Ботанічні, акліматизаційні сади та дендропарки України – інтродукційні осередки представників роду Rosa L.

On the base of literary data and own long-time researches the analysis of activity of Ukrainian botanical, acclimatization gardens and dendroparks in introduction and creation roses' genofund are given.

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2006
Автор:	Rubtsova, O.L.
Формат:	Стаття
Мова:	Англійська
Опубліковано:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2006
Онлайн доступ:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/891
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Репозитарії

Plant Introduction

_version_	1860124357943099392
author	Rubtsova, O.L.
author_facet	Rubtsova, O.L.
author_sort	Rubtsova, O.L.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2019-12-27T13:35:10Z
description	On the base of literary data and own long-time researches the analysis of activity of Ukrainian botanical, acclimatization gardens and dendroparks in introduction and creation roses' genofund are given.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.2567187
first_indexed	2025-07-17T12:46:47Z
format	Article
fulltext	ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 1 3 Інтродукція троянд, яка має досить давню історію [53], протягом багатьох століть від% бувалася стіхійно. Тільки з появою бота% нічних садів інтродукційна робота набула організованого характеру. Від самого початку організації ботаніч% них садів в Україні в них здійснювалась ін% тродукція троянд. З того часу нагромаджено значний обсяг інформації щодо результатів інтродукції представників роду Rosa L. у різних регіонах України, однак ці дані не узагальнено і не проаналізовано, тому одним із завдань наших досліджень було узагаль% нити і проаналізувати результати діяль% ності ботанічних, акліматизаційних садів та дендропарків України з інтродукції троянд і формування колекційних фондів. Перші ботанічні сади створено в Україні на початку XIX ст., і від самого початку їх існування в них було розгорнуто широку та інтенсивну інтродукційну діяльність. У 1804 р. одночасно з Харьківським уні% верситетом було закладено ботанічний сад. Це найстаріший ботанічний сад України. По% чинаючи з перших років існування саду там проводилася робота з інтродукції троянд. Перший попечитель Харківської навчальної округи граф Северин Осипович Потоцький сприяв улаштуванню ботанічного саду. На його пропозицію спочатку садівник Цетлер, а потім (у 1807 р.) екзекутор Анадольський та Стровальд були командировані до маєтку графині Олександри Василівни Браницької у Білій Церкві. Графиня Браницька на про% хання С.О. Потоцького подарувала Харків% ському університету 37 видів рослин кіль% кістю 38 екземплярів. Зберігся список цих видів, серед них була і Rosa centifolia [1]. Важливим інтродукційним осередком став ботанічний сад, заснований у 1806 р. у м. Кременець на Волині [39]. Згідно з ката% логом саду за 1815 р. у складі його колекцій було 14 видів шипшин [67]. Глибокий слід в історії інтродукції рос% лин в Україні залишив Акліматизаційний сад І.Н. Каразіна, заснований у 1809 р. на хуторі Основ'янка колишнього Богодухів% ського повіту на Харківщині. "Цей сад, пе% ретворений в чаруючий оазис, став розсад% ником багатьох парків (Наталіївського, Шарівського, Софіївки, Асканії%Нова), бо% танічних садів в Україні та Росії" [14]. В опублікованому у 1833 р. списку інтроду% кованих рослин представників роду Rosa L. не було, але у списку від 1891 р. згадується 7 видів шипшин [24]. У Нікітський ботанічний сад троянди бу% ло інтродуковано у перші ж роки його існу%© О.Л. РУБЦОВА, 2006 УДК 635.976.871(09) О.Л. РУБЦОВА Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1 БОТАНІЧНІ, АКЛІМАТИЗАЦІЙНІ САДИ ТА ДЕНДРОПАРКИ УКРАЇНИ — ІНТРОДУКЦІЙНІ ОСЕРЕДКИ ПРЕДСТАВНИКІВ РОДУ ROSA L. На основі літературних даних та власних багаторічних досліджень проаналізовано діяльність ботанічних, аклі� матизаційних садів і дендропарків України з інтродукції та створення генофонду троянд. ТТееооррiiяя,, ммееттооддии ii ппррааккттииччннii аассппееккттии iiннттррооддууккццiiїї ррооссллиинн 4 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 1 ОО..ЛЛ.. РРууббццоовваа вання [28]. О.