Генезис дендрофлори Волинi (антропогеновий перiод)
The basic stages of development of Volyn dendroflora in anthropogenic period according to literary data are given.
Saved in:
| Date: | 2006 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2006
|
| Online Access: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/854 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Plant Introduction |
| Download file: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860124204623462400 |
|---|---|
| author | Oleshko, V.V. |
| author_facet | Oleshko, V.V. |
| author_sort | Oleshko, V.V. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-12-26T20:49:55Z |
| description | The basic stages of development of Volyn dendroflora in anthropogenic period according to literary data are given. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2567042 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:46:22Z |
| format | Article |
| fulltext |
13ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 3
Вивчення iсторiї розвитку рослинного пок�
риву антропогенового перiоду дозволяє
зрозуміти процеси перетворення рослин�
ностi в пiзнiшi часи з метою рацiонального
використання рослинних ресурсiв [3].
Антропогеновий перiод подiляється на
два субперiоди: плейстоцен i голоцен. Вив�
ченням iсторiї антропогенової флори в Ук�
раїнi займалися багато вчених [1–5]. Першi
відомості про наявнiсть нижньоантропоге�
нових вiдкладiв на Захiдному Полiссі нале�
жать Рюлле [2]. Пилковi дiаграми свідчать
про домiнування трав'янистих рослин, а iз
деревних рослин — сосни. На думку Д. Зе�
рова [4], це пояснюється характером ґрунто�
вого покриву Полiсся. На пiщаних ґрунтах
домiнують лiси з переважанням сосни —
субори (сосна iз пiдроду Dyploxylon i част�
ково Haploxylon). Значно рiдше трапляли�
ся лiсовi угруповання з ялицею та ялиною.
Д. Зеров [4] акцентує увагу на тому фактi,
що територiя України лежить за межами
останнього (Валдайського) зледеніння, тому
тут i не було рiзкого переходу вiд льодови�
кового (перегляцiального) клiматичного ре�
жиму до раннього пiсляльодовикового.
На територiї Полiсся найбiльш давнiми
вважаються вiдклади мiндель�риського
мiжльодовиків'я [2]. Домiнуючою породою є
сосна. В лiсах траплялися смерека, ялиця,
береза, граб, дуб, в'яз, клен, липа (Tilia cor�
data Mill. і T. tomentosa Moench.). До складу
пiдлiску входили: лiщина, жостiр, брусли�
на, верес, яловець. У невеликiй кiлькості
траплялися неогеновi рестанцi (Carya, Jug�
lans, Pterocarya, Tsuga, Taxodium та iн).
Степовi дiлянки в цей час майже зовсiм
зникають. У невеликiй кiлькості трапля�
ються рестанцi плiоценової флори (хмеле�
граб, шовковиця) [1].
З подальшим поліпшенням клiматичних
умов рослиннiсть стає багатшою. В лiсах
з'являється бiльше вологолюбних порiд
(бук, ялиця, ялина) i неогенових рестанцiв
(хмелеграб, шовковиця, горiх, каштан, бо�
лотний кипарис, нисса).
Клiматичнi коливання в ранньоантропо�
геновий перiод не мали важливого впливу
на склад рослинності. Тепло� та вологолюб�
на флора за несприятливих умов вiдступа�
ла в захищенi мiсця i поверталася на зали�
шені територiї з поліпшенням клiмату. З
кожною такою міграцiйною хвилею зі скла�
ду рослинностi поступово випадали най�
бiльш волого� i теплолюбнi породи, насам�
перед неогеновi рестанцi [1].
Змiни, якi вiдбулися на територiї Європи
пiд впливом наступних похолодань (днiп�
ровська епоха), сприяли зникненню з лiсiв
Полiсся спочатку представникiв неогенової
флори, а потiм i широколистяних порiд.
Ландшафт Полiсся знову стає досить одно�
манiтним. Березово�сосновi лiси чергують�
ся зi степовою рослиннiстю ксерофiтного
типу, i тiльки в добре захищених мiсцях
зберiглися широколистянi породи [3].
