Про неоднозначне розуміння термінів “адаптація” і “акліматизація” в інтродукції рослин

The current state of the conceptual apparatus in plant introduction is considered. The necessity of an objective discussion of the existing diversity of views on the controversial concept of adaptation and acclimatization of plants is shown. The definitions of this terms are analyzed authors views o...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2017
Hauptverfasser:	Bulakh, P.E., Elpitiforov, E.N., Popil, N.I.
Format:	Artikel
Sprache:	Englisch
Veröffentlicht:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2017
Online Zugang:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/89
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Institution

Plant Introduction

_version_	1860121070993932288
author	Bulakh, P.E. Elpitiforov, E.N. Popil, N.I.
author_facet	Bulakh, P.E. Elpitiforov, E.N. Popil, N.I.
author_sort	Bulakh, P.E.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2019-11-11T08:14:11Z
description	The current state of the conceptual apparatus in plant introduction is considered. The necessity of an objective discussion of the existing diversity of views on the controversial concept of adaptation and acclimatization of plants is shown. The definitions of this terms are analyzed authors views on the process of adaptation of plants from the standpoint of reactions of norms and homeostasis of organisms are given. The biological significance of pre- and postadaptatsy is shown. Pre-adaptation we consider as an important factor in determining the adaptive capacity of plants. Adaptation is interpreted as a phenomenon, including naturalization and acclimatization of plants. In the first case there is a change in the range of genetically determined rate of reaction (modification variability), and in the second case – a change take place in the genotype, causing changes (genotypic variability) reaction norm. Thus, under the acclimatization we understand the process of adaptation of plants to a range of new environmental conditions in their resettlement or introduction associated with genotype change (reconstruction). We consider key and discussion questions of these concepts use in plant introduction.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.2282496
first_indexed	2025-07-17T12:39:32Z
format	Article
fulltext	3ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 1 УДК 581.522:4/.5:161.111 П.Є. БУЛАХ, Є.М. ЄЛЬПІТІФОРОВ, Н.І. ПОПІЛЬ Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1 ПРО НЕОДНОЗНАЧНЕ РОЗУМІННЯ ТЕРМІНІВ «АДАПТАЦІЯ» І «АКЛІМАТИЗАЦІЯ» В ІНТРОДУКЦІЇ РОСЛИН Розглянуто сучасний стан понятійного апарату в інтродукції рослин. Показано необхідність об’єктивного обгово- рення існуючого різноманіття поглядів на поняття «адаптація» і «акліматизація» рослин. Наведено та проаналізо- вано їх визначення. Відображено погляди авторів на процеси пристосування рослин з позицій норми реакцій і гомео- стазу організмів. Показано біологічне значення пре- та постадаптацій. Преадаптація розглядається як важливий чинник, який визначає адаптивний потенціал рослин. Адаптація трактується як явище, що включає натуралізацію і акліматизацію рослин. У першому випадку відбуваються зміни в межах генетично детермінованої норми реакції (модифікаційна мінливість), а в другому — в самому генотипі, спричиняючи зміни норми реакції (генотипна мінли- вість). Під акліматизацією ми розуміємо процес пристосування рослин до комплексу нових умов середовища при їх розселенні або інтродукції, пов’язаний зі зміною (реконструкцією) генотипу. Розглянуто ключові та дискусійні пи- тання використання зазначених понять в інтродукції рослин. Ключові слова: термінологія, інтродукція рослин, адаптація, преадаптація, постадаптація, акліматизація. © П.Є. БУЛАХ, Є.М. ЄЛЬПІТІФОРОВ, Н.І. ПОПІЛЬ, 2017 Кожна наука має власну систему терміноло- гічних понять. Досягнення в будь-якій галузі знань визначаються насамперед однозначним і чітким трактуванням притаманних їй термі- нів. Термінологічний апарат інтродукції рос- лин ще далекий від досконалості, що має іс- торичні причини [4]. Науку про переселення рослин часто називають синтетичною або міждисциплінарною наукою (на нашу думку, це слушно лише в методичному аспекті та не стосується її ідейного змісту). Сформувавшися на межі рослинництва, землеробства, ботаніч- ної географії, фітоценології та екології, вона не лише широко використовує методи цих наук, а й запозичує їх терміни. Інтродукція рослин не обмежується лише ботанічною та еколого-географічною проблематикою. Іншим її аспектом є генетико-селекційна спря мо ва- ність, що також позначається на терміноло- гічному апараті цієї науки. Крім того, інт ро- дукція рослин тісно пов’язана з практикою культивування декоративних рослин, створен- ням ландшафтних штучних композицій і фіто- дизайном. У зв’язку з цим, вона також запо- зичує термінологічний вплив ландшафтної ар- хітектури і зеленого будівництва. Таким чином, широка асиміляція методів, властивих суміжним наукам, спричинила роз- ширення кола понять, які використовують