Оцінка адаптивного потенціалу деревних інтродуцентів за функціональними критеріями
Comparatives researches of metabolic changes and mineral elements content in leaves of autochthonous and introductive arboreal plants species, growing in one of the arboretum of Lviv have been conducted during vegetation and its critical periods. Representative indices and criterions of functional a...
Збережено в:
| Дата: | 2006 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Англійська |
| Опубліковано: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2006
|
| Онлайн доступ: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/842 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Plant Introduction| _version_ | 1860124157785669632 |
|---|---|
| author | Hnativ, P.S. Korshykov, I.I. |
| author_facet | Hnativ, P.S. Korshykov, I.I. |
| author_sort | Hnativ, P.S. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-12-26T20:13:44Z |
| description | Comparatives researches of metabolic changes and mineral elements content in leaves of autochthonous and introductive arboreal plants species, growing in one of the arboretum of Lviv have been conducted during vegetation and its critical periods. Representative indices and criterions of functional adaptation of plants, which are suggested to be used for early diagnostics of the ability of exotives to acclimatize to new conditions of cultivation. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2566576 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:46:14Z |
| format | Article |
| fulltext |
68 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 4
Збагачення асортименту, активне залучення
рідкісних та екзотичних декоративних форм
рослин для озеленення населених пунктів
України передбачають попереднє інтро*
дукційне випробування нових видів, оцінку
їхньої адаптивної здатності й можливої
акліматизації до умов конкретного фізико*
географічного району. Слід зазначити, що в
науковій літературі трактування термінів
"інтродукція" та "акліматизація" чітко не
розмежоване [1, 3]. На нашу думку, інтро*
дукція — це комплекс заходів із залучення
рослин у сферу людських інтересів: фізичне
перенесення рослин з природних місць зрос*
тання, акліматизація до нових умов, селек*
ція найадаптованіших особин чи груп рос*
лин, розмноження, а також виробниче впро*
вадження у місця нового культивування.
Отже, акліматизація в інтродукційному
комплексі заходів — це по суті адаптація
рослин до нових екологічних умов, а нату*
ралізація — успішна реалізація адаптивного
потенціалу виду за межами його природного
ареалу.
Адаптаційні зміни в рослинах у транс*
формованому або новому для них середо*
вищі тривають упродовж онтогенезу. Цей
процес ми розглядаємо як прояв функціо*
нальної адаптації рослини. Наслідком функ*
ціональної адаптації, наприклад деревної
рослини, в реальному (природному чи ант*
ропогенно трансформованому) екотопі, в
умовах недостатньої/надлишкової дії при*
родних життєво важливих факторів або
впливу урбо* й техногенних, є кількісно*
якісні зміни певних метаболічних реакцій
окремих органів і організму в цілому. Ре*
зультат адаптації може полягати у зміні ба*
лансу кількісних параметрів окремих мета*
болічних ланок, який властивий для опти*
мальних умов життя, в активнішому утво*
ренні, нагромадженні чи витраті необхідних
для організму сполук і мінеральних еле*
ментів. Зміни в балансі метаболітів відбува*
ються насамперед в асиміляційних органах.
Ці адаптаційно*функціональні зміни в лист*
ках можна визначити за кількісними пара*
метрами нагромадження органічних сполук,
мінеральних елементів та їх співвідношен*
ням у період вегетації рослин. Якщо дослі*
дити залежність характеру і напрямку цих
змін від стану рослин, то їх можна викорис*
тати як загальний критерій для ранньої ді*
агностики адаптивного потенціалу інтроду*
центів.
