Інтродукція маслинки багатоквіткової (Elaeagnus multiflora Thunb.) в Лісостепу України. Повідомлення 2. Насіннєве та вегетативне розмноження
The results of сherry elaeagnus (Elaeagnus multiflora Thunb.) breeding are done. It was found that for seed breeding it is better to use fresh seeds, which need stratification in two stages: 5 months at the temperature of +18...22 °С and 4 months at the temperature of +1...4 °С. The substratum was m...
Збережено в:
| Дата: | 2005 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Англійська |
| Опубліковано: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2005
|
| Онлайн доступ: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/914 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Plant Introduction| _version_ | 1860124455160774656 |
|---|---|
| author | Vasyuk, E.A. Moroz, P.A. |
| author_facet | Vasyuk, E.A. Moroz, P.A. |
| author_sort | Vasyuk, E.A. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-12-28T14:40:07Z |
| description | The results of сherry elaeagnus (Elaeagnus multiflora Thunb.) breeding are done. It was found that for seed breeding it is better to use fresh seeds, which need stratification in two stages: 5 months at the temperature of +18...22 °С and 4 months at the temperature of +1...4 °С. The substratum was mixture of sand and peat (1:1). The ground germinating reached 91,0%. The best results were obtained under vegetative reproduction when half lignificated cuttings were used, optimum term for this method of propagation is the 2nd decade of June. Cuttings were treated by heteroauxin in concentration of 100 мg/l. In a mixture of sand, peat and turphy soil (1:1:1) 87% of cuttings took roots. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2584219 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:47:01Z |
| format | Article |
| fulltext |
31ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 4
Однією з передумов успішного впроваджен
ня нової культури у виробництво є розробка
прийомів масового розмноження і вирощу
вання посадкового матеріалу. Залежно від
напряму використання маслинки багато
квіткової для отримання посадкового мате
ріалу можна застосовувати різні способи
розмноження. Для використання в декора
тивному садівництві, в лісових культурах
(при створенні реміз), у зеленому будівни
цтві цілком придатні сіянці, а для закладан
ня плодових насаджень потрібен лише веге
тативно розмножений посадковий матеріал.
Мета роботи — розробка ефективних
прийомів насіннєвого та вегетативного
розмноження маслинки багатоквіткової.
Дослідження виконували з урахуванням
методичних рекомендацій М.Г. Ніколаєвої,
М.В. Розумової, В.Н. Владкової [6], З.Я. Іва
нової [3], Ф.Я. Полікарпової [7].
Насіннєве розмноження. В літературі
містяться досить суперечливі дані щодо
насіннєвого розмноження маслинки бага
токвіткової. Так, А.А. Тьомнікова у Голов
ному ботанічному саду АН СРСР (Москва)
протягом трьох років (1968, 1970, 1972) про
водила пізньоосінню сівбу сухого насіння
маслинки, але сходів не отримала [9]. В до
слідах А. Фролової, яка сухе насіння закла
дала на стратифікацію у вологому піску (в
холодильнику) сходи не з'явилися, а у разі
стратифікації насіння в ящику з вологим
піском, який на зиму закопували на глибину
25—30 см, отримано лише поодинокі сходи
(в межах 5%) [10]. Про загибель насіння, яке
сухим закладали на стратифікацію в під
валі за температури 0…+2 °С, повідомляє
Т.Г. Воронова [1]. Згідно з її даними, сходи
маслинки можна отримати, якщо насіння
після виймання з плодів перемішати з воло
гим піском і зберігати до весняної сівби при
копаним в землі на глибині 30—40 см.
