Продуктивність штучних лісових насаджень у підзоні типчаково-ковилових степів
The productivity of the artificial forest planting in souths steppes is studied. It is set that biological productivity of planting depends on culture specie and age of xyliums which accumulate most biomass in third or in fourth agedependent groups. Most indexes of grassy vegetation biomass are char...
Saved in:
| Date: | 2006 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2006
|
| Online Access: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/865 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Plant Introduction |
| Download file: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860124250862518272 |
|---|---|
| author | Shevchuk, N.J. |
| author_facet | Shevchuk, N.J. |
| author_sort | Shevchuk, N.J. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-12-26T21:33:34Z |
| description | The productivity of the artificial forest planting in souths steppes is studied. It is set that biological productivity of planting depends on culture specie and age of xyliums which accumulate most biomass in third or in fourth agedependent groups. Most indexes of grassy vegetation biomass are characte ristic for the 35–40 years planting. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2567069 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:46:30Z |
| format | Article |
| fulltext |
71ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 3
Лісові насадження у підзоні типчаково�ко�
вилових степів представлені переважно
штучними масивами деревних культур.
Природні і штучні лісові масиви розташова�
ні головним чином уздовж річок, на схилах
річкових долин, балок, ярів. Перші штучні
лісові екосистеми у підзоні південних чор�
ноземів були створені у середині XIX ст.
Так, 1843 р. в Єкатеринославській губернії
утворене степове зразкове Велико�Ана�
дольське лісництво.
На території Правобережного Придні�
пров'я в 1876 р. на місці колишнього байрач�
ного лісу в умовах балочного ландшафту
було закладено Комісаровській ліс. Тут по�
ширені різні лісові насадження, значні пло�
щі займають посадки акації білої. В 1881 р.
на крутому правому березі річки Саксагані
лісоводом С.Ф. Храмовим була організована
перша посадка дерев, яка стала основою
Грушеватського лісу [8].
Великі за площею експериментальні
штучні масиви почали висаджувати у по�
сушливих районах Миколаївської обл. у ме�
жах "Володимирівської дачі", в Херсон�
ській обл. (Заградівське лісництво) та в
Дніпропетровській обл. (Широківське ліс�
ництво) [7].
Штучні лісові екосистеми в степовій зоні
ростуть в екологічних умовах, які є неспри�
ятливими для них [2]. Тому дуже важливо
дослідити їх продуктивність, встановити
закономірності змін біологічної продуктив�
ності залежно від виду лісових культур та
їх віку.
Дослідження проводили у 2003 р. у лісо�
вих насадженнях Володимирського, Загра�
дівського та Широківського лісництв.
Володимирське лісництво розташоване
на вододілі між річками Інгулець і Вісунь
біля с. Лісове Казанківського району Мико�
лаївської обл. Ґрунти — південні чорнозе�
ми. Насадження представлені різновікови�
ми культурами з гледичії колючої (Gleditsia
triacanthos L.), дуба звичайного (Quercus
robur L.) та робінії звичайної (Robinia pseu�
doacacia L.), в яких були закладені ділянки
1—7 (табл. 1).
Заградівське лісництво розташоване у
Високопільскому районі Херсонської обл.
на аренних пісках р. Інгулець. Ґрунти —
примітивні, сформовані на піщаних відкла�
деннях. Лісові насадження представлені
сосною кримською (Pinus pallasiana D. Don)
(діл. 8).
Широківське лісництво розташоване в
Широківському районі Дніпропетровської
обл. Лісові культури представлені сосною
кримською і звичайною (Pinus pallasiana,
Pinus sylvestris L.) (діл. 9) на дерново�боро�
вих ґрунтах, сформованих на піщаних від�
кладеннях р. Інгулець, та дібровами жовто�
акацієвою і жовтоакацієво�бруслиновою
(діл. 10, 11) на чорноземах південних.
