Життєздатність Betula pendula Roth. в урбосистемі м. Кривого Рогу

We investigated the viability of silver birch (Betula pendula Roth.) in the urbanized system of Krivyi Rih. The largest biometric indicators of the 34–36 year old trees are marked in plantations growing in the arboretum of botanical garden as well in the park and the square (h = 16.3–17.2 m; D = 26....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2017
Hauptverfasser:	Korshikov, I.I., Petrushkevych, Yu.M.
Format:	Artikel
Sprache:	Englisch
Veröffentlicht:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2017
Online Zugang:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/92
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Institution

Plant Introduction

_version_	1860121089357643776
author	Korshikov, I.I. Petrushkevych, Yu.M.
author_facet	Korshikov, I.I. Petrushkevych, Yu.M.
author_sort	Korshikov, I.I.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2019-11-11T08:14:11Z
description	We investigated the viability of silver birch (Betula pendula Roth.) in the urbanized system of Krivyi Rih. The largest biometric indicators of the 34–36 year old trees are marked in plantations growing in the arboretum of botanical garden as well in the park and the square (h = 16.3–17.2 m; D = 26.0–28.3 cm) and substantially less than the trees, plantations are located near the steel mills (h = 11.9–12.6 m; D = 20.9–23.9 cm). Trees in these plantations have the vo lume of the crown in 3.7–4.1 times smaller, the average life status in 2.4–2.6 times lower than in comparison with the plants in the arboretum and 61.7 % of the trees in plantations in the emission zone of metallurgical combines have the dieback. The main type of B. pendula plantings is clumb of trees, where plants were planted in most cases at a distance of 0.5–4.0 m; it causes significant inhibition of 23–35-year-old trees growing in the central parts of clumbs. Some of 35–40-year-old trees of B. pendula gradually loses its decorative effect due to the development of the dieback.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.2282849
first_indexed	2025-07-17T12:39:34Z
format	Article
fulltext	28 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 1 УДК 581.522.4 — 01/07+582.632.1(477.63) І.І. КОРШИКОВ 1, Ю.М. ПЕТРУШКЕВИЧ 2 1 Криворізький ботанічний сад НАН України Україна, 50089 м. Кривий Ріг, вул. Маршака, 50 2 Донецький ботанічний сад НАН України Україна, 50089 м. Кривий Ріг, вул. Маршака, 16А ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ BETULA PENDULA ROTH. В УРБОСИСТЕМІ м. КРИВОГО РОГУ Досліджено життєздатність берези повислої (Betula pendula Roth.) в урбосистемі м. Кривого Рогу. Найбільші біо- метричні показники у 34—36-річних дерев відзначено в насадженнях дендрарію ботанічного саду, парку і сквері міста (висота дерева — 16,3—17,2 м, діаметр стовбура — 26,0—28,3 см), найменші у дерев, які зростають поряд з мета- лургійними комбінатами (11,9—12,6 м, 20,9—23,9 см). У дерев цих насаджень в 3,7—4,1 разу менший об’єм крони порівняно з рослинами дендрарію, в 2,4—2,6 разу нижчий середній показник життєвого стану, 61,70 % із них відзна- чаються суховершинністю. Основним типом насаджень B. pendula в місті є куртинний, рослини висаджували пере- важно на відстані 0,5—4,0 м. У віці 23—35 років рослини, які зростають усередині куртин, суттєво відстають у рості порівняно з деревами, розташованими по краю. У віці 35—40 років окремі рослини B. pendula в умовах м. Кривого Рогу поступово втрачають декоративність через розвиток суховершинності. Ключові слова: Betula pendula, біометричні параметри, куртина, суховершинність, життєвий стан. © І.І. КОРШИКОВ, Ю.М. ПЕТРУШКЕВИЧ, 2017 Береза повисла (Betula pendula Roth.) — поши- рений у Голарктиці вид, який зростає в різних природно-кліматичних зонах. Площа її ареалу становить близько 16,5 млн км2. Вид характе- ризується формовим різноманіттям. Описано 6 форм, які відрізняються за розташуванням гілок у кроні, кольором листків та їх формою. Середня тривалість життя в межах природного ареалу — 150 років, окремі дерева живуть 500 ро- ків [5]. B. pendula належить до найбільш світ- лолюбних порід серед листяних, які ростуть у лісах України [7]. Маловимоглива до родючо- сті ґрунтів, їх хімічного складу, фізичної будо- ви, потужності кореневого проникнення у ша- рі ґрунту [5]. Може