
Колекційні фонди ботанічних садів та
інших біологічних установ, генні банки —
це вихідні форми для гібридизації, особливо
віддаленої.
Андрій Михайлович наголошує на тому,
що настав час подумати про раціональне
регулювання культивованого і вільнозрос*
таючого рослинного покриву нашої плане*
ти. Для цього потрібна тісна співпраця між
ботаніками класичного напрямку, які дослі*
джують природні рослинні асоціації, і уста*
новами, що вирощують рослини у широких
масштабах. Такий контакт забезпечать бо*
танічні сади. За словами А.М. Гродзінсько*
го, "історія інтродукційних досліджень в
Україні свідчить про величезні можливості
8 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 4
ТТ..ММ.. ЧЧееррееввччееннккоо,, ПП..АА..ММоорроозз
і резерви подальшого збагачення рослин*
ності і флори" [6].
В останні роки свого короткого, але яск*
равого життя А.М. Гродзінський приділяв
особливу увагу охороні рослинного світу.
Адже, на його думку, ця проблема з кожним
роком стає дедалі гострішою і в її вирішенні
провідна роль відведена заповідникам і бо*
танічним садам. Він наголошував, що ті за*
ходи, які проводилися до цього часу, мали
пасивний характер. Це заборона заготівлі
деяких лікарських рослин, організація за*
повідників, створення червоних книг видів
рослин, яким загрожує зникнення, гасла
про охорону та любов до природи. Андрій
Михайлович закликав до активних ціле*
спрямованих дій щодо збереження рідкіс*
них видів рослин та рослинних угруповань
[15—17].
Аналізуючи стан охорони природи в за*
повідниках, А.М. Гродзінський стверджу*
вав, що заповідання, тобто заборона будь*
якої діяльності, не забезпечує надійної
охорони рослинних угруповань та червоно*
книжних рослин, які входять до їх складу.
Адже заборона випасу великої рогатої ху*
доби негативно впливає на евакотранспіра*
цію, що призводить до мезофітизації. Таким
чином, даний фітоценоз з невикористаною
біомасою втрачає свій первісний вигляд. От*
же, інтродукторам необхідно обґрунтовува*
ти підтримку оптимальної різноманітності
та багатства як рослин, так і тварин та мік*
роорганізмів заповідної території. Тільки
так можна зберегти рослинне різноманіття
для прийдешніх поколінь.
Андрій Михайлович з геніальною точні*
стю передбачив, які загальні принципи і
критерії охорони потрібно розробляти для
всіх зон та типів рослинності. Це пов'язано з
тим, що рослинний покрив являє собою ди*
намічне утворення. Слід з'ясувати, які ста*
дії сукцесійного процесу найбільш важливі,
і їх потрібно охороняти. Він зазначає, що не
правильно в заповідниках підтримувати
лише клімаксову стадію угруповання. Не*
обхідно мати весь сукцесійний ряд, адже
тільки так можна зберегти все флористич*
не багатство певної території. Для цього
потрібно активне людське втручання —
експериментування, моделювання, що не
просто зробити на заповідних територіях.
А.М. Гродзінський пропонує створювати в
складі заповідників допоміжні земельні
ділянки, вилучивши їх із сільського чи лісо*
вого господарства, на яких експерименту*
вати і моделювати рослинні угруповання в
повному, характерному для даної місце*
вості і даного ґрунту сукцесійному ряду. Він
зазначає, що тривалість відновлюваної сук*
цесії для степових районів становить не
менше 50—100 років, тобто потрібно ство*
рювати своєрідну "сівозміну" з полями, які
являють собою стадії сукцесій і при досяг*
ненні рівня клімаксового угруповання зно*
ву підлягають оранці для сільськогосподар*
ського використання. Такі ділянки можуть
бути охоронною зоною для ядра заповідни*
ка. Це дало б змогу зберегти генофонд при*
родної флори і типових фітоценозів. Подібні
ділянки могли б бути моделями для віднов*
лення спонтанної рослинності на вільних від
сільськогосподарської і гірничовидобувної
діяльності землях, для зміни дерновин,
швидкого створення потрібного трав'янис*
того покриву, а також бути складом рослин*
них ресурсів та сховищем для представ*
ників фауни. Андрій Михайлович неоднора*
зово підкреслював важливість наявності в
заповідниках травоїдних тварин, які в про*
цесі життєдіяльності розкладають частину
біомаси, створеної в результаті фотосинте*
зу, і повертають поживні мінеральні та ор*
ганічні речовини в ґрунтове середовище.