Ф. Малєєва наводить виборку з каталогу насіння і рослин, що розводились у Нікітському ботанічному саду з 1812 по 1820 р. У ботанічній колекції саду в ті часи було 62 сорти троянд [40]. Особливу увагу трояндам приділяв ди% ректор Нікітського ботанічного саду Микола Андрійович Гартвіс. У 1855 р. ним була зроб% лена перша спроба узагальнити результати інтродукції рослин у Криму [8]. В "Обзоре деятельности…" зазначено, що "собрание всех родов роз было предметом особенной заботливости г. Гартвиса, с самого начала вступления его в управление Никитским са% дом. Собственная коллекция г. Гартвиса, состоящая из лучших сортов, которые были известны до 1824 г., обогатила никитскую коллекцию. Особенно были замечательны вьющиеся розы (Rosa multiflora и Rosa Gre% villiae), которые в скором времени сдела% лись одним из лучших украшений садов Южного Берега" [8, с. 16]. Інтродукція про% водилась як за допомогою насіння, так і живців. Велику кількість сортів було завезено в Нікітський сад у 1900—1904 рр. з Люксем% бургу (фірма Soupert%Notting) (чайних і чайно%гібридних, ремонтантних, бурбонсь% ких, витких, бенгальських, центифольних та ін.). У каталозі рослин Нікітського саду, надрукованому у 1912 р., налічувалося 2629 сортів троянд. Розарій саду за багатством сортів був одним з найбільших на той час у Росії. В його колекціях були не тільки сорти троянд, а й різні види шипшин [25]. Під час світової, громадянської та Вели% кої Вітчизняної війн колекції троянд Нікіт% ського саду було завдано великих збитків. Динаміка колекцій троянд за період з 1927 р. виглядає так: 1927 р. — 808 сортів, 1938 р. — 711, 1950 р. — 374, 1961 р. — 1600, 2001 р. — 1200 сортів [25, 26]. Створений кількома поколіннями інтро% дукторів генофонд троянд став вихідним матеріалом для гібридизації і селекції, тоб% то селекція троянд у Нікітському ботаніч% ному саду є логічним продовженням інтро% дукційного процесу [30]. За майже 200%річ% ний період М.А. Гартвіс, М.Д. Костецький, В.М. Клименко, З.К. Клименко, К.І. Зиков створили близько 350 сортів троянд [7, 25, 27, 52]. У 1820 р. в Одесі засновано Імператор% ський ботанічний сад, який очолив фран% цузький ботанік, відомий селекціонер тро% янд Карл Десмет, запрошений за рекомен% дацією графа А.Ф. Ланжерона [4, 5, 45]. К. Десмет зміг прищепити мешканцям міс% та любов до троянд і свій маєток "Луїзвіль" зробив у цьому відношенні настільки при% вабливим, що стало звичним їздити туди навесні у пору цвітіння троянд [6]. Колекція троянд Ботанічного саду Оде% ського університету ім. І.І. Мечнікова (зас% нований у 1867 р.) стала основою для ство% рення нових сортів. На початку XX ст. в Одесі селекцією троянд займався П.П. Гіль% цендегер. Ним було створено близько десяти сортів [10]. У 1981 р. колекція троянд цього саду нараховувала 360 сортів [15]. Ботанічний сад ім. акад. О.В. Фоміна Київського університету імені Тараса Шев% ченка, організований у 1839 р., від самого початку свого існування за головну мету ставив зібрання колекції рослин%інтроду% центів. Уже в 1834 р. для майбутнього бо% танічного саду Київського університету бу% ло привезено рослини з гомельського маєт% ку графа Рум'янцева. У реєстрі нарахову% валося 513 рослин 34 видів, серед них два види шипшин: Rosa indica (18 шт.), Rosa gal% lica (12 шт.) [11]. У січні 1842 р. в університетській типо% графії було видано перший Delectus semi% nium in horto botanica Kioviensi Universi% tatis Caesareae St. Vladimiri anno 1841 col% lectorum, в якому налічувалося 425 видів і форм, серед них Rosa rubrifolia [35]. 19 липня 1846 р. за планом архітектора Лауфера в Ботанічному саду Київського університету розпочато будівництво фун% даменту оранжерей. Позаду них побудова% но тераси, які збереглися дотепер. На них висаджено одержані з%за кордону найрід% кісніші дерева, кущі і трав'янисті рослини. Тут також було висаджено троянди [3]. У 1861 р. "кабінети багаторічних трав на пара% лельних терасах обсаджено, кожен окремо, живоплотами зі спірей і шпалерних тро% янд" [48, с. 228]. І.Ф. Шмальгаузен у статті "Ботанічний сад" зазначає: "Деятельность Ботаническо% го сада с самого начала его существования не ограничивалась строго научными бота% ническими интересами. Р.