Зображення обкладинки

Життєздатність рослин Pinus pallasiana D. Don. i P. sylvestris L. на залізорудних відвалах Криворіжжя

Objective – to analyse of vitality of Pinus pallasianа D. Don. and P. sylvestris L. plants in iron ore dumps of Kryvyi Rih area and their ability to renewal. Material and methods. We investigated condition of plantings of Pinus pallasiana (30–35-year-old) and P. sylvestris (20–25-year-old) in three...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2017
Автор: Krasnoshtan, O.V.
Формат: Стаття
Мова:Англійська
Опубліковано: M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2017
Онлайн доступ:https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/85
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Plant Introduction
Завантажити файл: Pdf

Репозитарії

Plant Introduction
_version_ 1860121052078669824
author Krasnoshtan, O.V.
author_facet Krasnoshtan, O.V.
author_sort Krasnoshtan, O.V.
baseUrl_str https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection OJS
datestamp_date 2019-11-11T08:14:27Z
description Objective – to analyse of vitality of Pinus pallasianа D. Don. and P. sylvestris L. plants in iron ore dumps of Kryvyi Rih area and their ability to renewal. Material and methods. We investigated condition of plantings of Pinus pallasiana (30–35-year-old) and P. sylvestris (20–25-year-old) in three iron ore dumps of Kryvyi Rih area as well in the arboretum of Kryvyi Rih Botanical Garden of the NAS of Ukraine. Results. We ascertained that individuals from plantings in iron are dumps are inferior to ones from the arboretum of Botanical Garden in their morphometrical characteristics but they stand out with their high vitality level in conditions of dumps where their seed renewal proceeds. Young self-seeding pine plants start reproductive phase of their development early and promote the renewal of both species also. Conclusion. It is factically process of forming of local isolated populations of Pinus pallasiana and P. sylvestris in drastically technogenically changed territories in steppe zone of Ukraine.
doi_str_mv 10.5281/zenodo.2300398
first_indexed 2025-07-17T12:39:30Z
format Article
fulltext 73ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 2 УДК 581.52:634.942:631.619 (477.63) О.В. КРАСНОШТАН Криворізький ботанічний сад НАН України Україна, 50089 м. Кривий Ріг, вул. Маршака, 50 ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ РОСЛИН PINUS PALLASIANA D. DON. I P. SYLVESTRIS L. НА ЗАЛІЗОРУДНИХ ВІДВАЛАХ КРИВОРІЖЖЯ Мета — проаналізувати життєздатність рослин Pinus pallasiana D. Don. і Р. sylvestris L. на залізорудних відвалах Криворіжжя та їх здатність до відновлення. Матеріал та методи. Досліджено стан насаджень Pinus pallasiana (30—35 років) і Pinus sylvestris (20—25 ро ків) на трьох залізорудних відвалах Криворіжжя, а також у дендрарії Криворізького ботанічного саду НАН України. Результати. Встановлено, що рослини насаджень на залізорудних відвалах, хоча і поступаються за морфомет- ричними показниками рослинам у дендрарії Ботанічного саду, мають високий рівень життєздатності та насіннєве відновлення. Молоді рослини самосіву обох видів сосен на відвалах рано (на 7-8-й рік) вступають у репродуктивну фазу розвитку, що сприяє відновленню обох видів. Висновок. Фактично відбувається процес формування локальних ізольованих популяцій Pinus pallasiana і P. sylvestris на докорінно техногенно порушених територіях степової зони України. Ключові слова: Pinus pallasiana D. Don., Pinus sylvestris L., насадження, самосів, популяції, залізорудні відвали Кри- во ріжжя. © О.