Алелопатичні властивості видів роду Calendula L.

Dynamics of allelopathic activity of excretions from different bodies of 5 species of Calendula genus have been studies. The investigation results have shown that the water-soluble excretions displayed the greatest allelopathic activity and the volatile ones the least. The content of inhibitors vari...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2005
Автори: Yurchak, L.D., Radioza, S.A.
Формат: Стаття
Мова:Англійська
Опубліковано: M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2005
Онлайн доступ:https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/958
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Plant Introduction
Завантажити файл: Pdf

Репозитарії

Plant Introduction
_version_ 1860144489002172416
author Yurchak, L.D.
Radioza, S.A.
author_facet Yurchak, L.D.
Radioza, S.A.
author_sort Yurchak, L.D.
baseUrl_str https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection OJS
datestamp_date 2019-12-28T19:36:56Z
description Dynamics of allelopathic activity of excretions from different bodies of 5 species of Calendula genus have been studies. The investigation results have shown that the water-soluble excretions displayed the greatest allelopathic activity and the volatile ones the least. The content of inhibitors varies with regard to the growth phase depends of the varieties of plant. The greatest growth inhibitors activity belong to the leafs and stems, the least – to the roots.
doi_str_mv 10.5281/zenodo.2586122
first_indexed 2025-07-17T12:47:58Z
format Article
fulltext 78 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 2 Біологізація сучасного землеробства — важлива й актуальна проблема сьогодення. Тому впровадження в агрофітоценози нових нетрадиційних рослин з гербіцидними, ан9 тимікробними, протистоцидними та алело9 патично активними властивостями, здатних поліпшувати фітосанітарний стан ґрунту і його родючість, є актуальним завданням альтернативного землеробства. У цьому аспекті великий науковий інте9 рес становлять представники роду Calen9 dula L., яких у світовій флорі нараховуєть9 ся 15 видів [8]. Інтродуцентами в Україні є види С. alata C., С. suffruticosa, C. striptero9 carpa. Види календули широко культиву9 ються як квітниково9декоративні рослини. Вони знаходять різноманітне застосування у парфюмерно9косметичній, медичній, хар9 човій промисловостях та інших галузях на9 родного господарства. У літературі є дані щодо бактерицидних, фунгіцидних, нематоцидних, інсектицид9 них властивостей календули лікарської [7, 9, 10], а відомості про властивості інших видів відсутні. Алелопатичний потенціал їх не вивчався. Відомо, що представники роду Calendula містять значну кількість кароти9 ноїдів, флавоноїдів, саліцилової кислоти, вітамінів та інших сполук [7], що, можливо, свідчить про наявність високої алелопатич9 ної активності. Алелопатичні властивості рослин визна9 чаються кількісним та якісним складом алелопатично активних речовин гальму9 вального характеру (колінів), які в процесі життєдіяльності рослинного організму і після його відмирання виділяються в навко9 лишнє середовище, впливаючи, таким чи9 ном, на ріст і розвиток інших рослин, ро9 дючість ґрунту, його хімічний склад, мікро9 флору, мікрофауну тощо [1, 3]. У зв'язку з цим метою нашої роботи було вивчення алелопатичної активності різних типів виділень (водо9 та спирторозчинних, летких) у динаміці росту та розвитку рослин. Об'єктами дослідження були 5 видів ро9 ду Calendula.: C. alata Rech., C. suffruticosa Vahl, C. stripterocarpa Rech., C. officinalis L., C. arvensis L. Методика Досліди проводили у фазах початку вегета9 ції рослин, бутонізації, цвітіння. Рослини вирощували в умовах дрібноділянкових до9 слідів на чорноземі опідзоленому середньо9 суглинистому на лесах агроділянки Терно9 пільського національного педагогічного уні9 верситету. Повторність дослідів — 49разова. Алелопатичну активність виділень вив9 чали методом біологічних тестів [3]. Дослі9 джуваний матеріал подрібнювали і настою9 вали в дистильованій воді (водні витяжки, ВРВ) та в 70% етанолі (спиртові витяжки, СРВ) протягом однієї доби за температури 26—27 °С. Співвідношення між наважкою УДК 581.524.1:633.81 Л.