Олександр фон Гумбольдт – основоположник фітогеографії (до 250-річчя від дня народження)
Objective – to elucidate of life way, contribution to foundation and development of phytogeography, plant introduction and conservation of phytodiversity eminent German geographer and naturalist Alexander von Humboldt. Material and methods. Analysis of Humboldt’s scientific works and publications ab...
Gespeichert in:
| Datum: | 2019 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2019
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/988 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: | |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860144519300775936 |
|---|---|
| author | Melnyk, V.I. |
| author_facet | Melnyk, V.I. |
| author_sort | Melnyk, V.I. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-11-11T08:15:58Z |
| description | Objective – to elucidate of life way, contribution to foundation and development of phytogeography, plant introduction and conservation of phytodiversity eminent German geographer and naturalist Alexander von Humboldt.
Material and methods. Analysis of Humboldt’s scientific works and publications about his life and scientific works and publications about his life and scientific activities is made.
Results. Achievements of Alexander von Humboldt in development of natural sciences are regarded. The scientific activities as founder of physical geography, comparable climatology and phytogeography are characterized. Importance of Humboldt’s phytogeographical concepts for plant introduction and conservation of plant diversity are underlined.
Conclusion. Written in first half of XIX century scientific works of Alexander von Humboldt are actual in our time. These works are modern in interpretation of many phytogeographical problems. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.3241251 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:48:14Z |
| format | Article |
| fulltext |
93ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2019, № 2: 93—98
https://doi.org/10.5281/zenodo.3241251
УДК 502(049.32)
В.І. МЕЛЬНИК
Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
ОЛЕКСАНДР ФОН ГУМБОЛЬДТ —
ОСНОВОПОЛОЖНИК ФІТОГЕОГРАФІЇ
(до 250річчя від дня народження)
Мета — висвітлити життєвий шлях, наукові досягнення та внесок у становлення і розвиток фітогеографії,
інтродукції рослин та охорони фіторізноманіття видатного німецького географа і натураліста Олександра фон
Гумбольдта.
Матеріали та методи. Проаналізовано наукові праці О. фон Гумбольдта та публікації про його життя і наукову
діяльність.
Результати. Розглянуто внесок О. фон Гумбольдта в розвиток природознавства, охарактеризовано його наукову
діяльність як основоположника фізичної географії, порівняльної кліматології та фітогеографії. Підкреслено важли
вість фітогеографічних концепцій О. фон Гумбольдта для становлення інтродукції рослин та охорони флористичного
різноманіття.
Висновок. Написані в першій половині XIX ст. фітогеографічні праці О. фон Гумбольдта є актуальними і нині
щодо трактування багатьох фітогеографічних проблем.
Ключові слова: Олександр фон Гумбольдт, фітогеографія, Південна Америка, інтродукція рослин, охорона фіто
різноманіття.
© В.І. МЕЛЬНИК, 2019
У цьому році виповнюється 250 років від дня
народження видатного німецького географа і
натураліста, основоположника фітогеографії
Олександра фон Гумбольдта.
О. фон Гумбольдт народився 14 вересня 1769 р.
у Берліні в сім’ї пруcського офіцера. Дитинство
та юність він провів у родовому замку Тегель по
близу Берліна. Олександр та йо го старший брат
Вільгельм (знаменитий лінг віст, літературозна
вець, мистецт во знавець, дипломат) здобули хо
рошу домашню середню освіту. Ще в ранньому
дитинстві вони оволоділи анг лійською, фран
цузькою, грецькою та латинською мовами.
У 1787 р. брати Гумбольдти вступили до
Франк фуртського університету, пізніше про
довжили навчання в Геттінгенському універ
ситеті. У Геттінгені Олександр познайомився з
Георгом Форстером — учасником другого кру
госвітнього плавання Джеймса Кука. Здійс не
ний Форстером опис цієї подорожі започатку
вав новий науковохудожній жанр літератури.
Спілкування з Форстером під час спільної по
дорожі по Рейну і до Голландії, Англії та Франції
було для молодого Гумбольдта чудовою школою
вивчення та опису природи. Воно посилило
його прагнення до далеких подорожей.
