Горіх серцеподібний та г. айлантолистий (Juglans cordiformis Maхim., J. Ailantifolia Carr.) в умовах Лісостепу України: підсумки інтродукції та перспективи використання
Objective – to investigate the history of introduction of two species of nuts – Juglans cordiformis Maxim and J. ailantifolia Carr. in conditions of Forest-Steppe of Ukraine; to sum up the results of long-term purposeful introduction of these species in Forest-Steppe of Ukraine; to outline the prosp...
Gespeichert in:
| Datum: | 2019 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2019
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/987 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860144519333281792 |
|---|---|
| author | Aboimova, A.M. Levon, V.F. Doroshenko, O.K. |
| author_facet | Aboimova, A.M. Levon, V.F. Doroshenko, O.K. |
| author_sort | Aboimova, A.M. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-11-11T08:15:58Z |
| description | Objective – to investigate the history of introduction of two species of nuts – Juglans cordiformis Maxim and J. ailantifolia Carr. in conditions of Forest-Steppe of Ukraine; to sum up the results of long-term purposeful introduction of these species in Forest-Steppe of Ukraine; to outline the prospects of their use.
Material and methods. Subject of the research – perennial plantations of introduced species of the genus Juglans – J. cordiformis and J. ailantifolia. The studies were carried out according to the generally accepted methods in the collection plantings of the Department of dendrology of M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine and in the urban plantings of Kyiv.
Results. Wintering and drought tolerance J. cordiformis and J. ailantifolia was identified. Species J. ailantifolia less winter-hardy (34 points) and drought-resistant (23 points), compared with J. cordiformis (2 and 4 points, respectively). Analysis of the biochemical composition of the fruit confirmed the nutritional value of the nucleus J. cordiformis and J. ailantifolia. The fat content in the fruits of the studied species exceeds that in J. regia (62.8 and 61.4 % versus 58.4 %), the protein content in fruits of J. cordiformis is 43.1%, in fruits of J. ailantifolia – 41.2 %, which is three times more compared with J. regia.
Conclusions. Winter and drought resistance of J. ailantifolia (23 points) was lower compared to J. cordiformis (4 points). The study of the content of anthocyanins in the shoots showed that during a decrease in air temperature, the content of anthocyanins increases sharply. In J. cordiformis, the content of anthocyanins in winter is 522.67 and in J. ailantifolia – 378.95 mg/100 g of dry matter, confirming the results of visual observations on the scale of winter hardiness of S.Ya. Sokolov. This figure in J. cordiformis is 2 points (freeze the ends of shoots last year vegetation), and in J. ailantifolia 34 points (freeze shoots last year for the entire length, and sometimes freeze shoots last two years). J. cordiformis and J. ailantifolia can be used in the garden and park economy of the Forest-Steppe of Ukraine as valuable food plants. J. ailantifolia is particularly in need of additional moisture in the dry period and in the use of agronomic measures to increase its winter hardiness. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.3241245 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:48:14Z |
| format | Article |
| fulltext |
85ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2019, № 2: 85— 92
© О.М. АБОІМОВА, В.Ф. ЛЕВОН, О.К. ДОРОШЕНКО , 2019
https://doi.org/10.5281/zenodo.3241245
УДК 634.51:(581.522. 4 + 581.95] (477 : 292. 485)
О.М. АБОІМОВА, В.Ф. ЛЕВОН, О.К. ДОРОШЕНКО
Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
ГОРІХ СЕРЦЕПОДІБНИЙ ТА Г. АЙЛАНТОЛИСТИЙ
(JUGLANS CORDIFORMIS MAХIM., J. AILANTIFOLIA CARR.)
В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ: ПІДСУМКИ ІНТРОДУКЦІЇ
ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ
Мета — дослідити історію інтродукції двох видів горіха — Juglans cordiformis Maхim. та J. ailantifolia Carr. в умовах
Лісостепу України; підбити підсумки багаторічної цілеспрямованої інтродукції цих видів у Лісостепу України; окрес
лити перспективи їх використання.
Матеріал та методи. Предмет досліджень — багаторічні насадження інтродукованих видів роду Juglans — J . cor
diformis та J. ailantifolia. Дослідження проведено за загальноприйнятими методиками у колекційних насадженнях відді
лу дендрології Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України та міських насадженнях м. Києва.
Результати. Визначено зимо і посухостійкість J. cordiformis та J. ailantifolia. Вид J. ailantifolia менш зимостійкий
(34 бали) та посухостійкий (23 бали) порівняно з J. cordiformis (2 та 4 бали відповідно). Аналіз біохімічного складу
плодів підтвердив харчову цінність ядра J. cordiformis та J. ailantifolia. Вміст жиру в плодах досліджених видів пере
вищує такий у J. regia (62,8 і 61,4 % проти 58,4% ), вміст білка в плодах J. cordiformis становить 43,1 %, у пло дах
J. ailantifolia — 41,2 %, що втричі більше порівняно з J. regia.
Висновки. Посухостійкість J. ailantifolia (23 бали) виявилась нижчою порівняно з J. cordiformis (4 бали). Дослі
дження вмісту антоціанів у пагонах показало, що під час зниження температури повітря вміст антоціанів різко
збільшується. В J. cordiformis вміст антоціанів взимку становить 522,67 мг /100 г сухої речовини, а в J. ailantifolia —
378,95 мг/100 г сухої речовини, що підтверджує результати візуальних спостережень за шкалою зимостійкості
С.Я. Соколова. Цей показник в J. cordiformis оцінено 2 балами (підмерзають кінці пагонів минулого року вегетації), а
в J. ailantifolia — 3—4 балами (підмерзають пагони минулого року на всю довжину, іноді підмерзають пагони остан
ніх двох років). J. ailantifolia та J. cordiformis можна використовувати в садовопарковому господарстві Лісостепу
України як цінні харчові рослини. J. ailantifolia потребує додаткового зволоження у посушливий період та застосу
вання агрономічних заходів для підвищення його зимостійкості.
Ключові слова: інтродукція, інвентаризація, біохімічний склад плодів, біоекологічні особливості, абіотичні чин
ники, дендрометрична характеристика, антоціани.
