Рідкісні лісові угруповання Кременецьких Гір
The results of investigation of rare, included in Green Book of Ukraine, of beech durmast oak forests in Kremenetzky Mountains (Ternopil region) are considered. Recommendations for improvement of conservation of the floristic diversity of Krementzky Mountains are proposed.
Saved in:
| Date: | 2006 |
|---|---|
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2006
|
| Online Access: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/876 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Plant Introduction |
| Download file: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860124298752032768 |
|---|---|
| author | Melnik, V.I. Parubok, M.I. Glinska, S.O. |
| author_facet | Melnik, V.I. Parubok, M.I. Glinska, S.O. |
| author_sort | Melnik, V.I. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-12-27T11:50:08Z |
| description | The results of investigation of rare, included in Green Book of Ukraine, of beech durmast oak forests in Kremenetzky Mountains (Ternopil region) are considered. Recommendations for improvement of conservation of the floristic diversity of Krementzky Mountains are proposed. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2567115 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:46:38Z |
| format | Article |
| fulltext |
26 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 2
Розміщені на півночі Тернопільської області
та на крайньому півдні Рівненської області
Кременецькі гори є унікальним і надзвичай>
но мальовничим ландшафтним комплексом
України. Вони характеризуються значною
флористичною різноманітністю. Своєрідна
флора та рослинність Кременецьких гір
привертала увагу багатьох ботаніків [1, 2, 4,
9, 11—16]. Незважаючи на велику кількість
наукових публікацій, існує значний пробіл у
вивченні рослинного покриву Кременець>
ких гір у зв'язку з тим, що раніше польові
дослідження проводилися переважно в
південно>західній частині регіону в межах
Кременецького району Тернопільської об>
ласті, а рослинність його північно>східної
частини в межах Шумського району тієї ж
області залишалася поза увагою ботаніків.
Тому літературні відомості про рослинний
покрив Кременецьких гір у цілому є непов>
ними та фрагментарними. В 2001—2005 рр.
нами було проведено вивчення лісової рос>
линності Кременецьких гір у Волинському
лісництві (Шумський р>н Тернопільської
обл.), під час якого виявлено рідкісні та
унікальні угруповання букових та скельно>
дубових лісів поблизу східних меж ареалів,
що становить значний інтерес з фітогео>
графічного та фітосозологічного погляду.
Кременецькі гори — це частина крутого
північного 170>кілометрового уступу По>
дільської височини до низовини Малого По>
лісся, який називається Гологоро>Креме>
нецьким кряжем. Він складається з трьох
частин — Гологор, Вороняк та Кремене>
цьких гір. Останні є північно>східною части>
ною кряжа, розміщеною між долинами рік
Вілія та Іква. Протяжність Кременецьких
гір із заходу на схід становить 65 км, шири>
на ланцюга гір — 12—20 км. Це найвища
частина Подільської височини. Середня ви>
сота Кременецьких гір — 350—400 м, мак>
симальна — 408 м (гора Кременець). У рельє>
фі гір виділяються плосковершинні куполо>
подібні останці, які припідняті над прилеглою
низовиною Малого Полісся на 120—150 м.
Схили гір асиметричні. Північний схил —
крутий, глибоко розсічений долинами рік,
південний — пологий.
Кременецькі гори складені осадочними
породами морського походження крейдового
та третинного періодів — крейдою, глинами,
вапняками. У ґрунтовому покриві Креме>
нецьких гір переважають світло>сірі опідзо>
лені ґрунти. Трапляються також дерново>
карбонатні та дерново>підзолисті ґрунти.
УДК 581.9(23.071)+(477.84)
В.І. МЕЛЬНИК 1, М.І. ПАРУБОК 2, С.О. ГЛIНСЬКА 3
1
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
2
Уманський державний аграрний університет
Україна, 20300 Черкаська обл., м. Умань, вул. Київська, 12
3
Рівненський державний гуманітарний університет
Україна, 33000 м. Рівне, вул. Остафова, 29
РІДКІСНІ ЛІСОВІ УГРУПОВАННЯ КРЕМЕНЕЦЬКИХ ГІР
Наведено результати вивчення рідкісних, внесених до Зеленої книги України лісових угруповань букових та
скельнодубових лісів у Кременецьких горах (Тернопільська обл.). Запропоновано рекомендації щодо поліпшення
охорони фіторізноманіття Кременецьких гір.