Нині існує багато методів оцінки успіш*
ності інтродукції, зокрема деревних рос*
лин, що враховують різноманітні показни*
ки життєздатності рослин, важливі для ви*
значення перспективності їх вирощування
УДК 581.52: 581.192 (630.161.3)
П.С. ГНАТІВ 1, І.І. КОРШИКОВ 2
1 Інститут екології Карпат НАН України
Україна, 79026 м. Львів, вул. Козельницька, 4
2 Донецький ботанічний сад НАН України
Україна, 83059 м. Донецьк, пр*т Ілліча, 110
ОЦІНКА АДАПТИВНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ДЕРЕВНИХ
ІНТРОДУЦЕНТІВ ЗА ФУНКЦІОНАЛЬНИМИ КРИТЕРІЯМИ
Проведено порівняльні дослідження метаболічних змін і вмісту мінеральних елементів у листках автохтонних
та інтродукованих видів деревних рослин, що зростають у дендрарії одного з ботанічних садів Львова, упродовж
вегетації та в критичні її періоди. Встановлено репрезентативні показники і критерії функціональної адаптації
рослин, які можна використовувати для ранньої діагностики здатності екзотів акліматизуватися до нових умов
вирощування.
© П.С. ГНАТІВ, І.І. КОРШИКОВ, 2006
69ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 4
ООццііннккаа ааддааппттииввннооггоо ппооттееннццііааллуу ддееррееввнниихх ііннттррооддууццееннттіівв ззаа ффууннккццііооннааллььннииммии ккррииттееррііяяммии
у нових умовах [1—4]. Завдання роботи по*
лягало у порівнянні запропонованих нами
критеріїв функціональної адаптації дерев*
них видів із традиційними, що використо*
вуються для діагностики стійкості й життє*
вості інтродуцентів.
Дослідження проводили на базі дендра*
рію Ботанічного саду Національного лісо*
технічного університету України (НЛТУУ)
(Львів), у найстарішій його частині, де
сформовано колекцію зі 130 найнижчих
таксонів деревних рослин [7]. Станом на
2000 р., у ботанічних колекціях Львова на*
раховувалося 1074 таксони деревних рос*
лин, що належать до двох відділів, 39 по*
рядків, 62 родин, 157 родів і загалом станов*
лять 811 найнижчих таксономічних одиниць
[6].
Польові дослідження і спостереження
виконували традиційними методами, а для
аналізу результатів акліматизації інтроду*
центів застосовували комплексну методику
М.А. Кохна [4]. Відбір проб із 31 модельного
виду дерев здійснювали у пік літньої актив*
ності обмінних процесів або в динаміці. Лист*
ки піддавали температурній фіксації, всю
масу розмелювали й розділяли на дві рівні
частини. Потрібний об'єм матеріалу відби*
рали в двох повторностях. Хімічні аналізи
виконували за Х.М. Починком [5]. Функ*
ціональні зміни в асиміляційному апараті
визначали за вмістом та співвідношенням
азотистих сполук за К'єльдалем, золи — за
Лебедянцевим, клітковини — за Ганнебер*
гом*Штоманом, ліпідів — за Рушковським,
цукрів — за Бертраном, крохмалю — за
осадженням йодом і безазотистих екстрак*
тивних речовин — за розрахунком. Статис*
тична обробка параметрів показників здійс*
нена за допомогою програм MS Excel 2000 і
Statistica 6.0.
На підставі дослідження деревних рос*
лин упродовж 1999—2000 рр. нами було ви*
ділено три їх групи за характером змін у ди*
наміці асиміляції азоту листками (табл. 1).
Першій групі інтродуцентів властива ди*
наміка, простежена в місцевого Fagys syl*
vatica L. і його садових форм. Другу, най*
більшу групу видів становлять екзоти, в
листках яких поступово зростає вміст азоту
від червня до вересня. У третій групі інтро*
дуцентів динаміка асиміляції азоту харак*
теризувалася відчутним зниженням його
вмісту в листках рослин у середині літа від*
носно початку та завершення вегетації або
в цілому за сезон.
Залежно від ходу засвоєння мінераль*
них елементів також виділили три групи
видів. Для першої характерне нагромад*
ження зольних сполук у листках рослин
упродовж вегетації, для другої — істотне
зменшення їх поглинання в кінці вегетації,
для третьої — значне зменшення надход*
ження мінеральних елементів у листки ли*
ше в критичний період — у середині літа.