Д. ЮРЧАК, С.А. РАДІОЗА Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1 АЛЕЛОПАТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ВИДІВ РОДУ CALENDULA L. Досліджено динаміку алелопатичної активності виділень з різних органів 5 видів календули. Встановлено, що найвищою алелопатичною активністю характеризуються водорозчинні сполуки, а найменшою — леткі. Вміст інгібіторів у різних органах календул змінюється за фазами розвитку рослин залежно від виду. Найвища рістінгібуюча активність характерна для листків і стебел, найнижча — для коренів. © Л.Д. ЮРЧАК, С.А. РАДІОЗА, 2005 79ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 2 Алелопатичні властивості видів роду Calendula L. рослинного матеріалу і об'ємом води чи спирту — 1:10, 1:50, 1:100. У чашки Петрі вносили по 5 мл екстрак9 ту і рівномірно розкладали по 40 біотестів. У контрольні чашки вносили чистий екстра9 гент. Дослідні чашки витримували в тер9 мостаті впродовж 24 і 48 год за температу9 ри 26—27 °С. Потім вимірювали довжину коренів чи колеоптилів, приріст розрахову9 вали у відсотках до контролю. Для визначення активності летких виді9 лень (ЛВ) використовували подрібнений матеріал, наважку якого (3 г) клали у фар9 форовий тигель, розміщений у центрі чаш9 ки Петрі, на зволожений 5 мл дистильова9 ної води фільтр. Навколо нього розташову9 вали біотести і чашки Петрі герметизували. Умови вирощування біотестів були такі самі, як і при дослідженні водо9 та спирто9 розчинних сполук. Тест9об'єктами були проростки крес9са9 лату (Lepidium sativum L.) і озимої пшениці м'якої (Triticum aestivum L.) сорту Миро9 нівська 61. Статистичну обробку даних проводили за Г.Н. Зайцевим [5] і Б.А. Доспеховим [4]. Рис. 1. Алелопатична активність метаболітів з листків календули в динаміці її росту та розвитку. Тут і на рис. 3: А — C. arvensis; Б — C. suffruticosa; В — C. stripterocarpa; Г — C. officinalis; Д — C. alata; фази розвитку рос9 лин: I — початок вегетації; II — бутонізація; III – цвітіння I II III Фази Д I II III Фази Г 80 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 2 Л.Д. Юрчак, С.А. Радіоза 80 Результати та обговорення Результати досліджень свідчать про видо9 специфічний характер усіх типів виділень календул. Встановлено, що водорозчинні виділен9 ня є фізіологічно найактивнішими, най9 менш активні — леткі виділення, спирто9 розчинні — займають проміжне положен9 ня. Всі три типи виділень виявляють фіто9 токсичну дію. Витяжки з різних органів рослин містять неоднакову кількість але9 лопатично активних сполук. Ця відмінність простежується як між окремими видами й окремими органами, так і в межах певного виду впродовж вегетації. Нижче розгляда9 ються отримані результати за співвідно9 шення рослинної наважки й екстрагента 1:10, біотест — крес9салат. З'ясовано, що у початковій фазі веге9 тації алелопатична активність є найвищою і має рістінгібуючий характер стосовно приросту коренів крес9салату (ВРВ з лист9 ків усіх видів календул) (рис. 1). Вона ста9 новить для C. officinalis 91,8%, C. alata — 89,1, C. suffruticosa та C. stripterocarpa — по 80,9, C. arvensis — 78,9%. У фазу бутонізації у всіх видів календул гальмувальна активність знижується, але різною мірою (у C. arvensis, C. suffruticosa та C. officinalis практично мало, тоді як у C. ala9 ta та C. stripterocarpa відповідно на 29,5 і 25,9%). У фазу цвітіння вона знижується