Buchumschlag

Троянди в російських садах і парках XVII–XVIII ст.

Historical data on rose varieties and ways to use them in Russian gardens and parks of XVII–XVIII centuries are presented.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2005
1. Verfasser: Rubtsova, O.L.
Format: Artikel
Sprache:Englisch
Veröffentlicht: M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2005
Online Zugang:https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/922
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Plant Introduction
Завантажити файл: Pdf

Institution

Plant Introduction
_version_ 1860124490133929984
author Rubtsova, O.L.
author_facet Rubtsova, O.L.
author_sort Rubtsova, O.L.
baseUrl_str https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection OJS
datestamp_date 2019-12-28T14:59:57Z
description Historical data on rose varieties and ways to use them in Russian gardens and parks of XVII–XVIII centuries are presented.
doi_str_mv 10.5281/zenodo.2584246
first_indexed 2025-07-17T12:47:06Z
format Article
fulltext ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 4 77 Троянди відомі в культурі приблизно 5 ти сяч років [27], але на території Київської Русі вони разом з іншими декоративними рослинами з'являються тільки в XVII ст. [4]. Монографії з історії російських садів і пар ків [4, 9, 15] містять головним чином відо мості щодо прийомів їх планування. Тому дослідження рослинності старовинних пар ків, зокрема становлення і розвитку куль тури троянд, які згодом стали однією з ос новних культур декоративного садівницт ва, становлять великий науковий інтерес. Композиції з троянд посідають чільне місце серед об'єктів садово паркового мистецтва. Вивчення використання троянд у садах і парках в історичному аспекті дає мож ливість зрозуміти процес формування ро заріїв у контексті історичного розвитку са дово паркового мистецтва. Метою наших досліджень було вивчення способів використання троянд у російських садах і парках XVII—XVIII ст. Троянди є недовговічними рослинами: їх вік обмежу ється 20—30, іноді 50 роками. Тому в старо винних парках ці рослини не збереглися. Дослідити їх сортимент і способи викорис тання в садових композиціях XVII—XVIII ст. можна лише за літературними джерелами. Оскільки частина території України тоді входила до складу Російської імперії, то ук раїнське садово паркове мистецтво цього періоду потрібно розглядати в загально російському контексті. Б.А. Данілов, В.М. Борткевич зазнача ють, що найстаріші сади на території Росії було створено у Москві [8]. За даними А.А. Антонової [1], вже в XIV ст. тут існува ли сади: Бутів, Терехів, Чичагів. Д.С. Лихачов пише, що в XVI ст. палацові села навколо Москви мали сади: Красноє, Рубцово, Черкізово, Воробйово, Коломен ське. У цих садах поряд з плодовими дере вами, ягідними кущами вирощували квіти й ароматні трави, зокрема "сереборинник рос сийський и немецкий"(шиповники), белый и красный [15, с.110]. Російське садове мистецтво досягло ви сокого розвитку в середині XVII ст., коли в період утворення централізованої держави зросло значення її столиці — Москви. Біль ша частина землі була власністю царя і бо ярської знаті, і на цих територіях поблизу Москви створено велику кількість садів. За даними Н.А. Базилевської, до початку XVII ст. троянди у садах були відсутні, але багато було "своробориннику". В "Стовпцях" царя Олексія Михайловича, датованих 1671— 1674 рр., наведено записи обстеження садів у селах Підмосков'я: Коломенському, Кунцеве, Ясеневому і Борисові. В цих "Стовпцях" се ред трав згадуються лікарські рослини і квіти — волошки, розмарин, гвоздика, майо ран і свороборинний цвіт, або шипшина [2]. Д.С. Лихачов зазначає, що характерною особливістю російських садів XVII ст. були так звані висячі сади [15]. Т.