В. КРАСНОШТАН, 2017 Залізорудні відвали Криворіжжя почали ре- культивувати різними способами понад 50 ро- ків тому з використанням більше ніж 100 ви- дів деревних рослин. Нині є актуальним се- лекційний відбір серед видів, які на відвалах виявляють найвищу життєздатність, можуть від- новлюватися насіннєвим або вегетативним шля- хом і розселятися по поверхні відвалу, утворю- ючи стійкі угруповання [6]. Цьому сприяє те, що значну кількість відвалів та частину вели- ких відвалів виведено з експлуатації, а їх поро- да пройшла етапи фізико-хімічного вивітрю- вання, ставши сприятливішою для розселен- ня деревних рослин. Це зумовило активізацію процесів заростання відвалів за рахунок на- сіння тих рослин, які росли на них, або насін- ня, занесеного з прилеглих до відвалу наса- джень. Процес стихійного поселення і віднов- лення деревних рослин на залізорудних відва- лах Криворіжжя — нових екотопів, не харак- терних для природних степових ландшафтів, можна розглядати як локальну інтродукцію [5]. Життєздатність деревних рослин, які фор- мують піонерні угруповання на промислових відвалах, не визначали. Єдиного універсаль- ного критерію навіть для визначення життє- здатності природних популяцій рослин не роз- роблено [4]. На техногенно порушених тери- торіях життєздатність багаторічних рослин оці- нюють за довговічністю та ефективністю реа- лізації рослинами своїх головних функцій про- тягом індивідуального розвитку, активністю відновлення і розселення [6]. На промислово порушених територіях України успішно зрос- тають деякі види роду Pinus L. [2]. Як свідчать дослідження, на залізорудних відвалах Криво- ріжжя навколо 30-річних стійких насаджень або за рахунок занесеного насіння відновлюються та розселюються сосна кримська (Pinus pallasia- na D. Don.) і с. звичайна (P. sylvestris L.). Вив чен- ня процесів відновлення цих видів на залізоруд- них відвалах Криворіжжя дає змогу розробити заходи, які сприятимуть природній колонізації соснами цих техногенних екотопів, що значно зменшить витрати на їх рекультивацію [6]. Мета дослідження — проаналізувати жит- тєздатність рослин Pinus pallasiana і Р. sylvestris на залізорудних відвалах Криворіжжя та їх здатність до відновлення. 74 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 2 О.В. Красноштан Матеріал та методи Під час експедиційних досліджень, прове- дених у 2005—2013 рр., обстежено більшість залізорудних відвалів п’яти гірничодобувних комбінатів Криворіжжя на наявність деревної рослинності, зокрема видів роду Pinus. У по- дальшому досліджували рослини двох видів сосни — P. pallasiana і P. sylvestris, котрі зрос- тають на восьми залізорудних відвалах Кри- воріжжя. Основні дослідження проведено на двох великих відвалах — Петровському і Пер- шотравневому, а також на Автовідвалі. Природне відновлення P. pallasiana і P. syl- vestris та життєвий стан рослин на відвалах вивчали з використанням методів досліджень лісового покрову та його популяційної орга- нізації на техногенно порушених територіях [8, 10]. На ділянках підраховували кількість самосіву, визначали його вік, морфометричні показники та життєвий стан. Для оцінки жит- тєвого стану деревостанів використовували методику В.О. Алексеєва [1]: здорове (3 бали), частково пошкоджене (2), пригнічене (1) де- рево. Репродуктивні показники рослин вста- новлювали із застосуванням методичних під- ходів С.