в інтродукції рослин. Основу тезаурусу (сукуп- ності понять) у цій дисципліні становить не- численна група понять, характерних лише для інтродукції рослин. Власні терміни інтродук- ції рослин та асимільовані нею терміни в су- купності складають термінологію інтродукції рослин, її мову. Основні інтродукційні понят- тя неодноразово переглядали, проте й досі їх трактують неоднозначно. Основна вимога до тезаурусу — чіткість формулювання термінів — не виконується. З низки визначень одного і того самого явища або процесу доводиться вибирати те, яке більше відповідає їх сутнос- ті. Тому серед інтродукторів виникають термі- нологічні дискусії, які набувають перманент- ного характеру і не вирішуються з часом або адміністративним шляхом. Актуальність цієї проблеми пояснюється тим, що термінологія характеризує рівень знань, притаманний на- уці на конкретному етапі її розвитку і знач- ною мірою визначає методичні підходи до 4 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 1 П.Є. Булах, Є.М. Єльпітіфоров, Н.І. Попіль вирішення конкретних завдань. Тому необ- хідно показати та проаналізувати різноманіт- тя поглядів на основні поняття інтродукції рослин, зробити вибір на користь певної про- позиції або оприлюднити власну думку. Останніми роками в Україні з ініціативи ви- давництва «Наукова думка» проводяться кон- ференції, присвячені проблемам української наукової термінології. Учасники однієї з них [6, 23], підкреслюючи значення і необхідність розвитку наукової термінології, виступили з ініціативою створення при НАН України спе- ціальної комісії з цих питань із залученням фахівців у різних галузях знань. Деякі пропо- зиції учасників конференції стосуються вдо- сконалення термінологічних словників. З огляду на неоднозначне розуміння термі- нів і сучасні вимоги до тезаурусу, вважаємо не лише доречним, а і необхідним обговорення ос новних термінів і понять в інтродукційній роботі. Думку щодо нашого розуміння клю- чових понять інтродукції рослин висвітлено раніше [3], але в опублікованих матеріалах лише поверхово проаналізовано два дискусій- них терміни — «адаптація» і «акліматизація» та недостатньо висвітлено відмінності в їх ро- зумінні. У некоректному їх використанні в спеціальній літературі переконалися автори цієї статті, науковий інтерес яких полягає у вивченні механізмів адаптації інтродукованих рослин до нових умов середовища. Більшість визначень поняття «інтродукція рослин» так чи інакше пов’язані з поняттям «адаптація» (від лат. adapto — пристосувати), яке характеризує ступінь успішності інтро- дукції. Як зазначає Н.А. Базилевська [1], тео- рію адаптації рослин при інтродукції досі не розроблено. В системі понять і термінів, по- в’язаних з інтродукцією рослин, доцільно роз- глянути поширене поняття «інтродукційна адаптація». Ця властивість живих організмів є відображенням їх зв’язку із середовищем, а її результатом — розширення придатного для жит тєдіяльності рослин діапазону зовнішніх умов. У загальних рисах, інтродукційна адап- тація — це здатність живих організмів присто- совуватися до нових умов довкілля. Виходячи з існуючих уявлень [9], точнішим визначенням цього поняття є таке: адаптація — це здатність біологічної системи до збереження високого рівня її функціонування в умовах впливу мін- ливих чинників середовища шляхом регулю- вання внутрішніх параметрів. Процеси адаптації розглядають з різних по- зицій. Залежно від вихідних критеріїв (біоло- гічних, фізіологічних, термодинамічних, кі- бернетичних) відрізняються визначення цьо- го поняття. Згідно з біологічними критеріями адаптація — це процес збереження і розвитку біологічних властивостей виду, популяції, біоце- нозів, який забезпечує прогресивну еволюцію біологічних систем у неадекватних умовах се- ре довища [15]. З урахуванням фізіологічних кри- теріїв адаптація — це процес підтримки функ- ціонального стану гомеостатичних систем та організму в цілому, який забезпечує його збе- реження і розвиток у неадекватних умовах се- редовища [9]. Згідно з термодинамічними кри- теріями адаптація — це процес під тримки оп- тимального рівня нерівноважності (негентро- пії) біологічної системи в неадекватних умовах середовища, який забезпечує максимальний ефект зовнішньої роботи, спря мо ваний на збе- реження і продовження її життя [9]. З урахуван- ням кібернетичних критеріїв адаптація — це процес самозбереження і саморозвитку само- регульованої системи в неадекватних умовах середовища, вибір функціональної стратегії, яка забезпечує оптимальне виконання голов- ної кінцевої мети існування біосистеми [9]. Залежно від рівня організації біосистеми адаптацію можна розглядати на рівні особи- ни, популяції, виду і ценозу, що також позна- чається на визначенні поняття. Різноманітні типи адаптацій класифіковані Н.В. Ти мо фе- є вим-Ре совським, Н.Н. Воронцовим, А.В. Яб- ло ко вим [22] і приймаються нами в інтродук- ційних дослідженнях із суттєвими доповнен- нями А.