Науковці Донецької дослідної станції роз
садництва пропонують заготовляти насіння
із стиглих плодів, ретельно відмивати його
від м'якуша і зберігати в поліетиленовому
пакеті за кімнатної температури до початку
холодної стратифікації, яку слід проводити
за температури +1…5 °С протягом 5—6
місяців [5].© Є.А. ВАСЮК, П.А. МОРОЗ, 2005
УДК 581.522.4 + 581.95:582.724.1 (477)
Є.А. ВАСЮК, П.А. МОРОЗ
Національний ботанічний сад ім. М.М.Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
ІНТРОДУКЦІЯ МАСЛИНКИ БАГАТОКВІТКОВОЇ
(ELAEAGNUS MULTIFLORA THUNB.) В ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
Повідомлення 2. НАСІННЄВЕ ТА ВЕГЕТАТИВНЕ РОЗМНОЖЕННЯ
У статті наведено результати вивчення прийомів розмноження маслинки багатоквіткової (Elaeagnus multiflora
Thunb.). Установлено, що при насіннєвому розмноженні доцільно використовувати свіжозібране насіння, яке слід
стратифікувати в два етапи: 5 місяців за температури +18...22 °С та 4 місяці за температури +1...4 °С. Субстрат
— суміш піску з торфом (1:1). Ґрунтова схожість досягала 91,0%. За вегетативного розмноження найкращі
результати одержано в разі використання напівздерев'янілих живців, оптимальний строк живцювання — друга
декада червня. Живці обробляли гетероауксином у концентрації 100 мг/л. У суміші піску, торфу і дернового
ґрунту (1:1:1) обкорінювалося 87% живців.
ББiiооллооггiiччннii ооссооббллииввооссттii
iiннттррооддууккоовваанниихх ррооссллиинн
32 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 4
Є.А. Васюк, П.А. Мороз
І.М. Грикун та І.Ю. Осипова рекоменду
ють свіжозібране насіння маслинки змішу
вати з вологим річковим піском і проводи
ти стратифікацію в два етапи: тепловий
(+18…25 °С) і холодний (+1…4 °С) [2]. У разі
одноетапної холодної стратифікації сухого
насіння впродовж 6 місяців його схожість не
перевищувала 10,2 ± 1,1%.
Отже, з літератури відомо, що насіння
маслинки багатоквіткової, підсушене після
виймання з плодів, не дає сходів або має дуже
низьку схожість. Для розмноження маслин
ки багатоквіткової рекомендують використо
вувати свіжозібране насіння, не допускаючи
його висушування. Однак у науковців і садів
ників
практиків не завжди є можливість ви
користовувати свіжозібране насіння.
Ми провели досліди, метою яких було
розробити доступні і прийнятні для широ
кого впровадження прийоми насіннєвого
розмноження маслинки.
Варіанти досліду:
1. Літня сівба свіжозібраного насіння
(III декада червня — І декада липня).
2. Осіння сівба нестратифікованого сухо
го насіння (ІІ—ІІІ декади жовтня).
3. Весняна сівба нестратифікованого су
хого насіння (І—ІІ декада квітня).
4. Весняна сівба насіння, яке свіжозібра
ним закладали на двоетапну стратифікацію
в різних субстратах протягом трьох (за
температури +18…22 °С) і шести (+1…4 °С)
місяців; чотирьох (+18…22 °С) і п'яти (+1…4 °С)
місяців.
5. Весняна сівба насінням, яке закладали
сухим на стратифікацію в різних субстра
тах протягом п'яти місяців за температури
+1…4 °С і +6…8 °С.
6. Весняна сівба насінням, яке закладали
на стратифікацію сухим і протягом шести
місяців (жовтень
квітень) тримали в різних
субстратах у горщиках або в ящиках зако
паним в ґрунті на глибині 50 см.
Використовували такі субстрати, як
річковий пісок, торф, тирса, суміш торфу і
піску у співвідношенні 1:1, суміш тирси і
піску (1:1).
Насіння висівали в ґрунт на глибину
3—5 см.
Як з'ясувалося, у разі літньої сівби
свіжозібраного насіння (варіант 1) схожість
становила 8,0%. Недоліком цього способу є
низька схожість, а також те, що ґрунт на
ділянці часто пересихає і тому грядку по
трібно поливати, знищувати бур'яни.
Схожість у разі осінньої сівби нестра
тифікованого сухого насіння (варіант 2),
згідно з дворічними спостереженнями, була
в межах 7,4—10,2%.
За весняної сівби нестратифікованого су
хого насіння, яке попередньо витримували у
воді протягом трьох днів (варіант 3), у пер
ший рік сходів не отримали. На другий рік
кількість дуже слабких сходів була в межах
1—2%.
У разі стратифікації свіжозібраного на
сіння схожість була значно вищою (табл. 1.).
У 4 варіанті схожість насіння маслинки ста
новила 29,6—55,6%. Зменшення тривалості
холодного етапу стратифікації до чотирьох
місяців і збільшення тривалості теплового
до п'яти місяців підвищило його схожість до
55,2—91,0%. Для стратифікації свіжозібра
ного насіння кращим субстратом є суміш
піску і торфу (1:1).