А.М. Гродзінський нагадує, що в доциві*
лізованій природі біомаса розкладалася
завдяки життєдіяльності великих, малих і
маленьких травоїдних тварин, які руйнува*
ли біомасу на землі, під землею, тобто в
кожному куточку фітоценозу протягом усьо*
го року. Сінокосіння, яке останнім часом
вважається моделлю консумації рослинної
біомаси є жалюгідною подобою цієї діяль*
ності у фітоценозах. Він пропонує поверта*
9ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 4
ВВккллаадд ааккааддееммііккаа АА..ММ.. ГГррооддззііннссььккооггоо уу ррооззввииттоокк ттееооррііїї ттаа ппррааккттииккии ііннттррооддууккццііїї ррооссллиинн іі ссооззооллооггііїї
ти на заповідні території такі травоїдні тва*
рини, які існували там раніше або подібні їм
за габітусом чи екологією.
Особливо важливою є думка Андрія Ми*
хайловича щодо максимальної охорони спон*
танної рослинності на непридатних для сіль*
ськогосподарського використання землях —
на узбіччі доріг, схилах, кручах, в ярах,
протиерозійних посадках, на терасах, при*
руслових смугах. Це неоціненне багатство
рослинного різноманіття нашої країни. Ни*
ні, коли відбувається активна приватизація
земель, потрібно прислухатися до його по*
ради.
А.М. Гродзінський неодноразово під*
креслював важливу роль ботанічних садів у
розв'язанні проблем охорони рідкісних та
зникаючих видів рослин [3—5]. Він палко
підтримав резолюцію першої міжнародної
конференції ботанічних садів, яка відбу*
лась у 1985 р. у Лас*Пальмасі (Канарські
острови), щодо ролі і завдань ботанічних
садів світу у вирішенні питань охорони усіх
видів рослин, яким загрожує зникнення. В
резолюції зазначено, що в зв'язку з нерів*
номірністю розташування ботанічних садів
у зонах Землі необхідно створити їх в усіх
регіонах. Андрій Михайлович з гордістю
згадував про те, що розроблене ним разом з
його учнями довгострокове планування ме*
режі ботанічних садів [17] було з успіхом
прийняте на другій міжнародній конферен*
ції ботанічних садів, проведеній в 1987 р. у
Софії.
Важливим завданням інтродукторів бо*
танічних садів є розмноження червоно*
книжних рослин. Це не завжди вдається
через особливості екології та біології того чи
іншого виду. Ось чому А.М. Гродзінський
наполягав на детальному вивченні біології
досліджуваних рослин і підкреслював, що
це питання завжди можна вирішити. Не*
обхідно також з'ясувати мінімальний роз*
мір популяції при інтродукції, який би за*
безпечував репрезентативне збереження
генофонду виду. Потрібно мати таку кіль*
кість екземплярів, яка б дала змогу у разі
необхідності відновити вид у всій його при*
родній різноманітності.
А.М. Гродзінський стверджував, що вид
рослини в умовах культури змінюється,
завданням інтродукторів є дослідити на*
скільки він змінюється, чи можна при ре*
інтродукції повернутися до того стану, який
рослини мали до інтродукції. Для вирішен*
ня цього складного питання Андрій Михай*
лович вважав обов'язковим готувати кадри
на сучасному науковому рівні.
А.М. Гродзінський звертав увагу на не*
обхідність проведення дослідження на біо*
геоценотичному рівні. Адже ці дослідження
певною мірою допомагають вирішувати
проблему інтродукції та акліматизації рос*
лин. Він підкреслював, що кожна рослина,
яку людина переносить у нові умови і виро*
щує там, потрапляє в певний природний чи
штучний фітоценоз, і усі її пристосування
до цих умов відбуваються під впливом біо*
геоценотичних зв'язків. Проте проблеми ін*
тродукції та акліматизації рослин ще мало
пов'язувалися із завданнями і методами
біогеоценології. А тому А.М. Гродзінський
вважав за доцільне розглянути спільні для
них питання та спробувати визначити роль
інтродукції та акліматизації рослин у комп*
лексі наукових і практичних заходів, пе*
редбачених міжнародною біологічною прог*
рамою "Біосфера і людина" [1].