© В.І. МЕЛЬНИК, М.І. ПАРУБОК, С.О. ГЛІНСЬКА, 2006
ЗЗббеерреежжеенннняя
ррiiззннооммааннiiттттяя ррооссллиинн
Клімат Кременецьких гір — помірно>
континентальний з помірно м'якою зимою
та частими відлигами. Середня температу>
ра січня — 4 °С, липня — +18 °С. Середньо>
річна кількість опадів — 630 мм.
Кременецькі гори розміщені на межі між
широколистянолісовою та лісостеповою зо>
нами, центрально> та східноєвропейською
флористичними провінціями. В зв'язку з
цим низка центральноєвропейських, боре>
альних та степових видів зростає тут на
межі своїх ареалів.
Кременецькі гори є одним із найбільших
у рівнинній частині України осередків фло>
ристичного різноманіття зі значною кіль>
кістю рідкісних, ендемічних, реліктових
видів рослин. До складу флори цього райо>
ну входить 1100 видів вищих судинних рос>
лин [2].
У природному рослинному покриві пере>
важають ліси, на які припадає близько 20%
площі Кременецьких гір. Менші площі зай>
мають суходільні і заплавні луки, лучні сте>
пи та болота. Лісова рослинність представ>
лена сосновими, сосново>дубовими, грабо>
во>сосново>дубовими, дубовими, грабови>
ми, ясеновими, березовими та вільховими
угрупованнями. Значну площу займають
лісові культури сосни, ялини, дуба червоно>
го, модрини, бука [2].
В урочищі "Кременець" навколо найви>
щої точки Кременецьких гір на площі 2,3 га
(кв. 47 та 51 Кременецького лісництва) збе>
реглися високопродуктивні 100>річні куль>
турценози Fagus sylvatica L., які за своїм
флористичним складом та фітоценотичною
структурою подібні до природних. Вони пе>
ребувають під охороною у відділенні "Кре>
менецькі гори" заповідника "Медобори" та в
пам'ятці природи "Кременецька бучина".
На північному схилі Кременецьких гір у
Волинському лісництві Кременецького держ>
лісгоспу (Шумський р>н Тернопільської
обл.) нами виявлено три острівні осередки
букових лісів природного походження:
1. Кв. 73, в. 11, 12. Площа 4,4 га. Склад де>
ревостану: 8Бук1Дуб1Ясен; середній вік —
75 років, середня висота — 24 м, середній
діаметр — 32 см, зімкненість крон — 0,9.
2. Урочище "Майдан", кв. 84, в. 4. Площа
3,8 га. Склад деревостану: 10Бук, середній
вік — 70 років, середня висота — 23 м, серед>
ній діаметр — 32 см, зімкненість крон — 0,9.
3. Кв. 78, в. 5. Площа — 4,2 га. Склад дерево>
стану: 5Бук2Ясен2Граб1Дуб. Середній вік —
75 років, середня висота 22 м, середній
діаметр — 23 см. Зімкненість крон — 0,9.
Таким чином, загальна площа букових лі>
сів Кременецьких гір природного поход>
ження становить 12,4 га. Всі осередки при>
родного зростання бука приурочені до вер>
шин останцевих гір. Ґрунти сірі опідзолені.
Деревостани переважно монодомінантні.
Окрім Fagus sylvatica L., до їх складу вхо>
дять у невеликій кількості Fraxinus excel>
sior L., Carpinus betulus L., Quercus robur L.,
Acer pseudoplatanus L., Acer platanoides L.,
Cerasus avium (L.) Moench, Ulmus laevis
Pall. Чагарниковий ярус слабовиражений.
До його складу входять Corylus avellana L.,
Daphne mezereum L., Swida sanguinea (L.)
