Онтоморфогенез окремих видів роду Primula L. у культурі в умовах Північного Лісостепу України

Objective – to study ontomorphogenesis and morphological features of the species of the genus Primula L. introduced in M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine and interspecific hybrids of their own selection in connection with their great promise for ornamental horticulture of t...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2019
Автор: Pereboichuk, O.P.
Формат: Стаття
Мова:Англійська
Опубліковано: M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2019
Онлайн доступ:https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/981
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Plant Introduction
Завантажити файл: Pdf

Репозитарії

Plant Introduction
_version_ 1860144515560505344
author Pereboichuk, O.P.
author_facet Pereboichuk, O.P.
author_sort Pereboichuk, O.P.
baseUrl_str https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection OJS
datestamp_date 2019-11-11T08:15:58Z
description Objective – to study ontomorphogenesis and morphological features of the species of the genus Primula L. introduced in M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine and interspecific hybrids of their own selection in connection with their great promise for ornamental horticulture of the Forest-Steppe of Ukraine. Material and methods. The material of research was seeds and plants of introduced species (P. denticulata Sm., P. saxatilis Kom., P. veris L., P. vulgaris Huds., P. woronowii Losinsk.) and interspecific hybrids of the own selection of the group P. pruhonicensis hybrids. The periodization of ontogenesis and the allocation of quality indicators to establish the age of the plants was carried out on the basis of morphological analysis in accordance with the methodological guidelines of I.P. Ignatieva and A.A. Uranov. The life forms of plants were determined according to the classification of I.G. Serebryakov and K. Raunkier. Morphological descriptions were carried out in accordance with the atlases of descriptive morphology of higher plants of Z.T. Artyushenko, M.E. Kirpichnikov and A.A. Fedorov. Results. The features of individual growth and development of five species and interspecific hybrids of their own selection in culture in the conditions of the northern Forest-Steppe of Ukraine are investigated. The mass of 1000 seeds, depending on the taxon, varies from 0.05 to 1.23 g, the similarity of seeds is 51.6–98.6 %. During the first year of vegetation, individuals pass through age states from the germ to virginal state. In the virgin state, plants overwinter and develop during the second year of the growing season. In the spring of the third year they reach the generative period. On the 6–8 years of the growing season, the first signs of dying off of the rhizome appear, the plants gradually pass into the postgeneration period. Conclusions. It has been established that P. denticulata, P. saxatilis, P. veris, P. vulgaris, P. woronowii, P. pruhonicensis, under culture conditions, has a full cycle, they set high-grade seeds. The viability of the seed depends on the biological characteristics of the species and its storage conditions. In the process of development from seed to generative individuals, plants pass through all age states and differ in morphological features, biometric parameters and rates of passage through the various stages of the life cycle. Indicator signs of age conditions are: for germ – cotyledons, tap and lateral roots; for juvenile individuals – juvenile leaves, an additional roots; for immature – leaves are similar in shape to adult plants, winged petiole, epiogenic rhizome, and fibrous root system; for virginal individuals, the leaves are characteristic of adult plants; lateral buds of regeneration. The ontogeny of life forms of plants varies: the germ – with tap roots monopodial with the growth of the shoot, juvenile and immature individuals – mixed root system with monopodial growth rhizome, virginal – clustering-shaped root with monopodial or sympodial growth of rhizome, generative individuals – short-rhizome herbaceous perennials.
doi_str_mv 10.5281/zenodo.3241027
first_indexed 2025-07-17T12:48:10Z
format Article
fulltext 38 ISSN 1605­6574. Plant introduction, 2019, № 2: 38—46 https://doi.org/10.5281/zenodo.3241027 УДК 582.689.2:635.92[581.522.4+581.41](477:292.485) О.П. ПЕРЕБОЙЧУК Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1 ОНТОМОРФОГЕНЕЗ ОКРЕМИХ ВИДІВ РОДУ PRIMULA L. У КУЛЬТУРІ В УМОВАХ ПІВНІЧНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ Мета — вивчити онтоморфогенез і морфологічні ознаки видів роду Primula L., інтродукованих у Національному бо­ танічному саду імені М.М. Гришка НАН України, та міжвидових гібридів власної селекції у зв’язку з їх великою пер­ спективністю для декоративного садівництва в умовах Лісостепу України. Матеріал та методи. Матеріалом досліджень слугували насіння і рослини інтродуцентів (P. denticulata Sm., P. sa­ xatilis Kom., P. veris L., P. vulgaris Huds., P. woronowiі Losinsk.) та міжвидові гібриди власної селекції групи Р. Pruhonicen­ sis Hybrids. Періодизацію онтогенезу та виділення якісних показників для встановлення вікових станів рослин здійсню­ вали на основі морфологічного аналізу згідно з методичними вказівками І.П. Ігнатьєвої та розробками О.О. Уранова. Життєві форми рослин визначали за класифікаціями І.