Життя і наукова діяльність С.С. Харкевича
The vital way and scientific activity of the professor, outstanding botanist Sigizmund Semyonovich Kharke which are elucidated. The contribution of S.S. Kharkevich in creation of botanical and geographical plots and Herbarium of M.M. Gryshko National Botanical Gardens of National Academy of Sciences...
Gespeichert in:
| Datum: | 2005 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2005
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/936 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860124546347040768 |
|---|---|
| author | Melnik, V.I. Didenko, S.Ya. Chuvikina, N.V. |
| author_facet | Melnik, V.I. Didenko, S.Ya. Chuvikina, N.V. |
| author_sort | Melnik, V.I. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-12-28T17:43:13Z |
| description | The vital way and scientific activity of the professor, outstanding botanist Sigizmund Semyonovich Kharke which are elucidated. The contribution of S.S. Kharkevich in creation of botanical and geographical plots and Herbarium of M.M. Gryshko National Botanical Gardens of National Academy of Sciences of Ukraine is shown. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2584314 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:47:16Z |
| format | Article |
| fulltext |
106 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 3
Будь�яка наукова спільнота є
ієрархічною. Роль вченого в нау�
ковому угрупованні залежить
не лише від його формального
статусу, а й від сили його інтелек�
ту. Відомий геоботанік Б.М. Мір�
кін за цією ознакою ділить уче�
них на "офіцерів" та "генералів".
До перших належать науковці,
які добре освоїли методику до�
сліджень, всебічно знають свій
предмет і успішно працюють в
одній�двох галузях науки. Інша
категорія, так звані генерали, це
вчені, які відзначаються силою
інтелекту, здатністю до узагаль�
нень. Як правило, вони є лідера�
ми і формують наукові школи. Такий тип
ученого є надзвичайно рідкісним. До цих ге�
нералів у науці безумовно належить Сигіз�
мунд Семенович Харкевич.
С.С. Харкевич народився 2 травня 1921 р.
у польській селянській родині в с. Катери�
нівка Бердичівського р�ну Житомирської
обл. Батьки — Семен Іванович та Цезарина
Йосипівна (уродж. Ожеховська) з дитинст�
ва навчили сина трьом заповідям, які він за�
пам'ятав на все життя: працелюбність, еко�
номність та тверезість. З дитинства Сигіз�
мунд звик до праці. У 1929 р. восьмирічним
вступив до початкової школи у рідному
селі, потім учився у селах Агатівка та Галь�
чин, а 1938 р. відмінно закінчив
середню польську школу м. Бер�
дичева. Здібного юнака без вступ�
них іспитів зарахували на 1�й
курс біологічного факультету
Київського державного універ�
ситету [2�4, 11].
Ботаніка стала справою всьо�
го його життя. Першим учите�
лем С.С. Харкевича був профе�
сор В.В. Фінн, який відрізнявся
доброзичливістю і водночас ви�
могливістю до студентів. Його
лекції були прикладом високого
професіоналізму і майстерності.
Однак восени 1940 р. навчан�
ня довелося перервати: усклад�
нення після перенесеного черевного тифу не
дали можливості продовжити навчання на
3�му курсі. Сигізмунд оформив річну від�
пустку і повернувся до рідного села поправ�
ляти здоров'я. Коли розпочалася Велика Віт�
чизняна війна, в армію його за станом здо�
ров'я не взяли, і Сигізмунд змушений був
залишитися в селі, яке незабаром окупува�
ли німці. Треба було якось виживати, і 1 ве�
ресня 1941 р. він обійняв посаду вчителя по�
чаткової школи у сусідньому селі Гальчин.
