Вегетативне розмноження Sansevieria cylindrica Boj. (Dracaenaceae Salisb.) в умовах оранжерейної культури та культури in vitro

Problems of a vegetative reproduction of Sansevieria cylindrica representatives in conditions of ex situ and in vitro are described. It is established, that the vege tative method of reproduction (especially by 20 centimetre cuttings, in autumn) is the more effective for traditional hothouse culture...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2006
Main Authors:	Ivannikov, R.V., Khejlyk, O.K.
Format:	Article
Language:	English
Published:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2006
Online Access:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/863
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Plant Introduction
Download file:

Institution

Plant Introduction

_version_	1860124242311380992
author	Ivannikov, R.V. Khejlyk, O.K.
author_facet	Ivannikov, R.V. Khejlyk, O.K.
author_sort	Ivannikov, R.V.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2019-12-26T21:28:26Z
description	Problems of a vegetative reproduction of Sansevieria cylindrica representatives in conditions of ex situ and in vitro are described. It is established, that the vege tative method of reproduction (especially by 20 centimetre cuttings, in autumn) is the more effective for traditional hothouse cultures in conditions of mode rate climate. The technique of the microclonal breeding of this species is optimized. Plantsregene rants are obtained by indirect organogenesis from the callus of leaf explants.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.2567063
first_indexed	2025-07-17T12:46:28Z
format	Article
fulltext	60 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 3 Рід Sansevieria Thunbg. нараховує близько 60 видів, поширених у тропічній Африці та Азії (Індія, о. Шрі�Ланка). Представники ро� ду — це багаторічні трав'янисті або напівча� гарникові кореневищні рослини з м'ясисти� ми, щільними лінійними плоскими або ци� ліндричними листками, що формують ро� зетку [1, 9]. Завдяки значній екологічній пластично� сті у декоративному рослинництві давно ви� користовують групу видів цього роду та їх декоративні форми. Крім того, на батьків� щині деякі з них застосовують у медицині, а також як джерело цінного технічного волок� на [3, 8, 11]. До маловивчених видів цього роду слід віднести S. cylindrica Boj. [2]. Це невибагли� ва в умовах культури рослина, яка легко переносить сухість повітря сучасних при� міщень. У природі представники цього виду зростають у західній частині Африкансько� го континенту [9]. Висока декоративна цін� ність S. cylindrica зумовлена оригінальним габітусом рослин. Рослини мають товсте, 2,5—3,5 см у діаметрі кореневище. Пагони несуть 3—6 циліндричних листків до 100 см завдовжки із загостреними верхівками. Суцвіття білі, 60—90 см заввишки, елемен� ти віночку білі з рожевим відтінком, аро� матні. Пагін наростає повільно, розвиваю� чись протягом трьох років. Галуження мо� но� або рідше дихазіальне. Регенерація пагонів ex situ з листкових живців досить низька і, за даними деяких авторів, не перевищує 5% [6]. Отримання життєздатного насіння в умовах ex situ проблематичне. Саме з цих причин опрацю� вання методики вегетативного розмножен� ня S. cylindrica має важливе значення для широкого впровадження рослин даного ви� ду у фітодизайн. Для найбільш поширених і цікавих видів роду (в тому числі для S. trifasciata, її деко� ративних форм та S. cylindrica) описано різ� ні прийоми вегетативного розмноження: відокремленням дочірньої розетки, части� ною пагона, живцюванням листком, части� ною листка, а також розмноження в куль� турі in vitro [2, 5—7, 10]. При цьому зазна� чається, що при живцюванні листком або частиною листка S. trifasciata var. laurentii N.E.Br. втрачає характерну облямованість по краю листка, а S. trifasciata var. hahnii hort. також нагадує типові представники S. trifasciata [5]. Відомо, що при регенерації S. trifasciata var. laurentii з жовтої частини листка рослини, що утворюються, здебіль� шого хлорофілдефектні і гинуть протягом© Р.