Схожість насіння, яке закладали на
стратифікацію сухим, була нижчою, ніж
свіжозібраного. Стратифіковане протягом
п'яти місяців за температури +1…4 °С
насіння маслинки мало схожість у межах
11,2—29,2% (варіант 5). Підвищення темпе
ратури стратифікації насіння до +6…8 °С
призвело до зменшення його схожості до
8,3—16,5%. Кращим субстратом виявилася
суміш піску і тирси (1:1).
Задовільні результати отримано у разі
пророщування насіння, яке піддавали стра
тифікації протягом 6 місяців у ящиках чи гор
щиках, закопаних у землю на глибину 50 см.
Зібране на початку липня насіння підсушу
вали і зберігали в паперових пакетах. У пер
шій декаді вересня його перемішували з во
логим річковим піском і зберігали в глиня
них горщиках або дерев'яних ящиках, які
33ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 4
Інтродукція маслинки багатоквіткової (Elaeagnus multiflora Thunb.) в Лісостепу України
зверху накривали металевою сіткою для за
побігання пошкодженню насіння гризунами
(насіння маслинки приваблює мишей). Тару
з насінням ставили в яму розміром 50 × 50 ×
× 50 см, розміщуючи їх там в один шар, і
накривали дошками, так щоб між ними і по
верхнею горщиків чи ящиків залишався
повітряний прошарок завтовшки не менше
10 см. У дошках робили отвір для венти
ляції, в який вставляли трубку діаметром
20—30 мм. Зверху дошки присипали шаром
ґрунту (30—35 см). Обов'язковою умовою
для цього способу є підтримання протягом
усього періоду стратифікації температури в
межах +1…3 °С. Температуру контролюва
ли за допомогою термометра, який вставля
ли у вентиляційну трубку. Залежно від по
годних умов для підтримання необхідної
температури в ямі з насінням закривали
вентиляційний отвір або насипали поверх
ґрунту опале листя, солому, сніг. За місяць
до посіву горщики або ящики відкопували,
насіння розкладали тонким шаром на плівці
і постійно зволожували. Схожість насіння в
цьому варіанті становила 12,0—28,8%.
Стратифіковане насіння у квітні висіва
ли в холодні парники або посівні ящики.
Отже, для отримання сіянців маслинки
багатоквіткової слід використовувати сві
жозібране насіння і стратифікацію його про
водити в два етапи: 5 місяців за температу
ри +18…22 °С та 4 місяці за температури
+1…4 °С. Субстрат — суміш піску і торфу
(1:1) або піску і тирси (1:1). Сухе насіння мас
линки багатоквіткової доцільно стратифіку
вати в тих самих субстратах протягом 6 мі
сяців закопаним у ґрунт на глибину 50 см і
підтримувати температуру +1…3 °С.
Вегетативне розмноження. Для збере
ження цінних біолого
господарських ознак
кращих селекційних форм та сортів плодо
вих культур слід застосовувати вегетатив
не розмноження. Найперспективнішим є
живцювання, яке придатне для масового
вирощування кореневласних саджанців.
У літературі ми знайшли дві праці з веге
тативного розмноження маслинки [4, 8]. Їх
автори основну увагу приділяли розмножен
ню маслинки комбінованими живцями —
довжина зеленої частини живця 4—5 см,
здерев'янілої п'ятки — 2—3 см. У разі вико
ристання зелених і кореневих живців об
корінення не спостерігалося, а в разі жив
цювання здерев'янілих пагонів — не пере
вищувало 10,7%.
Як відомо, результати живцювання знач
ною мірою залежать від типу живців, пра
вильного вибору пагонів на маточній рос
лині, строків їх заготівлі, техніки нарізу
вання, субстрату, вологості, температури
тощо [3].
У дослідах з обкорінення ми використо
вували зелені, напівздерев'янілі, здерев'я
нілі та комбіновані живці.