Opiz. Трапляються куртини Hedera helix L.
Трав'янистий покрив розріджений. Проек>
тивне покриття — 60%. Його домінантами є
Asarum europaeum L., Galeobdolon luteum
Huds., Stellaria holostea L., компонентами —
Ajuga reptans L., Galium odoratum (L.)
Scop., Carex leporinа L., C. pilosa Scop., Oxa>
lis acetosella L., Paris quadrifolia L., Pyrola
rotundifolia L., Scrophularia nodosa L. Із рід>
кісних видів тут виявлено середньоєвро>
пейські види на східній межі ареалу — As>
trantia major L. та Geranium phaeum L.
Флористично різноманітною є синузія ран>
ньовесняних ефемероїдів букових лісів. До
її складу входять Anemone nemorosa L.,
Hepatica nobilis Mill., Dentaria bulbifera L.,
D. glandulosа Waldst. et Kit., Galanthus ni>
valis L., Isopyrum thalictroides L.
Описані букові ліси є на сьогодні єдини>
ми осередками природного зростання Fagus
sylvatica в Кременецьких горах. Раніше бук
природно зростав на горі Черча в межах
м. Кременець. За свідченням О. Dyrr [9], в
27ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 2
РРііддккіісснніі ллііссооввіі ууггррууппоовваанннняя ККррееммееннееццььккиихх ггіірр
30>ті роки ХХ ст. угруповання бука займа>
ли 0,5 га на вершині цієї гори. В них нарахо>
вувалося 53 дорослі дерева та 42 пні. У
зв'язку з видобуванням каменю ліс було ви>
рубано. Через чверть століття Б.В. Заверу>
ха виявив на горі Черча лише 9 дерев бука
[1]. Детальне дослідження рослинності г.
Черча співробітниками Кременецького бо>
танічного саду в 2000—2002 рр. показало
повну відсутність тут Fagus sylvatica.
Найближчі до описаних острівні при>
родні осередки букових лісів на Поділлі збе>
реглись у Вишнівському та Ланівецькому
лісництвах Кременецького держлісгоспу
поза південною межею Кременецьких гір [7].
До куполоподібних вершин останців
Кременецьких гір, де приповерхнево заля>
гають оолітові вапняки, приурочені угру>
повання скельнодубових лісів. Ці угрупо>
вання є досить рідкісними для Східно>
Європейської рівнини. В рівнинній частині
України вони поширені переважно на По>
діллі на захід від лінії населених пунктів
Кременець — Тернопіль — Дунаєвці — Но>
ва Ушиця — Шаргород — Вапнярка —
Бершадь — Гайворон — Саврань. На Поліс>
сі відомо два осередки зростання Quercus
petraea L. ex Liebl. на Овруцько>Словечан>
ському кряжі на Житомирщині та в Ду>
бечнівському лісництві на Волині [6]. Скель>
нодубові ліси Кременецьких гір є найпів>
нічнішими на Поділлі осередками зростання
скельного дуба. Ці ліси найкраще зберегли>
ся в Мостівському лісництві Острозького
держлісгоспу (кв. 37, в. 1,3) та у Волинському
лісництві Кременецького держлісгоспу (кв. 88).
У цілому скельнодубові ліси рівнинної
частини України є екстразональними угру>
пованнями, приуроченими до місць припо>
верхневого залягання твердих гірських
порід. Так, на Овруцько>Словечанському
кряжі вони приурочені до приповерхневого
залягання кварцитів, на Волині — до море>
ни із значною участю кам'янистих порід, у
Кременецьких горах, як зазначалось вище,
до оолітових вапняків. Очевидно, міцна ко>
ренева система Quercus petraea робить цей
вид більш конкурентоспроможним порівня>
но із Q. robur на таких самих субстратах.