Частка цукрів у сухій масі листків до*
сліджуваних деревних рослин становить
3,8—15,2%. У середині липня, коли вони є
основним показником результативності фо*
тосинтезу, прийнятним вважаємо діапазон
від 5 до 10%. Автентичну до аборигенів ди*
наміку вмісту цукрів у 1999 р. мали 9 екзо*
тичних видів (див. табл. 1). Крохмаль в ін*
тродуцентів відкладався й використовував*
ся зі значними відхиленнями від природного
ритму місцевих видів. Відмічено як нагро*
мадження його впродовж усього вегетацій*
ного періоду, так і значне зменшення у сере*
дині або в кінці вегетації порівняно з почат*
ком. У ході сезонного розвитку в листках
місцевих видів поступово збільшувалася
частка простих вуглеводів — безазотистих
екстрактивних речовин (БЕР), що є загаль*
ним наслідком гідролітичних пристосу*
вальних реакцій. Подібну до аборигенів ди*
наміку вмісту БЕР мали 9 інтродуцентів як
у 1999, так і в 2000 р. У другій групі екзотів
спостерігалося поступове зменшення част*
ки БЕР у сухій масі листків упродовж усьо*
го сезону, у третій — стрімке зменшення її
у середині літа в критичний період вегета*
ції.
На початку розвитку асиміляційних ор*
ганів клітковина в них традиційно присутня
у найвищій кількості (див. табл. 1). Її частка
в сухій масі листків інтродуцентів колива*
70 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 4
ПП..СС.. ГГннааттіівв,, ІІ..ІІ.. ККоорршшииккоовв
лася від 4,3 до 23,0%. Жироподібні сполуки
становили 1,8—17,6%. У аборигенів та добре
акліматизованих інтродуцентів максимум
клітковини і мінімум ліпідів у листках за*
фіксовано в кінці вегетації, задовільно аклі*
матизовані екзоти характеризувалися їх
Acantopanax
pentaphyllus Marsh. 27,2 8,2 9,2 2,6 14,7 12,2 25,9 27,2 7,1 10,2 2,6 14,2 12,0 26,7 27,7 9,7 7,4 2,6 10,7 12,6 29,4
Aesculus hippocas"
tanum L. 18,1 4,6 8,0 1,7 19,8 3,3 44,5 11,9 6,5 7,8 2,6 17,0 2,5 51,7 12,5 7,4 8,6 4,1 22,1 1,8 43,5
Castanea sativa Mill. 15,5 5,6 7,3 1,9 19,0 9,8 41,1 19,7 5,0 8,3 2,5 18,0 10,0 36,7 21,1 5,7 8,0 2,6 13,9 10,7 38,0
Chaenomeles japo"
nica (Thunb.) Spach 31,9 5,9 9,4 2,9 12,3 9,0 28,7 32,8 5,0 11,0 2,7 11,7 8,2 28,7 32,3 6,5 9,7 2,4 6,9 8,3 33,8
Cotinus coggygria L. 13,1 1,7 11,4 2,1 13,2 7,8 50,7 17,3 1,8 11,8 2,2 11,2 7,1 48,6 20,2 3,1 10,4 2,4 9,0 7,5 47,4
Fraxinus lanceolata
Borkh. 24,8 8,3 6,2 3,1 15,1 13,4 29,2 28,6 8,3 6,2 3,2 13,0 12,4 28,4 30,0 8,0 6,5 3,2 12,5 12,3 27,4