Субстрат
Тривалість стратифікації; температура
Свіжозібране насіння Сухе насіння
3 місяці;
+18...22 °С,
6 місяців,
+1...4 °С
5 місяців;
+18...22 °С,
4 місяців,
+1...4 °С
5 місяців;
+1...4 °С
5 місяців;
+6...8 °С
6 місяців;
закопане
в ґрунті;
+1...3 °С
Таблиця 1. Схожість насіння маслинки багатоквіткової залежно від умов стратифікації (2000—2002 рр.), %
Річковий пісок 35,4 ± 1,2 55,3 ± 1,8 19,7 ± 1,0 14,7 ± 1,0 22,3 ± 0,8
Торф 29,6 ± 2,0 53,2 ± 2,0 21,2 ± 1,6 16,0 ± 1,0 28,8 ± 0,6
Пісок + торф (1:1) 55,6 ± 1,5 91,0 ± 3,2 22,5 ± 1,8 15,3 ± 1,0 18,2 ± 2,3
Тирса 32,4 ± 1,8 56,4 ± 2,3 11,2 ± 1,0 8,3 ±0 ,8 12,0 ± 1,0
Пісок + тирса (1:1) 45,2 ± 2,3 89,5 ± 3,5 29,2 ± 1,8 16,5 ± 0,8 15,6 ± 1,2
34 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 4
Є.А. Васюк, П.А. Мороз
Для живцювання відбирали однотипні
пагони поточного року середньої сили росту.
Здебільшого використовували бічні пагони з
добре розвинутими пазушними бруньками,
розміщеними на приростах минулого року,
взяті з освітлених ділянок крони. Живці мас
линки багатоквіткової завдовжки 10—12 см
нарізали гострим ножем або секатором з
нижньої та середньої частини пагона. Звер
ху залишали 1—2 листки, які вкорочували
на 1/2—1/3 довжини, нижні листки видаля
ли. Нижній зріз на живці робили під брунь
кою косим (40—50°).
Після нарізування базальну частину
живців обробляли стимулятором коренеут
ворення. Використовували такі препарати:
b
індоліл
3
оцтову кислоту (гетероауксин),
b
індоліл
3
масляну кислоту (ІМК), метил
тетраурацил (МТУ), нові препарати, роз
роблені Інститутом біоорганічної хімії і наф
тохімії — "Чаркор", "Дивостим". Для обробки
живців готували водні розчини стимуля
торів. Усі препарати, крім "Чаркору", попе
редньо розчиняли в 96% спирті з розрахун
ку не більше 0,5 мл спирту на 10 мг стиму
лятора росту. Водні розчини препаратів
використовували в таких концентраці
ях: гетероауксин — 50 і 100 мг/л, ІМК —
30 мг/л, МТУ — 50 і 100 мг/л, "Дивостим" —
50 мг/л, "Чаркор" — 2 мл/л. Тривалість об
робки живців маслинки багатоквіткової вод
ним розчином стимулятора росту становила
18—22 год.
Живцювання починали в ІІ декаді черв
ня, виконання цієї операції в пізніші строки
(через півтора
два тижні) призводило до
зменшення відсотка обкорінених живців —
вихід їх становив лише 35,2%; а у разі жив
цювання через три тижні і пізніше корені
на живцях не утворювались.
У більш ранні строки (початок червня),
тобто у разі розмноження маслинки бага
токвіткової зеленими трав'янистими живця
ми (табл. 2), обкорінення також не відбува
лося або лише у незначної кількості живців
утворювалися слабкі корінці. Трав'янисті
живці легко ламаються, що створює труд
нощі як під час нарізування, так і під час
садіння їх, вони чутливіші до відхилень
умов обкорінення від оптимальних, швидше
гинуть.
Низький відсоток (до 12,3%) спостерігав
ся і в разі використання здерев'янілих
Таблиця 2. Обкорінення живців маслинки
багатоквіткової, %
Тип живців Вода
Гетероауксин,
100 мг/л
Зелені 0,0 2,3 ± 0,8
Напівздерев'янілі 14,2 ± 5,5 87,1 ± 12,2
Здерев'янілі 3,7 ± 1,0 12,3 ± 3,1
Комбіновані 12,5 ± 3,4 57,4 ± 9,6
Таблиця 3. Вплив стимуляторів росту на обкорінення живців маслинки багатоквіткової
Варіант досліду
Загальна довжина
коренів, см
Маса
коренів, г
Кількість
коренів, шт.