Подальшу освіту Олександр фон Гумбольдт
здобував у Гамбурзькій промисловій академії,
де студіював грошовий обіг та бухгалтерію, а
весь вільний час присвячував вивченню бо
таніки та мінералогії. У цей час він публікує
свою першу наукову працю «Мінералогічні
спостереження над деякими рейнськими ба
зальтами». Бажання вдосконалити знання з
геології привело Гумбольдта до Фрейберзької
гірничої академії, ректором якої був осново
положник мінералогії А.Г. Вернер [1, 2].
Завершивши в 1792 р. університетську осві
ту, Олександр фон Гумбольдт обійняв посаду
обербергмейстера в Баварії. Він активно пра
цював над відновленням занедбаних копа
лень, організовував школу гірничої справи в
Штебені, займався вивченням газів, які на
громаджуються в шахтах, та винайшов безпечну
94 ISSN 16056574. Plant introduction, 2019, № 2
В.І. Мельник
шахтну лампу. За архівними даними він ви
вчив історію гірничої справи в Німеччині. Ін
спекційні поїздки по Німеччині, Австрії та
Польщі сприяли безпосередньому детально
му ознайомленню з геологічною будовою цієї
частини Європи. Він вивчав також флору крип
тогамів у шахтах Фрейберга і в 1793 р. за мате
ріалами цих досліджень опублікував першу
ботанічну працю «Flora Freibergensis speci
men...» [3], присвятивши її молодому, але вже
відомому ботаніку, автору «Флори Берліна»
Карлу Вільденову, який значною мірою впли
нув на формування Гумбольдта як ботаніка.
Уже в ранніх наукових працях Олександра
Гумбольдта виявляється його характерна риса
вченого — прагнення виявити спільну основу різ
норідних явищ і осягнути природу як єдине ціле.
Основною метою його життя стає фізичний
опис світу, для цього необхідно було здійснити
подорожі до маловивчених частин Земної кулі.
Після смерті матері в 1796 р., Гумбольдт,
отримавши свою частину спадку (85 тис. тале
рів), вийшов у відставку з державної служби. У
1799—1804 рр. разом з французьким ботаніком
Еме Бонпланом він досліджував природу Ла
тинської Америки (рис. 1). 5 червня 1799 р. на
кораблі «Пісарро» вони вирушили з іспансько
го порту Ла Корунья до Канарських островів і
після нетривалої зупинки та дослідження при
роди архіпелагу відпливли до порту Кумана на
побережжі Венесуели. Від цього порту марш
рут експедиції пролягав до Каракаса і далі до
річки Оріноко. Вони допливли до того місця,
де від Оріноко відходить рукав Ка сік’я ре, який
впадає в р. РіуНегру. Від форту СанКар лос на
березі РіуНегру мандрівники повернулись
до Оріноко і далі направились до Карибського
мо ря. У листопаді 1800 р. вони відпливли на
Кубу, а звідти — до Картахени і по р. Магдалена
піднялися до порту Окун, звідки виїхали до
Кіто. Провівши дослідження Анд на території
Перу та Еквадору, Гумбольдт з Бонпланом при
були до Ліми. У грудні 1802 р. від порту Гуян
кіль мандрівники відпливли до Акапулько і ви
рушили до Мехіко, в травні 1804 р. вони при
пливли до Гавани, звідки направилися до
Філадельфії (США). 9 липня 1804 р. після май
же 5річного перебування в Америці Гумбольдт
з Бонпланом відпливли до Європи і 3 серпня
прибули до Бордо (Франція) [1].
Загалом мандрівники пройшли 15 тис. км,
зокрема по важкодоступних місцях, де до них не
ступала нога європейця, і піднялись по схилу
вулкана Чімборасо на висоту 5760 м, на яку до
цього ніхто не піднімався. Експедицію Гумболь
дта справедливо називають «другим відкриттям
Америки». До її проведення в Південній Аме
риці були визначені координати лише одного
пункту — м. Кіто. Гумбольдт про вів 201 визна
чення широти та довготи і 500 барометричних
визначень висоти над рівнем моря. До Європи
було привезено 52 ящики з геологічними, бота
нічними та зоологічними колекціями [10].
Після повернення до Європи Гумбольдт про
тягом декількох десятиліть у Парижі зай мався
опрацюванням величезного фактич ного мате
ріалу, зібраного під час експедиції, залучивши
до цього найкращих французьких учених.
