Фітопатологічний стан рослин роду Tilia L. у насадженнях дендрологічного парку “Олександрія”

The results of phytopathology inspection of limes plantation of the dendrological park Alexandria. To show up six fungoid disease, two species of lichens and mistletoe. Its are growing on difference morphology organs of genus. We offered the ways of struggle with its.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2005
1. Verfasser: Masalsky, V.P.
Format: Artikel
Sprache:Englisch
Veröffentlicht: M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2005
Online Zugang:https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/916
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Plant Introduction
Завантажити файл: Pdf

Institution

Plant Introduction
_version_ 1860124463386853376
author Masalsky, V.P.
author_facet Masalsky, V.P.
author_sort Masalsky, V.P.
baseUrl_str https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection OJS
datestamp_date 2019-12-28T14:42:33Z
description The results of phytopathology inspection of limes plantation of the dendrological park Alexandria. To show up six fungoid disease, two species of lichens and mistletoe. Its are growing on difference morphology organs of genus. We offered the ways of struggle with its.
doi_str_mv 10.5281/zenodo.2584224
first_indexed 2025-07-17T12:47:02Z
format Article
fulltext 43ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 4 УДК 582.685.2:581.2(477.41) В.П. МАСАЛЬСЬКИЙ Державний дендрологічний парк "Олександрія" НАН України Україна, 09113 Київська обл., м. Біла Церква ФІТОПАТОЛОГІЧНИЙ СТАН РОСЛИН РОДУ TILIA L. У НАСАДЖЕННЯХ ДЕНДРОЛОГІЧНОГО ПАРКУ "ОЛЕКСАНДРІЯ" У статті подано результати фітопатологічного обстеження насаджень липи в умовах дендрологічного парку "Олександрія". Виявлено шість грибкових хвороб, а також два види лишайників та омелу білу, що паразитують на різних органах рослин. Запропоновано методи боротьби з хворобами. Дендрологічний парк "Олександрія" — один з найбільших і найстаріших ландша фтних парків в Україні. Він був створений на основі вікової діброви. Вік деяких дерев сягає 400 років. Супутніми породами дуба були аборигенні види: клен гостролистий (Acer platanoides L.), ясен звичайний (Fraxi nus excelsior L.), липа серцелиста (Tilia cor data Mill.) та ін. Деякі екземпляри липи сер целистої мають вік понад 150 років [4]. За матеріалами інвентаризації, в дендрологіч ному парку "Олександрія" ростуть такі ви ди роду Tilia: липа повстиста (T. tomentosa Moench.), л. кримська (T. euchlora C.Koch.), л. маньчжурська (T. mandshurica Rupr. et Maxim.), л. широколистяна (T. platyphyl los Scop.), л. американська (T. americana L.), л. монгольська (T. mongolica Maxim.), л. японська (T. japonica (Miq.) Simonk.), л. європейська форма розсіченолиста (T. eu ropaea f. laciniata), л. серцелиста. Липа — одна з найкращих паркових порід. Її крона затримує в 5—6 разів більше пилу, ніж листя тополі, приглушує шум, послаблює натиск вітру, є протипожежним захистом. До того ж, липа пластична до фор мової стрижки. Крона з яскравим забарв ленням річних пагонів і красивим галужен ням гілля дуже декоративна і в безлистяно му стані. Липа довговічна; у несприятливих ґрунтово кліматичних умовах міста вона живе до 80—100 років, не втрачає своєї де коративності [2]. Однак хвороби й омела значно погіршують санітарний і естетичний стан насаджень, зменшують тривалість жит тя рослини. Тому метою наших досліджень було виявити і визначити хвороби, які ура жують види роду липа в дендрологічному парку "Олександрія", та запропонувати способи боротьби з ними. Для визначення хвороб ми використо вували "Определитель грибных болезней деревьев и кустарников" [3] та "Справоч ник по защите леса от вредителей и болез ней" [6]. Старі дерева найвразливіші для хвороб та шкідників. Їх імунітет проти хвороб знач но нижчий, ніж у молодих рослин, тому ми зробили облік дерев липи серцелистої, вік яких більше 80 років. Ці дерева значною мі рою уражені омелою білою (Viscum album L.) та хворобами. Основними вогнищами поширення оме ли є Головна алея (кв. № 5, 10), Палацовий комплекс (кв. № 3), Липова алея (кв. № 8, 14) та Західна балка (кв. № 6, 19, 25). На де яких деревах кількість рослин цього небез печного напівпаразита перевищує 50 шт. Відмічено ураження омелою липи повстис тої на Великій галявині (кв. № 27). Шкода від омели полягає в тому, що гілля, яке роз ташоване вище неї, поступово відмирає. Це зменшує приріст дерева, і за дуже інтен сивного ураження може призвести до пов ного всихання [1, 7]. До того ж значно погіршується естетичний стан рослини.© В.П. МАСАЛЬСЬКИЙ, 2005 44 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 4 В.