у C. arvensis і C. suffruticosa, залишається майже на тому самому рівні, що й у фазу бутонізації, у C. alata і зростає у C. striptero9 carpa і C. оfficinalis. В останнього виду водні ексудати найбільш активні (85,6%). Отже, алелопатична активність водороз9 чинних екзометаболітів найбільша у лист9 ків C. officinalis упродовж вегетації, дещо менша — у C. suffruticosa, C. alata, C. arven9 sis, найменша — у C. stripterocarpa (фаза бутонізації). Алелопатична активність спирторозчин9 них екстрактів з листків C. officinalis майже аналогічна активності водорозчинних, лише у фазу цвітіння вона дещо зменшується. В інших видів (C. arvensis, C. suffruticosa) ха9 рактер кривої алелопатичної активності спирторозчинних виділень свідчить про ниж9 чий їх вміст у всі фази розвитку. Лише у C. stripterocarpa та C. alata алелопатична ак9 тивність спирторозчинних екстрактів вища за активність водорозчинних у фазу бутонізації. Дослідження динаміки алелопатичної активності летких сполук з листків показа9 ло, що вони відзначаються найнижчою ак9 тивністю в усі досліджувані фази розвитку календул, причому у C. alata зафіксовано навіть стимулюючий ефект у початкову фазу вегетації (на 5,3%). Лише у C. stripte9 rocarpa в період бутонізації алелопатична активність фітогенних сполук вища, ніж во9 дорозчинних аналогів. Порівняльний аналіз алелопатичної активності трьох типів виділень зі стебел Рис. 2. Динаміка алелопатичної активності трьох типів виділень зі стебел календули П р и р іс т ко р ін ц ів кр ес 9с ал ат у , % д о ко н тр ол ю Фаза бутонізації Фаза цвітіння ВРВ СРВ ЛВ ВРВ СРВ ЛВ 150 100 50 0 81ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 2 Алелопатичні властивості видів роду Calendula L. 5 видів календул (рис. 2) свідчить також про вищий її рівень у водо9 та спиртороз9 чинних сполук, ніж у летких, причому у фазу бутонізації у ВРВ вона вища, ніж у фазу цвітіння, тоді як спирторозчинні екстракти мають майже однакову ак9 тивність в обидві фази розвитку рослин. Алелопатична активність летких сполук посилюється у фазу цвітіння. Таким чином, алелопатична активність водорозчинних виділень зі стебел календул вища порівня9 но з активністю летких і спирторозчинних екзометаболітів. Алелопатична активність виділень із суцвіть також залежить від фази розвитку рослин. Водні екстракти виявили дещо більшу активність у фазу бутонізації, ніж у період масового цвітіння. Найактивніші витяжки із суцвіть C. suffruticosa і C. ar9 vensis. Спирторозчинні екстракти із суцвіть ма9 ли інгібуючі властивості, особливо у C. ar9 vensis і C. stripterocarpa. Леткі виділення із суцвіть календули також пригнічують ріст корінців крес9салату, крім виділень C. offi9 cinalis, які виявляють стимулюючий ефект Рис. 3. Алелопатична активність виділень з коренів календул. I II III Фази Д I II III Фази Г 82 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 2 Л.Д. Юрчак, С.А. Радіоза (2,1%) у фазу бутонізації. У період цвітіння рівень фітотоксичного ефекту збільшуєть9 ся (табл. 1). Найбільша алелопатична активність у фазу цвітіння у суцвіть C. suffruticosa (ЛВ, ВРВ), C. arvensis (ЛВ, СРВ, ВРВ) і C. stripte9 rocarpa (СРВ). Загальна картина приросту корінців крес9салату змінюється в межах 28,9—59,8% (ВРВ), 42,74—66,3 (СРВ), 6,0— 43,7% (ЛВ). Коліни, що містяться у коренях рослин календули, також виявляють фітотоксичну дію щодо росту корінців крес9салату (рис. 3). Так, у початкову фазу вегетації найбільше інгібіторів містили водні витяжки C. stripte9 rocarpa (64,1%), C. officinalis (61,9) C. arven9 sis (57,5%). У фазу бутонізації вміст інгі9 біторів збільшується у C. arvensis (86,8%), C. suffruticosa (80,9), C. alata (68,4%), а у період цвітіння їх вміст зменшується і ста9 новить від 69,1 до 38,1%. Динаміка нагромадження колінів у спир9 то9розчинних екстрактах