Э. Траутфеттер считал необходимым, чтобы Ботанический сад приносил и практическую пользу для всего местного края распространением и улучшением садоводства, плодоводства и огородничества. Поэтому в ботаническом саду разводились для акклиматизации раз% личные иностранные деревья и кусты, не% которые хозяйственные растения, плодо% вые деревья, виноград и растения украша% ющие. С целью распространения и улучше% ния садоводства, Р.Э Траутфеттером было принято за правило раздавать бесплатно растения, семена и другие излишние про% дукты сада. Благодаря этому, в Киеве и ок% ружающих местностях, садоводство в ко% роткое время значительно распространи% лось и усовершенствовалось" [66, с. 145]. Ботанічний сад Київського університету вже у XIX ст. проводив роботу з поширення рослин%інтродуцентів, серед яких були і троянди. Співробітники саду брали участь у створенні садів: Інституту шляхетних дівчат (1842 р.), Київської жіночої гімназії (1842 р.), Астрологічної обсерваторії (1848) [34]. Головному садівникові ботанічного са% ду Гохгуту було дозволено у вільний від ро% боти час наглядати за садінням рослин. Завідувач астрономічної обсерваторії про% фесор В.Ф. Федоров у листі до Правління університету в жовтні 1848 р. пише: "кущі троянд, які були доставлені паном Гохгу% том, майже всі дали пагони" [12]. У 1953 р. С.М. Ціхоцький зазначив, що в ботанічному саду Київського університету є 7 видів шипшин; трапляється Rosa cani% na L., R. cinnamomea L. [62]. Підсумки інтродукції представників ро% ду Rosa L. в цьому саду були підбиті О.О.Ткачук та О.А.Ткачуком. За даними 1999 р., колекція троянд нараховувала 80 ви% дів, 100 сортів (у закритому ґрунті — 37 сор% тів) [60]. Одним з напрямів наукових досліджень Київського акліматизаційного саду, засно% ваного у 1914 р., було декоративне садів% ництво. З декоративною та практичною ме% тою в саду вирощували казанликську тро% янду (Rosa damascena Mill. v. trigintipetala Duck). За договірною тематикою Аклімати% заційний сад здійснював дослідження для Спиртотресту та постачав пелюстки аро% матної троянди як сировину. Також у саду вирощувалися Rosa alba L., R. rugosa Thunb. [18, 49], R. canina L., R. centifolia [23]. Наукові дослідження з інтродукції тро% янд у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України було розпо% чато у 1946 р., коли з Німеччини привезли посадковий матеріал [38]. Зокрема сад% жанці троянд придбано у Німеччині у фірми Цигенбалг, Мюнх, Гауфе, Гаубер — 6,5 тис. шт., у фірми Сінген — 6,1 тис. шт., у фірми Кейслер — 350 шт. У розарії Зангер% хаузен придбано саджанців і живців троянд понад 13,5 тис. шт. [54], а також бібліотеку Інституту троянд [64]. Усі наступні роки колекцію поповнювали шляхом отримання насіння за делектусами та інтродукції рослин з природної флори [17, 57, 58, 65], а також живцями з подаль% шим щепленням на Rosa canina L. Головни% ми пунктами поповнення колекції сортів були Головний ботанічний сад РАН, Нікіт% ський ботанічний сад, Ботанічний сад АН Латвії. Щорічно інтродукувалось 20—30 сор% тів. Сорти оцінювали за декоративними (за% барвлення, форма та розмір квіток, ряс% ність і тривалість цвітіння) та господарсь% ко%цінними (зимостійкість, стійкість до хво% роб) ознаками. За майже 60%річний період випробувано близько 2,5 тис. сортів троянд, з яких значна кількість виявилась нези% мостійкими або малодекоративними. Деякі 5ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 1 ББооттааннііччнніі,, ааккллііммааттииззааццііййнніі ссааддии ттаа ддееннддррооппааррккии УУккррааїїннии —— ііннттррооддууккццііййнніі ооссееррееддккии...... 6 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 1 ОО..ЛЛ.. РРууббццоовваа сорти у несприятливі зими гинули, інші як неперспективні вилучалися з колекції [56]. Нині колекція троянд НБС ім. М.