Рід Rosa L. (Rosaceae) у флорі Тернопільського плато

In the Ternopol' plateau flora were found 34 species of genus Rosa L. The analysis of species polymorphism, ecological adaptations and endemicity is shown genetic bounds of species of section Caninae Crep. with dogroses of broad-leaved woods in Western Europe and of species of section Gallicana...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2004
Автори: Sobko, V.G., Kluyenko, O.V., Yavorivskiy, R.L.
Формат: Стаття
Мова:Англійська
Опубліковано: M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2004
Онлайн доступ:https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/992
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Plant Introduction
Завантажити файл: Pdf

Репозитарії

Plant Introduction
_version_ 1860144522117251072
author Sobko, V.G.
Kluyenko, O.V.
Yavorivskiy, R.L.
author_facet Sobko, V.G.
Kluyenko, O.V.
Yavorivskiy, R.L.
author_sort Sobko, V.G.
baseUrl_str https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection OJS
datestamp_date 2020-01-03T20:18:12Z
description In the Ternopol' plateau flora were found 34 species of genus Rosa L. The analysis of species polymorphism, ecological adaptations and endemicity is shown genetic bounds of species of section Caninae Crep. with dogroses of broad-leaved woods in Western Europe and of species of section Gallicanae DC. with rocky dogroses in Eastern Mediterranean.
doi_str_mv 10.5281/zenodo.3252485
first_indexed 2025-07-17T12:48:16Z
format Article
fulltext УДК 582.711.71:581.9(477.84) В.Г. СОБКО \ О.В. КЛЮЄНКО \ Р.Л. ЯВОРІВСЬКИЙ 2 1 Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1 2 Тернопільський державний університет ім. В. Гнатюка Україна, 46027 м. Тернопіль, вул. М. Кривоноса, 2 РІД ROSA L. (ROSACEAE) У ФЛОРІ ТЕРНОПІЛЬСЬКОГО ПЛАТО У флорі Тернопільського плато рід Rosa L. налічує 34 види. Результати аналізу видового поліморфізму, екологіч­ них адаптацій та ендемізму свідчать про генетичні зв'язки видів секції Сапіпае Сгер. із шипшинами широко­ листяних лісів Західної Європи і видів секції Gallicanae DC. - з наскельними низькогірними шипшинами Східного Середземномор'я. Детальні дослідження шипшин флори У к­ раїни були проведені В. Хржановським [13, 14] та О. Дубовик [1 —6]. Ф лору Воли- но-Поділля, зокрема види роду Rosa L., вивчали В. Бессер [16-18] та Б. Блоцький [19-21]. Пізніші дані щодо шипшин Воли- но-Поділля, зокрема Тернопільського пла­ то, м істяться у працях Б. Заверухи [7, 8]. Згідно з останніми даними [9-12, 22], рід Rosa у флорі України налічує 91 вид. На території Тернопільського плато, за на­ шими польовими дослідженнями, трапля­ ються представники 34 видів шипшин, або третина загальної кількості, відомої нині. Більшість шипшин, що зростають на тери­ торії Тернопільського плато, належ ать до секцій Сапіпае Crep., C innam om eae DC. і Gallicanae DC. Це рослини з квітками бі­ луватого, блідо-рожевого, рожевого та червоного кольору. Секція Сапіпае у флорі плато налічує 20 видів, або 2 /3 загальної кількості видів шипшин, що тут трапляються. У популяці­ ях цих видів відбуваються посилені видо- утворювальні процеси, що ускладнює виз­ начення расової приналежності, і тому до­ слідники флори близькоспоріднені види секції Сапіпае часто визначають як R. са- піпа L. s. 1. Плутанина у визначенні видів © В.Г. СОБКО, ОБ. КЛЮЄНКО, Р.Л. ЯВОРІВСЬКИЙ, 2004 цієї секції існує здавна. На початку XX ст. скандинавський родолог Альмквіст (Alm- quist, 1919, 1920; цит. за [14]), прихильник теорії мутаціонізму, висунув гіпотезу, згід­ но з якою R. canina L. за певних умов може трансформуватись у R. corym bifera Borkh. чи R. tom entosa Smith. Про те, що секція Сапіпае дуже поліморфний таксон, згаду­ ється й у фундаментальній праці В. Хрж а- новського "Розы ” [14]. Л іннеївський вид R. canina, який є типом секції, і здавалося б, біоморфологічно добре окреслений, на території України представлений 9 різно- видовими формами [14], з них у флорі Тернопільського плато поширена var. cilia- to-sepala Blocki, у якої з нижнього боку листочків уздовж головної ж илки ф орму­ ються залозки (у типової форми — короткі волоски), на чашолистиках зверху з 'яв ­ ляється коротке й густе опушення, а по краях - рідко розміщені залозисті війки. Особини цього виду не пов'язані з певними рослинними угрупованнями, а