Загальна площа скельнодубових лісів
Кременецьких гір — понад 1000 га [8]. Вони
переважно приурочені до схилів Креме>
нецьких гір у межах Рівненської області. В
межах Тернопільської області вони займа>
ють площу 12 га і зростають на дерново>
слабоопідзолених ґрунтах. У Мостівському
лісництві це 100—150>річні монодомінантні
деревостани Quercus petraea або гібрида
Q. petraea × Q. robur (участь гібридних
форм в окремих деревостанах досягає 50%)
з участю поодиноких дерев Acer platanoi>
des, A. pseudoplatanus, Carpinus betulus, Pi>
nus sylvestris L., Tilia cordata Mill. Середня
висота дерев — 26 м, середній діаметр стов>
бурів — 30—40 см. Підлісок розріджений.
Він складається із Corylus avellana, Fran>
gula alnus Mill., Euonymus verrucosa Scop.,
Sorbus aucuparia L. Чагарники представ>
лені Sarothamnus scoparius (L.) Koch, Vac>
cinium myrtillus L. Внаслідок високої зімк>
неності деревостанів (0,8—0,9) трав'янис>
тий покрив слаборозвинений, однак фло>
ристично він досить багатий. У його складі
відмічено Melittis melissophyllus L. — 5—
10%, Ajuga reptans, Anemone nemorosa L.,
Asarum europaeum, Betonica officinalis (L.)
Trevis., Galeopsis ladanum L., Geum urba>
num L., Anthericum ramosum L., Anthoxan>
thum odoratum L., Aquilegia vulgaris L.,
Campanula glomerata L., Carex digitata L.,
Galium verum L., Festuca ovina L., Fragaria
vesca L., Euphorbia seguieriana Neck., Pilo>
sella officinarum F. Schult, Lathyrus vernus
(L.) Bernh., Hepatica nobilis, Hypericum per>
foratum L., Primula veris L., Potentilla alba
L., Pteridium aquilinum (L.) Kuhn, Majan>
themum bifolium (L.) F. W. Schmidt, Ranun>
culus cassubicus L., Oxalis acetosella L., Sa>
nicula europaea L., Ranunculus acris L., Scor>
zonera humilis L., Scrophularia nodosa, Sta>
chys sylvatica L., Hylotelephium maximum
(L.) Holub, Silene nutans L., Veronica chama>
edrys L., Vincetoxicum hirundinaria Medik.
та інші види.
28 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 2
ВВ..ІІ.. ММееллььнниикк,, ММ..ІІ.. ППааррууббоокк,, СС..ОО.. ГГллііннссььккаа
Із рідкісних видів тут зростають Lilium
martagon L., Scopolia carniolica Jacq.,
орхідеї Cephalanthera damasonium (Mill.),
C. longifolia (L.) Fritsch, Epipactis helleborine
(L.) Crantz, Neottia nidus>avis (L.) Rich., Pla>
tanthera bifolia (L.) Rich., центральноєвро>
пейські види на східних межах ареалів —
Actaea spicata L., Geranium phaeum, Phy>
teuma orbiculare L., P. spicatum L., а також
Lunaria rediviva L., популяція якої тут зай>
має площу близько 0,5 га.
У Волинському лісництві Кременецького
держлісгоспу (кв. 88) на площі 12 га зберігся
120>річний високопродуктивний масив
скельнодубового лісу. Середній діаметр
стовбурів — 60 см, середня висота дерев —
24 м. У деревостані, крім домінанта, зрідка
трапляється Acer pseudoplatanus та Pinus
sylvestris, у розрідженому підліску — Juni>
perus communis L., Corylus avellana, Sorbus
aucupariа. В трав'янисто>чагарниковому
ярусі домінують Pteridium aquilinum —
15—20%, Galeobdolon luteum — 5—10%,
трапляються Aegopodium podagraria L.,
Ajuga reptans, Calamagrostis epigeios (L.)
Roth, Carex sylvatica Huds., Hepatica nobilis,
Lembotropis nigricans (L.) Griseb., Oxalis
acetosella, Polypodium vulgare L., Stellaria
holostea, Vaccinium myrtillus. Трапляються
також куртини Hedera helix.
У недалекому минулому на північному
схилі Кременецьких гір скельнодубові ліси
займали значно більшу площу. Вони масово
вирубувались у воєнні та післявоєнні роки.