М. Гриш% ка НАН України — друга за сортовим скла% дом в Україні після колекції Нікітського бо% танічного саду. Колекційний фонд склада% ється з 26 видів і 417 сортів з таких садових груп: чайно% гібридні, флорибунда, гранді% флора, поліантові, ремонтантні, рамблери, шраби, виткі великоквіткові, клаймінги, мініатюрні, ґрунтопокривні, паркові. Особ% лива увага в останні роки приділяється гру% пам ґрунтопокривних та витких троянд, які ще недостатньо досліджені в наших умовах. Найпоширенішою групою троянд у колекції НБС (як і у світовому сортименті [51]) є чай% но%гібридні. Більша частина колекції — сорти іноземного походження, головним чи% ном західноєвропейські та американські, близько 20 сортів виведено на території ко% лишнього СРСР [55]. Колекційний фонд троянд є базою для відбору кращих сортів для масового розм% ноження. Велике сортове різноманіття і порівняльне сортовивчення дало мож% ливість виділити найкращі сорти, які пред% ставлені у виставковому розарії площею 3,5 га, а також передаються іншим бо% танічним садам і установам, які займаються зеленим будівництвом. Колекція троянд НБС стала основою для написання монографій [37, 29]. Значний внесок в інтродукцію троянд зро% били співробітники широковідомих дендро% парків України: "Софіївка", "Олександрія", "Тростянець", створених наприкінці XVIII — на початку XIX ст. як приватні парки. Засновницею парку "Олександрія" була графиня О.В. Браницька, яка у 1807 р. пере% дала рослини троянд Ботанічному саду Харківського університету [1]. Вона дуже любила троянди, особливо штамбові [63].У праці І. Фундуклея зазначено, що за часів Браницьких у парку існувала чудова оран% жерея: "до нас дійшли захоплені відгуки гостей Браницьких про Rosa chinensis Hack., яка заплітала своїми гілками всю стіну оранжереї, на якій були тисячі квіток" [61]. У 1832 р., як видно з акварелі W. Richter, у "Олександрії" існував острів троянд [68]. За даними інвентаризації 2003 р. у денд% ропарку "Олександрія" налічувалося 15 ви% дів шипшин та 50 сортів троянд [41]. У першому путівникові по парку "Софі% ївка", виданому у 1843 р. у Вільно Сильве% стром Гроза, згадуються деякі деревні по% роди, які тоді росли в парку, серед них — троянди [33]. В.В. Мітіним підбито підсумки багато% річної роботи з інтродукції шипшин у денд% ропарку, дано ботанічну характеристику 70 видам і формам [42]. Інтродукційним сортовивченням троянд у дендропарку "Софіївка" тривалий час зай% мається О.К. Мороз [43]. Кращі сорти пред% ставлені у виставковому розарії дендропар% ку [44]. Нині колекція троянд складається з 75 видів і форм шипшин, 300 сортів [33]. Оцінка динаміки структурних змін на% саджень дендропарку "Тростянець" пока% зала, що у 1886—1887 рр. представників ро% ду Rosa L. не було, у 1948—1949 рр. вирощу% валося 4 види шипшин, у 1957—1960 рр. — 45 видів, у 1995—1997 рр. — 15 видів [16]. У дендрологічному парку "Веселі Боко% венькі"у 1956 р. було 11 видів шипшин [9]. Інші ботанічні сади і дендропарки також зробили свій внесок в інтродукцію пред% ставників роду Rosa L. Результати цієї ро% боти наведено у таблиці. Аналіз наукової діяльності ботанічних, акліматизаційних садів та дендропарків — наукових центрів декоративного садівницт% ва в Україні — показав, що кожний з них вніс свій вклад в інтродукцію видів і сортів роду Rosa L. За майже 200%річну діяльність ботанічних, інтродукційних садів, дендро% парків України у них зібрано великі ко% лекції представників роду Rosa L. у відкри% тому і закритому ґрунті. Накопичено вели% кий досвід з їх випробування і вирощування у різних ґрунтово%кліматичних умовах. Це сприяло і сприяє поширенню кращих видів і сортів, розробці та впровадженню у вироб% 7ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 1 ББооттааннііччнніі,, ааккллііммааттииззааццііййнніі ссааддии ттаа ддееннддррооппааррккии УУккррааїїннии —— ііннттррооддууккццііййнніі ооссееррееддккии...... ництво більш досконалої технології їх розм% ноження і вирощування, розгортанню се% лекційної роботи. Культивування видів і сортів троянд у ботанічних садах дає можливість не лише зберігати їх, а й всебічно і поглиблено вив% Інтродукційні осередки представників роду Rosa L. № з/п Назва інтродукційного осередку К іл ьк іс ть ви д ів , ш т. К іл ьк іс ть со р ті в, ш т. Д ж ер ел о ін ф ор м ац ії 1 НБС ім. М.М. Гришка НАН України 26 417 [54 ] 2 Нікітський ботанічний сад —Національний науковий центр 124 1228 [26] 3 Ботанічний сад ім. акад. О.