Наукові результати експедиції Гумбольта
були опубліковані французькою мовою (деякі
Рис. 1. Портрет О. фон Гумбольдта. З кар
тини Ф.Г. Вейча «Гумбольдт у Венесуелі»
Fig. 1. Portrait of A. von Humboldt. From the
painting of F.G. Weitsch «Humboldt in Ve ne
zuela»
95ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2019, № 2
Олександр фон Гумбольдт — основоположник фітогеографії (до 250річчя від дня народження)
томи продубльовано латиною) в 1808—1834 рр.
у 30 томах: 20 томів — in folio, 10 — in quatro.
Окрасою цього видання є кольорові ілюстра
ції (близько 2000) рослин, тварин, пейзажів,
історичних пам’яток та географічні карти.
Оскільки ціна кожного комплекту була досить
високою (2573 пруських талери), лише неве
лика кількість бібліотек мають у своїх фондах
повне зібрання цього унікального видання,
зокрема, бібліотека Сімферопольського уні
верситету. У трьох томах цього унікального
видання описано подорож, у двох — викладе
но астрономічні спостереження та матеріали
геодезичних і барометричних вимірювань, ще
у двох — результати зоологічних та анатоміч
них досліджень. Два томи присв’ячені ланд
шафтам Кордильєр і пам’ятникам туземних
народів. До складу цього видання входять та
кож два томи географічного атласу, карти яко
го створені на основі геодезичних та баромет
ричних вимірювань Гумбольдта в експедиції,
та два томи, присв’ячені політичній географії
Латинської Америки. В окремому томі наве
дено критичний аналіз історії географічних
відкриттів у Новому Світі. Найбільшою за об
сягом є ботанічна частина цього видання
(16 томів). В опрацюванні ботанічної части
ни, окрім учасників експедиції, активну участь
брав німецький ботанік К.С. Кунт. У томах
цього монументального видання, присвячених
бота ніці, описано нові та маловивчені роди і
ви ди рослин, монографічно опрацьовані ро
дина Melastomaceae та рід Mimosa, проведено
ревізію злаків Нового Світу, у двох томах ви
кладено основи фітогеографії [1,2].
Паралельно з опрацюванням матеріалів екс
педицій Олександр фон Гумбольдт публікує
велику кількість статей та монографій з ши
рокого кола науковогоприродничих проб лем.
Усього ним було опубліковано 636 наукових
праць. Серед них особливе місце посідає книга
науковохудожніх географічних нарисів «Кар
тини природи» (1808) [6]. У ній описано велич
ні картини природи океану, тропічних лісів на
берегах Оріноко, льяносів Венесуели, Перуан
ських Анд та Кордильєр, доповнені чудови
ми ілюстраціями, зробленими за ескізами Гум
больдта. Такі високохудожні та науково доско
налі картини природи могла намалювати лише
людина, яка тонко відчувала красу природи і
для якої «миттєвості, коли вперше побачили
сузір’я Південного хреста, Магеланові хмари,
сніги Чімборасо, стовпи диму над вулканами
Кіто і Тихий океан, — це епохи життя» [6].
У 1827 р. Олександр Гумбольдт переїхав з
Парижа до Берліна, де прожив до останніх днів.
У 1829 р. у супроводі біолога К.Г. Еренберга та
мінералога Г. Розе він здійснив наукову подо
рож до Росії, маршрут якої проліг через Схід
ноєвропейську рівнину, Урал, Алтай, північне
узбережжя Каспійського моря. Результати цієї
подорожі та критичний аналіз літератури лягли
в основу двотомної праці Гумбольдта «Цент
ральна Азія» [5], яка стала першою науковою
монографією з геоморфології та кліматології
цього регіону. З фітогеографічної точки зору
значний інтерес становить складений Г. Розе
[14] опис цієї подорожі, в якому детально оха
рактеризована рослинність відвіданих місць.
Порівняння цих описів із сучасним станом
рослинного покриву дає змогу встановити
зміни, які відбулись в екосистемах за останні
190 років. Так, нині на Уралі дуже рідкісними є
види роду Сypripedium, тоді як під час подорожі
Гумбольдта в антропогенно непорушених лісах
цього регіону масово зростали Сypripedium cal
ceolus, С. guttatum та С. macranthon [14].
