Підсумки інтродукції Maclura рomifera (Rafin.) Schneid в умовах Правобережного Лісостепу України

The results of Maclura pomifera (Rafin.) Schneid introduction in the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe zone of Ukraine are given. This species is determined to be perspective for using it in the ornamental horticulture of this region.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2006
Hauptverfasser: Vitenko, V.A., Shlapak, V.P.
Format: Artikel
Sprache:Englisch
Veröffentlicht: M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2006
Online Zugang:https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/893
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Plant Introduction
Завантажити файл: Pdf

Institution

Plant Introduction
_version_ 1860124366126186496
author Vitenko, V.A.
Shlapak, V.P.
author_facet Vitenko, V.A.
Shlapak, V.P.
author_sort Vitenko, V.A.
baseUrl_str https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection OJS
datestamp_date 2019-12-27T13:41:49Z
description The results of Maclura pomifera (Rafin.) Schneid introduction in the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe zone of Ukraine are given. This species is determined to be perspective for using it in the ornamental horticulture of this region.
doi_str_mv 10.5281/zenodo.2567193
first_indexed 2025-07-17T12:46:48Z
format Article
fulltext 17ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 1 Інтродукція та акліматизація декоративних рослин в Україні сприяє збільшенню біоріз% номаніття нашої флори. Однією з таких рос% лин є Maclura pomifera (Rafin.) Schneid, яка належить до роду Maclura Nutt, що пред% ставлений листопадними дводомними де% ревними рослинами. За філогенетичною системою квіткових рослин А.Л. Тахтаджяна [13] рід Maclura належить до родини Moraceae Link поряд% ку Urticales класу Magnoliopsida (Dicotyle% dones) відділу Magnoliophyta (Angiosper% mae). За даними A. Rehder [14], у межах виду M. pomifera відома її безколючкова фор% ма — M. pomifera f. 'Inermis'. За Index Ke% wensis [16], рід Maclura нараховує 12 видів, які ростуть переважно в тропічній зоні і ли% ше один вид — M. pomifera — у Північній Америці. Основними причинами обмежено% го використання M. pomifera в декоратив% ному садівництві є недостатня обізнаність фахівців з її біологією та ефективними спо% собами промислового розмноження. В Україні росте один вид маклюри — M. pomifera, яку називають "адамове яблу% ко", "маклюра апельсиноподібна", "маклю% ра яблуконосна", "маклюра плодоносна". Назву "маклюра плодоносна" можна вва% жати такою, що більш відповідає, оскільки "pomifer" у перекладі з латинської мови оз% начає "плодоносний". Як свідчать А. Rehder [14], C.R. Robinson [15], M. pomifera в природній флорі нале% жить до світлолюбних дерев третьої вели% чини, а в культурі в умовах України, за да% ними А.І. Колеснікова [4], С.Я. Соколова [11], М.А. Кохна [7] та ін., вона сягає 20%метрової висоти і формує широку крону неправиль% ної форми. Кора темно%бура з повздов% жніми глибокими тріщинами. Молоді паго% ни світло%зелені, опушені, пізніше — голі. Гілки і молоді пагони вкриті тонкими гост% рими колючками, довжиною 0,6—2,0 см. Листки розташовані спірально, великі, 5— 15 см завдовжки, яйцеподібно довгасті, з видовженою гострою верхівкою, широкок% линоподібною основою. Прилистки у виг% ляді колючок, голі. Квітки двостатеві, на од% но% та дворічних гілках — у пазухових суцвіттях, тичинкові — в пониклих сереж% ках, тичинок чотири; маточкові — в густих кулеподібних головках на коротких ніжках. Плоди — сухі, видовжено%ребристі світло% коричневі горішки, занурені в кулясті зморшкуваті супліддя, 6—15 см у діаметрі, що нагадують за формою і кольором апель% син. Горішки завдовжки до 10 мм, зав% ширшки 0,5—0,8 мм, численні, (в одному плоді — понад 50 шт.). Плоди достигають у вересні — жовтні. За нашими спостереженнями, вегетацій% ний період M. pomifera у Правобережному Лісостепу України триває 185—194 дні за суми активних температур вище 10 °С — 2772—2838 °С, період спокою досліджува% УДК 57.01:504:634.36:712.4(477.4) В.