Перспективи інтродукції унабі (Zizyphus jujuba Mill.) у Лісостепу України
The questions of distribution, introduction, selection, reproduction, use of Jujuba (Zizyphus jujuba Mill.) are elucidated, biomorfological characteristics are presented.
Збережено в:
| Дата: | 2006 |
|---|---|
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Англійська |
| Опубліковано: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2006
|
| Онлайн доступ: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/874 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Plant Introduction| _version_ | 1860124289223622656 |
|---|---|
| author | Krasovsky, V.V. Kudrenko, I.K. Moroz, P.A. |
| author_facet | Krasovsky, V.V. Kudrenko, I.K. Moroz, P.A. |
| author_sort | Krasovsky, V.V. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-12-27T11:41:40Z |
| description | The questions of distribution, introduction, selection, reproduction, use of Jujuba (Zizyphus jujuba Mill.) are elucidated, biomorfological characteristics are presented. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2567109 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:46:36Z |
| format | Article |
| fulltext |
15ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 2
Інтродукція — важливе джерело збагачен>
ня ресурсів плодових рослин, розширення
асортименту і збільшення виробництва пло>
дів в Україні. На особливу увагу заслугову>
ють інтродуценти, плоди яких вирізняються
високим вмістом вітамінів та інших біоло>
гічно активних речовин і завдяки цьому їх
можна вживати як лікувально>профілак>
тичні засоби. Введення в культуру нових
видів плодових рослин сприятиме забезпе>
ченню зростаючих потреб населення Ук>
раїни у високоякісних плодах з радіопро>
текторними та антиоксидантними власти>
востями, що набуває важливого значення в
умовах забрудненого навколишнього сере>
довища.
Однією з таких культур є унабі (Zizyphus
jujuba Mill.) — цінна плодова, лікарська, ме>
доносна та декоративна рослина. Рід Zizy>
phus Mill. належить до родини Rhamnaceae
Juss. (порядок Rhamnales) і нараховує бли>
зько 80 видів, які зростають у тропіках і суб>
тропіках. У культурі відомі такі види: Zizy>
phus jujuba, Z. lotus Lam., Z. mauritiana Lam.,
Z. mistol Cris., Z. mucronata Willd., Z. spina
сhristi Willd. Найважливіше промислове
значення має унабі (зізіфус справжній) —
основна плодова культура Китаю. Центром
походження культури унабі є Північний Ки>
тай, де його культивують понад 4 тис. років і
створено близко 350 сортів [4, 5]. Значні
площі ця культура займає в Індії, Пакис>
тані, Афганістані, Турції, Ірані, Кореї. Виро>
щують унабі також у країнах Середземно>
мор’я і навіть у південних районах Австрії і
Швейцарії. Інтродукована ця рослина і в
Північну Америку, де вирощується в про>
мислових масштабах [1, 5, 8, 20].
В Азербайджан крупноплідні форми
унабі було завезено в 1932 р. Шляхом між>
сортових схрещувань азербайджанські пло>
доводи вивели нові сорти — Ордубані, Іра>
да, Арзу, Апшерон. У південно>західних
районах Узбекистану культуру унабі впро>
ваджено науковцями Самаркандського філі>
алу Науково>дослідного інституту садівни>
цтва, виноградарства і виноробства ім. акад.
Р.Р. Шредера. В Таджикистані унабі вивча>
ють з 1972 р., коли на Вахшській дослідній
станції субтропічних культур було закла>
дено дослідний сад. У 1980 р. серед сіянців
відібрали кращі форми, які після сортовип>
робування отримали назви "Вахшський",
"Дружба", "Бурнім", "Южанін". Створені в
республіках колишнього Радянського Со>
юзу сорти унабі вирощують у Краснодар>
ському краї Росії [5, 9, 10, 15, 16].
До Криму кілька екземплярів унабі
вперше завезено в 1934 р., а колекційні на>
садження та селекційний фонд у Нікітсько>
му ботанічному саду почали створювати з
1953 р. Для вирощування на Південному бе>
резі Криму рекомендовано китайські сорти
Та>ян>цзао, Я>цзао, Да>бай>цзао, а також
низку селекційних форм китайського похо>
дження. До Реєстру сортів рослин України
занесено сорти Китайський 60 та Южанін,
які пройшли випробування в Нікітському© В.В. КРАСОВСЬКИЙ, І.К. КУДРЕНКО, П.А. МОРОЗ, 2006
УДК 582.78
В.В. КРАСОВСЬКИЙ, І.К. КУДРЕНКО, П.А. МОРОЗ
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
ПЕРСПЕКТИВИ ІНТРОДУКЦІЇ УНАБІ
(ZIZYPHUS JUJUBA MILL.) У ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
Висвітлено питання поширення, інтродукції, селекції, розмноження, використання унабі (Zizyphus jujuba Mill.),
наведено біоморфологічну характеристику.