«Моїм безумним наміром було представити
в одному творі весь матеріальний світ, все що
ми на сьогодні знаємо про явища в небесному
світі та в житті Землі, починаючи від туман
ностей і до географії мохів на гранітних ске
лях», — писав Олександр Гумбольдт [8]. І пер
шим наближенням до втілення цього наміру в
життя став цикл лекцій з природознавства,
які він прочитав у Берлінському університеті
в 1827 р. Великий успіх цих лекцій і пропози
ція книговидавців опублікувати їх стали по
штовхом до написання грандіозної фунда
ментальної праці Гумбольдта «Космос» [8].
Чотири томи були опубліковані в 1845—1858 рр.
Ця праця є синтезом знань про природу Все
світу та Землі. У першому томі цього велично
го твору подано загальні уявлення про цілісну
96 ISSN 16056574. Plant introduction, 2019, № 2
В.І. Мельник
картину Всесвіту, у другому — висвітлено ху
дожнє та естетичне сприйняття природи та іс
торію географічних відкриттів і описів приро
ди. Третій том присвячений огляду земних та
небесних сфер. У четвертому томі наведено
опис неорганічної природи Землі.
6 травня 1859 р. Гумбольдт помер, залишив
ши незавершеним «Космос». Він мріяв при
святити завершальний том цієї праці висвіт
ленню загальних закономірностей органічно
го світу та його взаємодії з людиною.
Олександр Гумбольдт є засновником фізич
ної географії, порівняльної кліматології та фі
тогеографії. Він зробив значний внесок у роз
виток майже всіх природничих наук.
Геодезичні та барометричні вимірювання,
а також уперше розроблений Гумбольдтом
ме тод географічних профілів дали змогу вче
ному внести значний вклад у геоморфологію
та фізичну географію Цент ральної та Півден
ної Америки, Центральної Азії та Іберійсько
го півострова. Так, подорожуючи Іспанією від
Піренеїв до СьєрраНе вада в Гренаді, Гум
больдт побудував географічний профіль краї
ни і вперше встановив, що внутрішня Іспанія
являє собою високогірне плато [1].
Гумбольдт як основоположник порівняль
ної кліматології у відомій праці «Про ізотерм
ні лінії та про поширення тепла на Земній
кулі» [4] (1817) вперше з’єднав точки з одна
ковою температурою певного періоду року в
одну лінію назвавши її ізотермою. У книзі на
ведено першу у світі карту розподілу темпера
тур найтеплішого та найхолоднішого місяців
за допомогою методів ізотерм. Прослідкував
ши відхилення ізотерм від широти ліній, Гум
больдт запропонував концепцію континен
таль ності та океанічності клімату, згідно з
якою континентальний клімат характеризу
ється більш різким перепадом зимових і літніх
температур порівняно з м’якішим океанічним
кліматом, хоч вони обидва можуть розташо
вуватися на одній широті.
Американська експедиція Гумбольдта внес
ла величезний вклад у пізнання флори Земної
кулі. Про це свідчать такі цифри: в часи Лін
нея вченим було відомо близько 8 тис. видів
рослин, а гербарій Гумбольдта та Бонплана
містив 6 тис. видів рослин, більше половини
яких були новими для науки. В одній лише
Венесуелі було зібрано близько 4 тис. видів, з
них 1200 невідомі вченим [15].
Як основоположник нової наукової дис
цип ліни — фітогеографії Гумбольдт виявив за
лежність розподілу рослинності від кліматич
них умов, закономірності широтної та висот
ної зональності рослинного покриву, розробив
першу класифікацію життєвих форм і пов’язав
ботанічну географію не лише з простором, а й
з часом, геологічною історією та палеонтоло
гією. Поділивши види рослин на ті, які зрос
тають поодиноко і ті, які створюють угрупо
вання, Гумбольдт запропонував для останніх
термін «асоціація», який є загальновживаним
у геоботаніці [9].