Заняття у той важкий час, як він згодом на�
писав у автобіографії, майже не проводили�
ся, а 20 квітня 1942 р. його було звільнено як
поляка за походженням. До визволення села
від німецьких загарбників, яке відбулося
29 грудня 1943 р., працював у с. Катеринівка
УДК 58 (092))
В.І. МЕЛЬНИК, С.Я. ДІДЕНКО, Н.В. ЧУВІКІНА
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
ЖИТТЯ І НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ С.С. ХАРКЕВИЧА
Описано життєвий шлях та наукову діяльність видатного ботаніка професора Сигізмунда Семеновича Харкевича.
Показано вклад С.С. Харкевича у створення ботаніко"географічних ділянок і заснування Гербарію Національного
ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України.
© В.І. МЕЛЬНИК, С.Я. ДІДЕНКО, Н.В. ЧУВІКІНА, 2005
С.С. Харкевич
107ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 3
Життя і наукова діяльність С.С. Харкевича
на різних сільськогосподарських роботах [6,
11].
З 14 січня 1944 р. С. Харкевич брав
участь у бойових діях 1�го та 4�го Україн�
ських фронтів і закінчив війну під Прагою,
маючи звання гвардії старшини медичної
служби. Був двічі поранений. Нагороджений
медалями "За отвагу", "За победу над Гер�
манией", неодноразово отримував подяку
Верховного Головнокомандуючого.
Восени 1945 р. С.С. Харкевич поновив на�
вчання на 3�му курсі біологічного факуль�
тету Київського університету, який блиску�
че закінчив у 1948 р. за фахом "систематика
вищих рослин" і був рекомендований до
аспірантури.
Ботанікою С.С. Харкевич захоплювався
ще у шкільні роки. Першим об'єктом його
польового флористичного дослідження бу�
ли ліси Житомирського Полісся в околицях
його рідного села. В одній із перших своїх
статей — "Про деякі флористичні знахідки в
межах Української РСР" (1952) — Сигізмунд
Семенович наводить відомості про рідкісні
види, виявлені в околицях с. Катеринівка.
Будучи ще студентом, С.С. Харкевич взяв
участь у першій науковій експедиції в Ук�
раїнські Карпати під керівництвом К.І. Кос�
ця у 1946 р. [2, 3]. Зібраний матеріал було
покладено в основу його першої наукової
публікації і дипломної роботи "Про флору і
рослинність Закарпатської області УРСР"
(1948).
У студентські роки Сигізмунд Семено�
вич активно займався не лише ботанічними
дослідженнями, а й активно вивчав іноземні
мови. З 1947 по 1950 рр. навчався на дер�
жавних курсах іноземних мов, після за�
кінчення яких отримав спеціальність "вик�
ладач французької мови в середній школі".
Крім французької, рідної польської, ук�
раїнської та російської С.С. Харкевич во�
лодів німецькою та англійською мовами [6].
У 1948 р. після закінчення університету
С.С. Харкевич був зарахований до аспіран�
тури Центрального республіканського бо�
танічного саду АН УРСР (нині — Націо�
нальний ботанічний сад ім. М.М. Гришка
НАН України), де у відділі флори і рослин�
ності (нині — відділ природної флори) під
керівництвом професора О.І. Соколовського
починає вивчати флору Кавказу.
У колекціях ботанічних садів рослини
зазвичай розташовані за систематичним
принципом — поєднані в роди, родини, по�
рядки, класи. Значно рідше колекції рослин
створено за ботаніко�географічним принци�
пом — на ділянках представлено не тільки
флору окремої географічної зони, а, за
можливості, рельєф і навіть деякі типові
ландшафти. За таким принципом будува�
лися і колекції відділу флори і рослинності
ЦРБС, де розпочав свою наукову діяльність
молодий аспірант С.С. Харкевич. Йому до�
ручили створити ботаніко�географічну
ділянку "Кавказ" (близько 6 га). Ним були
створені такі виділи: "Листяні ліси" (1,8 га),
"Хвойні ліси" (0,7 га), аридні рідколісся
(0,17 га), пустелі, степи, субальпійські та
альпійські луки. Під час численних науко�
вих експедицій було зібрано і висаджено на
цій ділянці понад 1200 видів, що становить
близько 20% видового складу судинних рос�
лин флори Кавказу.