має протилежний характер. Найменша активність зафіксова9 на у фазу бутонізації (C. arvensis — 22,2%, C. officinalis — 19,9%), а найбільша у фазу цвітіння в C. suffruticosa і C. alata (по 57,5%), C. stripterocarpa (52,7%). Активність летких виділень з кореневих систем календул найменша. У початкову фазу вегетації цей показник у C. alata дорів9 нює 3,8%, тобто виявляється стимулюючий ефект, у фазі цвітіння у C. stripterocarpa і C. alata відповідно — 1,2 і 18,6%. Алелопа9 тична активність виділень з корневих сис9 тем у C. officinalis у початковій фазі вегетації досягає 77,4%, у C. stripterocarpa — 83,5, у C. ar9 vensis і C. suffruticosa — 94,0%. У фазу буто9 нізації цей показник коливається у межах — 2,8—20,0%, а у період цвітіння найбільшого значення (64,7%) він досягає у C. arvensis. При зменшенні концентрації водороз9 чинних і спирторозчинних колінів з різних органів рослин алелопатична активність їх зменшувалася, що узгоджується з літера9 турними даними [2, 6]. Однак при цьому всі досліджувані рослини містили високий відсоток інгібіторів, їх дія виявлялася навіть при розведенні 1:100. Результати досліджень з алелопатичної активності різних типів виділень з викорис9 танням показника приросту корінців і коле9 оптилів другого біотесту — озимої пшениці — мають деякі відмінності порівняно з ре9 зультатами дослідів з крес9салатом: вони свідчать про їх видоспецифічний і органо9 тропний характер дії. Алелопатична ак9 тивність виділень з надземних і підземних органів календул меншою мірою виявляє фітотоксичний характер за приростом ко9 леоптилів пшениці, ніж за приростом корінців крес9салату, причому фітоток9 сичність виділень з надземних органів пе9 ревершує фітотоксичність виділень з коре9 невих систем (табл. 2). Проаналізувавши алелопатичну актив9 ність виділень з листків календул за фаза9 ми росту і розвитку рослин, доходимо вис9 Вид Фаза бутонізації Фаза цвітіння Водорозчинні виділення Спирторозчинні виділення Леткі виділення Водорозчинні виділення Спирторозчинні виділення Леткі виділення Таблиця 1. Алелопатична активність виділень із суцвіть п’яти видів календули (приріст корінців крес�салату, % до контролю) C. arvensis 20,1 ± 1,1 32,1 ± 1,6 71,4 ± 1,1 43,3 ± 3,2 33,7 ± 1,4 56,3 ± 0,8 C. suffruticosa 19,4 ± 1,9 56,4 ± 1,5 73,5 ± 0,9 40,2 ± 1,8 57,3 ± 2,5 56,3 ± 1,1 C. stripterocarpa 29,1 ± 1,2 35,9 ± 2,1 84,9 ± 1,6 54,6 ± 2,9 35,1 ± 1,8 73,7 ± 2,0 C. officinalis 26,5 ± 0,9 53,6 ± 1,9 102,1 ± 1,5 51,6 ± 1,7 51,6 ± 2,1 94,0 ± 0,6 C. alata 30,4 ± 1,7 36,3 ± 1,7 69,6 ± 0,8 71,1 ± 1,8 37,3 ± 1,7 67,1±1,3 83ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 2 Алелопатичні властивості видів роду Calendula L. новку, що вона має гальмувальний харак9 тер у водо9 та спирторозчинних ексудатів усіх 5 видів календул лише у фази початку вегетації і бутонізації (крім C. stripterocarpa у фазу бутонізації). У період цвітіння рос9 лин спостерігається зміна характеру алело9 патичної активності водних витяжок на стимулюючий, у спирторозчинних він за9 лишається незмінним (за винятком C. ar9 vensis). Алелопатична активність фітоген9 них сполук з листків календул має видоспе9 цифічний характер, змінюючись за фазами розвитку рослин. Лише у летких сполуках C. stripterocarpa вона впродовж всієї веге9 тації має гальмувальну спрямованість. Спирторозчинні екстракти з коренів ка9 лендул упродовж всієї вегетації мають ана9 логічну дію: у початкову фазу вегетації — у всіх 5 видів, а у C. officinalis, C. alata і C. ar9 vensis також і в інші фази вегетації. Інгібуючий характер дії властивий для всіх трьох типів виділень із суцвіть 5 видів календул за виключенням C. arvensis і C. suf9 fruticosa (ЛВ) у фазу бутонізації. У період цвітіння рослин він зберігається лише в спиртових екстрагентах C. arvensis, C. suf9 fruticosa, C. officinalis, тоді