Г. Серебрякова і К. Раункієра. Морфологічні описи проводили відповідно до атласів описової морфології вищих рослин З.Т. Артюшенко, М.Е. Кірпічникова та О.О. Федорова. Результати. Досліджено особливості індивідуального росту і розвитку п’яти видів та міжвидових гібридів власної селекції у культурі в умовах північного Лісостепу України. Маса 1000 насінин залежно від таксона становила від 0,05 до1,23 г, схожість — від 51,6 до 98,6 %. За перший рік вегетації особини проходять вікові стани від проростка до вір­ гінільного, у віргінільному стані особини зимують і перебувають протягом другого року вегетації, навесні третього року досягають генеративного періоду. На 6—8­й рік вегетації з’являються перші ознаки відмирання кореневища, рос­ лини поступово переходять у постгенеративний період. Висновки. Встановлено, що для P. denticulata, P. saxatilis, P. veris, P. vulgaris, P. woronowiі, Р. Pruhonicensis в умовах культури характерний повний цикл розвитку, вони зав’язують повноцінне насіння. Життєздатність насіння зале­ жить від біологічних особливостей виду та умов його зберігання. У процесі розвитку від насінини до генеративної особини рослини проходять усі вікові стани і різняться за морфологічними ознаками, біометричними параметрами і темпами проходження різних стадій життєвого циклу. Індикаторними ознаками вікових станів є: для проростків — сім’ядолі, головний і бічні корені, для ювенільних особин — ювенільні листки, додаткові корені, для імматурних — листки, близькі за формою до таких дорослих рослин, крилатий черешок, епіогенне кореневище, мичкувата корене­ ва система, для віргінільних особин — листки, характерні для дорослих рослин, бічні бруньки поновлення. Під час онтогенезу життєва форма рослин змінюється: проростки — стрижнекоренева з моноподіальним наростанням па­ гона, ювенільні та імматурні особини — змішана коренева система з моноподіальним наростанням кореневища, віргінільні — мичкувата з моноподіальним чи симподіальним наростанням кореневища, генеративні особини — ко рот ко ­ кореневищні трав’янисті багаторічники. Ключові слова: онтоморфогенез, інтродукція, Primula, первоцвіт, періодизація онтогенезу, вікові стани рослин, декоративні рослини. © О.П. ПЕРЕБОЙЧУК, 2019 Важливою складовою інтродукції рослин при­ родної флори у культуру та дослідження ство­ рених міжвидових гібридів є вивчення особ ли­ востей проходження онтоморфогенезу ци ми особинами, що залежить як від внутрішніх чинників, так і від чинників довкілля [3, 4, 6, 10]. Установлення характеру і темпів індивідуаль­ ного росту та розвитку інтродуцентів у кон­ кретних умовах зростання сприяє пошуку тео­ ретично обґрунтованих агротехнічних прийо­ мів відповідно до поставлених завдань. Цінним джерелом збагачення асортименту весняноквітуючих декоративних трав’янистих багаторічників для лісостепової зони України є первоцвіти [7]. Рід Первоцвіт (Primula L.) найчисленніший і найпоширеніший у родині 39ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2019, № 2 Онтоморфогенез окремих видів роду Primula L. у культурі в умовах північного Лісостепу України Первоцвіті (Primulaceae Vent.). За даними різ­ них авторів, він нараховує від 425 [17, 20] до 500—600 видів [1, 2, 15, 18], які згруповано у 37 секцій відповідно до місцезростання, фор­ ми квітки, суцвіття та листків. У природній флорі рослини поширені у помірних гірських, передгірних і рівнинних ландшафтах північної півкулі. Центр видового різноманіття — Гіма­ лаї та західний Китай, звідки походять близь­ ко 334 видів із 24 секцій. У Європі зростають 34 види із 4 секцій, у Північній Америці — 20 ви­ дів із 5 секцій. Поодинокі види трапляються у гірських масивах Південної Америки і Африки [16, 17, 20]. У флорі України зростають P. ve­ ris L., P. vulgaris Huds., P. elatior (L.) Hill, P. fari­ nosa L., P. halleri J.F. Gmel., Р. minima L. [2]. Три види внесено у Червону книгу України [14]. Мета роботи — вивчити онтоморфогенез і морфологічні ознаки видів роду Primula L., ін­ тродукованих у Національному ботанічному саду імені М.М. Гришка НАН України, та між­ видових гібридів власної селекції у зв’язку з їх великою перспективністю для декоративного садівництва в умовах Лісостепу України. Матеріал та методи Матеріалом досліджень слугували насіння і рослини інтродукованих видів, які виявилися найбільш перспективними для подальшого використання у декоративному садівництві та селекційній роботі (P. denticulata Sm., P. saxati­ lis Kom., P. veris, P. vulgaris, P. woronowiі Lo­ sinsk.), і міжвидові гібриди власної селекції групи Р. Pruhonicensis Hybrids. Періодизацію онтогенезу та виділення якіс­ них показників для встановлення вікових ста­ нів рослин здійснювали на основі морфоло­ гічного аналізу згідно з методичними вказів­ ками І.П. Ігнатьєвої [4] та розробками О.О. Уранова [11]. Життєві форми рослин ви­ значали за класифікаціями І.Г. Серебрякова і К. Раункієра [8, 10, 19]. Морфологічні описи органів проводили відповідно до атласів опи­ сової морфології вищих рослин З.Т. Артю­ шенко, М.Е. Кірпічникова та О.О. Федорова [12, 13], навчально­методичного посібника з морфології рослин С.