Кількість
обкорінених
живців, %
Вода (контроль) 6,6 ± 1,1 0,09 ± 0,08 1,2 ± 0,4 14,2 ± 4,8
Гетероауксин, 50 мг/л 34,2 ± 3,3 0,34 ± 0,12 3,7 ± 1,1 71,3 ± 5,5
Гетероауксин, 100 мг/л 47,2 ± 5,1 0,41 ± 0,10 3,7 ± 1,0 87,1 ± 6,5
Гетероауксин (порошок), 30 мг/г 42,7 ± 5,1 0,33 ± 0,12 4,2 ± 0,9 74,7 ± 5,6
МТУ, 50 мг/л 28,0 ± 3,5 0,51 ± 0,12 2,8 ± 0,6 61,5 ± 6,1
МТУ, 100 мг/л 27,5 ± 3,6 0,39 ± 0,11 2,7 ± 1,6 68,5 ± 5,2
ІМК, 30 мг/л 49,4 ± 3,8 0,42 ± 0,12 4,0 ± 0,9 64,7 ± 7,5
Дивостим, 50 мг/л 34,6 ± 4,0 0,31 ± 0,16 3,1 ± 0,7 48,7 ± 3,1
Чаркор, 2 мл/л 59,1 ± 8,5 0,52 ± 0,15 4,4 ± 1,0 51,9 ± 6,1
35ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 4
Інтродукція маслинки багатоквіткової (Elaeagnus multiflora Thunb.) в Лісостепу України
живців, нарізаних з пагонів, заготовлених у
листопаді, які зберігались зимою в тирсі у
підвалі за температури +1…4 °С.
У разі використання комбінованих жив
ців маслинки і застосування гетероауксину
відсоток обкорінення становив 57,4, тоді як
у контрольному варіанті (вода) — лише 12,5
(див. табл. 2). Найкращий результат отри
мано у разі використання напівздерев'яні
лих живців.
Маслинка багатоквіткова належить до
важкообкорінюваних рослин, тому викори
стання стимуляторів коренеутворення під
час живцювання є обов'язковим.
Кращим стимулятором для обкорінення
живців маслинки багатоквіткової в суб
страті пісок + торф + ґрунт (1:1:1) виявив
ся гетероауксин у концентрації 100 мг/л:
відсоток обкорінення становив 87,1, у
контрольному варіанті — 14,2 (табл. 3;
рис. 1).
Задовільні результати отримано і в разі
обробки живців маслинки порошком гете
роауксину з тальком (відсоток обкорінення
становив 74,7). Дещо менше живців обкорі
нилось у варіантах з МТУ (68,5%) і ІМК
(64,7%). У разі зменшення концентрації ге
тероауксину і МТУ до 50 мг/л відсоток об
корінених живців маслинки також змен
шився і дорівнював відповідно 71,3 та 61,5.
Обкорінення у разі використання "Дивости
ма" та "Чаркора" становило відповідно 48,7
та 51,9%.
Вивчення біометричних показників об
корінених живців у різних варіантах пока
зало, що найкраще стимулювали ріст ко
ренів препарат "Чаркор" і гетероауксин
(100 мг/л). Загальна довжина коренів ста
новила відповідно 59,1 ± 8,5 і 47,2 ± 5,1 см;
маса — 0,52 ± 0,15 і 0,41 ± 0,10 г; кількість
коренів — 4,4 ± 1,0 і 3,7 ± 1,0 шт.
Нами також випробувано різні субстра
ти для обкорінення живців — річковий
пісок, торф, суміш торфу, піску і дернової
землі в співвідношенні 1:1:1, річкового піску
і торфу (1:1). Перед посадкою живців суб
страт ретельно вирівнювали, злегка ущіль
нювали, зволожували. Зверху на субстрат
насипали шар чистого піску (3—5 см), жив
ці висаджували під кутом 45° на глибину
2—3 см. Відстань між живцями в рядках
3—5 см, між рядками 5—7 см.
Температура, вологість і освітлення ду
же впливають на обкорінення живців. Оп
тимальний температурний режим для об
Рис. 1. Живці E. multiflora, обкорінені з використан
ням стимуляторів ризогенезу:
1 — вода; 2 — гетероауксин (100 мг/л); 3 — МТУ
(100 мг/л); 4 — "Чаркор" (2 мл/л)
Таблиця 4. Вплив субстрату на обкорінення живців маслинки багатоквіткової, %
Субстрат
Загальна довжина
коренів, см
Маса
коренів, г
Кількість
коренів, шт.