П. Масальський Найбільші ушкодження деревині липи завдають гриби, що спричинюють стовбу рову гниль. Майже всі вікові липи вражені грибами з порядку афіллофорові (Aphyl lophorales). Особливої шкоди було завдано липам у Західній балці, де донині зберегло ся 18 екземплярів віком від 100 до 150 років. Однак стовбури 7 дерев повністю зруйно вані грибами з родини телефорові (Thele phoraceae) — Stereum hirsutum (Willd.) Pers. Дещо кращий стан насаджень липи відмічено біля Палацового комплексу (кв. № 3) та на Головній алеї (кв. № 5, 9, 10). На цих ділянках протягом 2000—2002 років вибірково проводили санітарну рубку. Було виявлено та видалено плодові тіла гливи звичайної (Pleurotus ostreatus (Jacq ex Fr.) Quel. Гриби знайдено на висоті 5 м на липі серцелистій, що росте на Головній алеї в кв. 10. Було знешкоджено дві групи плодових тіл, відповідно по 12 та 14 шт. Розміри плодових тіл коливалися в межах від 3 до 18 см. Один екземпляр липи серцелистої, що росте в південній частині кв. 12, був ураже ний лусковим трутовиком (Polyporus squa mosus Huds. ex Fr.). Це типовий збудник для багатьох листяних порід, але в умовах дендропарку "Олександрія" ураження ли пи трутовиком має поодинокий характер. Це зумовлено тим, що в безпосередній близькості від ураженої липи розташова ний декоративно плодовий розсадник, в якому насадження горіха волоського (Jug lans regia L.) масово вражені цим парази том. Плодові тіла гриба ми видалили разом з частиною деревини. Розмір плодових тіл становив відповідно 25 та 20 см у діаметрі. Липа кримська, незважаючи на свій вік (115 років), виявилася стійкою до грибкових хвороб в умовах дендрологічного парку "Олександрія", але нижнє гілля крони част ково всохло і на ньому розвивається Nectria cinnabarina Fr. У цьому разі гриб є сап рофітом на відмерлому гіллі, але він здатен іноді перетворюватися на паразит. Зара ження живого гілля відбувається спорами або конідіями через пошкоджені місця. Шкода від гриба полягає в тому, що грибни ця не поширюється в корі, а проникає в де ревину, зокрема в судини і закупорює їх, внаслідок цього деревина втрачає здатність проводити воду, і листки починають всиха ти, пагін поступово також всихає [3]. На корі липи повстистої (кв. № 28), л. європейської ф. розсіченолистої (кв. № 28) та л. серцелистої (у межах дендропарку "Олександрія") масово розвиваються ли шайники Ramalina fraxinea (L.) Ach. та Par melia scortea Ach. Безпосередньо деревам лишайники практично не шкодять, оскіль ки гіфи проникають лише в мертву частину кори (перидерму) і ніколи в живі частини рослин і, таким чином, не можуть завдати істотної шкоди [7]. Однак масово поселяю чись на стовбурах, вони ускладнюють газо обмін, перешкоджають стоку опадів, а от же, сприяють розвитку паразитних грибів і шкідників [5]. Лишайники дуже чутливі до загазованості повітря і за підвищеної кон центрації шкідливих сполук у повітрі ріст їх спиняється і вони зникають, у разі поліп шення умов вони знову з'являються. Цю особливість лишайників використовують як індикатор чистоти повітря парків, лісо парків та інших зелених насаджень [1, 7]. У дендропарку "Олександрія" розвитку ли шайників притаманний сезонний характер. Навесні та восени в балках та заплавах р. Рось лишайники активно розвиваються, літом у посушливий період їх кількість зменшується. Таким чином, відбувається природне регулювання інтенсивності вра ження кори дерев лишайниками і немає потреби вести боротьбу з ними. У серпні—вересні 2004 р. було зафіксо вано передчасне всихання листя липи сер целистої на Головній алеї та в Західній балці. Цей процес був спричинений тим, що насадження липи на зазначених ділянках були вражені бурою плямистістю (Phyl losticta tiliae Sacc. et Spegazini) [3]. Уна слідок цього листя з уражених дерев опало на місяць раніше, ніж з неуражених. 45ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 4 Фітопатологічний стан рослин роду Tilia L. у насадженнях дендрологічного парку "Олександрія" У червні 2003 р. у теплиці було відмічено випадання сходів липи монгольської та л. японської. В липні продовжилося випа дання молодих сіянців. Загальна кількість відмерлих рослин сягнула 20%. Причиною всихання стало враження фузаріозом (Fusarium blasticola Rost.) [1]. Відбулося заг нивання корінців, сіянці поступово всохли. Таким чином, в умовах дендропарку "Олександрія" нами було виявлено шість грибкових хвороб, а також два види лишай ників та омелу білу, що паразитують на різних органах видів роду липа. Найбільшу шкоду естетичному стану насаджень зав дають Viscum album, Stereum hirsutum, Phyllosticta tiliae. Для поліпшення санітар ного та естетичного стану насаджень липи в парку необхідно: а) збільшити інтенсив ність обрізки дерев, уражених омелою; б) організувати згрібання та спалювання лис тя, враженого бурою плямистістю; в) позна чити та вирізати дерева, стовбури яких повністю вражені гнилями — представни ками родини телефорові. Найменше ураженими хворобами в умо вах дендрологічного парку "Олександрія" виявилися липа маньчжурська та л. амери канська. Незважаючи на те, що в парку було ви явлено значну кількість організмів, які па разитують на видах роду липа, а деякі ек земпляри липи потребують рубки, стан на саджень можна оцінити як задовільний. 