М. Зиман та ін. [5]. Л аб ор ат ор на с хо ж іс ть т а ен ер гі я пр ор ос та нн я на сі нн я та кс он ів р од у P ri m u la з ал еж но в ід т ри ва ло ст і з бе ре ж ен ня з а те м пе ра ту ри + 5 °С , % L ab or at or y si m ila ri ty a nd s ee d ge rm in at io n en er gy o f t ax a of t he g en us P ri m u la d ep en di ng o n th e du ra ti on o f s to ra ge a t te m pe ra tu re + 5 °С , % В и д С ві ж оз іб ра н е н ас ін н я Т ри ва лі ст ь зб ер іг ан н я н ас ін н я, р ік Е н ер гі я п ро ро ст ан н я Л аб ор ат ор н а сх ож іс ть 1 2 3 Е н ер гі я п ро ро ст ан н я Л аб ор ат ор н а сх ож іс ть Е н ер гі я п ро ро ст ан н я Л аб ор ат ор н а сх ож іс ть Е н ер гі я п ро ро ст ан н я Л аб ор ат ор н а сх ож іс ть P . d en ti cu la ta 68 ,1 1 ± 0 ,1 9 94 ,5 9 ± 0 ,1 6 75 ,1 2 ± 0 ,1 8 98 ,6 1 ± 0 ,2 1 63 ,2 2 ± 0 ,1 5 78 ,5 7 ± 0 ,1 7 59 ,1 2 ± 0 ,1 8 72 ,1 1 ± 0 ,1 6 P . s ax at il is 76 ,1 9 ± 0 ,1 7 95 ,6 2 ± 0 ,1 8 78 ,3 8 ± 0 ,1 5 99 ,0 8 ± 0 ,1 4 74 ,8 1 ± 0 ,2 0 98 ,9 1 ± 0 ,1 7 66 ,6 1 ± 0 ,1 6 84 ,7 0 ± 0 ,1 9 P . v er is 15 ,6 3 ± 0 ,1 4 22 ,8 1 ± 0 ,1 4 56 ,1 1 ± 0 ,1 7 88 ,5 2 ± 0 ,1 4 6, 57 ± 0 ,1 9 11 ,3 2 ± 0 ,1 6 0 0 P . v ul ga ri s 11 ,3 1 ± 0 ,1 2 13 ,6 8 ± 0 ,1 4 48 ,4 1 ± 0 ,1 4 56 ,1 4 ± 0 ,1 3 34 ,3 1 ± 0 ,1 4 52 ,1 1 ± 0 ,1 6 0 0 P . w or on ow iі 14 ,0 8 ± 0 ,1 5 17 ,8 0 ± 0 ,1 4 75 ,6 0 ± 0 ,1 2 95 ,4 1 ± 0 ,1 2 28 ,1 1 ± 0 ,1 6 34 ,5 0 ± 0 ,1 8 0 0 Р . P ru h on ic en si s 54 ,3 2 ± 0 ,1 5 68 ,1 2 ± 0 ,1 6 72 ,3 3 ± 0 ,1 8 94 ,2 0 ± 0 ,2 0 61 ,9 4 ± 0 ,1 5 74 ,5 1 ± 0 ,1 7 10 ,1 3 ± 0 ,1 9 14 ,6 1 ± 0 ,1 7 40 ISSN 1605­6574. Plant introduction, 2019, № 2 О.П. Перебойчук censis зародок недорозвинений, для свіжозі­ браного насіння характерна дуже низька схо­ жість (5,4—19,6 %). Для насіння P. denticulata, P. saxatilis властивий більш високий ступінь розвитку зародка, їх схожість відразу після збору становить 68,1—76,2 %. Через 2—3 міс після збору в усіх досліджуваних зразках від­ значено збільшення посівної якості насіння (таблиця). Тривалість збереження життєздатності на­ сіння у лабораторних умовах за кімнатної тем­ пе ра тури (+18—25 °С) — до одного року, за тем ператури близько +5 °С — від одного до трьох ро ків (див. таблицю). Прегенеративний період Проростки (pl) (рис. 1). У чашках Петрі на­ сіння первоцвіту проростає на 4­ту—7­му до­ бу. Оптимальна температура проростання — 15—20 °С. Наступні 2—7 діб триває ріст гіпо­ котиля та зародкового корінця. На 7­му—14­ту добу розгортаються сім’ядолі. При посіві в ґрунт у контрольованих умовах теплиці схо­ ди з’являються приблизно у ті самі строки — через 7 (P. denticulate, P. saxatilis) — 14 діб (P. ve­ ris). Тип проростання насіння — надземний. Сім’ядолі зеленого кольору, рідко опушені, яйцеподібної чи округло­овальної форми, ціль­ нокрайні, при основі звужуються у короткий Рис. 1. Проросток: а — прокльовування зародкового корінця; b — ріст гіпокотиля і зародкового корінця; с — проросток; d — морфологічна будова головного кореня Fig. 1. The germ: a — piercing the germinal root; b — growth of the hypocotyle and the germinal root; c — the germ; d — morphological structure of the main root Результати та обговорення Види первоцвіту відрізняються як за морфоло­ гічними особливостями, так і за екологією. У природних умовах вони зростають у лісах, на рівнинних та альпійських лугах, у нівальній і лучній тундрі. Тому вивчення їх онтогенезу в умовах культури дасть змогу встановити особ­ ливості індивідуального росту і розвитку в кон­ кретних умовах зростання, рівень адаптативних можливостей, стійкість та довговічність у куль­ турі в умовах північного Лісостепу України. Латентний період. Насіння досліджуваних видів та міжвидових гібридів плескувате, овально­кулястої форми, кутасте. Поверхня шорст ка, дрібновиїмчаста, її детальна скуль­ птура є морфологічною особливістю виду. За­ барвлення — від світло­коричневого до тем­ но­ коричневого, відтінок частково залежить від фази стиглості насіння у період збору. Ма­ са 1000 насінин варіює від 0,05 до 1,23 г і тісно пов’язана з таксономічної приналежністю осо­ бин. Найбільше насіння притаманне P. veris (маса 1000 насінин — 1,23 г) та окремим гіб­ ридам групи Р. Pruhonicensis (1,23—0,98 г), найменше — P. denticulata (0,05 г). Зародок свіжозібраного насіння досліджу­ ваних таксонів має різний ступінь зрілості. У P. veris, P. vulgaris, P. woronowiі та Р. Pruhoni­ a b c d 41ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2019, № 2 Онтоморфогенез окремих видів роду Primula L. у культурі в умовах північного Лісостепу України черешок (1,5—8,0 мм), відрізняються за біо­ метричними параметрами (P. denticulata — 2,0 � � 1,0 мм, P. saxatilis — 5,0 � 1,5 мм, P. veris — 3,0 � � 1,5 мм, P. vulgaris — 4,0 � 2,5 мм, P. worono­ wiі — 4,0 � 2,5 мм, Р. Pruhonicensis — 4,0 � 2,0 мм). Гіпокотиль безбарвний, довжина залежить від умов навколишнього середовища і видової приналежності проростків (P. denticulata — 4,0 мм, P. saxatilis — 3,0 мм, P. veris — 10,0 мм, P. vulgaris — 5,5 мм, P. woronowiі —5,0 мм, Р. Pruhonicensis — 7,5 мм). Головний корінь безбарвний, у нижній частині має коричне­ вий відтінок, довжиною 7,0—10,5 мм, нарос­ тають 2—3 бічні корені. Спостерігається прямо пропорційна залеж­ ність між розміром насінини і біометричними параметрами та інтенсивністю розвитку про­ ростка. Віковий стан проростка в культурі триває 19—25 діб. Ювенільний (j) стан (рис. 2). Перехід рос­ лин до цього вікового стану відбувається з по­ явою перших справжніх листків та початком росту додаткових коренів. Епікотель відсутній. Формується надземний пагін розеткового ти пу із 3—4 справжніми листками. Листкова плас­ тинка округлої форми (1,4—2,1 � 1,2—2,4 см) із серцеподібною основою. Третій та четвер­ тий листки поступово набувають видовжені­ шої форми із злегка зубчастим краєм. У