В експедиціях було зібрано також гер�
барій понад 12 000 видів (80 000 гербарних
зразків, з яких 32 000 — особисті збори
СС. Харкевича). На основі цього гербарію
було започатковано Гербарій Національно�
го ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН
України. Сигізмунд Семенович став його
фундатором. І сьогодні розташування так�
сонів за родинами, родами та видами від�
повідає системі А.А. Гроссгейма.
У 1946 р. під час експедиції до Закар�
патської області С.С. Харкевич познайо�
мився з видатним ученим М.Г. Поповим,
який відіграв велику роль у формуванні мо�
лодого ботаніка. В експедиціях до Кавказу,
Криму, Карпат, які припадали на весняні
місяці, Сигізмунд Семенович працював ра�
зом із співробітницею Ботанічного інститу�
ту ім. В.Л. Комарова АН СРСР З.Т. Артю�
шенко. За результатами цієї співпраці було
108 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 3
В.І. Мельник, С.Я. Діденко, Н.В. Чувікіна
видано низку наукових праць з флори заз�
начених регіонів і порівняння інтродукції
видів в умовах Києва і Ленінграда [1]. В пер�
ший свій візит до Ботанічного інституту ім.
В.Л. Комарова АН СРСР С.С. Харкевич поз�
найомився з відомим знавцем флори Кавка�
зу Ан.А. Федоровим, який упродовж ба�
гатьох років залишався для Сигізмунда Се�
меновича наставником у вивченні цього
регіону.
У травні 1953 р. С.С. Харкевич захистив
кандидатську дисертацію на тему "Висо�
когірна флора Північного Кавказу і можли�
вості використання її корисних рослин на
А
Б В
Маршрути експедицій С.С. Харкевича i З.Т. Артюшенко:
А — у Закарпатську область, 1956 р.; Б — у Крим, 1958 р.; В — по Кавказу: 1 — 1957 р., 2 — 1960 р., 3 —
1961 та 1963 рр.
109ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 3
Життя і наукова діяльність С.С. Харкевича
Україні" і продовжив роботу на ділянці
"Кавказ". Він вивчав умови зростання ко�
рисних рослин, їх запаси, угруповання де�
коративних ранньоквітучих рослин для то�
го щоб створити аналогічні мальовничі гру�
пи в культурі.
Результати своїх багаторічних дослі�
джень флори Кавказу Сигізмунд Семено�
вич виклав у монографії "Корисні рослини
природної флори Кавказу та їх інтродук�
ція на Україні" [7]. У 1967 р. ця робота була
захищена як докторська дисертація в Бо�
танічному інституті ім. В.Л. Комарова АН
СРСР. С.С. Харкевич опрацював оригіналь�
ну схему інтродукційного процесу і запро�
понував новий метод визначення успіш�
ності інтродукції рослин за коефіцієнтом
насіннєутворення.
Наукова робота Сигізмунда Семеновича
була присвячена не лише інтродукції рос�
лин Кавказу, а й флорі України, ботанічно�
му ресурсознавству, охороні природи. По�
ряд зі створенням ботаніко�географічної
ділянки "Кавказ", він брав активну участь
як в експедиціях по Україні, так і в орга�
нізації ботаніко�географічних ділянок "Кар�
пати" і "Крим". С.С. Харкевич був одним із
піонерів активної охорони рідкісних і зника�
ючих видів рослин ex situ шляхом збере�
ження їх у колекціях ботанічних садів.
У 1957 р. С.С. Харкевич був обраний на
посаду старшого наукового співробітника, а
в 1966 р. — завідувача відділу природної
флори. На цій посаді С.С. Харкевич багато
уваги приділяв не тільки роботі свого під�
розділу, а й підготовці наукових кадрів. За
цей період ним підготовлено 10 кандидатів
наук. У 1971 р. йому було присуджене нау�
кове звання професора [6].