А. ВІТЕНКО, В.П. ШЛАПАК Національний дендрологічний парк "Софіївка" НАН України Україна, 20300 Черкаська обл., м. Умань, вул. Київська, 12а ПІДСУМКИ ІНТРОДУКЦІЇ MACLURA РOMIFERA (RAFIN.) SCHNEID В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ Наведено результати вивчення біолого�екологічних особливостей інтродукції Maclura pomifera (Rafin.) Schneid в умовах Правобережного Лісостепу України. Встановлено, що вона є перспективною рослиною для використання в декоративному садівництві цього регіону. © В.А. ВІТЕНКО, В.П. ШЛАПАК, 2006 18 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 1 ВВ..АА.. ВВііттееннккоо,, ВВ..ПП.. ШШллааппаакк них рослин становить 171—180 днів. Поча% ток вегетації за період наших спостережень (1999—2003 рр.) припадав на середину другої — третю декаду квітня за суми ак% тивних температур 107—159 °С, а закін% чення — на кінець другої — середину тре% тьої декади жовтня. Початок росту пагонів спостерігали на початку другої або у третій декаді травня за суми активних темпера% тур 421—436 °С, а закінчення — нап% рикінці липня — на початку серпня, коли сума активних температур досягала 1927— 2059 °С. Початок цвітіння припадав на кінець другої — початок третьої декади травня за суми активних температур 482— 560 °С, а закінчення — на першу декаду червня за суми активних температур 716— 808 °С. Для рослини характерна анемофілія. Масове достигання суплідь відбувалося за суми активних температур 2528—2605 °С. Таким чином, ритми росту і розвитку M. pomifera відповідають кліматичним по% казникам Правобережного Лісостепу Ук% раїни. Репродуктивної здатності рослини M. po% mifera як у природі, так і в культурі, дося% гають у 14—16%річному віці. Нами зафіксо% ване щорічне цвітіння та плодоношення ге% неративних особин. Маса суплідь коливається в межах 80—650 г, середня кількість насіння в су% пліддях — 90—100 шт., максимальна — Рис. 1. Вміст загальної води в листках маклюри, % на суху вагу: 1 — на 22.05; 2 — на 16.07; 3 — на 24.08 Примітка. У чисельнику — висота і діаметр рослин, у знаменнику — відсоток від контролю. 1. Контроль (дернова земля) 15,7/100 21,6/100 27,5/100 1,8/100 2,25/100 2,7/100 2. Земля + пісок (2 : 1) 16,6/108,3 23,3/101,9 30,0/106,2 1,95/108,6 2,4/109,4 2,9/107,4 3. Земля + торф + тирса + пісок 17,2/109,5 23,9/110,6 30,5/110,9 1,9/108,5 24,5/108,9 2,9/107,4 (2:1:1:1) 4. Земля +пісок (1:1) 16,0/102,0 22,3/103,2 28,5/103,6 1,85/102,8 2,35/104,4 2,8/103,4 5. Земля + перегній (2:1) 18,3/117,8 25,3/119,4 32,5/118,2 2,1/116,7 2,6/115,6 3,2/118,5 6. Земля + перегній + пісок (2:1:1) 16,3/103,8 22,4/103,7 28,5/103,6 1,85/102,7 2,35/102,2 52,8/103,4 7. Земля + тирса + пісок (2:1:1) 17,1/108,9 23,6/109,3 30,0/109,1 2,0/111,1 2,45/108,9 2,9/107,4 8. Земля+ тирса (2:1) 16,3/103,8 22,0/101,8 28,0/102,0 1,9/102,3 2,3/102,2 2,8/103,7 9. Земля + торф (2:1) 16,7/106,4 23,0/106,5 31,0/105,5 1,9/105,5 2,3/104,4 2,8/103,7 10. Земля+тирса+перегній+ пісок 19,0/121,0 26,0/120,4 33,0/120,0 2,2/122,2 2,7/120,0 3,2/118,5 (2:1:1:1) 11. Земля + тирса + перегній (2:1:1) 16,4/103,9 22,7/106,2 29,0/105,4 1,9/1056 