Біологічні особливості та розмноження деяких трав’янистих ксеро- та мезофітів
The results of the study of the biological peculiarities and possibilities of the reproduction of some grassy xero- and mesophytes are given.
Gespeichert in:
| Datum: | 2006 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2006
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/871 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860124275564871680 |
|---|---|
| author | Sidoruk, T.N. Ishchuk, L.P. |
| author_facet | Sidoruk, T.N. Ishchuk, L.P. |
| author_sort | Sidoruk, T.N. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-12-26T21:46:08Z |
| description | The results of the study of the biological peculiarities and possibilities of the reproduction of some grassy xero- and mesophytes are given. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2567095 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:46:34Z |
| format | Article |
| fulltext |
98 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 3
Розмноження — це головна біологічна
функція живого організму, яка не тільки за�
безпечує існування виду як такого, а й ево�
люцію виду і розселення його по тій чи іншій
території. Не зовсім зрозуміла взаємозу�
мовленість та співвідношення насіннєвого і
вегетативного розмноження. Як у монокар�
пиків, так і у полікарпиків різних життєвих
форм генеративна стадія дуже ослаблює
розвиток асиміляційної поверхні, порушує
кореневолисткову кореляцію, призводить до
старіння. Можливо, існує обернена залеж�
ність, коли послаблення процесів росту сти�
мулює настання генеративної фази [2].
М.О. Любинський [3] зазначає, що розм�
ноження однієї і тієї самої рослини однаково
легко вегетативним шляхом і насінням май�
же не трапляється. Однак, це легко спросто�
вується рясним плодоношенням і високим
відсотком укорінення живців у очитків,
гвоздик, сонцецвітів та інших рослин.
Основною метою роботи було вивчення
насіннєвого і вегетативного розмноження
ксерофітів, які представлені в основному
гео� та гемікриптофітами.
Вегетативне розмноження вивчали за
методикою І.В. Верещагіної [1], насіннєву
продуктивність — за методикою С.С. Хар�
кевича [2].
Серед відібраних рослин є вічнозелені та
літньозелені. Більшість добре розмножу�
ється як насінням, так і вегетативно, і лише
деякі розмножуються (в інших умовах)
тільки вегетативно.
До вічнозелених належать гвоздики,
іберіси, очитки та інші.
Dianthus gratianopolitanus Vill., D. plu�
marius L. (родина Cariophyllaceae Juss.) ма�
ють багато спільного. Насіння достигає в
другій половині липня, зав'язуючи відпо�
відно 72,3 і 75,8%, коефіцієнт семініфікації
(Кс) становить відповідно 0,62 і 0,69. Легко
розмножуються посівом насіння безпосе�
редньо в ґрунт як навесні, так і восени. В
перший рік утворюють злегка розгалуже�
ний "кущик", починають цвісти на другий
рік.
Добре розмножуються живцями (в хо�
лодний парник, в гряди туманоутворюючої
установки (ТУ). Коріння з'являється через
25—35 днів з укоріненням 95—98 %, росли�
ни зацвітають у перший рік. За наявності
теплиці — чудовий матеріал для вигонки,
оскільки живці, взяті в жовтні, укоріню�
ються і масово цвітуть уже в лютому.
Iberis sempervirens L., I. saxatilis L. (роди�
на Brassicaceae Burnett.) мають у стручечку
по одній, зрідка по дві насінини. На одному
суцвітті утворюється по 62,3—64,1 насінини
та 100,1—109,4 насіннєвих зачатків, Кс —
0,57—0,59. Близько 37% квіток насіння не
утворюють.
Розмножуються насінням і живцями.
Посів можливий як навесні, так і восени.
Живцювати краще після цвітіння. Для
живців нарізають верхівки пагонів довжи�
ною до 5—8 см. У грядах ТУ коріння почи�
нає утворюватися через 40—45 днів при
73,8—78,6% укоріненні.