А. Жученка [7]. Аналіз літературних даних свідчить про відсутність загальноприй- нятого визначення поняття «адаптація» і тео- рії адаптації в ботанічних дисциплінах (на від- міну від медицини та фізіології людини і тва- рин, де експериментальним шляхом встанов- 5ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 1 Про неоднозначне розуміння термінів «адаптація» і «акліматизація» в інтродукції рослин лено окремі фази цього процесу та дано їх характеристики). У літературі трапляється формулювання, яке розглядає адаптацію як сукупність змін, які відбуваються в межах норми реакції рос- лин і є зворотними [8]. Таке визначення не враховує генотипну мінливість. Адаптація мо - же бути не лише модифікаційною, що дає змо- гу організму в межах сформованої норми ре- акції залишатися життєздатним і продукувати потомство в новому середовищі, а й генотип- ною. В останньому випадку зміна генотипу за- безпечує утворення нової норми реакції (мік- роеволюційні процеси) і пристосування осо- бини або популяції до нових екологічних умов. Визначення адаптації за А.С. Сєверцовим [19] ураховує обидва шляхи пристосування орга- нізмів до нових умов і трактується як будь-яка зміна організації, яка знижує елімінацію орга- нізму під впливом чинників сере довища. Пристосувальні процеси у рослин в умовах культури розглядаються нами і з позицій ін фор- маційно-енергетичної теорії інтродукції рос- лин. Відповідно до її положень можна ствер- джувати, що інтродуцент у нових для нього умовах відчуває інформаційний вплив сере до- вища і закономірно змінює свою організацію в напрямку енергетичної мінімалізації і мак си- мальної впорядкованості щодо діючої ін фор- мації. Інакше кажучи, адаптація інтродуцен- тів — це їх перехід до інформаційно максималь- ного та енергетично мінімального стану [2]. В інтродукції рослин адаптацію іноді роз- глядають як систему підтримки гомеостазу рослин у нових умовах [5]. У зв’язку з цим не- обхідно визначити, які зміни, котрі відбува- ються в рослині під впливом екстремальних умов, слід вважати адаптивними. Існують два протилежні погляди. Згідно з першим усі (будь- які) зміни є адаптивними. За іншими уявлен- нями, адаптація визначається як процес фор- мування необхідного функ ціо нального стану, адекватного новим умовам середовища, лише шляхом зміни структури гомеостатичного ре- гулювання [17]. Друга точка зору зобов’язує при вирішенні питання про критерії адаптації враховувати наявність або відсутність змін у структурі гомеостатичного регулювання. Таке уявлення (адаптація у вузькому розумінні) по- требує проведення досліджень і видається нам більш аргументованим. Дискусійним залишається також питання про специфічний характер адаптацій. Існує думка, що адаптаційні зміни, які виникають при дії того чи іншого чинника, мають суто специфічний характер. Інші дослідники схиль- ні вважати, що у відповідь на дію будь-якого подразника в організмі насамперед виникають неспецифічні стереотипні адаптаційні зміни, які підвищують його резистентність до не- сприятливих чинників середовища [11]. Дру га точка зору, на нашу думку, є більш прийнят- ною. Виникнення неспецифічної резистент- ності визначається не стільки властивостями подразника, скільки властивостями живої сис- теми. Ймовірно, в організмі існують механіз- ми управління адаптивними реакціями (сис- тема саморегуляції), які визначають його здат- ність давати стереотипні неспецифічні від по- віді на різні зовнішні чинники. Нами не знайдено в спеціальній літературі принципових відмінностей у думках з приводу ознак, які характеризують стан адаптації. Основ- ним показником адаптаційної перебудови ор- ганізму вважається підвищення його захисних функцій. Установлено, що не кожна зміна в організмі може розглядатися як адаптаційна, а лише та, яка є захисною реакцією. У цьому ста- ні значно активізуються репаративні процеси. На жаль, в інтродукційних роботах прак- тично не згадується поняття «преадаптація» (від лат. prae — попереду, перед і адаптація). Більшість дослідників розуміють його як влас- тивість організму (або органа), яка має при- стосувальну цінність для таких форм взаємо- дії організму із середовищем, котрі ще не від- булися. Вважають, що преадаптація це також сам процес набуття преадаптивних особли- во стей. Термін введено в 1911 р. французом Л. Кено. Розробкою гіпотези преадаптації зай мались американці Дж. Симпсон та У. Бок і ні мецький дослідник Г. Оші (їх праці опублі- ковано у середині ХХ ст.). У концепції наголо- шено на ролі природного відбору в розвитку 6 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 1 П.Є. Булах, Є.М. Єльпітіфоров, Н.