Похолодання, які тричi наставали в ран�
ньоантропогеновий час (горизонти лiсiв
Приазовський — G2, Сульський — M та
Тилiгульський — М2) не були такими
УДК 581.52
В.В. ОЛЕШКО
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
ГЕНЕЗИС ДЕНДРОФЛОРИ ВОЛИНI (АНТРОПОГЕНОВИЙ ПЕРIОД)
На основi лiтературних джерел подано iсторичний нарис розвитку деревної рослинностi на Волинi в антропо�
геновому перiодi.
© В.В. ОЛЕШКО, 2006
14 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 3
ВВ..ВВ.. ООллеешшккоо
рiзкими, щоб сильно вплинути на характер
рослинностi. В перiоди потепління (гори�
зонти викопних ґрунтiв: Мартоноський —
G�M, Лубенський — М1�2, Завадiвський —
М�R) розширювалася площа лiсiв, до їх
складу проникали з розташованих поблизу
рефугiумiв представники неогенової флори
(Juglans, Morus). Домiнуючим типом лiсу бу�
ли, ймовірно, субори. В цих лiсах росли пере�
важно сосна з участю дуба (Quercus robur
L.), береза (B. pubescens Bge., Betula pendula
Roth.), граб (Carpinus betulus L.) та осика
(Populus tremula L.). Мiсцями (у вiдповiдних
умовах) розвивались лiсовi угруповання, до
складу яких входили такi вологолюбнi поро�
ди, як ялиця та смерека. Неогенові рестанцi
не зникли з територiї Лiсостепу в цей перiод,
хоча їх участь у рослинному покривi змен�
шилася [3].
На думку О.Т. Артюшенко [1], помiтне
похолодання вiдбувається під час нагромад�
ження тилiгульского лесу (М2), що вiд�
повiдає окському горизонту. Лiсова рос�
линнiсть поступається мiсцем степам, але
не втрачає свого важливого значення. По�
мiрне потеплiння вiдбулося в лихвiнську
(мiндель�риську) епоху (Завадiвський гори�
зонт). У цей час лiсова рослиннiсть займала
значнi територiї Лiсостепу. До складу широ�
колистяно�соснових лiсiв входили такі по�
роди: Pinus з підроду Dyploxylon з участю
Pinus з пiдроду Haploxylon, дуб (Quercus
robur), липа (Tilia cordata, T. tomentosa),
граб, береза, вiльха, смерека, бук тощо. Ча�
гарниковий ярус утворювали лiщина, жос�
тiр, бруслина, яловець, кизил, терен та iн. До
складу цих лiсiв домішувались також неоге�
нові роди (Morus, Juglans, Ostrya). Можна
припустити, що в глибоких ярах та балках
росли темнi лiси з участю ялицi (Abies alba
L.), смереки, бука, в'яза, липи (Tilia platy�
phyllos Scop. та T. tomentosa). У невеликiй
кiлькостi тут траплялись Juglans, Castanea,
Ostrya. Чагарниковий ярус складали вовче
лико, ожина, сумах, бузина, калина та iн.
Бiльш сухi схили вкривали дубово�грабовi
лiси (Quercus robur, Carpinus betulus), з
домiшкою липи, в'яза, клена та iнших порiд.
У створеннi чагарникового ярусу брали
участь лiщина, брусниця, ожина, сумах,
барбарис тощо. Пiщанi тераси рiчок займала
сосна, широколистянi породи та чагарники.
Похолодання, яке намiтилось у ранньому
антропогенi, спричинило скорочення лiсової
рослинностi i вiдхiд бiльш тепло� та волого�
любної флори в рефугiуми.