Сигізмунд Семенович поєднував наукову
роботу з педагогічною. В 60�ті роки він під�
готував оригінальний курс лекцій "Бота�
нічне ресурсознавство", який читав студен�
там Криворізького педагогічного інституту.
У 1973 р. закінчився перший — "київ�
ський" — і розпочався другий — "дале�
косхідний" етап творчої діяльності С.С. Хар�
кевича. На конкурсній основі він отримав
посаду завідувача лабораторії "Гербарій"
Біолого�ґрунтового інституту у Владивос�
тоці. Пізніше впродовж багатьох років він
очолював відділ ботаніки цієї установи.
Працюючи на Далекому Сході, С.С. Хар�
кевич до кінця життя пам'ятав про своє
перше творіння — Гербарій. Він часто над�
силав гербарії як обмінний, дублетний
фонд. Особливо цінний дар було отримано в
останні місяці життя Сигізмунда Семенови�
ча в 1998 р. Усього отримано 1854 гербарних
аркуші 1100 видів, які належать до 363
родів, 109 родин. Цей гербарій С.С. Харке�
вич збирав разом зі своєю дружиною Тама�
рою Георгіївною Буч у 1971—1977 рр. Лише
на окремих етикетках вказуються такі ко�
лектори, як Вішин, Ященкова, Цвєлєв, Бар�
калов. Визначені усі види Сигізмундом Се�
меновичем.
Географія зборів дуже широка: При�
морський край (Тернейський, Кавалерів�
ський, Чугуївський, Шкотовський, Хасан�
ський, Уссурійський, Надєждінський, Ми�
хайлівський, Спаський, Хорольський, Хан�
кайський райони, околиці міст Артем,
Владивосток, Находка); Хабаровський край
(Аяно�Майський, Нанайський, Охотський
райони, околиці м. Комсомольськ�на�Аму�
рі); Камчатка (Пенжінський, Олюторський,
Карачинський, Єлізовський райони, око�
лиці м. Петропавловськ�Камчатський); Ма�
гадан (Бєрінгійський, Сеймчанський, Се�
редньоканський, Чукотський райони), Са�
халін (Тімоловський район).
В отриманих гербарних зборах містять�
ся також п'ять ізотипів: Anemone tamarae
Charkev. (Хабаровський край, Аяно�Май�
ський район, 1978 р.), Chrysosplenuium
schagae Charkev. et Vyschin (Хабаровський
край, Нанайський район, 1983 р.), Salix
sichotensis Charkev. et Vyschin (Хабаров�
ський край, Нанайський район, 1983 р.), Ta�
raxacum koryanense Charkev. et Zvelev
(Камчатка, Олюторський район, 1976 р.),
Tephroseres schistose (Charkev.) Barkalov
(Камчатка, Олюторський район, 1976 р.).
110 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 3
В.І. Мельник, С.Я. Діденко, Н.В. Чувікіна
Завдяки цій цінній колекції Гербарій
Національного ботанічного саду ім. М.М. Гриш�
ка поповнився 338 новими видами, які пред�
ставляють 172 роди та 66 родин (зокрема
дві нові для Гербарію родини — Isoetaceae i
Penthoraceae).
На Далекий Схід С.С. Харкевича запро�
сив професор М.Г. Васильєв. У своїй статті
у газеті "Дальневосточный ученый" Сигіз�
мунд Семенович згадує: "Это он, будучи ди�
ректором�организатором теперь уже давно
родного для нас Биолого�почвенного инсти�
тута, пригласил меня из Киева, а Тамару
Георгиевну — из Москвы переехать во Вла�
дивосток" [8]. З перших днів роботи на Да�
лекому Сході С.С. Харкевич і Т.Г. Буч зали�
шилися разом на все життя. Тамара Геор�
гіївна стала не тільки дружиною, а й поміч�
ником, "ангелом�охоронцем, що розділила
всі далекосхідні роки, з їх радостями та
труднощами".