рости на різних за фізич- ним та хімічним складом ґрунтах з рН водної витяжки 5,5—7,5. У природному ареалі B. рen- du la відрізняється великим поліморфізмом і значним екологічним діапазоном, зростає на найрізноманітніших ґрунтах: від скельних об- ривів та осипів у гірських умовах до пісків і боліт на рівнинах, однак більше пристосована до легких, достатньо багатих повітрям едафо- топів [12]. Зростає як на перезволожених за- болочених місцях, так і в степових та лісосте- пових районах з малим об’ємом опадів. В од- накових ґрунтових умовах вона має перевагу над Pinus silvestris L., Tilia cordata Hill., Populus tre mula L. за об’ємом і глибиною розповсю- дження кореневої системи. В 7—9-річному ві ці корені берези проникають на глибину до 70 см, а в 30-річному — до 150 см [7]. Корені взимку гинуть при температурі ґрунту –18… –19 °С [12]. За шкалою вологолюбності дерев- них рослин B. рendula належить до мезофітів. Одне дерево цього виду з 200 тис. листків у спе- котний літній день випаровує до 70 кг во ди. Береза може зростати також на порівняно су- хих ґрунтах. Характеризується високим рів- нем жаростійкості [7]. Морозостійка порода, витримує сильні зимові морози, холодні віт ри, осінні та весняні заморозки. На європейській рівнині B. рendula не трапляється на ґрунтах з явними ознаками засоленості. На со лонцово- со лончакових лучно-каштанових ґрун тах При- чорномор’я вона росте погано. Однак це може бути пов’язано не тільки із засоленням, а й з атмосферною та ґрунтовою засухою, оскільки на дуже сухих ґрунтах береза не росте [11]. 29ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 1 Життєздатність Betula pendula Roth. в урбосистемі м. Кривого Рогу B. pendula досить часто використовують в озелененні населених пунктів степової зони України, особливо активно — останні 40— 50 років. Участь цього виду, наприклад, у на- садженнях міст Донецької області, де ця по- рода відзначається відносною стійкістю, ста- новить 1,8 %. Зафіксовано випадки як знач- ного пошкодження дерев B. pendula, так і доб- рого їх життєвого стану в різних насадженнях промислових міст. Біля великих промисло- вих підприємств зі значним обсягом токсич- них викидів рослини B. pendula характеризу- ються недостатньою стійкістю [8]. Всебіч но- го аналізу життєздатності B. pendula в про- мислових містах степової зони України не проведено. Мета роботи — оцінити життєздатність рос- лин B. рendula в насадженнях м. Кривого Рогу залежно від антропотехногенного впливу. Матеріал та методи Оцінку життєздатності проводили в межах ве- ликого степового промислового міста Криво- го Рогу, яке має загальну протяжність близько 120 км. Насадження B. pendula трапляються в усіх районах міста. Для дослідження було об- рано 8 ділянок з різним рівнем антропогенно- го навантаження і техногенного забруднення. Це дендрарій Криворізького ботанічного саду НАН України (КБС, ділянка № 1), сквер «Каз- кова поляна» (ділянка № 2), парк Героїв (ді- лянка № 3), де рослини найменшою мірою за- знають вплив чинників антропогенного по- хо дження, тому їх розглядали як контрольні. Три ділянки було виділено в насадженнях біля проїзної частини на вул. Черкасова (ділянка № 4), вул. Електрозаводська (ділянка № 5) та проспекті Металургів (ділянка № 6); ще дві — в насадженнях ділянок біля Північного гір- ни чо-збагачувального комбінату (ПівнГЗК, ді лян ка № 7) і металургійного комбінату «Ар- селорМітал» (ділянка № 8). Ділянки розта- шовані приблизно по всій довжині міста на рівній відстані між собою в Тернівському, По- кровському та Металургійному районах. На кожній ділянці було досліджено по 30 дерев 30—40-річного віку. Крім того, в Покровсь- кому районі, фактично в центральній частині міста, було досліджено 16 куртин B. pendula різної площі, які відрізнялися за схемами по- садки, кількістю рослин (10—19 особин) та їх віком (23—35 років). У всіх насадженнях B. pen- dula вимірювали висоту дерева, діаметр стов- бура на висоті 1,3 м, площу проекції та об’єм крони за стандартною методикою [6]. Життє- вий стан визначали за методикою В.