На їх місці було висаджено культури сосни
звичайної. Із неї та з порослі граба, залише>
ного на вирубках, підросту дуба скельного
та дуба звичайного сформувалися низько>
продуктивні лісові угруповання Carpineto>
Pinetum охаlidosum, Carpineto>Querceto>
Pinetum pteridioso>myrtillosum, Querceto>
Pinetum myrtillosum. Перший ярус утворе>
ний деревами Pinus sylvestris 50>річного
віку. Середній діаметр стовбурів — 40 см,
середня висота — 25—30 м. Другий ярус
складають Quercus robur, Q. petraea, Q. pet>
raea × Q. robur того ж віку. Середній діаметр
стовбурів — 30 см, середня висота — 20 м.
Третій ярус утворений Carpinus betulus
40>річного віку. Середній діаметр стовбу>
рів — 20—30 см, середня висота — 18 м (у
деяких угрупованнях третій ярус відсут>
ній). Крім зазначених видів, до складу дере>
востанів входять Acer platanoides, A. pseu>
doplatanus, Betula pendula Roth, Fraxinus
excelsior, Tilia cordata, Ulmus laevis.
Підлісок слаборозвинений. У його складі
переважають Frangula alnus та Sambucus
racemosa L. У трав'янисто>чагарниковому
ярусі домінують Oxalis acetosela, Vaccinium
myrtillus. Крім них, тут зростають Betonica
officinalis, Dryopteris filix>mas (L.) Schott,
Chamaecytisus ruthenicus (Fisch. ex Wo>
loszcz.), Genista tinctoria L., Lembotropis
nigricans (L.) Griseb., Luzula pilosa (L.) Willd.,
Majanthemum bifolium, Trientalis europaea
L. та деякі інші види. Із рідкісних, внесених
до Червоної книги України видів тут вияв>
лено Lycopodium annotinum L., Goodyera
repens (L.) R. Br., Lilium martagon, Epipactis
helleborine.
На г. Соколова (інша назва — г. Соколи>
на) у Мізоцькому лісництві (Рівненська
обл.), де оолітові вапняки перекриті шаром
піщаних відкладів, сформувались унікальні
сосново>скельнодубові угруповання. Cеред>
ня висота — 18 м, середній діаметр стов>
бурів — 45 см. Окрім співдомінантів Pinus
sylvestris та Quercus petraea до складу де>
ревостану входить Acer pseudoplatanus. У
розрідженому підліску трапляються Fran>
gula alnus та Sorbus aucuparia. Трав'янис>
то>чагаринковий ярус загущений. Його
проективне покриття становить близько
100%. Домінантом є Vaccinium myrtillus
(80%), до складу ярусу також входять Pteri>
dium aquillinum (10%), Convallaria majalis
(5%) та Lycopodium annotinum.
На значно більшій площі зростають ду>
бово>грабові (Querceto>Carpineta) ліси, які є
антропогеннопохідними від грабово>дубо>
вих. Крім зазначених вище рідкісних видів,
тут виявлено ендемік Східно>Європейської
рівнини — Aconitum lasiostomum Rchb. та
29ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 2
РРііддккіісснніі ллііссооввіі ууггррууппоовваанннняя ККррееммееннееццььккиихх ггіірр
низку центральноєвропейських видів, які
перебувають на східній межі ареалу, —
Astrantia major, Cimicifuga europaea Schipcz.,
Dentaria glandulosa, Geranium phaeum, Phy>
teuma orbiculare, P. spicatum, Polystichum
braunii (Spenn.) Fee, P. lonchitis (L.) Roth,
Scopolia carniolica, a також голарктичний
вид на південній межі ареалу в Україні —
Botrychium multifidum Rupr (виявлено ли>
ше дві особини).