1. Ванин С.И. Лесная фитопатология. — Л.: Гослестехиздат, 1934. — 440 с. 2. Воробьева М.Г. Культура липы в Киргизии. — Фрунзе: Илим, 1980. — 126 с. 3. Журавлев И.И., Селиванова Т.Н., Черемиси� нов Н.А. Определитель грибных болезней деревьев и кустарников. — М.: Лесн. пром сть, 1979. — 248 с. 4. Каталог рослин дендрологічного парку "Олександрія" / За ред. Л.П. Мордатенко. — Біла Церква, 1997. — 120 с. 5. Соколова Э.С., Семенкова И.Г. Лесная фито патология. — М.: Лесн. пром сть, 1981. — 312 с. 6. Справочник по защите леса от вредителей и болезней / И.В. Тропин, Н.М. Ведерников, Р.А. Кран гауз и др. — М.: Лесн. пром сть, 1980. — 376 с. 7. Шевченко С.В., Цилюрик А.В. Лесная фито патология. — К.: Вища школа, 1986. — 384 с. Рекомендував до друку С.І. Кузнецов В.П. Масальский Государственный дендрологический парк "Александрия" НАН Украины, Украина, г. Белая Церковь ФИТОПАТОЛОГИЧЕСКОЕ СОСТОЯНИЕ РАСТЕНИЙ РОДА TILIA L. В НАСАЖДЕНИЯХ ДЕНДРОЛОГИЧЕСКОГО ПАРКА "АЛЕКСАНДРИЯ" В статье приведены результаты фитопатологичес кого обследования насаждений липы в условиях дендрологического парка "Александрия". Выявле но шесть грибковых заболеваний, а также два вида лишайников и омелу белую, которые паразитиру ют на разных органах растений. Предложены спо собы борьбы с ними. V.P. Masalsky State Dendrological Park Alexandria, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Bila Tserkva PHYTOPATHOLOGICAL STATE OF TILIA L. PLANTS IN THE PLANTATION OF THE DENDROLOGICAL PARK ALEXANDRIA The results of phytopathology inspection of limes plantation of the dendrological park Alexandria. To show up six fungoid disease, two species of lichens and mistletoe. Its are growing on difference morpho logy organs of genus. We offered the ways of struggle with its.
id oai:ojs2.plantintroduction.org:article-916
institution Plant Introduction
keywords_txt_mv keywords
language English
last_indexed 2025-07-17T12:47:02Z
publishDate 2005
publisher M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv wwwplantintroductionorg/c3/1d9219bb278385418c4b89b2f9a2b1c3.pdf
spelling oai:ojs2.plantintroduction.org:article-9162019-12-28T14:42:33Z Phytopathological state of Tilia L. plants in the plantation of the Dendrological Park Alexandria Фітопатологічний стан рослин роду Tilia L. у насадженнях дендрологічного парку “Олександрія” Masalsky, V.P. The results of phytopathology inspection of limes plantation of the dendrological park Alexandria. To show up six fungoid disease, two species of lichens and mistletoe. Its are growing on difference morphology organs of genus. We offered the ways of struggle with its. У статті подано результати фітопатологічного обстеження насаджень липи в умовах дендрологічного парку “Олександрія”. Виявлено шість грибкових хвороб, а також два види лишайників та омелу білу, що паразитують на різних органах рослин. Запропоновано методи боротьби з хворобами. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2005-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/916 10.5281/zenodo.2584224 Plant Introduction; Vol 28 (2005); 43-45 Інтродукція Рослин; Том 28 (2005); 43-45 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377831 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/916/879 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle Masalsky, V.P.
Фітопатологічний стан рослин роду Tilia L. у насадженнях дендрологічного парку “Олександрія”
title Фітопатологічний стан рослин роду Tilia L. у насадженнях дендрологічного парку “Олександрія”
title_alt Phytopathological state of Tilia L. plants in the plantation of the Dendrological Park Alexandria
title_full Фітопатологічний стан рослин роду Tilia L. у насадженнях дендрологічного парку “Олександрія”
title_fullStr Фітопатологічний стан рослин роду Tilia L. у насадженнях дендрологічного парку “Олександрія”
title_full_unstemmed Фітопатологічний стан рослин роду Tilia L. у насадженнях дендрологічного парку “Олександрія”
title_short Фітопатологічний стан рослин роду Tilia L. у насадженнях дендрологічного парку “Олександрія”
title_sort фітопатологічний стан рослин роду tilia l. у насадженнях дендрологічного парку “олександрія”
url https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/916
work_keys_str_mv AT masalskyvp phytopathologicalstateoftilialplantsintheplantationofthedendrologicalparkalexandria
AT masalskyvp fítopatologíčnijstanroslinrodutilialunasadžennâhdendrologíčnogoparkuoleksandríâ