В. ІВАННІКОВ, О.К. ХЕЙЛИК, 2006 УДК 582.573.68:(581.165+57.083) Р.В. ІВАННІКОВ, О.К. ХЕЙЛИК Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1 ВЕГЕТАТИВНЕ РОЗМНОЖЕННЯ SANSEVIERIA CYLINDRICA BOJ. (DRACAENACEAE SALISB.) В УМОВАХ ОРАНЖЕРЕЙНОЇ КУЛЬТУРИ ТА КУЛЬТУРИ IN VITRO Висвітлено питання вегетативного розмноження представників Sansevieria cylindrica в умовах ex situ та in vitro. Встановлено, що при веденні традиційної культури в умовах оранжерей помірного клімату найефективнішим є вегетативний спосіб розмноження (найкраще 20�сантиметровими листковими живцями восени). Оптимізовано методику мікроклонального розмноження даного виду. Рослини�регенеранти отримували шляхом непрямого органогенезу з калюсу листкових експлантів. 61ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 3 ВВееггееттааттииввннее ррооззммнноожжеенннняя SSaannsseevviieerriiaa ccyylliinnddrriiccaa BBoojj.. ((DDrraaccaaeennaacceeaaee SSaalliissbb..)) вв ууммоовваахх ооррааннжжееррееййннооїї ...... кількох тижнів [10]. Описані в літературі спроби розмножити S. grandis Hook. шляхом культивування листкових експлантів у сте� рильних умовах були невдалими [5]. У своїй роботі ми спиралися на попередні дослідження, що стосувалися розмноження in vitro рослин з родини Dracaenaceae зага� лом та представників роду Sansеvieria зок� рема [6, 7, 10, 13—15]. Згідно з М.А. Каля� євою, для успішної регенерації рослин S. cy� lindrica з листкових експлантів вирішальне значення має якісний та кількісний фітогор� мональний склад (нікотиноцтова кислота (НОК), бензиламінопурин (БАП), 2,4 D) на фоні поживного середовища Мурасіге— Скуга (МС). Автор відмічає низьку морфоге� нетичну здатність листкових експлантів S. cylindrica порівняно з іншими видами роду. У запропонованій схемі розмноження за участю листкових експлантів максимальна частота регенерації для S. cylindrica стано� вила 35,7%. Рослини�регенеранти вкоріню� валися на середовищі МС, що містило 1 мг/л НОК, при цьому частка вкорінених рослин дорівнювала 94% [6]. Метою нашої роботи було опрацювання технології клонального розмноження S. cylin� drica in vitro та ex situ, отримання достатньої кількості морфологічно однорідного посад� кового матеріалу й подальша його постасеп� тична адаптація. Крім порівняння показ� ників ефективності живцювання залежно від довжини живців, ми також досліджували ефективність використання живців, взятих з різних ділянок листкової пластинки. Досліди проведено впродовж 2002—2005 рр. на базі колекції сукулентних рослин НБС ім. М.М. Гришка НАН України. У фондових оранжереях підтримується температура в межах 22—28 °С, відносна вологість повітря — на рівні 65—70%, освітлення — природне. Для живцювання відбиралися сформовані листки з типових розеток генератив� нозрілих рослин. Для укорінення живців ви� користовували пісок. Живцювання проводи� ли частинами листка 20, 10 та 5 см завдовж� ки. Живці завдовжки 20 см вичленовували з 40�сантиметрових листків. При цьому верх� ній частині листкової пластинки присвою� вали індекс "А", а нижній — "B". Живці 5— 10 см завдовжки відбиралися аналогічним чином, частини листка позначали індексами згідно з латинським алфавітом, починаючи від верхівки листка. Площина зрізу листка була перпендикулярною до його довжини. Після поділу на сегменти та оброблення ву� гільним порошком живці підсушували про� тягом однієї доби. Вкорінення фіксували подекадно. Живцювання проводили у квітні