Географічне поширення, насіннєва продуктивність та охорона роду Stipa L. у Правобережному Степовому Придніпров’ї

The data about distribution of Stipa L. species on the Right-Bank Dnipro area are cited. It is underlined that the existent network of the nature reserve fund of this region does not provide the effective protection of survived steppe grasses. The necessity of Stipa L. species conservation in botani...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2006
Автори: Kucherevskyi, V.V., Shol, G.N., Provozhenko, T.A.
Формат: Стаття
Мова:Англійська
Опубліковано: M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2006
Онлайн доступ:https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/852
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Plant Introduction
Завантажити файл: Pdf

Репозитарії

Plant Introduction
_version_ 1860124196313497600
author Kucherevskyi, V.V.
Shol, G.N.
Provozhenko, T.A.
author_facet Kucherevskyi, V.V.
Shol, G.N.
Provozhenko, T.A.
author_sort Kucherevskyi, V.V.
baseUrl_str https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection OJS
datestamp_date 2019-12-26T20:46:31Z
description The data about distribution of Stipa L. species on the Right-Bank Dnipro area are cited. It is underlined that the existent network of the nature reserve fund of this region does not provide the effective protection of survived steppe grasses. The necessity of Stipa L. species conservation in botanical gardens is proved. Five species of Stipa L. genus were studied and introduced in the Kryviy Rig Botanical Garden. The results of these species introduction are adduced.
doi_str_mv 10.5281/zenodo.2567034
first_indexed 2025-07-17T12:46:20Z
format Article
fulltext ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 3 3 Однією з пріоритетних та плідних ідей кін� ця ХХ — початку ХХІ століття є ідея збере� ження біорізноманіття як у приpоді (in situ), так і в культурі (ex situ), яка знайшла своє логічне обґрунтування в "Конвенції про біорізноманіття" [3] та у "Міжнародній про� грамі ботанічних садів зі збереження рос� лин" [7]. На їх основі в Україні розроблено "Національну програму збереження біоло� гічного різноманіття", розраховану до 2015 р. Значне місце в ній відведене питанням збе� реження біорізноманіття степових екосис� тем. Тому при вивченні флористичної різ� номанітності степів слід особливу увагу приділяти їх едифікаторам, зокрема, видам роду Stipa L. Згідно з розробками М.В. Клокова та В.В. Осичнюка [2], в Україні зростає 29 ви� дів ковили. Л.П. Слюсаренко [8] наводить лише 13 видів. М.М. Цвельов [10], піддаючи критиці роди М.В. Клокова та В.В. Осичню� ка, наводить 21 вид, у тому числі види�агре� гати, що об'єднують дуже близькі таксони різного походження. У новітньому зведенні судинних рослин України С.Л. Мосякін та М.М. Федорончук [14] визнають самостій� ність за 27 видами та 2 різновидностями. Наші багаторічні дослідження флори Правобережного степового Придніпров'я (ПСП) дали змогу виявити у цьому регіоні такі види ковили [5, 6]: 1. Stipa asperella Klokov et Ossycznjuk — приазовський ендемік, петрофіт. Зростає на степових схилах, вапнякових відслоненнях. Трапляється на ПСП дуже рідко. Зафіксо� вані такі місцезростання: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, балка "Приворотна", на степових схилах (Кучеревський, 1983!); Но� воворонцовський р�н, околиці с. Староосо� корівка, балка "Микитина", відслонення ва� пняків (Кучеревський, Шоль, Провоженко, Красова, 2001!). 2. Stipa capillata L. — центральноєвро� азіатський рівнинно�степовий вид. Зростає на степових та кам'янистих схилах, узліс� сях. Трапляється звичайно по всій території дослідження. Поширюється на порушених землях, більш стійкий до пасовищного на� вантаження, ніж інші види роду. 3. Stipa dasyphylla (Czern. ex Lindem.) Trautv. — причорноморсько�західносибір� ський рівнинно�степовий вид. Зростає на степових схилах, лісових галявинах, у ча� гарникових заростях. На ПСП трапляється рідко. Відомі такі місцезнаходження: Дні� © В.