Фітогеографічні ідеї Олександа фон Гум
боль дта становлять не лише теоретичний, а і
практичний інтерес з точки зору інтродукції
рослин. Під час зупинки на о. Тенерифе він
дійшов висновку, що на цьому острові можна
вирощувати тропічні рослини з метою їх по
дальшого переселення до ботанічних садів
Європи, тобто запропонував метод ступінчас
тої інтродукції рослин, який пізніше набув
широкого застосування. Із завезеного Гумболь
том насіння в оранжереях ботанічних садів
Берліна та Парижа були вирощені Bonplandia
geminiflora, Gyrocarpus americanus, Lobelia fulgens,
Ipomea longifolia, Salvia caesia та іншi види. Так
була започаткована інтродукція в Європу де
сятків видів рослин Нового Світу. Посадко
вий матеріал різних видів роду Dahlia (Georgina)
(рис. 2), завезений Гумбольдтом у Європу, дав
початок культурним сортам жоржин [9, 12].
Вивчаючи природу глибоко і всебічно вче
ний не міг не звернути уваги на негативний
вплив людської діяльності на неї. Спостерігаю
чи інтенсивну вирубку тропічних лісів Півден
ної Америки, Гумбольдт передбачав катастро
фічні наслідки винищення лісів на планеті.
«Вирубуючи дерева на вершинах та схилах гір,
люди в усіх країнах світу прирікають себе і май
бутні покоління відразу на два нещастя — брак
палива та брак води», — зауважив учений [9].
97ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2019, № 2
Олександр фон Гумбольдт — основоположник фітогеографії (до 250річчя від дня народження)
Описуючи величне вікове дерево Dracaena
dra co (рис. 3) на острові Тенерифе, Гумбольдт за
значив, що воно давніше за більшість пам’яток
старовини. Тропічні ліси із вікових гіменій та
цезальпіній вчений відніс до пам’яток природи
і запропонував їх охороняти, започаткувавши
науковий підхід до охорони природи.
Світова гумбольдтіана нараховує десятки
тисяч різномовних творів, значну частину яких
надруковано в новому тисячолітті. З багатьох
наукових публікацій про Олександра Гумбольд
та останніх десятиріч можна виділити фунда
ментальні монографії М. Гайє [2] і написану
англійською та німецькою мовами моногра
фію В. Лакка [12]. У 2004 р. у Німеччині було
перевидано класичні праці Гумбольдта «Кос
мос», «Види Кордильєр та пам’ятники тузем
них народів» і «Картини природи» [6—8]. Дві
останні праці перекладено німецькою з фран
цузького оригіналу. Це є свідченням великої
поваги німців до видатного співвітчизника. У
2008 р. у США було видано книгу Гумбольдта
Рис. 2. Dalhia coccinea
Fig. 2. Dalhia coccinea
Рис. 3. Dracaena draco
Fig. 3. Dracaena draco
«Essаy on the Geography of Plants» [9], яка є
першим перекладом з французької на англій
ську класичної фітогеографічної праці вчено
го. У 2014 р. окремим виданням під назвою
«Alexandеr von Humbоldt. Das graphische Gesamt
werk» [11] опубліковано повне зібрання ілюс
трацій з усіх творів Гумбольдта. Перевидання
значної частини Гумбольдтової спадщини в
новому тисячолітті є свідченням її актуаль
ності. Незважаючи на 200річний період,
який минув від часу першої публікації науко
вих праць Гумбольдта, вони є сучасними що до
трактування багатьох природничонаукових
проб лем. Крім того, ці книги є досконалими
на уковохудожніми творами, які мають по
тужній потенціал виховного та естетичного
впливу на читача.
Ім’я Гумбольдта увіковічнено на географіч
них картах, його іменем названо гори, льодо
вики, затоки, річки та озера, холодну течію в
Тихому океані, міста, університети, науководо
слідний інститут біологічних ресурсів у Бо готі
(Колумбія), національні парки. В його честь
отримали назву два мінерали — гумбольд тин
та гумбольдтиліт, роди і види тварин (напри
клад, рід молюсків Humboldtiana, Conepatus
hum boldti, Spheniscum humboldti, рід рослин
98 ISSN 16056574. Plant introduction, 2019, № 2
В.І. Мельник
Humboldtia та десятки видів рослин (напри
клад, Lilium hum boldtii, Quercus humboldtii, Sa
lix humboldtiana, Ut riсularia humboldtii)).
REFERENCES
1. Botling, D. (1973), Humboldt and the Cosmos. Lon
don: Michael Joseph, 295 p.
2. Gayet, M. (2006), Alexandre de Humboldt. Le dernier
savant universel. Paris: Vuibert, 412 p.