А. Алєк- сєєва за 5-ти бальною шкалою [1]. Статистичну обробку даних проводили за [3] з використанням пакета програм МС Еxcel. Результати та обговорення За середніми біометричними показниками рослини п’яти насаджень B. рendula в різних районах міста достовірно відрізнялися від рослин у КБС (табл. 1). За всіма параметрами дерева з дендрарію КБС переважали дерева з інших насаджень м. Кривого Рогу. Найменші біометричні показники відзначено у дерев, які зростали біля металургійного комбінату «АрселорМітал». Так, життєвий стан цих де- рев був у 2,6 разу гірший, ніж у дерев з дендра- рію КБС, висота рослин — на 30,8 % менша, діаметр стовбура — на 26,1 %, проекція кро- ни — на 57,4 %, об’єм крони — на 75,6 % мен- ше. Дещо вищими були показники у дерев з насадження біля ПівнГЗК, однак суттєво ниж- чими, ніж у дерев з ботанічного саду, сквера і парка. Всі п’ять показників, які досліджували, у дерев, котрі зростали біля «АрселорМітал» і ПівнГЗК, були також меншими порівняно з деревами з трьох насаджень, де рівень техно- генного забруднення був нижчим (ділянки № 4—6). Найбільші відмінності виявлено у проекції та об’ємі крон дерев. От же, аеротех- ногенне забруднення міського середовища не- гативно впливає на ріст і розвиток B. рendula, особливо емісії великих металургійних комбі- натів. Це підтверджує також кількість дерев із суховершинністю. У насадженні B. рendula КБС виявлено лише одне таке дерево (3,3 %), у сквері і парку — 5 (8,3 %), у куртинах біля до- роги — 16 (17,8 %), біля металургійних комбіна- тів — 37 (61,7 %). У дерев біля цих підприємств 30 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 1 І.І. Коршиков, Ю.М. Петрушкевич Т а бл и ц я 1 . Б іо м ет ри чн і х ар ак те ри ст ик и де ре в B et ul a pe nd ul a у рі зн их р ай он ах м . К ри во го Р ог у з рі зн им р ів не м т ех но ге нн ог о за бр уд не нн я се ре до ви щ а T a b le 1 . B io m et ri c ch ar ac te ri st ic s of B et ul a pe nd ul a tr ee s in v ar io us p ar ts w it h di ff er en t le ve ls o f t ec hn og en ic p ol lu ti on o f K ri vy i R ih № ділянки М іс ц е з р о с т а н н я н а т е р и т о р ії м . К р и в о го Р о гу В ік д е р е в а , р о к и В ід с т а н ь в ід д о - р о ги , м В и с о т а д е р е в а , м Д іа м е т р с т о в б у р а , с м П л о щ а п р о е к ц ії к р о н и , м 2 О б ’є м к р о н и , м 3 С е р е д н ій п о к а зн и к ж и т т є в о го с т а н у д е р е в , % К іл ь - к іс ть с у х о - в е р - ш и н - н и х д е р е в , е к з. M ± m 1 Б о т а н іч н и й с а д ( Т е р н ів с ь к и й р -н ) 3 6 4 0 1 7 ,2 ± 0 ,4 2 8 ,3 ± 1 ,0 4 3 ,9 ± 5 ,9 6 3 9 ,4 ± 9 8 ,4 9 6 ,7 ± 1 ,0 1 2 С к в е р « П о л я н а к а зо к » (П о к р о в с ь к и й р -н ) 3 5 6 1 6 ,4 ± 0 ,2 2 6 ,3 ± 0 ,3 4 2 ,2 ± 2 ,4 4 5 9 ,3 ± 3 1 ,9 9 3 ,3 ± 1 ,4 2 3 П а р к Г е р о їв ( М е т а л у р гі й н и й р -н ) 3 4 1 5 1 6 ,3 ± 0 ,2 2 6 ,0 ± 0 ,8 3 0 ,7 ± 3 ,3 3 0 2 ,1 ± 3 1 ,9 * 9 0 ± 1 ,7 3 4 П о в у л . Ч е р к а с о в а ( Т е р н ів с ь к и й р -н ) 3 2 7 1 3 ,2 ± 0 ,3 * 2 5 ,8 ± 0 ,5 * 2 3 ,1 ± 4 ,2 * 1 9 8 ,5 ± 4 4 ,1 * 8 0 ± 3 ,6 * 6 5 П о в у л . Е л е к т р о за в о д с ь к а (П о к р о в с ь к и й р -н ) 3 2 4 1 5 ,6 ± 0 ,3 * 2 4 ,1 ± 1 ,0 * 2 7 ,8 ± 3 ,2 * 2 9 8 ,1 ± 4 1 ,6 * 7 6 ,7 ± 4 ,0 * 7 6 Б іл я п р о с п е к т у М е т а л у р гі в (М е т а л у р гі й н и й р -н ) 3 3 5 1 2 ,7 ± 0 ,2 * 2 4 ,0 ± 0 ,6 * 3 1 ,1 ± 1 ,9 * 2 8 3 ,6 ± 2 0 ,1 * 6 3 ,3 ± 4 ,1 * 1 1 7 П ів н Г З К ( Т е р н ів с ь к и й р -н ) 3 3 7 0 1 2 ,6 ± 0 ,4 * 2 3 ,9 ± 1 ,0 * 2 1 ,6 ± 2 ,7 * 1 7 3 ,2 ± 2 3 ,3 * 4 0 ± 4 ,5 * 1 8 8 А р с е л о р М іт а л ( М е т а л у р гі й н и й р -н ) 3 4 1 5 1 1 ,9 ± 0 ,3 * 2 0 ,9 ± 0 ,7 * 1 8 ,7 ± 2 ,2 * 1 5 6 ,2 ± 1 8 ,8 * 3 7 ± 4 ,7 * 1 9 * Д а н і є с т а т и с т и ч н о з н а ч у щ и м и ( р < 0 ,0 5 ). 31ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 1 Життєздатність Betula pendula Roth. в урбосистемі м. Кривого Рогу довжина сухої частини крони становила 1— 4 м, у рослин, які зростали біля дороги, — до 2 м, у сквері, парку і КБС — до 0,5 м. Найбільш розвинені дерева B. рendula ви- явлено в одному із парків м. Кривого Рогу. Їх висота становила 22 м, діаметр стовбура на рівні 1,3 м — 44 см, на рівні кореневої шийки — 56 см. Вік дерев перевищував 40 років. У місті не знайдено довоєнні та післявоєнні (40-ві — 50-ті роки ХХ ст.) посадки B. рendula. Березу почали активно використовувати в озеленен- ні міста в кінці 1970-х та 1980-х роках. Са- джанці висаджували переважно невеликими куртинами з різною відстанню між рослина- ми, створювали березові гаї площею 1—2 га та проводили посадки дерев біля багатопо- верхових будинків. B. pendula — досить поширений вид у