УДК 581.9:634.0.232
Н.Ю. ШЕВЧУК
Криворізький ботанічний сад НАН України
Україна, 50089 м. Кривий Ріг, вул. Маршака, 50
ПРОДУКТИВНІСТЬ ШТУЧНИХ ЛІСОВИХ НАСАДЖЕНЬ
У ПІДЗОНІ ТИПЧАКОВОzКОВИЛОВИХ СТЕПІВ
Вивчено продуктивність штучних лісових насаджень у підзоні типчаково�ковилових степів. Встановлено, що
біологічна продуктивність насаджень залежить від виду культури, видових особливостей та віку лісових угрупо�
вань. Трав'янистий покрив формує невелику біомасу, величина якої залежить від освітленості поверхні ґрунту.
Найбільші показники біомаси трав'янистої рослинності характерні для насаджень віком 35—40 років.
© Н.Ю. ШЕВЧУК, 2006
72 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 3
НН..ЮЮ.. ШШееввччуукк
Лісотаксаційні характеристики отримані
згідно із загальноприйнятими методиками
[1, 5]. Таксаційні показники визначали за
150 промірами на кожній ділянці. Результа�
ти статистично оброблені і достовірні на рів�
ні 5% [5]. Вивчення надземної фітомаси
трав'янистої рослинності проводили за ме�
тодом укісних квадратів розміром 1 м2 з виз�
наченням абсолютно сухої маси [6].
Таксаційні показники діаметрів на рівні
кореневої шийки і на висоті 1,3 м та загаль�
на висота в насадженнях гледичії колючої
збільшуються з віком. Однак у деревоста�
нах віком понад 50 років (діл. 3) вони по�
мітно менші, що зумовлено розташуванням
цієї ділянки на невеликому піднятті, вона
вища за інші ділянки на 0,4—0,5 м (табл. 2).
Такі підняття та пониження виявлено при
закладанні профілю інструментальної ніве�
ліровки через "Володимирівську дачу" [3].
У насадженні дуба звичайного віком
35—40 років (діл. 5), розташованому у неве�
ликому зниженні, зафіксоване помітне збіль�
шення таксаційних показників, особливо
висоти дерев, що підтверджує думку
Г.М. Висоцького [4] про провідну роль рівня
зволоження у формуванні лісових насад�
жень із цієї породи.
Насадження із робінії звичайної віком
понад 50 років (діл. 7) мають таксаційні па�
раметри, близькі до тих, які притаманні де�
ревостанам із дуба звичайного у відносно
сприятливих умовах (табл. 2).
Діаметри та висота дерев у соснових лі�
сах залежать як від віку насаджень, так і від
запасів гумусу. Так, останній у насаджен�
нях сосни кримської віком 30 років (діл. 8)
становить 12 т/га, а в угрупованнях сосни
кримської та с. звичайної віком понад 50 ро�
ків — 50 т/га (діл. 9) (табл. 2).
Більш чітко проявляється вплив запасів
гумусу на таксаційні показники в дібровах
на схилах (діл. 10, 11). Так, при збільшенні
запасів гумусу із 73 до 112 т/га висота на�
саджень зростає із 13,7 до 19,9 м, а діаметр
на висоті 1,3 м відповідно з 16,9 до 21,7 м
(табл. 2).
За таксаційними показниками визначе�
но біомасу та запаси у лісових насадженнях
(табл. 3).