Ginkgo biloba L. 22,5 3,9 15,2 4,2 18,2 14,2 21,9 20,6 5,6 14,8 4,1 11,9 14,2 28,8 25,3 6,5 15,4 5,0 5,7 15,0 27,1
Gymnocladus dioica
(L.) C.Koch 21,1 4,3 15,0 1,9 15,9 11,2 30,7 25,8 7,9 10,0 1,9 12,6 11,0 31,0 25,8 9,7 7,4 2,2 10,2 11,8 33,0
Hamamelis virginia"
na L. 25,8 3,5 9,5 3,1 17,7 7,9 32,6 27,7 4,2 9,1 2,9 14,9 7,6 33,7 24,8 4,7 8,9 3,1 12,1 8,0 38,5
Kolkwitzia amabilis
Laxm. 28,1 6,0 6,8 3,2 16,1 10,7 29,0 28,6 7,7 6,4 3,2 12,7 10,8 30,6 30,0 8,0 6,7 3,3 9,4 10,3 32,4
Laurocerasus offici"
nalis Roem. 17,3 6,1 10,1 4,2 17,2 17,1 28,0 21,6 5,3 12,3 5,4 11,8 17,6 26,1 23,4 4,4 11,8 5,6 9,8 16,9 28,1
Magnolia kobus DC.29,1 4,8 9,8 2,5 19,5 9,5 25,0 27,2 7,5 7,4 2,4 14,2 11,1 30,2 27,7 5,7 7,6 2,1 17,0 9,1 30,7
Mahonia aquifolium
Nutt. 10,3 4,6 11,6 3,2 20,7 14,6 35,1 9,8 5,0 11,6 2,0 23,0 13,7 34,9 12,2 7,1 10,7 2,5 19,2 15,0 33,4
Metasequoia glypto"
stroboides Hu
et Cheng 23,9 4,2 12,3 3,8 15,6 10,6 29,6 24,4 3,4 12,8 4,1 14,1 10,3 31,1 27,7 3,9 11,6 4,2 10,5 10,3 31,9
Ptelea trifoliata L. 25,8 7,2 8,5 2,3 17,2 11,6 27,5 21,1 7,3 7,5 1,8 17,5 11,6 33,3 29,1 10,1 6,7 2,0 10,7 10,8 30,7
Robinia pseudoaca"
cia L. 28,1 5,0 12,7 3,0 15,4 7,9 27,9 25,6 6,8 9,1 4,3 18,1 5,3 30,8 21,9 8,8 9,8 3,0 20,4 4,3 31,8
Sophora japonica L. 28,6 8,4 10,1 2,8 10,1 12,8 27,2 31,4 7,7 12,1 2,6 6,7 11,7 27,9 35,6 8,3 12,2 2,9 4,3 11,3 25,5
Weigela florida
(Bunge.) A.DC. 23,0 4,4 9,9 3,6 14,7 11,8 32,6 26,7 7,1 7,7 3,5 12,6 12,2 30,3 28,1 8,1 7,1 3,5 10,6 12,6 29,9
Похибка
за двохфакторним
дисперсійним
аналізом — Р05
між видами 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 — 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 — 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 —
між датами 0,00 0,00 0,00 0,12 0,00 0,14 — 0,00 0,00 0,00 0,12 0,00 0,14 — 0,00 0,00 0,00 0,12 0,00 0,14 —
Примітки: 1 — азотисті сполуки; 2 — зола; 3 — цукри; 4 — крохмаль; 5 — клітковина; 6 — ліпіди; 7 —
безазотисті екстрактивні речовини.
Таблиця 1. Вміст метаболітів у листках деревно#чагарникових інтродуцентів
дендрарію Ботанічного саду НЛТУУ (1999 р.), % на абсолютно суху масу
Вид
Перший відбір — 2 червня Другий відбір — 7 липня Третій відбір — 8 вересня
1 2 3 4 5 6 7 1 2 3 4 5 6 7 1 2 3 4 5 6 7
71ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 4
ООццііннккаа ааддааппттииввннооггоо ппооттееннццііааллуу ддееррееввнниихх ііннттррооддууццееннттіівв ззаа ффууннккццііооннааллььннииммии ккррииттееррііяяммии
підвищеним вмістом упродовж сезону.
