До 60-річчя від дня народження професора Ю.В. Лихолата

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2019
Автори: Grygoryuk, I.P., Yakubenko, B.Ye., Gaponenko, M.B.
Формат: Стаття
Мова:Англійська
Опубліковано: M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2019
Онлайн доступ:https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/975
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Plant Introduction
Завантажити файл: Pdf

Репозитарії

Plant Introduction
_version_ 1860144503460986880
author Grygoryuk, I.P.
Yakubenko, B.Ye.
Gaponenko, M.B.
author_facet Grygoryuk, I.P.
Yakubenko, B.Ye.
Gaponenko, M.B.
author_sort Grygoryuk, I.P.
baseUrl_str https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection OJS
datestamp_date 2019-11-11T08:15:47Z
doi_str_mv 10.5281/zenodo.2650478
first_indexed 2025-07-17T12:48:07Z
format Article
fulltext 101ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2019, № 1 ДО 60­річчя ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ПРОФЕСОРА Ю.В. ЛИХОЛАТА Юрій Васильович Ли­ холат — відомий ук­ раїн ський учений­біо­ лог, док тор біологічних наук, професор, акаде­ мік Академії наук Вищої школи України, дійс ний член Міжнародної ака­ демії біоенерготехноло­ гій, завідувач кафедри фізіології та інтродукції рослин Дніпровського національного універ­ ситету імені Олеся Гончара. З його ім’ям тісно пов’язаний розвиток екології та фізіології рослин як в Україні, так і за її межами. Народився 29.01.1959 р. у с. Мішурин Ріг Верхньодніпровського району Дніпропетров­ ської області в сім’ї вчителя. Згадуючи дитинство, Юрій Васильович го­ ворив, що не мав жодного сумніву, що буде біологом як батько. Це насамперед було по­ в’язано з тим, що на початку 1960­х років сте­ пи на Дніпропетровщині були максимально розорані, лише подекуди збереглися залишки степових природних комплексів, які стали міс­ цем збереження генофонду всього степового біологічного різноманіття. З тих часів він ус­ відомив, яку шкоду завдають пилові бурі, за­ побігти котрим може лише створення штуч­ них лісонасаджень. Теоретичною основою для проведення цих заходів стала монографія О.Л. Бельгарда «Степное лесоведение» (1971). Юрій записався до гуртка юних лісоводів, а 1973 р. представляв біологів­лісоводів Дніп ро­ петровської області на III Республіканському зборі юних біологів. Закінчив Дніпропетровський державний уні­ верситет (ДДУ) і отримав кваліфікацію «Біо­ лог. Викладач біології і хімії». Однокурсники Юрія Васильовича добре пам’ятають його як наполегливого талановитого студента, вірного товариша, котрий завжди був готовий прийти на допомогу тим, хто цього потребував. Таким він залишився і досі. Трудову діяльність Ю.В. Лихолат розпочав у 1981 р. як агроном у радгоспі «Декоративні культури» м. Дніпропетровська. Під його ке­ рівництвом вирощено посадковий матеріал для озеленення масивів, які будували («То­ поля­2», «Тополя­3», «Сокіл», «Сонячний», «Перемога»), та реконструкції низки парків, скверів, проспектів та вулиць міста. З 1983 р. до 1986 р. — аспірант кафедри фі­ зіології рослин та екології ДДУ. Кандидат­ ську дисертацію за спеціальністю «екологія» захистив у 1986 р. З 1986 р. — асистент, а з 1990 р. — доцент кафедри фізіології рослин ДДУ. З 1992 р. до 1994 р. — заступник відпові­ дального секретаря приймальної комісії ДДУ. У 1992–2000 рр. виконував обов’язки заступ­ ника декана заочного факультету та заступни­ ка директора інституту біології заочної форми навчання. Доктор біологічних наук за спеці­ альністю «екологія» — з 2003 р., професор — з 2005 р. Із січня 2004 р. — завідувач кафед­ ри фізіології рослин та екології, а з грудня 2009 р. — завідувач кафедри фізіології та інт­ родукції рослин Дніпровського національ­ ного університету (ДНУ). Наукові інтереси полягають у сфері прак­ тичної екології. Дослідження присвячені роз­ робці фізіолого­біохімічних теоретичних та практичних основ моделювання і формуван­ ня стійких оптимізуючих середовище куль­ турфітоценозів, основною складовою яких є дерниноутворюючі трав’яні рослини. Ю.