P. sa­ xatilis край листової пластинки городчастий. Черешки жолобчасті, 0,7—4,0 см довжиною. Сім’ядольні листки втрачають свої функції, жовтіють і відмирають. Гіпокотиль та голов­ ний корінь продовжують наростати в довжи­ ну і дещо потовщуються. Значно збільшується кількість бічних коренів. Біля основи череш­ ків сім’ядолей та перших листків починають формуватися 2—3 додаткові корені (рис. 3). Вони дуже швидко ростуть і до завершення ювенільного стану значно перевищують дов­ жину головного кореня. Завдяки контрактиль­ ній здатності коренів і гіпокотиля осьова час­ тина головного пагона продовжує поступово заглиблюватися у ґрунт. Тривалість перебування особин у ювеніль­ ному стані — 20—35 діб. Імматурний (im) стан (рис. 4). У рослин ім­ матурного вікового стану листки близькі за формою до таких у дорослих особин (фаза 4—5­го листка). Листкова пластинка у P. den­ ticulata, P. veris, P. vulgaris, P. woronowiі та Р. Pru­ honicensis видовженої оберненояйцеподібної форми (4,0—8,0 � 1,5—3,0 см), злегка зморш­ кувата із зубчастим краєм, біля основи посту­ пово звужується і плавно переходить у крилатий Рис. 2. Р. Pruhonicensis. Ювенільний віковий стан: 1 — листкова пластинка; 2 — черешок; 3 — сім’ядоля; 4 — гіпокотиль; 5 — головний корінь; 6 — бічні корені; 7 — додатковий корінь Fig. 2. Р. Pruhonicensis. Juvenile age status: 1 — leaf sheet; 2 — petiole; 3 — cotyledon; 4 — hypocotyle; 5 — tap root; 6 — lateral roots; 7 — additional root Рис. 3. Ювенільний віковий стан. Формування додаткових коренів Fig. 3. Juvenile age­state. Formation of additional roots 1 2 3 4 5 7 6 additional roots 42 ISSN 1605­6574. Plant introduction, 2019, № 2 О.П. Перебойчук черешок 1,5—2,5 см довжиною. У P. saxatilis листкова пластинка яйцеподібної форми (3,0—4,0 � 1,5—2,5 см), зморшкувата, з город­ частим краєм і серцеподібною основою. Че­ решки крилаті, 1,5—2,5 см довжиною. Розет­ ковий пагін у рослин усіх досліджуваних видів несе 4—5 листки, частково зберігаються лист­ ки ювенільного типу, сім’ядолі відсутні. Фор­ мується вертикальне епіогенне кореневище (0,3—0,5 см довжиною), яке наростає моно­ подіально. На кореневищі утворюються і швид­ ко наростають 5—15 додаткових коренів, зав­ дяки контрактильній здатності вони втягують кореневище у ґрунт. Головний корінь припи­ няє ріст, спостерігається інтенсивний розви­ ток додаткових коренів, формується мичкува­ та коренева система. Найбільш вираженим головний корінь залишається у P. saxatilis. Тривалість перебування особини в цьому стані в культурі — 15—30 діб. Віргінільний (v) стан (рис. 5). Ознакою цього вікового стану є поява характерних для дорос­ лої особини листків. Рослини повністю сфор­ мовані, 10—15 см висотою, розетковий пагін несе 7—15 листків. Кореневище (0,5—1,3 см дов­ жиною та 0,5—0,7 см у діаметрі) продовжує наростати моноподіально, у його верхній частині розвиваються 1—3 бічні бруньки. Кіль­ кість додаткових коренів значно збіль шується, на них розвиваються бічні корені першого та другого порядків. Головний корінь відмирає або повністю втрачає свої функції. У віргініль­ ному віковому стані рослини зимують і пере­ бувають протягом другого року вегетації, на­ весні третього року досягають генеративного періоду. Генеративний період. Життєва форма рос­ лин досліджуваних інтродуцентів — гемікрип­ тофіти, трав’янисті полікарпіки з розеткови­ ми пагонами. Монокарпічні пагони розвива­ ються за моно, ди чи поліциклічним типом. З початком цвітіння моноподіальне наростання кореневищ змінюється на симподіальне. Ко­ реневище формується за допомогою базаль­ них частин бічних пагонів, які розвиваються надземно. Завдяки контрактильній здатності чисельних додаткових коренів відбувається постійне горизонтальне і вертикальне втягу­ вання надземної частини. Рослини є коротко кореневищними з різним ступенем щільності залежно від виду. На 6—7­й рік вегетації з’являються перші ознаки відмирання коре­ невища. Зацвітають рослини на 3­й рік веге­ тації. Цвітіння рясне. На 7—8­й рік вегетації інтенсивність цвітіння зменшується. Рослини переходять у постгенеративний період. Висновки Установлено, що P. denticulata, P. saxatilis, P. ve­ ris, P. vulgaris, P. woronowiі та Р. Pruhonicensis в умовах культури проходять повний цикл роз­ витку і зав’язують повноцінне насіння. Жит­ тєздатність насіння залежить від біологічних особливостей виду та умов його зберігання. У процесі розвитку від насінини до генеративної особини рослини проходять усі вікові стани і відрізняються за морфологічними ознаками, біометричними параметрами та темпами про­ ходження різних стадій життєвого циклу. Індикаторними ознаками вікових станів є: для проростків — сім’ядолі, головний і бічні корені, для ювенільних особин — ювенільні листки, додаткові корені, для імматурних — листки, близькі за формою до таких у дорос­ лих рослин, крилатий черешок, епіогенне ко­ реневище, мичкувата коренева система, для віргінільних особин — листки, характерні для Рис. 4. Імматурний віковий стан: а — P. saxatilis; b — Р. Pruhonicensis; 1 — головний корінь; 2 — додатковий корінь Fig. 4. Immature age­state: а — P. saxatilis; b— Р. Pruho­ nicensis; 1 — tap root; 2 — an additional root a b 1 2 1 2 43ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2019, № 2 Онтоморфогенез окремих видів роду Primula L. у культурі в умовах північного Лісостепу України дорослих рослин, бічні бруньки поновлення. Під час онтогенезу життєва форма рослин змінюється: проростки — стрижнекоренева з моноподіальним наростанням пагона, юве­ нільні та імматурні особини — змішана коре­ нева система з моноподіальним наростанням кореневища, віргінільні — мичкувата з моно­ подіальним чи симподіальним наростанням кореневища, генеративні особини — коротко­ кореневищні трав’янисті багаторічники. ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 1. Астамирова М.А. Инвентаризация и анализ рода Pri­ mula L. (Primulaceae Vent.) Терского Кавказа и Даге­ стана: Автореф. дис. на соиск. уч. степени канд. биол. наук / М.А. Астамирова. — Астрахань, 2010. — 28 с. 2. Грицак Л.Р. Рід Primula L. (Primulaceae) у флорі України (систематика, фітохорологія, еволюція): Автореф. дис. на здоб. наук. ст. канд. біол. наук / Л.Р. Грицак. — К., 2000. — 20 с. 3. Декоративные многолетники: результаты интродук­ ции и перспективы использования в народном хо­ зяйстве / И.К. Володько, Н.М. Лунина, Л.В. Завад­ ская [и др.]. — Минск: Белорус. наука, 2008. — 214 с. 4. Игнатьева И.П. Онтогенетический морфогенез вегетативных органов травянистых растений / И.П. Игнатьева. — М.: ТСХА, 1983. — 55 с. 5. Ілюстрований довідник з морфології квіткових рос­ лин. Навчально­методичний посібник / С.М. Зи­ ман, С.Л. Мосякін, О.В. Булах, О.М. Царенко, Л.М. Фельбаба­Клушина. — Ужгород: Медіум, 2004. — 156 с. 6. Киршин И.К. Онтогенез травянистых поликарпи­ ческих растений / И.К. Киршин // Интродукция, цветение и морфология монокарпических побегов травянистых поликарпических растений. — Сверд­ ловск: Уральский гос. ун­т, 1975. — С. 3—27. 7. Перебойчук О.П. Перспективи використання пред­ ставників роду Primula L. у квітникарстві Лісосте­ пу України / О.П. Перебойчук // Наук. вісн. Нац. Лісотехн. ун­ту України: Зб. наук.­техн. пр. — Львів: РВВ НЛТУ України, 2014. — Вип. 24.4. — С. 112—119. 8. Серебряков И.Г. Экологическая морфология рас­ тений (жизненные формы покрытосеменных и хвойных) / И.Г. Серебряков. — М.: Высш. шк., 1962. — 378 c. 9. Серебряков И.Г. Жизненные формы высших рас­ тений и их изучение / И.Г. Серебряков // Полевая геоботаника. — М.: Л., 1964. — Т. 3. — С. 146— 205. 10. Скрипчинский В.В. Морфогенез монокарпического побега и его связь с сезонами года у луковичных, корневищных и клубневых геофитов Ставро поль­ ской флоры / В.В. Скрипчинский, Вл.В. Скрипчин­ ский, Г.Т. Шевченко // Тр. Ставропол. НИИСХ. — 1970. — Вып. 10, ч. 2. — С. 16—125. 11. Уранов А. А. Возрастной спектр фитоценопопуля­ ций как функция времени и энергетических вол­ новых процессов / А.А. Уранов // Научные докла­ ды высшей школы. Биологические науки. — 1975. — № 2. — С. 7—34. 12. Фёдоров А.А. Атлас по описательной морфологии высших растений. Лист / А.А. Фёдоров, М.Э. Кир­ пичников, З.Т. Артюшенко. — М.;Л.: Изд. АН СССР, 1956. — 301 с. 13. Фёдоров А.А. Атлас по описательной морфологии высших растений. Корень и стебель / А.А.Фёдоров, М.Э. Кирпичников, З.Т. Артюшенко. — Л.: Наука, 1962. — 353 с. 14. Червона книга України. Рослинний світ / За ред. Я.П. Дідуха. — К.: Глобалконсалтинг, 2009. — 900 с. Рис. 5. Віргінільний віковий стан: а — Р. Pruhonicensis; b — P. veris; с — P. saxatilis Fig. 5. Virginal age­state: а — Р. Pruhonicensis; b — P. veris; с — P. saxatilis a b c 44 ISSN 1605­6574. Plant introduction, 2019, № 2 О.П. Перебойчук 15. B � hmig F. Die Gattung Primula / F. B� hmig // G� rt­ nerische Kultuerpraxis. — Radebeul und Berlin: Neu­ mann Verlag, 1954. — S. 194. 16. Index of garden plants / Ed. M. Griffits. — Portland: Timber Press, 1994. — 1234 p. 17. Phylogenetic Relationships in Primula L. and related genera (Primulaceae) based on noncoding chloroplast DNA / A.R. Mast, S. Kelso, A.J. Richards [et al.] // International Journal of Plant Sciences. — 2001. — Vol. 162, N 6. — P. 1381—1400. 18. Primula / Flora of China [electron resoursses]. URL: h t t p : / / e f l o r a s . o r g / f l o r a t a x o n . a s p x ? f l o r a _ id=2&taxon_id=126719#KEY­11 (20.01.2018). 19. Raunkiaer C. The lifeform of plants and statistical plant geography being thecollected papers / C. Raunkiaer.— Oxford : Clarendon Press, 1934. — 639 p. 20. Richards A.J. Primula / A.J. Richards. — Timber Press, 2003. — 346 p. Рекомендував Ю.В. Буйдін Надійшла 14.02.2019 REFERENCES 1. Astamirova, M.A. (2010), Inventarizaciya i analiz roda Primula L. (Primulaceae Vent.) Terskogo Kavkaza i Dagestana [Inventory and analysis of the genus Primu­ la L. (Primulaceae Vent.) of the Terek Caucasus and Dagestan]; avtoref. dis. na soisk. uch. stepeni kand. biol. nauk. Astrahan, 28 p. 2. Gricak, L.R. (2000), Rid Primula L. (Primulaceae) u flori Ukrayini (sistematika, fitohorologiya, evolyuciya) [Genus Primula L. (Primulaceae) in the flora of Uk­ raine (systematics, phytohorology, evolution)]: avtoref. dis. na zdob. nauk. st. kand. biol. nauk. Kyiv, 20 p. 3. Volodko, I.K., Lunina, N.M., Zavadskaya, L.V., Bo­ rodich, G.S. i dr. (2008), Dekorativnye mnogoletniki: rezultaty introdukcii i perspektivy ispolzovaniya v na­ rodnom hozyajstve [Decorative perennials: the results of the introduction and the prospects for use in the na­ tional economy]. Minsk: Belorus. nauka, 214 p. 4. Ignateva, I.P. (1983), Ontogeneticheskij morfogenez ve getativnyh organov travyanistyh rastenij [Ontogene­ tic morphogenesis of vegetative organs of herbaceous plants]. Moscow: TSHA, 55 p. 5. Ziman, S.M., Mosyakin, S.L., Bulah, O.V., Tsarenko, O.M. and Felbaba­Klushina, L.M. (2004), Ilyustrovanij do­ vidnik z morfologiyi kvitkovih roslin. Navchalno­me­ todichnij posibnik [Illustrations of the end of mor­ phology of roslin. Primary school book]. Uzhgorod: Medium, 156 p. 6. Kirshin, I.K. (1975), Ontogenez travyanistyh poli kar­ picheskih rastenij [Ontogenesis of herbaceous po ly­ car pic plants]. Introdukciya, cvetenie i morfologiya mo no karpicheskih pobegov travyanistyh poli kar pi­ ches kih ras tenij [Introduction, flowering and mor­ phology of mo nocarpic shoots of herbaceous poly­ carpic plants]. Sverdlovsk: Uralskij gosudarstvennyj universitet, pp. 3—27. 