О. Мамаєва [7]. Як контроль ви ко- рис то ву вали насадження зазначених видів со- сен у дендрарії Криворізького ботанічного саду НАН України (КБС). Результати та обговорення На залізорудних відвалах виявлено 58 видів деревних рослин, котрі зростали поодиноко, у групових насадженнях чи куртинах, а також у деревостанах різної чисельності та щільнос- ті, які виникли внаслідок стихійного природ- ного поселення. Насадження площею від 0,1 до 1,0 га P. pallasiana і P. sylvestris, створені 30— 35 років тому, виявлено лише на двох відвалах. Рослини P. sylvestris зростають ще на одному великому (≈50 га) відвалі (Петровському), де їх ніколи не садили. Цей деревостан P. sylvest ris виник унаслідок занесення насіння із приле- глого до відвалу (на відстані 100—300 м) штуч- ного 40-річного насадження. На інших відва- лах, поблизу яких не існує соснових насаджень, виявлено поодинокі молоді рослини P. palla- siana та P. sylvestris. Біля всіх штучних наса- джень цих видів на відвалах відзначений само- сів, як і навколо 10—19-річних рослин на Пет- ровському відвалі. Згідно з В.І. Некрасовим [9], ці види слід віднести до тих, котрі натуралі- зуються за межами природного ареалу, навіть в умовах катастрофічно зміненого едафотопу. На частині Первомайського відвалу, яку ви- ведено з експлуатації, розташовано десять 30— 35-річних насаджень P. pallasiana, створених у результаті посадок у породу дворічних сіянців, завезених із розсадників Херсонської області. Площа цих насаджень становить від 0,025 до 1,0 га. Вони розташовані в різних за географіч- ним походженням частинах відвалу. Мінімаль- на кількість рослин у цих насадженнях на 100 м2 становила 10, а максимальна — 25. Більшість рослин формують урожай шишок, про що свід- чить їх опад. Відновлення під покривом рос- лин на опаді хвої є дуже низьким. Відновлення насінням активно відбувається за межами на- саджень. Висота рослин у насадженнях на від- валі варіює від 6,0 до 12,1 м, інколи більша, ніж у дерев у дендрарії КБС, — 10,6 м. На відвалі рослини мають менший діаметр стовбура — 10,7—18,1 см, тоді як в умовах денд рарію цей показник дорівнює у середньому 25,6 см. Діа- метр крони у рослин дендрарію дещо більший, ніж у рослин насаджень на відвалі, а охвоєність рослин за 5-бальною шкалою, за винятком ок- ремих насаджень, мало відрізняється. Життє- вий стан більшості рослин та насаджень P. pal- lasiana на відвалі високий (3 бали). Високим життєвим станом на залізорудних відвалах відзначається P. sylvestris (рис. 1). На- садження цього виду на двох відвалах займа- ють площу 0,035—0,120 га. На 100 м2 цих на- саджень, а також тих, які виникли внаслідок природного відновлення, кількість рослин 14— 30-річного віку становить 13—22 особини. Ви сота дерев варіює від 6,0 до 16,5 м, діаметр стовбура — від 10,4 до 24,1 см, діаметр крони — від 3,4 до 4,0 м, охвоєність оцінено 4—5 бала- ми. У 2—5-річних рослин дендрарію висота в середньому дорівнювала 9,3 м, діаметр стов- бура — 20,1 см, діаметр крони — 4,7 м, охвоє- ність — 4,2 бала. Всі дерева на досліджених 75ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 2 Життєздатність рослин Pinus pallasiana D. Don. і P. sylvestris L. на залізорудних відвалах Криворіжжя площах формують урожай шишок, однак на- сіннєве відновлення під покривом рослин трапляється дуже рідко. Як і у випадку з P. pal- lasiana, відновлення активно відбувається за межами насаджень, насамперед на територі- ях, не зайнятих трав’янистою рослинністю. В усіх насадженнях обох видів сосни, які дослі- джували, відсутні ослаблені або суховершинні дерева з явними ознаками пошкоджень хвої та з короткою тривалістю її життя. На росли- нах, котрі зростають на відвалах, частково зберігається хвоя 3—4-го року життя. Хвоя має насичений зелений колір. У рослин на бермах відвалів відзначено інтенсивніший радіаль- ний приріст, ніж у дерев на їх схилах. Таким чином, 30—35-річні насадження P. pal- lasiana і 15—25-річні P. sylvestris на залізоруд- них відвалах Криворіжжя відзначаються висо- кою стійкістю і згідно з класифікацією життє- вого стану лісосмугових насаджень у степу перебувають у другому періоді розвитку [3]. У насадженнях обох видів сосни на відвалах наявний опад хвої і шишок, а також відпад нижніх гілок дерев. Кількість некромаси