зеле- них насадженнях м. Кривого Рогу. Так, в од- ному із семи районів міста виявлено 16 кур- тин B. pendula і понад 15 невеликих групових посадок з кількістю рослин менше 10. У кур- тинах кількість дерев варіювала від 10 до 19, пло ща куртин — від 21 до 200 м2 (табл. 2). Де- рева в межах куртин були однакового віку, тоді як у різних куртинах їх вік становив від 23 до 35 років. Рослини в куртинах висаджу- вали на різній, зазвичай незначній відстані одна від одної (0,5—5,0 м). Усі 16 куртин розта- шовані на невеликій відстані (4—8 м) від цен- тральних доріг району. Наймолодші (23-річ ні) рослини куртини № 1 мали найменші біомет- ричні характеристики: їх висота в середньому становила 9,2 м, а діаметр стовбура — 8,9 см. Це приблизно в 2 і 3 рази відповідно менше, ніж у найбільш дорослих (35-річних) дерев куртини № 16. У віковий період з 23 до 35 років рослини B. pendula в умовах м. Кривого Рогу відзна- чаються активним ростом. У несприятливих кліматичних умовах сухого степу всі деревні рослини ростуть дещо інакше, ніж у лісовій зоні — вони стають швидкорослими. В степу знижується максимальна висота дерев порів- няно з рослинами бореальних лісів у серед- ньому на 12—14 м [10]. Таблиця 2. Біометричні показники Betula pendula в куртинних насадженнях біля доріг у Покровському районі м. Кривого Рогу Table 2. Biometric indicators in clump of trees of Betula pendula along roads of the Pokrovsky district of Krivyi Rih № к у р т и н и Вік дере ва, роки Кіль- кість дерев, екз. Розміри куртини, м2 Схема розміщення дерев, (min/max), м Відстань від дороги, м Висота дерева, м Діаметр стовбура, см Середній показник життєвого стану дерев, % M ± m 1 23 10 5 × 10 1,0/5,0 4,0 9,2 ± 0,8 8,9 ± 0,7 60 2 24 13 5 × 15 1,0/4,0 5,0 11,4 ± 0,5 16,2 ± 1,5 69 3 24 13 10 × 5 1,0/3,0 6,0 13,7 ± 0,7 16,6 ± 1,3 77 4 26 10 4 × 7 1,0/2,0 4,0 14,3 ± 0,9 18,4 ± 1,9 70 5 26 15 5 × 10 1,0/3,0 4,5 14,5 ± 0,5 21,4 ± 1,1 67 6 26 18 8 × 15 0,5/3,0 4,5 14,4 ± 0,6 18,8 ± 1,4 61 7 27 11 5 × 5 0,5/3,0 7,0 15,0 ± 0,7 19,7 ± 1,4 45 8 27 12 7 × 5 0,5/3,0 4,0 14,2 ± 0,7 22,6 ± 2,2 50 9 28 11 3 × 7 0,5/4,0 5,0 16,2 ± 1,1 22,2 ± 1,9 73 10 28 19 20 × 6 1,0/2,0 4,0 17,3 ± 0,7 21,7 ± 1,4 74 11 28 11 5 × 10 1,5/4,0 5,0 15,3 ± 0,8 24,5 ± 1,9 64 12 30 10 5 × 5 1,0/4,0 6,0 15,4 ± 1,0 24,0 ± 2,0 70 13 32 10 8 × 5 0,5/2,0 6,0 16,0 ± 0,8 24,4 ± 2,0 60 14 34 10 5 × 9 1,0/2,5 4,0 16,1 ± 1,3 26,4 ± 1,4 50 15 34 19 20 × 10 1,0/3,0 5,0 16,3 ± 1,4 26,5 ± 1,7 68 16 35 10 3 × 10 1,5/2,0 8,0 17,1 ± 0,8 27,7 ± 2,1 80 32 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 1 І.І. Коршиков, Ю.М. Петрушкевич Середній показник життєвого стану рослин у 16 куртинах м. Кривого Рогу варіював від 45 до 80 %. Дерева куртин, які мали низькі по- казники життєвого стану (45—50 %), мало відрізнялись за біометричними характеристи- ками від одновікових дерев з кращим рівнем життєвості (73—80 %). Із загальної кількості дерев B. pendula 16 куртин (202 екз.) 79 (39,1 %) дерев були суховершинними. У дерев, у яких не відбувалось засихання верхівки, відзначено зниження облиствленіння і наявність сухих гілок в інших частинах крони. У період активного росту дерев B. pendula (23—35 років) близько 40 % із них, які зроста- ють у куртинах біля центральних доріг м. Кри- вого Рогу, пошкоджуються. Це стосується не лише груп рослин, які близько розташовані до автомагістралей. Очевидно, що пошкоджен- ня дерев B. pendula, насамперед ранній розви- ток суховершинності, пов’язані не лише із дією токсичних вихлопних газів автотран- спорту, а і з комплексом несприятливих умов урботехногенного середовища, який в останні 10—15 років доповнюється негативним впли- вом кліматичних змін. Це пов’язано з 2-3-мі- сячними посухами і високими температурами наприкінці літа та на початку осені. Якщо в першій половині вегетаційного періоду дерева B. pen dula в насадженнях м. Кривого Рогу за- звичай відзначаються добрим рівнем життє- вості, то в другій половині через посухи та низьку вологість повітря багато дерев перебу- вають у пригніченому стані. У таких дерев уже в серпні починається передчасний листопад. Рослини, які зростають по периметру кур- тин, зазвичай відрізняються за біометрични- ми характеристиками від дерев, розташованих у центральній частині куртини. В лісознавстві рекомендують таксацію насаджень з вираже- ним груповим розміщенням рослин здійсню- вати з