як для водороз9 чинних і летких (вибірково за видами) ха9 рактерна стимулююча дія. Таким чином, отримані нами дані свід9 чать про те, що всі 5 видів роду Calendula належать до рослин з високою алелопатич9 ною активністю, що виявляється в усі фази розвитку рослин, періодично змінюючи характер дії то в бік пригнічення, то в бік стимулювання біотестів. Найбільшу але9 лопатичну активність зафіксовано у рос9 лин C. arvensis, C. alata, дещо нижчу — у C. suffruticosa, C. officinalis, найнижчу — у C. stripterocarpa. Тип виділень Фаза початку вегетації Фаза бутонізації Фаза цвітіння Листки Корені Листки Корені Суцвіття Листки Корені Суцвіття Таблиця 2. Алелопатична активність різних типів виділень п’яти видів роду Calendula (приріст колеоптилів озимої пшениці, % до контролю) С. arvensis Водні 60,9 ± 0,7 65,6 ± 2,6 22,2 ± 6,1 29,9 ± 2,3 39,2 ± 2,5 220,0 ± 0,1 325,0 ± 0,6 101,0 ± 0,5 Спирторозчинні 43,9 ± 2,6 77,4 ± 2,6 49,7 ± 2,9 37,1 ± 2,3 79,9 ± 1,4 144,0 ± 0,5 45,1 ± 1,8 7,7 ± 2,1 Леткі 91,4 ± 1,9 192,8 ± 1,1 120,4 ± 1,7 147,5 ± 1,4 106,3 ± 1,8 101,3 ± 0,9 102,4 ± 0,5 105,1 ± 1,8 C. suffruticosa Водні 75,5 ± 1,2 167,2 ± 0,9 42,4 ± 2,2 37,5 ± 1,4 63,3 ± 2,4 210,0 ± 1,8 265,0 ± 3,2 255,0 ± 2,3 Спирторозчинні 60,2 ± 1,8 88,9 ± 0,9 53,9 ± 2,3 83,9 ± 1,3 84,1 ± 0,9 65,9 ± 2,8 108,8 ± 3,3 96,7 ± 1,3 Леткі 99,3 ± 1,9 121,6 ± 1,8 166,1 ± 1,2 135,9 ± 0,8 111,5 ± 2,9 98,3 ± 1,8 139,4 ± 1,0 103,0 ± 2,2 C. stripterocarpa Водні 15,8 ± 3,3 107,8 ± 2,3 143,8 ± 1,9 84,6 ± 1,1 56,8 ± 1,8 345,0 ± 3,1 75,0 ± 2,0 285,0 ± 3,6 Спирторозчинні 21,1 ± 1,1 82,4 ± 2,3 21,0 ± 1,8 81,8 ± 1,1 83,9 ± 2,1 23,1 ± 2,8 101,1 ± 2,0 125,3 ± 2,4 Леткі 56,1 ± 1,2 176,3 ± 2,5 58,8 ± 1,0 120,0 ± 1,3 73,1 ± 3,2 70,0 ± 3,3 63,3 ± 1,8 54,6 ± 3,0 C. officinalis Водні 21,2 ± 2,4 65,6 ± 5,3 57,6 ± 4,4 109,7 ± 4,9 91,2 ± 2,7 250,0 ± 1,4 245,0 ± 1,1 370,0 ± 1,4 Спирторозчинні 33,3 ± 2,5 79,3 ± 5,3 27,3 ± 2,2 79,0 ± 4,1 77,5 ± 1,7 42,9 ± 3,3 98,9 ± 1,0 37,4 ± 2,5 Леткі 138,0 ± 1,0 142,5 ± 0,8 61,6 ± 2,3 121,3 ± 1,8 87,4 ± 2,5 53,2 ± 2,1 60,6 ± 1,2 56,6 ± 1,5 C. alata Водні 67,9 ± 0,5 117 ± 0,5 63,2 ± 1,8 88,9 ± 3,1 45,1 ± 2,3 260,0 ± 4,2 315,0 ± 2,2 220,0 ± 3,4 Спирторозчинні 51,5 ± 1,6 91,4 ± 0,5 47,6 ± 1,4 41,3 ± 3,5 96,5 ± 1,0 23,1 ± 2,8 42,9 ± 2,2 122,0 ± 2,2 Леткі 103,6 ± 2,1 112,9 ± 1,1 100,9 ± 1,3 87,0 ± 1,2 63,5 ± 3,5 59,3 ± 1,3 121,9 ± 1,5 54,6 ± 1,7 1. Гродзинский А.М. Аллелопатия в жизни растений и их сообществ. — К.: Наук. думка, 1965, — 199 с. 2. Гродзинский А.М., Кострома Е.Ю., Шроль Т.С., Хохлова И.Г. Прямые методы биотестирова9 ния почвы и метаболитов микроорганизмов // Ал9 лелопатия и продуктивность растений. — К.: Наук. думка, 1990. — С. 121—124. 3. Гродзинський А.М. Основи хімічної взаємодії рослин. — К.: Наук. думка, 1973. — 205 с. 4. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. — М.: Агропромиздат, 1985. — 351 с. 5. Зайцев Г.Н. Методика биометрических рас9 четов. Математическая статистика в эксперимен9 тальной ботанике. — М.: Наука, 1973. — 256 с. 6. Кефели В.И. Природные ингибиторы роста // Физиология растений. — 1997. — 44, № 3. — С. 471—480. 7. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / За ред. А.М. Гродзинського. — К.: УРЕ ім. М.П. Бажана, 1989. — С. 291—292. 8. Флора УРСР. — К.: Изд9во АН УРСР, 1962. — Т. 11. — С. 411—413. 9. Чекман И.С., Липкан Г.Н. Растительные ле9 карственные средства. — К.: Наук. думка, 1993. — С. 146—149. 10. Щербановский Л.Р., Фадеев Ю.М., Капе� лев И.Г. Антифунгальные свойства некоторых пряноароматических растений // Аллелопатия в естественных и искусственных фитоценозах. — К.: Наук. думка, 1982. — С. 140—144. Рекомендував до друку Е.А. Головко Л.Д. Юрчак, С.