оселяються біля шляхів і стежок, на степових горбах, на відслоненнях різних порід і часто як бур'ян поблизу населених пунктів. Географічно R. canina є євро-східносе- редземноморським видом, який занесено до Північної Америки. Аналогічний ареал має R. corym bifera, за винятком Середньої Азії, куди вона 10 ISSN 1605-6574. Інт родукція рослин, 2004, N9 4 Рід Rosa L (R o sa cea e) у ф лорі Тернопільського п ла т о проникла під час окультурення. У флорі плато вона представлена var. solstitialis (Besser) Schm alh. з дуж е видовженими еліптичними листочками. Ще два види - R. villosa L. (R. pom ifera L.) і R. tom entosa - мають євро-кавказький тип ареалу, на території Тернопільського плато нерідко трапляю ться на лісових га­ лявинах у рідколіссі, серед чагарників, в ярах і долинах річок. R. villosa була введе­ на у культуру, на її основі отримано чима­ ло гібридних форм із великими махровими квітками і листками з яблуневим запахом. Спорадично на плато зростають ще два лісові європейські види - R. subafzeliana Chrshan. та R. andrzejow skii Steven, пер­ ший з яких трапляється на сході Європи, а другий часто оселяється на вапняках і тяж іє до південної та західної частини Європи. Поширена в Українських Карпа­ тах і Прикарпатті R. lazarenkoi C hrshan. іноді трапляється у деревно-чагарникових угрупованнях на території плато та в око­ лицях м. Тернополя, часто поруч із цент­ ральноєвропейським видом R. ciesielskii Віоскі. У м еж ах Тернопільського плато можливе зростання рідкісного виду R. te- reb in thanacea Besser (locus classicus: Тер­ нопільська обл., м. Заліщ ики, на схилах Дністра), який О. Дубовик знаходила на вапнякових відслоненнях Вінницької об­ ласті, але, на ж аль, нам не вдалося вияви­ ти цей вид. На території плато, крім згаданих, нами ідентифіковано такі види: R. elliptica Tausch, R. n itidula Besser, R. caryophyl- lacea Besser, R. collina Jacq., R. klukii Besser, R. m icrantha Sm ith, R. b iserrata M erat (R. willibaldii Chrshan.), R. prutensis Chrshan., R. m u ca tsch ev ien sis C hrshan ., R. m ediata Dubovik та R. rubiginosa L. Секція Cinnam om eae, види якої нерідко трап ляю ться у м еж ах циркум полярної ф лористичної провінції, представлена у ф лорі плато 5 видами: R. g lauca Pour., R. go renkensis B esser, R. m aja lis H errm . (R. cinnam om aea auct, non L), R. pendulina L., R. pohrebniakii Chrshan. e t Laseb. У шипшини сизої (R. glauca) дрібні і рідко розміщені шипи цілком відсутні на квітконосній частині пагона. Це габітуаль- но високий кущ, із красивою стрункою кроною та сизо-блакитними листками, то­ му її та шипшину Погребняка (R. pohreb­ niakii) часто вирощ ую ть у населених пунктах, зокрема, у селах. У Західній Європі на її основі отримано чимало сортів. Ш ипшина сиза оселяється у широ­ колистяних лісах, а ш. Погребняка — серед чагарників і на степових схилах. У степових умовах росте шипшина го- ренківська (R. gorenkensis). М езофільна ш. травнева (R. majalis) трапляється в л і­ сах, але найчастіше на луках і по берегах річок. Ш. повислу (R. pendulina) у меж ах плато нам виявити не вдалося, тому наво­ димо її за літературними дж ерелами [14]. Ц ікаві відомості про ш ипш ину гал ­ льську (R. gallica L.) м істяться у праці В. Х ржановського [14]. Ш ипш ину галль­ ську, або ф р ан ц у зьку , як відомо, описав К. Лінней (Linnaeus, 1753; цит. за [14]), проте її згадує ще Пліній (Plinius S.C., 1469; цит. за [14]) під назвою R. graecula, а дослідникам X V I-X II ст. вона була відома під назвами R. ru b ra та R. provincialis [15, 24]. На думку В. Хржановського, на всіх видах цієї секції проглядається відбиток давньої культури людини, через що всі ці види дуж е морфологічно пластичні. У м еж ах Тернопільського плато із секції Gallicanae зростає 7 видів: R. Ьогеу- kiana Besser, R. crenatu la Chrshan., R. cza- ckiana Besser, R. jundzillii Besser, R. par- viuscula Chrshn. et Laseb., R. livescens Bes­ ser та R. porrectidens Chrshn. e t Laseb. Окрім R. crenatu la всі інші види є низьки­ ми кущ ами (30-60 см заввишки), які осе­ ляю ться на сухих схилах і кам 'янистих відслоненнях, переважно вапнякових. Ге­ нетично тяж ію ть до ж иттєвих форм ш ип­ шин Середземномор'я. R. crenatu la трап- ISSN 1605-6574. Інт родукція рослин, 2004, № 4 11 В.Г. Собко, О .В. Клюєнко, Р.