І. Попіль нових пристосувань на основі преадаптацій. Нині преадаптацію розглядають як універ- сальний механізм перемикання еволюції ор- гана на новий шлях. Вважають, що преадап- тація не завжди спрямовує еволюцію в інше русло, вона лише дає змогу еволюціонувати далі. Після отримання органом нової функції відбір удосконалює останню. Таку зміну на- зивають постадаптацією. Ми розуміємо пре- адаптацію як здатність біологічної системи до випереджаючого відображення, тобто це здат- ність завчасно пристосовуватися до змін зов- нішнього і внутрішнього середовища, які від- будуться в майбутньому. У такому розумінні преадаптація відображує фундаментальний за- кон часової організації живого та є загальною властивістю живих істот. В інтродукційному аспекті преадаптації роз- глядаються нами з позицій поняття «адаптив- ний потенціал рослин». У нашому розумінні преадаптація — це елемент адаптивного по- тенціалу. Тому важливим завданням інтродук- торів рослин є вивчення здатності інтроду- центів до преадаптації. Саме вона здебільшого визначає адаптивний потенціал досліджува- ного таксону. Термін «акліматизація» (від лат. ak — до, для і гр. klima — клімат) у буквальному сенсі озна- чає пристосування організму до клімату. Ос- кільки при переселенні пристосування рослин відбувається не лише до кліматичних, а й до інших чинників (едафічних, біотичних то що), це поняття лише частково відображує процес адаптації рослин до нових умов сере довища. Історія інтродукції рослин свідчить, що термін «акліматизація» набув широкого поширення і визнання. Існує багато його тлумачень — від прямого ототожнення з інтродук цією до від- мови від його вживання, а в зоологічній прак- тиці ним часто підмінюють термін «інтродук- ція». У проблемній записці Ради ботанічних садів [18] наведено таку редакцію терміна «ак- ліматизація»: «Акліматизація рослин — сумар- на реакція рослин на зміну умов середовища або вплив людини при інтродукції, яка при- зводить до виникнення нових форм та видів з підвищеною стійкістю і продуктивністю в но- вих умовах, за межами екологічного ареалу вихідних форм. Процес акліматизації має міс- це як у природі, так і в культурі та відрізняєть- ся лише за спрямованістю і темпами». Пояс- нюючи це формулювання, П.І. Лапін [14] за- значає, що під акліматиза цією рослин слід розуміти не діяльність людини, а складний комплекс явищ, які відбуваються в рослинах під дією природних чинників і створених лю- диною умов, котрі змінюють хід формотвор- них процесів. У цьому, на його думку, полягає основна відмінність понять «інтродукція» і «ак- ліматизація». Це твердження підкреслює смис- лову протилежність виразів «сукупність мето- дів і прийомів дослідження» та «комплекс біо- логічних явищ». Відмінність близьких понять «інтродукційна адаптація» і «акліматизація» полягає в тому, що перше з них відображує біологічну сутність тер- міна «інтродукція» і є значно ширшим понят- тям. Інтродукційна адаптація включає два біо- логічних явища: натуралізацію, коли інтродуко- вані рослини успішно розвиваються в нових умовах, зберігаючи свою початкову генетичну структуру, та акліматизацію, коли пристосуван- ня до нових умов досягається лише за допо- могою генетичних перебудов вихідних форм і створення на їх основі нових сортів та форм з вищим адаптаційним потенціалом порівняно з вихідним матеріалом. Таким чином, натуралі- зація розглядається як ботаніко-гео гра фічна проб лема, а акліматизація — як ге не тико-се- лек цій на. Близьких поглядів на яви ща натура- лізації і акліматизації дотримуються А.І. Куп- цов [13], С.І. Машкін [16] і Н.Д. Тарасенко [21] (С.І. Машкін, розглядаючи натуралізацію, при- пускає «несуттєві зміни спадковості»). Таким чином, акліматизація — це окремий випадок інтродукційної адаптації, коли при- стосування популяції або її частини до нових умов відбувається за рахунок глибокої зміни генотипу. За нашим уявленням, акліматиза- ція — це генетико-селекційна проблема. Бо- та ні ко-географічні та екологічні аспекти ін- тродукційної адаптації ми розглядаємо як на- туралізацію (модифікаційна мінливість рос- лин при інтродукції). Якщо порівнювати яви ща 7ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 1 Про неоднозначне розуміння термінів «адаптація» і «акліматизація» в інтродукції рослин натуралізації та акліматизації з точки зору нор- ми реакції рослин, то в першому випадку відбу- ваються зміни в межах генетично детермінова- ної норми реакції (модифікаційна мінливість), а в другому — в самому генотипі, спричиняючи змі ни норми реакції (генотипна мінливість). Аналізуючи різні визначення терміна «аклі- матизація» в світлі наведених вище міркувань, виберемо два найбільш вдалих з них. Н.В. Ци- цин [26] вважає, що акліматизація — це процес зміни природи організму, або реконструкції генотипу. На думку А.І. Купцова [13], акліма- тизація — це адаптація видів рослин до нових умов середовища шляхом генетичних змін у складі їх популяцій або шляхом виділення но- вих генотипів та їх подальшого відбору. Ми поділяємо уявлення В.В. Хлебовича [25] про генорегуляторну природу механізму аклі- матизації. Вони ґрунтуються на існуванні двох ешелонів фенотипічних пристосувань, а ком- плексу акліматизаційних перетворень відво- диться другорядна роль (не за значенням, а за черговістю). Лише у разі тривалих і сильних зовнішніх чинників, коли стає очевидним, що швидкі фізіологічні реакції не можуть впора- тися з компенсаторною функцією, включаєть- ся генорегуляторний механізм акліматизації. Аналіз великого переліку визначень термі- на «акліматизація», проведений С.Є. Корові- ним і З.