Хоча загальний ареал представників роду Го
ріх (Juglans) досить великий, вони поширені
обмежено і фрагментарно в Європі та Азії —
від півден ної частини Балканського півостро
ва до пів ніч нозахідних Гімалаїв і далі через
Китай на схід до Японії, а також на невеликих
ділянках у районах Північної, Центральної та
Південної Америки.
З 1930х років ХХ ст. у США триває селек
ційна робота з виведення тонкошкаралупних
сортів. Цінність становлять не лише плоди
горіхів. Жителі Далекого Сходу використо
вують в їжу сік горіха серцеподібного (J. cor
diformis Maxim.) і г. айлантолистого (J. ailanti
folia Carr.).
У країнах Європи ці горіхи досить пошире
ні. Уперше вони були введені в культуру у
Франції голландським ботаніком Ф.Ф. Зі
больдом у 1886 р., у США — у 1860 р. [12].
В Україні культивують близько 10 видів.
Перші спроби масового вирощування горіха
серцеподібного зроблені в 1950х роках ХХ ст.
у Харківській області. В.І. Добровольский [12]
дійшов висновку, що культивувати г. серцепо
дібний можна в таких самих умовах, що і горіх
волоський (J. regia L.).
86 ISSN 16056574. Plant introduction, 2019, № 2
О.М. Абоімова, В.Ф. Левон, О.К. Дорошенко
Природний ареал видів поділяють на азій
ський і північноамериканський. До азійських
видів належать: J. cordiformis, J. ailantifolia, J. man
ds hurica Maxim., J. regia, до американських — J. ma
jor Torr., J. nigra L., J. rupestris Engelm., J. cinerea L.
Думки учених щодо видового складу роду
Горіх відрізняються (від 9 до 40 видів). Це
пов’язано з тим, що деякі учені вважають
окремі види формами, а інші навпаки. Так,
Juglans cordiformis Максимович визнає як ок
ремий вид, а Makino — як форму J. sieboldiana,
тобто J. ailantifolia [20].
J. cordiformis — дерево, яке досягає 20 м у висо
ту, з ажурною шатроподібною кроною. Лист ки
великі (50—100 см), з 11—15 парами зубчастих
листочків. Цвіте і плодоносить рясно. Жіночі
квітки з червоними рильцями зіб рані по 10—
20 шт. у довгі прямі звисаючі китиці на кінцях
гілок. Чоловічі сережки до 30 см зав довжки,
розташовані по 2—5 у пазухах листків. Плоди
по 8—12 шт. зібрані у китиці, зелені, опушені,
залозисті, серцеподібної форми, до 5 см у діа
метрі, гостроверхівкові. Культивують в Ук
раїні, Білорусі, Прибалтиці. У природі поши
рений на Курильських островах, о. Сахалін, у
гірських лісах Японії на островах Хонсю та
Хокайдо.
J. ailantifolia — дерево, яке досягає 20 м у ви
соту, 1,5 м у діаметрі. Крона ажурна, шатропо
дібна. Листки ростуть на кінцях гілок, великі,
чергові, непарнопірчастоскладні, 40—60 (100) см
завдовжки і 40 см завширшки, з коричневим,
за лозистоопушеним черешком, на якому роз
ташовано від 9 до 21 листочка, рідковолосис ті,
зверху — світлозелені, знизу — світліші, вкри ті
густішим рудуватим або жовтуватим опушен
ням. Рослина однодомна. Цвіте і плодоносить
рясно. Маточкові квітки по10—20 шт. зібрані
у довгі, прямі, звисаючі китиці на кінцях гі
лок. Приймочки малинового кольору. Тичин
кові сережки до 30 см завдовжки, розташовані
по 2—5 у пазухах листків. Плоди округлі або
яйцеподібні, до 5 см завдовжки, з волосистою,
клейкою поверхнею, до 20 шт. зібрані у зви
саючі китиці.
Поширений на Курильских островах (о. Ку
нашир), на півдні о. Сахалін, у гірських лісах
Японії (острови Хондо, Хоккайдо, Хонсю,
Кюсю та ін.), де росте у змішаних хвойних і
листяних угрупованнях.
Від 43° пн.ш. на о. Хоккайдо до 38 — 36° пд.ш.
на о. Хонсю на схилах гір розташовані хвойно
широколистяні та листопадні широколистяні
ліси, в яких природно зростають горіхи серце
подібний та айлантолистий. Кліматичні умови
цієї зони сприятливі для зростання листопад
них дерев з широкою листковою пластинкою.
Помірно континентальні повітряні маси при
носять опади з океанів (від 400 до 600 мм), пере
важно в теплу пору року. Середня температура
січня — 8—0 °C, липня — 20—24 °С.
Мета — дослідити історію інтродукції двох
видів горіха — J. cordiformis та J. ailantifolia в
умовах Лісостепу України; підбити підсумки
багаторічної цілеспрямованої інтродукції цих
видів у Лісостепу України; окреслити перспек
тиви їх використання.
Матеріал та методи
Об’єктом досліджень були два інтродукова
них види горіха — J. cordiformis та J. ailantifolia.
Предмет досліджень — багаторічні насаджен
ня цих видів у м. Києві. Біохімічні досліджен
ня проведено у Національному ботанічному
саду імені М.М. Гришка (НБС) НАН України.
Методи досліджень — загальноприйняті лісів
ничі та статистичні. Зимостійкість визначали
за 8бальною шкалою С.Я. Соколова (1957),
посухостійкість — за 6бальною шкалою
С.С. П’ят ницького (1961) та лабораторно
польовою методикою М.Д. Кушніренка (1975)
(обводненість і дефіцит вологи в листках,
водоутримувальну здатність листків).
Кількість антоціанів визначали фотоелек
троколориметричним методом за довжини
хвилі 530 нм з використанням спиртової ви
тяжки з гомогенату рослинної сировини, під
кисленої 3,5 % соляною кислотою (Кривен
цов, 1982).
Результати та обговорення
У м. Києві горіхи серцеподібний і айланто
листий вирощують у НБС у колекційних на
садженнях дендрарію з 1950х років ХХ ст.
87ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2019, № 2
Горіх серцеподібний та г. айлантолистий (Juglans cordiformis Maxim., J. ailantifolia Carr.) в умовах Лісостепу...
(рис. 1). Масштабні алейні та групові посадки
цих видів розташовані у насадженнях Вистав
кового центру (ВЦ).
За результатами інвентаризації встановлено
дендрометричні показники рослин (табл. 1).
В умовах Києва при обстеженні дерев уста
новлено, що інтродуковані J. cordiformis та
J. ailantifolia досягли репродуктивної фази роз
витку. Врожай щорічний. За 6бальною шка
лою Каппера — 5—6 балів. Фенологічні ритми
Таблиця 1. Дендрометрична характеристика насаджень горіха у Виставковому центрі
і Національному ботанічному саду імені М.М. Гришка НАН України
Table 1. Dendrometric characteristic of Juglans plantings in Exhibition Centre
and M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
Вид
Походження посадкового
матеріалу
Рік інтродукції Вік, роки Висота, м
Діаметр
стовбура, см
ВЦ НБС ВЦ НБС ВЦ НБС ВЦ НБС ВЦ НБС
J. cordiformis Місцева
репродук
ція
Місцева ре
продукція
1950 1957 67 60 14 12 45 40
J. ailantifolia Невідоме Українська
сільськогос
подарська
академія
1960 1960 57 57 12 13,5 50 55
a b c
d e f
Рис. 1. Суцвіття та плоди горіхів: a — тичинкові суцвіття J. ailantifolia; b — маточкові суцвіття J. ailantifolia; c —
плоди J. cordiformis, які дозрівають; d — плоди J. ailantifolia, які дозрівають; e — плоди J. cordiformis; f — плоди
J. ailantifolia
Fig. 1. Inflorescences and fruits of Juglans: a — male inflorescences of J. ailantifolia; b — female inflorescences of
J. ailantifolia; c — ripening fruits of J. cordiformis; d — ripening fruits of J. ailantifolia; e — fruits of J. cordiformis; f —
fruits of J. ailantifolia
88 ISSN 16056574. Plant introduction, 2019, № 2
О.М. Абоімова, В.Ф. Левон, О.К. Дорошенко
Також було досліджено вміст антоціанів у
пагонах у період завершення вегетації, зимово
го спокою та виходу зі стану спокою (рис. 2).
Результати досліджень показали, що під час
зниження температури повітря вміст антоці
анів різко збільшується, що свідчить про їх
роль як стресових метаболітів. У J. cordifor
mis вміст антоціанів становив у середньому
522,67 мг/100 г сухої речовини, у J. ailantifolia —
378,95 мг/100 г сухої речовини, що підтвер
джує результати візуальних спостережень за
шкалою С.Я. Соколова.
Таким чином, за результатами візуального
визначення морозостійкості (Соколов, 1957),
підтвердженими вмістом антоціанів у паго
нах, встановлено, що J. cordiformis більш зи
мостійкий порівняно з J. ailantifolia.
З огляду на те, що в Україні спостерігається
тенденція до антициклональної погоди з трива
лими бездощовими періодами, високими темпе
ратурами і сухістю повітря, доцільність вив чення
посухостійкості рослин роду Juglans, які ростуть
в умовах природного зволоження без додатково
го поливу, є актуальною, оскільки в літературі
немає узагальнених даних щодо посухо стійкості
досліджуваних видів рослин. Відбір листків про
водили протягом трьох літніх місяців — у період
найбільшого напруження водного режиму.
500
400
300
200
100
0
C
on
te
n
t
of
a
n
to
cy
an
in
s,
m
g/
10
0
g
o
f d
ry
m
at
te
r
1 2
Завершення вегетації
Зимовий спокій
Вихід зі стану спокою
Рис. 2. Вміст антоціанів у пагонах представників роду
Juglans: 1 — J. ailantifolia; 2 — J. cordiformis
Fig. 2. The content of anthocyanins in sprouts of repre
sentatives of the genus Juglans: 1 — J. ailantifolia; 2 —
J. cordiformis
Таблиця 2. Показники водного режиму листків представників роду Juglans
Table 2. Indicators of water regime of leaves of representatives of the genus Juglans
Вид
Втрата води листками
через 1 год після збору, %
Втрата води листками
через 4 год після збору, %
Втрата води листками
через 24 год після збору, %
J. ailantifolia 5,0 13,0 46,0
J. cordiformis 1,4 12,0 26,0
Таблиця 3. Стійкість до абіотичних чинників представників роду роду Juglans, бал
Table 3. Resistance to abiotic factors of representatives of the genus Juglans, points
Показник
Вид
J. cordiformis J. ailantifolia
Зимостійкість 2 34
Посухостійкість 4 23
рослин зазначених видів відповідають вегета
ційному періоду в регіоні: J. ailantifolia — 197
днів, J. cordiformis — 203 дні.
Зимостійкість J. cordiformis становила 2 бали
(підмерзають кінці пагонів минулого року ве
гетації), J. ailantifolia — 34 бали (підмерзають
пагони минулого року на всю довжину, іноді
підмерзають пагони останніх двох років). Де
рева J. cordiformis та J. ailantifolia формують
один, іноді — два стовбури. Трап ляються мо
розобоїни на стовбурах, в J. аilan ti folia — вони
значніші та глибші.
89ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2019, № 2
Горіх серцеподібний та г. айлантолистий (Juglans cordiformis Maxim., J. ailantifolia Carr.) в умовах Лісостепу...
Таблиця 4. Біохімічна та якісна характеристика плодів представників роду Juglans
Table 4. Biochemical and qualitative characteristics of fruits of representatives of the genus Juglans
Місце
зростання
Вид
Маса
плоду, г
Товщина
перикарпію,
мм
Маса пери
карпію, г
Вміст
ядра,%
Маса
ядра, г
Вміст
ліпідів,%
Вміст
білка, %
НБС J. ailantifolia 4,8 2,0 3,5 23,0 1,3 62,8 41,2
J. cordiformis 5,0 2,1 3,2 37,0 1,8 60,2 43,1
J. regia 12,0 1,5 6,0 40.0 5,7 59,5 11,0
ВЦ J. ailantifolia 5,8 2,2 4,2 22,5 1,6 60,1 40,1
J. cordiformis 5,4 1,5 3,1 38,0 2,3 61,4 41,1
J. regia 13,0 1,1 5,0 35,0 7,7 58,4 15,0
Адаптивний потенціал до посухи видів роду
Juglans визначали за методикою Кушніренко
(1975). Застосовано лабораторнопольові ме
тоди оцінки посухостійкості.
