Зміни у паркових насадженнях за нетривалий період (на прикладі Краснокутського парку (Харківська обл.))

Objective — to determine specify changes in taxonomical composition, plantations and landscapes of Krasnokutsky park (Kharkiv Region) in the last 20 years. Material and methods. Researches were conducted in 1997 (Yu.O. Klymenko) and in 2016 (A.V. Hryhorenko, Yu.O. Klymenko). Species and cultivar com...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2018
Автори:	Hryhorenko, A.V., Klymenko, Yu.O.
Формат:	Стаття
Мова:	Англійська
Опубліковано:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2018
Онлайн доступ:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/9
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Репозитарії

Plant Introduction

_version_	1860121075974668288
author	Hryhorenko, A.V. Klymenko, Yu.O.
author_facet	Hryhorenko, A.V. Klymenko, Yu.O.
author_sort	Hryhorenko, A.V.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2019-11-11T08:15:25Z
description	Objective — to determine specify changes in taxonomical composition, plantations and landscapes of Krasnokutsky park (Kharkiv Region) in the last 20 years. Material and methods. Researches were conducted in 1997 (Yu.O. Klymenko) and in 2016 (A.V. Hryhorenko, Yu.O. Klymenko). Species and cultivar compositions were specified by enrout inspections. Park territory has been divided into allotments by dominating species, allotment areas have been calculated. Garden and park landscapes have been determined according to the classification by L.I. Rubtsov. Results. It has been determined that in the last 20 years taxonomical composition of the park dwindled. Due to an attack of European spruce bark beetle the majority of Picea abies plants that were already weakened by droughts withered. Fraxinus excelsior dominated areas expanded, same happened with areas where no species prevail (those similar to degenerate oakery), in landscapes area rearrangement favored wooded garden park type. Conclusions. Negative taxonomical composition, plantations and landscapes changes are observed in Krasnokutsky park. Plant elimination of certain introduced species takes years while certain other introduced species can get small in numbers or eliminated altogether. Besides extremely low temperature in winter, droughts and pests should be considered the most common causes of sudden plant deaths. Taxonomical composition and landscape appearance revival of an old park is impossible without conducting sanitary and landscape tree cuttings, which are currently forbidden.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.2277520
first_indexed	2025-07-17T12:39:32Z
format	Article
fulltext	17ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2018, № 3 УДК 712.2(477.54) А.В. ГРИГОРЕНКО 1, Ю.О. КЛИМЕНКО 2 1 Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління Україна, 03035 м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 35 2 Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1 ЗМІНИ У ПАРКОВИХ НАСАДЖЕННЯХ ЗА НЕТРИВАЛИЙ ПЕРІОД (НА ПРИКЛАДІ КРАСНОКУТСЬКОГО ПАРКУ (ХАРКІВСЬКА ОБЛ.)) Мета — встановити зміни у таксономічному складі, насадженнях та ландшафтах Краснокутського парку (Харків ська обл.) за останні 20 років. Матеріал та методи. Дослідження проведено у 1997 р. (Ю.О. Клименко) та 2016 р. (А.В. Григоренко та Ю.О. Кли менко). Склад видів та культиварів встановлювали методом маршрутних обстежень. Територію парку розділили на виділи за видами, які переважають у них, та обчислили площу виділів. Садовопаркові ландшафти визначали за кла сифікацією Л.І. Рубцова. Результати. За 20 років таксономічний склад парку зменшився. Внаслідок нападу короїдутипографа на ослаблені посухами рослини Picea abies більшість з них всохла. Збільшилася площа виділів з домінуванням Fraxinus excelsior та виділів, у яких жоден із видів не переважає (подібних до деградованої діброви). У ландшафтах відбувся перерозподіл площ на користь лісового типу садовопаркового ландшафту. Висновки. У Краснокутському парку спостерігаються негативні зміни у таксономічному складі, насадженнях та ландшафтах. Елімінація рослин одних інтродукованих видів із насаджень відбувається протягом багатьох років, ін ших — швидко. Навіть основні паркоутворюючі види через нетривалий час можуть стати нечисленними або еліміну ватися повністю. Крім екстремальних низьких зимових температур, до причин раптової загибелі рослин певних видів належить вплив посухи та шкідників. Відновлення таксономічного складу та ландшафтного вигляду старовинного парку неможливе без проведення санітарних і ландшафтних рубок, які нині заборонені. Ключові слова: старовинний парк, таксономічний склад, насадження, ландшафти, зміни. © А.В. ГРИГОРЕНКО, Ю.О. КЛИМЕНКО, 2018 Паркові насадження зазнають постійних змін: добових, сезонних, пов’язаних з етапами он тогенезу та біологічними особливостями ви дів, спричинених появою і розвитком самосіву, зовнішніми чинниками: посухами, морозами, шкідниками тощо, пов’язаних з доглядом лю дини за парком. Дослідження змін паркових насаджень дуже важливі, оскільки дають змо гу виявити на початковому етапі негативні тенденції та вжити заходів для запобігання їх розвитку. У більшості проведених досліджень змін паркових насаджень старовинних парків Полісся та Лісостепу України [3] вивчено змі ни за значний період — від закладання парку (ХVII—ХІХ ст.) до сьогодення. У дендропарку «Тростянець» [4] моніторингові дослідження шляхом проведення суцільного переліку вико нують раз на 10—15 років, що дає змогу вияви ти зміни, котрі відбувалися як за весь період існування парку, так і за нетривалий період. У 1997 р. один з авторів цієї статті (Ю.О. Кли менко) дослідив Краснокутський парк на Хар ківщині. У 2016 р. обстеження парку було про ведено А.В. Григоренко за участі Ю.О. Клименка. Оскільки дослідження виконували за однако вою методикою, з’явилася можливість порівня ти результати та встановити закономірності про цесів, які відбулися у паркових насадженнях за 20 років. Матеріал та методи Об’єкт дослідження. Краснокутський парк па м’ятка садовопаркового мистецтва загаль нодержавного значення розташований у смт Краснокутськ Харківської області. Його пло ща — 13,6 га. Заснований під назвою «Ос но 18 ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2018, № 3 А.В. Григоренко, Ю.О. Клименко в’ян ський акліматизаційний сад» у 1809 р. І.