В. КУЧЕРЕВСЬКИЙ, Г.Н. ШОЛЬ, Т.А. ПРОВОЖЕНКО, 2006 УДК 581.9 : 582.542.1 : 581.522.4 В.В. КУЧЕРЕВСЬКИЙ, Г.Н. ШОЛЬ, Т.А. ПРОВОЖЕНКО Криворізький ботанічний сад НАН України Україна, 50089 м. Кривий Ріг, вул. Маршака, 50 ГЕОГРАФІЧНЕ ПОШИРЕННЯ, НАСІННЄВА ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА ОХОРОНА РОДУ STIPA L. У ПРАВОБЕРЕЖНОМУ СТЕПОВОМУ ПРИДНІПРОВ'Ї Наводяться дані щодо поширення видів роду Stipa L. на Правобережному степовому Придніпров'ї. Підкреслюєть� ся, що існуюча мережа природно�заповідного фонду даного регіону не забезпечує дієвої охорони вцілілих залишків ковилових степів. Наголошується на необхідності збереження видів Stipa у ботанічних садах. Підбито підсумки інтродукції 5 видів роду у Криворізькому ботанічному саду. ЗЗббеерреежжеенннняя ii ззббааггааччеенннняя ррiiззннооммааннiiттттяя ррооссллиинн 4 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 3 ВВ..ВВ.. ККууччееррееввссььккиийй,, ГГ..НН.. ШШоолльь,, ТТ..АА.. ППррооввоожжееннккоо пропетровська обл., Солонянський р�н, око� лиці с. Горіхове, балка "Башмачка", на сте� пових схилах (Кучеревський, Сокуренко, Федорова, 1996!); П'ятихатський р�н, с. Бі� ленщина, ур. "Грабовий ліс", на степових схилах (Кучеревський, Шоль, Провоженко, Красова, Баранець, 2003!); околиці м. Кри� вий Ріг, с. Гейківка, долина р. Бокової [9]. 4. Stipa lessingiana Trin. et Rupr. — при� чорноморсько�західносибірський рівнинно� степовий вид. Зростає на степових та ка� м'янистих схилах. На ПСП трапляється звичайно. 5. Stipa pennata L. — центральноєвро� азіатський рівнинно�степовий вид. Зростає на степових та кам'янистих схилах, граніт� них відслоненнях, узліссях. На досліджу� ваній території трапляється зрідка: Дніпро� петровська обл., м. Кривий Ріг, балка "Пів� нічна Червона" (Кучеревський, 1983!); П'я� тихатський р�н, с. Демуріно�Варварівка, на гранітних відслоненнях (Кучеревський, Красова, Шоль, 2000!); П'ятихатський р�н, с. Біленщина, ур. "Грабовий ліс", на степо� вих схилах (Кучеревський, Красова, Шоль, Провоженко, Баранець, 2003!) та ін. 6. Stipa pulcherrima K. Koch — причор� номорсько�західносибірський рівнинно�сте� повий вид. Зростає на степових та кам'янис� тих схилах, узліссях. Спорадично трап� ляється по всій території ПСП. 7. Stipa tirsa Steven — європейсько� західносибірський рівнинно�степовий вид. Зростає на степових схилах, узліссях і га� лявинах. На ПСП трапляється дуже рідко. За літературними даними наводиться в околицях с. Софіївка [9] та для долини р. Інгулець [8]. Гербарними зборами підтверд� жене місцезростання в околицях с. Білен� щина П'ятихатського р�ну на степових схи� лах в ур. "Грабовий ліс" (Кучеревський, Шоль, Красова, Провоженко, Баранець, 2003!). 8. Stipa ucrainica P. Smirn. — причорно� морський рівнинно�степовий вид. Зростає на степових та кам'янистих схилах. Спора� дично трапляється по всій території ПСП. Найбільш ефективним методом збере� ження рідкісних і зникаючих рослин є ме� тод охорони у мережі об'єктів природно�за� повідного фонду (ПЗФ) [13]. На території Дніпропетровської області, в межах Право� бережного степового Придніпров'я, ПЗФ представлений низкою заповідних об'єктів, переважно місцевого значення. На тери� торії м. Кривий Ріг, що простягається більш як на 100 км, природоохоронних об'єктів на� раховується 12, в основному це геологічні пам'ятки природи. Лише у трьох із них, по� ряд із збереженням геологічних об'єктів, охороняється і рослинність. Це загально� державний ландшафтний заказник "Балка "Північна Червона" (54,3 га), загальнодер� жавна геологічна пам'ятка природи "Скелі МОДРу" (62 га); Кіровська історико�гео� логічна пам'ятка "Сланцеві скелі" (4 га). Тут зростають такі види ковили: Stipa capillata, S. lessingiana, S. pulcherrima, S. ucrainica. Як