Є. Кузьміним [10], дав їм змогу виявити: 1) неоднозначність у тлумаченні самого тер- міна; 2) два можливих шляхи цього процесу (зі зміною генотипу рослин і без його зміни); 3) поділ цього поняття на дві складові: акліма- тизація в природі та акліматизація в культурі (або «справжня акліматизація»); 4) уявлення про формо- і видоутворення як обо в’язковий результат акліматизації. За першими двома позиціями нашу думку викладено вище. Що стосується третього пунк- ту, то дискусія про складові акліматизації має скоріше філософський характер. Погляди про те, що процес акліматизації у рослин відбува- ється самостійно (без втручання людини) під- тримували А.Н. Бекетов, Є.В. Вульф, В.П. Ма- леєв, С.Я. Соколов та ін. Акліматизацію як процес активної зміни людиною природи рос- лини розуміли Ч. Дарвін, Г. Майр, І.В. Мічурін, Е. Регель, Ф.Н. Русанов та ін. Ми не поділяємо цей по суті єдиний процес на будь-які категорії. Можна лише обговорювати темпи цього про- цесу, причому в умовах культури, під впливом системи заходів з догляду за рослинами вони є значно вищими. Єдина сутність процесу аклі- матизації, незалежно від того, чи втручається в нього людина, чи ні, відзначена С.С. Харкеви- чем [24], І.І. Сікурою [20] і М.А. Кохном [12]. Що стосується четвертого пункту, то наша позиція не така категорична. Лише в поодино- ких випадках результатом акліматизації мо же бути формо- або видоутворення [10]. Не слід акліматизацією підміняти еволюцію, резуль- татом якої є зазначені процеси. Таким чином, під акліматизацією ми розу- міємо процес пристосування рослин до ком- плексу нових умов середовища при їх розсе- ленні або інтродукції, пов’язаний зі зміною (реконструкцією) генотипу. 1. Базилевская Н.А. Об основах теории адаптации растений при интродукции / Н.А. Базилевская // Бюл. ГБС — 1981. — Вып. 120. — С. 3—9. 2. Булах П.Е. Информационно-энергетическая тео- рия интродукции растений / П.Е. Булах // Ін тро- дукція рослин. — 1999. — № 3-4. — С. 22—29. 3. Булах П.Е. Основные понятия и термины интро- дукции растений / П.Е. Булах // Інтродукція рос- лин. — 2001. — № 1-2. — С. 132—138. 4. Булах П.Е. Система понятий и терминов в интро- дукции растений / П.Е. Булах // Промислова бо- таніка: стан та перспективи розвитку. Матеріали VI міжнар. наук. конф. (м. Донецьк, 4—7 жовтня 2010 р.). — Донецьк, 2010. — С. 88. 5. Гаранович И.М. Теория и практика интродукции древесных растений в условиях Беларуси / И.М. Га- ранович // Биологическое разнообразие. Интро- дукция растений (Материалы Второй междунар. конф., 20—23 апреля 1999 г., Санкт-Петербург). — СПб., 1999. — С. 128—129. 6. Гродзинський Д. Наукова ботанічна термінологія судинних рослин в Україні: історичний розвиток, сучасний стан і перспективи / Д. Гродзинський, С. Зиман // Українська наукова термінологія. Іс- торія та сучасний стан. Матеріали наук.-практ. конф. — К.: Наук. думка, 2015. — С. 101—108. 7. Жученко А.А. Экологическая генетика культурных растений / А.А. Жученко. — Кишинев: Штиинца, 1980. — 586 с. 8 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 1 П.Є. Булах, Є.М. Єльпітіфоров, Н.І. Попіль 8. Злобин Ю.А. Об уровнях жизнеспособности расте- ний / Ю.А. Злобин // Журн. общ. биол. — 1981. — Т. 42, № 4. — С. 492—505. 9. Казначеев В.П. Современные аспекты адаптации / В.П. Казначеев. — Новосибирск: Наука, 1980. — 192 с. 10. Коровин С.Е. К вопросу о понятиях и термино- логии в интродукции растений / С.Е. Коровин, З.Е. Кузьмин // Бюл. ГБС. АН ССР. — 1997. — Вып. 175. — С. 3—11. 11. Косаківська І.В. Адаптація рослин: біосинтез та функції стресових білків / І.В. Косаківська, І.В. Го- лов’янко // Укр. фітоценол. зб. — 2006. — Сер. С, вип. 24. — С. 3—17. 12. Кохно Н.А. Теоретические основы и опыт интро- дукции древесных растений в Украине / Н.А. Кох- но, А.М. Курдюк. — К.: Наук. думка, 1994. — 186 с. 13. Купцов А.И. Введение в географию культурных рас- тений / А.И. Купцов. — М.: Наука, 1975. — 295 с. 14. Лапин П.И. О терминах, применяемых в иссле- дованиях по интродукции и акклиматизации рас тений / П.И. Лапин // Бюл. ГБС. — 1972. — Вып. 83. — С. 10—18. 15. Майр Э. Популяции, виды и эволюция / Э. Майр. — М.: Мир, 1974. — 460 с. 16. Машкин С.И. Система методов интродукции, ак- климатизации и селекции растений и место в ней экспериментального мутагенеза / С.И. Машкин // Экспериментальный мутагенез в интродукции, ак- климатизации и селекции. — Саранск: Изд. Мор- дов. ун-та, 1983. — С. 5—10. 17. Медведев В.И. Компоненты адаптационного про- цесса / В.И. Медведев. — Л.: Наука, 1994. — 111 с. 18. Понятия, термины, методы и оценка результатов работы по интродукции растений. — М.: Совет ботан. садов СССР, 1971. — 11 с. 19. Северцов А.С. Введение в теорию эволюции / А.С. Северцов. — М.: Изд-во МГУ, 1981. — 318 с. 20. Сікура Й.Й. Інтродукція рослин (її значення для розвитку цивілізацій, ботанічної науки та збере- ження рослинного світу) / Й.Й. Сікура, В.В. Ка- пустян. — К.: Фітосоціоцентр, 2003. — 280 с. 21. Тарасенко Н.Д. Генетические аспекты охраны ге- нофонда и интродукции и акклиматизации расте- ний / Н.Д. Тарасенко. — Новосибирск: Визави, 1995. — 20 с. 22. Тимофеев-Ресовский Н.В. Краткий очерк теории эволюции / Н.В. Тимофеев-Ресовский, Н.Н. Во- ронцов, А.