3. Humboldt, A. v. (1793), Flora Freibergensis specimen
plantas cryptogamicus praeseitim subterraneas exhi
bens. Berolini: H.A. Rottmann, 190 p.
4. Humboldt, A. v. (1817), M2 moire sur les lignes isother
mes et la distribution de la chalenr sur le globe. Me
moire de la Societ2 d’Areueil, v. III, pp. 469—611
5. Humboldt, A.v. (1843), Asie Central: Recherches sur les
cha3 nes montagne et la climatologie compare. Paris —
Cide, 614 p.
6. Humboldt, A. v. (2004), Ansichten der Nature. Frank
furt am Main: Eichburn Verkag, 506 p.
7. Humboldt, A. v. (2004), Ansichten der Kordilleren und
Monumente der eingeborenen V4 lker Americas. Frank
furt am Main, 447 p.
8. Humboldt, A. v. (2004), Kosmos. Entwurf einer physi
schen weltbeschreibung. Frankfurt am Main, 935 p.
9. Humboldt, A. v. (2009), Bonpland E. Essay on the Geo
graphy of Plants. Chicago and London: The University
of Chicago Press, 274 p.
10. Humboldt, A. v. (2011), Personal Narrative of Travels
to the Equinatial Regions of the New Continent dur
ing the Years 1794—1804. Cambridge: University Press,
866 p.
11. Humboldt, A. v. (2014), Des graphische Gesamtwerk.
Dormstadt: Der Lambert Schneider Verlag, 800 p.
12. Lack, H.W. (2009), Alexander von Humboldt and the
Botanical Exploration of the Americas. Munich et al.:
Prestel Verlag, 278 p.
13. Rose, H. (1861), Podr5 z po Uralu, Altaju i morzu Kas
pijski2 m, odbytej z rozkazu Nojjasmejczego Cezarzu
Rossyjskiego w 1829 przer Alexandra v. Humboldta.
Cz6 7 8 minerologicznogeologiczna, oraz historyczna
wiadomos9 . Wilno, t. 1, 272 p.
14. Scurla, H. (1980), Alexander von Humboldt. Sein Le
ben und Wirken. Berlin: Verlag der Nation, 422 p.
15. Stauffer, F.W., Stauffer, J. and Dorr, L.J. (2012), Bonpland
and Humboldt. Specimens, Field Notes, and Herbaria;
New Insight, from a Study of Monocotyledons Col
lected in Venezuela. Candollea, 867, pp.75—130.
Рекомендував до друку М.Б. Гапоненко
Надійшла до редакції 04.03.2019
Recommended by M.B. Gaponenko
Received 04.03.2019
В.И. Мельник
Национальный ботанический сад имени Н.Н. Гришко
НАН Украины, Украина, г. Киев
АЛЕКСАНДР ФОН ГУМБОЛЬДТ —
ОСНОВОПОЛОЖНИК ФИТОГЕОГРАФИИ
(к 250летию со дня рождения)
Цель — осветить жизненный путь, научные достиже
ния и вклад в становление и развитие фитогеографии,
интродукции растений и охраны фиторазнообразия
выдающегося немецкого географа и натуралиста Алек
сандра фон Гумбольдта.
Материалы и методы. Проанализированы научные
работы А. фон Гумбольдта и публикации о его жизни
и научной деятельности.
Результаты. Рассмотрен вклад А. фон Гумбольдта в
развитие естествознания, охарактеризована его научная
деятельность как основоположника физичес кой геогра
фии, сравнительной климатологии и фито гео графии.
Подчеркнута важность фитогеографических концепций
А. фон Гумбольдта для становления инт родукции расте
ний и охраны флористического разнообразия.
Вывод. Написанные в первой половине ХIX ст. фи
тогеографические труды А. фон Гумбольдта являются
актуальными и в наши дни относительно трактовки
многих фитогеографических проблем.
Ключевые слова: Александр фон Гумбольдт, фитогео
графия, Южная Америка, интродукция растений, ох
ра на фиторазнообразия.
V.I. Melnyk
M.M. Gryshko National Botanical Garden,
National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv
ALEXANDER VON HUMBOLDT —
THE FOUNDER OF PHYTOGEOGRAPHY
(to the 250th anniversary of his birthday)
Objective — to elucidate of life way, contribution to foun
dation and development of phytogeography, plant intro
duction and conservation of phytodiversity eminent Ger
man geographer and naturalist Alexander von Humboldt.