Отже, в рослинному покриві східної та
західної частин Кременецьких гір спос>
терігаються значні відмінності. На сході в
межах Шумського району краще зберегли>
ся лісові угруповання, в тому числі такі
рідкісні, як букові та скельнодубові ліси, та
рідкісні види лісових рослин, наприклад,
Botrychium multifidum. На заході Креме>
нецьких гір у Кременецькому районі ліси на
значних площах знищено або трансформо>
вано в чагарникові зарості. Тут краще збе>
реглася степова та скельна рослинність з
участю рідкісних видів, до яких належить
ендемік Волино>Поділля — Euphorbia vol>
hynica Bess. ex Racib. та Helianthemum
canum (L.) Hornem., який в Україні відомий
лише з одного місцезростання в Кременець>
ких горах, та інші види. Однак, у цілому
Кременецькі гори являють собою єдиний
комплекс, який потребує негайної охорони.
Як ландшафтний комплекс з унікальною
флористичною різноманітністю Кремене>
цькі гори можуть бути віднесені до Важли>
вих ботанічних територій (Impotant Plant
Areas), за класифікацією Міжнародної ор>
ганізації "Planta Europa", оскільки вони від>
повідають усім критеріям виділення таких
територій: а) у складі їх флори є види гло>
бального та загальноєвропейського значен>
ня; б) ця територія відрізняється великим
флористичним різноманіттям загальнодер>
жавного рівня; в) на ній сконцентровано
місцезростання видів глобального та за>
гальнодержавного значення.
Частина Кременецьких гір від 1990 р. є
філією заповідника "Медобори". Така охо>
рона є малоефективною. Необхідно ство>
рити окремий заповідник "Кременецькі го>
ри" і включити до нього унікальні, внесені
до Зеленої книги України (2002) лісові уг>
руповання букових та скельнодубових лі>
сів у Шумському районі Тернопільської
області.
1. Заверуха Б.В. Бук на околицях м. Кремен>
ця // Наук. зап. Кременец. пед. ін>ту. — 1960. —
Т. 5. — С. 105—111.
2. Заверуха Б.В. Нарис рослинності Кремене>
цьких гір // Питання фізіології і флори України. —
К.: Вид>во АН УРСР, 1963. — С. 81—104.
3. Заверуха Б.В. Флора и растительность Кре>
менецких гор: Автореф. дис. ... канд. биол. наук. —
Киев, 1965. — 19 с.
4. Заверуха Б.В. Флора Волыно>Подолии и ее
генезис. — К.: Наук. думка, 1985. — 192 с.
5. Зелена книга України. Ліси / За ред. Ю.Р.
Шеляга>Сосонка. — К.: Наук. думка, 2002. — 256 с.
6. Мельник В.И. Сообщества Quercus petraea
(Fagaceae) в Полесье // Ботан. журн. — 1989. — 74,
№ 4. — С. 1011—1016.
7. Мельник В.І., Корінько О.М. Букові ліси По>
дільської височини. — К.: Фітосоціоцентр, 2005. —
152 с.
8. Мельник В.И., Савчук Р.И., Баточенко В.Н.
Растительный покров Острожской долины (Украи>
на) // Ботан. журн. — 2001. — 86, № 8. — С. 112—119.
9. Dyrr O. Buk na terenie wzg r Krzemieniec>
kich // Sylwan. — 1938. — 56. — S. 5—6.
10. Koczwara M. Granice florystyczne Podola //
Kosmos A. — 1925. — 50. — S. 1285—1322.
11. Koczwara M. Flora i wegetacja okolic Krze>
mien a // Ziema. — 1926. — 11, N 6. — S. 323—326.
12. Koczwara M. Geobotaniczne stosunki Wo y>
nia // Rocznik Wo ynski. — 1930. — 1. — S. 7—56.
13. Macko S. Roslinnos projectowanych rezer>
wat w na Wo yniu // Ochrona przyrody. — 1937. —
17. — S. 11—185.
14. Motyka J. O utworzenin rezerwat w na po>
graniczu Wo ynia i Podola // Ibid. — S. 186—202.
15. Motyka J. Rozmieszenie i ekologia roslin na>
czyniowych na polnocnej krawedzi zachodniego Po>
dola // Ann. UMCS. C. — 1947. — Supl. 3. — S. 1—
400.