В. Яблоков. — М.: Наука, 1977. — 297 с. 23. Українська наукова термінологія: Збірник матері- алів науково-практичної конференції «Українська наукова термінологія. Проблеми перекладу». — К.: Наук. думка, 2009. — № 2. — 343 с. 24. Харкевич С.С. Полезные растения природной флоры Кавказа и их интродукция на Украине / С.С. Харкевич. — К.: Наук. думка, 1966. — 300 с. 25. Хлебович В.В. Акклимация животных организмов / В.В. Хлебович. — Л.: Наука, 1981. — 136 с. 26. Цицин Н.В. Ботанические сады СССР / Н.В. Ци- цин. — М.: Наука, 1974. — 180 с. Рекомендував до друку Д.Б. Рахметов Надійшла до редакції 07.11.2016 REFERENSES 1. Bazilevskaya, N.A. (1981), Ob osnovah teorii adap- tatsii rasteniy pri introduktsii [On the bases of plant adaptation theory in the introduction]. Byul. Gl. bo- tan. Sada [Bulletin of the Main Botanical Garden], vyp. 120, pp. 3—9. 2. Bulah, P.E. (1999), Informatsionno-energeticheskaya teoriya introduktsii rasteniy [Information-energy theo- ry of plant introduction]. Introduktsiya roslin [Plant Introduction], N 3-4, pp. 22—29. 3. Bulah, P.E. (2001), Osnovnye ponyatiya i terminy in- troduktsii rasteniy [Basic concepts and terminology of plant introduction]. Introduktsiya roslin [Plant Intro- duction], N 1-2, pp. 132—138. 4. Bulah, P.E. (2010), Sistema ponyatiy i terminov v in- troduktsii rasteniy [The system of concepts and terms in the introduction of plants]. Promislova bo tanika: stan ta perspektivi rozvitku. Materiali VI mizh na rod noyi nau- kovoyi konferentsiyi (Donetsk, 4—7 zhovtnya 2010 r.) [Botany industries: state and development prospects. Materials of VI international scientific conference (Donetsk, 4—7 October 2010)]. Donetsk, pp. 88. 5. Garanovich, I.M. (1999), Teoriya i praktika introduk tsii drevesnyh rasteniy v usloviyah Belarusi [Theory and practice of introduction of woody plants in the condi- tions of Belarus], Biologicheskoe raznoobrazie. Intro- duktsiya rasteniy (Materialy Vtoroy Mezhdunarodnoy konferentsii, 20—23 aprelya 1999 g., Sankt-Pe terburg) [Biological diversity. Plant Introduction (Materials of the Second International Conference, 20—23 April 1999, St. Petersburg)], Sankt-Peterburg, pp. 128—129. 6. Grodzinskiy, D. and Ziman, S. (2015), Naukova bo- tanichna terminologiya sudinnih roslin v Ukrayini: is- torichniy rozvitok, suchasniy stan i perspektivi [The scientific botanical terminology of vascular plants in Ukraine’s historical development, current status and prospects], Ukrayinska naukova terminologiya. Istori- ya ta suchasniy stan. Mat. nauk.-prakt. konf. [Ukrain- ian scientific terminology. History and current status. Materials of scientific conference]. Kyiv: Nauk. dum- ka, pp. 101—108. 7. Zhuchenko, A.A. (1980), Ekologicheskaya genetika kul- turnyh rasteniy [Ecological genetics of cultivated plants]. Kishinev: Shtiintsa, 586 p. 8. Zlobin, Yu.A. (1981), Ob urovnyah zhiznesposobnosti ras- teniy [The levels of plant health], Zhurn. obshch. biologii [General Biology Journal], vol. 42, N 4, pp. 492—505. 9ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 1 Про неоднозначне розуміння термінів «адаптація» і «акліматизація» в інтродукції рослин 9. Kaznacheev, V.P. (1980), Sovremennye aspekty adaptatsii [Modern aspects of adaptation]. Novosibirsk: Nauka, 192 p. 10. Korovin, S.E. and Kuzmin, Z.E. (1997), K voprosu o po- nyatiyah i terminologii v introduktsii rasteniy [To a ques- tion about the concepts and terminology of plant intro- duction]. Byul. Gl. botan. sada AN SSR [Bulletin Main Botanical Garden of the USSR], vyp. 175, pp. 3—11. 11. Kosakivska, I.V. and Golov’yanko, I.V. (2006), Adaptat- siya roslin: biosintez ta funktsiyi stresovih bilkiv [Adapta- tion of plants, biosynthesis and function of stress pro- teins]. Ukrayinskiy fitotsenologichniy zbirnik [Ukrainian fitotsenological collection], Ser. S, vyp. 24, pp. 3—17. 12. Kohno, N.A. and Kurdyuk, A.M. (1994), Teoreticheskie osnovy i opyt introduktsii drevesnyh rasteniy v Ukraine [Theoretical bases and experience of woody plant in- troduction in Ukraine]. Kyiv: Nauk. dumka, 186 p. 13. Kuptsov, A.I. (1975), Vvedenie v geografiyu kulturnyh rasteniy [An introduction to the geography of culti- vated plants]. Moskva: Nauka, 295 p. 14. Lapin, P.I. (1972), O terminah, primenyaemyh v is- sledovaniyah po introduktsii i akklimatizatsii rasteniy [On the terms used in the plant for introduction and acclimatization studies]. Byul. Gl. botan. sada [Bulle- tin of the main botanical garden], vyp. 83, pp. 10—18. 15. Mayr, E. (1974), Populyatsii, vidy i evolyutsiya [Popu- lations, species and evolution]. Moskva: Mir, 460 p. 16. Mashkin, S.I. (1983), Sistema metodov introduktsii, akklimatizatsii i selektsii rasteniy i mesto v ney eks pe- rimentalnogo mutageneza [Introduction of methods of system, acclimatization and breeding of plants and place it in an experimental mutagenesis], Ekspe ri- men talnyy mutagenez v introduktsii, akklimatizatsii i selek tsii [The experimental mutagenesis in the intro- duction, acclimatization and breeding]. Saransk: Izd. Mord. un-ta, pp. 5—10. 