Buchumschlag

Біологічна секвестрація карбону: перспективи використання інтродукованих деревних рослин (на прикладі Quercus rubra L.)

One of the most important tasks of modern biogeochemistry is to decrease the concentration of carbon dioxide in troposphere. Biological carbon sequestration is widely used for this purpose as a simple and effective method; and sequestration efficiency is often described in terms of biological produc...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2019
1. Verfasser: Bedernichek, T.
Format: Artikel
Sprache:Englisch
Veröffentlicht: M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2019
Online Zugang:https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/964
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Plant Introduction
Завантажити файл: Pdf

Institution

Plant Introduction
_version_ 1860144489595666432
author Bedernichek, T.
author_facet Bedernichek, T.
author_sort Bedernichek, T.
baseUrl_str https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection OJS
datestamp_date 2019-11-11T08:15:47Z
description One of the most important tasks of modern biogeochemistry is to decrease the concentration of carbon dioxide in troposphere. Biological carbon sequestration is widely used for this purpose as a simple and effective method; and sequestration efficiency is often described in terms of biological productivity. Hence, the most typical way to increase the rates of carbon sequestration is to increase the productivity of plant communities. In this study we suggest the opposite approach – to slow down decomposition of plant litter and detritus in forest ecosystems. For this purpose we suggest to disturb one or several segments of trophic chains and webs. Sixblock scheme of trophic transformations of organic matter was developed: which included: biomass, necromass, copromass (feces), liquid waste products, detritus and soil organic matter. These blocks significantly differ from each other in mean residence time of organic matter and thus can be used for modeling of organic matter dynamics in terrestrial ecosystems. Litter of Quercus rubra L., as one of the most widespread introduced tree species, was used for case study. Decomposition rates of red oak and native species in temperate zone of East Europe were compared. Application of introduced tree species for biological carbon sequestration was shown to be reasonable and perspective for future studies.
doi_str_mv 10.5281/zenodo.2650436
first_indexed 2025-07-17T12:48:01Z
format Article
fulltext 8 ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2019, № 1 УДК 550.47:631.963:631.529 Т.Ю. БЕДЕРНІЧЕК Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1 БІОЛОГІЧНА СЕКВЕСТРАЦІЯ КАРБОНУ: ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ІНТРОДУКОВАНИХ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН (НА ПРИКЛАДІ QUERCUS RUBRA L.) Одним із актуальних завдань сучасної біогеохімії є зменшення концентрації діоксиду карбону в приземних шарах атмоcфери. Найдоступнішим способом, який дає змогу ефективно вилучати з тропосфери діоксид карбону, є біологіч­ на секвестрація Карбону. Традиційно підвищення ефективності секвестрації досягають збільшенням продуктивнос­ ті фітоценозу. Розглянуто зворотний підхід — досягнення цієї самої мети в результаті зменшення ефективності катаболічного блоку наземних екосистем. Управління швидкістю деструкції фітодетриту в лісах та агролісах реко­ мендують здійснювати шляхом порушення нормального функціонування одного чи декількох рівнів у детритних тро­ фічних ланцюгах та мережах. Запропоновано схему трофічних перетворень органічної речовини у біогеоценозі з виді­ ленням шести основних блоків, які істотно відрізняються за характерним часом (mean residence time): біомаса, некромаса, копромаса, детрит, органічна речовина ґрунту, рідкі продукти життєдіяльності. На прикладі опаду дуба червоного (Quercus rubra L.) проаналізовано причини значно повільнішого розкладу фітомаси, некромаси та де­ триту порівняно з автохтонними видами у помірному кліматичному поясі (Східна Європа). Обґрунтовано доціль­ ність використання інтродукованих деревних рослин для сповільнення деструкції органічної речовини у біогеоценозі. Ключові слова: резервуар Карбону, детрит, органічна речовина ґрунту, фітомаса, катаболізм, Quercus rubra, інтро­ дуковані деревні рослини. © Т.Ю. БЕДЕРНІЧЕК, 2019 Нераціональне ведення сільського і лісового господарства (зокрема знеліснення) та інтен­ сивне спалення викопного палива спричиня­ ють поступове збільшення концентрації од­ ного із основних парникових газів — діоксиду карбону (СО 2 ) в атмосфері. З початку ери ін­ дустріалізації вона збільшилася на 43 % і про­ довжує зростати [3,12]. Виробництво всіх товарів та послуг по в’я­ зане із надходженням в атмосферу додаткової кількості СО 2 . Ефективними способами про­ тидії цьому небажаному процесу є секвестра­ ція Карбону — вилучення СО 2 з атмосфери (га­ зової фази). Розрізняють геологічну, хімічну та біологічну секвестрацію Карбону. Остання є найменш вивченою і, на нашу думку, найпер­ спективнішою для застосування в умовах по­ мірного клімату [1]. Основним недоліком біологічної секвест ра­ ції Карбону порівняно із геологічною та хіміч­ ною є її короткостроковість — вилучення СО 2 з атмосфери забезпечується лише впродовж незначного періоду часу: від декількох днів до декількох років. Доцільність проведення сек­ вестрації Карбону на такий нетривалий час по­ яснюється тим, що зазвичай її використовують як проміжну ланку в ширших процесах, на­ приклад, при вирощуванні сільськогосподар­ ських культур чи водоростей, часто — як ланку кормовиробництва [8]. Мета роботи — обґрунтувати можливість і доцільність проведення біологічної секвест­ рації Карбону з використанням інтродукова­ них деревних видів рослин на прикладі Quer­ cus rubra L. Основна ідея полягає в управлінні швид­ кістю деструкції фітодетриту в лісах та агро­ лісах шляхом порушення однієї чи декількох ланок трофічного «конвеєра» у катаболічному блоці екосистеми. Фізіологія наземних екосистем Упродовж останніх років у багатьох біологіч­ них дисциплінах