бачимо, решта видів Stipa залишається на даний час поза охороною, тому існує на� гальна необхідність пошуку нових шляхів та засобів збереження зазначених видів. Одним із таких шляхів є культивування рідкісних видів у ботанічних садах [1, 11]. Збереження видів ковили у Криворізь� кому ботанічному саду (КБС) здійснюєть� ся в природних степових ценозах на площі 15 га та у складі спеціально створеної екс� позиції "Рідкісні та зникаючі рослини Дні� пропетровщини". В експозиції зростають S. lessingiana, S. pulcherrima, S. ucrainica, S. capillata, S. asperella, з 2004 року прохо� дить первинне випробування S. tirsa. За всі роки спостережень нами зафіксо� вано щорічне цвітіння усіх зазначених ви� дів Stipa. У природі ковили цвітуть раз у 2— 3 роки. Однією з причин ослаблення цвітіння або його повної відсутності є несприятливі погодні умови в період закладання верхівко� вої бруньки генеративного пагона (у ве� ресні), зокрема, дефіцит вологи [4]. Цвітіння видів Stipa відбувається дуже швидко — протягом 7—14 днів. У культурі тривалість цієї фази менша: від 4 до 9 днів (у середньо� му 6,4—7 днів); у S. сapillata — 8—18 (11,4) днів. S. lessingiana, S. asperella та S. ucrainica зацвітають, залежно від погодних умов вес� ни, переважно у ІІ декаді травня; S. рul� cherrima — на 2—3 дні пізніше від них. Для S. tirsa, яка у 2005 р. у колекції цвіла впер� ше, ця фаза розпочалась 24 травня і трива� ла лише 5 днів. Фаза обнасінення видів ковили, так само, як і цвітіння, залежить від погодних умов: у посушливі роки — скорочена, у вологі — триваліша. В середньому вона триває 13— 15 днів; для S. сapillata — понад 30 днів. Насіннєве та вегетативне розмноження і поновлення рослин — надійний показник їх життєвості. В науковій літературі містить� ся недостатньо відомостей щодо насіннєво� го розмноження та продуктивності едифі� каторів степових екосистем. Ми досліджували потенційну насіннєву продуктивність видів Stipa, інтродукованих у КБС. Плодоношення видів ковили зале� жить від характеру цвітіння й метеоро� логічних умов у період цвітіння й дозріван� ня насіння. Для встановлення потенційної продуктивності досліджуваних видів підра� ховували кількість генеративних пагонів у дернині, кількість колосків на одному па� гоні, вагу 100 насінин та інші показники (див. таблицю). Як бачимо, найнижчу потенційну про� дуктивність мають S. capillata і S. asperella, найвищу — S. pulcherrima та S. ucrainica. Проте, за багаторічними спостереженнями, усі види Stipa добре розмножуються са� мосівом і поширюються в експозиції. Отже, результати інтродукції видів Stipa в КБС свідчать про те, що поряд із збереженням видів ковили на заповідних територіях, важливе місце займає охорона їх у ботанічних садах. В умовах культури створюється резервний фонд насіннєвого матеріалу для подальшої репатріації його у природу з метою відновлення популяцій. Починаючи з 2000 р., Рада ботанічних садів та дендропарків України проводить координаційну роботу із закріплення за конкретними установами видів Червоної книги України з метою їх збереження ex situ. Пріоритети надаються видам, які зрос� тають у районах розташування цих установ [11, 12]. Так, у рішенні сесії Ради ботанічних садів та дендропарків України, яка відбула� ся у 2004 р. у м. Харкові, наголошувалось на необхідності створення на базі Криворізько� го ботанічного саду НАН України Націо� нальної колекції видів ковили. У 2005 р. для створення такої колекції були визначені ос� новні принципи та методи, зібрано 148 зраз� ків насіння видів ковили та 42 зразки живих рослин з різних географічних районів Ук� раїни. Живі рослини висаджено на території КБС. 1. Бурда Р.И. Биологическое разнообразие региональных флор и стратегия его сохранения бо� таническими садами //Интродукция и акклимати� зация растений. — 1997. — Вып. 28. — С. 3—8. 5ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 3 ГГееооггррааффііччннее ппоошшиирреенннняя,, ннаассііннннєєвваа ппррооддууккттііввннііссттьь ттаа ооххооррооннаа ррооддуу SSttiippaa LL.. ...... Потенційна насіннєва продуктивність видів Stipa, інтродукованих у КБС (за даними 2005 р.) Вид Кількість зразків, шт. Кількість генеративних пагонів, шт. Кількість колосків на 1 пагоні, шт. Вага 100 насінин, г Потенційна насіннєва продуктивність Кількість зернівок, шт. Вага, г S. pulcherrima 100 63,0 ± 15,7 9,9 ± 0,4 2,77 623,7 ± 7,3 17,28 S. ucrainica 100 72,5 ± 20,8 9,0 ± 0,1 1,97 652,5 ± 13,6 18,07 S. lessingiana 100 53,4 ± 0,6 10,6 ± 0,3 0,47 566,0 ± 20,1 2,66 S. capillata 100 22,9 ± 6,4 10,2 ± 0,5 0,40 233,6 ± 13,6 0,93 S. asperella 100 46,0 ± 2,3 8,6 ± 0,2 2,10 395,6 ± 18,2 8,30 6 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 3 ВВ..ВВ.. ККууччееррееввссььккиийй,, ГГ..НН.. ШШоолльь,, ТТ..АА.. ППррооввоожжееннккоо 2. Клоков М.В., Осычнюк В.В. Ковыли Украи� ны // Новости систематики высших и низших рас� тений. — К.: Наук. думка, 1976. — С. 7—92. 3. Конвенция о биологическом разнообразии (Текст и приложение). — UNEP/CBD, 1995. — 35 с. 4. Кондратюк Е.Н., Чуприна Т.Т. Ковыльные степи Донбасса. — К.: Наук. думка, 1992. — 172 с. 5. Кучеревський В.В. Атлас рідкісних і зника� ючих рослин Дніпропетровщини. — К.: Фіто� соціоцентр, 2001. — 360 с. 6. Кучеревський В.В. Конспект флори Право� бережного степового Придніпров'я. — Дніпропет� ровськ: Проспект, 2004. — 292 с. 7. Международная программа ботанических садов по охране растений. — М., 2000. — 57 с. 8. Слюсаренко Л.П. Stipa L. — Ковыль // Зла� ки Украины / Ю.Н. Прокудин, А.Т. Вовк, О.А. Пет� рова и др. — К.: Наук. думка, 1977. — С. 405—424. 9. Флора УРСР. — К.: Вид�во АН УРСР, 1940. — Т. 2. 10. Цвелев Н.Н. О ковылях (Stipa L. — Gramineae) Украины //Бюл. МОИП, 1986. — 91, вып. 1. — С. 116—123. 11. Черевченко Т.М. Біорізноманіття — основа життя на землі // Бюл. Державного Нікітського бо� танічного саду. — Ялта, 2003. — С. 14—21. 12. Черевченко Т.М., Мороз П.А. Збереження біологічної різноманітності рослин — найважли� віше завдання ботанічних садів і дендропарків Ук� раїни // Вісн. Київ. ун�ту імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збагачення рослинного різноманіт� тя. — К., 1999. — Вип. 1. — С. 10—13. 13. Чопик В.И. Редкие и исчезающие растения Украины. — К.: Наук. думка, 1978. — 216 с. 14. Mosyakin S.L., Fedoronchuk M.M. Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist. — Kiev, 1999. — 345 p. Рекомендував до друку В.І. Мельник В.В. Кучеревский, Г.Н. Шоль, Т.А. Провоженко Криворожский ботанический сад НАН Украины, Украина, г. Кривой Рог ГЕОГРАФИЧЕСКОЕ РАСПРОСТРАНЕНИЕ, СЕМЕННАЯ ПРОДУКТИВНОСТЬ И ОХРАНА РОДА STIPA L. В ПРАВОБЕРЕЖНОМ СТЕПНОМ ПРИДНЕПРОВЬЕ Приводятся данные о распространении видов рода Stipa L. на Правобережном степном Приднепровье. Подчеркивается, что существующая сеть природ� но�заповедного фонда данного региона не обеспе� чивает действенной охраны уцелевших остатков ковыльных степей. Акцентируется необходимость сохранения видов Stipa в ботанических садах. Под� водятся итоги интродукции 5 видов рода в Криво� рожском ботаническом саду. V.V. Kucherevskyi, G.N. Shol, T.A. Provozhenko Kryviy Rig Botanical Garden, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kryviy Rig GEOGRAPHICAL DISTRIBUTION, SEED PRODUCTIVITY AND PROTECTION OF STIPA L. GENERA IN THE STEPPES OF RIGHT�BANK DNIPRO AREA The data about distribution of Stipa L. species on the Right�Bank Dnipro area are cited. It is underlined that the existent network of the nature�reserve fund of this region does not provide the effective protection of survived steppe grasses. The necessity of Stipa L. species conservation in botanical gardens is proved. Five species of Stipa L. genus were studied and introduced in the Kryviy Rig Botanical Garden. The results of these species introduction are addu� ced.