Загалом вуглеводи в листках дерев ста*
новили від 56,9 до 85,2% сухої маси. До за*
вершення вегетації більшість видів мала
стійку динаміку зменшення частки вугле*
водів в асиміляційному апараті.
Достовірні відхилення в балансах нагро*
мадження й витрачання головних мета*
болічних сполук та мінеральних елементів
у листках інтродуцентів від властивого ав*
тохтонним та акліматизованим видам під*
тверджені нами за допомогою дисперсійно*
го аналізу Фішера за двохфакторною схе*
мою (див. табл. 1). Отримані результати
свідчать про адаптогенний тиск екологічних
умов нового середовища. Визначено харак*
тер і діапазон кількісних змін вмісту мета*
болітів у листках інтродукованих деревних
рослин упродовж вегетації та запропонова*
но універсальні та репрезентативні показ*
ники як критерії функціональної адаптації
(табл. 2). До них належать не тільки прямі
показники, а й розраховані співвідношення
метаболітів у листках рослин. За допомогою
цих критеріїв можна встановити ступінь
негативного впливу екологічних умов сере*
довища на конкретну рослину.
Переконавшись у виразності адаптив*
них фізіологічних реакцій місцевих та ін*
тродукованих деревних видів на умови ви*
рощування, ми порівняли ступені їх аклі*
матизації за виявленими в їхніх листках
змінами хімічного складу сухої речовини.
Для цього параметри найбільш залежних 5
показників (табл. 3) згруповані нами в дві
категорії для кожного виду дерев. Перша
категорія — це зміни, що відповідають нор*
мальним рівням та діапазонам і традиційно
властиві стійким автохтонним видам ("н").
Друга категорія — погіршення відносно цих
параметрів або вихід за межі норми. Кож*
ний з показників, який відповідає нормі,
оцінювався десятьма балами, а той, що ви*
ходить за межі норми, — нулем.
Порівняння всіх оцінок показало, що за*
галом акліматизаційні числа багатьох ін*
тродуцентів, на перший погляд, значно
відрізняються від підсумкової оцінки їхньо*
Таблиця 2. Параметри найбільш репрезентативних
та універсальних показників динаміки хімічного
складу листків як критерії функціональної
адаптації деревних рослин в урбанізованому
середовищі
Показники вмісту
метаболітів та їх
співвідношення в
листках рослин
Параметричні критерії
Нормальний
діапазон і
рівень у
критичний
період
Нормальна зміна
вмісту за період
вегетації
Вміст відновлюва"
них цукрів у фазі
активного приросту
листків і пагонів
(травень—червень),
% у сухій масі
Вміст крохмалю в
найактивніший пе"
ріод асиміляції (ли"
пень), % у сухій масі
Вміст клітковини в
найактивніший пе"
ріод асиміляції (ли"
пень), % у сухій масі
Відношення суми
БЕР до загальної
кількості кліткови"
ни й ліпідів (індекс
водорозчинних вуг"
леводів), відн. од.
Відношення частки
цукрів до загально"
го вмісту зольних
речовин, відн. од.
Індекс збалансова"
ності елементного
живлення (відно"
шення частки золь"
них елементів до за"
гального азоту),
відн. од.
Індекс ефективності
мінерального жив"
лення (відношення
частки вуглеводів до
суми загального азо"
ту й зольних елемен"
тів), відн. од.