Н. Ка разіним (1780—1836) — відомим бота ніком та помологом. З 1858 р. справу батька продовжив його син — І.І. Каразін (1834—1903). Завдяки його зусиллям акліматизаційний сад перетворився на наукову установу. У 1833 р. в Основ’янському акліматизацій ному саду налічувалось 202 види та культива ри декоративних деревних рослин і близько 600 сортів плодових. Понад 50 видів вперше були інтродуковані у Лівобережний Лісостеп саме в акліматизаційному саду І.Н. Каразіна. При І.І. Каразіні кількість видів та культива рів декоративних деревних рослин досягла у 1899 р. 540, а кількість сортів плодових збіль шилася майже вдвічі порівняно з 1833 р. [2]. Після 1917 р. догляд за парком практично був припинений. Значної шкоди зазнав парк під час Другої світової війни. Станом на 1953 р. у Краснокутському парку було лише 154 види деревних рослин [1]. Згодом, завдяки тому, що парк було підпорядковано Краснокут ській до слідній станції Інституту садівництва, роботи з інтродукції у ньому поновили і у 1992 р. до таксономічного складу парку вхо дило 258 видів (з них 38 з відділу Pinophyta), 41 різновид і культивар (з них 19 з відділу Pi nophyta ) та 3 гіб риди дубів селекції С.С. П’ят ницького [2]. За даними О.Л. Липи [5], у 1960 р. деякі з уперше вирощених інтродукованих дерев до сягли колосальних розмірів. Особливо ефек тно виглядали групи найстаріших в Україні дерев Pinus sibirica Du Tour, Abies concolor Lindl. et Gord. та A. nordmanniana (Stev.) Spach. Най старішими деревами у парку були 135річні Pinus strobus L. (діаметр стовбурів — близько 2 м), Tilia americana L. (діаметр стовбура — 1,6 м), Carya alba (L.) C. Koch, Acer saccharinum L., Picea omorica (Panc.) Purkyne тощо. Інтерес стано вило дерево Populus deltoides Marsh., вирощене з живця, який надіслали у 1805 р. з Канади у подарунок Харківському університету з наго ди його відкриття. У 1936 р. воно мало діаметр стовбура 3,8 м. Завдяки живцям з цього дерева вид поширився на Харківщині. У 1939 р. буря зламала цю тополю. Цікавими раритетами пар ку були Zanthoxylum americanum Mill., Maackia amurensis Maxim. & Rupr., Cladrastis kentukea (Dum.Cours.) Rudd, Catalpa ovata D. Don fil., Menispermum canadense L. тощо та культивари Fagus sylvatica L. і Quercus robur L. Методика досліджень. Склад видів та куль тиварів парку в 2016 р. встановлювали мето дом маршрутних обстежень (у 1997 р. так сономічний склад не досліджували, оскільки були літературні відомості 1992 р.). Назви рос лин наведено за The Plant List. Унаслідок пе ревірки списків, наведених у статті О.В. Кіб кало [2], деякі види не вдалося ідентифікува ти, виявлено синоніми, значна кількість видів мала недозволені (unresolved) назви (ми їх за лишили у списку). Фактична кількість видів у парку в різні роки виявилася дещо нижчою, ніж наведена авторами зазначених публіка цій. Сорти плодових рослин, Syringa vulgaris L. і троянд (Rosa hort.) не встановлювали (якщо вид був представлений декількома сортами, то його зараховували як один таксон). Здійс нювали обміри найбільших дерев. Обраховували баланс площі парку з вико ристанням комп’ютерної програми ArcView GIS. З балансу площі парку отримували озе ленену площу, яку використовували у подаль ших дослідженнях. При вивченні розподілу озелененої площі парку між рослинними угрупованнями вико ристовували модифіковану нами лісовпоряд кувальну методику [3]. Територію парку роз ділили на виділи за видами, які переважали у них (мінімальна площа виділу — 0,01 га). На плані показано також плодові сади, алеї, ря дові посадки, галявини та луки. Виділи, в яких жоден вид не мав більше 4 одиниць у складі насадження, відносили до виділів, у яких жоден із видів не переважає, та розгля дали окремо. Садовопаркові ландшафти поділяли на лі сові, паркові, лучні, садові, регулярні та аль пійські (за класифікацією Л.І. Рубцова [6, 7]). За результатами обстежень креслили ланд шафтні плани. Обраховували озеленену пло щу, яку займав кожний тип ландшафту, та її відсоток. 19ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2018, № 3 Зміни у паркових насадженнях за нетривалий період (на прикладі Краснокутського парку (Харківська обл.)) Результати та обговорення Парк створено на місці колишнього яру (рис. 1). Перепад висот у парку — 38 м (від 153 до 191 м). При Каразіних розсадник розташовувався у балці в оточенні каналів (позначено літерою г на рис. 1), що забезпечувало сприятливі умо ви для вирощування рослин. На території парку є входи до підземних ходів, у 2016 р. в одному з них діяла підземна церква. Баланс площі Краснокутського парку наве дено у табл. 1. У 2016 р. у парку зростали дерева, кущі та ліани, які належали до 126 видів (22 види — Pinophyta, 96 — Magnoliophyta). З 22 видів Pino phyta 2 були представлені лише культиварами (типових рослин в парку не було), у 2 видів було по 1 культивару, в 1 — 2. Із 104 видів Mag noliophyta 3 були представлені лише культи варами, у 5 видів було по 1 культивару, у 3 — по 2, у 1 — 3. Порівняно з 1992 р. кількість ви дів зменшилася на 128, культиварів — на 16, зникли 3 гібриди С.С. П’ятницького. З 11 ви дів та культиварів ялиць залишилися 2 види, з 14 видів та культиварів ялин — 4, з 14 видів та культиварів кленів — 5 (та додався один но вий культивар). Від кількості видів, підвидів, різновидів та культиварів листяних кущів (107) залишилося менше половини (47), зникли май же всі види ліан. Це сталося, незважаючи на те, що за парком здійснюється регулярний до гляд. Проте наукові дослідження після розпа ду Радянського Союзу (1991) було згорнуто і, як наслідок, проведення відновлювальних по садок світлолюбних рослин з нетривалим пе ріодом життя припинилося. План насаджень парку 1997 р. наведено на рис. 2. Значна частина вікових дерев, про які згадував у 1960 р. О.