простежується стійка тенден­ 9ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2019, № 1 Біологічна секвестрація Карбону: перспективи використання інтродукованих деревних рослин... ція переходу від вивчення структурних влас­ тивостей об’єктів до дослідження їх функцій [8]. Така тенденція притаманна й екології. У більшості досліджень вивчають не структуру угруповань, популяцій чи екосистем, а функ­ ціональні зміни, обмінні процеси тощо [4]. Ви­ никла нова дисципліна, яку західні вчені ви­ значають як фізіологію екосистем, а російські дослідники — як функціональну екологію [5]. У функціональному плані на рівні екосис­ теми виділяють два основних блоки — анабо­ лічний (продуценти) та катаболічний (консу­ менти і редуценти). Вони стехіометрично зба­ лансовані за рахунок різнонаправлених про­ цесів анаболізму (синтезу органічної речо­ вини з неорганічних сполук) та катаболізму (мінералізації органічної речовини до неорга­ нічних сполук). Незначна (0,5—1,0 %) [5] роз­ балансованість цих процесів дає підставу ви­ ділити на екосистемному рівні ще один про­ цес — некроболізм — накопичення нерозкла­ дених органічних сполук (гуміфікація). Важливим завданням нашого дослідження є пошук шляхів управління інтенсивністю процесів анаболізму і катаболізму та їх співвід­ ношенням. Фактично, що більшою буде розба­ лансованість цих процесів (за умови, що швид­ кість анаболізму перевищуватиме таку ката ­ бо лізму), то ефективнішою буде секвестрація Карбону. Двома очевидними шляхами, які да­ ють змогу це зробити є: 1) збільшення швидко­ сті накопичення органічної речовини у системі, чого досягають, наприклад, упровадженням но­ вих високопродуктивних культур, 2) сповіль­ нення темпу деструкції органічних сполук — ін­ гібування процесів мінералізації (нітрифікації). Трансформація детриту в лісових екосистемах У процесі трансформації детриту принципо­ вим моментом є структурне розділення ана­ болічного та катаболічного блоків у біогеоце­ нозі. Початок процесу деструкції фітомаси у природних екосистемах не завжди вдається встановити однозначно. Традиційно [14] вва­ жають, що фітодетрит є синонімом лісової підстилки і з того моменту, коли різні фракції фітомаси потрапляють на поверхню ґрунту, починається детритний (катаболічний) етап їх перетворень. Проте той же автор зазначає, що «ще на стадії опадання листя та хвоя під­ даються інтенсивному заселенню специфіч­ ною мікрофлорою, в якій переважають дріж­ джоподібні види типу Pullularia pullulans, які засвоюють переважно пектини» [14, с. 97], з огляду на це початок детритного ланцюга пе­ ретворень доцільно простежувати ще від ста­ дії біомаси (рис. 1), оскільки від її стану без­ посередньо залежить кількісний та якісний склад органічних сполук, котрі надходять при­ життєво та посмертно у біотоп. Наприклад, ураження рослин фітовірусами чи іншими патогенами [13] істотно зменшує тривалість їх життя і впливає не лише на якісний склад ор­ ганічних сполук у різних фракціях фітомаси, а і на швидкість відмирання рослин та їх частин і, відповідно, наповнення пулу фітодетриту. У запропонованій нами схемі виділено шість основних структурних блоків, кожен з яких від­ CO 2 CO 2CO 2 CO 2 CO 2 CO 2 Р Р З З Г Некромаса Копромаса Біомаса Детрит Рис. 1. Субстрат­трофічні перетворення органічної речовини у біогеоценозі: Р — розчинені органічні ре­ човини; З — завислі органічні речовини; Г — гумусові речовини; суцільними лініями позначено процеси син­ тезу та гуміфікації, пунктиром — деструкції Fig 1. Substrate­trophic transformation of organic matter in the terrestrial ecosystem: P — dissolved organic mat­ ter; З — suspended organic matter; Г — humic substances; Solid lines mark synthesis and humification, dotted lines mark decomposition 10 ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2019, № 1 Т.Ю. Бедернічек повідає певному стану або етапу трансформації органічної речовини ґрунту в біогеоценозі: біо­ маса, некромаса, копромаса, рідкі продукти жит­ тєдіяльності, детрит і органічна речовина ґрунту. Блок «біомаса». Центральним компонентом біогеоценозу є блок «біомаса», який є гетеро­ генним і складається з мас продуцентів, кон­ сументів та редуцентів. Він забезпечує де кіль­ ка основних функцій: фотосинтез, деструкцію органічної речовини та обмін між основними блоками. Наприклад, некромаса не може пе­ ретворитися безпосередньо на копромасу чи навпаки — ці процеси відбу ваються лише че­ рез блок «біомаса». Значна частина фітомаси споживається травоїдними тваринами і, від­ повідно, перетворюється у подальшому на ко­ промасу або рідкі продукти метаболізму чи споживається консументами різних порядків і таким чином включається у трофічні мережі різної довжини та складності [11]. Унаслідок відмирання організмів чи їх частин біомаса перетворюється на некромасу (мортмасу). Блок «некромаса». З некромаси внаслідок автолізу та механічного подрібнення вивіль­ няється значна кількість розчинених органіч­ них сполук (за даними [4], до 20 % за масою), які вимиваються у детрит або потрапляють безпосередньо до органічної речовини ґрунту. Водночас більшість некромаси у біогеоценозі складається із відмерлих організмів та частин автотрофів і тому містить нерозчинні (у воді) органічні речовини: целюлозу, лігнін, лігноце­ люлозу тощо. Лише частина із них потрапляє безпосередньо до органічної ре човини ґрунту у вигляді завислих органічних речовин (З) — здебільшого фрагментів клітинних стінок і тка­ нин продуцентів. Механічне подрібнення та ферментація «некромаси» за участі екзофер­ ментів спричиняють перетворення значної її частини на фітодетрит. Проте більшість «нек­ ромаси» не досягає стадії детриту, а спожива­ ється численними сапротрофами і, відповід­ но, входить до біомаси консументів чи реду­ центів, а згодом у вигляді копромаси чи рідких продуктів життєдіяльності потрапляє у блок «детрит» або безпосередньо до «органічної речовини ґрунту». Блок «копромаса». На відміну від некрома­ си та продуктів її розкладу копромаса та чис­ ленні фізіологічні рідини належать до прижит­ тєвих продуктів метаболізму. Копромаса на­ самперед є важливим субстратом для об лі гат­ них та часткових копрофагів, до