16 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 2
ВВ..ВВ.. ККрраассооввссььккиийй,, ІІ..КК..ККууддррееннккоо,, ПП..АА.. ММоорроозз
ботанічному саду [13, 19, 23, 24]. У 1975 р. 240
саджанців 15 сортів унабі китайської селек>
ції було завезено з Нікітського ботанічного
саду в Молдову (Науково>дослідний інсти>
тут плодівництва, м. Кишинів). Кращими тут
виявились сорти Та>ян>цзао, Я>цзао, Китай>
ський 60 і Китайський 62. Молдавські селек>
ціонери створили власні сорти, відібрані се>
ред сіянців, вирощених з насіння від вільного
запилення, — Мореджер, Пеквіт і селекцій>
ну форму Колонка. Остання хоча і дрібно>
плідна, але плоди добре достигають і утво>
рюють насіння з високою схожістю. В Мол>
дові сіянці цієї форми та сіянці сорту Ки>
тайський 62 використовують як підщепу для
середньо> та крупноплідних форм [25—27].
Дрібноплідні форми унабі інтродуковані
в Донецькому ботанічному саду. Садівники>
аматори вирощують унабі в Херсонській,
Запорізькій та Одеській областях [7, 11].
У 1950—1968 рр. у Національному бота>
нічному саду ім. М.М. Гришка НАН України
(тоді Центральний республіканський бота>
нічний сад АН УРСР) проведено роботи з
інтродукції крупноплідних форм унабі. На>
сіння та саджанці отримано із Сочинської
та Самаркандської дослідних станцій і з
Китаю. На жаль, бажаного успіху не було
досягнуто, рослини дуже пошкоджувались
у зимовий період [3].
З 1981 року на ділянці плодових рослин
НБС ім. М.М. Гришка зимує і плодоносить
дрібноплідна форма унабі, вирощена з
насіння, яке привезли з Киргизії наукові
співробітники О.Ф. Клименко і П.А. Мороз.
У 1999—2000 рр. В.В. Красовський привіз з
Кишинева живці сортів унабі, які добре зи>
мували в умовах Молдови і щорічно плодо>
носили (Суан>цзао, Китайський 60, Ки>
тайський 93, Я>цзао, Бурнім, Мореджер,
Пеквіт і форма Колонка). Ці сорти були
щеплені на рослинах дрібноплідних форм.
Крім цього, живці сортів Вахшський та Ки>
тайський 2А одержано з Нікітського бо>
танічного саду, а насіння — від садівника>
аматора з м. Запоріжжя. У 2002—2005 рр.
щеплені рослини унабі давали плоди масою
від 3,0—4,0 (Пеквіт, Китайський 60) до 14—
16 г (Вахшський, Та>ян>цзао).
За даними різних авторів, унабі витри>
мує зниження температури від –15—20 до
–27—30 °С. Підмерзлі рослини швидко від>
новлюють крону. В умовах інтродукції не
пошкоджуються шкідниками і хворобами.
Плодоносити унабі починає на 3>4>й рік піс>
ля посадки, плоди утворюються на прирості
поточного року. Плоди унабі (масою від 2 до
40 г) різноманітні за формою (від кулепо>
дібної до циліндричної), забарвленням (від
бурого до коричневого); довжина плода —
до 4 см, ширина — до 2,5 см, достигають у
вересні—жовтні.
Це світлолюбна рослина, яка в затінку
погано росте і не плодоносить, посухо> та
жаростійка — витримує спеку до +50 °С. До
ґрунту невибаглива, для неї непридатні ли>
ше засолені важкоглинисті ґрунти, не вино>
сить також високий рівень ґрунтових вод.
Це єдина культура серед плодових дерев,
яка не потребує обробітку ґрунту в пристов>
бурних кругах і міжряддях.