Андрій Михайлович наводив приклади
негативного впливу господарської діяльно*
сті людини на рослинний і тваринний світ.
Він зазначав, що важко знайти біогеоценоз,
який би не зазнав впливу людини (розорю*
вання земель, радіоактивні опади, інсекти*
циди, інтенсивна лісозаготівля, агромеліо*
рація тощо). А тому не варто розглядати
біогеоценоз лише як суто природне явище.
А.М. Гродзінський вважав, що необхідно
врахувати в понятті "біогеоценоз" свідому і
несвідому діяльність людини, в зв'язку з
цим він запропонував класифікацію біогео*
ценозів відповідно до ступеня втручання в
них людини, і розробив схему типів фітоце*
нозів і відносної ролі антропічного фактора.
10 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 4
ТТ..ММ.. ЧЧееррееввччееннккоо,, ПП..АА..ММоорроозз
Він підкреслював, що частина біогеоце*
нозів, яку можна віднести до цілком при*
родного явища, є для ботанічних садів на*
самперед джерелом інтродукції, тим веле*
тенським запасом генофонду, з якого інтро*
дуктори мають брати види рослин для
первісного вивчення і подальшого впровад*
ження в культуру. В частині біогеоценозів,
які перебувають під впливом антропічного
фактора, роль ботанічних садів велика, і пе*
ред ними, на думку А.М. Гродзінського, сто*
ять такі завдання, як охорона природних
ценозів від руйнування і знищення, збага*
чення флори збіднілих природних чи
примітивних штучних культурних ланд*
шафтів; введення нових компонентів в аг*
рофітоценози; вивчення рослин для ство*
рення штучних (замкнених) екосистем
(космічні кораблі і станції, підводні човни).
Необхідно навчитися поєднувати у фітоце*
нози види рослин, які походять з різних
регіонів і в процесі еволюції ніколи не кон*
тактували між собою. Андрій Михайлович
стверджував, що застосування біогеоцено*
тичного підходу підвищить ефективність
інтродукції та акліматизації рослин [1, 2,
17].
У своїх працях академік А.М. Гродзін*
ський постійно наголошував на необхід*
ності активної охорони рідкісних і зникаю*
чих рослин, розширення площі заповід*
ників та їх мережі, створення у ботанічних
садах заповідних ділянок з режимом охоро*
ни рослин, вирощування у ботанічних садах
видів, занесених до Червоної книги, розши*
рення наукових досліджень з питань збере*
ження рослин поза природними місцезрос*
таннями, розробки методів розмноження
рослин у культурі іn vitro, формування ге*
нетичних банків меристеми і насіння рід*
кісних та зникаючих рослин для багаторіч*
ного зберігання їх у контрольованих умовах
[15, 16].
Ідеї та передбачення А.М. Гродзінського
успішно втілюються у життя співробітни*
ками ботанічних садів і дендропарків НАН
України, університетських ботанічних са*
дів Києва, Харкова, Одеси, Дніпропетров*
ська, Львова, Чернівців, Ужгорода, Нікіт*
ського ботанічного саду — Національного
наукового центру (Ялта, АР Крим) та Дер*
жавної служби заповідної справи.
Слід також відзначити роль Андрія Ми*
хайловича Гродзінського в просвітницькій
роботі. Дар до просвітницької діяльності він
успадкував від батьків — Михайла Карпо*
вича та Віри Пилипівни Гродзінських, які
були ботаніками і викладали у Білоцерків*
ському сільськогосподарському інституті.
Його лекції, виступи перед учнями завжди
викликали велике захоплення. Особливу
роль в його просвітницькій роботі відіграла
передача "У світі рослин", яку він започат*
кував і вів на телебаченні. В своїх виступах
він не тільки розповідав про ту чи іншу рос*
лину, а й повідомляв звідки ця рослина ін*
тродукована в нашу країну, про її біологіч*
ні особливості в природних умовах зростан*
ня. Він нагадував мільйонам телеглядачів,
що рослини — це легені планети, це основа
життя на Землі. У листі однієї телеглядачки
йшлося про те, що Андрій Михайлович роз*
крив їй та дітям цінність рослин, і вони зов*
сім іншими очима тепер дивляться "на це
зелене чудо природи".