id oai:ojs2.plantintroduction.org:article-852
institution Plant Introduction
keywords_txt_mv keywords
language English
last_indexed 2025-07-17T12:46:20Z
publishDate 2006
publisher M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv wwwplantintroductionorg/ca/b7a86d5564381aaf90a549802c96daca.pdf
spelling oai:ojs2.plantintroduction.org:article-8522019-12-26T20:46:31Z Geographical distribution, seed productivity and protection of Stipa L. genera in the steppes of Right-Bank Dnipro area Географічне поширення, насіннєва продуктивність та охорона роду Stipa L. у Правобережному Степовому Придніпров’ї Kucherevskyi, V.V. Shol, G.N. Provozhenko, T.A. The data about distribution of Stipa L. species on the Right-Bank Dnipro area are cited. It is underlined that the existent network of the nature reserve fund of this region does not provide the effective protection of survived steppe grasses. The necessity of Stipa L. species conservation in botanical gardens is proved. Five species of Stipa L. genus were studied and introduced in the Kryviy Rig Botanical Garden. The results of these species introduction are adduced. Наводяться дані щодо поширення видів роду Stipa L. на Правобережному степовому Придніпров’ї. Підкреслюється, що існуюча мережа природнозаповідного фонду даного регіону не забезпечує дієвої охорони вцілілих залишків ковилових степів. Наголошується на необхідності збереження видів Stipa у ботанічних садах. Підбито підсумки інтродукції 5 видів роду у Криворізькому ботанічному саду. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2006-09-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/852 10.5281/zenodo.2567034 Plant Introduction; Vol 31 (2006); 3-6 Інтродукція Рослин; Том 31 (2006); 3-6 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377819 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/852/816 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle Kucherevskyi, V.V.
Shol, G.N.
Provozhenko, T.A.
Географічне поширення, насіннєва продуктивність та охорона роду Stipa L. у Правобережному Степовому Придніпров’ї
title Географічне поширення, насіннєва продуктивність та охорона роду Stipa L. у Правобережному Степовому Придніпров’ї
title_alt Geographical distribution, seed productivity and protection of Stipa L. genera in the steppes of Right-Bank Dnipro area
title_full Географічне поширення, насіннєва продуктивність та охорона роду Stipa L. у Правобережному Степовому Придніпров’ї
title_fullStr Географічне поширення, насіннєва продуктивність та охорона роду Stipa L. у Правобережному Степовому Придніпров’ї
title_full_unstemmed Географічне поширення, насіннєва продуктивність та охорона роду Stipa L. у Правобережному Степовому Придніпров’ї
title_short Географічне поширення, насіннєва продуктивність та охорона роду Stipa L. у Правобережному Степовому Придніпров’ї
title_sort географічне поширення, насіннєва продуктивність та охорона роду stipa l. у правобережному степовому придніпров’ї
url https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/852
work_keys_str_mv AT kucherevskyivv geographicaldistributionseedproductivityandprotectionofstipalgenerainthesteppesofrightbankdniproarea
AT sholgn geographicaldistributionseedproductivityandprotectionofstipalgenerainthesteppesofrightbankdniproarea
AT provozhenkota geographicaldistributionseedproductivityandprotectionofstipalgenerainthesteppesofrightbankdniproarea
AT kucherevskyivv geografíčnepoširennânasínnêvaproduktivnístʹtaohoronarodustipalupravoberežnomustepovomupridníproví
AT sholgn geografíčnepoširennânasínnêvaproduktivnístʹtaohoronarodustipalupravoberežnomustepovomupridníproví
AT provozhenkota geografíčnepoširennânasínnêvaproduktivnístʹtaohoronarodustipalupravoberežnomustepovomupridníproví