урахуванням цих особливостей [2]. У зв’язку з цим проведено аналіз відмінностей Таблиця 3. Відмінності у біометричних характеристиках дерев Betula pendula, які зростають по краю та всередині куртини Table 3. Differences in the biometrical characteristics of trees Betula pendula outside and in the middle clump of trees № курти- ни Вік дерева, роки Дерева, які зростають по краю куртини, при p = 0,05 Дерева, які зростають всередині куртини, при p = 0,05 Кількість дерев, екз. Висота дерева, м Діаметр стовбура, см Кількість дерев, екз. Висота дерева, м Діаметр стовбура, см M ± m M ± m 1 23 5 11,2 ± 0,4 10,4 ± 1,0 5 7,1 ± 0,8 * 7,4 ± 0,5 * 2 24 9 12,9 ± 0,5 17,7 ± 1,8 4 9,9 ± 1,0 * 12,9 ± 0,7 * 3 24 8 14,9 ± 0,4 18,9 ± 1,3 5 11,6 ± 1,3 * 13,1 ± 1,9 * 4 26 7 15,4 ± 0,9 21,0 ± 1,7 3 10,0 ± 1,9 * 12,0 ± 1,4 * 5 26 11 15,4 ± 0,4 22,9 ± 1,2 4 12,3 ± 1,0 * 17,5 ± 0,6 * 6 26 12 15,6 ± 0,5 20,9 ± 1,6 6 12,0 ± 0,6 * 14,5 ± 1,8 * 7 27 8 16,1 ± 0,5 20,9 ± 1,8 3 12,0 ± 0,7 * 16,7 ± 0,4 * 8 27 8 15,4 ± 0,6 26,8 ± 1,8 4 11,8 ± 1,0 * 14,3 ± 1,7 * 9 28 7 17,7 ± 1,4 26,3 ± 0,9 4 13,5 ± 0,8 * 15,0 ± 1,1 * 10 28 14 18,7 ± 0,4 23,5 ± 1,5 5 13,8 ± 1,2 * 17,3 ± 2,1 * 11 28 6 17,3 ± 0,5 27,8 ± 2,2 5 12,9 ± 0,6 * 20,4 ± 2,2 * 12 30 7 17,1 ± 0,6 27,0 ± 1,7 3 11,3 ± 0,9 * 17,0 ± 1,2 * 13 32 6 17,5 ± 0,5 29,0 ± 0,6 4 14,7 ± 1,0 * 16,5 ± 1,5 * 14 34 6 18,6 ± 0,6 28,8 ± 1,6 4 12,3 ± 1,6 * 22,7 ± 0,6 * 15 34 12 18,7 ± 1,3 29,3 ± 1,9 7 12,1 ± 2,6 * 21,7 ± 2,6 * 16 35 6 18,5 ± 0,5 31,5 ± 1,8 4 14,8 ± 1,3 * 22,0 ± 2,5 * * Дані є статистично значущими (р < 0,05). 33ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 1 Життєздатність Betula pendula Roth. в урбосистемі м. Кривого Рогу за біометричними показниками дерев куртин B. pendula (табл. 3). У всіх куртинах дерева, які зростали по краю куртин, були суттєво вищими і мали товстіший стовбур, ніж роз- ташовані всередині рослини: мінімальні від- мінності за висотою становили 16 %, за діа- метром стовбура — 20,1 %, максимальні — відповідно 36,6 і 43,1 %. Цент ральні дерева куртин були більш пригнічені за радіальним ростом (у середньому — на 33,4 %), ніж у ви- соту (26,0 %). Краща розвиненість перифе- рійних рослин куртин B. pendula спричинена насамперед тим, що вони отримують більше сонячного світла, ніж дерева у цент ральній частині куртин. Очевидно, що зазначені схеми посадки са- джанців B. pendula (див. табл. 2) прийнятні для молодих рослин, але коли вони досягають 20-річного віку, то починаються виявлятись ефекти пригнічення росту дерев усередині куртин, тому потрібно відмовитися від схем посадки саджанців B. pendula в куртинах з від- станню між рослинами 0,5—3,0 м. Відомо, що зменшення відстані між деревами збільшує конкуренцію за місцезростання та поживні речовини. Куртинний спосіб посадок дерев у лісопар- ках та містах передбачає їх розміщення з від- критим простором [9], зазвичай на невеликій площі (до 1,0 —1,2 га) [4]. Куртини є перехідним об’ємно-просторовим елементом між більш чітко вираженою групою і масивом [9], а в містах — між деревними рослинами, будівля- ми та дорогами. Зазвичай куртини переважно складаються з однієї породи [13,14] з відстан- ню 4 м між деревами (625 особин на 1 га) і роз- ташовуються на відстані від пішохідної доріж- ки не менше ніж 4 м [14]. Загущеність посадок B. pendula в куртинах м. Кривого Рогу призво- дить до зниження їх декоративного ефекту через пригніченість рослин в їх центральних частинах. Висновки Таким чином, у віці 35 років в окремих дерев B. pendula (3,3—9,3 %) навіть за умов низького антропогенного і техногенного навантаження (дендрарій, сквер, парк) у великому промис- ловому місті степової зони України починає розвиватися суховершинність крони. Відми- рання верхньої частини крони значно поси- люється у дерев, котрі зазнають вплив ви- хлопних газів автотранспорту та особливо викидів великих металургійних підприємств (61,7 % рослин). Спосіб розміщення B. pendula на території м. Кривого Рогу в нечисленних (10—19 осо- бин) щільних групах (куртинах) сприяє ак- тивному росту і розвитку дерев у віці від 23 до 35 років, особливо у рослин, які займають пе- риферичне положення. Уже у віці 28 років де- рева в середньому досягають 17,3 м у висоту, а у 35 років — 27,7 см у діаметрі. Щільні групові насадження B. pendula в куртинах з розміщен- ням дерев за схемою 1—4 м одна від одної спричиняють пригнічення росту рослин, роз- ташованих у центральній частині куртин. Де- рева, які зростають усередині куртин, мають меншу на 36,6 % висоту і на 43,1 % — товщину стовбура, ніж дерева, розташовані по краю. У цілому B. pendula можна широко застосо- вувати в озелененні промислових міст степо- вої зони України, однак її декоративний ефект без додаткових агротехнічних заходів, насам- перед поливу, починає зменшуватися в 35— 40-річ ному віці. 1. Алексеев В.