5—10
1,5—3,0
12—22
1,2—1,8
1,0—2,0
1,0—2,0
6,0—9,0
Від найбільшого
на початку до най"
меншого в кінці
Від середнього на
початку до найви"
щого у середині та
мінімального в кінці
Від найбільшої про"
порції на початку
до найменшої в
кінці
Від мінімального на
початку до макси"
мального в кінці
Від максимального
на початку до міні"
мального в кінці
Від мінімального
на початку до мак"
симального в кінці
Від максимального
на початку до міні"
мального в кінці
72 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 4
ПП..СС.. ГГннааттіівв,, ІІ..ІІ.. ККоорршшииккоовв
го пристосування за метаболічними ре*
акціями в урбаністичній екосистемі Львова
(див. табл. 3). Проте результати статистич*
ного аналізу дозволяють стверджувати, що
існує математично достовірна середня пря*
ма кореляція між цими оцінками. Графічна
модель і рівняння регресії показників прис*
тосування деревних інтродуцентів, отрима*
них за допомогою різних методів оцінюван*
ня, наведені на рисунку.
Таким чином, з високим рівнем вірогід*
ності можна передбачати успішну акліма*
тизацію інтродуцентів, які характеризу*
ються більшою кількістю метаболічних ре*
акцій, що є нормою для аборигенних видів
деревних рослин. Тобто, проаналізувавши
хімічний склад листків інтродуцентів, вста*
новлений нами за кількісними показниками
та індексами в екстремальні періоди веге*
тації, можна визначити потенційну здат*
ність виду щодо адаптації до нових умов ви*
рощування.
Підсумовування оцінок за функціональ*
ними показниками (див. табл. 3) дало змогу
розподілити інтродуценти на три групи:
стійкі — 50 і більше балів (Robinia pseudo*
acacia, Ptelea trifoliata тощо), пластичні —
20—40 балів (Aesculus hippocastanum,
Gymnocladus dioica та ін.), вразливі — 0—
10 балів (Mahonia aquifolium, Laurocerasus
officinalis тощо). У першій групі екзоти ма*
ють переважно високі акліматизаційні чис*
Таблиця 3. Порівняльна оцінка адаптованості
інтродуцентів в урбаністичній екосистемі Львова
за показниками метаболічних змін у листках
("н" — норма; "—"— відхилення; в чисельнику —
за вмістом у середині літа; в знаменнику — за
вегетаційною динамікою)
Вид
Показник
Ф
у
н
к
ц
іо
н
а
л
ь
н
а
а
д
а
п
т
а
ц
ія
,
б
а
л
ів
А
к
л
ім
а
т
и
за
ц
ія
,
б
а
л
ів
Ц
у
к
р
и
К
р
о
х
м
а
л
ь
К
л
іт
к
о
в
и
н
а
С
у
м
а
Б
Е
Р
/
к
л
іт
к
о
*
в
и
н
а
+
л
іп
ід
и
Ц
у
к
р
и
/
зо
л
а
Robinia pseudo"
acacia L. 100 н/н н/– н/н н/н н/н 90
Aesculus hippo"
castanum L. 100 н/– н/– н/––/– н/– 40
Fraxinus lanceo"
lata Borkh. 97 –/– н/– н/н н/н –/– 50
Hamamelis virgini"
ana L. 97 н/– н/– н/н н/– –/– 50
Ptelea trifoliata L. 95 н/н –/– н/– н/н –/– 50
Magnolia kobus
DC. 90 н/н н/– н/– н/– н/– 60
Ginkgo biloba L. 87 –/––/––/––/н –/– 10
Mahonia aquifoli"
um Nutt. 85 –/– н/– –/––/––/– 10
Cotinus coggygria
L. 85 –/– н/– –/––/––/– 10
Kolkwitzia amabi"
lis Laxm. 85 –/––/– –/н –/н –/– 20
Weigela florida
(Bunge.) A.DC. 85 н/н –/––/–н/– –/– 30
Castanea sativa
Mill. 83 н/– н/– н/н –/––/– 40
Gymnocladus dioi"
cus (L.) C.Koch 83 –/н н/– –/––/––/– 20
Chaenomeles japo"
nica (Thunb.)