Унабі — субтропічна кісточкова культу>
ра, росте у вигляді дерева заввишки 3—5 м
або розлогого куща, рослини довговічні,
живуть та плодоносять 100—150 і більше
років. Пагони світло>зелені, з часом темні>
ють, з колючками або без них. Для унабі ха>
рактерна наявність пагонів чотирьох типів:
1. Основні ростові.
2. Бокові (виникають упродовж веге>
таційного року на основному ростовому).
3. Потовщено>вкорочені, або брахіблас>
ти (виникають упродовж вегетаційного ро>
ку на бічних).
4. Плодоносні (виникають на брахіблас>
тах і існують впродовж одного вегетаційно>
го сезону, під час листопаду опадають).
Листки яйцеподібні, овальні або ланцет>
ні, неопушені, блискучі, декоративні. Квіт>
ки двостатеві, дрібні, зеленуваті, 5>пелюст>
кові, сидять у пазухах листків. Період цві>
тіння дуже розтягнутий (червень—липень).
Плід кістянка, має одну веретеноподібну
кісточку [5, 8, 13, 20, 25].
17ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 2
ППееррссппееккттииввии ііннттррооддууккццііїї ууннааббіі ((ZZiizzyypphhuuss jjuujjuubbaa MMiillll..)) уу ЛЛііссооссттееппуу УУккррааїїннии
Плоди споживають свіжими, сушеними,
консервованими, використовують для ви>
робництва напоїв. Сушать плоди просто не>
ба або в сушарці за температури 50—60 °С.
Залежно від маси плоду сорти та селекційні
форми унабі поділяють на дрібно> (маса
плоду 3—5 г), середньо> (6—10 г) і круп>
ноплідні (11 г і більше). Плоди унабі відріз>
няються від плодів інших плодових культур
високим вмістом сухих речовин (до 48%) і
перевищують за цим показником такі суб>
тропічні культури сухофруктового призна>
чення, як хурма (20—26%), інжир (18—
26%), фейхоа (16—19%). Вміст цукру в пло>
дах унабі досягає 36%, білків — 1,9—2,2%,
жирів — 2,9—4,4%, крохмалю — 0,7—1,9%.
Залежно від сорту і регіону вирощування в
плодах нагромаджується від 240 до 1725 мг%
вітаміну С. Наприклад, у Молдові рівень
вітаміну С досягає 310—975 мг%, у Криму —
222—275 мг%, у Таджикистані 185—554 мг%.
Для порівняння зазначимо, що в плодах аб>
рикоси міститься 10,5—20 мг% вітаміну С,
персика — 5,1—15 мг%, у плодах шипшини,
вирощеної в північних регіонах, — 500—
1400 мг%. У плодах дрібноплідних форм
унабі міститься найбільша кількість вітамі>
ну С. Кислотність плодів унабі за яблучною
кислотою коливається від 0,55 до 3—4,5%,
цукрово>кислотний індекс — від 11 до 55.
Крім аскорбінової кислоти, плоди містять
вітаміни Р, В1, К, фолієву кислоту, каротин
[1, 2, 5, 6, 22, 25, 28].
Велика кількість пектинів (до 15%) ро>
бить плоди унабі важливим профілактичним
засобом. Пектини сприяють виведенню з ор>
ганізму солей ртуті, свинцю, міді, а також
бактеріальних токсинів та радіонуклідів. На>
явність мінеральних речовин (залізо, ко>
бальт, цинк), вітамінів та інших біологічно
активних сполук зумовлює профілактичну
та терапевтичну дію унабі: його плоди реко>
мендують вживати при простуді, серцево>
судинних захворюваннях, неврастенії, хво>
робах печінки, запаленні нирок, сечового
міхура, малокрів'ї, цукровому діабеті, вони є
хорошим засобом для зниження артеріаль>
ного тиску. Застосовують їх також як тонізу>
ючий засіб. У зв'язку із сильною гіпотензив>
ною дією людям з низьким тиском слід вжи>
вати плоди унабі в обмеженій кількості. Ін>
ших негативних реакцій при вживанні пло>
дів унабі не виявлено. Відвар плодів має
загальнозміцнюючу, знеболюючу, снотвор>
ну, гемостатичну та антисклеротичну дію. За
вмістом йоду плоди унабі поступаються ли>
ше плодам фейхоа [2, 6, 14, 18, 30].