Б. Дубяго пише, що "сады на территории городских усадеб размещались иногда на уровне верхних этажей домов. В этом случае они носили ха рактер висячих садов и назывались в древ ней Руси "верховыми". Планировка верхо вых садов в XVII ст. была регулярной и УДК 635.976.871(09) О.Л. РУБЦОВА Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1 ТРОЯНДИ В РОСІЙСЬКИХ САДАХ І ПАРКАХ XVII—XVIII ст. Наведено історичні відомості щодо сортименту і способів використання троянд у російських садах у XVII—XVIII ст. © О.Л. РУБЦОВА, 2005 78 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 4 О.Л. Рубцова очень простой. Сад обычно имел несколько дорожек, которые пересекались под пря мым углом. Участки между дорожками об рамлялись тонкими досками, которые были поставлены на ребро. В "ящиках", которые образовались, высаживались цветы, глав ным образом пионы, тюльпаны, белые и желтые лилии, красные розы, гвоздика, а также разные сорта яблонь. Из кустарников преобладали шиповники и ягодные кусты. Только с XVII ст. в московских садах начали появляться махровые розы, которые были привезены из Западной Европы. До этого, по словам Олеария, который посетил Москву в 30 и 40 х годах XVII в., русские сады укра шались только шиповниками" [9, c. 18]. У XVII ст. у Москві і Підмосков'ї існувала велика кількість садів, про що дає уяву руко пис "Список дворцовых садов в Москве и дворцовых селах в московской губернии" [15, c. 110]. За даними А.А. Антонової, у цей період у Москві і Підмосков'ї існувало 43 сади [1]. Вперше троянди з'явилися в Росії під час царювання Михайла Федоровича (1596— 1645), який дуже любив квіти. "Царь Михаил много тратил казны на выписку из за границы редких растений для своего сада. Для него впервые были привезены в Россию садовые розы, красота и аромат которых не были до не го у нас известны" [16, c. 137]. А. Регель підтве рджує цей факт і пише, що "Михаил Федоро вич стал первым украшать свой сад дорогими травами и растениями, и при нем же Герцог Готторпский Фридрих прислал с гамбургским купцом Петром Марцеллиусом "бархатную" (махровую) розу; "розаны эти хорошо приня лись в царских садах" [21, c. 483]. В околицях Москви найвідомішими були са ди в Ізмайлові, які становили великий палацовий ансамбль. Тут було кілька садів: Виноградний, Грушевий, Сливовий, два Вишневих, Просяний, Овочевий і Круглий город [6]. В ізмайловських садах переважали місцеві породи дерев і кущів: липа, береза, черемха, ялина, сосна, яблуня, Рис. 1. План круглого Аптекарського саду. Креслення XVII ст. 79ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 4 Троянди в російських садах і парках XVII—XVIII ст. вишня, груша, слива, барбарис, аґрус, малина, смородина, а також шипшини і ліщина. На пів нічному заході було розбито Виноградний сад, а на півночі — круглий Аптекарський. Зберіг ся план останнього з експлікацією (рис. 1). Аптекарський сад загальною площею 6 га мав форму кола діаметром 280 м. Його особливістю було радіально кільцеве пла нування. Сад був розбитий двома концент ричними кільцевими і вісьмома промене подібними доріжками на 3 кільця (пояси), кожний з яких складався з трапеціє подібних часток. Цей план доповнено де тальними даними щодо асортименту дерев і чагарників. Уздовж зовнішнього кільця по саджено "от ворот до ворот возле ограды свероборинные деревья" (шиповник) в ко личестве 80 штук. Шиповник рос не только в виде живой изгороди, он был посажен также и на участках кольца, который был ближе всего к центру, по соседству с кры жовником и "божим" деревом" [17, c. 92]. План круглого Аптекарського саду дуже цікавий і його декоративне значення оче видно. Чергування овочевих культур, кві тучих чагарників і дерев, посаджених кон центричними колами, повинно було бути дуже ефектним. Як зазначає С.Н. Пален треєр, особливо декоративними були шип шини під час цвітіння [17]. На думку А.