Л. Липа [5], елімінувалася з насаджень. Залишилися старі дерева Abies alba Mill., A. concolor, Ginkgo biloba L., Juniperus virginiana L., Larix decidua Mill., Picea abies (L.) Karst., Pinus nigra Arn., P. sylvestris L., Thuja oc cidentalis L, Acer saccharinum, Fagus sylvatica ‘Laciniata’, Populus alba L., Quercus robur, Q. ru bra L., Tilia cordata Mill., Ulmus glabra Huds. Найстаріше у парку дерево Acer saccharinum давно зламалося. Однак, за словами праців Таблиця 1. Баланс площі Краснокутського парку Table 1. Krasnokutsky park area balance Категорія площ Площа га % Озеленена площа 12,00 88,2 Будівлі 0,03 0,2 Доріжки та майданчики 1,07 7,9 Водойми 0,50 3,7 Ус ь о г о 13,60 100,0 ників парку, на краю пня утворилася молода порость, з якої згодом розвинулися могутні стовбури. Між цими стовбурами залишився вільний простір значного розміру, що пока зує, яким був діаметр першого у парку дерева A. saccharinum. Куртина дерев, котрі розвину лися з порості від пня найстарішого екземп ляра A. saccharinum, показана на рис. 2 як віко ве дерево, яке нині всихає. До основних переважаючих видів належать Fraxinus excelsior L. та Acer platanoides L. На окремих ділянках вони утворюють чисті наса дження, але у більшості випадків насадження мішані. У насадженнях з переважанням Fraxi nus excelsior трапляються Acer platanoides, Ul mus laevis, U. glabra, Quercus robur, у насаджен нях з переважанням Acer platanoides — Fraxinus excelsior, Ulmus laevis та U. glabra. Значні площі займають виділи із листяних рослин, у яких жоден із видів не переважає. Є серед них ділянки зі штучно створеними на садженнями із різних видів, але переважають ті, які подібні до деградованої діброви. Вони складаються з найпоширеніших видів (Fra xi nus excelsior, Acer platanoides, Ulmus laevis та U. glabra), частка кожного з них не перевищує 5 одиниць у складі насадження. Часто у таких виділах трапляються інші аборигенні та ін тродуковані види, що законо мірно з огляду на велике таксономічне багатство парку. Можна припустити, що ці ділянки вигляда ли зовсім інакше у період розквіту парку. Вра ховуючи, що у парку була представлена вели ка кількість видів, імовірно, більшу частину площі займав парковий тип ландшафту, який утворювали рослини інтродукованих видів. 20 ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2018, № 3 А.В. Григоренко, Ю.О. Клименко В А Б В Г Д 19 0 185 175 170 185 180 170 175 180 160 155 165 E E E E E 1 3 5 7 9 11 13 15 17 19 21 2 4 6 8 10 12 14 16 18 20 0 50 м Рис. 1. Планування та рельєф Краснокутського парку (1997 р.): А — могила І.Н. Каразіна; Б — могила І.І. Каразіна; В — входи до печер; Г — територія колишнього акліматизаційного розсадника; Д — альтанка; Е — садибна забудова. Топографічні знаки, використані на рис. 1—5: 1 — будівлі; 2 — руїни або фундаменти; 3 — стіна; 4 — підпірна стіна; 5 — огорожа; 6 — ґрунтова дорога або доріжка; 7 — стежка; 8 — східці; 9 — водойма; 10 — джерело, струмок та напрямок його течії; 11 — упорядкований схил; 12 — дамба; 13 — вал; 14 — рів та вал; 15 — вхід до парку; 16 — орієнтація плану північ — південь; 17 — міст (знак використано на рис. 3, 5); 18 — горизонталь на її відмітка (знак використано лише на рис. 1); 19 — озеленена територія парку (такий зміст знак має лише на рис. 1); 20 — луки за межами парку (такий зміст знак має лише на рис. 1); 21 — плодові сади за межами парку (такий зміст знак має лише на рис. 1) Fig. 1. Krasnokutsky park planning and relief (1997): А — I.N. Karazin’s grave; Б — I.I. Karazin’s grave; В — caves en trances; Г — former acclimatization garden territory; Д — gazebo; Е — farmstead building. Topographical signs, used on Fig. 1—5: 1 — buildings; 2 — ruins or fundaments; 3 — wall; 4 — supporting wall; 5 — fenc ing; 6 — dirt road; 7 — trail; 8 — stairs; 9 — pond; 10 — spring, stream and its current direction; 11 — orderly slope; 12 — dam; 13 — bulwark; 14 — trench and bulwark; 15 — park entrance; 16 — plan orientation North—South; 17 — bridge (a sign used on Fig. 3 and 5); 18 — horizontal and its mark (sign only used on Fig. 1); 19 — planted park territory (such meaning only applies on Fig. 1); 20 — meadows outside of the park (such meaning only applies on Fig. 1); 21 — fruit gar dens outside of the park (such meaning only applies on Fig. 1) Після 1917 р. (після припинення догляду за парком) цю територію поступово захопив са мосів Fraxinus excelsior, Acer platanoides та ін ших видів, утворивши насадження, подібні до похідних, які виникають на місці дібров. План насаджень парку станом на 2016 р. наведено на рис. 3. Головна його відмінність від плану 1997 р. — загибель алей та більшої частини масивів із Picea abies, яку спричини ли надзвичайно посушливі роки (2009—2011). 21ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2018, № 3 Зміни у паркових насадженнях за нетривалий період (на прикладі Краснокутського парку (Харківська обл.)) ї 1 3 5 7 9 11 13 15 18 2 4 6 8 10 12 14 16 0 50 м 17 ї ї і ж ж ж є є є є б м я хх хх ху єт є п д н г н н н н х е е є є єе ш щ н ц х ц н н нк ф щ о о р ч з н в н пю н и н н н нннн н нц к н н н а к к л л с Рис. 2. План насаджень Краснокутського парку (1997 р.): 1 — Quercus robur L. (0,02 га, 0,2 %); 2 — Fraxinus excelsior L. (4,66 га, 38,9 %); 3 — Acer platanoides L. (0,90 га, 7,5 %); 4 — Acer negundo L. (0,05 га, 0,4 %); 5 — Aesculus hippocastanum L. (0,04 га, 0,3 %); 6 — Populus alba L. (0,04 га, 0,3 %); 7 — інші види листяних дерев (а — Juglans regia L. (0,01 га, 0,1 %); б — Juglans mandshurica Maxim. (0,02 га, 0,2 %)); 8 — Pinus sylvestris L. (0,12 га, 1,0 %); 9 — Picea abies (L.) Karst. (0,78 га, 6,5 %); 10 — інші види хвойних дерев (в — Pinus sibirica Du Tour (0,01 га, 0,1 %); г — Abies concolor Lindl. et Gord. (0,03 га, 0,2 %); д — Abies alba Mill. (0,07 га, 0,6 %)); 11 — виділ, у якому жоден із видів не переважає (е — штучно створене насадження із різних видів (0,47 га, 3,9 %); є — деградована діброва з окремими підсадженими інтродуцентами (1,37 га, 11,5 %); ж — територія розсадника (хвойні види — 0,22 га, 1,8 %; листяні види — 0,10 га, 0,8 %)); 12 — інші види листяних кущів (Cornus mas L.) (0,04 га, 0,3 %); 13— плодовий сад (0,12 га, 1,0 %); 14 — галявина, луки (1,80 га, 15,0 %); 15 — ряд із листяних дерев та кущів (з — Aesculus hippocastanum L. (0,01 га, 0,1 %); и — Gymnocladus dioicus (L.) С. Koch. (0,01 га, 0,1 %); і — Betula pen dula Roth (0,01 га, 0,1 %); ї — Cornus mas (0,03 га, 0,2 %)), 16 — ряд із хвойних дерев (без літерної позначки — Picea abies (0,95 га, 7,9 %); к — Thuja occidentalis L. (0,03 га, 0,2 %); л — Pinus nigra Arn. (0,08 га, 0,7 %); м — Larix sibirica Ledeb. (0,01 га, 0,1 %)); 17 — окреме листяне дерево (н — Quercus robur; о — Populus alba L.; п — Fagus sylvatica ‘Laciniata’; р — Quercus rubra L.; с — Tilia cordata Mill.; т — Ulmus glabra Huds; у — Acer saccharinum L.); 18 — окреме хвойне дерево (без літерної познач ки — Picea abies; ф — Pinus nigra Arn.; х — Larix decidua Mill.; ц — Pinus sylvestris; ч — Ginkgo biloba L.; ш — Abies concolor (Gordon) Lindl. ex Hildebr.; щ — Abies alba; ю — Thuja occidentalis; я — Juniperus virginiana L.) Fig. 2. Krasnokutsky park plantations plan (1997): 1 — Quercus robur L. (0,02 ha, 0,2 %); 2 — Fraxinus excelsior L. (4,66 ha, 38,9 %); 3 — Acer platanoides L. (0,90 ha, 7,5 %); 4 — Acer negundo L. (0,05 ha, 0,4 %); 5 — Aesculus hippocastanum L. (0,04 ha, 0,3 %); 6 — Populus alba L. (0,04 ha, 0,3 %); 7 — other species of deciduous trees (а — Juglans regia L. (0,01 ha, 0,1 %); б — Jug lans mandshurica Maxim. (0,02 ha, 0,2 %)); 8 — Pinus sylvestris L. (0,12 ha, 1,0 %); 9 — Picea abies (L.) Karst. (0,78 ha, 6,5 %); 10 — other species of coniferous trees (в — Pinus sibirica Du Tour (0,01 ha, 0,1 %); г — Abies concolor Lindl. et Gord. (0,03 ha, 0,2 %); д — Abies alba Mill. (0,07 ha, 0,6 %)); 11 — an area where no species prevail (е — artificial plantation created with different species (0,47 ha, 3,9 %); є — degenerate oakery with certain planted introducents (1,37 ha, 11,5 %); ж — nurserygarden territory (coniferous species) — 0,22 ha, 1,8 %; deciduous species — 0,10 ha, 0,8 %)); 12 — other deciduous shrubs species (Cornus mas L.) (0,04 ha, 0,3 %); 13 — fruit garden (0,12 ha, 1,0 %); 14 — lawn, meadows (1,80 ha, 15,0 %); 15 — a row of deciduous trees and shrubs (з — Aesculus hippocastanum L. (0,01 ha, 0,1 %); и — Gymnocladus dioicus (L.) С. Koch. (0,01 ha, 0,1 %); і — Betula pen dula Roth (0,01 ha, 0,1 %); ї — Cornus mas (0,03 ha, 0,2 %)); 16 — a row of coniferous trees (no letter marker — Picea abies (0,95 ha, 7,9 %); к — Thuja occidentalis L. (0,03 ha, 0,2 %); л — Pinus nigra Arn. (0,08 ha, 0,7 %); м — Larix sibirica Ledeb. (0,01 ha, 0,1 %)); 17 — separate deciduous tree (н — Quercus robur; о — Populus alba L.; п — Fagus sylvatica ‘Laciniata’; р — Quercus rub ra L.; с — Tilia cordata Mill.; т — Ulmus glabra Huds; у — Acer saccharinum L.); 18 — separate coniferous tree (no letter marker) — Picea abies; ф — Pinus nigra Arn.; х — Larix decidua Mill.; ц — Pinus sylvestris; ч — Ginkgo biloba L.; ш — Abies concolor (Gordon) Lindl. ex Hildebr.; щ — Abies alba; ю — Thuja occidentalis; я — Juniperus virginiana L.) 22 ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2018, № 3 А.В. Григоренко, Ю.О. Клименко ї 1 3 5 7 9 11 13 15 18 20 2 4 6 8 10 12 14 16 19 0 50 м 17 ї ї г ж ж є є є є б я хх хх ху єт є п д н г н н н н х е е є є єе ш щ ц х н н нк ф щ о о р ч з н впю н и н н н нннн н нц к н н н а к к л л с 21 є Рис. 3. План насаджень Краснокутського парку (2016 р.): 1 — Quercus robur L. (0,02 га, 0,2 %); 2 — Fraxinus excelsior L. (4,80 га, 40,0 %); 3 — Acer platanoides L. (0,96 га, 8,0 %); 4 — Acer negundo L. (0,05 га, 0,4 %); 5 — Aesculus hippocastanum L. (0,04 га, 0,3 %); 6 — Populus alba L. (0,04 га, 0,3 %); 7 — інші види листяних дерев (а — Juglans regia L. (0,01 га, 0,1 %); б — Juglans mandshurica Maxim. (0,02 га, 0,2 %)); 8 — Pinus sylvestris L. (0,12 га, 1,0 %); 9 — Picea abies (L.) Karst. (0,11 га, 0,9 %); 10 — інші види хвойних дерев (в — Pinus sibirica Du Tour (0,01 га, 0,1 %); г — Abies concolor Lindl. et Gord. (0,09 га, 0,7 %); д — Abies alba Mill. (0,07 га, 0,6 %); 11 — виділ, у якому жоден із видів не переважає (е — штучно створене насадження із різних видів (0,47 га, 3,9 %); є — дегра дована діброва з окремими підсадженими інтродуцентами (1,64 га, 13,7 %); ж — територія розсадника (листяні види — 0,39 га, 3,2 %)); 12 — інші види листяних кущів (Cornus mas L.) (0,04 га, 0,3 %); 13 — плодовий сад (0,12 га, 1,0 %); 14 — галявина, луки (1,94 га, 16,2 %); 15 — ряд із листяних дерев та кущів (з — Aesculus hippocastanum L. (0,01 га, 0,1 %); и — Gymnocladus dio icus (L.) С. Koch. (0,01 га, 0,1 %); ї — Cornus mas (0,03 га, 0,2 %)); 16 — ряд із хвойних дерев (без літерної позначки — Picea abies (0,13 га, 1,1 %); к — Thuja occidentalis L. (0,02 га, 0,2 %); л — Pinus nigra Arn. (0,08 га, 0,7 %)); 17 — окреме листяне дерево (н — Quercus robur; о — Populus alba L.; п — Fagus sylvatica ‘Laciniata’; р — Quercus rubra L.; с — Tilia cordata Mill.; т — Ulmus glabra Huds; у — Acer saccharinum L. (всихає, уражений омелою); 18 — окреме хвойне дерево (без літерної позначки — Picea abies; ф — Pinus nigra; х — Larix decidua Mill.; ц — Pinus sylvestris; ч — Ginkgo biloba L.; ш — Abies concolor (Gordon) Lindl. ex Hildebr.; щ — Abies alba; ю — Thuja occidentalis; я — Juniperus virginiana L.); 19 — ділянка, на якій стоять всохлі Picea abies (0,56 га, 4,7 %); 20 — ряд із всохлих Picea abies і Thuja occidentalis (0,22 га, 1,8 %); 21 — окреме всохле дерево Fig. 3. Krasnokutsky park plantations plan (2016): 1 — Quercus robur L. (0,02 ha, 0,2 %); 2 — Fraxinus excelsior L. (4,80 ha, 40,0 %); 3 — Acer platanoides L. (0,96 ha, 8,0 %); 4 — Acer negundo L. (0,05 ha, 0,4 %); 5 — Aesculus hippocastanum L. (0,04 ha, 0,3 %); 6 — Populus alba L. (0,04 ha, 0,3 %), 7 — other species of deciduous trees (а — Juglans regia L. (0,01 ha, 0,1 %); б — Juglans mandshu rica Maxim. (0,02 ha, 0,2 %)); 8 — Pinus sylvestris L. (0,12 ha, 1,0 %); 9 — Picea abies (L.) Karst. (0,11 ha, 0,9 %); 10 — other species of coniferous trees (в — Pinus sibirica Du Tour (0,01 ha, 0,1 %); г — Abies concolor Lindl. et Gord. (0,09 ha, 0,7 %); д — Abies alba Mill. (0,07 ha, 0,6 %)); 11 — an area where no species prevail (е — artificial plantation created with different species (0,47 ha, 3,9 %); є — degenerate oakery with certain planted introducents (1,64 ha, 13,7 %); ж — nurserygarden territory (deciduous species — 0,39 ha, 3,2 %)); 12 — other deciduous shrubs species (Cornus mas L.) (0,04 ha, 0,3 %); 13 — fruit garden (0,12 ha, 1,0 %); 14 — lawn, mead ows (1,94 ha, 16,2 %); 15 — a row of deciduous trees and shrubs (з — Aesculus hippocastanum L. (0,01 ha, 0,1 %); и — Gymnocladus dioicus (L.) С. Koch. (0,01 ha, 0,1%); ї — Cornus mas (0,03 ha, 0,2 %)); 16 — a row of coniferous trees (no letter marker) — Picea abies (0,13 ha, 1,1 %); к — Thuja occidentalis L. (0,02 ha, 0,2 %); л — Pinus nigra Arn. (0,08 ha, 0,7 %)); 17 — separate deciduous tree (н — Quercus robur; о — Populus alba L.; п — Fagus sylvatica ‘Laciniata’; р — Quercus rubra L.; с — Tilia cordata Mill.; т — Ulmus glabra Huds; у — Acer saccharinum L. (wither, mistletoe stricken)); 18 — separate coniferous tree (no letter marker) — Pi cea abies; ф — Pinus nigra; х — Larix decidua Mill.; ц — Pinus sylvestris; ч — Ginkgo biloba L.; ш — Abies concolor (Gordon) Lindl. ex Hildebr.; щ — Abies alba; ю — Thuja occidentalis; я — Juniperus virginiana