Обводненість листків у J. ailantifolia в серед
ньому становила 71,0 %, у J. cordiformis — 27,8 %.
Це свідчить про те, що J. ailantifolia потребує
більше вологи, ніж J. cordiformis.
Дефіцит води в листках J. ailantifolia в серед
ньому становив 12,5 %, у J. cordiformis — 10, 4 %.
Таким чином, J. ailantifolia потребує більшої
кількості води порівняно з J. cordiformis.
Вивчено водний режим листків (табл. 2).
За 24 год в J. ailantifolia втрата води станови
ла 46 % від первинного показника, у J. cordifor
mis — 26 %. Це свідчить про те, що випарову
вання вологи листками J. ailantifolia відбува
ється вдвічі швидше порівняно з J. cor di formis.
Результати лабораторнопольових до слі джень
підтверджено візуальними спостереженнями
з використанням шкали С.С. П’ят ницького.
Посухостійкість J. ailantifolia (2—3 бали) вияви
лася нижчою порівняно з J. cordiformis (4 бали).
При вивченні посухостійкості та зимостій
кості встановлено, що J. cordiformis є стійкі
шим до абіотичних чинників в умовах Лісо
степу порівняно з J. ailantifolia (табл. 3).
У зв’язку з тим, що плоди J. cordiformis та
J. ailantifolia є їстівними, а рослини плодоно
сять щорічно, проведено їх якісний та біохі
мічний аналіз порівняно з J. regia (табл. 4).
Найменшу масу плодів зафіксовано в J. ailan
tifolia (4,8 г), а найбільшу — в J. regia (13,0 г),
найменшу товщину перикарпію — в J. regia
(1,1 мм), найбільшу — в J. ailantifolia (2,2 мм),
найбільший вміст ядра — в J .cordiformis (40,0 %),
найменший — в J. ailantifolia (22, 5 %).
Вивчення біохімічного складу горіхів J. cor
diformis, J. ailantifolia та J. regia проведено в
НБС. Установлено, що за вмістом жиру вони
відрізняються незначно, найбільша його кіль
кість — у ядрі горіхів айлантолистого та сер
цеподібного — 62,8 і 61,4 %. Вміст білка у J. cor
diformis становить у середньому 43,1 %, у J. ailan
tifolia — до 41,2 %, що втричі більше порівняно
з J. regia. Отримані нами результати узгоджу
ються з літературними даними [20], які під
тверджують харчову цінність плодів досліджу
ваних видів. В університеті м. Торонто (Кана
да) проведено біохімічні дослідження плодів
горіхів серцеподібного та айлантолистого.
З’ясувалося, що порівняно з J. regia ядро J. cordi
formis та J. ailantifolia містить утричі більше
білка.
Висновки
Інтродукцію горіха серцеподібного та айлан
толистого в Лісостепу України розпочато в
1950х роках ХХ ст.
Обводненість листків у J. ailantifolia в серед
ньому становила 71 %, у J. cordiformis — 27,8 %,
тобто J. ailantifolia потребує більше вологи, ніж
J. cordiformis. Дефіцит води в листках J. ailantifo lia
в середньому становив 12,5 %, а в J. cordiformis —
10,4 %. Це свідчить про те, що J. ailantifolia
потребує більшої кількості води порівняно з
90 ISSN 16056574. Plant introduction, 2019, № 2
О.М. Абоімова, В.Ф. Левон, О.К. Дорошенко
J. cordiformis. За 24 год у J. ailantifolia втрата води
становила 46 % від первинного показника, у J.
cordiformis — 26 %, тобто випаровування воло
ги листками J. ailantifolia відбувається вдвічі
швидше порівняно з J. cordiformis. Результати
ла бо ра торнопольових досліджень підтвер дже
ні візуальними спостереженнями з викорис
танням шкали С.С. П’ятницького. Посухо
стій кість J. ailantifolia (2—3 бали) виявилася
нижчою порівняно з J. cordiformis (4 бали).
Дослідження вмісту антоціанів у пагонах
виявило, що під час зниження температури
повітря вміст антоціанів різко збільшується: в
J. cordiformis — до 522,67 мг/100 г сухої речо
вини, у J. ailantifolia — 378,95 мг/100 г сухої
речовини, що підтверджує результати візуаль
них спостережень за шкалою С.Я. Соколова:
в J. cordiformis підмерзають кінці пагонів ми
нулого року вегетації, а в J. ailantifolia — пагони
минулого року на всю довжину, іноді — паго
ни останніх двох років. Це дає підставу вико
ристовувати антоціани як біохімічні мар кери
рівня адаптованості досліджуваних видів.
За результатами візуального визначення
морозостійкості (Соколов, 1957) виявилося,
що J. ailantifolia менш зимостійкий (3—4 бали)
порівняно з J. cordiformis (2 бали).
Аналіз біохімічного складу плодів підтвердив
харчову цінність ядра J. cordiformis та J. ailan tifolia.
За вмістом жиру вони відрізняються незнач
но, найбільша його кількість в ядрі го ріхів
айлантолистого та серцеподібного — 62,8 і
61,4 % проти 58,4 % у J. regia. Вміст білка у J. cor
diformis становить 43,1 %, у J. ailantifolia —
41,2 %, що втричі більше порівняно з J. regia.
Найбільший вихід ядра — в J. cordiformis (40,0 %
проти 22,5 % в J. ailantifo lia).