в під- стилці насадження залежала від його площі та репродуктивної активності рослин. У розра- хунку на 1 га загальна некромаса у восьми на- садженнях P. pallasiana на Першотравневому відвалі варіювала від 22,183 до 37,228 т (зага- лом на відвалі — 102,759 т). У найбільших на- садженнях відбувається процес перегнивання опаду хвої з трансформацією у детрит, який щільно зчіплюється з верхнім шаром породи. Найбільшу масу хвої у молодших дерев P. syl- vestris виявлено на пласкій вершині Автовід- валу — 11,06 т/га, тоді як у самосівних дерево- станах на Петровському відвалі цей показник варіював від 3,89 до 8,30 т/га. Отже, P. pal lasiana і P. sylvestris унаслідок нормальної життєдіяль- ності на залізорудних відвалах Криворіжжя утворюють значний запас органічних речо- вин і таким чином активізують ґрунто творні Рис. 1. Відновлення Pinus sylvestris L. на Петровському залізорудному відвалі з насін- ня, занесенного із прилеглого соснового насадження Fig. 1. Renewal of Pinus sylvestris L. by seeds brought from adjacent pine planting in iron ore dump Petrovskyi 76 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 2 О.В. Красноштан процеси, поліпшують еколого-едафічні умо- ви для поселення живих організмів та розвит- ку біогеоценозу. В обох видів сосни в умовах відвалу перші шишки з’являються на 7—8-й рік. У віці 12— 15 років більшість рослин відзначаються ви- сокою репродуктивною активністю, хоча в насадженнях є дерева, які жодного разу не сформували жіночих шишок. Під пологом ок ремих рослин P. pallasiana на Першотрав- невому відвалі в опаді виявлено до 1500 ши- шок, які утворило дерево за весь період свого розвитку. Це більше, ніж у рослин дендрарію КБС (максимальний показник — 1418 ши- шок). За співвідношенням дерев з різною ре- продуктив ною активністю чотири насаджен- ня P. pallasiana на бермах відвалу не посту- палися насадженню в дендрарії. У дерев усіх восьми насаджень на відвалі загальна кіль- кість лусок в окремій шишці в опаді врожаю попереднього року була не меншою, а в ок- ремих випадках — навіть більшою, ніж у де- рев дендрарію. Кількість продуктивних лусок (наявність у них вм’ятин насіння) у фертиль- ному шарі шишок у дерев на відвалі в усіх на- садженнях була більшою на 4,4—37,1 %, ніж у шишках рослин дендрарію. Фактична насін- нєва продуктивність, яку встановлювали за кількістю вм’я тин на продуктивних лусках шишок згідно з М.Г. Романовським (1989) [11], у дерев насаджень на відвалах мало від- різнялась від такої у рослин дендрарію, а в окремих випадках перевищувала її на 34,0— 46,2 %. Отже, 30—35-річні дерева в насаджен- нях P. pallasiana на залізорудному відвалі та P. sylvestris на Автовідвалі не поступаються за репродуктивною активністю рослинам ден- драрію КБС. За відносною кількістю насіння від потенційно можливої його кількості в шишках опаду рослини відвалу і дендрарію відрізнялися на 2,6—7,2 %. Оскільки нав коло насаджень P. pallasiana та P. sylvestris на від- валах виявлено значну кількість самосіву, можна стверджувати, що дерева обох видів сосни в цих умовах формують повноцінне на- сіння високої якості. Рис. 2. Відновлення Pinus pallasiana D. Don. навколо штучних насаджень цього виду на Першотравневому залізорудному відвалі Криворіжжя Fig. 2. Renewal of Pinus pallasiana D. Don. around artificial planting of this species in iron ore dump Pershotravnevyi (Kryvyi Rih area) 77ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 2 Життєздатність рослин Pinus pallasiana D. Don. і P. sylvestris L. на залізорудних відвалах Криворіжжя Стабільно формуючи врожай насіння, де- рева P. pallasiana в невеликих розрізнених на- садженнях на залізорудних відвалах Криво- ріжжя забезпечують постійне покриття віль- ної території навколо них у радіусі 