В. Фоміна Київського національ& ного університету ім. Тараса Шевченка 80 100 [60] 4 Донецький ботанічний сад НАН України 49 190 [21] 5 Криворізький ботаніч& ний сад 150 [32] 6 Ботанічний сад Черніве& цького національного уні& верситету ім. Ю. Федь& ковича 14 100 [19] 7 Ботанічний сад Дніпро& петровського національ& ного університету 5 [19] 8 Ботанічний сад Львів& ського національного уні& верситету ім. І. Франка 3 [19] 9 Ботанічний сад Полтав& ського державного педагогічного універси& тету ім. В.Г. Короленка 4 [22] 10 Ботанічний сад Оде& ського національного унівеситету ім. І.І. Меч& никова 2 350 [15, 19] 11 Ботанічний сад Таврій& ського національного університету 154 [47] 12 Ботанічний сад Ужгород& ського національного університету 4 85 [19, 29] 13 Ботанічний сад Харків& ського національного університету ім. В.Н. Ка& разіна 10 [19] № з/п Назва інтродукційного осередку К іл ьк іс ть ви д ів , ш т. К іл ьк іс ть со р ті в, ш т. Д ж ер ел о ін ф ор м ац ії 14 Ботанічний сад "Волинь" Волинського державного університету імені Лесі Українки 2 [19] 15 Ботанічний сад агробіо& станції Ніжинського педагогічного універ& ситету 2 [19] 16 Ботанічний сад Херсон& ського державного уні& верситету 1 [19] 17 Державний ботанічний сад Національного аг& рарного університету 3 [19] 18 Ботанічний сад Кам'я& нець&Подільського дер& жавного аграрно&техніч& ного університету 6 80 [19, 29] 19 Ботанічний сад Вінни& цького державного аг& рарного університету 6 70 [19, 29] 20 Національний дендро& парк "Софіївка" 75 300 [33] 21 Державний дендропарк "Олександрія" 15 50 [41] 22 Державний дендропарк "Тростянець" 15 [16] 23 Дендрологічний парк "Асканія&Нова" Біосфер& ного заповідника "Аска& нія&Нова" ім. Ф.Е.Фальц& Фейна УААН 18 [50] 24 Державний дендрологіч& ний парк "Устимівський" 6 [20] 25 Дендрологічний парк Харківського національ& ного аграрного універси& тету ім. В.В. Докучаєва 21 [46] 26 Оброшинський дендро& парк Науково&дослідно& го інституту землероб& ства і біології тварин 2 [ 31] Продовження таблиці 8 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 1 ОО..ЛЛ.. РРууббццоовваа чати їх біологію, фенологію, розвиток, розмноження, мінливість тощо. Збереження генофонду в колекціях бо% танічних садів шляхом створення колекції видів і сортів, які належать до одного ро% ду, — перспективний напрям охорони біорізноманіття. 1. Алехин А.А. Ботанический сад Харьковско% го национального университета имени В.Н. Карази% на. История и современность // Биол. вестник. — 2004. — 8, № 1. — С. 3—7. 2. Барановский А.Л. Интродукционный фонд дре% весных и кустарниковых пород Житомирского бо% танического сада //Бюл. ГБС. — 1952. — Вып. 12. — С. 113—115. 3. Білокінь І. Київський ботанічний сад імені академіка О.В. Фоміна //Наук. зап. КДУ ім. Т.Г. Шев% ченка, т. 8, вип. 5. — Тр. Ботанического сада им. акад. А.В. Фомина, № 20 // Хроніка. — 2000. — С. 205—216. 4. Бонецкий А.С., Возианова Н.Г., Осадчая Л.П. и др. Об истории озеленения города Одессы // Уса% дебные парки русской провинции: Проблемы сох% ранения и использования. — Великий Новгород, 2003. — С. 84—89. 5. Ботанический сад Десмета // Одесский вестник. — 1829. — № 53. — С. 1. 6. Галиченко А.А. Кто такие Дессеметы? // Третьи Крымские искусствоведческие чтения. — Симферополь, 1998. — С. 1—10. 7. Галиченко А.А. Николай Гартвис и коллек% ция роз Императорского Никитского ботаническо% го сада // Бюл. Никит. ботан. сада. — 2001. — Вып. 83. — С. 16—19. 8. Гартвис Н. Обзор действий Императорско% го Никитского сада и Магарачского училища вино% делия. — Спб.: Типография Императорской Акаде% мии наук, 1855. — 51 с. 9. Грисюк Н.М. Дендрологический парк "Веселые Боковеньки". — К.: Изд%во АН УССР, 1956. — 119 с. 10. Державний архів Житомирської області. — Ф. Р%5%8. — Оп. 1. — Од. зб. 1. — Спр. 6. — Арк. 32—33. 11. Державний архів м. Києва. — Ф. 16. — Оп. 372. — Спр. 173, "Строит. ком". — Арк. 7, 12. 12. Державний архів м. Києва. — Ф. 16. — Оп. 385. — Спр. 93 "Дело Правления", 1848. — Арк. 4—5. 13. Дерій І.Г., Дерій С.І. Цінні інтродуковані де% ревні рослини Ботанічного саду Черкаського пед% інституту і використання їх при створенні та роз% витку садово%паркових ландшафтів // Охорона, вивчення та збагачення рослинного світу. — 1974. — Вип. 1. — С. 18—26. 14. Дешко Л.О. Науково%дослідницька та прак% тична робота Краснокутського дендропарку в спо% гадах дочки І.