2,3/106,2 2,9/107,4 12. Земля + перегній (1:1) 16,5/105,6 22,5/104,2 28,5/103,6 1,9/105,5 2,3/102,2 2,8/103,7 НІР0,95 4,22 3,28 Відносна похибка досліду SX% 4,38 № з/п Склад субстрату Висота, см / % Діаметр, мм / % min середня max min середня max Таблица 1. Висота та діаметр пагона однорічних сіянців M. pomifera залежно від субстрату (1999—2002 рр.) 19ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 1 ППііддссууммккии ііннттррооддууккццііїї MMaacclluurraa ррoommiiffeerraa ((RRaaffiinn..)) SScchhnneeiidd вв ууммоовваахх ППррааввооббеерреежжннооггоо ЛЛііссооссттееппуу УУккррааїїннии 340—360 шт., абсолютна маса 1000 шт. насіння становить 25—27 г (до стабільної маси). Проведений аналіз кліматичних показ% ників місць зростання цієї культури в Пра% вобережному Лісостепу України показав, що M. pomifera витримує зниження темпе% ратури до —32,2 °С, що є найбільшим абсо% лютним мінімумом за останні 50 років. За період спостережень зимостійкість M. po% mifera за шкалою С.Я. Соколова [11] була задовільною і становила 2 бали, а морозо% стійкість за шкалою М. О. Соловйової [12] оцінено нами в 1 бал, що свідчить про дос% татню морозостійкість її в умовах Правобе% режного Лісостепу України. За шкалою А.М. Корміліцина [6] M. po% mifera віднесена нами до першої групи — досить посухостійких рослин. Це підтвер% дили і проведені аналізи (рис. 1) з викорис% танням лабораторного методу М.Д. Кушні% ренко зі співавт. [9] з визначення вмісту загальної води в листках (% на суху вагу). Величина цього показника впродовж веге% тації зменшується поступово, що свідчить про достатню посухостійкість виду в умо% вах регіону. Вегетаційні дослідження з вивчення впливу недостатньої вологи в ґрунті на ріст і розвиток M. pomifera показали, що найбільшої середньої висоти досягли сіян% ці маклюри у варіанті, де ґрунт підтриму% вався впродовж досліду у вологому стані (рис. 2). У разі перезволоження та за недос% татньої кількості вологи в ґрунті сіянці мак% люри до кінця вегетаційного періоду мали менший приріст. Спостереження впродовж 1999—2005 рр. за ростом та розвитком сіянців M. po% mifera на різних субстратах (табл. 1) дали Рис. 3. Середня динаміка росту сіянців M. pomifera за вегетаційний період (2001—2003 рр.) Рис. 4. Регенераційна здатність здерев'янілих та зелених живців M. pomifera залежно від обробки стимуляторами росту (2000—2003 рр.): 1 — контроль (без стимулятора); 2 — гумат нат% рію; 3 — Х%1 (Херсон); 4 — Еміспон; 5 — Емістим; 6 — В%2 Рис. 2. Морфологічні показники сіянців M. pomife% ra, вирощених за умов різної вологості чорнозему за методикою Б.А. Доспєхова [3]: 1 — чорнозем вологий; 2 — чорнозем мокрий; 3 — чорнозем свіжий 20 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 1 ВВ..АА.. ВВііттееннккоо,, ВВ..ПП.. ШШллааппаакк змогу встановити, що найкраще вона росла у 5%му варіанті, де ґрунтосуміш складалася з двох частин дернової землі (чорнозему) та однієї частини перегною, і в 10%му (дві час% тини дернової землі (чорнозему) + по одній частині тирси, піску і перегною). Середній приріст сіянців становив відповідно 25,3 та 26 см, що на 9,6 та 10,3 см більше від конт% ролю. Щодо вимог до вологості ґрунту M. pomi% fera — мезоксерофіт, а щодо кислотності ґрунту — належить до індиферентних рос% лин. Характерною ознакою її ксероморф% ності є наявність видозмінених листків — колючок. У природних умовах M. pomifera не трапляється в зімкнутих насадженнях і є геліофітом. Досвід вирощування M. pomi% fera в Національному дендрологічному пар% ку "Софіївка" НАН України свідчить про те, що вона може рости як в умовах бічного затінення, так і під наметом інших дерев% них порід, але у цьому разі вона має значно гірший габітус, нижчу життєздатність та зимостійкість і з віком всихає. Досліди з насіннєвого розмноження про% водили за методикою А.