Досліджені види є цінними рослинами як для
озеленення міст, так і для харчової промисло
вості. За результатами багаторічних інтродукцій
них випробувань установлено, що J. ailantifolia в
умовах Лісостепу України менш перспективний
(потребує додаткового зволоження в посушли
вий період та застосування агрономічних заходів
для підвищення його зимостійкості), ніж J. cor
diformis, який виявився стійкішим до абіотичних
чинників.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Атрохин В.Г. Древесные породы мира. Древес
ные породы СССР / В.Г. Атрохин. — М.: 1982. —
Т. 3. — 264 с.
2. Бурда Р.И. Спонтанное расселение видов Juglans L.
в лесах и парках Киева / Р.И. Бурда, С.Н. Конякин //
Рос. журн. биол. инвазий. — 2018. — № 1.— С. 2—17.
3. Гриценко И.Ф. Морозоустойчивость, засухоустой
чивость и сезонное развитие древесных и кустар
никовых пород в Донбассе / И.Ф. Гриценко //
Лесн. хозво. — 1953. — № 8. — С. 41—48.
4. Гроздова Н.Б. Деревья, кустарники и лианы /
Н.Б. Гроздова, В.И. Некрасов, Д.А. ГлобаМи хай
ленко. — М.: Лесн. промсть, 1986. — 265 с.
5. Дорошенко А.К. Некоторые итоги интродукции
ви дов рода Орех в ЦРБС АН УССР / А.К. Доро
шенко // Интродукция и акклиматизация деревьев
и кустарников, выращивание новых сортов. — К.:
Наук. думка, 1989. — С. 28—31.
6. Дорошенко А.К. Характер и степень зимних по
вреждений орехов, интродуцированных в ЦРБС
АН УССР / А.К. Дорошенко // Интродукция и
акклиматизация растений. — 1991. — Вып. 15. —
С. 21— 23.
7. Дорошенко О.К. Перспективи використання інт
ро дуцентів, пошкоджених низькими температу
рами, в ландшафтних композиціях / О.К. Доро
шенко // Бюл. держ. Нікіт. ботан. саду. — 1999. —
Вип. 81. — С. 36—38.
8. Каппер В.Г. Об организации ежегодных система
тических наблюдений над плодоношением дре
весных пород / В.Г. Каппер // Тр. по лесн. опыт
ному делу. — Л., 1930. — Вып. 8. — С. 103—135.
9. Конечная Г.Ю. Сем. 58. Juglandaceae A. Rich. ex
Kunth — Ореховые / Г.Ю. Конечная // Конспект
флоры Восточной Европы / Под ред. Н.Н. Цвеле
ва. — СПб.; М.: Товарищество научных изданий
КМК, 2012. — Т. 1. — С. 190—192.
10. Кривенцов В.И. Методические рекомендации по ана
лизу плодов на биохимический состав / В.И. Кри
венцов. — Ялта, 1982. — 21 c.
11. Кушниренко М.Д. Методы оценки засухоустой чи во
сти плодовых растений / М.Д. Кушниренко, Г.П. Кур
чатова, Е.В. Крюкова. — Кишинев: Штиинца, 1975. —
С. 7—9.
12. Пятницкий С.С. Практикум по лесной селекции /
С.С. Пятницкий. — М.: Сельхозиздат, 1961. — 271 с.
13. Савельева Л.С. Устойчивость деревьев и кустарни
ков в защитных лесных насаждениях / Л.С. Саве
льева. — М.: Лесн. промсть, 1975. — 168 с.
14. Соколов С.Я. Современное состояние теории ак
климатизации и интродукции растений / С.Я. Со
колов // Интродукция растений и зеленое строи
тельство. — М., Л.: Издво АН СССР, 1957. —
Вып. 5. — С. 9—32.
91ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2019, № 2
Горіх серцеподібний та г. айлантолистий (Juglans cordiformis Maxim., J. ailantifolia Carr.) в умовах Лісостепу...
15. Molecular phylogeny of Juglans (Juglandaceae): a bioge
ographic perspective / M.K., Aradhya, D. Potter, F. Gao,
C.J. Simon // Tree Genetics & Genomes. — 2007. —
Vol. 3. — P. 363—378.
16. Rehder A. Manual of cultivated trees and shrubs hardy
in North America / A. Rehder. — New York, 1949. —
996 p.
17. http://proxima.net.ua/karta_klimaticheskih_zon_i_
grun tov_ukraini.html
18. http://www.activestudy.info/orexzibolda/
19. moregeo.com/indeх/post/id/42
20. http://www.portalostranah.ru/view.php?id=78
21. milenki.ru/yarmarka/orech—i—dub/orekh—serdtse
vidnyj
Рекомендували С.В. Клименко, Н.Я. Левчик
Надійшла 05.11.2018
REFERENCES
1. Atrokhin, V.G. (1982), Drevesnyye porody mira. Dre
vesnyye porody SSSR. [Wood species of the world.
Wood species of the USSR]. Moskow, vol. 3, 264 p.
2. Burda, R.I. and Konyakin, S.N. (2018), Spontannoye
rasseleniye vidov Juglans L. v lesakh i parkakh Kieva
[Spontaneous settlement of Juglans L. species in forests
and parks of Kyiv]. Rossiyskiy Zhurnal Biolo gi cheskikh
Invaziy [Rus. J. Biol. Invasions], N 1, pp. 2—17.
3. Gritsenko, I.F. (1953), Morozoustoychivost, zasukho
ustoychivost i sezonnoye razvitiye drevesnykh i kus
tarnikovykh porod v Donbasse [Frost resistance, drought
resistance and seasonal development of wood and
shrub species in Donbas]. Lesn. khozvo [Forestry].
N 8, pp. 41—48.
4. Grozdova, N.B., Nekrasov, V.I. and GlobaMikhaylen
ko D.A. (1986), Derevya, kustarniki i liany. [Trees,
bushes and creepers]. Moskow: Lesn. promst, 265 p.
5. Doroshenko, A.K. (1989), Nekotoryye itogi introdukt
sii vidov roda Orekh v CRBS AN USSR [Some results
of the introduction of species of the genus Juglans in
the Central Republic Botanical Garden of the Acade
my of Sciences of the Ukrainian SSR]. Introduktsiya i
akklimatizatsiya derevyev i kustarnikov, vyrashchiv
aniye novykh sortov. [Introduction and acclimatiza
tion of trees and shrubs, cultivation of new varieties].