І. Каразіна // Інтродукція деревних та чагарникових рослин в Україні: Тези доповідей засідання ради ботан. садів України, присвяченно% го 200%річчю Краснокутського дендропарку. — Краснокутськ: Харк. книж. ф%ка, 1993. — С. 13—16. 15. Жаренко Н.З., Бонецький А.С., Філато� ва С.О. Ботанічний сад Одеського Державного уні% верситету //Укр. ботан. журн. — 1981. — 38, № 4. — С. 96—98. 16. Ільєнко О.О., Курбань Т.М., Медведєв В.А. Динаміка структурних змін насаджень дендропар% ку "Тростянець" // Інтродукція рослин. — 2001. — № 1%2. — С. 199—207. 17. Інтродукція на Україні корисних рослин природної флори СРСР. — К.: Наук. думка, 1973. — 329 с. 18. Калачевська К.С. Казанликська троянда та її культура в Київському акліматизаційному саду // Журн. біо%ботан. циклу ВУАН. — 1931. — № 1%2. — С. 81—87. 19. Каталог деревьев и кустарников ботани% ческих садов Украинской ССР. — К.: Наук. думка, 1987. — 70 с. 20. Каталог мировой коллекции ВИР. Вып. 147. Коллекция древесных и кустарниковых пород дендропарка "Устимовка". — Л.: ВИР, 1975. — 66 с. 21. Каталог растений Донецкого ботаническо% го сада. — К.: Наук. думка, 1988. — 527 с. 22. Каталог рослин Ботанічного саду Пол% тавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка. — Полтава: ПДПУ, 2004. — 32 с. 23. Кащенко М.Т. Огляд діяльності Київського акліматизаційного саду. — Київ: Друкарня Укр. АН, 1927. — 111 с. 24. Кібкало В.О. Інтродукція рослин у Красно% кутському дендропарку //Інтродукція деревних та чагарникових рослин в Україні: Тези доповідей за% сідання ради ботанічних садів України, присвячен% ного 200%річчю Краснокутського дендропарку. — Краснокутськ: Харків. книж. ф%ка, 1993. — С. 81— 93. 25. Клименко В.Н. Достижения по интродукции и селекции декоративных роз //150 лет Гос. Никит. ботан. саду: Сб. науч. тр. — М., 1964. — Т. 37. — С. 406—412. 26. Клименко З.К. Биологические основы се% лекции садовых роз на юге Украины: Автореф. дис. … докт. биол. наук. — Ялта, 1996. — 77 с. 27. Клименко З.К. Життя, присячене красі // Квіти України. — 1996. — № 1. — С. 22—23. 28. Клименко З.К. Розы. — М.: Фитон, 2001. — 175 с. 29. Клименко З.К., Рубцова Е.Л. Розы (интро% дуцированные и культивируемые на Украине): Ка% талог%справочник. — К.: Наук. думка, 1986. — 212 с. 30. Клименко С.В. Селекция как логическое продолжение интродукционного процесса // Бюл. Никит. ботан. сада, 2001. — Вып. 83. — С. 56—59. 31. Клименко Ю.О. Оброшинский дендропарк: минуле та сьогодення // Інтродукція рослин. — 2002. — № 3%4. — С. 146—156. 32. Кондратюк Е.Н., Мазур А.Е., Кучеревский В.В., Федоровский В.Д. Криворожский ботанический сад: Путеводитель. — К.: Наук. думка, 1989. — 96 с. 33. Косенко І.С., Мітін В.В. Дендрологічні проблеми парку "Софіївка" // Старовинні парки і проблеми їх збереження: Тези доповідей 2%го міжнар. симпозіуму, присвяченого 200%річчю денд% рологічного парку "Софіївка". — Умань: Видавни% ча компанія Л.М. Рибчинського, 1996. — С. 5—12. 34. Лапчик В.Ф. Работы по распространению растений%интродуцентов и садоводству в Ботани% ческом саду Киевского университета в XIX ст. // Охрана, изучение и обогащение растительного ми% ра. — 1980. — Вып. 7. — С. 106—108. 35. Лапчик В.Ф., Мухина Н.В. К истории соз% дания Ботанического сада им. акад. А.В. Фомина Киевского университета //Охрана, изучение и обо% гащение растительного мира. — 1978. — Вып. 5. — С. 111—119. 36. Левицкая А.М. Некоторые итоги интродук% ции деревьев и кустарников в Днепропетровском бо% таническом саду //Бюл. ГБС. — 1957. — Вип. 28. — С. 15—23. 37. Лемпіцький Л.П. Культура роз у відкрито% му ґрунті. — К.: Вид%во АН УРСР, 1958. — 123 с. 38. Лемпіцький Л.П., Галицька А.Ф. Інтродук% ція троянд в Українській РСР // Інтродукція та акліматизація рослин на Україні. — 1968. — Вип. 3. — С. 39—45. 39. Липа О.Л. Аптекарські, ботанічні і аклімати% заційні сади України як інтродукційні осередки // Наук. зап. Київ. держ. ун%ту ім. Т.Г. Шевченка. — Київ, 1948. — Т. 7, вип. 6. — С. 47—65. 40. Малеева О.Ф. Никитский сад при Стевене (1812—24 г.) Очерк по истории Гос. Никитского бо% танического сада //Записки Гос. Никит. опыт. сада. — 1931. — Т. 17. — С. 3—33. 41. Мелешко Г.І., Балахіна А.І. Біоморфологічі особливості видів шипшин (Rosa L.), інтродукова% них в дендропарку "Олександрія" // Старовинні парки та проблеми їх збереження (до 210%річчя дендропарку "Олександрія"). — Біла Церква, 2003. — С. 201—204. 