На Далекому Сході для вченого�ботаніка
відкрилося величезне поле діяльності. Піз�
ніше він говорив, що ні хвилини не жалку�
вав про своє рішення про переїзд. У Влади�
востоці С.С. Харкевич розгорнув роботу з
поглибленого вивчення рослинного світу
Далекого Сходу, для чого організував низку
експедицій до Камчатської області, Хаба�
ровського краю та інших важкодоступних
районів, що дало можливість описати понад
100 видів рослин, невідомих раніше для цих
регіонів. Ним, разом з учнями, описаний
один новий для науки рід та 17 видів. "Я досі
проводжаю поглядом вертольоти, що ле�
тять над Амурською затокою. Бувало, пар�
тії забували в тайзі, і вони добиралися, як
могли. Нас вертольоти підбирали завжди,
хоча чекали іноді до 10 діб, коли кінчалися
всі запаси," — згадував учений в останній
рік життя [5].
З першого року роботи у Владивостоці
С.С. Харкевич поставив за мету підготувати
узагальнююче багатотомне Зведення по фло�
рі радянського Далекого Сходу, і це стало
справою його життя. Для цього потрібно було
знайти і виховати багато висококваліфікова�
них науковців. Колишні студенти Далеко�
східного державного університету, які брали
участь у його перших експедиціях, поступо�
во виросли до кандидатів і докторів наук,
стали активними авторами Зведення. За�
галом за роки роботи на Далекому Сході
С.С. Харкевич підготував 14 кандидатів і
докторів наук. Він вважав, що діти повинні
перевершувати батьків, а учні — вчителів.
Пізніше колеги та учні увічнили його ім'я в
назвах 10 нових для науки видів рослин [4].
Авторитет та енергія Сигізмунда Семе�
новича об'єднали зусилля багатьох бота�
ніків, у результаті за 12 років (з 1985 по
1996 рр.) з'явилося унікальне восьмитомне
видання: загальний обсяг томів становив
336 обліково�видавничих аркушів (3243
сторінки тексту), 256 таблиць та малюнків і
982 карти поширення видів у регіоні. В Зве�
денні наведено 4178 видів, які представля�
ють 962 роди та 159 родин.
Багато зусиль учений приділяв питан�
ням охорони генофонду далекосхідної фло�
ри. У 1981 р. С.С. Харкевич (у співавторстві
з Н.Н. Качура [10]) опублікував монографію
"Редкие виды растений советского Дальне�
го Востока и их охрана", у якій він науково
обґрунтовував необхідність створення ряду
нових заповідників у регіоні, організації ви�
вчення флори важкодоступних територій.
За його ініціативою й активної участі у
1990 р. було створено Джугджурський за�
повідник.
В останні роки життя С.С. Харкевич зай�
мався підготовкою гербарних колекцій, зі�
браних ним на російському Далекому Сході
за чверть століття, для серії ексікат [9]. Цей
проект був задуманий ним ще у перші роки
роботи у Владивостоці. Ексікати — це особ�
лива форма обміну науковою інформацією
серед ботаніків. Це спеціально оформлені
комплекти гербарних зразків по 50 листів
кожного виду. В подальшому кожен ексі�
катний зразок передається в один з 50
провідних ботанічних центрів світу. Загаль�
ний обсяг зібраного й оформленого ма�
теріалу дорівнював близько 1800 зразків,
що становить приблизно 90 000 гербарних
аркушів. Кожну рослину потрібно було виз�
начити, скласти паспорт�етикетку, позна�
чити на карті місце, де її було знайдено.
Потім треба було сформувати посилки і
знайти гроші для їх відправлення та друк
супровідної брошури. Для цього необхідні
були величезна енергія та організаторські
здібності.