Таблиця 1. Характеристика дослідних ділянок
1 Гледичія колюча 25—30 Освітлений Південні чорноземи
2 Гледичія колюча 35— Освітлений Південні чорноземи
3 Гледичія колюча Понад 50 Освітлений Південні чорноземи
4 Дуб звичайний 25—30 Тіньовий Південні чорноземи
5 Дуб звичайний 35—40 Тіньовий Південні чорноземи
6 Дуб звичайний Понад 50 Тіньовий Південні чорноземи
7 Робінія звичайна Понад 50 Напівосвітлений Південні чорноземи
8 Сосна кримська 30 Напівтіньовий Примітивні, сформовані
на піщаних відкладеннях
р. Інгульця
9 Сосна кримська
та сосна звичайна Понад 50 Напівтіньовий ДерновоVборові,
сформовані на піщаних
відкладеннях р. Інгулець
10 Дуб, жовта акація 35—40 Тіньовий Південні чорноземи
11 Дуб, жовта акація,
бруслина 35—40 Тіньовий Південні чорноземи
№
ділянки
Культура Вік, років Тип світлової структур Тип ґрунту
73ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 3
ППррооддууккттииввннііссттьь шшттууччнниихх ллііссооввиихх ннаассаадджжеенньь уу ппііддззоонніі ттииппччааккооввоо��ккооввииллооввиихх ссттееппіівв
У насадженнях гледичії колючої та дуба
звичайного (діл. 1—6) загальний об'єм дере�
вини при збільшенні віку поступово зрос�
тає, а найбільший запас біомаси спос�
терігався у віці 35—40 років, що свідчить
про максимальне нагромадження запасів
деревини в цьому віці (табл. 3). У більш зрі�
лому віці спостерігається зменшення як
об'єму стовбурів, так і загального об'єму на�
саджень та загальної маси деревини, що зу�
мовлене погіршенням умов унаслідок неве�
ликого підняття і, відповідно, зміни рівня
зволоження. Слід зазначити, що рівень
нагромадження гумусу залежно від віку
насаджень відрізняється мало. Так, в угру�
пованнях віком 35—40 років він становить
312 т/га, а в насадженнях віком понад 50 ро�
ків — 308 т/га. Аналогічно змінюються по�
казники, що характеризують масу дереви�
ни, листя та гілок.
У насадженнях дуба звичайного (діл. 4—
6) маса деревини дещо зростає з віком, але
максимальної величини досягає в дерево�
станах віком 35—40 років (діл. 5), що слід
розглядати як вплив підвищеного рівня зво�
ложення (табл. 3). Показники загальної маси
мають схожі тенденції. Загальна маса дере�
вини в дубняках істотно менша, ніж у наса�
дженнях гледичії колючої, що пов'язано з
видовою здатністю до реалізації продук�
ційного потенціалу. Маса складових частин
(гілок, листя) також залежить від віку.
Таблиця 2. Таксаційні показники лісових насаджень у підзоні типчаковоzковилових степів
№
д
іл
я
н
к
и
N
Діаметр на рівні кореневої шийки
N
Діаметр на висоті 1,3 м
N
Загальна висота насаджень
M ± m σ V,
%
P,
%
M ± m σ V,
%
P,
%
M ± m σ V,
%
P,
%
1 150 18,89±0,41 5,059 26,8 2,2 150 14,0±0,3 3,666 26,2 2,1 15 16,97 0,4 1,552 9,1 2,4
2 153 22,41±0,35 4,373 19,5 1,6 153 17,54±0,29 3,612 20,6 1,7 15 21,77 0,34 1,335 6,1 1,6
3 153 18,58±0,4 4,939 26,6 2,1 153 14,35±0,32 3,922 27,3 2,2 15 18,17 0,32 1,234 6,8 1,8
4 150 20,13±0,3 3,639 18,1 1,5 150 16,4±0,25 3,093 18,9 1,5 15 11,23 0,21 0,799 7,1 1,8
5 154 24,98±0,41 5,127 20,5 1,7 154 20,35 0,35 4,356 21,4 1,7 15 14,1±0,31 1,183 8,4 2,2
6 153 21,01±0,4 4,896 23,3 1,9 154 16,83±0,33 4,107 24,4 2,0 15 11,43±0,18 0,704 6,2 1,6
7 153 25,81±0,47 5,859 22,7 1,8 153 21,2±0,41 5,022 23,7 1,9 15 15,43±0,32 1,223 7,9 2,0
8 150 22,72±0,33 4,05 17,8 1,5 150 18,95±0,72 8,86 46,7 3,8 15 11,7±0,45 1,74 14,9 3,8
9 152 28,88±0,45 5,546 19,2 1,6 152 23,9±0,38 4,704 19,7 1,6 15 23,37±0,74 2,85 13,3 3,4
10 148 23,3±0,42 5,058 21,7 1,8 148 16,9±0,29 3,524 20,9 1,7 15 13,7±0,57 2,21 16,1 4,2
11 148 29,22±0,51 6,259 21,4 1,8 148 21,69±0,34 4,194 19,3 1,6 15 19,9±0,82 3,158 15,9 4,1
Примітки: N — кількість промірів; M ± m — середнє арифметичне та похибка; σ — середнє квадратичне
відхилення; V — коефіцієнт варіації; P — показник достовірності.