42. Митин В.В. Интродукция шиповников в Лесостепи Украины. — К.: Наук. думка, 1993. — 63 с. 43. Мороз Е.К. Культура корнесобственных роз в лесостепи Украины. — К.: Ульяновская рай% типография, 1984. — 25 с. 44. Мороз Е.К., Банк В.С. Создание экспозици% онных участков роз в старинных парках на приме% ре Национального дендрологического парка "Со% фиевка" НАН Украины // Ботанические сады как центры сохранения биоразнообразия и рациональ% ного использования растительных ресурсов. — М., 2005. — С. 357—358. 45. Нордман О.Д. Описание Императорского Одесского сада и взгляд на растительные и клима% тологические отношения окрестностей г. Одессы. — Одесса: Гор. типография, 1847. — 43 с. 46. Остапенко Б.Ф., Сытник И.И. Дендропарк Харьковского агроуниверситета. — Харьков: Харьков. гос. аграр. ун%т им. В.В. Докучаева, 1993. — 124 с. 47. Репецкая А.И., Клименко З.К. Новая экспо% зиция роз в Крыму //Ботанические сады как центры сохранения биоразнообразия и рационального ис% пользования растительных ресурсов. — М., 2005. — С. 424—425. 48. Рогович П. Історична записка про ботаніч% ний сад Університету св. Володимира //Хроніка. — 2000. — С. 217—241. 49. Романець О.В. Внесок академіка М.Ф. Ка% щенка в розвиток декоративного садівництва в Ук% раїні //Наука та наукознавство. — 2004. — № 4. — С. 339—343. 50. Рубцов А.Ф., Гавриленко Н.О. Колекційний фонд деревних рослин парку "Асканія%Нова": Стан та перспективи збагачення і використання // Інтро% дукція рослин. — 2002. — № 1. — С. 15—21. 51. Рубцова О.Л. Основні тенденції світової ко% лекції троянд //Інтродукція рослин. — 2003. — № 3. — С. 19—22. 52. Рубцова О.Л. Життєвий і творчий шлях ви% датного українського селекціонера З.К. Клименко // Історія української науки на межі тисячоліть. — 2003, вип. 11. — С. 177—183. 53. Рубцова О.Л. Найважливіші етапи інтро% дукції видів роду Rosa L. // Інтродукція рослин. — 2003. — № 4. — С. 62—67. 54. Рубцова О.Л. Роль М.М. Гришка у створенні колекції і експозиції троянд в НБС НАН України // Наукова спадщина академіка М.М. Гришка. — Глухів: ГДПУ, 2005. — С. 31—32. 55. Рубцова Е.Л., Рахуба Г.И., Галицкая А.Ф. Интродукция отечественных сортов роз в ЦРБС АН УССР // Интродукция и акклиматизация рас% тений. — 1984. — № 2. — С. 54—56. 9ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 1 ББооттааннііччнніі,, ааккллііммааттииззааццііййнніі ссааддии ттаа ддееннддррооппааррккии УУккррааїїннии —— ііннттррооддууккццііййнніі ооссееррееддккии...... 56. Рубцова Е.Л., Рахуба Г.И., Галицкая А.Ф. Коллекция роз в ЦРБС //Интродукция и акклима% тизация растений, 1986. — № 6. — С. 63—66. 57. Сикура И.И. Переселение растений при% родной флоры Средней Азии на Украину. — К.: Наук. думка, 1982. — 208 с. 58. Сикура И.И., Лоос С.М., Булах П.Е. Интро% дукция шиповников флоры Средней Азии в ЦРБС АН УССР // Интродукция и акклиматизация рас% тений на Украине. — 1981. — Вып. 18. — С. 38—42. 59. Список древесных и кустарниковых растений ботанического сада ЖСХИ. — Житомир, 1983. — 23 с. 60. Ткачук О.О., Ткачук О.А. Підсумок інтро% дукції рослин роду Rosa L. в Ботанічному саду ім. акад. О.В. Фоміна // Інтродукція рослин та збереження рослинного різноманіття. — 1999. — Вип. 1. — С. 32—34. 61. Фундуклей И. Статистическое описание Киевской губернии. В 3 ч. — Спб: Тип. М%ва внутр. дел, 1852. — Ч. 1. — С. 492. 62. Ціхоцький С.М. Дерева та чагарники бо% танічного саду ім. О.В. Фоміна, що мають лікарське значення //Тр. ботан. саду ім. акад. О.В. Фоміна. — 1953. — № 23. — С. 23—29. 63. Черевченко Т.М. Квіти — невід'ємний еле% мент ландшафтів дендропарку "Олександрія" // Старовинні парки та проблеми їх збереження (до 210%річчя дендропарку "Олександрія"): Матеріали II міжнар. наук.%практ. конф. (Біла Церква, 22—25 вересня 2003 р.). — Біла Церква, 2003. — С. 13—15. 64. Черевченко Т.М., Чувікіна Н.В. Роль Д.Ф. Лих% варя у становленні ЦРБС АН УРСР // Інтродукція рослин. — 2003. — № 1%2. — С. 166—172. 65. Чопик В.И. Интродукция и акклиматизация растений карпатской флоры в Ботаническом саду АН УССР в Киеве //Флора и фауна Карпат. — М.: Изд%во АН СССР, 1963. — С. 34—75. 66. Шмальгаузен И.