Kyiv: Nauk. dumka, pp. 28—31.
6. Doroshenko, A.K. (1991), Kharakter i stepen zimnikh
povrezhdeniy orekhov, introdutsirovannykh v TSRBS
AN USSR [Nature and degree of winter damage to
nuts introduced into the Central Republic Botanical
Garden of the Ukrainian SSR]. Introduktsiya i akkli
matizatsiya rasteniy [Introduction and acclimatization
of plants], vol. 15, pp. 21—23.
7. Doroshenko, O.K. (1999), Perspektyvy vykorystannya
int rodutsentiv, poshkodzhenykh nyzkymy temperatu
ramy v landshaftnykh kompozytsiyakh [Prospects for
using introducts damaged by low temperatures in land
scape compositions]. Byul. Derzh. Nikit. Botan. Sadu
[Bulletin of the State Nikitsky Botanical Garden],
vol. 81, pp. 36—38.
8. Kapper, V.G. (1930), Ob organizatsii yezhegodnykh
sistematicheskikh nablyudeniy nad plodonosheniyem
drevesnykh porod [On the organization of annual sys
tematic observations on the fruiting of tree species]
Tr. po lesn. Opytnomu delu [Works on forest pilot busi
ness]. Leningrad, vol. 8, pp. 103—135.
9. Konechnaya, G.Yu. (2012), Sem. 58. Juglandaceae A.
Rich. ex Kunth — Orekhovyye Konspekt flory Vos
tochnoy Yevropy. [Fam. 58. Juglandaceae A. Rich. ex
Kunth — Nuts Abstract of the flora of Eastern Europe]
Pod red. N.N. Tsveleva. SPb.; M.: Tovarishchestvo
nauchnykh izdaniy KMK, vol.1, pp. 190—192.
10. Kriventsov, V.I. (1982), Metodicheskie rekomendacii
po analizu plodov nabiohimicheskij sostav [Methodi
cal recommendations on the analysis of fruits on bio
chemical structure]. Yalta, 21 p.
11. Kushnirenko, M.D., Kurchatova, Ye. and Kryukova, V.
(1975), Metody otsenki zasukhoustoychivosti plodo
vykh rasteniy [Methods for assessing the drought toler
ance of fruit plants]. Kishinev: Shtiintsa, pp. 7—9.
12. Pyatnitskiy, S.S. (1961), Praktikum po lesnoy se lek cii
[Workshop on forest selection]. M.: Selkhozizdat,
271 p.
13. Savelyeva, L.S. (1975), Ustoychivost derevyev i kus
tarnikov v zashchitnykh lesnykh nasazhdeniyak [Sus
tainability of trees and shrubs in protective forest plan
tations]. Moskow: Lesn. promst, 168 p.
14. Sokolov, S.Ya. (1957), Sovremennoye sostoyaniye teo rii
akklimatizatsii i introduktsii rasteniy. [The present sta
te of the theory of acclimatization and introduction of
plants]. Introduktsiya rasteniy i zelenoye stroitelstvo
[Plant introduction and greenbuilding]. Moskow; Le
ningrad: izdvo AN SSSR, vol. 5, pp. 9—32.
15. Aradhya, M.K, Potter, D., Gao, F. and Simon, C.J. (2007),
Molecular phylogeny of Juglans (Juglandaceae): a bio
geo graphic perspective. Tree Genetics & Genomes,
vol. 3, pp. 363—378.
16. Render, A. (1949), Manual of cultivated trees and
shrubs hardy in North America. NewYork, 996 p.
17. http://proxima.net.ua/karta_klimaticheskih_zon_i_
grun tov_ukraini.html
18. http://www.activestudy.info/orexzibolda/
19. moregeo.com/indeх/post/id/42
20. http://www.portalostranah.ru/view.php?id=78
21. milenki.ru/yarmarka/orech—i—dub/orekh—serdtse
vidnyj
Recommended
by S.B. Klymenko, N.Ya. Levchyk
Received 05.11.2018
92 ISSN 16056574. Plant introduction, 2019, № 2
О.М. Абоімова, В.Ф. Левон, О.К. Дорошенко
А.Н. Абоимова, В.Ф. Левон, А.К. Дорошенко
Национальный ботанический сад
имени Н.Н. Гришко НАН Украины,
Украина, г. Киев
ОРЕХ СЕРДЦЕВИДНЫЙ
И О. АЙЛАНТОЛИСТНЫЙ (JUGLANS
CORDIFORMIS MAХIM., J. AILANTIFOLIA CARR.):
ИТОГИ ИНТРОДУКЦИИ И ПЕРСПЕКТИВЫ
ИСПОЛЬЗОВАНИЯ
Цель — исследовать историю интродукции двух видов
ореха — Juglans cordiformis Maхim и J. ailantifolia Carr. в ус
ловиях Лесостепи Украины; подвести итоги многолет ней
целенаправленной интродукции этих видов в Лесостепи
Украины; очертить перспективы их использования.
Материал и методы. Предмет исследований —
многолетние насаждения интродуцированных видов
рода Juglans — J. cordiformis и J. ailantifolia. Исследова
ние проведено по общепринятым методикам в коллек
ционных насаждениях отдела дендрологии Нацио
нального ботанического сада имени Н.Н. Гришко
НАН Украины и городских насаждениях г. Киева.
Результаты. Определена зимо и засухоустойчи
вость J. cordiformis и J. ailantifolia. Вид J. ailantifolia ме
нее зимостойкий (3—4 балла) и засухоустойчивый
(2—3 балла) по сравнению с J. cordiformis (2 и 4 балла
соответственно). Анализ биохимического состава пло
дов подтвердил пищевую ценность ядра J. cordiformis
и J. ailantifolia. Содержание жира в плодах исследо
ванных видов превышает такое у J. regia (62,8 и 61,4 %
против 58,4 %), содержание белка в плодах J. cordifor
mis составляет 43,1 %, в плодах J. ailantifolia — 41,2 %,
что втрое больше по сравнению с J. regia.