17. Medvedev, V.I. (1994), Komponenty adaptatsionnogo protsessa [The components of the adaptation process]. Leningrad: Nauka, 111 p. 18. Ponyatiya, terminy, metody i otsenka rezultatov rab- oty po introduktsii rasteniy [Concepts, terminology, techniques and evaluation of the results of work on plant introduction], (1971), Moskva: Sovet botani- cheskih sa dov SSSR, 11 p. 19. Severtsov, A.S. (1981), Vvedenie v teoriyu evolyutsii [Introduction to the theory of evolution]. Moskva: Izd-vo Mosk. un-ta, 318 p. 20. Sikura, Y.Y. and Kapustyan, V.V. (2003), Introduktsiya roslin (yiyi znachennya dlya rozvitku tsivilizatsiy, bo- tanichnoyi nauki ta zberezhennya roslinnogo svitu) [Іntroduktsіya Roslyn (yiyi values for rozvitku tsi vі lі- za tsіy, botanіchnoyi science that zberezhennya Roslyn svitu)]. Kyiv: Fitosotsiotsentr, 280 p. 21. Tarasenko, N.D. (1995), Geneticheskie aspekty ohrany genofonda i introduktsii i akklimatizatsii rasteniy [Ge- netic aspects of the protection of genetic resources and the introduction and acclimatization of plants]. Novo- sibirsk: Vizavi, 20 p. 22. Timofeev-Resovskiy, N.V., Vorontsov, N.N. and Yab- lo kov, A.V. (1977), Kratkiy ocherk teorii evolyutsii [A brief outline of the theory of evolution]. Moskva: Nauka, 297 p. 23. Ukrayinska naukova terminologiya [Ukrainian scientific terminology], (2009), Zbirnik materialiv nau ko vo- praktichnoyi konferentsiyi “Ukrayinska naukova termi- nologiya. Problemi perekladu” [Proceedings of the sci- entific conference “Ukrainian scientific terminology. Problems of translation”]. Kyiv: Nauk. dumka, 343 p. 24. Harkevich, S.S. (1966), Poleznye rasteniya prirodnoy flory Kavkaza i ih introduktsiya na Ukraine [Useful plants of the natural flora of the Caucasus and their introduction in Ukraine]. Kyiv: Nauk. dumka, 300 p. 25. Hlebovich, V.V. (1981), Akklimatsiya zhivotnyh organ- izmov [Acclimation of animal organisms]. Leningrad: Nauka, 136 p. 26. Tsitsin, N.V. (1974), Botanicheskie sady SSSR [Bo- tanical garden SSSR]. Moskva: Nauka, 180 p. Recommended by D.B. Rakhmetov Received 07.11.2016 П.Е. Булах, Е.Н. Ельпитифоров, Н.И. Попиль Национальный ботанический сад имени Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев О НЕОДНОЗНАЧНОМ ПОНИМАНИИ ТЕРМИНОВ «АДАПТАЦИЯ» И «АККЛИМАТИЗАЦИЯ» В ИНТРОДУКЦИИ РАСТЕНИЙ Рассмотрено современное состояние понятийного аппарата в интродукции растений. Показана необхо- димость объективного обсуждения существующего многообразия взглядов на понятия «адаптация» и «акклиматизация» растений. Приведены и проанали- зированы их определения. Отражены взгляды авто- ров на процессы приспособления растений с позиций нормы реакций и гомеостаза организмов. Показано биологическое значение пре- и постадаптаций. Пре- адаптация рассматривается как важный фактор, опре- деляющий адаптивный потенциал растений. Адапта- ция трактуется как явление, включающее натурали- зацию и акклиматизацию растений. В первом случае происходят изменения в пределах генетически детер- минированной нормы реакции (модификационная изменчивость), а во втором — в самом генотипе, вы- зывая изменения нормы реакции (генотипическая изменчивость). Под акклиматизацией мы понимаем процесс приспособления растений к комплексу но- вых условий среды при их расселении или интродук- ции, связанный с изменением (реконструкцией) 10 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 1 П.Є. Булах, Є.М. Єльпітіфоров, Н.І. Попіль генотипа. Рассматрены ключевые и дискуссионные вопросы использования упомянутых понятий в ин- тродукции растений. Ключевые слова: терминология, интродукция расте- ний, адаптация, преадаптация, постадаптация, аккли- матизация. P.E. Bulakh, E.N. Elpitiforov, N.I. Popil M.M. Gryshko National Botanical Garden, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv ON THE AMBIGUOUS USE OF THE CONCEPT OF «ADAPTATION» AND «ACCLIMATIZATION» IN PLANT INTRODUCTION The current state of the conceptual apparatus in plant in- troduction is considered. The necessity of an objective discussion of the existing diversity of views on the contro- versial concept of adaptation and acclimatization of plants is shown. The definitions of this terms are analyzed au- thors views on the process of adaptation of plants from the standpoint of reactions of norms and homeostasis of or- ganisms are given. The biological significance of pre- and postadaptatsy is shown. Pre-adaptation we consider as an important factor in determining the adaptive capacity of plants. Adaptation is interpreted as a phenomenon, in- cluding naturalization and acclimatization of plants. In the first case there is a change in the range of genetically determined rate of reaction (modification variability), and in the second case — a change take place in the geno- type, causing changes (genotypic variability) reaction norm. Thus, under the acclimatization we understand the process of adaptation of plants to a range of new environ- mental conditions in their resettlement or introduction associated with genotype change (reconstruction). We consider key and discussion questions of these concepts use in plant introduction. Key words: terminology, plant introduction, adaptation, preadaptation, postadaptation, acclimatization.