А. Радиоза Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев АЛЛЕЛОПАТИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА ВИДОВ РОДА CALENDULA L. Исследована динамика аллелопатической актив9 ности выделений из разных органов 5 видов кален9 дулы. Установлено, что наибольшей аллелопати9 ческой активностью характеризуются водораство9 римые соединения, а наименьшей — летучие. Со9 держание ингибиторов в разных органах календул изменяется по фазам развития растений в зависи9 мости от вида. Наибольшая ростингибирующая ак9 тивность характерна для листьев и стеблей, самая низкая — для корней. L.D. Yurchak, S.A. Radioza M.M. Grishko National Botanical Gardens, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv ALLELOPATHIC ACTIVITY OF CALENDULA GENUS SPECIES Dynamics of allelopathic activity of excretions from different bodies of 5 species of Calendula genus have been studies. The investigation results have shown that the water9soluble excretions displayed the greatest allelopathic activity and the volatile ones the least. The content of inhibitors varies with regard to the growth phase depends of the varieties of plant. The greatest growth inhibitors activity belong to the leafs and stems, the least — to the roots. 84 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 2 Л.Д. Юрчак, С.А. Радіоза
id oai:ojs2.plantintroduction.org:article-958
institution Plant Introduction
keywords_txt_mv keywords
language English
last_indexed 2025-07-17T12:47:58Z
publishDate 2005
publisher M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv wwwplantintroductionorg/c2/bd98e9f76b97ba71e55b84713afd4ac2.pdf
spelling oai:ojs2.plantintroduction.org:article-9582019-12-28T19:36:56Z Allelopathic activity of Calendula genus species Алелопатичні властивості видів роду Calendula L. Yurchak, L.D. Radioza, S.A. Dynamics of allelopathic activity of excretions from different bodies of 5 species of Calendula genus have been studies. The investigation results have shown that the water-soluble excretions displayed the greatest allelopathic activity and the volatile ones the least. The content of inhibitors varies with regard to the growth phase depends of the varieties of plant. The greatest growth inhibitors activity belong to the leafs and stems, the least – to the roots. Досліджено динаміку алелопатичної активності виділень з різних органів 5 видів календули. Встановлено, що найвищою алелопатичною активністю характеризуються водорозчинні сполуки, а найменшою – леткі. Вміст інгібіторів у різних органах календул змінюється за фазами розвитку рослин залежно від виду. Найвища рістінгібуюча активність характерна для листків і стебел, найнижча – для коренів. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2005-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/958 10.5281/zenodo.2586122 Plant Introduction; Vol 26 (2005); 78-84 Інтродукція Рослин; Том 26 (2005); 78-84 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377839 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/958/919 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle Yurchak, L.D.
Radioza, S.A.
Алелопатичні властивості видів роду Calendula L.
title Алелопатичні властивості видів роду Calendula L.
title_alt Allelopathic activity of Calendula genus species
title_full Алелопатичні властивості видів роду Calendula L.
title_fullStr Алелопатичні властивості видів роду Calendula L.
title_full_unstemmed Алелопатичні властивості видів роду Calendula L.
title_short Алелопатичні властивості видів роду Calendula L.
title_sort алелопатичні властивості видів роду calendula l.
url https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/958
work_keys_str_mv AT yurchakld allelopathicactivityofcalendulagenusspecies
AT radiozasa allelopathicactivityofcalendulagenusspecies
AT yurchakld alelopatičnívlastivostívidívroducalendulal
AT radiozasa alelopatičnívlastivostívidívroducalendulal