яких нале­ жить широкий спектр видів — від ссавців до грибів та гетеротрофних протист. Вони забез­ печують інтенсивний обмін між блоками «біо­ маса» та «копромаса» шляхом перетворення продуктів життєдіяльності тварин на біомасу консументів і редуцентів. Фактично, ці про­ цеси забезпечують трофічне подрібнення склад­ них важкогідролізованих високомолекуляр­ них сполук, зменшуючи рівень енергії акти­ вації субстрату для наступних трофічних ла­ нок. Таким чином, органічна речовина, яка надходить до блоку «детрит» чи «органічна ре­ човина ґрунту» і вже зазнала декілька стадій трансформації (конверсії), стає доступною ши­ рокому спектру мікроорганізмів, оскільки її споживання є термодинамічно вигідним. Блок «детрит» складається з подрібнених, фер­ ментованих і частково гумусованих компонен­ тів некромаси та копромаси. Через знач ну про­ сторову і хімічну неоднорідність він забезпечує високе різноманіття субстратів і, як на слідок, — біотичне різноманіття. На думку Ю.М. Чорно­ бая [14], фітодетрит можна вважати синонімом підстилки, а шари опаду (L), ферментації (F) та гуміфікації (H) від по ві дають стадіям трансфор­ мації органічної речовини. Трофічне подрібнен­ ня органічної речовини у складі цього блоку є найінтенсивнішим у межах біогеоценозу і перед­ бачає інтенсивні субстрат­трофічні взаємодії різ них фізіологічних груп організмів. Особ ли­ вістю блоку є поширений синергізм. Напри ­ клад, екзофер менти різних бактерій часто мають кооперативний вплив [3]. Крім того, трофічні мережі у цьому блоці функціонують в умовах надлишку субстрату, який не можуть засвоїти, то му значна його частина (до 50 %) [14] вимива­ ється у ґрунт у вигляді розчинених (Р) або завис лих (З) органічних речовин. Блок «органічна речовина ґрунту» є більш гомогенним порівняно із детритом, що пояс­ нюється значно вужчим діапазоном розмірів 11ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2019, № 1 Біологічна секвестрація Карбону: перспективи використання інтродукованих деревних рослин... структурних частинок. Якщо у блоці «детрит» можуть міститися фрагменти некромаси роз­ міром до декількох сантиметрів, а іноді — до декількох десятків сантиметрів (плоди, гілки, кістки тощо), то органічна речовина ґрунту — це здебільшого значно менші фрагменти, кот­ рі не перевищують 2,5 мм у діаметрі [20]. На думку А. Кер женцева, не лише шари підстил­ ки, а і ґрунтові генетичні горизонти є функ­ цією органічної речовини в біогеоценозі та «різними поєднаннями початкових, проміж­ них і кінцевих продуктів катаболізму екосис­ теми, який поєднує процеси мінералізації та гуміфікації відмерлої фітомаси» [5, с. 35]. Уна­ слідок розбалансованості процесів анаболіз­ му та катаболізму в цьому блоці відбувається процес гуміфікації — накопичення високо­ кон денсо ваних органічних сполук, які виріз­ няються знач ною енергоємністю [9]. Прин­ циповою відмінністю цьо го блоку від біо­, некро­ та копромаси є значно триваліше пе­ ребування органічної речовини в його складі — від декількох місяців до десятків тисяч років [16], тоді як тривалість перебування органіч­ ної речовини у блоках «детрит», «некромаса» чи «копромаса» не перевищує декількох веге­ таційних періодів і лише у фітомасі деревних рослин Карбон може зберігатися значно дов­ ше — сотні, а інколи тисячі років. Окремо виділяємо блок «рідкі продукти жит тєдіяльності», до складу якого входять се ча та інші рідкі виділення тварин, медвяна роса та падь, змиви з поверхні листя, хвої та кори, камеді, виділення рослин у відповідь на напа­ ди комах [2]. Незважаючи на незначну частку цих речовин в екосистемному циклі Карбону, більшості з них притаманна дуже висока фі­ зіологічна і зокрема алелопатична активність. Тому, якщо при побудові структурних моде­ лей біогеоценозів ними можна знехтувати, то у функціональних моделях ці компоненти обо­ в’язково слід ураховувати. Детальний розгляд субстрат­трофічних пе­ ретворень органічної речовини у біогеоценозі з виділенням основних блоків (пулів) та про­ цесів трансформації (потоків) є необхідним для управління біологічною секвестрацією Карбо ну на біогеоценотичному рівні. Параметризацію циклу Карбону в лісових екосистемах зручно проводити за середньою тривалістю перебу­ вання або «життя» фракції органічної речови­ ни у межах конкретного блоку (пулу). Mean residence time В англомовній літературі для оцінки серед­ нього часу перебування або «життя» елементу, сполуки чи фракції у заданих умовах (топіч­ них, термодинамічних, біотичних тощо) засто­ совують поняття mean residence time (MRT). В українській та російській літературі аналогом цього поняття є «характерний час» [1]. У цій статті ми вживаємо їх як синоніми. Характер­ ний час сполуки чи фракції залежить від комп­ лексу чинників, основними з яких є хімічний склад та гідротермічні умови. Останні мають визначальний вплив на дихальну активність ґрунту, яка може бути досить високою навіть в умовах дефіциту субстрату і навпаки [10]. Кожен із описаних структурно­функ ціо­ наль них блоків біогеоценозу має свій харак­ терний час. Проте через значну неоднорідність блоків у його складі виділяють різні функціо­ нальні пули, тобто такі сукупності фракцій, які однаково реагують на зміни параметрів се­ редовища (температура, тиск, вологість тощо). Зокрема у блоці «органічна речовина ґрунту» (рис. 2) традиційно виділяють три основ них функціональних пули: активний, повільний (стабільний), пасивний (інертний) [6]. За А.М. Кузнецовим [7], характерний час активного пулу не перевищує 3 роки, повіль­ ного — становить 15—20 років, пасивного (інерт­ ного) — може перевищувати тисячі та десятки тисяч років. Більшість деструктивних та інших гетеротрофних процесів у кожному із блоків потребує додаткових дотацій енергії, яку ор­ ганізми отримують з енергії хімічних зв’язків унаслідок розкладу органічної речовини, і су­ проводжується емісією СО 2 в атмо сферу (див. рис. 1 та 2). Ефективна стратегія біологічної секвестрації Карбону має передбачати мінімальну кількість трофічних перетворень органічної речовини у біогеоценозі, а також низьку інтенсивність 12 ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2019, № 1 Т.