300—500 м необхідним для відновлення життєздатним насінням (рис. 2). Площа природного розсе- лення P. pallasiana навколо материнських на- саджень становить 0,043—1,000 га, що в 2,4— 21,5 разу більше площі насаджень. Навколо насадження на південному схилі берми III чи- сельністю 25 рослин формується мікросайт площею 2700 м. Навколо насадження чисель- ністю близько 700 особин на південно-схід- ному схилі берми II площа території, зайнятої самосівом, становить 8500 м2. Отже, умови для насіннєвого відновлення неоднакові на різних ділянках відвалу та залежать від меха- нічного і фізико-хімічного складу породи. Най- більше в мікросайтах самосіву P. pallasiana на Первомайському відвалі представлені 3, 4 і 7-річні рослини, а найменше — 2- і 10-річні. Відмінності в кількості рослин у самосіві P. pal- l asiana в цих мікросайтах у різні роки станови- ли 1,4—35,8 разу. Очевидно, це є свідченням різного ступеня сприяння річних природно- клі матичних чинників відновленню сосни на відвалі. Більшість самосіву P. pallasiana на за- лізорудному відвалі здорова. В природних по- пуляціях P. pallasiana в Криму насіннєве від- новлення відбувається не щорічно (один раз на 5—7 років) і зовсім відсутнє в штучних на- садженнях у степовій зоні. На Первомайському відвалі, де дуже мало насаджень P. sylvestris, виявлено найбільший за площею (3440 м2) мікросайт із самосіву, який виник навколо насадження із 25 рослин. Площа мікросайту в 27,5 разу перевищувала ту, яку займали рослини. Однак чисельність самосіву в двох мікросайтах у південно-схід- ній частині цього відвалу була низькою — 5,0—5,4 особини на 100 м2. Значно більший за площею мікросайт (≈ 2 га) P. sylvestris спосте- рігали на Петровському відвалі, де посадки цього виду ніколи не проводили. Насіння на відвал потрапляє з прилеглого насадження, а від новлення P. sylvestris відбувається у напрям- ку від основи відвалу до його пласкої вершини. Самосів складається з 1—20-річних рослин. Чисельність 7—20-річних рослин, які форму- ють урожай шишок, становить 30—50 особин на 1 га. Отже, на цьому відвалі, як і на інших, відбувається процес формування локальних ін тразональних популяцій P. pallasiana і P. syl- vestris, оскільки у відновленні беруть участь рослини самосіву, які досягли репродуктивної фази розвитку. Однак не все насіння сосен, яке потрапило на залізорудні відвали, дає схо- ди. Якщо це щорічно активно відбувалося нав коло дерев з високою насіннєвою продук- тивністю, то відновлення було більш масовим. Імовірно, що в цьому новому дуже гетероген- ному едафічному оточенні частина насіння не потрапляє в сприятливі умови для проростан- ня і розвитку. Однак наявність серед самосіву рослин висотою 10—12 м з діаметром стовбу- ра 15—20 см свідчить, що на відвалах є спри- ятливі умови для їх росту. Види деревних рослин, які традиційно ви- користовували в озелененні залізорудних відва- лів Криворіжжя, а саме Robinia pseudoacacia L., Elaеagnus angustifolia L., Acer nеgundo L., від зна- чаються в цих умовах значно меншою трива- лістю життєвого циклу, ніж P. pallasiana і P. sylves- tris. Зазначені листяні види починають сухо- вершинити вже на 15—20-й рік, а непошкодже- ні 25-річні рослини трапляються дуже рідко. Висновки P. pallasiana і P. sylvestris серед деревних рос- лин на залізорудних відвалах Криворіжжя від- значаються найбільшою стійкістю. Перевага цих видів перед іншими полягає в тому, що вони здатні в умовах відвалів відновлюватися насіннєвим шляхом. Біологічну особливість щодо відновлення зазначених видів сосен можна використати в практиці озеленення відвалів. Не потрібно проводити висадку саджанців P. pallasiana і P. sylvestris по всій поверхні відвалу, а лише їх окремих груп. По досягненні соснами репро- дуктивного віку вони за рахунок насіннєвого від новлення колонізують вільні від деревної рослинності ділянки відвалу. 