та у вересні, що дало змогу порівняти його ефективність у різні пори року. Відбір матеріалу (листкові експланти) з інтактних рослин для асептичної культури проводили у жовтні. У роботі використову� вали верхні та середні частини листків. Процедура стерилізації листкових експлан� тів складалася з кількох етапів, на яких застосовували: спирт (70%) — 2 хв; thimero� sal (0,01%) — 17 хв; хлоракс (10%) — 15 хв.; Н2О2 — 8 хв. Після кожного стерилізуючого розчину експланти ретельно відмивали у стерильній дистильованій воді. Ділянки листка розсікали на сегменти за� вдовжки 2 см і після стерилізації розташо� вували їх на поверхні поживного середови� ща. В роботі використовували стандартні прийоми мікроклонального розмноження рослин [12]. На різних етапах розмноження застосовували модифіковані середовища Мурасіге—Скуга та Піріка. Схема мікроклонального розмноження складалася з кількох етапів — отримання калюсної тканини, ініціації процесів гемоге� незу в калюсі та отримання пагонів S. cylin� drica, вкорінення рослин�регенерантів та подальшої їх постасептичної адаптації. Ємності з рослинами розміщували у культуральному приміщенні при темпера� турі 23—27 °С та 10�годинному фотоперіоді. Як початкове для введення в асептичну культуру нами було обране середовище Пі� ріка з 0,1 мг/л БАП. Калюсні тканини S. cylindrica культиву� вали в темряві у термостаті за температури 62 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 3 РР..ВВ.. ІІввааннннііккоовв,, ОО..КК.. ХХееййллиикк 24 °С. Кількість зразків калюсу у кожному варіанті становила від 10 до 15 шт. при дво� кратній повторності. Рослини�регенеранти висаджували у по� передньо простерилізований субстрат (2 атм при 130 °С/2 год), що містив листяну землю та пісок (1:1). Постасептичну адаптацію рослин�регенерантів проводили в кліма� тичній камері за таких умов: вологість повітря 80—90%, температура 23—25 °С та 8�годинний фотоперіод. Рослини�регене� ранти приживалися на 100%, а за 35—40 діб їх переносили до оранжерей. У роботі використовували стандартні методи статистичної обробки [4]. Після стерилізації листкових експлан� тів, перед їх розміщенням на поживному середовищі, поновлювали місця зрізів. Під час роботи з'ясувалося, що важливе зна� чення має також орієнтація експланта у просторі — калюс утворювався лише на тих експлантах, просторова орієнтація яких не була порушена. Експланти, розташовані ба� зальною частиною догори, калюс практично не утворювали. За нашими спостереження� ми, листкові експланти S. cylindrica здатні утворювати два типи калюсу: пухкий та щільний. Останній, що мав здатність до ре� генерації, був світло�зеленого кольору і формувався зазвичай безпосередньо біля ушкодженої поверхні експланта (див. рису� нок, а). Пухкий калюс не був морфогенним, мав світло�коричневе забарвлення і нарос� тав невпорядковано навколо травмованих ділянок експланта. Пухкі калюсні маси клі� тин формувалися після того, як на поверхні експланта сформувався калюс, здатний до регенерації, тому ми припускаємо, що за походженням він є вторинним. Перші ознаки калюсоутворення на лист� кових експлантах зафіксовано через 35—40 діб від моменту введення в культуру in vit� а б в г д е Мікроклональне розмноження S. cylindrica Boj.: а — проліферація первинного калюсу з листкових експлантів; б — калюсна культура S. cylindrica, почат� кові етапи гемогенезу; в — органогенез у темряві, формування етіолованих пагонів з видовженими межи� вузлями; г — органогенез на світлі; д — рослини�регенеранти S. cylindrica, придатні до висадки у субстрат; е — постасептична адаптація рослин�регенерантів 63ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 3 ВВееггееттааттииввннее ррооззммнноожжеенннняя SSaannsseevviieerriiaa ccyylliinnddrriiccaa