Важливу роль в організації ботанічних
досліджень у регіоні відіграло створене
С.С. Харкевичем Далекосхідне відділення
наукової ради з проблеми "Біологічні осно�
ви раціонального використання, перетво�
рення та охорони рослинного світу". З 1976
по 1998 рр. він керував єдиною у Далеко�
східному регіоні спеціалізованою вченою
радою з присудження наукового ступеня
доктор біологічних наук за спеціальністю
"ботаніка", комісією з Комаровських чи�
тань, які щорічно проводилися у Владивос�
тоці, та Приморським відділенням Все�
російського ботанічного товариства, брав
активну участь у роботі редколегій низки
наукових часописів.
Живучи майже чверть століття на Дале�
кому Сході й отримуючи величезне творче
задоволення від праці в цьому неймовірно
цікавому для науковця регіоні, він ніколи не
забував України та української мови, якою
блискуче володів, підтримував творчі зв'яз�
ки з українськими колегами та учнями, ра�
дів зустрічам з ними і завжди просив роз�
мовляти з ним українською мовою. Брав
активну участь у роботі Українського бота�
нічного товариства та Українського товари�
ства охорони природи. Особливо цікавився
він справами Ботанічного саду АН України,
будівництву та створенню гербарію якого
віддав перші 25 років своєї наукової діяль�
ності. Він листувався з багатьма україн�
ськими колегами та друзями, зокрема з
директором Ботанічного саду академіком
АН УРСР Андрієм Михайловичем Гродзін�
ським, якого вважав самобутньою особисті�
стю. Будучи сам гордою, непересічною лю�
диною, він поважав ці якості в інших.
Помер Сигізмунд Семенович Харкевич
11 липня 1998 р. у Владивостоці, залишив�
ши по собі близько 350 наукових праць та
добру пам'ять колег та учнів.
Його донька, Олена Сигізмундівна, вико�
нуючи заповіт покійного, перевезла його
прах в Україну і поховала в м. Ірпінь поруч
з його матір'ю. На пам'ятнику викарбувані
слова, які стали його девізом: "Робота — це
моє життя" [11].
1. Артюшенко З.Т. Амариллисовые СССР. —
Л.: Наука, 1971. — С. 1—180.
2. Баркалов В.Ю., Кожевников А.Е., Крысь О.П.,
Мороз И.И. Сигизмунд Семенович Харкевич.
К 70�летию со дня рождения // Ботан. журн. —
1991. — № 4. — С. 626—645.
3. Нечитайло В.А. Зоря Харкевича // Ма�
теріали наукових читань, присвячених 100�річчю
відкриття подвійного запліднення у покритонасін�
них рослин професором університету Святого Во�
лодимира С.Г. Навашиним. — К.: Фітосоціоцентр,
1998. — С. 166—169.
4. Памяти Сигизмунда Семеновича Харкеви�
ча //Вестник Дальневосточного отделения РАН. —
1998. — № 4. — С. 85—93.
5. Сигизмунд Семенович Харкевич: Воспоми�
нания современников. — Владивосток: Дальнаука,
2000. — 180 с.
6. Харкевич С.С. Особова справа. — Фонди
музею Історії Національного Ботанічного саду
ім. М.М. Гришка НАН України.
7. Харкевич С.С. Полезные растения природ�
ной флоры Кавказа и их интродукция на Украи�
не. — К.: Наук. думка, 1966. — 330 с.
8. Харкевич С.С. Земля — одна, цивилиза�
ция — одна //Дальневосточный ученый. — 1998. —
№ 15. — С. 6.
9. Харкевич С.С., Буч Т.Г. Флора российского
Дальнего Востока: Flora exsiccata. — Владивосток:
Дальнаука, 1999. — 249 с.
10. Харкевич С.С., Качура Н.Н. Редкие виды
растений советского Дальнего Востока и их охра�
на. — М.: Наука, 1981. — 232 с.