УДК 581.48:581.5
Т.М. СИДОРУК, Л.П. ІЩУК
Національний дендрологічний парк "Софіївка" — Науково�дослідний інститут НАН України
Україна, 20300 м. Умань, вул. Київська, 12а
БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА РОЗМНОЖЕННЯ
ДЕЯКИХ ТРАВ'ЯНИСТИХ КСЕРОz ТА МЕЗОФІТІВ
Наведено результати вивчення біології та особливостей насіннєвого і вегетативного розмноження деяких трав'я�
нистих ксеро� та мезофітів.
© Т.М. СИДОРУК, Л.П. ІЩУК, 2006
99ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 3
ББііооллооггііччнніі ооссооббллииввооссттіі ттаа ррооззммнноожжеенннняя ддееяяккиихх ттрраавв''яяннииссттиихх ккссеерроо�� ттаа ммееззооффііттіівв
Sedum kamtschaticum Fisch. (родина
Crassulaceae DC.) розмножується насінням
при поверхневому посіві навесні (62—71%
схожості) і восени (61—70%). Розмножуєть�
ся живцями, які краще брати до цвітіння
маточної рослини. Можливе розмноження
поділом як навесні, так і восени.
Sedum oppositifolium Sims., S. spurium
Bieb. (родина Crassulaceae) мають Кс 0,79 і
0,81 відповідно. При весняному посіві схо�
жість становить 70—75%, при осінньому —
70—75%. Посів краще проводити в парник,
тому що насіння дуже дрібне і потребує, як і
попередній вид, поверхневого посіву.
Протягом вегетаційного сезону рослину
можна живцювати, беручи живці 4—7 см
завдовжки, фактично по всій довжині паго�
на. Укорінення — 98—100%. У перший рік
сіянці утворюють "кущ" 15 см діаметром, а
при укоріненні навесні і восени його роз�
міри досягають 25—30 см.
Helianthemum apenninum (L.) Mill. та H.
nummularium (L.) Mill. (родина Cistaceae
Juss.) добре розмножуються насінням (посів
навесні і восени), сіянці зацвітають на дру�
гий рік. Насіння добре зберігає схожість.
Рослини дають самосів.
Добре розмножуються сонцецвіти і жив�
цями, взятими з приросту поточного року.
Беруть живці 8—10 см довжиною і живцю�
ють у холодний парник або в ТУ (укорінен�
ня — 90,3—91,5%). Рослини з живців за роз�
витком кращі, ніж сіянці.
Stachys byzantia C. Koch. (родина Lamia�
ceae Lindl.) розмножується насінням, поділом
куща і живцями. Насіння висівається навесні
і восени, сіянці зацвітають на 3—4�й рік.
Поділ кущів краще проводити в кінці лі�
та — на початку осені, хоча при регулярно�
му поливі влітку рослини також добре при�
живаються.
Для живців беруть частки стебла довжи�
ною 8—12 см, також непогано укорінюють�
ся нижні листки.
До літньозелених можна віднести Nepeta
mussinii Spreng. (родина Lamiaceae), яка
успішно розмножується насінням, поділом
куща, стебловими живцями і дає самосів.
Посів можна проводити як навесні, так і
восени. Активно розмножується спонтанно
завдяки розростанню кореневищ. Поділ
краще проводити на початку осені, а вкорі�
нення стеблових живців — у червні — липні.
Helleborus pиrpurascens Waldst. et Kit.
(родина Ranunculaceae Juss.) розмножуєть�
ся свіжозібраним насінням. Сіянці з'явля�
ються навесні наступного року при схо�
жості 58—65% і зацвітають на третій рік.
Схожість при зберіганні насіння різко зни�
жується. Спостерігали самосів. Можна
розмножувати і поділом кущів, який краще
проводити в кінці серпня — на початку ве�
ресня, а також навесні після цвітіння.
Sedum spectabile Boreau (родина Crassu�
laceaе) насіння утворює лише в роки з піз�
ньою і теплою осінню, схожість його низька.