L.); 19 — an area with withered Picea abies (0,56 ha, 4,7 %); 20 — a row of withered Picea abies and Thuja occidentalis (0,22 ha, 1,8 %); 21 — separate withered tree 23ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2018, № 3 Зміни у паркових насадженнях за нетривалий період (на прикладі Краснокутського парку (Харківська обл.)) Ослаблені посухою дерева Picea abies зазнали нападу короїдатипографа у 2012 р. і всохли. Залишилася куртина на східній дамбі ниж нього ставка (очевидно, що на дамбі рослини не постраждали від посух і тому змогли про тистояти короїду) та декілька молодих рослин. Створену у 1960х роках багаторядну алею із Picea abies на час обстеження парку в 2016 р. видалили і на її місці висадили алею з моло дих рослин цього ж виду в кількості 199 екз. Загалом у парку було видалено 576 екз. всох лих дерев (41 — Picea pungens Engelm. ‘Glauca’, 13 — Larix sibirica Lebed., 518 — Picea abies). Не всі всохлі масиви та рядові посадки Picea abies на території парку було видалено. З 2013 р. 222 всохлих дерева залишаються на території парку. Це пов’язане із законодавчою заборо ною будьяких рубок на об’єктах природно за по відного фонду. Безглуздість та небезпеч ність для відвідувачів цієї заборони у Крас но кут сько му парку більш ніж очевидна. Мертві де рева (деякі заввишки понад 25 м) стоять вже 4 роки, загрожуючи падінням у будьяку мить (щоб ділянки з ними не виглядали так жахливо, біля засохлих рослин висадили Parthenocissus quenquefolia (L.) Planch. і він вкрив більшу час тину стовбурів). Будьякому працівнику зеле ного господарства, ландшафтному архітектору 1 2 3 4 5 0 50 м Рис. 4. Ландшафтний план Краснокутського парку (1997 р.). Типи садовопаркових ландшафтів: 1 — лісовий (7,4 га, 61,7 % від озелененої площі); 2 — парковий (2,35 га, 19,6 %); 3 — лучний (1,0 га, 8,3 %); 4 — садовий (0,12 га, 1,0 %); 5 — регулярний та його елементи (1,13 га, 9,4 %) Fig. 4. Krasnokutsky park landscape plan (1997). Garden and park landscape types: 1 — wooden (7,4 ha, 61,7 % of plant ed area); 2 — park (2,35 ha, 19,6 %); 3 — meadowy (1,0 ha, 8,3 %); 4 — garden (0,12 ha, 1,0 %); 5 — regular type and its elements (1,13 ha, 9,4 %) 24 ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2018, № 3 А.В. Григоренко, Ю.О. Клименко чи пересічному громадянину зі здоровим глуз дом зрозуміло, що парки як штучні об’єкти не можуть існувати без проведення в них сані тарних рубок (рубок всохлих дерев). Більше того, парки не можуть існувати без вирубки в них самосіву (живих дерев) місцевих видів. Як було показано вище, саме він радикально змі нив вигляд парку. Великі зімкнуті масиви з Fraxinus excelsior та Acer platanoides не є окрасою парків. Парки мають або репрезентувати ко рінну рослинність (у цих умовах — Querceta ro boris), або представляти собою парковий ланд шафт з великою кількістю галявин та виса джених на них рослин різноманітних інт ро дукованих видів. Відновлення корінної рос линності, а також створення галявин для ви садки на них рослин інтродуцентів неможливе без вирубки живих дерев аборигенних видів, які швидко поширюються самосівом. Крім вікових дерев Picea abies, у парку заги нуло одне вікове дерево Pinus sylvestris (зали шилося лише одне), одне — Quercus robur. Раніше [3] процес таксономічної деградації парків представлявся таким чином. Як тільки старовинні парки втрачали належний догляд (після 1917 р. на більшій частині території 1 2 3 4 5 6 0 50 м Рис. 5. Ландшафтний план Краснокутського парку (2016 р.). Типи садовопаркових ландшафтів: 1 — лісовий (7,9 га, 65,8 % від озелененої площі); 2 — парковий (2,75 га, 22,9 %); 3 — лучний (0,39 га, 3,3 %); 4 — садовий (0,12 га, 1,0 %); 5 — регулярний та його елементи (0,28 га, 2,4 %). Нетипові для парків ділянки: 6 — ділянки всох лих ялин (0,56 га, 4,7 %) Рис. 5. Krasnokutsky park landscape plan (2016). Garden and park landscape types: 1 — wooden (7,9 ha, 65,8 % of planted area); 2 — park (2,75 ha, 22,9 %); 3 — meadowy (0,39 ha, 3,3 %); 4 — garden (0,12 ha, 1,0 %); 5 — regular type and its elements (0,28 ha, 2,4 %). Areas that are not typical for parks: 6 — withered spruce areas (0,56 ha, 4,7 %) 25ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2018, № 3 Зміни у паркових насадженнях за нетривалий період (на прикладі Краснокутського парку (Харківська обл.)) Ук раїни та після 1939 р. — у західних облас тях) з них насамперед починали елімінуватися однорічні квітникові рослини, потім — дво річні, багаторічні, згодом — світлолюбні ку щові види (як через нестачу світла внаслідок розвитку самосіву аборигенних видів, який їх затіняв, так і через меншу, ніж у дерев, трива лість життя), пізніше — види дерев з меншою в умовах України тривалістю життя (інтроду центи з регіонів з м’якшим кліматом) та деко ративні культивари (часто вони також менш стійки, зазвичай представлені у насадженнях поодинокими екземплярами і тому загибель навіть однієї рослини стає помітною, тоді як у видів, представлених значною кількістю осо бин, це не настільки помітно). Далі елімінува лися світлолюбні деревні види (наприклад, Betula pendula Roth). Зрештою, якщо не про водили відновлювальні посадки, то зникнен ня зі складу насаджень загрожувало навіть тим видам, які у період розквіту парку відносилися до основних паркоутворюючих. І хоча росли ни багатьох видів загинули у роки Першої сві тової, Громадянської та Другої світової війни, в цілому процес представлявся як поступо вий. Результати обстеження Краснокутського парку щодо Picea abies виявили, що рослини окремих видів можуть елімінуватися із наса джень у стислі терміни, що більше схоже на раптове вимирання, ніж на поступовий відпад протягом тривалого періоду (аналогічну кар тину з Picea abies спостерігали у ці роки в ін ших парках та природних насадженнях). Можна припустити, що основною причи ною різкого зменшення чисельності рослин певного виду в парку чи навіть повної елімі нації зі складу найчастіше є низькі температу ри в екстремальні роки. Найімовірніше, бага то рослин теплолюбних видів у Краснокут ському парку загинули взимку 1941/1942 рр. (адже зменшення у період з 1927 до 1953 рр. становило 66 видів). Масова загибель Picea abies нині свідчить, що її можуть спричиняти посухи та шкідники. За 20 років площа виділів з домінуванням Fraxinus excelsior збільшилася за рахунок за ростання галявин. Збільшилася також площа виділів, у яких жоден із видів не переважає (подібних до деградованої