Кількість
обкорінених
живців, %
Пісок 24,2 ± 1,8 0,47 ± 0,13 2,5 ± 0,7 52,9 ± 8,6
Пісок + торф (1:1) 28,5 ± 1,7 0,32 ± 0,12 3,2 ± 0,9 24,3 ± 5,4
Пісок + торф + ґрунт (1:1:1) 47,2 ± 5,1 0,41 ± 0,13 3,7 ± 1,0 87,1 ± 6,5
Торф 12,1 ± 0,9 0,22 ± 0,10 1,6 ± 0,7 52,8 ± 6,8
36 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 4
Є.А. Васюк, П.А. Мороз
корінення становить 25—27 °С, оптимальна
вологість повітря — 80—90%. Для захисту
живців від прямого сонячного світла і для
регулювання температурного режиму од
разу після посадки скло теплиці забілюва
ли вапном. Надалі температуру регулюва
ли відкриванням фрамуг і поливом. Режим
вологості повітря і субстрату під час обкорі
нення живців змінювали з урахуванням їх
стану.
В період коренеутворення поливи прово
дили частіше. Після масового обкорінення
живців відносну вологість повітря знизили
до 70—80%. Вологість субстрату в цей період
також була нижчою, ніж на початку до
сліду. Під час обкорінення догляд за живця
ми полягав у видаленні бур'янів і рихленні
субстрату.
Результати обкорінення живців маслин
ки багатоквіткової на різних субстратах і у
разі використання гетероауксину (100 мг/л)
наведено в табл. 4 і на рис. 2.
Кращим субстратом виявилася суміш
піску, торфу і дернового ґрунту (1:1:1) —
показники обкорінення живців (за винят
ком маси коренів) в цьому варіанті були
найбільшими, в піску обкорінилося 52,9%
живців, у торфі — 52,8%, в суміші піску і
торфу (1:1) — 24,3% живців. Маса корене
вої системи була найбільшою у піску (0,47 ±
± 0,13 г), а найменшою — у варіанті з тор
фом (0,22 ± 0,10 г).
У перший рік після обкорінення живці
маслинки не дають приросту пагонів, а ко
ренева система не встигає здерев'яніти, то
му всі живці необхідно дорощувати. На зи
му живці слід залишати у вологому
субстраті в теплиці на місці їх обкорінення
за температури +2…3 °С. Результати пере
зимівлі живців були гіршими, якщо їх укла
дали в ящики з вологим піском і зберігали
за температури близько +2…3 °С у підвалі:
гинуло до 24% живців.
У результаті пересаджування живців
маслинки багатоквіткової наприкінці ве
ресня — на початку жовтня в шкілку на до
рощування (ширина міжрядь 40—50 см,
відстань у ряду 15—20 см) і мульчування їх
торфом або перегноєм випад живців протя
гом зими досягав 31%.
Крім живцювання маслинку розмножу
вали також відводками. Роботу проводили в
два етапи.
Спочатку створювали умови для пророс
тання бруньок і утворення з них пагонів.
Для цього рано навесні, до розпукування
бруньок (кінець березня — початок квітня),
однорічні ростові пагони вкладали на землю
або в неглибокі борозни (5—10 см) і приш
пилювали їх до ґрунту дротяними рогатка
ми. Через 1,5—2 місяці на них утворювали
ся вертикальні пагони. На другому етапі —
наприкінці травня — пришпилені пагони
засипали родючим ґрунтом і злегка ущіль
нювали, верхівку залишали на поверхні
ґрунту.
Протягом літа підтримували ґрунт у во
логому стані. До кінця вегетації у відводків
формувалася коренева система (корені зав
довжки до 26 см). Весною відводки викопу
вали, розділяли і переносили на постійне
місце зростання. Відсоток укорінення від
водків становив 86,0 ± 12,4.
У дослідах з розмноження маслинки ба
гатоквіткової щепленням та окуліруванням
позитивних результатів не отримали.
Рис. 2. Живці E. multiflora, обкорінені на різних
субстратах з використанням гетероауксину
(100 мг/л):
1 — пісок; 2 — пісок + торф (1:1); 3 — пісок + торф +
+ ґрунт (1:1:1); 4 — торф
37ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 4
Інтродукція маслинки багатоквіткової (Elaeagnus multiflora Thunb.) в Лісостепу України
Отже, для вегетативного розмноження
цієї культури краще використовувати на
півздерев'янілі живці із застосуванням сти
муляторів ризогенезу. Розроблені нами
ефективні прийоми розмноження маслинки
багатоквіткової сприятимуть широкому
впровадженню нової плодової культури в
практику садівництва.