В епоху середнього плейстоцену спос�
терiгалися бiльш рiзкi клiматичнi коливан�
ня, які зумовили змiни в характерi рослин�
ностi України. Початок помiтного похоло�
дання вiдображений у спорово�пилкових
комплексах орельського горизонту (R1). У
цей час на територiї Полiсся були поширенi
сосновi лiсi з домiшкою берези, вiльхи, лi�
щини, верби тощо. Цi лiси чергувалися з дi�
лянками степової рослинностi.
Слiдом за цим похолоданням настає пе�
рiод потеплiння. На територiї України знову
поширюються широколистяно�сосновi лiси,
в яких трапляються такi породи, як Tilia
platyphyllos, Fraxinus excelsior L., Corylus
avellana L., Rhamnus sp. та iн. Особливою по�
дiєю для плейстоцену був наступ днiпровсь�
кого льодовика, який став тiєю межею, че�
рез яку неогеновi рестанцi не змогли про�
никнути в бiльш молодi епохи антропогено�
вого перiоду [1].
На вiльних вiд льодовика площах запа�
нувала степова рослиннiсть ксеротичного
типу. Лiси (березово�сосновi) займали по�
рiвняно невеликi площi в умовах пересiче�
ного рельєфу. Лише мiсцями в невеликих
кiлькостях в них траплялись дуб, в'яз, лi�
щина тощо. Суворий континентальний клi�
мат з тривалими та холодними зимами i ко�
ротким лiтом пiсля зникнення материкових
льодовикiв з територiї Європи значно по�
м'якшився. Під час цього iнтерстадiалу знов
розширюється площа лiсiв. На територiї
Полiсся росли соснові лiси, до складу яких
входили широколистянi породи розташова�
них поблизу рефугiумiв.
Рослиннiсть Лiсостепу складалася із
сосни з домiшками дуба (Quercus robur),
15ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 3
ГГееннееззиисс ддееннддррооффллооррии ВВооллииннii ((ааннттррооппооггееннооввиийй ппееррiiоодд))
липи (Тilia cordata), граба (Carpinus betu�
lus), клена, вiльхи, лiщини тощо [1, 4, 5].
Палiнологiчнi дослiдження вiдкладiв тя�
сьмінського лесу (синхроннi московському
зледенiнню), проведенi в Українi, показали,
що в цей час на територiї Полісся були поши�
ренi сосновi та березовi лiси з участю вiльхи.
Значне поширення лiсiв в Українi помiт�
не в рис�вюрмське (мiкулiнське, прилуцьке,
днiпровсько�валдайське) зледенiння. Для
прилуцького горизонту характерна присут�
нiсть лiщини. Чагарниковий ярус складали
кизил, брусниця, жостiр, калина, вересковi.
Дедалі бiльшою в складi лiсiв Полiсся стає
участь дуба, в'яза, вiльхи i лiщини. В другiй
половинi рис�вюрмського iнтергляцiалу в
зв'язку iз зволоженням клiмату в лiсах по�
ширюється граб (Carpinus betulus).
В останнi етапи розвитку рослинностi в
рис�вюрмську епоху на територiї Полiсся
поширюються сосновi та березово�сосновi
лiси, збiльшуються площi степової рослин�
ностi. У рис�вюрмське мiжльодовиків'я в
Українському Лiсостепу поширювалися
широколистянi лiси. Крiм берези (Betula
pubescens i B. pendula), у цих лiсах росла
вiльха (Alnus incana Willd), граб (Сarpinus
betulus), липа (Тilia cordata i T. platyphy�
llos), дуб (Quercus robur), ясен (Fraxinus ex�
celsior). Особливо поширюється лiщина (Co�
rylus avellana). В другу половину iнтер�
гляцiалу на територiї Лiсостепу до складу
соснових та широколистяних лiсів помiтно
домішується граб. Чагарниковий ярус скла�
дають лiщина, жостiр, яловець та iн. У зв'яз�
ку з новим похолоданням склад лiсiв нап�
рикiнцi цього мiжльодовиків'я бiднiшає,
знову в них домiнують сосна та береза.