№
д
іл
я
н
к
и
W, м3
Wзаг.,
м3
Мдер.,
т/га
Мгіл.,
т/га
Млист.,
т/га
Mзаг.,
т/га
Таблиця 3. Показники біомаси та запаси
деревини у лісових насадженнях у підзоні
типчаковоzковилових степів
1 0,14 264,97 198,73 29,81 7,95 236,48
2 0,3 307,09 230,32 34,55 9,21 274,08
3 0,19 275,52 206,64 31,0 8,27 245,9
4 0,14 142,87 108,53 18,46 7,6 134,64
5 0,27 222,47 169,08 28,74 11,84 209,66
6 0,15 152,76 116,1 19,74 8,13 143,96
7 0,32 231,39 192,06 32,65 9,6 234,31
8 0,2 253,37 131,75 18,44 7,9 158,1
9 0,56 489,0 254,28 35,6 15,26 305,13
10 0,17 142,58 108,36 18,42 7,59 134,37
11 0,39 368,9 280,36 47,66 19,63 347,65
Примітки: W — об'єм одного дерева; Wзаг. — загальний
об'єм насаджень; Мдер. — маса деревини; Мгіл. — маса
гілок; Млист. — маса листя; Mзаг. — запас біомаси.
74 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 3
НН..ЮЮ.. ШШееввччуукк
Біомаса одного дерева в насадженнях
робінії звичайної віком понад 50 років (діл. 7)
найбільша, що пов'язано з повною реалі�
зацією потенційних можливостей цієї куль�
тури в 50�річному віці, але внаслідок рідко�
го стояння загальний об'єм і маса в цих де�
ревостанах менші, ніж в угрупованнях гле�
дичії колючої (табл. 3).
Вік і бідність субстрату істотно впливають
на об'єм деревини сосни. Він максимальний у
насадженнях сосни кримської та с. звичай�
ної віком понад 50 років (діл. 9) (0,56 м3), не�
зважаючи на те, що в деревостанах віком
30 років (діл. 8) кількість дерев майже в 1,5 ра�
за більша (1280 екз./га), однак у соснових
насадженнях віком понад 50 років у 1,9 раза
більший загальний об'єм деревини. Слід
зазначити, що аналогічно змінюються по�
казники маси гілок та шпильок (табл. 3).
Поліпшені умови існування в діброві
жовтоакацієво�бруслиновій (діл. 11) (запаси
гумусу) істотно впливають на запаси біома�
си в цілому та її фракції. В несприятливих
умовах в діброві жовтоакацієвій (діл. 10)
зростає конкуренція, яка впливає на показ�
ники, що характеризують нагромадження
біомаси (табл. 3).
Біомаса трав'янистої рослинності в угру�
пованнях гледичії колючої не перевищує
0,17 кг/м2, тобто менше 1% від загальної
надземної маси. Із збільшенням віку насад�
жень загальна біомаса трави поступово
зростає, що зумовлено розрідженням дере�
востанів (табл. 4).
У насадженнях дуба звичайного віком
25—30 років (діл. 4) участь трав приблизно
така сама, як і в угрупованнях гледичії ко�
лючої віком понад 50 років.