Spach 82 –/– н/– –/н –/н –/– 30
Sophora japonica L. 78 –/– н/– –/н–/– н/– 30
Acantopanax pen"
taphyllus Marsh. 77 –/– н/– –/н н/– –/– 30
Metasequoia glyp"
tostroboides Hu
et Cheng 70 –/––/– –/н –/н –/– 20
Laurocerasus offi"
cinalis Roem. 58 –/––/– –/н–/––/– 10
Регресійна модель залежності показників присто*
сування деревних інтродуцентів, отриманих мето*
дами оцінювання рівнів функціональної адаптації
та ступенів акліматизації (N = 31; r = 0,49; Fф =
= 9,058; Р = 0,005)
73ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 4
ООццііннккаа ааддааппттииввннооггоо ппооттееннццііааллуу ддееррееввнниихх ііннттррооддууццееннттіівв ззаа ффууннккццііооннааллььннииммии ккррииттееррііяяммии
ла — 95—100 балів, у другій — як менші,
так і високі (від 82 до 100 балів), а в третій —
найменші (від 58 до 87 балів).
Отже, інтродуценти, які отримали 50 і
більше балів за такою класифікацією, на на*
шу думку, є придатними для вирощування
у лісопаркових зонах, парках і скверах за*
гального користування, зокрема в умовах,
подібних до Львівщини. Інтродуценти, оцінка
яких становить 20—40 балів, рекомендуємо
культивувати у захищених внутрішньо*
квартальних, міжбудинкових садах, скве*
рах і дворових насадженнях, де формують*
ся пом’якшені кліматопи та найсприят*
ливіші, захищені від витоптування едатопи.
Екзоти, які мають оцінку менше 20 балів,
окрім аналогічних вимог щодо розміщення,
додатково потребують спеціальних компен*
саційних заходів утримання: захист від під*
мерзання, пересушування ґрунту й по*
вітря, агресивних техногенних викидів. За
такого підходу вони мають перспективи для
подальшої ступінчастої акліматизації і се*
лекції стійких форм.
1. Івченко А.І., Гнатів П.С., Мельник А.С., Ган
Т.В. Акліматизація деревних інтродуцентів у Бота*
нічному саду УкрДЛТУ // Наук. вісн. УкрДЛТУ. —
1999. — Вип. 9.9. — С. 39—44.
2. Кищенко И.Т., Шуляковская Т.А. Динамика
углеводов у представителей рода Picea (Pinaceae) в
условиях интродукции // Ботан. журн. — 1997. —
82. — № 6. — С. 103—108.
3. Коршиков И.И,. Терлыга Н.С., Бычков С.А.
Популяционно*генетические проблемы дендро*
техногенной интродукции (на примере сосны
крымской). — Донецк: ООО "Лебедь", 2002. —
328 с.
4. Кохно Н.А. Клени України. — К.: Наук. дум*
ка, 1982. — 182 с.
5. Починок Х.М. Методы биохимического ана*
лиза растений. — К.: Наук. думка, 1976. — С. 5—
77.
6. Третяк П.Р., Гнатів П.С., Щербина М.О.
Дендрофлора ботанічних садів загальнодержавно*
го значення Львівщини // Наук. вісн. УкрДЛТУ. —
2000. — Вип. 10.3. — С. 133—156.
7. Gnativ P. The conservation of biodiversity in
the Botanical Garden of Ukrainian State University
of Forestry and Wood Technology // Botanische
Ga
..
rten und Erhaltung Biologischer Vielfalt. Ein Er*
fahrungsaustausch. — Berlin: Bundesamt fu
..
r Natur*
schutz, 2001. — S. 105—106.