1. Воронова Т.Г. Гуми // Природа. — 1961. —
50, № 11. — С. 107—108.
2. Грикун І.М., Осипова І.Ю. Насіннєве розм
ноження інтродукованих плодових рослин // Проб
лемы дендрологии, цветоводства, плодоводства. —
Ялта, 1998. — С. 216—220.
3. Иванова З.Я. Биологические основы и прие
мы вегетативного размножения древесных расте
ний стеблевыми черенками. — К.: Наук. думка,
1982. — 288 с.
4. Литвинова Г.Я., Слесаренко Г.С. Лох мно
гоцветковый: размножение комбинированными
черенками // Садоводство и виноградарство. —
1999. — № 5
6. — С. 22.
5. Меженський В.М. Гумі в Донбасі. І не тіль
ки //Сад. — 1996. — № 1. — С. 15—17.
6. Николаева М.Г., Разумова М.В., Владко�
ва В.Н. Справочник по проращиванию покоящихся
семян. — Л.: Наука, 1985. — 348 с.
7. Полікарпова Ф.Я. Размножение плодовых и
ягодных культур зелеными черенками. — М.: Аг
ропромиздат, 1990. — 96 с.
8. Слесаренко Г.С. Селекционная оценка об
разцов Сахалинской популяции лоха многоцветко
вого: Автореф. дис. ... канд. с.
х. наук. — Хабаровск,
1988. — 18 с.
9. Темникова А.А. К интродукции лоха мно
гоцветкового в Москве //Бюл. ГБС. — 1974. — Вып.
94. — С. 36—40.
10. Фролова А. Гуми в Подмосковье // Наука и
жизнь. — 1989. — № 8. — С. 108—109.
Рекомендувала до друку
Н.С. Гриненко
Е.А. Васюк, П.А. Мороз
Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко
НАН Украины, Украина, г. Киев
ИНТРОДУКЦИЯ ЛОХА МНОГОЦВЕТКОВОГО
(ELAEAGNUS MULTIFLORA THUNB.)
В ЛЕСОСТЕПИ УКРАИНЫ
Сообщение 2. СЕМЕННОЕ И ВЕГЕТАТИВНОЕ РАЗМНОЖЕНИЕ
В статье приведены результаты изучения приемов
размножения лоха многоцветкового (Elaeagnus
multiflora Thunb.). Установлено, что при семенном
размножении целесообразно использовать свеже
собранные семена, которые следует стратифици
ровать в два этапа: 5 месяцев при температуре
+18...22 °С и 4 месяца при температуре +1...4 °С.
Субстрат — смесь песка с торфом (1:1). Почвенная
всхожесть достигала 91,0%. При вегетативном
размножении наилучшие результаты получены
при использовании полуодревесневших черенков,
оптимальный срок черенкования — вторая декада
июня. Черенки обрабатывали гетероауксином в
концентрации 100 мг/л. В смеси песка, торфа и
дернового грунта (1:1:1) окоренялось 87% черенков.
E.A. Vasyuk, P.A. Moroz
M.M. Gryshko National Botanical Gardens,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Kyiv
INTRODUCTION OF СHERRY ELAEAGNUS
(ELAEAGNUS MULTIFLORA THUNB.)