7. Pereboichuk, O.P. (2014), Perspektyvy vykorystannia predstavnykiv rodu Primula L. u kvitnykarstvi Lisostepu Ukrainy [Prospects for the use of representatives of the family Primula L. in the flora of the forest­steppe of Ukraine]. Naukovyi visnyk Natsionalnoho Liso tekh­ nichnoho universytetu Ukrainy: zbirnyk naukovo­tekh­ nichnykh prats [Scientific Bulletin of the National Fo restry University of Ukraine: a collection of scien­ tific and technical works]. Lviv: RVV NLTU Ukrainy, vyp. 24.4, pp. 112—119. 8. Serebryakov, I.H. (1962), Ekologicheskaya morfo­ logiya rasteniy (jiznennyie formyi pokryitosemennyih i hvoynyih) [Ecological morphology of plants (life forms of angiosperms and conifers)]. Moscow: Vyis­ shaya shkola, 378 p. 9. Serebryakov, I.H. (1964), Jiznennyie formyi vyisshih rasteniy i ih izuchenie [Life forms of higher plants and their study]. Polevaya geobotanika [Field geobotani­ ka]. M.: L., vol. 3, pp. 146—205. 10. Skripchinskiy, V.V., Skripchinskiy, Vl.V. and Shev chen­ ko, G.T. (1970), Morfogenez monokarpicheskogo po­ bega i ego svyaz s sezonami goda u lukovichnyih, ko­ rnevischnyih i klubnevyih geofitov Stavropolskoy floryi [Morphogenesis of monocarpic shoots and its rela­ tionship with the seasons of the bulbous, rhizomatous and tuberous geophytes of the Stavropol flora]. Tr. Stav­ ropolskogo NIISH [Pr. of the Stavropol SRIA], vyp. 10, ch. 2, pp. 16—125. 11. Uranov, A.A. (1975), Vozrastnoy spektr fitotsenopop­ ulyatsiy kak funktsiya vremeni i energeticheskih vol­ novyih protsessov [Age spectrum of phytocenopopula­ tions as a function of time and energy wave processes]. Nauchnyie dokladyi vyisshey shkolyi. Biologicheskie nauki [Scientific reports of higher education. Biologi­ cal Sciences], N 2, pp. 7—34. 12. Fеdorov, A.A., Kirpichnikov, M.E. and Artyushenko, Z.T. (1956), Atlas po opisatelnoy morfologii vyisshih rasteniy. List [Atlas on descriptive morphology of high­ er plants. Leaf]. M.; L.: Izd. AN SSSR, 301 p. 13. Fedorov, A.A., Kirpichnikov, M.E. and Artyushenko, Z.T. (1962), Atlas po opisatelnoy morfologii vyisshih rasteniy. Koren i stebel [Atlas on descriptive morphol­ ogy of higher plants. Root and stem]. M.;L.: Nauka, 352 p. 14. Chervona knyha Ukrainy. Roslynnyi svit [Red Book of Ukraine. Vegetable world] (2009), za red. Ya.P. Di du­ kha. K.: Hlobalkonsaltynh, 900 p. 15. B � hmig, F. (1954), Die Gattung Primula. G� rtnerische Kultuerpraxis. Radebeul und Berlin: Neumann Verlag, 194 p. 16. Index of garden plants. (1994). Ed. by M. Griffits. Portland: Timber Press, 1234 p. 45ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2019, № 2 Онтоморфогенез окремих видів роду Primula L. у культурі в умовах північного Лісостепу України 17. Mast, A.R., Kelso, S., Richards, A.J. , Lang, D.J., Fel­ ler, D.M.S. аnd Conti, E. (2001), Phylogenetic rela­ tionships in Primula L. and related genera (Primula­ ceae) based on noncoding Chloroplast DNA, vol. 162, N 6, pp. 1381—1400. 18. Primula (20.01.2018), Flora of China [electron resourss­ es]. URL: http://efloras.org/florataxon.aspx?flora_id= 2&taxon_id=126719#KEY­11. 19. Raunkiaer, C. (1934), The lifeform of plants and sta tisti­ cal plant geography being thecollected papers. Ox ford: Clarendon Press, 639 p. 20. Richards, A.J. (2003), Primula. Timber Press, 346 p. Recommended by Yu.V. Buidin Received 14.02.2019 О.П. Перебойчук Национальный ботанический сад имени Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев ОНТОМОРФОГЕНЕЗ ОТДЕЛЬНЫХ ВИДОВ РОДА PRIMULA L. В КУЛЬТУРЕ В УСЛОВИЯХ СЕВЕРНОЙ ЛЕСОСТЕПИ УКРАИНЫ Цель — изучить онтоморфогенез и морфологические признаки видов рода Primula L., интродуцированных в На циональном ботаническом саду имени Н.Н. Гришко НАН Украины, и межвидовых гибридов собственной се­ лекции в связи с их большой перспективностью для деко­ ративного садоводства в условиях Лесостепи Ук раи ны. Материал и методы. Материалом исследований слу­ жили семена и растения интродуцентов (P. denticulata Sm., P. saxatilis Kom., P. veris L., P. vulgaris Huds., P. wo ro­ no wii Losinsk.) и межвидовые гибриды собственной селекции группы Р. Pruhonicensis Hybrids. Периодиза­ цию онтогенеза и выделение качественных показате­ лей для установления возрастных состояний расте­ ний осуществляли на основании морфологического анализа в соответствии с методическими указаниями И.П. Игнатьевой и разработками А.А. Уранова. Жиз­ ненные формы растений определяли по классифика­ циям И.Г. Серебрякова и К. Раункиера. Морфологи­ ческие описания проводили в соответствии с атласами описательной морфологии высших растений З.Т. Ар­ тюшенко, М.Э. Кирпичникова и А.