Рекомендував до друку П.Є. Булах
П.С. Гнатив 1, И.И. Коршиков 2
1 Институт экологии Карпат НАН Украины,
Украина, г. Львов
2 Донецкий ботанический сад НАН Украины,
Украина, г. Донецк
ОЦЕНКА АДАПТИВНОГО ПОТЕНЦИАЛА
ДРЕВЕСНЫХ ИНТРОДУЦЕНТОВ
ПО ФУНКЦИОНАЛЬНЫМ КРИТЕРИЯМ
Проведены сравнительные исследования метабо*
лических изменений и содержания минеральных
элементов в листьях автохтонных и интродуциро*
ванных видов древесных растений, произрастаю*
щих в дендрарии одного из ботанических садов
Львова, в течение вегетации и в критические ее пе*
риоды. Установлены репрезентативные показате*
ли и критерии функциональной адаптации расте*
ний, которые можно использовать для ранней ди*
агностики способности экзотов акклиматизиро*
ваться к новым условиям выращивания.
P.S. Hnativ 1, I.I. Korshykov 2
1 Carpathian Ecology Institute,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Lviv
2 Donetsk Botanical Gardens,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Donetsk
ESTIMATION OF ADAPTIVE POTENTIAL
OF ARBOREAL INTRODUCTIVES
BY FUNCTIONAL CRITERIONS
Comparatives researches of metabolic changes and
mineral elements content in leaves of autochthonous
and introductive arboreal plants species, growing in
one of the arboretum of Lviv have been conducted
during vegetation and its critical periods. Represen*
tative indices and criterions of functional adaptation
of plants, which are suggested to be used for early
diagnostics of the ability of exotives to acclimatize to
new conditions of cultivation.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-842 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:46:14Z |
| publishDate | 2006 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/01/9fcea8bab8e4fcf993991e450f870b01.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-8422019-12-26T20:13:44Z Estimation of adaptive potential of arboreal introductives by functional criterions Оцінка адаптивного потенціалу деревних інтродуцентів за функціональними критеріями Hnativ, P.S. Korshykov, I.I. Comparatives researches of metabolic changes and mineral elements content in leaves of autochthonous and introductive arboreal plants species, growing in one of the arboretum of Lviv have been conducted during vegetation and its critical periods. Representative indices and criterions of functional adaptation of plants, which are suggested to be used for early diagnostics of the ability of exotives to acclimatize to new conditions of cultivation. Проведено порівняльні дослідження метаболічних змін і вмісту мінеральних елементів у листках автохтонних та інтродукованих видів деревних рослин, що зростають у дендрарії одного з ботанічних садів Львова, упродовж вегетації та в критичні її періоди. Встановлено репрезентативні показники і критерії функціональної адаптації рослин, які можна використовувати для ранньої діагностики здатності екзотів акліматизуватися до нових умов вирощування. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2006-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/842 10.5281/zenodo.2566576 Plant Introduction; Vol 32 (2006); 68-73 Інтродукція Рослин; Том 32 (2006); 68-73 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377817 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/842/807 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Hnativ, P.S. Korshykov, I.I. Оцінка адаптивного потенціалу деревних інтродуцентів за функціональними критеріями |
| title | Оцінка адаптивного потенціалу деревних інтродуцентів за функціональними критеріями |
| title_alt | Estimation of adaptive potential of arboreal introductives by functional criterions |
| title_full | Оцінка адаптивного потенціалу деревних інтродуцентів за функціональними критеріями |
| title_fullStr | Оцінка адаптивного потенціалу деревних інтродуцентів за функціональними критеріями |
| title_full_unstemmed | Оцінка адаптивного потенціалу деревних інтродуцентів за функціональними критеріями |
| title_short | Оцінка адаптивного потенціалу деревних інтродуцентів за функціональними критеріями |
| title_sort | оцінка адаптивного потенціалу деревних інтродуцентів за функціональними критеріями |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/842 |
| work_keys_str_mv | AT hnativps estimationofadaptivepotentialofarborealintroductivesbyfunctionalcriterions AT korshykovii estimationofadaptivepotentialofarborealintroductivesbyfunctionalcriterions AT hnativps ocínkaadaptivnogopotencíaluderevnihíntroducentívzafunkcíonalʹnimikriteríâmi AT korshykovii ocínkaadaptivnogopotencíaluderevnihíntroducentívzafunkcíonalʹnimikriteríâmi |