В. Ли­ холат є засновником нового наукового напря­ му в біології — техногазоноведення. За роки роботи в ДНУ був науковим керівником, від­ повідальним виконавцем і розробником моні­ торингових досліджень впливу на рослини ток­ сичних речовин через атмосферу та ґрунт і під­ вищення стійкості до них в умовах дії промис­ лових виробництв та викидів автотранспорту, 102 ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2019, № 1 І.П. Григорюк, Б.Є. Якубенко, М.Б. Гапоненко популяційно­генетичного аналізу впливу змін клімату на інвазійність адвентивних рослин, технології введення в культуру малопошире­ них інтродукованих плодово­ягідних культур, інтродукції червонокнижних видів та вироб­ ництва біопалива в м. Дніпропетровськ (Дніп­ ро). Наукові дослідження проведено спільно з видатними вченими України — чл.­кор. НАН України д.б.н., професором І.П. Григорюком, д.б.н., професором Л.Г. Долговою, д.б.н., про­ фесором О.М. Вінниченком, д.б.н., професо­ ром І.І. Коршиковим, д.б.н., професором Л.П. Мициком. Юрій Васильович бере активну участь у ре­ алізації «Програми з локалізації та ліквідації амброзії полинолистої та інших карантинних організмів на території м. Дніпро», яка зокре­ ма передбачає реалізацію комплексу заходів з біологічних методів контролю та ліквідації вогнищ карантинних рослин та чисельності їх насіння на території міста. Піонерним є спо­ сіб очищення забруднених токсикантами ґрун­ тів, який ґрунтується на використанні метабо­ лічних властивостей амброзії полинолистої як сировини для біопалива. Як науковий консультант Ботанічного саду ДНУ імені Олеся Гончара, Ю.В. Лихолат дбає про його розвиток. Ураховуючи, що ботаніч­ ний сад — це місце збереження фіторізнома­ ніття регіону, його колекція з ініціативи Юрія Васильовича постійно поповнюється новими видами рослин. Так, за останні 20 років на те­ риторії Ботанічного саду пройшли інтродук­ ційне випробування рослини 1385 таксонів відкритого ґрунту, частину з яких передано для озеленення міста. Ботанічний сад, зоомузей та Акваріум ДНУ імені Олеся Гончара є центром проведення просвітницької роботи з екологізації свідомо­ сті населення міста, тут регулярно проводяться біоквести для молоді, співорганізатором яких є Ю.В. Лихолат. Величезна працездатність дала змогу Юрію Васильовичу зробити значний внесок у роз­ виток міждисциплінарних досліджень загаль­ них і теоретичних проблем фізіології та інтро­ дукції рослин, екології, охорони довкілля, а також у просвітницьку роботу в м. Дніпро та Україні. Він є автором і співавтором понад 570 науково­методичних праць, зокрема 6 мо­ нографій (одну видано за кордоном), 11 пуб­ лікацій у виданнях Scopus, 20 — у виданнях Web of Science, 2 підручників, 11 навчально­ ме то дич них посібників, з яких 3 з грифом МОН України, 16 навчально­методичних роз­ робок, 5 методичних рекомендацій для ви­ робництва. Ю.В. Лихолат постійно впроваджує в на­ вчальний процес новітні методи досліджень і на належному науково­методичному рівні викладає нормативні курси «Фізіологія адап­ тацій рослин», «Екофізіологія», «Екологія», «Га зо нознавство», «Методологія та організа­ ція наукових досліджень». Здійснює керівни­ цтво науковою роботою магістрів, аспірантів і здобувачів. Серед наукової громади широкою попу­ лярністю користуються монографії професо­ ра Лихолата: Дерновий покрив техногенних територій. — Дніпропетровськ: Вид­во ДДУ, 1997. — 92 с. (співавт.); Еколого­фізіологічні особливості багаторічних дерноутворюючих злаків техногенних територій. — Дніпропет­ ровськ: Вид­во Дніпропетров. ун­ту, 1998. — 188 с. (самостійно); Технології вирощування і біорегуляція стійкості газонних рослин у міському урбанізованому середовищі. — К.: НУБІП України, 2014. — 223 с. (співавт.); Флористичне і ценотичне різноманіття у від­ новленні, охороні та збереженні рослинного світу. — К.: Ліра­К, 2018. — 500 с. (співавт.); Закономірності адаптації аборигенних та ін­ тродукованих видів деревних рослин до мін­ ливих умов степового Придніпров’я. — Суми: ФОП Цьома С.