Г. Головача [2]. Оп% тимальними строками збору насіння M. po% mifera у Правобережному Лісостепу Ук% раїни є друга%третя декада вересня, а кра% щий строк посіву у відкритий ґрунт — перша декада травня. Зберігати насіння більше трьох років не рекомендуємо з при% чини різкої втрати його схожості (з 85—90 до 5—10%). Насіння після збирання необхідно обро% бити слабким розчином перманганату ка% лію та підсушити в термостаті протягом 3—5 діб за температури 26—27 °С, схо% жість при цьому зростає на 30—40% порівняно з контрольним варіантом, де схожість необробленого насіння становить 50—60%. Найкраща ґрунтова схожість насіння M. pomifera (до 90%) спостерігала% ся при посіві його на глибину 1—1,5 см. Висів насіння на більшу глибину призво% дить до зниження схожості. Догляд за посівами полягає у регулярному поливі, розпушуванні ґрунту, прополюванні бур'я% нів та підживленні. Дослідження динаміки росту сіянців за вегетаційний період проводили у дендро% парку "Софіївка" на інтродукційній ділянці в умовах відкритого ґрунту (рис. 3). Се% Таблиця 2. Оцінка успішності інтродукції M. pomifera у Національному дендрологічному парку "Софіївка", НБС ім. М.М. Гришка та Синицькому дендрарії (1999—2003 рр.), бали Ступінь щорічного визрівання пагонів 20 20 20 20 20 20 Зимостій& кість 20 20 20 20 20 20 Габітус рослин 10 10 10 10 10 10 Пагоно& утворююча здатність 5 3 5 3 5 3 Регуляр& ність росту пагонів 5 5 5 5 5 5 Здатність рослин до генератив& ного роз& витку 25 — 25 — 25 — Можливі способи розмно& ження 7 3 7 3 7 3 Загальна кількість балів 92 61 92 61 92 61 Група пер& І — досить І — досить І — досить спектив& перспектив& перспектив& перспектив& ності ні ні ні Показник НБС ім. М.М. Гришка Національ% ний дендрологіч% ний парк "Софіївка" Синицький дендрарій Д ор ос л і р ос л и н и М ол од і р ос л и н и Д ор ос л і р ос л и н и М ол од і р ос л и н и Д ор ос л і р ос л и н и М ол од і р ос л и н и 21ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 1 ППііддссууммккии ііннттррооддууккццііїї MMaacclluurraa ррoommiiffeerraa ((RRaaffiinn..)) SScchhnneeiidd вв ууммоовваахх ППррааввооббеерреежжннооггоо ЛЛііссооссттееппуу УУккррааїїннии редній приріст сіянців за вегетаційний період (2001—2003 рр.) становив 23,4 см. Результати наших досліджень з вегета% тивного розмноження M. pomifera, проведе% них за методикою О.В. Білик [1], свідчать, що на якість та здатність живців до ризоге% незу істотно впливають строки заготівлі і вік маточних рослин. Найбільший відсоток обкорінення (45—50%) мають зелені живці завдовжки 15—20 см, заготовлені в третій декаді червня з апікальної 20%сантиметро% вої частини пагонів однорічних рослин. Зде% рев'янілі живці аналогічних розмірів, заго% товлені перед початком вегетації (у першій декаді березня) з медіальної частини па% гонів, мають дещо нижчий відсоток об% корінення. У дослідах із застосуванням сти% муляторів росту встановлено, що найкра% щим є польський препарат В%2, виготовле% ний на основі 0,2% індолілмасляної кислоти (50% обкорінення), а з вітчизняних препа% ратів найефективнішим виявився “Еміспон” (32% обкорінення) (рис. 4). У контрольному варіанті обкорінення становило відповідно 10 та 3%. Декоративність M. pomifera за шкалою О.А. Калініченка [5] оцінена нами в 4 бали. Згідно з числовою інтегральною оцінкою життєздатності і перспективності інтродук% ції дерев і кущів за основними показниками на основі методики П.