Material and methods. Analysis of Humboldt’s scientific
works and publications about his life and scientific works and
publications about his life and scientific activities is made.
Results. Achievements of Alexander von Humboldt in de
velopment of natural sciences are regarded. This scientific ac
tivities as founder of physical geography, comparable climatol
ogy and phytogeography are characterized. Importance of
Humboldt’s phytogeographical concepts for plant introduc
tion and conservation of plant diversity are underlined.
Conclusion. Written in first half of XIX century scien
tific works of Alexander von Humboldt are actual in our
time. These work are modern in interpretation of many
phytogeographical problems.
Key works: Alexander von Humboldt, phytogeography,
South America, plant introduction, conservation of phy
todiversity.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-988 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:48:14Z |
| publishDate | 2019 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/15/4e870b579cd254111f56ab423a9a7d15.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-9882019-11-11T08:15:58Z Alexander von Humboldt – the founder of phytogeography (to the 250th anniversary of his birthday) Олександр фон Гумбольдт – основоположник фітогеографії (до 250-річчя від дня народження) Melnyk, V.I. Objective – to elucidate of life way, contribution to foundation and development of phytogeography, plant introduction and conservation of phytodiversity eminent German geographer and naturalist Alexander von Humboldt. Material and methods. Analysis of Humboldt’s scientific works and publications about his life and scientific works and publications about his life and scientific activities is made. Results. Achievements of Alexander von Humboldt in development of natural sciences are regarded. The scientific activities as founder of physical geography, comparable climatology and phytogeography are characterized. Importance of Humboldt’s phytogeographical concepts for plant introduction and conservation of plant diversity are underlined. Conclusion. Written in first half of XIX century scientific works of Alexander von Humboldt are actual in our time. These works are modern in interpretation of many phytogeographical problems. Мета – висвітлити життєвий шлях, наукові досягнення та внесок у становлення і розвиток фітогеографії, інтродукції рослин та охорони фіторізноманіття видатного німецького географа і натураліста Олександра фон Гумбольдта. Матеріали та методи. Проаналізовано наукові праці О. фон Гумбольдта та публікації про його життя і наукову діяльність. Результати. Розглянуто внесок О. фон Гумбольдта в розвиток природознавства, охарактеризовано його наукову діяльність як основоположника фізичної географії, порівняльної кліматології та фітогеографії. Підкреслено важливість фітогеографічних концепцій О. фон Гумбольдта для становлення інтродукції рослин та охорони флористичного різноманіття. Висновок. Написані в першій половині XIX ст. фітогеографічні праці О. фон Гумбольдта є актуальними і нині щодо трактування багатьох фітогеографічних проблем. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2019-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/988 10.5281/zenodo.3241251 Plant Introduction; Vol 82 (2019); 93-98 Інтродукція Рослин; Том 82 (2019); 93-98 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377520 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/988/949 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Melnyk, V.I. Олександр фон Гумбольдт – основоположник фітогеографії (до 250-річчя від дня народження) |
| title | Олександр фон Гумбольдт – основоположник фітогеографії (до 250-річчя від дня народження) |
| title_alt | Alexander von Humboldt – the founder of phytogeography (to the 250th anniversary of his birthday) |
| title_full | Олександр фон Гумбольдт – основоположник фітогеографії (до 250-річчя від дня народження) |
| title_fullStr | Олександр фон Гумбольдт – основоположник фітогеографії (до 250-річчя від дня народження) |
| title_full_unstemmed | Олександр фон Гумбольдт – основоположник фітогеографії (до 250-річчя від дня народження) |
| title_short | Олександр фон Гумбольдт – основоположник фітогеографії (до 250-річчя від дня народження) |
| title_sort | олександр фон гумбольдт – основоположник фітогеографії (до 250-річчя від дня народження) |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/988 |
| work_keys_str_mv | AT melnykvi alexandervonhumboldtthefounderofphytogeographytothe250thanniversaryofhisbirthday AT melnykvi oleksandrfongumbolʹdtosnovopoložnikfítogeografíído250ríččâvíddnânarodžennâ |