діброви) також за рахунок заростання галявин. Заростання га лявин призвело до зменшення їх площ, але вирубка частини всохлих дерев Picea abies збіль шила відкриті простори і загалом площа га лявин збільшилася. Ймовірно, це не типовий процес. Якби не загинули дерева Picea abies, то враховуючи заборону на рубки, це призве ло б до зникнення галявин у парку. Основним у парку в 1997 р. був лісовий тип садовопаркового ландшафту (рис. 4), який займав 7,4 га (61,7 % від озелененої площі). Другим за значенням був парковий тип са до вопаркового ландшафту (2,35 га, 19,6 %). Еле менти регулярного ландшафту були пред ставлені рядовими та алейними посадками, серед яких виділялася багаторядна алея із Picea abies. Загалом площа насаджень, котрі формували цей тип ландшафту, становила 1,13 га (9,4 %). На терасах у північносхід ній частині парку, ймовірно, у минулому був садовий тип ландшафту, але у 1997 р. частину терас займало насадження Fraxinus excelsior (лі со вий тип са до вопаркового ландшафту), частина те рас посту пово заростала самосівом Acer platanoides, Fraxi nus excelsior, Ulmus laevis, U. glabr a, Prunus spinosa L., але ще переважали відкриті простори, тому ці тераси було позначено як лучний ландшафт. Загалом площа відкритих ділянок становила 1,0 га (8,3 %). При складанні ландшафтного плану Крас нокутського парку в 2016 р. було незрозуміло, до якого типу ландшафту віднести всохлі маси ви Picea abies, адже вони не відповідають ха рактеристиці жодного з типів садовопар кових ландшафтів. На нашу думку, не слід доповню вати класифікацію Л.І. Рубцова ландшафтом всохлих ділянок, оскільки ми сподіваємося, що їх наявність — тимчасове явище. Тому на плані (рис. 5) ми позначили ці ділянки як «не типові для парків ділянки» і розглядали їх окре мо. Згодом всохлі дерева приберуть, на їх місці буде сформовано якийсь з шести типів са до во паркового ландшафту Л.І. Рубцова. У 2016 р. площа та частка лісового типу са довопаркового ландшафту збільшилися (7,9 га, 26 ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2018, № 3 А.В. Григоренко, Ю.О. Клименко 65,8 % від озелененої площі) за рахунок зарос тання галявин та віднесення до цього типу ландшафту ділянок, на яких всохли рядові посадки Picea abies. Незначні площі лісового ти пу садовопаркового ландшафту було пере творено на парковий тип, але ці втрати були значно меншими, ніж площі, які додалися. Насадження із Picea abies, яке у 1997 р. фор мувало парковий тип ландшафту, всохло. Тому його площу вилучили з площі паркового типу ландшафту. Проте до паркового типу садово паркового ландшафту перейшла частина площ від багаторядної ялинової алеї після її всихан ня, частина площ лучного ландшафту, на яких за рахунок росту самосіву з’явилося стільки дерев, що вважати ці площі лучним ландшаф том неможливо (зокрема заросли самосівом тераси та відкриті простори на колишньому розсаднику). Таким чином, унаслідок проти лежно спрямованих процесів площа паркового типу садовопаркового ландшафту збільши лася (2,75 га, 22,9 %), що в цілому не харак терно для старовинних парків. Різко зменшилися площі регулярного (з 9,4 % від озелененої площі до 2,4 %) та лучного (з 8,3 до 3,3 %) типів садовопаркових ландшаф тів. Для регулярного типу ландшафту це по в’язане переважно з масовим всиханням дерев Picea abies і Thuja occidentalis, а для лучного — з поступовим заростанням його площ само сівом аборигенних видів. Висновки За нетривалий період (20 років) у парках мо жуть відбутися суттєві зміни у таксономічно му складі, ландшафтах та насадженнях. При таксономічній деградації парків чи сельність одних видів до повного зникнення зменшується поступово (іноді — протягом де сятиліть), а інших — раптово, протягом одно го (навіть однієї зими) чи декількох років. Причинами сильного скорочення ценопо пуляції Picea abies у Краснокутському парку були посушливі роки і напад короїдати по гра фа. Заборона санітарних та ландшафтних рубок, запроваджена на законодавчому рівні останніми роками, завдає паркам великої шкоди: погір шується вигляд парків, всохлі стоячі дерева становлять небезпеку для відвідувачів, ство рюють передумови для виникнення пожеж тощо. Без вирубки самосійних рослин немож ливе збереження галявин та відновлення істо ричного вигляду парків, що рекомендує Фло рентійська хартія. Підтверджена виявлена у старовинних парках Лісостепу України попередніми досліджен ня ми тенденція до збільшення площі виділів з домінуванням Fraxinus excelsior та виділів, у яких жоден із видів не переважає. Ця тенден ція виявляється не лише за багато десятиліть, а й за нетривалий період (20 років). Також підтверджено виявлену в старовин них парках Лісостепу України попередніми дослідженнями тенденцію до збільшення пло щі лісового типу садовопаркового ландшафту за рахунок інших, зокрема за нетривалий пе ріод (20 років). ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 1. Берендей А.Е. О видовом разнообразии насаждений Краснокутского парка / А.Е. Берендей // Бюл. ГБС. — 1957. — Вып. 28. — С. 3—11. 2. Кібкало В.О. Інтродукція рослин у Краснокутському дендропарку / В.О. Кібкало // Інтродукція дерев них та чагарнико вих рослин в Україні: Тези доп. за сідання Ради ботанічних садів України, присвяченого 200річчю Крас нокутського дендропарку (колиш нього Ос но в’ян ського саду Каразіних). — Красно кутськ, 1993. — С. 81—103. 3. Клименко Ю.О. Екологобіологічні основи від нов лення старовинних парків Полісся та Лісостепу Ук раїни: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докто ра с.г. наук: спец. 06.03.01 «лісові культури та фітоме ліорація» / Ю.О. Клименко. — Львів, 2012. — 32 с. 4. Клименко Ю.О. Дендропарк «Тростянець»: мето дика реконструкції насаджень / Ю.О. Клименко, О.О. Ільєнко, В.А. Медведєв // Інтродукція рос лин. — 2001. — № 12. — С. 208—224. 5. Липа О.Л. Визначні сади і парки України та їх охорона / О.Л. Липа. — К.: Видво Київ. унту, 1960. — 176 с. 6. Рубцов Л.И. Садовопарковый ландшафт / Л.И. Руб цов. — К.: Издво АН УССР, 1956. — 211 с. 7. Рубцов Л.И. Проектирование садов и парков / Л.И. Руб цов. — М.: Стройиздат, 1979. — 183 с. 8. Флорентійська хартія Міжнародного комітету з іс торичних садів 1981 р. // Охорона культурної спад щини: Зб. міжнар. документів. — К.: АртЕк, 2002. 27ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2018, № 3 Зміни у паркових насадженнях за нетривалий період (на прикладі Краснокутського парку (Харківська обл.)) 9. The Plant List [Електронний ресурс]. — Режим до ступу: http://www.theplantlist.org/ Рекомендував О.