П. Вергунова, в Ізмайловсь кому круглому саду геометричний рису нок існував не відособлено, він підкреслю вав декоративні можливості рослин (різ номанітність їх форм, кольорів, запахів). Тут трави, квіти, кущі, дерева становили єдину композицію, без штучного розме жування декоративних і плодових рослин [4]. Т.Б. Дубяго вважає, що з усіх садів Моск ви XVII ст. найцікавішим є сад, зображений на плані, який носить назву "Потішні пала ти із садом" [9] (рис. 2). Припускають, що це один із ізмайловських садів. Рис. 2. Потішні палати із садом 80 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 4 О.Л. Рубцова Композиція саду складалася із системи квадратів, які були засаджені декоративни ми і плодово ягідними насадженнями. Кож ний з квадратів мав свій рисунок. У центрі був лабіринт, доріжки обсаджені смороди ною і вишнями, а в середині саду розміщено джерело. На одному з квадратів було висад жено шипшини. У XVIII ст. в садах Ізмайлово крім шип шини вирощувалося багато троянд, півоній та інших квітів, які використовували для облаштування палацових прийомів, свят, а також з медичними цілями [2]. Асортимент квітів ізмайловських садів був характерним майже для всіх парків Підмосков'я другої половини XVIII ст. У Коломенському посадки XVIII ст. мали ре гулярний характер, тут вирощували голов ним чином яблуні, вишні, сливи, кущі шип шини, малини, аґруса, смородини [4]. У Бра товщині у 50 х роках XVIII ст. у квітни ках росли троянди. У царській резиденції в с. Покровському сад був розбитий діаго нальними взаємоперпендикулярними до ріжками на низку ділянок з плодовими де ревами, що облямовувалися березами, між якими росли шипшини, барбарис, смороди на та аґрус [9].У Реєстрі Покровського саду за 1752 р. було "троянд хороших різних видів — 144". Згідно з описом від 1761 р. у цьому саду було багато троянд, махрових і простих, бузку, півоній, тюльпанів і нар цисів. У садах с. Царицино у 1784 р. було по будовано оранжереї, де вирощували близь ко 2000 плодових дерев, а також ананаси, виноград, мигдаль, троянди. Наприкінці XVIII ст. тут було розбито чудові квітники з кущовими і штамбовими трояндами, які бу ли висаджені в горщиках і які на зиму зано сили у підвали [2]. Зберігся опис рослин Аненгофського (го ловинського) саду від 1738 р., де міститься запис: "розона — 10" [11, c. 33]. Подальший розвиток садово паркового мистецтва в Росії у XVIII ст. пов'язаний з реформами Петра I і будівництвом нової столиці — Санкт Петербурга (заснований у 1703 р). У Петербурзі і в його околицях було створено велику кількість чудових садів, деякі з яких є пам'ятками садово паркового мистецтва світового значення. Під час бу дівництва цих садів Петро I спочатку отри мував усі необхідні дерева і квітниково де коративні рослини в боярських і інших при ватних садах. Пізніше рослини стали за мовляти в розсадниках Німеччини і Голландії, де були спеціальні садівники — постачальники, звідки їх кораблями дос тавляли до Росії. У 1719 р. за особливим наказом Петра I гамбурзькому садівникові Шульцу було надіслано список дерев, квітучих чагар ників, ягідників і квітів, які були потрібні для будівництва парка у Стрельні: сморо дина — 500 шт., аґрус — 500, вишні "низь ких дерев" — 200 шт., абрикоси, персики, каштани, білий і синій віноград, а також "3000 шт. сиринги испаника, 100 шт. роз, клематис флоре плену 20 шт.; розы центи фолия флора лета (то есть с желтыми цвет ками) — 50 шт.". Ще більш різноманітний сортимент було заказано садівникові Піте ру Шеффелю, який повинен був прислати з Гамбурга "розы центифольные" [2, с. 116]. На початку XVIII ст. у саду третього літнього палацу було посаджено до 10 000 берез, 2000 горобин і 2000 черемхи. Між де ревами розташувались ягідні кущі, а "для лучшего воздуха" було запропоновано поса дити 100 кущів "розен центифоліо" [9, c. 42]. У Петергофі росли у той період: "штам бовых яблонь — 1600, низких яблонь — 300, вишен — 1500, лещины — 600, "буксбому" (самшита) — 1000, "розена немецкого раз ных красок" — 200 кустов" [9, c. 102]. Рослини, які привозили з Голландії, Швеції і Німеччини, не всі переносили су ворі петербурзькі зими. Вони вимерзали, і тому їх переносили на час морозів до оран жереї. Це набагато здорожчувало утриман ня парків, потребувало будівництва нових оранжерей для зимового зберігання рослин. Однак іноземним садівникам, які працюва ли в палацових парках, не хотілося відмов лятися від виписки з за кордону дерев і квітів. У 1741 р. садівник Петергофського парку голландець Бернгардт Фок запропо нував найменш чутливі до морозу рослини не заносити на зиму в оранжереї, а залиша ти у парку, зберігаючи їх під накриттям з ялинових гілок, повстини, рогожі або ящи ків. Вкривалися "фигуры и пирамиды из за морских фруктов, бушбомовые цветники и розены" [2, c. 121]. Цей спосіб укриття нези мостійких рослин повністю себе виправдав і досі використовується. Троянди прикрашали також сади Пет ра I у Прибалтиці. В опису 1798—1799 р., складеному Шонсом, згадується про те, що біля Олександрівських висот (поблизу Ри ги) Петро І побудував літній палац. На тера сах перед палацом було розбито сад. З ха рактерних ознак саду згадується партер із троянд з двома чотирикутними басейнами. В опису 1731 р. у саду біля палацу в Кате ринненталі (поблизу Таллінна) нараховува лося 10 партерів, де росли тюльпани, піво нії, нарциси, гвоздики, троянди [9]. Для того щоб забезпечити нові сади і парки деревним, кущовим і квітниковим посадковим матеріалом у Петербурзі було створено два перших розсадники декоративних рослин. План одного з них, складений і підписаний архітектором Леблоном у 1717 р., має назву "Чертеж императорского запасного сада". До нього додається детальна експлікація, з якої видно, що на ділянках Є 10 і Є 11 росли тро янди різних сортів [9] (рис. 3). Наприкінці XVIII — на початку XIX ст. дедалі більше збагачувалася флора дво рянських парків, збирання дивовижних рослин ставало модним серед багатих вель мож. Деякі маєтки перетворювалися на своєрідні ботанічні сади. Одним з таких був маєток багатого гірничозаводчика П.А. Де мідова у Москві поблизу сучасного Нескуч ного саду. У 1786 р. у каталозі саду, складе ному самим Демидовим, нараховувалось 4363 види рослин, з них 45 видів троянд [12]. У 1714 р. створено Ботанічний сад у Пе тербурзі (нині Ботанічний сад Ботанічного інституту) — Аптекарський город. Серед його експонатів була і колекція троянд [23]. У 40 х роках XVIII ст. аптекарський го род було закладено в Астрахані. У 1746 р. Медична канцелярія, позитивно оцінюючи роботу Астраханського городу, пропонувала звернути увагу на нові для тих місць деревні і трав'янисті рослини, зокрема "розановые кусты, абрикосовые, гранатовые, тутовые, лимонные, померанцевые деревья" [6, c. 70]. Наприкінці XVIII ст. за наказом дружи ни Павла I імператриці Марії Федорівни створено палацово парковий ансамбль у Павловську, який нині визнано найви датнішим твором ландшафтного стилю. Од ним з елементів ансамблю був Трояндовий павільйон, прикрашений усередині квітка ми троянд, а біля павільйону розбито роз кішний розарій [18, 19] (рис. 4). 81ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 4 Троянди в російських садах і парках XVII—XVIII ст. Рис. 3. Перший російський розсадник декоратив них дерев і кущів. Проект Леблона, 1717 р. В. Глазунов у книзі " Новый русский са довник, или подробное наставление люби телей садов …", яка була опублікована у 1799 р., зазначає, що на той час існувало 30 сортів троянд [5]. Характерною особливістю садівництва XVIII ст. є розширення кола власників садів і парків. Раніше це була власність тільки царя, членів його родини і невеликої кіль кості знатних осіб. У середині століття не лише магнати, а й поміщики "середньої ру ки" будували "художні сади" [4]. У цих са дах і оранжереях серед інших рослин зрос тали троянди, частина з яких вирощувала ся на продаж. З об'яв про продаж рослин у XVIII ст. можна отримати відомості про сортимент троянд того часу. П.