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-89
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:39:32Z
publishDate	2017
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/1e/25b3f9c385de71b5803fdf3f256c4d1e.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-892019-11-11T08:14:11Z On the ambiguous use of the concept of "adaptation" and "acclimatization" in plant introduction Про неоднозначне розуміння термінів “адаптація” і “акліматизація” в інтродукції рослин Bulakh, P.E. Elpitiforov, E.N. Popil, N.I. The current state of the conceptual apparatus in plant introduction is considered. The necessity of an objective discussion of the existing diversity of views on the controversial concept of adaptation and acclimatization of plants is shown. The definitions of this terms are analyzed authors views on the process of adaptation of plants from the standpoint of reactions of norms and homeostasis of organisms are given. The biological significance of pre- and postadaptatsy is shown. Pre-adaptation we consider as an important factor in determining the adaptive capacity of plants. Adaptation is interpreted as a phenomenon, including naturalization and acclimatization of plants. In the first case there is a change in the range of genetically determined rate of reaction (modification variability), and in the second case – a change take place in the genotype, causing changes (genotypic variability) reaction norm. Thus, under the acclimatization we understand the process of adaptation of plants to a range of new environmental conditions in their resettlement or introduction associated with genotype change (reconstruction). We consider key and discussion questions of these concepts use in plant introduction. Розглянуто сучасний стан понятійного апарату в інтродукції рослин. Показано необхідність об’єктивного обговорення існуючого різноманіття поглядів на поняття “адаптація” і “акліматизація” рослин. Наведено та проаналізовано їх визначення. Відображено погляди авторів на процеси пристосування рослин з позицій норми реакцій і гомеостазу організмів. Показано біологічне значення пре- та постадаптацій. Преадаптація розглядається як важливий чинник, який визначає адаптивний потенціал рослин. Адаптація трактується як явище, що включає натуралізацію і акліматизацію рослин. У першому випадку відбуваються зміни в межах генетично детермінованої норми реакції (модифікаційна мінливість), а в другому – в самому генотипі, спричиняючи зміни норми реакції (генотипна мінливість). Під акліматизацією ми розуміємо процес пристосування рослин до комплексу нових умов середовища при їх розселенні або інтродукції, пов’язаний зі зміною (реконструкцією) генотипу. Розглянуто ключові та дискусійні питання використання зазначених понять в інтродукції рослин. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2017-03-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/89 10.5281/zenodo.2282496 Plant Introduction; Vol 73 (2017); 3-10 Інтродукція Рослин; Том 73 (2017); 3-10 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3378873 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/89/81 Copyright (c) 2018 The Author(s) http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Bulakh, P.E. Elpitiforov, E.N. Popil, N.I. Про неоднозначне розуміння термінів “адаптація” і “акліматизація” в інтродукції рослин
title	Про неоднозначне розуміння термінів “адаптація” і “акліматизація” в інтродукції рослин
title_alt	On the ambiguous use of the concept of "adaptation" and "acclimatization" in plant introduction
title_full	Про неоднозначне розуміння термінів “адаптація” і “акліматизація” в інтродукції рослин
title_fullStr	Про неоднозначне розуміння термінів “адаптація” і “акліматизація” в інтродукції рослин
title_full_unstemmed	Про неоднозначне розуміння термінів “адаптація” і “акліматизація” в інтродукції рослин
title_short	Про неоднозначне розуміння термінів “адаптація” і “акліматизація” в інтродукції рослин
title_sort	про неоднозначне розуміння термінів “адаптація” і “акліматизація” в інтродукції рослин
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/89
work_keys_str_mv	AT bulakhpe ontheambiguoususeoftheconceptofquotadaptationquotandquotacclimatizationquotinplantintroduction AT elpitiforoven ontheambiguoususeoftheconceptofquotadaptationquotandquotacclimatizationquotinplantintroduction AT popilni ontheambiguoususeoftheconceptofquotadaptationquotandquotacclimatizationquotinplantintroduction AT bulakhpe proneodnoznačnerozumínnâtermínívadaptacíâíaklímatizacíâvíntrodukcííroslin AT elpitiforoven proneodnoznačnerozumínnâtermínívadaptacíâíaklímatizacíâvíntrodukcííroslin AT popilni proneodnoznačnerozumínnâtermínívadaptacíâíaklímatizacíâvíntrodukcííroslin

Про неоднозначне розуміння термінів “адаптація” і “акліматизація” в інтродукції рослин

Institution

Ähnliche Einträge