BBoojj.. ((DDrraaccaaeennaacceeaaee SSaalliissbb..)) вв ууммоовваахх ооррааннжжееррееййннооїї ...... ro. Через 70 діб після цього маса первинного калюсу була достатньою для здійснення першого пасажу (див. рисунок, б). Для змен� шення відсотка випадіння ділянки первин� ного калюсу переносили на свіже поживне середовище разом зі шматочками мате� ринської тканини. За таких умов спос� терігалися лише поодинокі випадки відми� рання щойно пересаджених конгломератів калюсних клітин. Нами проводилися дослідження з опти� мізації фітогормонального балансу пожив� ного середовища для інтенсифікації про� цесів калюсоутворення та органогенезу. Як базове для проліферації калюсу S. cylindrica ми використовували середовище Піріка. В експерименті різні варіанти середовища відрізнялися за наявністю та співвідношен� ням основних груп фітогормонів. Експери� мент щодо оптимізації процесів проліфе� рації калюсу проводили на світлі і в темряві. Тривалість досліду — 40 діб (див. табл. 1). Аналіз результатів вивчення процесів регенерації та подальшого органогенезу з калюсних мас S. cylindrica показав, що найбільша частота регенерації спостеріга� лася на середовищі Піріка з 1 мг/л БАП. Причому в темряві зазначені процеси від� бувалися інтенсивніше, ніж на світлі. Рос� лини�регенеранти, що сформувалися за умов затемнення, мали видовжені межи� вузля, їхні листкові пластинки були реду� ковані до етіолованих лусочок, які щільно огортали вісь пагона (див. рисунок, в). У по� дальшому такі пагони відділяли від калюсу і переносили на світло. Кожен з них розді� ляли на окремі сегменти за кількістю межи� вузль. З бруньок, розташованих у пазусі кожного недорозвиненого листка рослини� регенеранта, на середовищі МС з 4 мг/л аденіну за умов освітлення формувалась окрема розетка, яка згодом вкорінювалася на цьому ж середовищі (див. рисунок, г). За 45—55 діб ми отримували рослини, при� датні до висадки у субстрат. Таким чином, розділяючи регенеровані у темряві етіоло� вані пагони ми змогли у 2—4 рази збільши� ти кількість рослин�регенерантів S. cylin� drica. При регенерації на світлі найефективні� шою виявилася та сама модифікація сере� довища Піріка. Однак показники частоти регенерації та середньої кількості рослин� регенерантів були дещо нижчими. Крім то� го, рослини�регенеранти мали типовий для ювенільних рослин S. cylindrica габітус, ме� живузля в них були зближені, що істотно ускладнювало процедуру мікроклонуван� ня, і, відповідно, кількість рослин�регене� рантів за такої схеми розмноження була Таблиця 1. Комбінований вплив фітогормонів на процеси регенерації та подальшого органогенезу з калюсу Sansevieria cylindrica 2 ,4 �D , м г/ л Б А П , м г/ л Темрява Світло СКР, шт. ЧР, % СКР, шт. ЧР, % — 1,0 ± 0,05 10 1,1 ± 0,08 8 0,5 2,6 ± 0,12 53 2,6 ± 0,13 50 — 1,0 3,2 ± 0,27 76 2,7 ± 0,12 72 1,5 3,0 ± 0,21 64 2,4 ± 0,34 63 2,0 2,5 ± 0,21 57 1,9 ± 0,30 54 — 1,2 ± 0,06 13 1,0 ± 0,02 14 0,5 1,2 ± 0,06 38 1,0 ± 0,04 42 0,1 1,0 2,2 ± 0,27 69 1,8 ± 0,11 70 1,5 1,4 ± 0,11 24 1,4 ± 0,09 27 2,0 1,5 ± 0,12 17 1,0 ± 0,02 12 — 0 0 0 0 0,5 1,4 ± 0,08 13 1,0 ± 0,07 18 0,5 1,0 1,2 ± 0,07 15 1,0 ± 0,04 18 1,5 0 0 0 0 2,0 0 0 0 0 — 0 0 0 0 0,5 1 ± 0,03 13 0 0 1,0 1,0 0 0 0 0 1,5 0 0 0 0 2,0 0 0 0 0 Примітки: СКР — середня кількість регенерантів на один калюсний конгломерат (5 × 5 мм), в якому відбувалися процеси регенерації; * — наведено сеV редньоарифметичні величини та середньоквадраV тичні відхилення; ЧР — частота регенерації (кількість зразків калюсу, які сформували регенеV ранти, загальна кількість — 100%). 64 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 3 РР..ВВ.. ІІввааннннііккоовв,, ОО..