16. Panek J. Roslinnos stepowa i naskalna
lessowego Wo ynia // Rocznik Wo ynski. — 1939. —
8. — S. 26—66.
Рекомендував до друку
В.Г. Собко
30 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 2
ВВ..ІІ.. ММееллььнниикк,, ММ..ІІ.. ППааррууббоокк,, СС..ОО.. ГГллііннссььккаа
В.И. Мельник 1, М.И. Парубок 2, С.A. Глинская 3
1
Национальний ботанический сад им. Н.Н. Гришко
НАН Украины, Украина, г. Киев
2
Уманский государственный аграрный
университет, Украина, г. Умань
3
Ровенский государственный гуманитарный
университет, Украина, г. Ровно
РЕДКИЕ ЛЕСНЫЕ СООБЩЕСТВА
КРЕМЕНЕЦКИХ ГОР
Приведены результаты изучения редких, занесен>
ных в Зеленую книгу Украины лесных сообществ
буковых и скальнодубовых лесов Кременецких гор
(Тернопольская обл.) Предложены рекомендации
по улучшению охраны фиторазнообразия Креме>
нецких гор.
V.I. Melnik 1, M.I. Parubok 2, S.O. Glinska 3
1
M.M. Gryshko National Botanical Gardens,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Kyiv
2
Uman State Agragian University, Ukraine, Uman
3
Rivne State Humanities University, Ukraine,
Rivne
RARE FOREST COMMUNITIES
OF KREMENTZKY MOUNTAINS
The results of investigation of rare, included in
Green Book of Ukraine, of beech durmast oak forests
in Kremenetzky Mountains (Ternopil region) are
considered. Recommendations for improvement of
conservation of the floristic diversity of Krementzky
Mountains are proposed.
31ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 2
РРііддккіісснніі ллііссооввіі ууггррууппоовваанннняя ККррееммееннееццььккиихх ггіірр
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-876 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:46:38Z |
| publishDate | 2006 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/f2/c6ef03220d7b66dc03ae0e77ae88ebf2.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-8762019-12-27T11:50:08Z Rare forest communities of Kremenetzky Mountains Рідкісні лісові угруповання Кременецьких Гір Melnik, V.I. Parubok, M.I. Glinska, S.O. The results of investigation of rare, included in Green Book of Ukraine, of beech durmast oak forests in Kremenetzky Mountains (Ternopil region) are considered. Recommendations for improvement of conservation of the floristic diversity of Krementzky Mountains are proposed. Наведено результати вивчення рідкісних, внесених до Зеленої книги України лісових угруповань букових та скельнодубових лісів у Кременецьких горах (Тернопільська обл.). Запропоновано рекомендації щодо поліпшення охорони фіторізноманіття Кременецьких гір. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2006-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/876 10.5281/zenodo.2567115 Plant Introduction; Vol 30 (2006); 26-31 Інтродукція Рослин; Том 30 (2006); 26-31 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377821 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/876/840 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Melnik, V.I. Parubok, M.I. Glinska, S.O. Рідкісні лісові угруповання Кременецьких Гір |
| title | Рідкісні лісові угруповання Кременецьких Гір |
| title_alt | Rare forest communities of Kremenetzky Mountains |
| title_full | Рідкісні лісові угруповання Кременецьких Гір |
| title_fullStr | Рідкісні лісові угруповання Кременецьких Гір |
| title_full_unstemmed | Рідкісні лісові угруповання Кременецьких Гір |
| title_short | Рідкісні лісові угруповання Кременецьких Гір |
| title_sort | рідкісні лісові угруповання кременецьких гір |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/876 |
| work_keys_str_mv | AT melnikvi rareforestcommunitiesofkremenetzkymountains AT parubokmi rareforestcommunitiesofkremenetzkymountains AT glinskaso rareforestcommunitiesofkremenetzkymountains AT melnikvi rídkísnílísovíugrupovannâkremenecʹkihgír AT parubokmi rídkísnílísovíugrupovannâkremenecʹkihgír AT glinskaso rídkísnílísovíugrupovannâkremenecʹkihgír |