IN THE FOREST
STEPPE ZONE OF UKRAINE
2nd report. SEED AND VEGETATIVE REPRODUCTION
The results of сherry elaeagnus (Elaeagnus multiflora
Thunb.) breeding are done. It was found that for seed
breeding it is better to use fresh seeds, which need
stratification in two stages: 5 months at the tempera
ture of +18...22 °С and 4 months at the temperature of
+1...4 °С. The substratum was mixture of sand and peat
(1:1). The ground germinating reached 91,0%. The best
results were obtained under vegetative reproduction
when half
lignificated cuttings were used, optimum
term for this method of propagation is the 2nd decade
of June. Cuttings were treated by heteroauxin in con
centration of 100 мg/l. In a mixture of sand, peat and
turphy soil (1:1:1) 87% of cuttings took roots.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-914 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:47:01Z |
| publishDate | 2005 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/e0/f2154a334e7e632ccb3f757c11d000e0.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-9142019-12-28T14:40:07Z Introduction of сherry elaeagnus (Elaeagnus multiflora Thunb.) in the Forest-Steppe zone of Ukraine. 2nd report. Seed and vegetative reproduction Інтродукція маслинки багатоквіткової (Elaeagnus multiflora Thunb.) в Лісостепу України. Повідомлення 2. Насіннєве та вегетативне розмноження Vasyuk, E.A. Moroz, P.A. The results of сherry elaeagnus (Elaeagnus multiflora Thunb.) breeding are done. It was found that for seed breeding it is better to use fresh seeds, which need stratification in two stages: 5 months at the temperature of +18...22 °С and 4 months at the temperature of +1...4 °С. The substratum was mixture of sand and peat (1:1). The ground germinating reached 91,0%. The best results were obtained under vegetative reproduction when half lignificated cuttings were used, optimum term for this method of propagation is the 2nd decade of June. Cuttings were treated by heteroauxin in concentration of 100 мg/l. In a mixture of sand, peat and turphy soil (1:1:1) 87% of cuttings took roots. У статті наведено результати вивчення прийомів розмноження маслинки багатоквіткової (Elaeagnus multiflora Thunb.). Установлено, що при насіннєвому розмноженні доцільно використовувати свіжозібране насіння, яке слід стратифікувати в два етапи: 5 місяців за температури +18...22 °С та 4 місяці за температури +1...4 °С. Субстрат – суміш піску з торфом (1:1). Ґрунтова схожість досягала 91,0%. За вегетативного розмноження найкращі результати одержано в разі використання напівздерев’янілих живців, оптимальний строк живцювання – друга декада червня. Живці обробляли гетероауксином у концентрації 100 мг/л. У суміші піску, торфу і дернового ґрунту (1:1:1) обкорінювалося 87% живців. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2005-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/914 10.5281/zenodo.2584219 Plant Introduction; Vol 28 (2005); 31-37 Інтродукція Рослин; Том 28 (2005); 31-37 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377831 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/914/877 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Vasyuk, E.A. Moroz, P.A. Інтродукція маслинки багатоквіткової (Elaeagnus multiflora Thunb.) в Лісостепу України. Повідомлення 2. Насіннєве та вегетативне розмноження |
| title | Інтродукція маслинки багатоквіткової (Elaeagnus multiflora Thunb.) в Лісостепу України. Повідомлення 2. Насіннєве та вегетативне розмноження |
| title_alt | Introduction of сherry elaeagnus (Elaeagnus multiflora Thunb.) in the Forest-Steppe zone of Ukraine. 2nd report. Seed and vegetative reproduction |
| title_full | Інтродукція маслинки багатоквіткової (Elaeagnus multiflora Thunb.) в Лісостепу України. Повідомлення 2. Насіннєве та вегетативне розмноження |
| title_fullStr | Інтродукція маслинки багатоквіткової (Elaeagnus multiflora Thunb.) в Лісостепу України. Повідомлення 2. Насіннєве та вегетативне розмноження |
| title_full_unstemmed | Інтродукція маслинки багатоквіткової (Elaeagnus multiflora Thunb.) в Лісостепу України. Повідомлення 2. Насіннєве та вегетативне розмноження |
| title_short | Інтродукція маслинки багатоквіткової (Elaeagnus multiflora Thunb.) в Лісостепу України. Повідомлення 2. Насіннєве та вегетативне розмноження |
| title_sort | інтродукція маслинки багатоквіткової (elaeagnus multiflora thunb.) в лісостепу україни. повідомлення 2. насіннєве та вегетативне розмноження |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/914 |
| work_keys_str_mv | AT vasyukea introductionofsherryelaeagnuselaeagnusmultiflorathunbintheforeststeppezoneofukraine2ndreportseedandvegetativereproduction AT morozpa introductionofsherryelaeagnuselaeagnusmultiflorathunbintheforeststeppezoneofukraine2ndreportseedandvegetativereproduction AT vasyukea íntrodukcíâmaslinkibagatokvítkovoíelaeagnusmultiflorathunbvlísostepuukraínipovídomlennâ2nasínnêvetavegetativnerozmnožennâ AT morozpa íntrodukcíâmaslinkibagatokvítkovoíelaeagnusmultiflorathunbvlísostepuukraínipovídomlennâ2nasínnêvetavegetativnerozmnožennâ |