І. Лапіна і С.В. Сіднєвої [10] (табл. 2) M. pomifera віднесено до групи досить перспективних рослин для інтро% дукції в умовах Правобережного Лісостепу України. Об'єднання критеріїв оцінки успішності акліматизації за методом акліматизаційних чисел М.А. Кохна [8] показало, що акліма% тизація M. pomifera в Правобережному Лі% состепу України — добра, швидкість аклі% матизації — нормальна. На основі проведених досліджень можна зробити висновок, що M. pomifera є перс% пективною рослиною для використання як у зеленому будівництві, так і в лісовому гос% подарстві Правобережного Лісостепу Ук% раїни. 1. Билык О.В. Размножение древесных расте% ний стеблевыми черенками и прививкой. — К.: На% ук. думка, 1993. — 93 с. 2. Головач А.Г. Деревья и кустарники Бот% сада БИН АН СССР. — Л.: Наука, 1980. — С. 16— 45. 3. Доспехов Б.А., Васильев И.П., Туликов А.М. Практикум по земледелию. — М.: Агропромиздат, 1987. — С. 59. 4. Колесников А.И. Декоративная дендроло% гия — М.: Лесн. пром%сть, 1974. — 554 с. 5. Калініченко О.А. Дендрологія: Метод. вка% зівки. — Київ, 2000. — 32 с. 6. Кормилицин А.М. Ботанико%географичес% кие закономерности в интродукции деревьев и кустарников на юге СССР. — М., 1964. — C. 35— 56. 7. Кохно Н.А. Деревья и кустарники, культи% вируемые в УССР (покрытосеменные) — К.: Наук. думка, 1986. — С. 351. 8. Кохно Н.А., Курдюк А.М. Теоретические основы и опыт интродукции древесных растений в Украине. — К.: Наук. думка, 1994. — 184 с. 9. Кушниренко М.Д., Курчатова Г.П., Крю� кова Е.В. Методы оценки засухоустойчивости пло% довых растений. — Кишинев: Штиинца, 1975. — 24 с. 10. Лапин П.И., Сиднева С.В. Оценка перспек% тивности интродукции древесных растений по данным визуальных наблюдений. — М.: Изд%во Гл. ботан. сада АН СССР, 1973. — С. 7—67. 11. Соколов С.Я. Современное состояние тео% рии акклиматизации и интродукции растений // Интродукция растений и зеленое строительство. Тр. Ботан. ин%та АН СССР. — 1957. — Вып. 6. — С. 34—42. 12. Соловьева М.А. Методы определения зи% мостойкости плодовых культур. — Л.: Гидрометео% издат, 1982. — 35 с. 13. Тахтаджян А.Л. Система и филогения цветковых растений. — М; Л.: Наука, 1987. — С. 127—128. 14. Rehder A. Manual of cultivated trees and shrubs — Nеw York: The Macmillan company, 1947. — P. 187—190. 15. Robinson C.R. Osage%orange tree: orna% mental and useful // Horticulture. — 1961. — 39. — Р. 425. 16. Index Kewensis. Flowering plants. — Oxford at the Clarendon press, 1960. — Vol. 2. — P. 1299. Рекомендував до друку О.К. Дорошенко 22 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 1 ВВ..АА.. ВВііттееннккоо,, ВВ..ПП.. ШШллааппаакк В.А. Витенко, В.П. Шлапак Национальный дендрологический парк "Софиевка" НАН Украины, Украина, г. Умань ИТОГИ ИНТРОДУКЦИИ MACLURA РOMIFERA (RAFIN.) SCHNEID В УСЛОВИЯХ ПРАВОБЕРЕЖНОЙ ЛЕСОСТЕПИ УКРАИНЫ Приведены результаты изучения биолого%эколо% гических особенностей интродукции Maclura pomi% fera (Rafin.) Schneid в условиях Правобережной Лесостепи Украины. Установлено, что она являет% ся перспективным растением для использования в декоративном садоводстве этого региона. V.A. Vitenko, V.P. Shlapak National Dendrological Park Sofiyivka, Ukraine, Uman THE RESULT OF MACLURA POMIFERA (RAFIN.) SCHNEID INTRODUCTION IN THE CONDITIONS OF THE RIGHT BANK FOREST%STEPPE ZONE OF UKRAINE The results of Maclura pomifera (Rafin.) Schneid in% troduction in the conditions of the Right Bank Fo% rest%Steppe zone of Ukraine are given. This species is determined to be perspective for using it in the orna% mental horticulture of this region.