М. Горєлов Надійшла 19.03.2018 REFERENCES 1. Berendei, A.E. (1957), O vidovom rasnoobrasii nasazh denij Krasnokutskogo parka [On Krasnokutsky park plantations species diversity]. Byulleten GBS [Bulletin of the Main Botanical Garden], vyp. 28, pp. 3—11. 2. Kibkalo, V.O. (1993), Introdukciia roslyn u Krasnokut skomu dendroparku [Plant introduction in Krasnokut sky Arboretum Park’s]. Introdukciia derevnykh ta cha harnykovykh roslyn v Ukraini. Tezy dopovidei zasidan nia rady botanichnykh sadiv Ukrainy, prysviachenoi 200richchiu Krasnokutskoho dendroparku (kolyshnogo Osnovianskoho sadu Karasinykh). [Wooden and shrub bery plant introduction in Ukraine. Report summaries of the Board of botanical gardens of Ukrainian confer ence, devoted to Krarsnokutsky Arboretum Park’s bicen tenary (former Osnoviansky gargen of Karazin family)], Krasnokutsk, pp. 81—103. 3. Klymenko, Yu.O. (2012), Ekologobiologichni osnovy vidnovlennia starovynnykh parkiv Polissia ta Lisostepu Ukrainy [Ecologobiological basis of the restoration of old parks in Polissya and ForestSteppe of Ukraine]. Avtoreferat diss… doktora silskogospodarskykh nauk 06.03.01 «Lisovi kultury ta fitomelioraciya». Lviv, 32 p. 4. Klymenko, Yu.O., Ilienko, О.О. and Medvedev, V.A. (2001), Dendropark “Trostianets”: metodyka rekonstruk tsii na sadzhen [Dendrological park Trostjanets: metods of its plantation reconstruction]. Introduktsiia roslyn [Plant Introduсtion], N 1—2, pp. 208—224. 5. Lypa, O.L. (1960), Vyznachni sady i parky Ukrainy ta yikh okhorona [Prominent gardens and parks of Ukraine and their protection]. Kyiv: Vydavnytstvo Kyivskoho universytetu, 176 p. 6. Rubcov, L.I. (1956), Sadovoparkovyj landshaft [Gar den and park landscape]. Kyiv, AN USSR, 211 p. 7. Rubcov, L.I. (1979), Proektirovanie sadov i parkov [Garden and park planning]. Moscow: Strojizdat, 183 p. 8. Florentiiska khartija Mizhnarodnoho komitetu z isto rychnykh sadiv 1981 r. (2002), [Historic gardens (the Florence charter 1981)]. Zbirnyk mizhnarodnykh do kumentiv, Kyiv: ArtEk. 9. The Plant List: http://www.theplantlist.org/ Recommended by O.M. Gorelov Received 19.03.2018 А.В. Григоренко 1, Ю.А. Клименко 2 1 Государственная экологическая академия последипломного образования и управления, Украина, г. Киев 2 Национальный ботанический сад имени Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев ИЗМЕНЕНИЯ В ПАРКОВЫХ НАСАЖДЕНИЯХ ЗА НЕПРОДОЛЖИТЕЛЬНЫЙ ПЕРИОД (НА ПРИМЕРЕ КРАСНОКУТСКОГО ПАРКА (ХАРЬКОВСКАЯ ОБЛ.)) Цель — установить изменения в таксономическом составе, насаждениях и ландшафтах Краснокутского парка (Харьковская обл.) за последние 20 лет. Материал и методы. Исследования проведены в 1997 г. (Ю.А. Клименко ) и 2016 г. (А.В. Григоренко и Ю.А. Клименко). Состав видов и культиваров уста навливали методом маршрутных обследований. Тер риторию парка разделили на выделы по преоблада ющим в них видам и вычислили площадь выделов. Садовопарковые ландшафты определяли по класси фикации Л.И. Рубцова. Результаты. Установлено, что за 20 лет таксономи ческий состав парка уменьшился. В результате напа дения короедатипографа на ослабленные засухами растения Picea abies большинство из них засохло. Уве личилась площадь выделов с доминированием Fraxi nus excelsior и выделов, в которых ни один из видов не преобладает (подобных деградированной дубраве). В ландшафтах произошло перераспределение площа дей в пользу лесного типа садовопаркового ланд шафта. Выводы. В Краснокутском парке наблюдаются не гативные изменения в таксономическом составе, на саждениях и ландшафтах. Элиминация растений од них интродуцированных видов из насаждений проис ходит в течение многих лет, других — быстро. Даже основные паркообразующие виды через непродол жительное время могут стать немногочисленными или элиминироваться полностью. Кроме экстремаль ных низких зимних температур, к причинам внезап ной гибели растений определенных видов относятся влияние засухи и вредителей. Возобновление таксо номического состава и ландшафтного вида старинно го парка невозможно без проведения санитарных и ландшафтных рубок, которые в настоящее время за прещены. Ключевые слова: старинный парк, таксономический состав, насаждения, ландшафты, изменения. 28 ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2018, № 3 А.В. Григоренко, Ю.О. Клименко A.V. Hryhorenko 1, Yu.O. Klymenko 2 1 State organization “State ecological academy of PostGraduate education and management”, Ukraine, Kyiv 2 M.M. Gryshko National Botanical Garden, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv CHANGES IN PARK PLANTATIONS IN A SHORT PERIOD OF TIME (ON THE EXAMPLE OF KRASNOKUTSKY PARK (KHARKIV REGION)) Objective — to determine specify changes in taxonomical composition, plantations and landscapes of Krasnokutsky park (Kharkiv Region) in the last 20 years. Material and methods. Researches were conducted in 1997 (Yu.O. Klymenko) and in 2016 (A.V. Hryhorenko, Yu.O. Klymenko) Species and cultivar compositions were specified by enrout inspections. Park territory has been di vided into allotments by dominating species, allotment areas have been calculated. Garden and park landscapes have been determined according to the classification by L.I. Rubtsov. Results. It has been determined that in the last 20 years taxonomical composition of the park dwindled. Due to an attack of European spruce bark beetle the majority of Picea abies plants that were already weakened by droughts withered. Fraxinus excelsior dominated areas expanded, same happened with areas where no species prevail (those similar to degenerate oakery), in landscapes area rear rangement favored wooded garden park type. Conclusions. Negative taxonomical composition, plan tations and landscapes changes are observed in Krasnokut sky park. Plant elimination of certain introduced species takes years while certain other introduced species can get small in numbers or eliminated altogether. Besides ex tremely low temperature in winter, droughts and pests should be considered the most common causes of sudden plant deaths. Taxonomical composition and landscape ap pearance revival of an old park is impossible without con ducting sanitary and landscape tree cuttings, which are currently forbidden. Key words: old park, taxonomical composition, planta tions, landscapes, changes.