11. Чувікіна Н.В. Уродженець Житомирщи�
ни С.С. Харкевич — видатний ботанік, ор�
ганізатор науки // Житомиру — 1120 (884—
2004): Наук. зб. "Велика Волинь": Пр. Жито�
мирського науково�краєзнавчого т�ва дослід�
ників Волині. Т. 31. — Житомир: Косенко, 2004. —
С. 376—380.
111ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 3
Життя і наукова діяльність С.С. Харкевича
В.И. Мельник, С.Я. Диденко, Н.В. Чувикина
Национальный ботанический сад
им. Н.Н. Гришко НАН Украины,
Украина, г. Киев
ЖИЗНЬ И НАУЧНАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ
С.С. ХАРКЕВИЧА
Описано жизненный путь и научную деятельность
выдающегося ботаника профессора Сигизмунда
Семеновича Харкевича. Показан вклад С.С. Харке�
вича в создание ботанико�географических участ�
ков и Гербария Национального ботанического сада
им. Н.Н. Гришко НАН Украины.
V.I. Melnik, S.Ya. Didenko, N.V. Chuvikina
M.M. Gryshko National Botanical Gardens,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Kyiv
S.S. KHARKEVICH'S LIFE
AND SCIENTIFIC ACTIVITY
The vital way and scientific activity of the professor,
outstanding botanist Sigizmund Semyonovich Kharke�
vich are elucidated. The contribution of S.S. Kharkevich
in creation of botanical and geographical plots and Her�
barium of M.M. Gryshko National Botanical Gardens of
National Academy of Sciences of Ukraine is shown.
112 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 3
В.І. Мельник, С.Я. Діденко, Н.В. Чувікіна
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-936 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:47:16Z |
| publishDate | 2005 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/03/b721ca8f5d98038ad81858d26637e103.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-9362019-12-28T17:43:13Z S.S. Kharkevich's life and scientific activity Життя і наукова діяльність С.С. Харкевича Melnik, V.I. Didenko, S.Ya. Chuvikina, N.V. The vital way and scientific activity of the professor, outstanding botanist Sigizmund Semyonovich Kharke which are elucidated. The contribution of S.S. Kharkevich in creation of botanical and geographical plots and Herbarium of M.M. Gryshko National Botanical Gardens of National Academy of Sciences of Ukraine is shown. Описано життєвий шлях та наукову діяльність видатного ботаніка професора Сигізмунда Семеновича Харкевича. Показано вклад С.С. Харкевича у створення ботаніко-географічних ділянок і заснування Гербарію Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2005-09-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/936 10.5281/zenodo.2584314 Plant Introduction; Vol 27 (2005); 106-112 Інтродукція Рослин; Том 27 (2005); 106-112 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377835 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/936/898 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Melnik, V.I. Didenko, S.Ya. Chuvikina, N.V. Життя і наукова діяльність С.С. Харкевича |
| title | Життя і наукова діяльність С.С. Харкевича |
| title_alt | S.S. Kharkevich's life and scientific activity |
| title_full | Життя і наукова діяльність С.С. Харкевича |
| title_fullStr | Життя і наукова діяльність С.С. Харкевича |
| title_full_unstemmed | Життя і наукова діяльність С.С. Харкевича |
| title_short | Життя і наукова діяльність С.С. Харкевича |
| title_sort | життя і наукова діяльність с.с. харкевича |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/936 |
| work_keys_str_mv | AT melnikvi sskharkevichslifeandscientificactivity AT didenkosya sskharkevichslifeandscientificactivity AT chuvikinanv sskharkevichslifeandscientificactivity AT melnikvi žittâínaukovadíâlʹnístʹssharkeviča AT didenkosya žittâínaukovadíâlʹnístʹssharkeviča AT chuvikinanv žittâínaukovadíâlʹnístʹssharkeviča |