А. Федорова. Результаты. Исследованы особенности индиви­ дуального роста и развития пяти видов и межвидовых гибридов собственной селекции в культуре в условиях северной Лесостепи Украины. Масса 1000 семян в за­ висимости от таксона составляла от 0,05 до 1,23 г, схо­ жесть — от 51,6 до 98,6 %. За первый год вегетации особи проходят возрастные состояния от проростка до виргинильного состояния. В виргинильном состоя­ нии растения зимуют и находятся в течение второго года вегетации. Весной на третий год достигают гене­ ративного периода. На 6—8­й год вегетации появля­ ются первые признаки отмирания корневища, растения постепенно переходят в постгенеративный период. Выводы. Установлено, что для P. denticulata, P. saxa­ tilis, P. veris, P. vulgaris, P. woronowii, Р. Pruhonicensis в условиях культуры характерен полный цикл, они за­ вязывают полноценные семена. Жизнеспособность семян зависит от биологических особенностей вида и условий его хранения. В процессе развития от семени до генеративной особи растения проходят все воз­ растные состояния и различаются по морфологиче­ ским признакам, биометрическими параметрами и темпам прохождения разных стадий жизненного цик­ ла. Индикаторными признаками возрастных состоя­ ний являются: для проростков — семядоли, главный и боковые корни, для ювенильных особей — ювениль­ ные листья, придаточные корни, для имматурных — листья, близкие по форме к таким взрослых растений, крылатый черешок, эпиогенное корневище, мочкова­ тая корневая система, для виргинильных особей — листья, характерные для взрослых растений, боковые почки возобновления. В ходе онтогенеза жизненная форма растений изменяется: проростки — стержне­ корневая с моноподиальным нарастанием побега, ювенильные и имматурные особи — смешанная кор­ невая система с моноподиальным нарастанием кор­ невища, виргинильные — кистекорневые с монопо­ диальным или симподиальным нарастанием кор не­ вища, генеративные особи — короткокорневищные травянистые многолетники. Ключевые слова: онтоморфогенез, интродукция, Pri­ mula, первоцвет, периодизация онтогенеза, возраст­ ные состояния растений, декоративные растения. O.P. Pereboichuk M.M. Gryshko National Botanical Garden, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv ONTOMORPHOGENESIS OF SAME SPECIES OF THE GENUS PRIMULA L. IN THE CULTURE IN CONDITIONS OF THE NORTHERN FOREST­ STEPPE OF UKRAINE Objective — to study ontomorphogenesis and morpho­ logical features of the species of the genus Primula L. in­ troduced in M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine and interspecific hybrids of their own selection in connection with their great promise for orna­ mental horticulture of the Forest­Steppe of Ukraine. Material and methods. The material of research was seeds and plants of introduced species (P. denticulata Sm., P. saxatilis Kom., P. veris L., P. vulgaris Huds., P. woronowii Losinsk.) and interspecific hybrids of the own selection of the group P. Pruhonicensis Hybrids. The periodization of 46 ISSN 1605­6574. Plant introduction, 2019, № 2 О.П. Перебойчук ontogenesis and the allocation of quality indicators to es­ tablish the age of the plants was carried out on the basis of morphological analysis in accordance with the methodo­ logical guidelines of I.P. Ignatieva and A.A. Uranov. The life forms of plants were determined according to the clas­ sification of I.G. Serebryakov and K. Raunkier. Morpho­ logical descriptions were carried out in accordance with the atlases of descriptive morphology of higher plants of Z.T. Artyushenko, M.E. Kirpichnikov and A.A. Fedorov. Results. The features of individual growth and develop­ ment of five species and interspecific hybrids of their own selection in culture in the conditions of the northern Fo­ rest­Steppe of Ukraine are investigated. The mass of 1000 seeds, depending on the taxon, varies from 0.05 to 1.23 g, the similarity of seeds is 51.6—98.6 %. During the first year of vegetation, individuals pass through age states from the germ to virginal state. In the virgin state, plants overwinter and develop during the second year of the growing season. In the spring of the third year they reach the generative period. On the 6—8 years of the growing season, the first signs of dying off of the rhizome appear, the plants gradu­ ally pass into the post­generation period. Conclusions. It has been established that P. denticulata, P. saxatilis, P. veris, P. vulgaris, P. woronowii, P. Pruhoni­ censis, under culture conditions, has a full cycle, they set high­grade seeds. The viability of the seed depends on the biological characteristics of the species and its storage con­ ditions. In the process of development from seed to gen­ erative individuals, plants pass through all age states and differ in morphological features, biometric parameters and rates of passage through the various stages of the life cycle. Indicator signs of age conditions are: for germ — cotyle­ dons, tap and lateral roots; for juvenile individuals — juve­ nile leaves, an additional roots; for immature — leaves are similar in shape to adult plants, winged petiole, epiogenic rhizome, and fibrous root system; for virginal individuals, the leaves are characteristic of adult plants; lateral buds of regeneration. The ontogeny of life forms of plants varies: the germ — with tap roots monopodial with the growth of the shoot, juvenile and immature individuals — mixed root system with monopodial growth rhizome, virginal — clus­ tering­shaped root with monopodial or sympodial growth of rhizome, generative individuals — short­rhizome her­ baceous perennials. Key words: ontomorphogenesis, introduction, Primula, primrose, periodization of ontogenesis, age conditions of plants, ornamental plants.