1. Гродзінський А.М. Інтродукція рослин і
біогеоценологія // Інтродукція та акліматизація
рослин на Україні. — 1971. — Вип. 5. — С. 3—10.
2. Гродзинский А.М. Аллелопатия и интродук*
ция растений // Бюл. Гл. ботан. сада АН СССР. —
1971. — Вып. 81. — С. 45—49.
3. Гродзинский А.М. Насущные задачи интро*
дукции и акклиматизации растений // Интродук*
ция растений и зеленое строительство. — К.: Нау*
кова думка, 1973. — С. 3—5.
4. Гродзінський А.М. Ефективність діяльності
ботанічних садів України // Інтродукція та акліма*
тизація рослин на Україні. — 1976. — Вип. 8. —
С. 3—7.
5. Гродзінський А.М. До питання про структуру
і діяльність ботанічних садів // Інтродукція та
акліматизація рослин. — 1977. — Вип. 10. — С. 3—7.
6. Гродзінський А.М. Інтродукція рослин на
Україні // Укр. ботан. журн. — 1977. — 18, № 5. —
С. 521—524.
7. Гродзинский А.М. Фитодизайн: Задачи и
перспективы //Информ. бюл. ЮНЕСКО. — 1979. —
№ 9. — С. 1—8.
8. Гродзинский А.М. Интродукция растений в
период научно*технической революции // Теория
и методы интродукции растений и зеленое строи*
тельство. — К.: Наук. думка, 1980. — С. 3—6.
9. Гродзінський А.М. Інтродукція рослин та
науково*технічна революція // Інтродукція та аклі*
матизація рослин на Україні. — 1981. — Вип. 18. —
С. 3—6.
10. Гродзінський А.М. Шляхи інтенсифікації
досліджень з інтродукції і акліматизації рослин //
Інтродукція і акліматизація рослин на Україні. —
1982. — Вип. 20. — С. 3—8.
11. Гродзинский А.М. Некоторые методологи*
ческие вопросы интродукции растений // Интро*
дукция и акклиматизация растений. — 1984. —
Вып. 2. — С. 3—5.
12. Гродзинский А.М. Популяционный подход
при интродукции растений // Бюл. Гл. ботан. сада
АН СССР. — 1986. — Вып. 140. — С. 29—33.
13. Гродзинский А.М. Популяционный и цено*
тический подходы при интродукции и акклима*
тизации растений // Folia dendrologia. — 1986. —
№ 13. — С. 13—33.
14. Гродзинский А.М. Интродукция растений и
научно*технический прогресс // Тез. докл. 8*го съез*
да Укр. ботан. о*ва. — К.: Наук. думка, 1987. — С. 213.
15. Гродзинский А.М. Вопросы активной охра*
ны растений и растительных сообществ // Интро*
дукция и акклиматизация растений. — 1989. —
Вып. 11. — С. 3—7.
16. Гродзинский А.М. Охрана угрожаемых ви*
дов растений в ботанических садах // Интродук*
ция и акклиматизация растений. — 1990. — Вып.
13. — С. 3—8.
17. Гродзінський А.М., Кохно М.А. Ботанічні
сади України й охорона рослинного світу // Укр.
ботан. журн. — 1977. — 34, № 2. — С. 187—193.
18. Кузнецов С.І., Черевченко Т.М. А.М. Грод*
зінський щодо проблем зеленого будівництва та
паркознавства в Україні // Інтродукція рослин. —
2001. — № 1*2. — С. 24—28.
19. Рахметов Д.Б. Відділ нових культур: мину*
ле, сучасне та майбутнє // Інтродукція рослин. —
2005. — № 3. — С. 73—87.
20. Собко В.Г., Гапоненко М.Б. Інтродукція рід*
кісних і зникаючих рослин флори України. — К.:
Наук. думка, 1996. — 283 с.
21. Черевченко Т.М. Вклад академика А.М. Грод*
зинского в проблему интродукции и акклиматиза*
ции растений // Интродукция и акклиматизация
растений. — 1992. — Вып. 17. — С. 3—7.
22. Черевченко Т.М., Кузнецов С.І. Внесок ака*
деміка А.М. Гродзінського у проблему інтродукції
та акліматизації рослин // Інтродукція рослин. —
2001. — № 1*2. — С. 18—23.