Ю. Бедернічек обміну між функціональними пулами у межах кожного з блоків. Інтродуценти і керована деструкція Основна ідея біологічної секвестрації Карбону полягає у збільшенні різниці між швидкостя­ ми синтезу біомаси та її деструкції. Традицій­ но акцент роблять саме на збільшенні синтезу. З цією метою використовують високопродук­ тивні сорти сільськогосподарських культур і деревних рослин, зокрема генетично­моди фі­ кованих рослин [12]. Значно менше уваги при­ діляють управлінню швидкостями деструкції органіки. Переважно з цією метою застосову­ ють технології виробництва біовугілля [15], які дають змогу або переводити органічну ре­ човину з блоку «біомаса» з коротким MRT до стабільного пулу органічної речовини, в якому Карбон депонується впродовж сотні років. Основним недоліком виробництва біо ву­ гіл ля та подібних процесів є необхідність пра­ цювати безпосередньо із великими об’є ма­ ми органічної речовини в одному чи декіль­ кох блоках. Наприклад, у разі виробницт ва біо вугілля із сидератів зелену масу необхідно Рис. 2. Схема трансформації органічної речовини у ґрунті [1]: MRT — характерний час; k — константа швидкості мінералізації (1/k� t 50% ) Fig 2. Scheme of organic matter transformation in soil: MRT — mean residence time; k — decomposition rate constant (1/k � t 50% ) [1] ско сити, гомогенізувати, обвуглити, пов тор­ но го могенізувати і внести у ґрунт, що потре­ бує значних енергетичних затрат. Через це прямий вплив на структурні компоненти (блоки) біогеоценозів у природі трапляється рідко і пов’язаний переважно зі стихійними явищами (вітровали, повені, сходження ла вин то що), епіфітотіями та епізоотіями [26, 29], знелісненням, конверсією угідь тощо. У при­ родних екосистемах «управління» здійсню­ ється шляхом впливу не на структурні блоки (біомаса, некромаса, копромаса, детрит, ор­ ганічна речовина ґрунту), а на вхідні та вихід­ ні потоки, які забезпечують їх функціонуван­ ня. Ми пропонуємо поєднати два способи впливу для посилення ефективності біологіч­ ної секвестрації Карбону. З цією метою про­ понуємо використовувати інтродуковані де­ ревні рослини, зокрема дуб червоний Quercus rubra L. Такий вибір пояснюється істотним скоро­ ченням трофічних ланцюгів та мереж, оскіль­ ки фітомасу інтродуцентів споживає значно менше консументів, а її рештки використовує значно менше деструкторів. Це твердження є CO 2 CO 2CO 2 CO 2 CO 2 CO 2 CO 2 Активний пул MRT = 1/k 1 Повільний пул MRT = 1/k 2 Пасивний пул MRT = 1/k n Органічна речовина ґрунту MRT = f (1/k 1 , 1/k 2 , ..., 1/k n ) 13ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2019, № 1 Біологічна секвестрація Карбону: перспективи використання інтродукованих деревних рослин... справедливим для багатьох інтродукованих чи акліматизованих видів рослин, які часто перебувають у значно вигідніших умовах по­ рівнянно із автохтонними видами. Розгляне­ мо це на прикладі одного із найпоширеніших у Європі інтродуцентів — Quercus rubra. Про­ аналізувавши понад 100 місцезростань цього виду в Польші, D. Chmura [17] дійшов виснов­ ку, що він негативно впливає на видове багат­ ство лісових екосистем, а тривале вирощуван­ ня виду призводить до істотного спрощення видової структури трав’яного ярусу, підросту та підліску. Е. Riep � as та L. Straigyt� (2008) [27] провели подібне дослідження у Литві. Дослі­ дивши 79 місцезростань Q. rubra, вони встано­ вили, що його поширення спричинило зник­ нення у регіоні дослідження 11 неморальних трав’яних рослин. Крім того, було з’ясовано, що на однаковому ґрунті під різними видами дуба (звичайного та червоного) істотно відріз­ няється активність деструкторів. У ґрунті під Q. rubra виявили на 34 % менше мікроміцетів, на 20 % — целюлозодеструкторів та на 5 % — амоніфікаторів порівняно із ґрунтом із­під Q. robur L. У корінних дібровах, де є весь необхід­ ний комплекс організмів­деструкторів, роз­ клад опаду відбувається значно швидше, ніж в умовах інтродукції (таблиця). За 12 міс у при­ родних лісах за участю Q. rubra маса опаду зменшилась на 41—47 % [23]. Темпи розкладу опаду в європейських лісах були значно по­ вільнішими. Дослідження 28 місцезростань Q. rubra в межах західної та центральної Литви [28] виявило, що впродовж 12 міс розклада­ ється 30—31 % опаду. За даними цих авторів, лише через 24 міс маса опаду досягає 58 % від вихідної, тобто в умовах інтродукції листя Q. rubra розкладається вдвічі повільніше. Ґрунтова мезофауна, яка є важливим чин­ ником механічного і трофічного подрібнення опаду, віддає перевагу місцевим, а не інтроду­ кованим видам [11]. За даними [21], швид­ кість розкладу листя дуба прямо залежить від видового багатства мікроартопод, котрі беруть участь у деструкції субстрату. В умовах інтро­ дукції відсутні не лише окремі види, а цілі функціональні групи деструкторів. З ог ляду на це темпи трофічного подрібнення листя Q. rubra є значно нижчими, ніж у межах при­ родного ареалу поширення. Вища порівняно з автохтонними породами стійкість листя Q. rubra і триваліший період його розкладу зумовлені, крім низького тро­ фічного значення, специфічними хімічними та фізичними властивостями. Порівнюючи властивості опаду інтродукованих та місцевих (Східна Європа) деревних рослин, D. Dobry­ lovska [18] встановила, що опад Q. rubra роз­ кладається у 8 разів повільніше, ніж Tilia cor­ data (рис. 3, a). Повний розклад опаду Q. rubra триває до 5 років, тоді як 95 % опаду Tilia cor­ data у більшості випадків повністю втрачає анатомічну структуру впродовж перших 6 міс. Автор пояснює цей феномен значно нижчою (у 5 разів) концентрацію лабільних водороз­ чинних сполук в опаді Q. rubra (рис. 3, b), а та­ кож його низькою здатністю сорбувати та утримувати вологу (більш ніж удвічі нижчою порівняно з такою у Tilia cordata). Розклад опаду Q. rubra у корінних дібровах та в умовах інтродукції Decomposition of Q. rubra litter in the natural and man­made oak forests Джерело Умови Тривалість, міс Частка залишку, % Holdsworth et al. (2008) Ліс Чіппева, США 15 55 Pouyat & Carreiro (2003) Літчфілдський ліс, США 12 59 Frost & Hunter (2008) Мезокосми, США 12 53 Kim et al. (1996) Роскоммонський ліс, США 12 58 Straigyte & Zalkauskas (2012) 28 насаджень Q. rubra, Литва 12 69 Jonczak et al (2015) Заплавні діброви, Польща 12 62 Straigyte & Zalkauskas (2012) 28 насаджень Q. rubra, Литва 24 58 14 ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2019, № 1 Т.