Пiд час пiзньої субарктичної фази широ�
колистянi породи або загинули, або вiдсту�
пили в рефугiуми. Домiнуючими були бере�
зово�сосновi лiси iз великими площами сте�
пу. Настає перiод раннього голоцену, який
характеризується континентальним кліма�
том. В Європi поширюються лiси бореаль�
ного типу. На Полiссi, на пiщаних ґрунтах
основну масу насаджень становили соснові
лiси. На бiльш вогких глинистих ґрунтах
траплялася береза. Переважно в другу тре�
тину фази, на кращих ґрунтах у складi сос�
нових лiсiв вже були породи мiшаного дубо�
вого лiсу (дуб, в'яз). Пiдлісок становила лi�
щина (Сorylus avellana). Найбiльш сухi i
пiдвищенi мiсця були зайнятi трав'янистою
рослиннiстю. В захiднiй частинi Лiсостепу в
лiсах панувала сосна з участю берези, сме�
реки, в'яза, лiщини. На бiльш вологих та за�
болочених дiлянках зростали вiльха та оси�
ка. У Правобережному Лiсостепу в сосновi
лiси, що займали пiщанi тераси рiчок, домi�
шувались береза, в'яз, клен, дуб, вiльха, лi�
щина, а смерека майже не траплялась.
У першiй половинi середнього голоцену
на Полiссi починає поширюватись дубовий
лiс з домiшками липи. Рідше трапляються
в'яз та клен. У середньому голоцені збільшу�
ються площi, зайнятi вiльхою. Остання утво�
рює вiльшняки на заростаючих торфовищах
та зволожених мiсцях. Сосна залишається
основною лiсоутворюючою породою. У
другiй половинi цього періоду кiлькiсть сос�
ни зменьшується, і навпаки, збільшуються
елементи мішаного дубового лісу. В цей час у
відкладах Українського Полісся спостері�
гається пилок смереки. Західна частина Ук�
раїнського Лісостепу зайнята переважно лі�
сами. Ліси типу борів і суборів збагатились
представниками широколистяної флори
(дуб, в'яз, липа, граб). Чагарниковий ярус
складали лiщина, брусниця тощо. Береза та
смерека траплялися у невеликiй кiлькостi.
Лiси Західного Лiсостепу змикались з лiсами
пiвденної частини Українського Полiсся, ут�
ворюючи масиви з дiлянками трав'янистої
рослинностi мезотичного типу.
У пiзньому голоценi одночасно з розвит�
ком грабових лiсiв у лiсових фiтоценозах
зменшується кiлькiсть дуба. Проте широ�
колистяно�сосновi лiси зберiгають свою
площу, поступаючись лише на зволожених
дiлянках лiсам, утвореним вологолюбними
породами [3].
В останню фазу голоцену площа Лiсо�
степу була вкрита сосновими та широко�
16 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 3
ВВ..ВВ.. ООллеешшккоо
листяними лiсами, які чергувалися зi сте�
повими ділянками. На Правобережному
Лісостепу зростали широколистянi та сос�
новi лiси, які утворювали насадження типу
борiв та суборiв. Сосновi лiси займали
пiщанi тераси рiчок, а також схили ярів та
балок. Поширились у цей час дубово�гра�
бовi лiси, до складу яких входили Quercus
robur, Q. sp., Carpinus betulus з домiшкою
Тilia cordata, берези, ясеня, клена тощо. Ча�
гарниковий ярус утворювали такi рослини,
як лiщина, жостер, крушина, калина, шип�
шина, кизил тощо. По схилах берегiв рiчок
зростали мiшанi лiси (з участю сосни, дуба,
граба, ясеня, липи та iнших порід), а зволо�
женi долини рiчок, імовірно, були зайнятi
вiльшняками та заростями верби [3]. Вiдсо�
ток ялини знижується, скорочується її аре�
ал, i вона вiдступає на захiд. Ялинники на
Полiссi є релiктами бiльш широкого поши�
рення в середньому голоценi.