78 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 2 О.В. Красноштан 1. Алексеев В.А. Некоторые вопросы диагностики и классификации поврежденных загрязнением лес- ных экосистем / В.А. Алексеев // Лесные экосис- темы и атмосферное загрязнение. — Л.: Наука, 1990. — С. 38—54. 2. Бровко Ф.М. Рекультивація відвальних ландшафтів Придніпровської височини України / Ф.М. Бров- ко. — К.: Арістей, 2009. — 264 с. 3. Горейко В.А. Теория и практика защитного лесо- разведения в условиях степного Приднепровья / В.А. Горейко. — Днепропетровск: Пороги, 1996. — 228 с. 4. Жиляев Г.Г. Жизнеспособность популяций расте- ний / Г.Г. Жиляев. — Львов: ЛПМ НАНУ, 2005. — 304 с. 5. Коршиков И.И. Популяционная генетика и репро- дуктивная биология сосны крымской (Pinus palla- siana D. Don.) в промышленных районах степной зоны Украины / И.И. Коршиков, С.А. Бычков, Н.С. Терлыга // Інтродукція рослин. — 2000. — № 3. — С. 171—174. 6. Коршиков И.И. Жизнеспособность древесных рас- тений на железорудных отвалах Криворожья / И.И. Коршиков, О.В. Красноштан. — Донецк : Б.и., 2012. — 280 с. 7. Мамаев С.А. Формы внутривидовой изменчивости древесных растений (на примере семейства Pi- naceae на Урале) / С.А.Мамаев. — М.: Наука, 1973. — 284 с. 8. Методы изучения лесных сообществ / [Е.Н. Анд- реева, И.Ю. Баккал, В.В. Горшков и др.] — СПб: НИИ химии СПбГУ, 2002. — 240 с. 9. Некрасов В.И. Актуальные вопросы развития тео- рии акклиматизации / В.И. Некрасов. — М.: На- ука, 1980. — 101 с. 10. Популяционная организация растительного покро ва лесных территорий (на примере широколист венных лесов европейской части СССР) / [О.В. Смир нова, А.А. Чистякова, Р.В. Попадюк и др.]. — Пущино, 1990. — 92 с. 11. Романовский М.Г. Гаметофитная смертность семя- почек сосны обыкновенной / М.Г. Романовский // Генетика. — 1989. — Т. 25, № 1. — С. 99—108. Рекомендував С.І. Кузнецов Надійшла 01.11.2016 REFERENCES 1. Alekseev, V.A. (1990), Nekotorye voprosy diagnostiki i klassifikacii povrezhdennyh zagrjazneniem lesnyh eko- sistem [Some questions of diagnostics and classifica- tion of forest ecosystems damaged by pollution]. Les- nye ekosistemy i atmosfernoe zagrjaznenie [Forest eco systems and atmosphere pollution], Leningrad: Nau ka, pp. 38—54. 2. Brovko, F.M. (2009), Rekultyvacija vidvalnyh land- shaf tiv Prydniprovskoi vysochyny Ukrayiny [Recla- mation of dump landscapes of Ukraine]. Kyiv: Aristej, 264 p. 3. Gorejko, V.A. (1996), Teorija i praktika zashchitno- go lesorazvedenija v uslovijah stepnogo Pridneprovja [Theory and practice of protective afforestation under conditions of steppe part of Dnieper area]. Dnepro- petrovsk: Porogi, 228 p. 4. Zhiljaev, G.G. (2005), Zhiznesposobnost populjacij rastenij [Vitality of plant populations]. Lviv, LPM NANU, 304 p. 5. Korshikov, I.I., Bychkov, S.A. and Terlyga, N.S. (2000), Populjacionnaja genetika i reproduktivnaja biologija sosny krymskoj (Pinus pallasiana D. Don) v promysh- lennyh rajonah stepnoj zony Ukrainy [Population ge- netics and reproductive biology of Crimean pine (Pinus pallasiana D. Don) in industrial areas of steppe zone of Ukraine]. Introdukcija roslyn [Plant Introduction], N 3, pp. 171—174. 