Ю. Бедернічек Зазначені властивості Q. rubra зумовлюють інтенсивне накопичення нерозкладеної фіто­ маси на поверхні ґрунту і формування потуж­ ного шару опаду (L), який може досягати 10— 15 см. Важливо, що збільшення потужності цього шару додатково сповільнює деструкцію свіжих порцій опаду, оскільки їх інокуляція ґрунтовою мікрофлорою є обмеженою. Ми розглянули як приклад Q. rubra не ви­ падково. В Україні збереглися значні площі його монокультури, які характеризуються вкрай В м іс т во до ро зч и н н и х сп ол ук , % 25 20 15 10 5 0 Ч ас р оз к ла ду , ро к и T 50 % 4 3 2 1 0 Quercus rubra Tilia cordata T 95 % a С ор бц ія в од и , % ( ді аг ра м а) 300 250 200 150 100 50 0 Quercus rubra b Tilia cordata Рис. 3. Час розкладу опаду Quercus rubra та Tilia cordata (a); вміст водорозчинних сполук і сорбційна здат­ ність опаду цих рослин (b) [18] Fig. 3. Decomposition of Quercus rubra and Tilia cordata litter (a); content of water­soluble compounds and sorp­ tion ability of these litters (b) [18] низьким флористичним та фауністичним різ­ номаніттям і є більше угіддями, ніж лісовими екосистемами. Ми пропонуємо розглянути ці насадження не як джерело деревини сумнівної якості, а як готові агролісівничі комплекси для біологічної секвестрації Карбону. На прикладі Q. rubra показано, що створення штучних насаджень (агролісів) з інтродукова­ них деревних порід дає змогу сповільнювати темпи деструкції органічної речовини у біогео­ ценозі, забезпечуючи комплексний вплив на всю систему субстрат­трофічних перетворень: 1) інтродуковані види часто є стійкими до міс­ цевих хвороб та шкідників, тому повністю реа­ лізують свій біотичний потенціал, 2) листя інт­ ро дуцента Q. rubra мало споживається кон су­ ментами (фітофагами), відповідно, сповіль ню­ ється перетворення біомаси на копромасу та рідкі продукти метаболізму, 3) опад Q. rubra (нек ро­ маса) мало заселяється сапротрофами, тому його механічне і трофічне подрібнення відбувається повільніше, ніж опаду автохтонних видів, 4) де­ трит, сформований з опаду Q. rub ra, має низьку трофічну цінність для детритофагів, 5) низька здатність сорбувати та утримувати вологу і низь­ кий вміст водорозчинних сполук істотно спо­ вільнюють розклад опаду мікроорганізмами. Висновки У системі субстрат­трофічних перетворень ор ганічної речовини виділено шість основ­ них блоків: біомаса, некромаса, копромаса, детрит, органічна речовина ґрунту, рідкі про­ дукти метаболізму, кожен з яких має харак­ терний час, або МRТ, — від декількох годин до тисячі років. Повільні темпи деструкції опаду окремих інтродукованих деревних рослин пов’язані з його низькою трофічною цінністю, водоутри­ мувальною здатністю та вмістом розчинених органічних речовин, доступних для мінералі­ зації in situ. Обґрунтовано доцільність використання ін­ тродукованих деревних рослин для біологіч­ ної секвестрації Карбону, серед яких пріори­ тет віддано Quercus rubra як одному із найпо­ ширеніших в Україні інтродуцентів. 15ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2019, № 1 Біологічна секвестрація Карбону: перспективи використання інтродукованих деревних рослин... ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 1. Бедернічек Т.Ю. Лабільна органічна речовина ґрунту: теорія, методологія, індикаторна роль / Т.Ю. Бедернічек, З.Г. Гамкало. — К.: Кондор, 2014. — 180 с. 2. Головко Э.А. Микроорганизмы в аллелопатии выс­ ших растений / Э.А. Головко. — К.: Наук. думка, 1984. — 200 с. 3. Заварзин Г.А. Лекции по природоведческой био­ логии / Г.А. Заварзин. — М.: Наука, 2004. — 348 с. 4. Заіменко Н.В. Наукові принципи структурно­функ­ ціонального конструювання штучних біогеоце но­ зів у системі ґрунт—рослина—ґрунт / Н.В. Заімен­ ко. — К.: Наук. думка, 2008. — 304 с. 5. Керженцев А.С. Функциональная экология / А.С. Кер­ женцев. — М.: Наука, 2006. — 259 с. 6. Комаров А.С. Моделирование динамики органиче с­ кого вещества в хвойно­широколиственных лесах в разных типах местообитаний при пожарах (вы­ числительный эксперимент) / А.С. Комаров, Т.С. Ку басова // Известия РАН, сер. биологичес­ кая. — 2007. — № 4. — С. 490—500. 7. Кузнецов А.М. Активный пул органического ве­ щества почвы при разных способах землеполь­ зования и системах удобрения: Автореф. дис. на соискание учен. степени канд. биол. наук.: спец. 06.01.04 — «Агрохимия» / А.М. Кузнецов. — М., 2008. — 22 с. 8. Морозов А.И. О почве и почвоведении (взгляд со сто­ роны) / А.И. Морозов. — М.: ГЕОС, 2007. — 286 с. 9. Орлов О. Енергоємність гумусу як критерій гумусо­ вого стану ґрунтів / О. Орлов // Вісн. Львів. ун­ту. Сер. біологічна. — 2002. — № 31. — С. 111—115. 10. Партика Т.В. Едафічний мікроклімат та його вплив на дихання ґрунтів у мезогемеробних екосистемах басейну Верхнього Дністра / Т.В. Партика, Т.Ю. Бе­ дернічек, З.Г. Гамкало // Вісн. Львів. ун­ту. Сер. географічна. — 2014. — № 45. — С. 106—112. 11. Пахомов О.Є. Функціональне різноманіття ґрун­ тової мезофауни / О.Є Пахомов, О.М. Кунах. — Дніпропетровськ: Вид­во ДНУ, 2005. — 324 с. 12. Пулы и потоки углерода в наземных экосистемах России / В.Н. Кудеяров, Г.А. Заварзин, С. А. Бла­ годатский и др. — М.: Наука, 2007. — 315 с. 13. Скринінг фітовірусів компонентів лісових екосистем та прилеглих територій / А.Л. Бойко, Н.О. Оприш­ ко, О.А. Бойко, Г.А. Тарасенко, А.В. Орловський, Г.М. Орловська, В.В. Мороз // Агроекол. журн. — 2015. — № 4. — С. 102—108. 14. Чорнобай Ю.М. Трансформація рослинного детриту в природних екосистемах / Ю.М. Чорнобай. — Львів: Вида­во ДПМ НАН України, 2000. — 352 с. 15. Biochar Application to Soils. A critical scientific review of effects on soil properties, processes and functions / F. Verheijen, S. Jeffery, A.C. Bastos, M. van der Velde, I. Diafas // Office for the Official Publications of the European Communities. — Luxembourg, 2009. — 149 p. 16. Calibration of the Rothamsted organic carbon turnover model (RothC ver. 26.3) using measurable soil organic carbon pools / J.O. Skjemstadt, L.R. Spouncer, B. Co wie, R.S. Swift // Australian Journal of Soil Research. — 2004. — Vol. 42(1). — P. 79—88. 