Т.М. Черевченко, П.А. Мороз
Национальный ботанический сад
им. Н.Н. Гришко НАН Украины,
Украина, г. Киев
ВКЛАД АКАДЕМИКА А.М. ГРОДЗИНСКОГО
В РАЗВИТИЕ ТЕОРИИ И ПРАКТИКИ
ИНТРОДУКЦИИ РАСТЕНИЙ И СОЗОЛОГИИ
Освещен вклад А.М. Гродзинского в развитие тео*
рии и методов интродукции растений, использова*
ния растений в качестве альтернативного источ*
ника энергии, сохранения редких и исчезающих
видов растений, охраны окружающей среды. Ори*
гинальные идеи и предвидения ученого подтверж*
дены результатами практической деятельности
его учеников.
T.M. Cherevchenko, P.A. Moroz
M.M. Gryshko National Botanical Gardens,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Kyiv
CONTRIBUTION OF ACADEMICIAN
A.M. GRODZINSKY TO THE DEVELOPMENT
OF THEORY AND PRACTICE OF PLANT
INTRODUCTION AND SOZOLOGY
Contribution of Academician A.M. Grodzinsky to de*
velopment of theory and methods of plant introduc*
tion, rare and vanishing plant species conservation,
use of plants as alternative energy source, environ*
ment protection are elucidated. Original ideas and fo*
resights of the scientist are confirmed by the results
of practical activity of his followers.
11ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 4
ВВккллаадд ааккааддееммііккаа АА..ММ.. ГГррооддззііннссььккооггоо уу ррооззввииттоокк ттееооррііїї ттаа ппррааккттииккии ііннттррооддууккццііїї ррооссллиинн іі ссооззооллооггііїї
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-834 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:46:09Z |
| publishDate | 2006 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/a6/8b876ac0f8f85260a0af3a6f2f635aa6.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-8342019-12-26T18:47:56Z Contribution of academician A.M. Grodzinsky to the development of theory and practice of plant introduction and sozology Вклад академіка А.М. Гродзінського у розвиток теорії та практики інтродукції рослин і созології Cherevchenko, T.M. Moroz, P.A. Contribution of Academician A.M. Grodzinsky to development of theory and methods of plant introduction, rare and vanishing plant species conservation, use of plants as alternative energy source, environment protection are elucidated. Original ideas and foresights of the scientist are confirmed by the results of practical activity of his followers. Висвітлено вклад А.М. Гродзінського у розвиток теорії та методів інтродукції рослин, використання рослин як альтернативного джерела енергії, збереження рідкісних і зникаючих видів рослин, охорони навколишнього природного середовища. Оригінальні ідеї та передбачення вченого підтверджені результатами практичної діяльності його учнів. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2006-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/834 10.5281/zenodo.2566551 Plant Introduction; Vol 32 (2006); 5-11 Інтродукція Рослин; Том 32 (2006); 5-11 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377817 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/834/799 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Cherevchenko, T.M. Moroz, P.A. Вклад академіка А.М. Гродзінського у розвиток теорії та практики інтродукції рослин і созології |
| title | Вклад академіка А.М. Гродзінського у розвиток теорії та практики інтродукції рослин і созології |
| title_alt | Contribution of academician A.M. Grodzinsky to the development of theory and practice of plant introduction and sozology |
| title_full | Вклад академіка А.М. Гродзінського у розвиток теорії та практики інтродукції рослин і созології |
| title_fullStr | Вклад академіка А.М. Гродзінського у розвиток теорії та практики інтродукції рослин і созології |
| title_full_unstemmed | Вклад академіка А.М. Гродзінського у розвиток теорії та практики інтродукції рослин і созології |
| title_short | Вклад академіка А.М. Гродзінського у розвиток теорії та практики інтродукції рослин і созології |
| title_sort | вклад академіка а.м. гродзінського у розвиток теорії та практики інтродукції рослин і созології |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/834 |
| work_keys_str_mv | AT cherevchenkotm contributionofacademicianamgrodzinskytothedevelopmentoftheoryandpracticeofplantintroductionandsozology AT morozpa contributionofacademicianamgrodzinskytothedevelopmentoftheoryandpracticeofplantintroductionandsozology AT cherevchenkotm vkladakademíkaamgrodzínsʹkogourozvitokteoríítapraktikiíntrodukcííroslinísozologíí AT morozpa vkladakademíkaamgrodzínsʹkogourozvitokteoríítapraktikiíntrodukcííroslinísozologíí |