У листках унабі під час бутонізації та
цвітіння міститься 600—1182 мг% ас>
корбінової кислоти, 2% рутину (вітамін Р),
13,4 мг% каротину, 9,5% дубильних речо>
вин, 5,2% органічних кислот, 6,6% цукрів,
0,4% сапонінів, вітамін В1, фолієва кислота.
Отже, листя унабі можна використовувати
як вітамінну добавку до чаю. Відвар листя
впливає на ритм серцево>судинних проце>
сів, посилює діяльність нирок, знищує деякі
патогенні мікроорганізми. Свіже листя має
властивість пригнічувати чутливість сма>
кових рецепторів — після жування його
людина на півгодини втрачає здатність від>
чувати солодощі та гіркоту. Листя унабі
можна використовувати як корм для виро>
щування шовкопряда [1, 2, 12, 25, 28].
Кору унабі використовують у народній
медицині як засіб для лікування шлунково>
кишкових захворювань, ревматизму, ран та
виразок, лихоманки. Насіння унабі має зас>
покійливу дію. Квітки містять багато некта>
ру і протягом двох місяців цвітіння є хоро>
шим медоносом для бджіл [14, 18, 25, 29, 31].
Рослини унабі дають багато кореневих
паростків і використовуються для закріп>
лення крутих схилів [26, 27].
Розмножують унабі насінням, кореневи>
ми паростками, стебловими та кореневими
живцями, окулюванням та щепленням.
Найефективніші прийоми передпосівної
підготовки насіння — механічне видалення
ендокарпа, тепла стратифікація (за темпе>
ратури 25—30 °С) протягом місяця. Після
стратифікації, коли наклюнулось 20% на>
сіння, його висівають у добре прогрітий
ґрунт на глибину 2—4 см. Відстань між
18 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 2
ВВ..ВВ.. ККрраассооввссььккиийй,, ІІ..КК..ККууддррееннккоо,, ПП..АА.. ММоорроозз
насінням — 5—6 см, між рядками — 20 см
[7, 17, 21].
Схема посадки при закладанні саду:
міжряддя 6—7 м, відстань між рослинами в
ряду — 2—4 м [8].
З погляду методу кліматичних аналогів
та ступінчатої акліматизації найперспек>
тивнішими для подальшого селекційного
процесу є сорти молдавської селекції. Біо>
логічні особливості унабі (морозо> та посу>
хостійкість, утворення квіткових бруньок і
зав'язування плодів на пагонах поточного
року, тривалий глибокий спокій, який захи>
щає рослини в період зимових відлиг і зу>
мовлює пізній початок вегетації, добре роз>
винута коренева система, яка глибоко про>
никає в ґрунт) дають підстави сподіватись
на успішну акліматизацію цієї культури в
Лісостепу України і створення сортів, при>
датних для вирощування на присадибних
ділянках і в дачних садах.
1. Бахтеев Ф.Ж. Важнейшие плодовые расте>
ния. — М.: Просвещение, 1970. — 351 с.
2. Блейз А.И. Унаби (зизифус, ююба) // Энцик>
лопедия лечебных фруктов и ягод. — М.: ОЛМА>
ПРЕС, 1999. — С. 259—261.
3. Бризгалов Є.О. Інтродукція ююби в Києві //
Інтродукція та акліматизація рослин на Україні. —
Вип. 6. — К. : Наук. думка, 1973. — С. 109—114.
4. Вавилов Н.И. Происхождение и география
культурных растений. — Л.: Наука, 1987. — 440 с.
5. Витковский В.Л. Плодовые растения мира.
— СПб.: Лань, 2003. — 562 с.
6. Гродзинський А.М. Лікарські рослини: Ен>
циклопед. довід. — К.: Укр. Рад. енциклопедія ім.
М.П. Бажана, 1983. — 544 c.
7. Довбиш Н.Ф. Розмноження малопоширених
в Донбасі плодово>ягідних рослин стебловими
живцями // Промислова ботаніка: стан та перс>
пективи розвитку. — Матеріали Третьої міжнар.
наук. конф. — Донецьк, 1998. — С. 190—191.
8. Драгавцев А.П. Плодоводство в Китае. — М.:
Колос, 1966. — 455 с.
9. Иванова Р.Б. Итоги сортоизучения и селекции
унаби на юго>западе Узбекистана // Садоводство,
виноградарство и виноделие. — Тр. Науч.>производ.
об>ния по садоводству и виноделию им. акад. Р.Р.