17. Chmura D. Impact of alien tree species Quercus rubra L. on understorey environment and flora: a study of the Sile­ sian upland (Southern Poland) / D. Chmura // Polish Journal of Ecology. — 2013. — N 61 (3). — P. 431—442. 18. Dobrylovska D. Litter decomposition of red oak, larch and lime tree and its effect on selected soil characteris­ tics / D. Dobrylovska // Journal of Forest Science. — 2001. — N 11. — P. 477—485. 19. Frost C.J. Insect herbivores and their frass affect Quer­ cus rubra leaf quality and initial stages of subsequent litter decomposition / C.J. Frost, M.D. Hunter // Oikos. — 2008. — N 117 (1). — P. 13—22. 20. Hamkalo Z. Total, cold and hot water extractable orga­ nic carbon in soil profile: impact of land­use change / Z. Hamkalo, T. Bedernichek // Zemdirbyste­Agricul­ ture. — 2014. — N 101 (2). — P. 125—132. 21. Hansen R.A. Red oak litter promotes a microarthropod functional group that accelerates its decomposition / R.A. Hansen // Plant and soil. — 1999. — N 209(1). — P. 37—45. 22. Holdsworth A.R. Litter decomposition in earthworm­ in vaded northern hardwood forests: role of invasion de gree and litter chemistry / A.R. Holdsworth, L.E. Fre­ lich, P.B. Reich // Ecoscience. — 2015. — N 15 (4). — P. 536—544 23. Jonczak J. Decomposition of four tree species leaf litters in headwater riparian forest / J. Jonczak, A. Par zych, Z. Sobisz // Baltic Forestry. — 2015. — N 21(1). — P. 133—143. 24. Kim C. Canopy cover effects on mass loss, and nitrogen and phosphorus dynamics from decomposing litter in oak and pine stands in northern Lower Michigan / C. Kim, T.L. Sharik, M.F. Jurgensen // Forest Ecology and Management. — 1996. — N 80 (1). — P. 13—20. 25. Pouyat R.V. Controls on mass loss and nitrogen dy­ namics of oak leaf litter along an urban­rural land­use gradient / R.V. Pouyat, M.M. Carreiro // Oecologia. — 2003. — N 135 (2). — P. 288—298. 26. Quality of water­extractable organic carbon in forest soil: impacts of clear­felling / T. Bedernichek, Z. Ham­ kalo, O. Dzjuba, B. Ivanytska, T. Partyka // Proceedings of the 5th International Symposium on Soil Organic Matter. — 2015. — P. 556—557. 27. Riep� as E. Invasiveness and ecological effects of red oak (Quercus rubra L.) in Lithuanian forests / E. Riep � as, L. Straigyt� // Baltic Forestry. — 2008. — N 14(2). — Р. 122—130. 16 ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2019, № 1 Т.Ю. Бедернічек 28. Straigyte L. Effect of climate variability on Quercus rub­ ra phenotype and spread in Lithuanian forests / L. Straigyte, R. Zalkauskas // Dendrobiology. — 2012. — N 67. — P. 79—85. 29. Zaimenko N. Total and watersoluble organic matter con­ tent in soil under various methods of forestry / N. Zai­ menko, O. Dziuba, T. Bedernichek // Інтродукція рослин. — 2014. — N 2. — P. 87—94. Рекомендувала Н.В. Заіменко Надійшла 28.12.2018 REFERENCES 1. Bedernichek, T. and Hamkalo, Z. (2014), Labile soil organic matter: theory, methodology and indicative role. Kyiv: Condor,180 p. (in Ukrainian) 2. Golovko, E. (1984), Microorganisms in allelopathy of high er plants. Kyiv: Naukova dumka, 200 p. (in Rus si an) 3. Zavarzin, G. (2004), Lectures on environmental micro­ biology. Moscow: Nauka, 348 p. (in Russian) 4. Zaimenko, N. (2008), Scientific principles of structural and functional design of artificial biogeocenosis in the sys tem soil­plant­soil. Kyiv: Naukova Dumka, 304 p. (in Ukrainian) 5. Kerzhentsev, A. (2006), Functional Ecology. Moscow: Nauka, 259 p. (in Russian) 6. Komarov, A. and Kubasova, T. (2007), Modeling orga­ nic matter dynamics in conifer­broadleaf forests in different site types upon fires: a computational experi­ ment. Biology Bulletin, vol. 34(4), pp. 490—500. (in Russian) 7. Kuznetsov, A. (2008), Active pool of soil organic matter un der different types of land use and fertilization re­ gimes. Ph.D. thesis, Lomonosov Moscow State Univer­ sity, 22 p. (in Russian) 8. Morozov, A. (2007), On soil and soil science: a look from the outside. Moscow: GEOS, 286 p. (in Russian) 9. Orlov, O. (2002), Capacity of the energy of the humus matter as a criterion humus condition of soils. Visnyk of Lviv University. Biology Series, N 31, pp.111—115. (in Ukrainian) 10. Partyka, T., Bedernichek, T. and Hamkalo, Z. (2014), Edaphic microclimate and its influence on soil res pi­ ration of mezohemerobic ecosystem in the Upper Dnies­ ter basin. Visnyk of Lviv University. Biology series, N 45, pp.106—112. (in Ukrainian) 11. Pakhomov, O. and Kunach, O. (2005), Functional di­ versity of the soil mesofauna in the steppe flooded for­ ests under artificial environment contamination. Dnip­ ropet rovsk: Dnipropetrovsk national university press, 324 p. (in Ukrainian) 12. Kudeyarov, V., Zavarzin, G., Blagodatskii, S. et al. (2007), Carbon pools and fluxes in terrestrial ecosystems of Russia. Moscow: Nauka, 315 p. (in Russian) 13. Boyko, A., Opryshko, N., Boyko, O., Tarasenko, G., Or­ lovskiy, A., Orlovskaya, G. and Moroz, V. (2015), Screening of phytoviruses in forest ecosystems and ad­ jacent areas. Agroecological Journal, N 4, pp. 102— 108. (in Ukrainian) 14. Chornobay, Yu. (2000), Transformation of plant detri­ tus in natural ecosystems. Lviv: State museum of natu­ ral history press, 352 p. (in Ukrainian) 15. Verheijen, F., Jeffery, S., Bastos, A., van der Velde, M. and Diafas, I. (2009), Biochar application to soils. A cri tical scientific review of effects on soil properties, processes and functions. Luxembourg: Office for the official publications of the European Communities, 149 p. 16. Skjemstadt, J., Spouncer, L., Cowie, B. and Swift, S. (2004), Calibration of the Rothamsted organic carbon turnover model (RothC ver. 26.3) using measurable soil organic carbon pools. Australian Journal of Soil Research, Vol. 42(1), pp. 79—88. 17. Chmura, D. (2013), Impact of alien tree species Quer­ cus rubra L. on understorey environment and flora: a study of the Silesian upland (Southern Poland). Polish Journal of Ecology, N 61(3), pp. 431—442. 