id oai:ojs2.plantintroduction.org:article-893
institution Plant Introduction
keywords_txt_mv keywords
language English
last_indexed 2025-07-17T12:46:48Z
publishDate 2006
publisher M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv wwwplantintroductionorg/9f/c1ff8036dcf2c4f5635f794151d5919f.pdf
spelling oai:ojs2.plantintroduction.org:article-8932019-12-27T13:41:49Z The result of Maclura pomifera (Rafin.) Schneid introduction in the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe zone of Ukraine Підсумки інтродукції Maclura рomifera (Rafin.) Schneid в умовах Правобережного Лісостепу України Vitenko, V.A. Shlapak, V.P. The results of Maclura pomifera (Rafin.) Schneid introduction in the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe zone of Ukraine are given. This species is determined to be perspective for using it in the ornamental horticulture of this region. Наведено результати вивчення біолого-екологічних особливостей інтродукції Maclura pomifera (Rafin.) Schneid в умовах Правобережного Лісостепу України. Встановлено, що вона є перспективною рослиною для використання в декоративному садівництві цього регіону. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2006-03-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/893 10.5281/zenodo.2567193 Plant Introduction; Vol 29 (2006); 17-22 Інтродукція Рослин; Том 29 (2006); 17-22 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377827 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/893/856 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle Vitenko, V.A.
Shlapak, V.P.
Підсумки інтродукції Maclura рomifera (Rafin.) Schneid в умовах Правобережного Лісостепу України
title Підсумки інтродукції Maclura рomifera (Rafin.) Schneid в умовах Правобережного Лісостепу України
title_alt The result of Maclura pomifera (Rafin.) Schneid introduction in the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe zone of Ukraine
title_full Підсумки інтродукції Maclura рomifera (Rafin.) Schneid в умовах Правобережного Лісостепу України
title_fullStr Підсумки інтродукції Maclura рomifera (Rafin.) Schneid в умовах Правобережного Лісостепу України
title_full_unstemmed Підсумки інтродукції Maclura рomifera (Rafin.) Schneid в умовах Правобережного Лісостепу України
title_short Підсумки інтродукції Maclura рomifera (Rafin.) Schneid в умовах Правобережного Лісостепу України
title_sort підсумки інтродукції maclura рomifera (rafin.) schneid в умовах правобережного лісостепу україни
url https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/893
work_keys_str_mv AT vitenkova theresultofmaclurapomiferarafinschneidintroductionintheconditionsoftherightbankforeststeppezoneofukraine
AT shlapakvp theresultofmaclurapomiferarafinschneidintroductionintheconditionsoftherightbankforeststeppezoneofukraine
AT vitenkova pídsumkiíntrodukcíímacluraromiferarafinschneidvumovahpravoberežnogolísostepuukraíni
AT shlapakvp pídsumkiíntrodukcíímacluraromiferarafinschneidvumovahpravoberežnogolísostepuukraíni
AT vitenkova resultofmaclurapomiferarafinschneidintroductionintheconditionsoftherightbankforeststeppezoneofukraine
AT shlapakvp resultofmaclurapomiferarafinschneidintroductionintheconditionsoftherightbankforeststeppezoneofukraine