Ф. Ботанический сад // Ис% торико%статистические записки об ученых и учеб% но%вспомогательных учреждениях Императорско% го университета св. Владимира 1834—1884. — К.: Типография Имп. Ун%та св. Владимира, 1884. — С. 141—157. 67. Besser W. Supplementum IV ad Catalogum Plantarum in horto botanico gymnasii Volhyniensis Cremeneci cultarum. Anno MDCCCXV Cremeneci MDCCCXV, 1815. — 30 р. 68. Werner B. W poszukiwaniu straconego dzie% dzictwa //Hortus Vitae, Warszawa: Osrodek ochrony zabytkowego krajobrazu narodowa instytucia kul% tury. — 2001. — S. 267—281. Рекомендував до друку П.Є. Булах Е.Л. Рубцова Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев БОТАНИЧЕСКИЕ, АККЛИМАТИЗАЦИОННЫЕ САДЫ И ДЕНДРОПАРКИ УКРАИНЫ — ИНТРОДУКЦИОННЫЕ ЦЕНТРЫ ПРЕДСТАВИТЕЛЕЙ РОДА ROSA L. На основании литературных источников и собст% венных многолетних исследований проанализиро% вана деятельность ботанических, акклиматизаци% онных садов и дендропарков Украины по интро% дукции и созданию генофонда роз. O.L. Rubtsova M.M. Gryshko National Botanical Gardens, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv UKRAINIAN BOTANICAL, ACCLIMATIZATION GARDENS AND DENDROPARKS — CENTERS OF INTRODUCTION OF ROSA L. REPRESENTATIVES On the base of literary data and own long%time re% searches the analysis of activity of Ukrainian botani% cal, acclimatization gardens and dendroparks in in% troduction and creation roses' genofund are given. 10 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 1 ОО..ЛЛ.. РРууббццоовваа
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-891
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:46:47Z
publishDate	2006
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/eb/5712dc87d948ab967e5a1170603bc4eb.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-8912019-12-27T13:35:10Z Ukrainian botanical, acclimatization gardens and dendroparks – centers of introduction of Rosa L. representatives Ботанічні, акліматизаційні сади та дендропарки України – інтродукційні осередки представників роду Rosa L. Rubtsova, O.L. On the base of literary data and own long-time researches the analysis of activity of Ukrainian botanical, acclimatization gardens and dendroparks in introduction and creation roses' genofund are given. На основі літературних даних та власних багаторічних досліджень проаналізовано діяльність ботанічних, акліматизаційних садів і дендропарків України з інтродукції та створення генофонду троянд. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2006-03-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/891 10.5281/zenodo.2567187 Plant Introduction; Vol 29 (2006); 3-10 Інтродукція Рослин; Том 29 (2006); 3-10 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377827 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/891/854 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Rubtsova, O.L. Ботанічні, акліматизаційні сади та дендропарки України – інтродукційні осередки представників роду Rosa L.
title	Ботанічні, акліматизаційні сади та дендропарки України – інтродукційні осередки представників роду Rosa L.
title_alt	Ukrainian botanical, acclimatization gardens and dendroparks – centers of introduction of Rosa L. representatives
title_full	Ботанічні, акліматизаційні сади та дендропарки України – інтродукційні осередки представників роду Rosa L.
title_fullStr	Ботанічні, акліматизаційні сади та дендропарки України – інтродукційні осередки представників роду Rosa L.
title_full_unstemmed	Ботанічні, акліматизаційні сади та дендропарки України – інтродукційні осередки представників роду Rosa L.
title_short	Ботанічні, акліматизаційні сади та дендропарки України – інтродукційні осередки представників роду Rosa L.
title_sort	ботанічні, акліматизаційні сади та дендропарки україни – інтродукційні осередки представників роду rosa l.
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/891
work_keys_str_mv	AT rubtsovaol ukrainianbotanicalacclimatizationgardensanddendroparkscentersofintroductionofrosalrepresentatives AT rubtsovaol botaníčníaklímatizacíjnísaditadendroparkiukraíniíntrodukcíjníoseredkipredstavnikívrodurosal

Ботанічні, акліматизаційні сади та дендропарки України – інтродукційні осередки представників роду Rosa L.

Репозитарії

Схожі ресурси