18. Dobrylovska, D. (2001), Litter decomposition of red oak, larch and lime tree and its effect on selected soil characteristics. Journal of Forest Science, 11, pp. 477— 485. 19. Frost, C. and Hunter, M. (2008), Insect herbivores and their frass affect Quercus rubra leaf quality and initial stages of subsequent litter decomposition. Oikos, N 117 (1), pp. 13—22. 20. Hamkalo, Z. and Bedernichek, T. (2014), Total, cold and hot water extractable organic carbon in soil pro­ file: impact of land­use change. Zemdirbyste­Agricul­ ture, N 101(2), pp. 125—132. 21. Hansen, R. (1999), Red oak litter promotes a microar­ thropod functional group that accelerates its decom­ position. Plant and Soil, N 209(1), pp. 37—45. 22. Holdsworth, A. and Freilich, A. (2015), Litter decom­ position in earthworm­invaded northern hardwood forests: role of invasion degree and litter chemistry. Ecoscience, N 15(4), pp. 536—544. 23. Jonczak, J., Parzych, A and Sobisz, Z. (2015), De­ composition of four tree species leaf litters in head­ water riparian forest. Baltic Forestry, N 21(1), pp. 133— 143. 24. Kim, C., Sharik, T. and Jurgensen, M. (1996), Canopy cover effects on mass loss, and nitrogen and phospho­ rus dynamics from decomposing litter in oak and pine stands in northern Lower Michigan. Forest Ecology and Management, N 80(1), pp. 13—20. 25. Pouyat, R. and Carreiro, M. (2003), Controls on mass loss and nitrogen dynamics of oak leaf litter along an urban­rural land­use gradient. Oecologia, N 135(2), pp. 288—298. 17ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2019, № 1 Біологічна секвестрація Карбону: перспективи використання інтродукованих деревних рослин... 26. Bedernichek, T., Hamkalo, Z., Dzjuba, O., Ivanytska, B. and Partyka, T. (2015), Quality of water­extractable or ganic carbon in forest soil: impacts of clear­felling. In: 5th International Symposium on Soil Organic Mat­ ter. G� ttingen, pp. 556—557. 27. Riep� as, E. and Straigyt � , L. (2008), Invasiveness and Ecological Effects of Red Oak (Quercus rubra L.) in Lithuanian forests. Baltic Forestry, N 14(2), pp. 122— 130. 28. Straigyte, L. and Zalkauskas, R. (2012), Effect of climate variability on Quercus rubra phenotype and spread in Lithuanian forests. Dendrobiology, N 67, pp. 79—85. 29. Zaimenko, N., Dzjuba, O. and Bedernichek, T. (2014), Total and watersoluble organic matter content in soil under various methods of forestry. Plant Introduction, N 2, pp. 87—94. Recommended by N.V. Zaimenko Received 28.12.2018 Т.Ю. Бедерничек Национальный ботанический сад имени Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев БИОЛОГИЧЕСКАЯ СЕКВЕСТРАЦИЯ УГЛЕРОДА: ПЕРСПЕКТИВЫ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ИНТРОДУЦИРОВАННЫХ ДРЕВЕСНЫХ РАСТЕНИЙ (НА ПРИМЕРЕ QUERCUS RUBRA L.) Одной из актуальных задач современной биогеохи­ мии является уменьшение концентрации диоксида углерода в приземных слоях атмосферы. Наиболее доступным способом, позволяющим эффективно из­ влекать из тропосферы диоксид углерода, является биологическая секвестрация углерода. Традиционно повышения эффективности секвестрации достигают увеличением продуктивности фитоценоза. Рассмотрен обратный подход — достижение этой же цели в ре­ зультате уменьшения эффективности катаболическо­ го блока наземных экосистем. Управление скоростью деструкции фитодетрита в лесах и агролесах рекомен­ довано осуществлять путем нарушения нормального функционирования одного или нескольких уровней в детритных трофических цепях и сетях. Предложена схема трофических преобразований органического ве щества в биогеоценозе с выделением шести основ­ ных блоков, существенно отличающихся по харак­ терному времени (mean residence time): биомасса, не­ кромасса, копромасса, детрит, органическое вещество почвы, жидкие продукты жизнедеятельности. На при­ мере опада дуба красного (Quercus rubra L.) проанали­ зированы причины значительно более медленного разложения фитомассы, некромассы и детрита по сравнению с автохтонными видами в умеренном кли­ матическом поясе (Восточная Европа). Обоснована целесообразность использования интродуцирован­ ных древесных растений для замедления деструкции органического вещества в биогеоценозе. Ключевые слова: резервуар углерода, детрит, органи­ ческое вещество почвы, фитомасса, катаболизм, Quer­ cus rubra, интродуцированные древесные растения. T. Bedernichek M.M. Gryshko National Botanical Garden, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv BIOLOGICAL CARBON SEQUESTRATION: PERSPECTIVES FOR APPLICATION OF INTRODUCED TREE SPECIES (CASE STUDY OF QUERCUS RUBRA L.) One of the most important tasks of modern biogeochemistry is to decrease the concentration of carbon dioxide in trop­ osphere. Biological carbon sequestration is widely used for this purpose as a simple and effective method; and seques­ tration efficiency is often described in terms of biological productivity. Hence, the most typical way to increase the rates of carbon sequestration is to increase the productivity of plant communities. In this study we suggest the opposite approach — to slow down decomposition of plant litter and detritus in forest ecosystems. For this purpose we sug­ gest to disturb one or several segments of trophic chains and webs. Six­block scheme of trophic transformations of organic matter was developed: which included: biomass, necromass, copromass (feces), liquid waste products, de­ tritus and soil organic matter. These blocks significantly differ from each other in mean residence time of organic matter and thus can be used for modeling of organic mat­ ter dynamics in terrestrial ecosystems. Litter of Quercus rubra L., as one of the most widespread introduced tree species, was used for case study. Decomposition rates of red oak and native species in temperate zone of East Eu­ rope were compared. Application of introduced tree spe­ cies for biological carbon sequestration was shown to be reasonable and perspective for future studies. Key words: carbon reservoir, detritus, soil organic matter, phytomass, catabolism, Quercus rubra, introduced tree species.