КК.. ХХееййллиикк меншою (див. рисунок, д). Слід зазначити, що форма листкової пластинки у рослин� регенерантів була пласкою, тобто подібною до такої у сіянців та регенерантів ex situ на початкових етапах онтогенезу. Циліндричні листки, типові для генеративних рослин, у рослин�регенерантів утворювалися в сеп� тичних умовах лише через 120—150 діб (див. рисунок, е). Хід експерименту щодо вегетативного розмноження S. cylindrica в умовах оранже� рей відображено у табл. 2. Узагальнюючи дані табл. 2, можна зробити висновок про те, що укорінення живців S. cylindrica може відбуватися в різні пори року. Кількість уко� рінених живців збільшується пропорційно до їх довжини. Так, навесні укорінилася по� ловина живців завдовжки 20 см, а в осінній період — лише 33,3%. Живці 10 см завдовж� ки у весняний період укорінилися на 41,7%, а восени цей показник знизився до 28,6%. Живці 5 см завдовжки у весняний період укорінилися на 28,1%, а в осінній період — на 18,8%. Отже, високий відсоток укорінен� ня спостерігався навесні у живців 20 см зав� довжки. У цей період поява першої розетки над поверхнею ґрунту відмічена на 225— 230�у добу, восени — на 276—281�у. Слід зазначити, що під час осіннього живцювання збільшується ймовірність отримання кіль� кох молодих рослин з одного живця, особли� во на живцях 20 см завдовжки. Так, у весня� ний період з одного вкоріненого живця в се� редньому отримували 1,2 особини, а в осін� ній — 1,8. Якщо порівнювати ефективність використання живців завдовжки 20 см, то показники успішності вкорінення верхньої та нижньої ділянок листка однакові, хоча при осінньому живцюванні кількість рос� лин�регенерантів на один вкорінений жи� вець більша, ніж при весняному. При використанні живців 10 та 5 см зав� довжки краще вкорінювалися живці з верхівки листкової пластинки (за єдиним винятком). Загалом укорінення навесні відбувалося на 10 днів швидше. Отже, згідно з отриманими нами резуль� татами, живцювання S. cylindrica краще про� водити восени живцями завдовжки 20 см. Крім того, нами розроблена ефективна сис� тема асептичного розмноження представ� ників S. cylindrica шляхом непрямого орга� ногенезу з калюсу листкових експлантів ге� неративнозрілих рослин, яка складається з таких етапів: ініціація утворення первинного калюсу із сегментів листкових пластинок та на� рощення його маси (умови: базове сере� довище Піріка; світло 2—3 тис. лк; фото� період 10 год; температура 25—28 °С); регенерація пагонів (умови: темрява; се� редовище Піріка, модифіковане дода� ванням 1 мг/л БАП; температура 24 °С); дорощування та вкорінення рослин� регенерантів (умови: середовище МС з 4 мг/л аденіну; світло 2—3 тис. лк; тем� пература 25—28 °С); постасептична адаптація рослин�реге� нерантів. Таблиця 2. Ефективність живцювання Sansevieria cylindrica в різні пори року П о л о ж е н н я с е гм е н т у н а л и с т к о в ій п л а с т и н ц і Кількість укорінених живців, % Середня кількість молодих рослин на вкоріненому живцю, шт. Поява коріння, доба В е с н а О с ін ь В е с н а * О с ін ь * В е с н а О с ін ь Живці 20 см завдовжки A 50,0 33,3 1,3±0,5 1,8±0,4 110—130 140 B 50,0 33,3 1,1±0,3 3,6±1,9 130 140 Живці 10 см завдовжки A 50,0 37,5 1,1±0,3 1,7±0,5 110—120 130—140 B 37,5 25,0 1,3±0,5 1,2±0,4 110—120 130 C 37,5 25,0 1,1±0,3 1,8±0,4 110—120 130—140 Живці 5 см завдовжки A 37,5 25,0 1,5±0,5 1,5±0,5 110—120 130—140 B 37,5 12,5 1,7±0,5 1,7±0,6 120—130 140 C 25,0 25,0 1,2±0,4 1,5±0,5 120 140 D 12,5 12,5 1,3±0,6 1,3±0,6 120 140 Примітка: * — наведено середньоарифметичні величини та середньоквадратичні відхилення. 65ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 3 ВВееггееттааттииввннее ррооззммнноожжеенннняя SSaannsseevviieerriiaa ccyylliinnddrriiccaa BBoojj.. ((DDrraaccaaeennaacceeaaee SSaalliissbb..)) вв ууммоовваахх ооррааннжжееррееййннооїї ...... Досвід щодо розмноження S. cylindrica можна використати при розробці технології розмноження інших видів роду, що повіль� но наростають, є рідкісними або цікавими з ботанічного чи комерційного погляду, особ� ливо тих, яким властиве монохазіальне га� луження з малою кількістю (1—3) листків у розетці (S. canaliculata Carr., S. singularis N.E.Br., S. stuckyi Godefr. та ін.). 