Шредера. — Ташкент, 1979. — Вып. 40. — С. 54—62.
10. Кобляков В.В., Пономаренко Л.В. Унаби // Се>
мя. Земля. Урожай. — 1992. — № 2 (9). — С. 225—229.
11. Костырко Д.Р., Горлачева З.С. Биоморфо>
логическая характеристика пыльцы мелкоплодной
формы унаби при интродукции в условиях Донбас>
са // Интродукция и акклиматизация растений. —
1993. — Вып. 20. — С. 26—28.
12. Кривенцов В.И. Динамика накопления рути>
на и аскорбиновой кислоты в листьях зизифуса //
Бюл. Никит. ботан. сада. — 1969. — Вып. № 3 (10). —
С. 57—59.
13. Кучерова Т.П., Синько Л.Т. Устойчивость
зизифуса к морозу в условиях Южного берега
Крыма // Бюл. Никит. ботан. сада. — 1984. — Вып.
№ 53. — С. 82—85.
14. Кьосев П.А. Полный справочник лекарст>
венных растений. — М.: ЭКСМО>ПРЕСС, 2001. —
961 с.
15. Массовер Б.Л. Хурма и унаби в Средней
Азии. — М.: Агропромиздат, 1986. — 5 с.
16. Массовер Б.Л., Буряков Н.М. Перспектив>
ные сорта унаби в Вахшской долине // Садовод>
ство. — 1982. — № 10. — С. 28—30.
17. Настас Г.В. Рекомендации по размноже>
нию зизифуса (унаби) в Молдавии (Молдавский
НИИ плодоводства). — Кишинев: Б.и. — 1985. — 28 с.
18. Пастушенков Л.В., Пастушенков А.П.,
Пастушенков В.Л. Лекарственные растения: Ис>
пользование в народной медицине и быту. — Л.:
Лениздат, 1990. — 267 с.
19. Романова Г.С., Синько Л.Т., Литвинова Т.В.
Характеристика пыльцы различных сортов зизифу>
са // Бюл. Никит. ботан. сада. —1985. — Вып. 58. —
С. 57—59.
20. Садоводство: Энциклопедия. — Кишинев:
Гл. ред. Сов. энциклопедии, 1990. — Т. 1. — 528 с.
21. Синько Л.Т. Основные способы размноже>
ния зизифуса. — Ялта: Б.и. 1973. — 21 с.
22. Синько Л.Т. К товарно>технологической
оценке плодов зизифуса // Бюл. Гос. Никит. ботан.
сада. — 1974. — Вып. 2 (24). — С. 28—31.
23. Синько Л.Т. Зизифус — Zizyphus jujuba
Mill. // Каталог видов, сортов и гибридных форм
субтропических плодовых культур, произрастаю>
щих в государственном Никитском ботаническом
саду. — Ялта: Б.и. — 1975. — С. 22—32.
24. Синько Л.Т. Агробиологическая характе>
ристика зизифуса в Крыму // Интенсификация
возделывания и селекция орехоплодных и субтро>
пических культур // Тр. Никит. ботан. сада. —
1977. — Т. 23. — С. 98—125.
25. Соловьева М.Ф. Малораспространенные
плодово>ягодные растения. — Кишинев: Картя
Молдовеняскэ, 1987. — 184 с.
19ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 2
ППееррссппееккттииввии ііннттррооддууккццііїї ууннааббіі ((ZZiizzyypphhuuss jjuujjuubbaa MMiillll..)) уу ЛЛііссооссттееппуу УУккррааїїннии
26. Флоря В.Н. Опыт выращивания Zizyphus
jujuba Mill. в Молдавии // Растительные ресурсы.
—1984.— Т. 20. — Вып. 1. — С. 81—84.
27. Халаш Р.С. Зизифус: быть или не быть? //
Садоводство и виноградарство Молдавии. — 1989. —
№ 4. — С. 15—18.
28. Gong Cheng, Yanjing Bai, Yuying Zhao et al.
Flavonoids from Zizyphus jujuba Mill. var. spinosa //
Tetrahedron. — 2000. — Vol. 56, N 3. — P. 8915—
8920.
29. Tschesche R., Khokhar I., Wilhelm H., Eck&
hardt G. Jubanin>A und jubanin>B, neue cyclopepti>
dalkaloide aus Zizyphus jujuba // Phytochemistry.