6. Korshikov, I.I. and Krasnoshtan, O.V. (2012), Zhiznes- posobnost drevesnyh rastenij na zhelezorudnyh otvalah Krivorozhja [Vitality of tree plants in iron ore dumps of Kryvyi Rih area]. Donetsk, 280 p. 7. Mamaev, S.A. (1973), Formy vnutrividovoj izmenchi- vosti drevesnyh rastenij (na primere semejstva Pi naceae na Urale) [Forms of intraspecific variability of tree plants (for example of Pinaceae family in Ural)]. Mos- cow: Nauka, 284 p. 8. Andreeva, E.N., Bakkal, I.Ju., Gorshkov, V.V. et al. (2002), Metody izuchenija lesnyh soobshchestv [Me- thods of studying of forest communities]. SPb: NII Himii SPbGU, 240 p. 9. Nekrasov, V.I. (1980), Aktualnye voprosy razvitija te- orii akklimatizacii [Actual questions of acclimatiza- tion theory development]. Moscow: Nauka, 101 p. 10. Smirnova, O.V., Chistjakova, A.A., Popadjuk, R.V. et al. (1990), Populjacionnaja organizacija rastitelnogo po- krova lesnyh territorij (na primere shirokolistvennyh lesov evropejskoj chasti SSSR) [Population organiza- tion of vegetation cover of forest territories (for exam- ple of large-leaved forests in European part of USSR)]. Pushchino, 92 p. 11. Romanovskij, M.G. (1989), Gametofitnaja smertnost semjapochek sosny obyknovennoj [Gametophyte le- thality of Scots pine seed-buds]. Genetika [Genetics], vol. 25, N 1, pp. 99—108. Recommended by S.I. Kuznetsov Received 01.11.2016 79ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 2 Життєздатність рослин Pinus pallasiana D. Don. і P. sylvestris L. на залізорудних відвалах Криворіжжя О.В. Красноштан Криворожский ботанический сад НАН Украины, Украина, г. Кривой Рог ЖИЗНЕСПОСОБНОСТЬ PINUS PALLASIANA D. DON. И P. SYLVESTRIS L. НА ЖЕЛЕЗОРУДНЫХ ОТВАЛАХ КРИВОРОЖЬЯ Цель — проанализировать жизнеспособность расте- ний Pinus pallasianа D.Don. и P. sylves tris L. на железо- рудных отвалах Криворожья и их способность к во- зобновлению. Материал и методы. Исследовано состояние на- саждений Pinus pallasiana (30—35 лет) и P. syl ves tris (20—25 лет) на трех железорудных отвалах Криворо- жья, а также в дендрарии Криворожского ботаниче- ского сада НАН Украины. Результаты. Установлено, что растения насажде- ний на железорудных отвалах, хотя и уступают по морфометрическим параметрам растениям в дендра- рии Ботанического сада, имеют высокий уровень жизнеспособности и семенное возобновление. Мо- ло дые растения самосева обоих видов сосен на отва- лах рано (на 7-8-й год) вступают в репродуктивную фазу развития, что способствует возобновлению обо- их видов. Вывод. Фактически происходит процесс формиро- вания локальных изолированных популяций Pinus pal- lasiana и P. sylvestris на коренным образом техногенно нарушенных территориях степной зоны Украины. Ключевые слова: Pinus pallasiana D. Don., Pinus sylves- tris L., насаждение, самосев, популяции, железоруд- ные отвалы Криворожья. O.V. Krasnoshtan Kryvyi Rih Botanical Garden, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kryvyi Rih VITALITY OF PINUS PALLASIANA D. DON. AND P. SYLVESTRIS L. IN IRON ORE DUMPS OF KRYVYI RIH AREA Objective — to analyse of vitality of Pinus pallasianа D.Don. and P. sylvestris L. plants in iron ore dumps of Kryvyi Rih area and their ability to renewal. Material and methods. We investigated condition of plantings of Pinus pallasiana (30—35-year-old) and P. syl- vestris (20—25-year-old) in three iron ore dumps of Kryvyi Rih area as well in the arboretum of Kryvyi Rih Botanical Garden of the NAS of Ukraine. Results.We ascertained that individuals from plantings in iron are dumps are inferior to ones from the arboretum of Botanical Garden in their morphometrical characteris- tics but they stand out with their high vitality level in con- ditions of dumps where their seed renewal proceeds. Young self-seeding pine plants start reproductive phase of their development early and promote the renewal of both species also. Conclusion. It is factically process of forming of local isolated populations of Pinus pallasiana and P. sylvestris in drastically technogenically changed territories in steppe zone of Ukraine. Key words: Pinus pallasiana D. Don., Pinus sylvestris L., plantings, self-seeding individuals, populations, iron ore dumps of Kryvyi Rih area.