Н. Стол пянський наводить об'яву 1779 р.: "На Пе тербургской стороне в оранжереях госпожи Фокши, у садовника Степана можно по лучить розы сентифолия в горшках" [25, с. 637]. З 1792 р. починають друкувати об'яви про центіфольні, а також англійські мохнаті троянди і заморські трояндові ку щики у кошиках [25, с. 637]. Директор Аптекарського городу І.П. Фальк, який обстежив різні сади Санкт Петербур га [3], писав у 1766 р.: "розы, из которых не которые в прошлое время из других земель привезены, сейчас во многих садах получи ли себе право мещанства" [26, c. 15]. У цей період виникають палацово пар кові ансамблі і в інших містах Росії. У XVII—XVIII ст. в Україні створюється ціла низка садів і парків. За даними Ю.О. Кли менка, С.І. Кузнецова, В.М. Черняка, тільки у Поліссі і Лісостепу України нараховуєть ся 4 парки, створені у XVII ст., і 24 парки — у XVIII ст., які мають загальнодержавне значення [10]. О.Л. Липа зазначає, що у XVIII ст. в Україні створювалося багато "фантастичних палаців і величезних парків [14, с. 32]. На жаль, даних про їх флористич ний склад небагато. Найчастіше згадується загальна кількість видів або основні деревні породи. Нами знайдено окремі відомості про використання троянд в українських парках. 82 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 4 О.Л. Рубцова Рис. 4. Трояндовий павільйон у Павловську. Ма люнок В.А.Жуковського Рис. 5. Гравюра І. Щирського до книги І. Орнов ського "Bogaty w parentele, slawe i honoru wirydarz Zacharzewskich" (1705 р.) У 1752—1755 рр. у Києві було побудова но царський палац. "При цьому палаці ве ликий регулярний сад… Цей сад складаєть ся з фруктових дерев і винограду, а в оран жереї є різні іноземні дерева, також квіти і трави американські." Так описано сад у до повіді Київської губернської канцелярії Се нату у 1760 р. [14, c. 35]. У середині XVIII ст. місцевість парку, де тепер розташовано стадіон "Динамо", була гарно декорована. Дерев'яні сходи вели в нижній сад, окрасою якого були басейни, боскети, шпалери пло дових дерев, винограду і троянд, тому це місце ще називали "Долиною троянд" [13]. У палацових садах графа К. Разумовсь кого також росли троянди. Гун фон Оттон, який відвідав сад у Яготині у 1805 р., зазна чав, що "перед главным домом заводит те перь граф английский сад". І далі пише: "лавендул и розы укрываются тут на зиму и свободно растет Rosa canina" [7, c. 64]. В іншому саду графа К. Разумовського — у Батурині — у той його частині, "что была еще до строительства Камероном дворца, по описи 1772 р.: шпалерных вишневых до рог — 2, куртин с липами малых — 16. В оному саду разных дерев: обрезков испор ченных — 15, винограда кустов разных — 10, розана кустов — 27, персиков — 4, смо родины красной кустов — 13, черной сморо дины — 11, крыжовнику кустов — 5, орехов волошских разного сорта — 38, шпанских вишен старых — 11, черешен — 5, яблонь разных сортов — 97" [22, c. 75]. Троянди росли і в кримських садах. Ака демік Паллас, який мандрував Кримом у 1793—1794 рр., пише, що у Бахчисараї "сре ди ханских покоев находится продолговатый сад роз с беседками и фонтаном" [20, с.78]. При дослідженні історії використання троянд в українських садах і парках не можна не згадати уявний сад, зображений на гравюрі І. Щирського. У 1705 р. у дру карні Києво Печерської лаври було надру ковано панегіричну поему чернігівського поета Івана Орновського "Bogaty w pa rentele, slawe i honoru wirydarz Zacharzews kich" ("Багатий