А. Диагностика жизненного состояния деревьев и деревостоев / В.А. Алексеев // Лесове- дение. — 1989. — № 4. — С. 5—57. 2. Внучков Т.В. Горизонтальная структура древосто- ев сосны Казахского мелкосопочника / Т.В. Внуч- ков // Лесоведение. — 1976. — № 5. — С. 56—62. 3. Зайцев Г.Н. Математическая статистика в экс пе - риментальной ботанике / Г. Н. Зайцев. — М.: На- ука, 1984. — 424 с. 4. Лесная энциклопедия: в 2-х т./ Гл. ред. Воробьев Г.И.; ред. кол.: Анучин Н.А., Атрохин В.Г., Виноградов В.Н. и др. — М.: Сов. энциклопедия, 1985. — 563 с. 5. Медведєва О.В. Досвід класифікації міських ґрун- тів степової зони України / О.В. Медведєва // Ґрун- тознавство. —2004. — Т. 5, № 1-2. — С. 34—39. 6. Методы изучения лесных сообществ. — СПб.: НИИХимии СПб.: ГУ, 2002. — 240 с. 7. Миронов В.В. Облесение песков юго-востока / В.В. Миронов. — М.: Лесная пром-сть, 1970. — 168 с. 34 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 1 І.І. Коршиков, Ю.М. Петрушкевич 8. Поляков А.К. Интродукция древесных растений в условиях техногенной среды / А.К. Поляков. — Донецк: Ноулидж, 2009. — 268 с. 9. Ревяко И.В. Основы лесопаркового хозяйства [Текст]: учеб. пособ. для студ. спец. 250201 — «Лес- ное хозяйство» и 250203 — «Садово-парковое и ландшафтное строительство» / И.В. Ревяко / Но- вочерк. гос. мелиор. акад. — 2-е изд. стереотип. — Новочеркасск, 2013. — 135 с. 10. Сазонова Ю.В. Геологічна будова і її вплив на роз- робку і експлуатаційну розвідку родовищ залізис- тих кварцитів / Ю.В. Сазонова // Геолого-мінерал. вісн. — 2005. — № 2. — С. 35—47. 11. Фрейберг И.А. Солонцевоустойчивость берез в ле- состепном Зауралье / И.А. Фрейберг // Лесоведе- ние. — 1969. — № 6. — С. 82—85. 12. Хлизіна Н.В. Літофільні сукцесії в скельних еко- топах відвалів гірничозбагачувальних комбінатів Кривбасу / Н.В. Хлизіна // Ґрунтознавство. — 2007. — Т. 8, № 3-4. — С. 57—65. 13. Черкасов М.И. Композиция зеленых насаждений / М.И. Черкасов. — М.; Л.: Гослесбумиздат, 1954. — 282 с. 14. Эйтинген Г.Р. Лесоводство / Г.Р. Эйтинген. — М.: Гос. изд-во с.-х. лит-ры, 1949. — 368 с. Рекомендував до друку С.І. Кузнецов Надійшла до редакції 16.11.2016 REFERENCES 1. Alekseev, V.A. (1989), Diagnostika zhiznennogo so- stojanija derevev i derevostoev [Diagnostics of tree vi- tality and stand condition]. Lesovedenie [Forestry], N 4, рр. 51—57. 2. Vnuchkov, T.V. (1976), Gorizontalnaja struktura dre- vostoev sosny Kazahskogo melkosopochnika [The ho- rizontal structure of pine stands Kazakh Upland]. Le- sovedenie [Forestry], N 5, рр. 56—62. 3. Zajcev, G.N. (1984), Matematicheskaja statistika v jeks- perimental’noj botanike [Mathematical statistics in ex- perimental вotany]. Moskva, Nauka, 424 р. 4. Anuchin, N.A., Atrohin, V.G., Vinogradov, V.N. and Voro- bev, G.I. (1985), Lesnaja jenciklopedija: v 2-h t. [Forest en- cyclopedia: in 2 v.]. Moscow, Sovetskaja jenciklopedija, 563 р. 5. Medvedeva, O.V. (2004), Dosvіd klasifіkacіyi mіskih gruntіv stepovoї zoni Ukrayini [Experience the classi- fication of urban soils steppe zone of Ukraine]. Grun- toznavstvo, [Pedology], vol. 5, N 1-2, рр. 34—39. 6. Andreeva, E.N., Bakkal, I.Ju., Gorshkov, V.V., Ljangu- zova, I.V., Maznaja, E.A., Neshataev, V.Ju., Neshatae- va, V.Ju., Stavrova, N.I., Jarmishko, V.T. and Jar mish- ko, M.A. (2002), Metody izuchenija lesnyh soobshhestv [Methods of studying forest communities]. St. Peter burg, NІІHіmіі SPbGU, 240 р. 7. Mironov, V.V. (1970), Oblesenie peskov jugo-vostoka [Af forestation sands of the southeast]. Moskva, Les- naja promyshlennost, 168 р. 8. Poljakov, A.K. (2009), Introdukcija drevesnyh rastenij v uslovijah tehnogennoj sredy [Introduction of woody plants in the conditions of technogenic environment]. Donetsk, Noulidzh, 268 p. 9. Revjako, I.V. (2013), Osnovy lesoparkovogo hozjajstva [Tekst] ucheb. posob. dlja stud. spec. 250201 — “Les- noe hozjajstvovo” i 250203 “Sadovo parkovoe i land- shaftnoe stroitelstvo” [Basics of forest-park manage- ment [Text]: a textbook for students of specialty 250201 “Forestry” and 250203 “Landscape gardening and landscape construction”]. Novocherkassk, Novocherk. gos. melyor. akad., 2e yzd. stereotyp., 135 р. 10. Sazonova, Ju.V. (2005), Geologіchna budova і yiyi vpliv na rozrobku і ekspluatacіjnu rozvіdku rodovishh za lі- zistih kvarcitіv [The geological structure and its im pact on development and operational exploration of ferrugi- nous quartzite]. Geologo mineralogichnyj vis nyk [Geo- logical and mineralogical bulletin], N 2, рр. 35—47. 