id oai:ojs2.plantintroduction.org:article-85
institution Plant Introduction
keywords_txt_mv keywords
language English
last_indexed 2025-07-17T12:39:30Z
publishDate 2017
publisher M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv wwwplantintroductionorg/19/a98b968b5c515bfc7aebfd74da842a19.pdf
spelling oai:ojs2.plantintroduction.org:article-852019-11-11T08:14:27Z Vitality of Pinus pallasiana D. Don. and P. sylvestris L. in iron ore dumps of Kryvyi Rih area Життєздатність рослин Pinus pallasiana D. Don. i P. sylvestris L. на залізорудних відвалах Криворіжжя Krasnoshtan, O.V. Objective – to analyse of vitality of Pinus pallasianа D. Don. and P. sylvestris L. plants in iron ore dumps of Kryvyi Rih area and their ability to renewal. Material and methods. We investigated condition of plantings of Pinus pallasiana (30–35-year-old) and P. sylvestris (20–25-year-old) in three iron ore dumps of Kryvyi Rih area as well in the arboretum of Kryvyi Rih Botanical Garden of the NAS of Ukraine. Results. We ascertained that individuals from plantings in iron are dumps are inferior to ones from the arboretum of Botanical Garden in their morphometrical characteristics but they stand out with their high vitality level in conditions of dumps where their seed renewal proceeds. Young self-seeding pine plants start reproductive phase of their development early and promote the renewal of both species also. Conclusion. It is factically process of forming of local isolated populations of Pinus pallasiana and P. sylvestris in drastically technogenically changed territories in steppe zone of Ukraine. Мета – проаналізувати життєздатність рослин Pinus pallasiana D. Don. і Р. sylvestris L. на залізорудних відвалах Криворіжжя та їх здатність до відновлення. Матеріал та методи. Досліджено стан насаджень Pinus pallasiana (30–35 років) і Pinus sylvestris (20–25 років) на трьох залізорудних відвалах Криворіжжя, а також у дендрарії Криворізького ботанічного саду НАН України. Результати. Встановлено, що рослини насаджень на залізорудних відвалах, хоча і поступаються за морфометричними показниками рослинам у дендрарії Ботанічного саду, мають високий рівень життєздатності та насіннєве відновлення. Молоді рослини самосіву обох видів сосен на відвалах рано (на 7–8-й рік) вступають у репродуктивну фазу розвитку, що сприяє відновленню обох видів. Висновок. Фактично відбувається процес формування локальних ізольованих популяцій Pinus pallasiana і P. sylvestris на докорінно техногенно порушених територіях степової зони України. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2017-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/85 10.5281/zenodo.2300398 Plant Introduction; Vol 74 (2017); 73-79 Інтродукція Рослин; Том 74 (2017); 73-79 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377696 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/85/77 Copyright (c) 2018 The Author(s) http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle Krasnoshtan, O.V.
Життєздатність рослин Pinus pallasiana D. Don. i P. sylvestris L. на залізорудних відвалах Криворіжжя
title Життєздатність рослин Pinus pallasiana D. Don. i P. sylvestris L. на залізорудних відвалах Криворіжжя
title_alt Vitality of Pinus pallasiana D. Don. and P. sylvestris L. in iron ore dumps of Kryvyi Rih area
title_full Життєздатність рослин Pinus pallasiana D. Don. i P. sylvestris L. на залізорудних відвалах Криворіжжя
title_fullStr Життєздатність рослин Pinus pallasiana D. Don. i P. sylvestris L. на залізорудних відвалах Криворіжжя
title_full_unstemmed Життєздатність рослин Pinus pallasiana D. Don. i P. sylvestris L. на залізорудних відвалах Криворіжжя
title_short Життєздатність рослин Pinus pallasiana D. Don. i P. sylvestris L. на залізорудних відвалах Криворіжжя
title_sort життєздатність рослин pinus pallasiana d. don. i p. sylvestris l. на залізорудних відвалах криворіжжя
url https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/85
work_keys_str_mv AT krasnoshtanov vitalityofpinuspallasianaddonandpsylvestrislinironoredumpsofkryvyiriharea
AT krasnoshtanov žittêzdatnístʹroslinpinuspallasianaddonipsylvestrislnazalízorudnihvídvalahkrivorížžâ

Схожі ресурси