У деревостанах дуба звичайного віком
35—40 років (діл. 5), де умови зволоження
дещо поліпшені і розвинутий чагарниковий
ярус, трав'яниста рослиність відсутня, а в
угрупованнях віком понад 50 років (діл. 6) її
участь становить 0,76%. Приблизно така са�
ма вона і в насадженнях робінії звичайної
(діл. 7), але за абсолютною величиною істот�
но більша (табл. 4).
В екстремальних умовах в угрупованнях
сосни кримської віком 30 років (діл. 8) тра�
в'янистий покрив представлений поодино�
кими особинами, а в дібровах на змитих
ґрунтах (діл. 10) він повністю відсутній.
У насадженнях сосни кримської та
с. звичайної віком понад 50 років (діл. 9)
участь трав'янистої рослинності у загаль�
ній біомасі становить 0,61%, а в діброві жов�
тоакацієво�бруслиновій (діл. 11), де нагро�
маджується більше гумусу, цей показник
Таблиця 4. Сумарна біомаса деревних і трав'янистих угруповань, кг/м2
1 23,65 0,113 23,76 0,48
2 27,41 0,152 27,56 0,55
3 24,59 0,168 24,76 0,68
4 13,46 0,09 13,55 0,66
5 20,97 — 20,97 — 2
6 14,4 0,11 14,51 0,76
7 23,43 0,19 23,62 0,8
8 15,81 — 15,81 —
9 30,51 0,186 30,7 0,61
10 13,44 — 13,44 —
11 34,77 0,285 35,06 0,81
№
ділянки
Біомаса деревних порід
Біомаса трав'янистої
рослинності 1 Σ Участь трав, %
Примітки: 1 — середні дані за 2 роки; 2 — трав'янисті рослини майже відсутні.
досягає 0,81%, тобто є найбільшим за абсо�
лютною величиною (табл. 4).
Таким чином, загальна біомаса лісових
угруповань залежить від видових особли�
востей та віку лісових насаджень. Макси�
мальною вона є в діброві жовтоакацієво�
бруслиновій. При погіршенні екологічних
умов цей показник істотно зменшується. На
рівнинних ділянках найсприятливіші умо�
ви створюються в мікрозападинах, де дере�
востани із дуба звичайного повністю реалі�
зують свій потенціал.
Угруповання з гледичії колючої здатні
швидко нарощувати загальну біомасу, за
цим показником вони перевищують наса�
дження з робінії звичайної. Сосна віком по�
над 50 років формує біомасу, що значно пе�
ревищує таку гледичії колючої.
Трав'янистий покрив формує невелику
біомасу, величина якої залежить від освіт�
леності поверхні ґрунту.
1. Анучин Н.П. Лесная таксация. — М.: Лесн.
пром�сть, 1982. — 552 с.
2. Бельгард А.Л. Степное лесоведение. — М.:
Лесн. пром�сть, 1971. — 338 с.
3. Волков В.В., Сметана М.Г. До вивчення
структури рослинного покриву "Володимирівської
дачі" // Проблеми екології та екологічної освіти:
Матеріали I міжнар. наук. конф. — Кривий Ріг:
І.В.І., 2002. — С. 123—125.
4. Высоцкий Г.Н. Водоразделы и увлажнение
степей. — М.: Изд�во Всесоюз. акад. с.�х. наук им.
В.И. Ленина, 1937. — 20 с.
5. Зайцев Г.Н. Математика в эксперименталь�
ной ботанике. — М.: Наука, 1990. — 296 с.
6. Родин Л.Е., Ремезов Н.П., Базилевич Н.И. Ме�
тодические указания к изучению динамики и био�
логического круговорота в фитоценозах. — Л.: На�
ука, 1967. — 141 с.
7. Скородумов О.С. Вплив лісових насаджень
на грунти в степу. — К.: Вид�во Укр. акад. с.�г. наук,
1959. — 220 с.
8. Экологические основы природопользования /
Н.П. Грицан, Н.В. Шпак, Г.Г. Шматков и др. —
Днепропетровск: ИППЭ НАН Украины, 1998. —
409 с.