11. Frejberg, I.A. (1969), Soloncevoustojchivost berez v le sostepnom Zaurale [Solontsova resistance of birch trees in the forest-steppe Trans-Urals]. Lesovedenye [Foresrty], N 6, рр. 82—85. 12. Hlizіna, N.V. (2007), Lіtofіlnі sukcesіyi v skelnih eko- topah vіdvalіv gіrnichozbagachuval’nih kombіnatіv Kriv basu [Lithophile succession in rocky ecotopes dumps of mining bearing plants Kryvbas]. Grunto- znavstvo [Pedology], vol. 8, N 3-4, рр. 57—65. 13. Cherkasov, M.I. (1954), Kompozicija zeljonyh nasazh- denij [The composition of green plantings]. Moskva, Leningrad, Goslesbumizdat, 282 р. 14. Jejtingen, G.R. (1949), Lesovodstvo [Forestry]. Mosk- va, Gosudarstvennoe izdatelstvo selskohozjajstvennoj literatury, 368 р. Recommended by S.I. Kuznetsov Received 16.11.2016 35ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 1 Життєздатність Betula pendula Roth. в урбосистемі м. Кривого Рогу И.И. Коршиков 1, Ю.Н. Петрушкевич 2 1 Криворожский ботанический сад НАН Украины, Украина, г. Кривой Рог 2 Донецкий ботанический сад НАН Украины, Украина, г. Кривой Рог ЖИЗНЕСПОСОБНОСТЬ BETULA PENDULA ROTH. В УРБОСИСТЕМЕ Г. КРИВОГО РОГА Исследована жизнеспособность березы повислой (Be- tula pendula Roth.) в урбосистеме г. Кривого Рога. Наи- большие биометрические показатели у 34—36-лет них деревьев отмечены в насаждениях дендрария ботани- ческого сада, парка и сквера города (высота дерева — 16,3–17,2 м, диаметр ствола — 26,0–28,3 см), наи- меньшие — у деревьев, которые ростут рядом с ме тал- лур гическими комбинатами (11,9–12,6 м и 20,9– 23,9 см). У деревьев этих насаждений в 3,7–4,1 раза меньше объем кроны по сравнению с растениями дендрария, в 2,4–2,6 раза ниже средний показатель жизненного состояния, 61,7 % из них имеют сухо- вершинность. Ос новным типом насаждений B. pen- dula в городе является куртинный, растения выса- живали преимущест венно на расстоянии 0,5–4,0 м. В возрасте 23–35 лет растения, произрастающие все- редине куртин, сущест венно отстают в росте по срав- нению с деревьями, расположенными по краю. В воз- расте 35–40 лет отдельные растения B. pendula в усло- виях г. Кривого Рога постепенно теряют декоратив- ность из-за развития суховершинности. Ключевые слова: Betula pendula, биометрические па- раметры, куртина, суховершинность, жизненное со- стояние. I.I. Korshikov 1, Yu.M. Petrushkevych 2 1 Krivyi Rih Botanical Garden, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Krivyi Rih 2 Donetsk Botanical Garden, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Krivyi Rih VIABILITY OF BETULA PENDULA ROTH. IN URBANSYSTEM OF KRIVYI RIH We investigated the viability of silver birch (Betula pendula Roth.) in the urbanized system of Krivyi Rih. The largest biometric indicators of the 34–36 year old trees are marked in plantations growing in the arboretum of bo- tanical garden as well in the park and the square (h = 16.3–17.2 m; D = 26.0–28.3 cm) and substantially less than the trees, plantations are located near the steel mills (h = 11.9–12.6 m; D = 20.9–23.9 cm). Trees in these plantations have the vo lume of the crown in 3.7–4.1 times smaller, the average life status in 2.4–2.6 times lower than in comparison with the plants in the arboretum and 61.7 % of the trees in plantations in the emission zone of metallur- gical combines have the dieback. The main type of B. pen- dula plantings is clumb of trees, where plants were planted in most cases at a distance of 0.5–4.0 m; it causes signifi- cant inhibition of 23–35-year-old trees growing in the central parts of clumbs. Some of 35–40-year-old trees of B. pendula gradually loses its decorative effect due to the development of the dieback. Key words: Betula pendula, biometric parameters, clumb of trees, dieback, life status.