Для пiзнього голоцену характерне поши�
рення сфагнових болiт. Спостерiгається
зменшення кiлькостi ялини, граба i збiль�
шення кiлькостi сосни і берези [4]. У чагар�
никовому ярусi зростають бруслина, шип�
шина собача, калина (Viburnum sp.), кру�
шина (Rhamnus sp.), лiщина тощо [2].
На останньому етапi голоцену господар�
ська дiяльнiсть людини стає дедалi впли�
вовiшою [3].
1. Артюшенко А.Т. История растительности рав�
нинной части Украины в четвертичное время: Авто�
реф. дис. … д�ра биол. наук. — Киев, 1971. — 56 с.
2. Артюшенко О.Т. Iсторiя розвитку рослин�
ностi захiдноукраїнського Полiсся в пiзньольодо�
виковий та пiсляльодовиковий час на основi споро�
во�пилкових дослiджень // Укр. ботан. журн. —
1957. — 14, № 1. — С. 12—29.
3. Генсiрук С.А. , Бондар В.С. Лiсовi ресурси Ук�
раїни, їх охорона i використання. — К.: Наук. дум�
ка, 1973. — 320 с.
4. Зеров Д.К. Нарис розвитку рослинностi на те�
риторiї Української РСР у четвертинному перiодi
на основi палеоботанiчних дослiджень // Укр. бо�
тан. журн. — 1962. — 9, № 4. — С. 5—19.
5. Паришкура С.I. Основнi етапи розвитку рос�
линностi України в плейстоценi // IV з 'їзд УБТ:
Тези доп. — К.: Наук. думка, 1977. — С. 273—274.
Рекомендував до друку М.А. Кохно
В.В. Олешко
Национальный ботанический сад
им. Н.Н. Гришко НАН Украины,
Украина, г. Киев
ГЕНЕЗИС ДЕНДРОФЛОРЫ ВОЛЫНИ
(АНТРОПОГЕННЫЙ ПЕРИОД)
На основе литературных источников дан истори�
ческий очерк развития древесной растительности
на Волыни в антропогенный период.
V.V. Oleshko
M.M.Gryshko National Botanical Gardens,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Kyiv
GENESIS OF VOLYN DENDROFLORA
(ANTHROPOGENIC PERIOD)
The basic stages of development of Volyn dendro�
flora in anthropogenic period according to literary
data are given.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-854 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:46:22Z |
| publishDate | 2006 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/d0/92c3e89e18a420f5deb6dd99758039d0.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-8542019-12-26T20:49:55Z Genesis of Volyn dendroflora (anthropogenic period) Генезис дендрофлори Волинi (антропогеновий перiод) Oleshko, V.V. The basic stages of development of Volyn dendroflora in anthropogenic period according to literary data are given. На основi лiтературних джерел подано iсторичний нарис розвитку деревної рослинностi на Волинi в антропогеновому перiодi. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2006-09-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/854 10.5281/zenodo.2567042 Plant Introduction; Vol 31 (2006); 13-16 Інтродукція Рослин; Том 31 (2006); 13-16 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377819 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/854/818 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Oleshko, V.V. Генезис дендрофлори Волинi (антропогеновий перiод) |
| title | Генезис дендрофлори Волинi (антропогеновий перiод) |
| title_alt | Genesis of Volyn dendroflora (anthropogenic period) |
| title_full | Генезис дендрофлори Волинi (антропогеновий перiод) |
| title_fullStr | Генезис дендрофлори Волинi (антропогеновий перiод) |
| title_full_unstemmed | Генезис дендрофлори Волинi (антропогеновий перiод) |
| title_short | Генезис дендрофлори Волинi (антропогеновий перiод) |
| title_sort | генезис дендрофлори волинi (антропогеновий перiод) |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/854 |
| work_keys_str_mv | AT oleshkovv genesisofvolyndendrofloraanthropogenicperiod AT oleshkovv genezisdendroflorivoliniantropogenovijperiod |