id oai:ojs2.plantintroduction.org:article-964
institution Plant Introduction
keywords_txt_mv keywords
language English
last_indexed 2025-07-17T12:48:01Z
publishDate 2019
publisher M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv wwwplantintroductionorg/0e/08cf720c4093881f2fe538d7f6e1220e.pdf
spelling oai:ojs2.plantintroduction.org:article-9642019-11-11T08:15:47Z Biological carbon sequestration: perspectives for application of introduced tree species (case study of Quercus rubra L.) Біологічна секвестрація карбону: перспективи використання інтродукованих деревних рослин (на прикладі Quercus rubra L.) Bedernichek, T. One of the most important tasks of modern biogeochemistry is to decrease the concentration of carbon dioxide in troposphere. Biological carbon sequestration is widely used for this purpose as a simple and effective method; and sequestration efficiency is often described in terms of biological productivity. Hence, the most typical way to increase the rates of carbon sequestration is to increase the productivity of plant communities. In this study we suggest the opposite approach – to slow down decomposition of plant litter and detritus in forest ecosystems. For this purpose we suggest to disturb one or several segments of trophic chains and webs. Sixblock scheme of trophic transformations of organic matter was developed: which included: biomass, necromass, copromass (feces), liquid waste products, detritus and soil organic matter. These blocks significantly differ from each other in mean residence time of organic matter and thus can be used for modeling of organic matter dynamics in terrestrial ecosystems. Litter of Quercus rubra L., as one of the most widespread introduced tree species, was used for case study. Decomposition rates of red oak and native species in temperate zone of East Europe were compared. Application of introduced tree species for biological carbon sequestration was shown to be reasonable and perspective for future studies. Одним із актуальних завдань сучасної біогеохімії є зменшення концентрації діоксиду карбону в приземних шарах атмоcфери. Найдоступнішим способом, який дає змогу ефективно вилучати з тропосфери діоксид карбону, є біологічна секвестрація Карбону. Традиційно підвищення ефективності секвестрації досягають збільшенням продуктивності фітоценозу. Розглянуто зворотний підхід – досягнення цієї самої мети в результаті зменшення ефективності катаболічного блоку наземних екосистем. Управління швидкістю деструкції фітодетриту в лісах та агролісах рекомендують здійснювати шляхом порушення нормального функціонування одного чи декількох рівнів у детритних трофічних ланцюгах та мережах. Запропоновано схему трофічних перетворень органічної речовини у біогеоценозі з виділенням шести основних блоків, які істотно відрізняються за характерним часом (mean residence time): біомаса, некромаса, копромаса, детрит, органічна речовина ґрунту, рідкі продукти життєдіяльності. На прикладі опаду дуба червоного (Quercus rubra L.) проаналізовано причини значно повільнішого розкладу фітомаси, некромаси та детриту порівняно з автохтонними видами у помірному кліматичному поясі (Східна Європа). Обґрунтовано доцільність використання інтродукованих деревних рослин для сповільнення деструкції органічної речовини у біогеоценозі. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2019-03-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/964 10.5281/zenodo.2650436 Plant Introduction; Vol 81 (2019); 8-17 Інтродукція Рослин; Том 81 (2019); 8-17 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377671 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/964/925 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle Bedernichek, T.
Біологічна секвестрація карбону: перспективи використання інтродукованих деревних рослин (на прикладі Quercus rubra L.)
title Біологічна секвестрація карбону: перспективи використання інтродукованих деревних рослин (на прикладі Quercus rubra L.)
title_alt Biological carbon sequestration: perspectives for application of introduced tree species (case study of Quercus rubra L.)
title_full Біологічна секвестрація карбону: перспективи використання інтродукованих деревних рослин (на прикладі Quercus rubra L.)
title_fullStr Біологічна секвестрація карбону: перспективи використання інтродукованих деревних рослин (на прикладі Quercus rubra L.)
title_full_unstemmed Біологічна секвестрація карбону: перспективи використання інтродукованих деревних рослин (на прикладі Quercus rubra L.)
title_short Біологічна секвестрація карбону: перспективи використання інтродукованих деревних рослин (на прикладі Quercus rubra L.)
title_sort біологічна секвестрація карбону: перспективи використання інтродукованих деревних рослин (на прикладі quercus rubra l.)
url https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/964
work_keys_str_mv AT bedernichekt biologicalcarbonsequestrationperspectivesforapplicationofintroducedtreespeciescasestudyofquercusrubral
AT bedernichekt bíologíčnasekvestracíâkarbonuperspektivivikoristannâíntrodukovanihderevnihroslinnaprikladíquercusrubral

Ähnliche Einträge