П., 2018. — 186 с. (співавт.); Actual aspects of organic agricultural develop­ ment in Ukraine. — Vienna, 2018. — 291 p. (спів авт.); підручники: Адаптація рослин до антропогенних чинників. — Вінниця: Нілан­ ЛТД, 2017. — 98 с. (співавт.); Популяційна антропологія. — Д.: РВВ ДНУ, 2018. — 296 с. (співавт.) та посібники: Землеробство з осно­ вами агрохімії декоративних рослин. — Дніп­ ропетровськ: Вид­во Дніпропетров. ун­ту, 103ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2019, № 1 До 60­річчя від дня народження професора Ю.В. Лихолата 1999. — 72 с. (самостійно); Ландшафтний фі­ тодизайн. — Дніпропетровськ: Вид­во Дніп­ ропетров. ун­ту, 2012. — 201 с. (співавт.); Ана­ томія рослин. — Дніпропетровськ: Нова ідеоло­ гія, 2013. — 115 с. (співавт.); Спецпрактикум з фізіології та біохімії рослин. — ФОП Серед­ няк Т.К., 2014. — 224 с. (співавт.) та ін. Ю.В. Лихолат вміло поєднує науково­пе да­ гогічну працю з громадською діяльністю. Він є заступником голови спеціалізованої вченої ради Д 08.051.04 із захисту докторських (кан­ дидатських) дисертацій ДНУ, членом спецра­ ди Д 26.004.15 із захисту докторських (канди­ датських) дисертацій Національного універ­ ситету біоресурсів і природокористування України за спеціальностями «біотехнологія» та «екологія», експертної ради МОН України секції «Лісове та садово­паркове господар­ ство», редколегії 5 наукових журналів. Брав участь у розробці галузевого стандарту Вищої освіти України за ОКР магістр з фізіології рос­ лин: «Фізіологія адаптацій рослин», «Фізіоло­ гія та екологія фотосинтезу», «Генетична ін­ женерія та біотехнологія рослин», «Екофізіо­ логія рослин». Нагороджений грамотами та подяками МОН України, Дніпровського на­ ціонального університету імені Олеся Гонча­ ра, Донецького національного університету імені Василя Стуса, області, міста , «Почес­ ним знаком ЦК ДОСААФ» (1986), медалями «За вірну службу ДНУ» (2013) та «25 років АН ВШ України» (2017). Дійсний член Міжнародної академії біо­ енерготехнологій (2007). З 2017 року — акаде­ мік Академії наук Вищої школи України за аграрним відділенням. Сердечно вітаємо Юрія Васильовича Ли­ холата зі славним ювілеєм і зичимо йому міц­ ного здоров’я, довгих років життя та нових успіхів у справі підготовки висококваліфіко­ ваних фахівців. І.П. Григорюк, Б.Є. Якубенко, М.Б. Гапоненко
id oai:ojs2.plantintroduction.org:article-975
institution Plant Introduction
keywords_txt_mv keywords
language English
last_indexed 2025-07-17T12:48:07Z
publishDate 2019
publisher M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv wwwplantintroductionorg/01/c440347e31cd73c6d53319517857df01.pdf
spelling oai:ojs2.plantintroduction.org:article-9752019-11-11T08:15:47Z 60th anniversary of professor Yu.V. Lykholat До 60-річчя від дня народження професора Ю.В. Лихолата Grygoryuk, I.P. Yakubenko, B.Ye. Gaponenko, M.B. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2019-03-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/975 10.5281/zenodo.2650478 Plant Introduction; Vol 81 (2019); 101-103 Інтродукція Рослин; Том 81 (2019); 101-103 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377671 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/975/936 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle Grygoryuk, I.P.
Yakubenko, B.Ye.
Gaponenko, M.B.
До 60-річчя від дня народження професора Ю.В. Лихолата
title До 60-річчя від дня народження професора Ю.В. Лихолата
title_alt 60th anniversary of professor Yu.V. Lykholat
title_full До 60-річчя від дня народження професора Ю.В. Лихолата
title_fullStr До 60-річчя від дня народження професора Ю.В. Лихолата
title_full_unstemmed До 60-річчя від дня народження професора Ю.В. Лихолата
title_short До 60-річчя від дня народження професора Ю.В. Лихолата
title_sort до 60-річчя від дня народження професора ю.в. лихолата
url https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/975
work_keys_str_mv AT grygoryukip 60thanniversaryofprofessoryuvlykholat
AT yakubenkobye 60thanniversaryofprofessoryuvlykholat
AT gaponenkomb 60thanniversaryofprofessoryuvlykholat
AT grygoryukip do60ríččâvíddnânarodžennâprofesoraûvliholata
AT yakubenkobye do60ríččâvíddnânarodžennâprofesoraûvliholata
AT gaponenkomb do60ríččâvíddnânarodžennâprofesoraûvliholata