1. Белоус Ю.Н. Суккуленты. — М.: ЭКСМО; Донецк: СКИФ, 2003. — 303 с. 2. Головкин Б.Н., Чеканова В.Н., Шахова Г.И. и др. Комнатные растения. — М.: Лесн. пром�сть, 1989. — С. 340—343. 3. Жизнь растений / Под ред. А.Л. Тахтаджя� на. — М.: Просвещение, 1982. — Т. 6. — 543 с. 4. Зайцев Н.Г. Математическая статистика в экспериментальной ботанике. — М: Наука, 1984. — 425 с. 5. Каляева М.А., Бурьянов Я.И. Регенерация однодольных растений рода Sansevieria in vitro // Биотехнология. — 1997. — № 2. — С. 38—43. 6. Каляева М.А. Бурьянов Я.И. Особенности регенерации сансевьеры цилиндрической (Sanse� vieria cylindrica Boj.) in vitro // Биотехнология. — 1999. — № 5. — С. 36—39. 7. Мак�Миллан Броуз Ф. Размножение расте� ний. — М.: Мир, 1987. — 192 с. 8. Медведев П.Ф. Новые культуры СССР (во� локнистые). — М.: Сельхозгиз, 1940. — С. 306. 9. Сааков С.Г. Оранжерейные и комнатные растения. — Л.: Наука, 1983. — 620 с. 10. Abou�Mandour A.A., Czygan F.�C. Kalluskul� turen und Pflanzenregenerafe vor Sansevieria tri� fasciata cv. laurentii (Dracen.) // Gartenbauwis� senschaft. — 1991. — 56, N 6. — S. 250—253. 11. Brown N.E. Sansevieria. A monograph of all the known species // Kew Bull. — 1915. — N 5. — P. 185—261. 12. Morel G. Tissue culture — a new means of clonal propagation of Orchids // Bot. Gaz. — 1964. — N 6. — P. 473—478. 13. Piven M.M., Barredo�Pool F.A., Borges� Argaez G.C., Robert M.L. The key events and its reg� ulation during somatic embriogenesis in monocots: Аgaves: Int. Sym. — Jalta, 2002. — Р. 23. 14. Robert M.L., Herrera J.L., Contreras F., Scorer K.N. In vitro propagation of Agave four� croydes Lem. // Plant Cell Tissue and Organ Cull� ture. — 1987. — 8, N 1. — P. 37—48. 15. Schenk R.U., Hildebrandt A.C. Medium and techniques for induction and growth of monocotyle� donous and dicotyledonous plant cell cultures // Can. J. Bot. — 1972. — 50. — P. 199—204. Рекомендували до друку А.М. Лаврентьєва, Н.О. Денисьєвська Р.В. Иванников, О.К. Хейлик Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев ВЕГЕТАТИВНОЕ РАЗМНОЖЕНИЕ SANSE� VIERIA CYLINDRICA BOJ. (DRACAENACEAE SALISB.) В УСЛОВИЯХ ОРАНЖЕРЕЙНОЙ КУЛЬТУРЫ И КУЛЬТУРЫ IN VITRO Освещены вопросы вегетативного размножения представителей Sansevieria cylindrica в условиях ex situ и in vitro. Установлено, что при ведении тра� диционной оранжерейной культуры в условиях оранжерей умеренного климата наиболее эффек� тивным является вегетативный способ размноже� ния (предпочтительно 20�сантиметровыми листо� выми черенками осенью). Оптимизирована методи� ка микроклонального размножения данного вида. Растения�регенеранты получены путем непрямого органогенеза из каллуса листовых эксплантов. R.V. Ivannikov, O.K. Khejlyk M.M. Gryshko National Botanical Gardens, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv VEGETATIVE REPRODUCTION OF SANSE� VIERIA CYLINDRICA BOJ. (DRACAENACEAE SALISB.) IN CONDITIONS OF HOTHOUSE CULTURE AND CULTURE IN VITRO Problems of a vegetative reproduction of Sansevieria cylindrica representatives in conditions of ex situ and in vitro are described. It is established, that the vege� tative method of reproduction (especially by 20�cen� timetre cuttings, in autumn) is the more effective for traditional hothouse cultures in conditions of mode� rate climate. The technique of the microclonal breeding of this species is optimized. Plants�regene� rants are obtained by indirect organogenesis from the callus of leaf explants.