Добре розмножується живцями, як стеб�
ловими, так і листковими, але листки для
вкорінення краще зривати. Кращий строк
живцювання — друга половина травня.
Живці беруть з одним міжвузлям. Восени
(вересень), якщо є теплиця, можна живцю�
вати стебла і отримати навесні посадковий
матеріал.
Artemisia stellerana Bess. (родина Astera�
ceae Dum.) добре розмножується насінням,
поділом і живцями. Насіння, висіяне навесні
і восени, має схожість 45—65%. Живці мож�
на брати протягом усього вегетаційного пе�
ріоду, але найкраще (укорінення 98,34%) —
після цвітіння.
Phyopsis stylosa (Trin.) Jack. (родина
Rubiaceae Juss.) розмножується насінням
(посів навесні), поділом рослин (навесні).
Схожість — 32—41%; укорінення 52—60%.
Частина рослин, як вічнозелених, так і
літньозелених, у наших умовах не утворю�
ють насіння, але добре себе почувають,
більшість з них цвіте. Група таких рослин
добре розмножується вегетативно — поді�
лом і живцями.
Veronica armena Boiss. et Huet (родина
Scrophulariaceae Juss.) рясно цвіте, але на�
сіння не дає. Добре розмножується живця�
ми, взятими з будь�якої частини пагона про�
тягом майже всього вегетаційного періоду,
100 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 3
ТТ..ММ.. ССииддоорруукк,, ЛЛ..ПП.. ІІщщуукк
укорінюючись на 90,5—98,7% через 15—20
днів.
Pachysandra terminalis Sieb. et Zucc. (ро�
дина Buxaceae Dum.). В умовах регіону насін�
ня не дає, цвіте слабо. Добре розмножується
поділом куща і живцями. Кращі результати
(укорінення 69,7—87,6%) спостерігається
при живцюванні навесні в ТУ з використан�
ням суміші торфу і піску (1:1). Укорінення
відбувається протягом 28—35 днів.
Phlox subulata L. (родина Polemoniaсеае
Juss.) практично не плодоносить. Добре
розмножується поділом (краще восени) та
живцями (серпень — початок вересня).
Живці в ТУ і холодних парниках дають від�
повідно 98,3 і 89,5% укорінення. Процес уко�
рінення триває 15—23 дні.
Ceratostigma plumbaginoides Bunge (ро�
дина Plumbaginaceae Juss.) розмножується
поділом кореневищ (відростає в кінці трав�
ня — в перших числах червня) і зеленими
живцями, які вкорінюються в червні. Корін�
ня з'являється лише пізно восени або на�
весні наступного року. 72,3% укорінення от�
римано при живцюванні в ТУ і 65,8% — у
холодний парник.
Проведені багаторічні досліди показали,
що вічнозелені ґрунтопокривні рослини
(трав'янисті, напівздерев'янілі та здерев'я�
нілі) добре розмножуються живцями при
наявності листків. Живці, в яких листкові
пластинки зрізані наполовину, також уко�
рінюються досить добре. Однак у живців без
листків відсоток укорінення дуже низький.
Тип живця залежить як від строків жив�
цювання, так і від виду. Наприклад, у его�
ніхона найкраще укорінюється верхівка па�
гона, у сонцецвіта коріння утворюється ли�
ше у базальній частині, а у вероніки тав�
річної — уздовж усього живця, крім
верхівки.
Для успішного вкорінення також має
значення розмір живця. У трав'янистих
рослин його довжина коливається від 2 до
8 см, це особливо стосується апікальної час�
тини пагона. Так, верхівкова частина па�
гонів Iberis sempervirens при довжині жив�
ця 10—12 см укорінювалася лише на 35,3%,
тоді як при довжині 5—7 см — на 68,5%. Це,
ймовірно, пояснюється тим, що довгий жи�
вець має велику кількість листків, у зв'язку
з чим збільшується площа випаровування, і
живець легко підсихає.