id oai:ojs2.plantintroduction.org:article-981
institution Plant Introduction
keywords_txt_mv keywords
language English
last_indexed 2025-07-17T12:48:10Z
publishDate 2019
publisher M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv wwwplantintroductionorg/4c/7896d454487848acd6b13a2ec1ec164c.pdf
spelling oai:ojs2.plantintroduction.org:article-9812019-11-11T08:15:58Z Ontomorphogenesis of same species of the genus Primula L. in the culture in conditions conditions of the Northern Forest-Steppe of Ukraine Онтоморфогенез окремих видів роду Primula L. у культурі в умовах Північного Лісостепу України Pereboichuk, O.P. Objective – to study ontomorphogenesis and morphological features of the species of the genus Primula L. introduced in M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine and interspecific hybrids of their own selection in connection with their great promise for ornamental horticulture of the Forest-Steppe of Ukraine. Material and methods. The material of research was seeds and plants of introduced species (P. denticulata Sm., P. saxatilis Kom., P. veris L., P. vulgaris Huds., P. woronowii Losinsk.) and interspecific hybrids of the own selection of the group P. pruhonicensis hybrids. The periodization of ontogenesis and the allocation of quality indicators to establish the age of the plants was carried out on the basis of morphological analysis in accordance with the methodological guidelines of I.P. Ignatieva and A.A. Uranov. The life forms of plants were determined according to the classification of I.G. Serebryakov and K. Raunkier. Morphological descriptions were carried out in accordance with the atlases of descriptive morphology of higher plants of Z.T. Artyushenko, M.E. Kirpichnikov and A.A. Fedorov. Results. The features of individual growth and development of five species and interspecific hybrids of their own selection in culture in the conditions of the northern Forest-Steppe of Ukraine are investigated. The mass of 1000 seeds, depending on the taxon, varies from 0.05 to 1.23 g, the similarity of seeds is 51.6–98.6 %. During the first year of vegetation, individuals pass through age states from the germ to virginal state. In the virgin state, plants overwinter and develop during the second year of the growing season. In the spring of the third year they reach the generative period. On the 6–8 years of the growing season, the first signs of dying off of the rhizome appear, the plants gradually pass into the postgeneration period. Conclusions. It has been established that P. denticulata, P. saxatilis, P. veris, P. vulgaris, P. woronowii, P. pruhonicensis, under culture conditions, has a full cycle, they set high-grade seeds. The viability of the seed depends on the biological characteristics of the species and its storage conditions. In the process of development from seed to generative individuals, plants pass through all age states and differ in morphological features, biometric parameters and rates of passage through the various stages of the life cycle. Indicator signs of age conditions are: for germ – cotyledons, tap and lateral roots; for juvenile individuals – juvenile leaves, an additional roots; for immature – leaves are similar in shape to adult plants, winged petiole, epiogenic rhizome, and fibrous root system; for virginal individuals, the leaves are characteristic of adult plants; lateral buds of regeneration. The ontogeny of life forms of plants varies: the germ – with tap roots monopodial with the growth of the shoot, juvenile and immature individuals – mixed root system with monopodial growth rhizome, virginal – clustering-shaped root with monopodial or sympodial growth of rhizome, generative individuals – short-rhizome herbaceous perennials. Мета – вивчити онтоморфогенез і морфологічні ознаки видів роду Primula L., інтродукованих у Національному ботанічному саду імені М.М. Гришка НАН України, та міжвидових гібридів власної селекції у зв’язку з їх великою перспективністю для декоративного садівництва в умовах Лісостепу України. Матеріал та методи. Матеріалом досліджень слугували насіння і рослини інтродуцентів (P. denticulata Sm., P. saxatilis Kom., P. veris L., P. vulgaris Huds., P. woronowiі Losinsk.) та міжвидові гібриди власної селекції групи Р. pruhonicensis hybrids. Періодизацію онтогенезу та виділення якісних показників для встановлення вікових станів рослин здійснювали на основі морфологічного аналізу згідно з методичними вказівками І.П. Ігнатьєвої та розробками О.О. Уранова. Життєві форми рослин визначали за класифікаціями І.Г. Серебрякова і К. Раункієра. Морфологічні описи проводили відповідно до атласів описової морфології вищих рослин З.Т. Артюшенко, М.Е. Кірпічникова та О.О. Федорова. Результати. Досліджено особливості індивідуального росту і розвитку п’яти видів та міжвидових гібридів власної селекції у культурі в умовах північного Лісостепу України. Маса 1000 насінин залежно від таксона становила від 0,05 до1,23 г, схожість – від 51,6 до 98,6 %. За перший рік вегетації особини проходять вікові стани від проростка до віргінільного, у віргінільному стані особини зимують і перебувають протягом другого року вегетації, навесні третього року досягають генеративного періоду. На 6–8-й рік вегетації з’являються перші ознаки відмирання кореневища, рослини поступово переходять у постгенеративний період. Висновки. Встановлено, що для P. denticulata, P. saxatilis, P. veris, P. vulgaris, P. woronowiі, Р. pruhonicensis в умовах культури характерний повний цикл розвитку, вони зав’язують повноцінне насіння. Життєздатність насіння залежить від біологічних особливостей виду та умов його зберігання. У процесі розвитку від насінини до генеративної особини рослини проходять усі вікові стани і різняться за морфологічними ознаками, біометричними параметрами і темпами проходження різних стадій життєвого циклу. Індикаторними ознаками вікових станів є: для проростків – сім’ядолі, головний і бічні корені, для ювенільних особин – ювенільні листки, додаткові корені, для імматурних – листки, близькі за формою до таких дорослих рослин, крилатий черешок, епіогенне кореневище, мичкувата коренева система, для віргінільних особин – листки, характерні для дорослих рослин, бічні бруньки поновлення. Під час онтогенезу життєва форма рослин змінюється: проростки – стрижнекоренева з моноподіальним наростанням пагона, ювенільні та імматурні особини – змішана коренева система з моноподіальним наростанням кореневища, віргінільні – мичкувата з моноподіальним чи симподіальним наростанням кореневища, генеративні особини – коротко-кореневищні трав’янисті багаторічники. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2019-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/981 10.5281/zenodo.3241027 Plant Introduction; Vol 82 (2019); 38-46 Інтродукція Рослин; Том 82 (2019); 38-46 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377520 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/981/942 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle Pereboichuk, O.P.
Онтоморфогенез окремих видів роду Primula L. у культурі в умовах Північного Лісостепу України
title Онтоморфогенез окремих видів роду Primula L. у культурі в умовах Північного Лісостепу України
title_alt Ontomorphogenesis of same species of the genus Primula L. in the culture in conditions conditions of the Northern Forest-Steppe of Ukraine
title_full Онтоморфогенез окремих видів роду Primula L. у культурі в умовах Північного Лісостепу України
title_fullStr Онтоморфогенез окремих видів роду Primula L. у культурі в умовах Північного Лісостепу України
title_full_unstemmed Онтоморфогенез окремих видів роду Primula L. у культурі в умовах Північного Лісостепу України
title_short Онтоморфогенез окремих видів роду Primula L. у культурі в умовах Північного Лісостепу України
title_sort онтоморфогенез окремих видів роду primula l. у культурі в умовах північного лісостепу україни
url https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/981
work_keys_str_mv AT pereboichukop ontomorphogenesisofsamespeciesofthegenusprimulalinthecultureinconditionsconditionsofthenorthernforeststeppeofukraine
AT pereboichukop ontomorfogenezokremihvidívroduprimulalukulʹturívumovahpívníčnogolísostepuukraíni