— 1976. — Vol. 15, N 4. — P. 541—542.
30. Wen&Huang Peng, Ming&Tsuen Hsieh, Yi&
Shung Lee et al. Anxiolytic effect of seed of Zizyphus
jujuba in mouse models of anxiety // J. Ethnophar>
macol. — 2000. — Vol. 72, N 3. — P. 435—441.
31. Zhao J., Li S.P., Yang F.Q. Simultaneous
determination of saponins and fatty acids in Zizyphus
jujuba (Suanzaoren) by high performance liquid
chromatography>evaporative light scattering detec>
tion and pressurized liquid extraction // J. Chro>
matography A. — 2006. — Vol. 1108, N 10. — P. 188—
194.
Рекомендував до друку С.І. Кузнецов
В.В. Красовский, И.К. Кудренко, П.А. Мороз
Национальный ботанический сад
им. Н.Н. Гришко НАН Украины,
Украина, г. Киев
ПЕРСПЕКТИВЫ ИНТРОДУКЦИИ УНАБИ
(ZIZYPHUS JUJUBA MILL.) В ЛЕСОСТЕПИ
УКРАИНЫ
Освещены вопросы распространения, интродук>
ции, селекции, размножения, использования унаби
(Zizyphus jujuba Mill.), представлена биоморфоло>
гическая характеристика.
V.V. Krasovsky, I.K. Kudrenko, P.A. Moroz
M.M. Gryshko National Botanical Gardens,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Kyiv
JUJUBA (ZIZYPHUS JUJUBA MILL.)
INTRODUCTION PERSPECTIVES
IN FOREST>STEPPE OF UKRAINE
The questions of distribution, introduction, selection,
reproduction, use of Jujuba (Zizyphus jujuba Mill.)
are elucidated, biomorfological characteristics are
presented.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-874 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:46:36Z |
| publishDate | 2006 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/5f/54a23a3b12157bdb96a38830a723045f.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-8742019-12-27T11:41:40Z Jujuba (Zizyphus jujuba Mill.) introduction perspectives in Forest-Steppe of Ukraine Перспективи інтродукції унабі (Zizyphus jujuba Mill.) у Лісостепу України Krasovsky, V.V. Kudrenko, I.K. Moroz, P.A. The questions of distribution, introduction, selection, reproduction, use of Jujuba (Zizyphus jujuba Mill.) are elucidated, biomorfological characteristics are presented. Висвітлено питання поширення, інтродукції, селекції, розмноження, використання унабі (Zizyphus jujuba Mill.), наведено біоморфологічну характеристику. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2006-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/874 10.5281/zenodo.2567109 Plant Introduction; Vol 30 (2006); 15-19 Інтродукція Рослин; Том 30 (2006); 15-19 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377821 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/874/838 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Krasovsky, V.V. Kudrenko, I.K. Moroz, P.A. Перспективи інтродукції унабі (Zizyphus jujuba Mill.) у Лісостепу України |
| title | Перспективи інтродукції унабі (Zizyphus jujuba Mill.) у Лісостепу України |
| title_alt | Jujuba (Zizyphus jujuba Mill.) introduction perspectives in Forest-Steppe of Ukraine |
| title_full | Перспективи інтродукції унабі (Zizyphus jujuba Mill.) у Лісостепу України |
| title_fullStr | Перспективи інтродукції унабі (Zizyphus jujuba Mill.) у Лісостепу України |
| title_full_unstemmed | Перспективи інтродукції унабі (Zizyphus jujuba Mill.) у Лісостепу України |
| title_short | Перспективи інтродукції унабі (Zizyphus jujuba Mill.) у Лісостепу України |
| title_sort | перспективи інтродукції унабі (zizyphus jujuba mill.) у лісостепу україни |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/874 |
| work_keys_str_mv | AT krasovskyvv jujubazizyphusjujubamillintroductionperspectivesinforeststeppeofukraine AT kudrenkoik jujubazizyphusjujubamillintroductionperspectivesinforeststeppeofukraine AT morozpa jujubazizyphusjujubamillintroductionperspectivesinforeststeppeofukraine AT krasovskyvv perspektiviíntrodukcííunabízizyphusjujubamillulísostepuukraíni AT kudrenkoik perspektiviíntrodukcííunabízizyphusjujubamillulísostepuukraíni AT morozpa perspektiviíntrodukcííunabízizyphusjujubamillulísostepuukraíni |