Выводы. Засухоустойчивость J. ailantifolia (23 бал
ла) оказалась ниже по сравнению с J. cordiformis (4 бал
ла). Исследование содержания антоцианов в побегах
показало, что во время снижения температуры воз
духа содержание антоцианов резко увеличивается. У
J. cordiformis содержание антоцианов зимой составля
ет 522,67 мг/100 г сухого вещества, а у J. ailantifolia —
378,95 мг/100 г сухого вещества, что подтверждает
результаты визуальных наблюдений по шкале зимо
стойкости С.Я. Соколова. Этот показатель у J. cordi
formis оценен 2 баллами (подмерзают концы побегов
прошлого года вегетации), а у J. ailantifolia — 3—4 бал
лами (подмерзают побеги прошлого года на всю длину,
а иногда — побеги последних двух лет). J. ailantifolia и
J. cordiformis можно использовать в са довопар ковом
хозяйстве Лесостепи Украины как цен ные пище
вые растения. J. ailantifolia требует дополнительного
увлажнения в засушливый период и применения аг
рономических мероприя тий для повышения его зи
мостойкости.
Ключевые слова: интродукция, инвентаризация, био
химический состав плодов, биоэкологические особен
ности, абиотические факторы, дендрометрическая ха
рактеристика, антоцианы.
O.M. Aboimova, V.F. Levon, О.К. Doroshenko
M.M. Gryshko National Botanical Garden,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Kyiv
THE JUGLANS CORDIFORMIS MAXIM.
AND J. AILANTIFOLIA CARR. IN CONDITIONS
OF FORESTSTEPPE OF UKRAINE: RESULTS
OF INTRODUCTION AND PROSPECTS OF USE
Objective — to investigate the history of introduction of two
species of nuts — Juglans cordiformis Maxim and J. ailanti
folia Carr. in conditions of ForestSteppe of Uk raine; to sum
up the results of longterm purposeful introduction of
these species in ForestSteppe of Uk raine; to outline the
prospects of their use.
Material and methods. Subject of the research — pe
rennial plantations of introduced species of the genus Jug
lans — J. cordiformis and J. ailantifolia. The studies were
carried out according to the generally accepted methods
in the collection plantings of the Department of dendrol
ogy of M.M. Gryshko National Botanical Garden of the
NAS of Ukraine and in the urban plantings of Kyiv.
Results. Wintering and drought tolerance J. cordiformis
and J. ailantifolia was identified. Species J. ailantifolia
less win terhardy (3—4 points) and droughtresistant
(2—3 points), compared with J. cordiformis (2 and 4 points,
respectively). Analysis of the biochemical composition of
the fruit confirmed the nutritional value of the nucleus
J. cordiformis and J. ailantifolia. The fat content in the
fruits of the studied species exceeds that in J. regia (62.8
and 61.4 % versus 58.4 %), the protein content in fruits of
J. cordiformis is 43.1%, in fruits of J. ailantifolia — 41.2 %,
which is three times more compared with J. regia.
Conclusions. Winter and drought resistance of J. ailan
tifolia (23 points) was lower compared to J. cordiformis
(4 points). The study of the content of anthocyanins in
the shoots showed that during a decrease in air tempera
ture, the content of anthocyanins increases sharply. In J. cor
diformis, the content of anthocyanins in winter is 522.67
and in J. ailantifolia — 378.95 mg/100 g of dry matter, con
firming the results of visual observations on the scale of
winter hardiness of S.Ya. Sokolov. This index in J. cordi
formis is 2 points (freeze the ends of shoots last year vegeta
tion), and in J. ailantifolia 3—4 points (freeze shoots last
year for the entire length, and sometimes freeze shoots last
two years). J. cordiformis and J. ailantifolia can be used in
the garden and park economy of the ForestSteppe of Uk
raine as valuable food plants. J. ailantifolia is particularly in
need of additional moisture in the dry period. The use of
agronomic measures to increase its winter hardiness.
Key words: introduction, inventory, biochemical composi
tion of fruits, bioecological features, abiotic factors, den
drometric characteristics, anthocyanins.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-987 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:48:14Z |
| publishDate | 2019 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/4e/8e71d1c253e30fd5c9d1eeeb5acb8c4e.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-9872019-11-11T08:15:58Z The Juglans cordiformis Maxim. and J. ailantifolia Carr. inconditions of Forest-Steppe of Ukraine: results of introduction and prospects of use Горіх серцеподібний та г. айлантолистий (Juglans cordiformis Maхim., J. Ailantifolia Carr.) в умовах Лісостепу України: підсумки інтродукції та перспективи використання Aboimova, A.M. Levon, V.F. Doroshenko, O.K. Objective – to investigate the history of introduction of two species of nuts – Juglans cordiformis Maxim and J. ailantifolia Carr. in conditions of Forest-Steppe of Ukraine; to sum up the results of long-term purposeful introduction of these species in Forest-Steppe of Ukraine; to outline the prospects of their use. Material and methods. Subject of the research – perennial plantations of introduced species of the genus Juglans – J. cordiformis and J. ailantifolia. The studies were carried out according to the generally accepted methods in the collection plantings of the Department of dendrology of M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine and in the urban plantings of Kyiv. Results. Wintering and drought tolerance J. cordiformis and J. ailantifolia was identified. Species J. ailantifolia less winter-hardy (34 points) and drought-resistant (23 points), compared with J. cordiformis (2 and 4 points, respectively). Analysis of the biochemical composition of the fruit confirmed the nutritional value of the nucleus J. cordiformis and J. ailantifolia. The fat content in the fruits of the studied species exceeds that in J. regia (62.8 and 61.4 % versus 58.4 %), the protein content in fruits of J. cordiformis is 43.1%, in fruits of J. ailantifolia – 41.2 %, which is three times more compared with J. regia. Conclusions. Winter and drought resistance of J. ailantifolia (23 points) was lower compared to J. cordiformis (4 points). The study of the content of anthocyanins in the shoots showed that