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-9
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:39:32Z
publishDate	2018
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/a2/2a637c9bb32840dcadfa474dd0f514a2.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-92019-11-11T08:15:25Z Changes in park plantations in a short period of time (on the example of Krasnokutsky park (Kharkiv region)) Зміни у паркових насадженнях за нетривалий період (на прикладі Краснокутського парку (Харківська обл.)) Hryhorenko, A.V. Klymenko, Yu.O. Objective — to determine specify changes in taxonomical composition, plantations and landscapes of Krasnokutsky park (Kharkiv Region) in the last 20 years. Material and methods. Researches were conducted in 1997 (Yu.O. Klymenko) and in 2016 (A.V. Hryhorenko, Yu.O. Klymenko). Species and cultivar compositions were specified by enrout inspections. Park territory has been divided into allotments by dominating species, allotment areas have been calculated. Garden and park landscapes have been determined according to the classification by L.I. Rubtsov. Results. It has been determined that in the last 20 years taxonomical composition of the park dwindled. Due to an attack of European spruce bark beetle the majority of Picea abies plants that were already weakened by droughts withered. Fraxinus excelsior dominated areas expanded, same happened with areas where no species prevail (those similar to degenerate oakery), in landscapes area rearrangement favored wooded garden park type. Conclusions. Negative taxonomical composition, plantations and landscapes changes are observed in Krasnokutsky park. Plant elimination of certain introduced species takes years while certain other introduced species can get small in numbers or eliminated altogether. Besides extremely low temperature in winter, droughts and pests should be considered the most common causes of sudden plant deaths. Taxonomical composition and landscape appearance revival of an old park is impossible without conducting sanitary and landscape tree cuttings, which are currently forbidden. Мета – встановити зміни у таксономічному складі, насадженнях та ландшафтах Краснокутського парку (Харківська обл.) за останні 20років. Матеріал та методи. Дослідження проведено у 1997р. (Ю.О. Клименко) та 2016р. (А.В. Григоренко та Ю.О. Клименко). Склад видів та культиварів встановлювали методом маршрутних обстежень. Територію парку розділили на виділи за видами, які переважають у них, та обчислили площу виділів. Садово-паркові ландшафти визначали за класифікацією Л.І. Рубцова. Результати. За 20 років таксономічний склад парку зменшився. Внаслідок нападу короїду-типографа на ослаблені посухами рослини Picea abies більшість з них всохла. Збільшилася площа виділів з домінуванням Fraxinus excelsior та виділів, у яких жоден із видів не переважає (подібних до деградованої діброви). У ландшафтах відбувся перерозподіл площ на користь лісового типу садово-паркового ландшафту. Висновки. У Краснокутському парку спостерігаються негативні зміни у таксономічному складі, насадженнях та ландшафтах. Елімінація рослин одних інтродукованих видів із насаджень відбувається протягом багатьох років, інших – швидко. Навіть основні паркоутворюючі види через нетривалий час можуть стати нечисленними або елімінуватися повністю. Крім екстремальних низьких зимових температур, до причин раптової загибелі рослин певних видів належить вплив посухи та шкідників. Відновлення таксономічного складу та ландшафтного вигляду старовинного парку неможливе без проведення санітарних і ландшафтних рубок, які нині заборонені. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2018-09-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/9 10.5281/zenodo.2277520 Plant Introduction; Vol 79 (2018); 17-28 Інтродукція Рослин; Том 79 (2018); 17-28 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377680 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/9/5 Copyright (c) 2018 The Author(s) http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Hryhorenko, A.V. Klymenko, Yu.O. Зміни у паркових насадженнях за нетривалий період (на прикладі Краснокутського парку (Харківська обл.))
title	Зміни у паркових насадженнях за нетривалий період (на прикладі Краснокутського парку (Харківська обл.))
title_alt	Changes in park plantations in a short period of time (on the example of Krasnokutsky park (Kharkiv region))
title_full	Зміни у паркових насадженнях за нетривалий період (на прикладі Краснокутського парку (Харківська обл.))
title_fullStr	Зміни у паркових насадженнях за нетривалий період (на прикладі Краснокутського парку (Харківська обл.))
title_full_unstemmed	Зміни у паркових насадженнях за нетривалий період (на прикладі Краснокутського парку (Харківська обл.))
title_short	Зміни у паркових насадженнях за нетривалий період (на прикладі Краснокутського парку (Харківська обл.))
title_sort	зміни у паркових насадженнях за нетривалий період (на прикладі краснокутського парку (харківська обл.))
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/9
work_keys_str_mv	AT hryhorenkoav changesinparkplantationsinashortperiodoftimeontheexampleofkrasnokutskyparkkharkivregion AT klymenkoyuo changesinparkplantationsinashortperiodoftimeontheexampleofkrasnokutskyparkkharkivregion AT hryhorenkoav zmíniuparkovihnasadžennâhzanetrivalijperíodnaprikladíkrasnokutsʹkogoparkuharkívsʹkaobl AT klymenkoyuo zmíniuparkovihnasadžennâhzanetrivalijperíodnaprikladíkrasnokutsʹkogoparkuharkívsʹkaobl

Зміни у паркових насадженнях за нетривалий період (на прикладі Краснокутського парку (Харківська обл.))

Репозитарії

Схожі ресурси