Рекомендував до друку
М.Г. Сметана
Н.Ю. Шевчук
Криворожский ботанический сад НАН Украины,
Украина, г. Кривой Рог
ПРОДУКТИВНОСТЬ ИСКУССТВЕННЫХ
ЛЕСНЫХ НАСАЖДЕНИЙ В ПОДЗОНЕ
ТИПЧАКОВО�КОВЫЛЬНЫХ СТЕПЕЙ
Изучена продуктивность искусственных лесных
насаждений в подзоне типчаково�ковыльных сте�
пей. Установлено, что биологическая продуктив�
ность насаждений зависит от вида культуры, видо�
вых особенностей и возраста лесных сообществ.
Травянистый покров формирует небольшую био�
массу, величина которой зависит от освещенности
поверхности земли. Наибольшие показатели био�
массы травянистой растительности характерны
для насаждений в возрасте 35—40 лет.
N. J. Shevchuk
Kriviy Rig Botanical Garden,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Kriviy Rig
PRODUCTIVITY OF ARTIFICIAL FOREST
PLANTING IN SOUTH STEPPES
The productivity of the artificial forest planting in
souths steppes is studied. It is set that biological pro�
ductivity of planting depends on culture specie and
age of xyliums which accumulate most biomass in
third or in fourth age�dependent groups. Most
indexes of grassy vegetation biomass are characte�
ristic for the 35—40 years planting.
75ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 3
ППррооддууккттииввннііссттьь шшттууччнниихх ллііссооввиихх ннаассаадджжеенньь уу ппііддззоонніі ттииппччааккооввоо��ккооввииллооввиихх ссттееппіівв
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-865 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:46:30Z |
| publishDate | 2006 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/8d/75451f784f21af24d9e183fea90d288d.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-8652019-12-26T21:33:34Z Productivity of artificial forest planting in south steppes Продуктивність штучних лісових насаджень у підзоні типчаково-ковилових степів Shevchuk, N.J. The productivity of the artificial forest planting in souths steppes is studied. It is set that biological productivity of planting depends on culture specie and age of xyliums which accumulate most biomass in third or in fourth agedependent groups. Most indexes of grassy vegetation biomass are characte ristic for the 35–40 years planting. Вивчено продуктивність штучних лісових насаджень у підзоні типчаково-ковилових степів. Встановлено, що біологічна продуктивність насаджень залежить від виду культури, видових особливостей та віку лісових угруповань. Трав’янистий покрив формує невелику біомасу, величина якої залежить від освітленості поверхні ґрунту. Найбільші показники біомаси трав’янистої рослинності характерні для насаджень віком 35–40 років. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2006-09-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/865 10.5281/zenodo.2567069 Plant Introduction; Vol 31 (2006); 71-75 Інтродукція Рослин; Том 31 (2006); 71-75 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377819 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/865/829 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Shevchuk, N.J. Продуктивність штучних лісових насаджень у підзоні типчаково-ковилових степів |
| title | Продуктивність штучних лісових насаджень у підзоні типчаково-ковилових степів |
| title_alt | Productivity of artificial forest planting in south steppes |
| title_full | Продуктивність штучних лісових насаджень у підзоні типчаково-ковилових степів |
| title_fullStr | Продуктивність штучних лісових насаджень у підзоні типчаково-ковилових степів |
| title_full_unstemmed | Продуктивність штучних лісових насаджень у підзоні типчаково-ковилових степів |
| title_short | Продуктивність штучних лісових насаджень у підзоні типчаково-ковилових степів |
| title_sort | продуктивність штучних лісових насаджень у підзоні типчаково-ковилових степів |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/865 |
| work_keys_str_mv | AT shevchuknj productivityofartificialforestplantinginsouthsteppes AT shevchuknj produktivnístʹštučnihlísovihnasadženʹupídzonítipčakovokovilovihstepív |