шаною, славою й честю сад Захаревських"), для якої Щирський вико нав 5 гравюр, які є рідкісними в україн ській графіці садово парковими пейзажа ми [24] (рис. 5). Зміст поеми — уславлення тільки но заснованого міста Слобідської Ук раїни — Харкова. Оспіваний у поемі сад — не реальний харківський пейзаж, а прооб раз міста майбутнього, куточок раю. Поет і художник мріяли, щоб таким садом став майбутній Харков. Цей сад відображав прагнення і мрії сучасників. Утомлене вій нами кінця XVII ст. суспільство жадало ми ру і садів спочинку. Таким чином, проведені дослідження да ли можливість встановити: 1. Представники роду Rosa L. використо вувалися як у регулярних садах Росії XVII — першої половини XVIII ст., так і в пейзаж них парках кінця XVIII ст. 2. У російських садах XVII ст. викорис товувався головним чином місцевий асор тимент рослин, зокрема шипшини. 3. Незважаючи на те, що в XVII ст. мах рові троянди вже було привезено в Росію із Західної Європи, їх використання в цей період обмежене. 4. У XVIII ст. у садах висаджують як шип шини, так і троянди. Наприкінці XVIII ст. сортимент троянд нараховував близько 30 сортів. 1. Антонова А.А. Из истории зеленого строи тельства //Озеленение городов. — М.: Изд во М ва коммун. хоз ва РСФСР, 1954. — С. 3—7. 2. Базилевская Н.А. Из истории декоративно го садоводства и цветоводства в России //Тр. ин та истории естествознания и техники. — 1958. — Т. 24, вып. 5. — С. 107—150. 3. Булыгин Н.Е., Фирсов Г.А. Малоизвестные материалы И. Фалька о времени введения в куль туру некоторых видов флоры России // Ботан. журн. — 1998. — 83, № 8. — С. 85—92. 4. Вергунов А.П., Горохов В.А. Русские сады и парки. — М.: Наука, 1988. — 415 с. 5. Глазунов В. Новый русский садовник, или подробное наставление любителям садов о разве дении, содержании и укращении плодовитых и ре 83ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 4 Троянди в російських садах і парках XVII—XVIII ст. гулярных садов и цветов. Также о разведении и со держании разных душистых и поваренных трав и кореньев в России по климату средней полосы. Собранный из разных писателей и собственных опытов сего сочинителя. Ч. II. — М.: Губернская ти пография А. Решетникова, 1799. — С. 193—200. 6. Головкин Б.Н. История интродукции рас тений в ботанических садах. — М.: Изд во Моск. ун та, 1981. — 125 с. 7. Гун фон Оттон. Поверхностныя замеча ния по дороге от Москвы в Малороссию в осени 1805 г. Ч. 2. — М.: Типография Платона Бекетова, 1806. — 124 с. 8. Данилов Б.А., Борткевич В.М. К истории акклиматизации и натурализации древесных по род в России // Тр. по прикл. ботанике и селекции, 1925. — Т. 14, № 4. — С. 3—26. 9. Дубяго Т.Б. Русские регулярные сады и пар ки. — Л.: Гос. изд во лит ры по строительству, архи тектуре и строительным материалам, 1963. — 341 с. 10. Клименко Ю.О., Кузнецов С.І., Черняк В.М. Старовинні парки України загальнодержавного значення: Довідник. Ч. I. Полісся і Лісостеп. — Тер нопіль: Мандрівець, 1996. — 105 с. 11. Кожин А.Е. Исторический очерк оранжерей ного и тепличного разведения растений в России в XVII—XIX столетиях // Интродукция растений и зеленое строительство. Тр. Ботан. ин та им. В.Л. Ко марова АН СССР, серия VI. — 1955. — Вып. 4. — С. 29—52. 12. Культиасов М.В. Из истории подмосковных ботанических садов //Бюл. ГБС. — 1950. — Вып. 6. — С. 95—99. 13. Лаптев А.А., Барановский Е.Д. Зеленые бо гатства Киева и его окрестностей. — К.: Урожай, 1966. — 118 с. 14. Липа О.Л. Визначні сади і парки України та їх охорона. — К.: Вид во Київ. ун ту, 1960. — 175 с. 15. Лихачев Д.С. Поэзия садов. К семантике са дово парковых стилей. — Л.: Наука, Ленинград. отд ние, 1982. — 341 с. 16. Надаров И. К трехсотлетию садовых роз на Руси // Прогрессивное садоводство и огородниче ство. — 1914. — № 5. — С. 137. 17. Палентреер С.