during a decrease in air temperature, the content of anthocyanins increases sharply. In J. cordiformis, the content of anthocyanins in winter is 522.67 and in J. ailantifolia – 378.95 mg/100 g of dry matter, confirming the results of visual observations on the scale of winter hardiness of S.Ya. Sokolov. This figure in J. cordiformis is 2 points (freeze the ends of shoots last year vegetation), and in J. ailantifolia 34 points (freeze shoots last year for the entire length, and sometimes freeze shoots last two years). J. cordiformis and J. ailantifolia can be used in the garden and park economy of the Forest-Steppe of Ukraine as valuable food plants. J. ailantifolia is particularly in need of additional moisture in the dry period and in the use of agronomic measures to increase its winter hardiness. Мета – дослідити історію інтродукції двох видів горіха – Juglans cordiformis Maхim. та J. ailantifolia Carr. в умовах Лісостепу України; підбити підсумки багаторічної цілеспрямованої інтродукції цих видів у Лісостепу України; окреслити перспективи їх використання. Матеріал та методи. Предмет досліджень – багаторічні насадження інтродукованих видів роду Juglans – J . cordiformis та J. ailantifolia. Дослідження проведено за загальноприйнятими методиками у колекційних насадженнях відділу дендрології Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України та міських насадженнях м. Києва. Результати. Визначено зимо- і посухостійкість J. cordiformis та J. ailantifolia. Вид J. ailantifolia менш зимостійкий (3–4 бали) та посухостійкий (2–3 бали) порівняно з J. cordiformis (2 та 4 бали відповідно). Аналіз біохімічного складу плодів підтвердив харчову цінність ядра J. cordiformis та J. ailantifolia. Вміст жиру в плодах досліджених видів перевищує такий у J. regia (62,8 і 61,4 % проти 58,4% ), вміст білка в плодах J. cordiformis становить 43,1 %, у плодах J. ailantifolia – 41,2 %, що втричі більше порівняно з J. regia. Висновки. Посухостійкість J. ailantifolia (2–3 бали) виявилась нижчою порівняно з J. cordiformis (4 бали). Дослідження вмісту антоціанів у пагонах показало, що під час зниження температури повітря вміст антоціанів різко збільшується. В J. cordiformis вміст антоціанів взимку становить 522,67 мг / 100 г сухої речовини, а в J. ailantifolia – 378,95 мг/100 г сухої речовини, що підтверджує результати візуальних спостережень за шкалою зимостійкості С.Я. Соколова. Цей показник в J. cordiformis оцінено 2 балами (підмерзають кінці пагонів минулого року вегетації), а в J. ailantifolia – 3–4 балами (підмерзають пагони минулого року на всю довжину, іноді підмерзають пагони останніх двох років). J. ailantifolia та J. cordiformis можна використовувати в садово-парковому господарстві Лісостепу України як цінні харчові рослини. J. ailantifolia потребує додаткового зволоження у посушливий період та застосування агрономічних заходів для підвищення його зимостійкості. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2019-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/987 10.5281/zenodo.3241245 Plant Introduction; Vol 82 (2019); 85-92 Інтродукція Рослин; Том 82 (2019); 85-92 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377520 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/987/948 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Aboimova, A.M. Levon, V.F. Doroshenko, O.K. Горіх серцеподібний та г. айлантолистий (Juglans cordiformis Maхim., J. Ailantifolia Carr.) в умовах Лісостепу України: підсумки інтродукції та перспективи використання |
| title | Горіх серцеподібний та г. айлантолистий (Juglans cordiformis Maхim., J. Ailantifolia Carr.) в умовах Лісостепу України: підсумки інтродукції та перспективи використання |
| title_alt | The Juglans cordiformis Maxim. and J. ailantifolia Carr. inconditions of Forest-Steppe of Ukraine: results of introduction and prospects of use |
| title_full | Горіх серцеподібний та г. айлантолистий (Juglans cordiformis Maхim., J. Ailantifolia Carr.) в умовах Лісостепу України: підсумки інтродукції та перспективи використання |
| title_fullStr | Горіх серцеподібний та г. айлантолистий (Juglans cordiformis Maхim., J. Ailantifolia Carr.) в умовах Лісостепу України: підсумки інтродукції та перспективи використання |
| title_full_unstemmed | Горіх серцеподібний та г. айлантолистий (Juglans cordiformis Maхim., J. Ailantifolia Carr.) в умовах Лісостепу України: підсумки інтродукції та перспективи використання |
| title_short | Горіх серцеподібний та г. айлантолистий (Juglans cordiformis Maхim., J. Ailantifolia Carr.) в умовах Лісостепу України: підсумки інтродукції та перспективи використання |
| title_sort | горіх серцеподібний та г. айлантолистий (juglans cordiformis maхim., j. ailantifolia carr.) в умовах лісостепу україни: підсумки інтродукції та перспективи використання |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/987 |
| work_keys_str_mv | AT aboimovaam thejuglanscordiformismaximandjailantifoliacarrinconditionsofforeststeppeofukraineresultsofintroductionandprospectsofuse AT levonvf thejuglanscordiformismaximandjailantifoliacarrinconditionsofforeststeppeofukraineresultsofintroductionandprospectsofuse AT doroshenkook thejuglanscordiformismaximandjailantifoliacarrinconditionsofforeststeppeofukraineresultsofintroductionandprospectsofuse AT aboimovaam goríhsercepodíbnijtagajlantolistijjuglanscordiformismahimjailantifoliacarrvumovahlísostepuukraínipídsumkiíntrodukcíítaperspektivivikoristannâ AT levonvf goríhsercepodíbnijtagajlantolistijjuglanscordiformismahimjailantifoliacarrvumovahlísostepuukraínipídsumkiíntrodukcíítaperspektivivikoristannâ AT doroshenkook goríhsercepodíbnijtagajlantolistijjuglanscordiformismahimjailantifoliacarrvumovahlísostepuukraínipídsumkiíntrodukcíítaperspektivivikoristannâ AT aboimovaam juglanscordiformismaximandjailantifoliacarrinconditionsofforeststeppeofukraineresultsofintroductionandprospectsofuse AT levonvf juglanscordiformismaximandjailantifoliacarrinconditionsofforeststeppeofukraineresultsofintroductionandprospectsofuse AT doroshenkook juglanscordiformismaximandjailantifoliacarrinconditionsofforeststeppeofukraineresultsofintroductionandprospectsofuse |