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-92
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:39:34Z
publishDate	2017
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/ce/4f3888f5a3d88f325218b956f232e6ce.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-922019-11-11T08:14:11Z Viability of Betula pendula Roth. in urbansystem of Krivyi Rih Життєздатність Betula pendula Roth. в урбосистемі м. Кривого Рогу Korshikov, I.I. Petrushkevych, Yu.M. We investigated the viability of silver birch (Betula pendula Roth.) in the urbanized system of Krivyi Rih. The largest biometric indicators of the 34–36 year old trees are marked in plantations growing in the arboretum of botanical garden as well in the park and the square (h = 16.3–17.2 m; D = 26.0–28.3 cm) and substantially less than the trees, plantations are located near the steel mills (h = 11.9–12.6 m; D = 20.9–23.9 cm). Trees in these plantations have the vo lume of the crown in 3.7–4.1 times smaller, the average life status in 2.4–2.6 times lower than in comparison with the plants in the arboretum and 61.7 % of the trees in plantations in the emission zone of metallurgical combines have the dieback. The main type of B. pendula plantings is clumb of trees, where plants were planted in most cases at a distance of 0.5–4.0 m; it causes significant inhibition of 23–35-year-old trees growing in the central parts of clumbs. Some of 35–40-year-old trees of B. pendula gradually loses its decorative effect due to the development of the dieback. Досліджено життєздатність берези повислої (Betula pendula Roth.) в урбосистемі м. Кривого Рогу. Найбільші біометричні показники у 34–36-річних дерев відзначено в насадженнях дендрарію ботанічного саду, парку і сквері міста (висота дерева – 16,3–17,2 м, діаметр стовбура – 26,0–28,3 см), найменші у дерев, які зростають поряд з металургійними комбінатами (11,9–12,6 м, 20,9–23,9 см). У дерев цих насаджень в 3,7–4,1 разу менший об’єм крони порівняно з рослинами дендрарію, в 2,4–2,6 разу нижчий середній показник життєвого стану, 61,70 % із них відзначаються суховершинністю. Основним типом насаджень B. pendula в місті є куртинний, рослини висаджували переважно на відстані 0,5–4,0 м. У віці 23–35 років рослини, які зростають усередині куртин, суттєво відстають у рості порівняно з деревами, розташованими по краю. У віці 35–40 років окремі рослини B. pendula в умовах м. Кривого Рогу поступово втрачають декоративність через розвиток суховершинності. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2017-03-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/92 10.5281/zenodo.2282849 Plant Introduction; Vol 73 (2017); 28-35 Інтродукція Рослин; Том 73 (2017); 28-35 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3378873 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/92/84 Copyright (c) 2018 The Author(s) http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Korshikov, I.I. Petrushkevych, Yu.M. Життєздатність Betula pendula Roth. в урбосистемі м. Кривого Рогу
title	Життєздатність Betula pendula Roth. в урбосистемі м. Кривого Рогу
title_alt	Viability of Betula pendula Roth. in urbansystem of Krivyi Rih
title_full	Життєздатність Betula pendula Roth. в урбосистемі м. Кривого Рогу
title_fullStr	Життєздатність Betula pendula Roth. в урбосистемі м. Кривого Рогу
title_full_unstemmed	Життєздатність Betula pendula Roth. в урбосистемі м. Кривого Рогу
title_short	Життєздатність Betula pendula Roth. в урбосистемі м. Кривого Рогу
title_sort	життєздатність betula pendula roth. в урбосистемі м. кривого рогу
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/92
work_keys_str_mv	AT korshikovii viabilityofbetulapendularothinurbansystemofkrivyirih AT petrushkevychyum viabilityofbetulapendularothinurbansystemofkrivyirih AT korshikovii žittêzdatnístʹbetulapendularothvurbosistemímkrivogorogu AT petrushkevychyum žittêzdatnístʹbetulapendularothvurbosistemímkrivogorogu

Життєздатність Betula pendula Roth. в урбосистемі м. Кривого Рогу

Institution

Ähnliche Einträge