Н. Сады XVII века в Измайло ве //Сообщения ин та истории искусств. — 1956. — Вып. 7, Архитектура. — С. 80—104. 18. Парад роз в Павловске // Цветоводство. — 2001. — № 6. — С. 34—35. 19. Путеводитель по саду и городу Павловску, составленный П. Шторхом, с двенадцатью видами, рисованными с натуры В.А. Жуковским. — СПб., 1843. 20. Путешествие по Крыму академика Палласа в 1793 и 1794 гг. // Записки Императорского одес ского общества истории и древностей. — 1881. — Т. 12. — С. 62—608. 21. Регель А. Изящное садоводство и художе ственные сады. — СПб.: Издание Г.Б. Винклер, 1896. — 447 с. 22. Родічкін І., Родічкіна О. Сад і культура Ук раїни // Хроніка — 2000. Поезія українського пар ку. — 2001. — Вип. 41—42. — С. 48—141. 23. Соколов М.П. Ботанические сады. Основы их устройства и планировка. — М.; Л.: Изд во АН СССР, 1959. — 199 с. 24. Степовик Д. Іван Щирський. — К.: Мисте цтво, 1988. — 159 с. 25. Столпянский П.Н. Старый Петербург. Садо водство и цветоводство в Петербурге в XVIII в. // Вестник садоводства, плодоводства и огородниче ства. — 1913. — № 7. — С. 518—553. 26. Фальк И.П. О здешних деревьях и кустах, которые годны в садах к аллеям и шпалерникам // Тр. Вольного экономического общества. — 1766. — Ч. 2. — С. 11—28. 27. Krüssmann G. The Complete Book of Roses. — Portland: Timber Press, 1981. — 436 p. Рекомендував до друку Ю.О. Клименко Е.Л. Рубцова Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев РОЗЫ В РОССИЙСКИХ САДАХ И ПАРКАХ XVII—XVIII ст. Приведены исторические данные о сортименте и способах использования роз в садах России XVII— XVIII ст. O.L. Rubtsova M.M. Gryshko National Botanical Gardens, National Academy of Sciences, Ukraine, Kyiv ROSES IN RUSSIAN GARDENS AND PARKS OF XVII—XVIII CENTURIES Historical data on rose varieties and ways to use them in Russian gardens and parks of XVII—XVIII centuries are presented. 84 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 4 О.Л. Рубцова
id oai:ojs2.plantintroduction.org:article-922
institution Plant Introduction
keywords_txt_mv keywords
language English
last_indexed 2025-07-17T12:47:06Z
publishDate 2005
publisher M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv wwwplantintroductionorg/c3/045e46af9c45a7cb83934ad79d4936c3.pdf
spelling oai:ojs2.plantintroduction.org:article-9222019-12-28T14:59:57Z Roses in Russian gardens and parks of XVII–XVIII centuries Троянди в російських садах і парках XVII–XVIII ст. Rubtsova, O.L. Historical data on rose varieties and ways to use them in Russian gardens and parks of XVII–XVIII centuries are presented. Наведено історичні відомості щодо сортименту і способів використання троянд у російських садах у XVII–XVIII ст. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2005-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/922 10.5281/zenodo.2584246 Plant Introduction; Vol 28 (2005); 77-84 Інтродукція Рослин; Том 28 (2005); 77-84 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377831 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/922/885 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle Rubtsova, O.L.
Троянди в російських садах і парках XVII–XVIII ст.
title Троянди в російських садах і парках XVII–XVIII ст.
title_alt Roses in Russian gardens and parks of XVII–XVIII centuries
title_full Троянди в російських садах і парках XVII–XVIII ст.
title_fullStr Троянди в російських садах і парках XVII–XVIII ст.
title_full_unstemmed Троянди в російських садах і парках XVII–XVIII ст.
title_short Троянди в російських садах і парках XVII–XVIII ст.
title_sort троянди в російських садах і парках xvii–xviii ст.
url https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/922
work_keys_str_mv AT rubtsovaol rosesinrussiangardensandparksofxviixviiicenturies
AT rubtsovaol troândivrosíjsʹkihsadahíparkahxviixviiist

Ähnliche Einträge