З наведеного вище видно, що для ґрунто�
покривних рослин найбільш ефективним є
розмноження живцюванням, яке дає мож�
ливість отримати велику кількість посадко�
вого матеріалу.
1. Верещагина И.В. Вегетативное размножение
декоративных многолетников. — Барнаул: Ал�
тайск, 1977. — 110 с.
2. Левина Р.В. Репродуктивная биология се�
менных растений (обзор проблемы). — М.: Наука,
1981. — 93 с.
3. Любинский Н.А. Физиологические основы
вегетативного размножения растений. — К.: Изд�
во АН УССР, 1957. — 222 с.
4. Харкевич С.С. Полезные растения природной
флоры Кавказа и их интродукция на Украине. —
К.: Наук. думка, 1966. — 300 с.
Рекомендував до друку
П.Є. Булах
Т.М. Сидорук, Л.П. Ищук
Национальный дендрологический парк "Софиев�
ка" — Научно�исследовательский институт НАН
Украины, Украина, г. Умань
БИОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ
И РАЗМНОЖЕНИЕ НЕКОТОРЫХ
ТРАВЯНИСТЫХ КСЕРО� И МЕЗОФИТОВ
Приведены результаты изучения биологии и осо�
бенностей семенного и вегетативного размножения
некоторых травянистых ксеро� и мезофитов.
T.N. Sidoruk, L.P. Ishchuk
National Dendrological Park Sofiyivka — Scientific
Research Institute, National Academy of Sciences of
Ukraine, Ukraine, Uman
BIOLOGICAL PECULIARITIES
AND REPRODUCTION OF THE GRASSY
XERO� AND MESOPHYTE
The results of the study of the biological peculiarities
and possibilities of the reproduction of some grassy
xero� and mesophyte are given.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-871 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:46:34Z |
| publishDate | 2006 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/86/ac4f92625d1fa4d59545548ac0034086.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-8712019-12-26T21:46:08Z Biological peculiarities and reproduction of the grassy xero- and mesophytes Біологічні особливості та розмноження деяких трав’янистих ксеро- та мезофітів Sidoruk, T.N. Ishchuk, L.P. The results of the study of the biological peculiarities and possibilities of the reproduction of some grassy xero- and mesophytes are given. Наведено результати вивчення біології та особливостей насіннєвого і вегетативного розмноження деяких трав’янистих ксеро- та мезофітів. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2006-09-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/871 10.5281/zenodo.2567095 Plant Introduction; Vol 31 (2006); 98-100 Інтродукція Рослин; Том 31 (2006); 98-100 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377819 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/871/835 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Sidoruk, T.N. Ishchuk, L.P. Біологічні особливості та розмноження деяких трав’янистих ксеро- та мезофітів |
| title | Біологічні особливості та розмноження деяких трав’янистих ксеро- та мезофітів |
| title_alt | Biological peculiarities and reproduction of the grassy xero- and mesophytes |
| title_full | Біологічні особливості та розмноження деяких трав’янистих ксеро- та мезофітів |
| title_fullStr | Біологічні особливості та розмноження деяких трав’янистих ксеро- та мезофітів |
| title_full_unstemmed | Біологічні особливості та розмноження деяких трав’янистих ксеро- та мезофітів |
| title_short | Біологічні особливості та розмноження деяких трав’янистих ксеро- та мезофітів |
| title_sort | біологічні особливості та розмноження деяких трав’янистих ксеро- та мезофітів |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/871 |
| work_keys_str_mv | AT sidoruktn biologicalpeculiaritiesandreproductionofthegrassyxeroandmesophytes AT ishchuklp biologicalpeculiaritiesandreproductionofthegrassyxeroandmesophytes AT sidoruktn bíologíčníosoblivostítarozmnožennâdeâkihtravânistihkserotamezofítív AT ishchuklp bíologíčníosoblivostítarozmnožennâdeâkihtravânistihkserotamezofítív |