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-863
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:46:28Z
publishDate	2006
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/86/9382605631fefba816bd0c119d2d6686.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-8632019-12-26T21:28:26Z Vegetative reproduction of Sansevieria cylindrica Boj. (Dracaenaceae Salisb.) in conditions of hothouse culture and culture in vitro Вегетативне розмноження Sansevieria cylindrica Boj. (Dracaenaceae Salisb.) в умовах оранжерейної культури та культури in vitro Ivannikov, R.V. Khejlyk, O.K. Problems of a vegetative reproduction of Sansevieria cylindrica representatives in conditions of ex situ and in vitro are described. It is established, that the vege tative method of reproduction (especially by 20 centimetre cuttings, in autumn) is the more effective for traditional hothouse cultures in conditions of mode rate climate. The technique of the microclonal breeding of this species is optimized. Plantsregene rants are obtained by indirect organogenesis from the callus of leaf explants. Висвітлено питання вегетативного розмноження представників Sansevieria cylindrica в умовах ex situ та in vitro. Встановлено, що при веденні традиційної культури в умовах оранжерей помірного клімату найефективнішим є вегетативний спосіб розмноження (найкраще 20 сантиметровими листковими живцями восени). Оптимізовано методику мікроклонального розмноження даного виду. Рослинирегенеранти отримували шляхом непрямого органогенезу з калюсу листкових експлантів. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2006-09-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/863 10.5281/zenodo.2567063 Plant Introduction; Vol 31 (2006); 60-65 Інтродукція Рослин; Том 31 (2006); 60-65 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377819 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/863/827 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Ivannikov, R.V. Khejlyk, O.K. Вегетативне розмноження Sansevieria cylindrica Boj. (Dracaenaceae Salisb.) в умовах оранжерейної культури та культури in vitro
title	Вегетативне розмноження Sansevieria cylindrica Boj. (Dracaenaceae Salisb.) в умовах оранжерейної культури та культури in vitro
title_alt	Vegetative reproduction of Sansevieria cylindrica Boj. (Dracaenaceae Salisb.) in conditions of hothouse culture and culture in vitro
title_full	Вегетативне розмноження Sansevieria cylindrica Boj. (Dracaenaceae Salisb.) в умовах оранжерейної культури та культури in vitro
title_fullStr	Вегетативне розмноження Sansevieria cylindrica Boj. (Dracaenaceae Salisb.) в умовах оранжерейної культури та культури in vitro
title_full_unstemmed	Вегетативне розмноження Sansevieria cylindrica Boj. (Dracaenaceae Salisb.) в умовах оранжерейної культури та культури in vitro
title_short	Вегетативне розмноження Sansevieria cylindrica Boj. (Dracaenaceae Salisb.) в умовах оранжерейної культури та культури in vitro
title_sort	вегетативне розмноження sansevieria cylindrica boj. (dracaenaceae salisb.) в умовах оранжерейної культури та культури in vitro
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/863
work_keys_str_mv	AT ivannikovrv vegetativereproductionofsansevieriacylindricabojdracaenaceaesalisbinconditionsofhothousecultureandcultureinvitro AT khejlykok vegetativereproductionofsansevieriacylindricabojdracaenaceaesalisbinconditionsofhothousecultureandcultureinvitro AT ivannikovrv vegetativnerozmnožennâsansevieriacylindricabojdracaenaceaesalisbvumovahoranžerejnoíkulʹturitakulʹturiinvitro AT khejlykok vegetativnerozmnožennâsansevieriacylindricabojdracaenaceaesalisbvumovahoranžerejnoíkulʹturitakulʹturiinvitro

Вегетативне розмноження Sansevieria cylindrica Boj. (Dracaenaceae Salisb.) в умовах оранжерейної культури та культури in vitro

Institution

Similar Items