А. Яворівський ллється на узліссях ш ироколистяних лісів, а за Дністром поселяється у передгірсько- му чагарниковому поясі Карпат. Генетично споріднена із західноєвропейською ш ип­ шиною R. au s triaca C rantz. R. czackiana генетично близька до R. glauca. С еред­ земноморські зв 'я зк и реш ти видів секції, які крім Поділля поширені в південній та східній частинах України, проглядаю ться через споріднені шипшини флори Криму. Секція P im pinellifo liae DC. у ф лорі У країни, зокрема Тернопільського плато, представлена лише двома дуж е близькими видами: R. pimpinellifolia L. та R. spino- sissima L. Географічно це євро-середзем- номорські, можливо, давньосередземно- морські представники флори, що оселя­ ються на сухих кам 'янистих відслоненнях. Проаналізуємо загальне поширення ви­ дів роду Rosa з позиції явища ендемізму. Нагадаємо, що ендемами називають види, поширені лише на певній території, а суб- ендемами — види, які виходять за межі цієї території. За часом існування розрізняють палеоендеми та неоендеми, за походжен­ ням - автохтони й алохтони, за еко­ логічною приналежністю — стеноендеми та евриендеми, за поширенням і сучасним станом розвитку - консервативні (пасивні) і прогресивні (активні). При дослідженні регіональних флор субендемічні види роз­ поділять на конфінітні та дуплікатні [7]. Д ослідж увані види шипш ин ф лори Тернопільського плато можна схарактери­ зувати як волино-подільсько-придністров- ські ендеми і конфінітні та дуплікатні суб- ендеми. До ендемів належ ать R. nitidula, R. poh- reb n iak ii, R. livescens, R. p o rre c tid e n s , R. parviuscula, R. czackiana. Генетично R. ni­ tidula споріднена з давньосередземномор- ською расою R. agrestis Savi.; R. poh- rebniakii і R. livescens - з євро-середземно- морськими R. ru b rifo lia Vill., R. g lauca, R. porrectidens, R. parviuscula і R. czacki­ ana, які як географічні раси формувалися в історичних умовах, подібних до умов формування R. livescens [7, 8]. До субендемів належ ать конфінітні ви­ ди R. ciesielskii, R. lazarenkoi і дуплікатні види R. gorenkensis, R. m ucatscheviensis, R. m ediata [3, 6, 7]. На думку В. Хржановського, центр ви­ дового поліморфізму секції Cinnam om eae розташ ований у Центральноазійській ф ло­ ристичній підобласті Ірано-Туранської об­ ласті [14], зв 'я зк и з яким ш ипш ин ф ло­ ри Тернопільського плато ледве прогля­ даю ться. Індигенні види плато з підсекції Сапі- пае за поширенням та едафічною приуро­ ченістю тісно пов'язані із ш ироколистяни­ ми лісовими угрупованнями Європи і че­ рез життєві форми кущів із дугоподібними гілками близькі до витких листопадних шипшин мішаних лісів Середземномор'я. Ш ипшини із секції Gallicanae генетично пов'язані з наскельними гірськими чагар­ никами Середземномор'я, про що свідчать ендемічні споріднені зв 'язки R. nitidula із R. agrestis, R. pohrebniakii і R. livescens із R. rubrifolia і R. glauca. Загалом ендемічні види шипшин Тернопільського плато (R. Ьо- reykiana, R. pohrebn iak ii, R. m ediata Dubovik, і R. m ucatscheviensis) виявляють прогресивні тенденції, утворюючи нерідко гібридні форми. Таким чином, родофлора Тернопільсь­ кого плато представлена 34 видами, що належ ать до секцій Caninae, Cinnam o­ m eae, Gallicanae та Pim pinellifoliae, серед яких 6 ендемічних (R. nitidula, R. poh reb ­ niakii, R. livescens, R. porrectidens, R. p a r­ viuscula, R. czackiana) та 5 субендемічних (R. ciesielskii, R. lazarenkoi, R. gorenkensis Besser, R. m ucatscheviensis, R. m ediata) видів. Результати аналізу видового полі­ морфізму, ендемізму та екологічних адап­ тацій свідчать про генетичні зв 'язки шип­ шин Тернопільського плато з родофлорою Західної Європи та Східного Середземно­ мор'я. 12 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, № 4 Рід Rosa L. (R o sa cea e) у ф лорі Тернопільського тіла то 1. Дубовик О.М. Р ід шипшина, троянда - Ro­ sa L. / / Визначник рослин Українських Карпат. - К : Наук, думка, 1977. - С. 165-170. 2. Д убовик О.М. Нові відомості про рід Rosa L. флори У країни / / Укр. ботан. журн. - 1989. - 46, № 2. - С. 21-25. 3. Д убовик О.М. Групи Rosa tom entosa S m ith і Rosa rubiginosa L. у флорі України / / Укр. ботан. журн. - 1989. - 46, № 4. - С. 16-20. 4. Дубовик О.Н. Карликовые шиповники и их происхождение / / Бюл. МОИП. Отд. биол. — 1973. - 78, № 5. - С. 135-142. 5. Дубовик О.Н. Род Rosa L. / / Определитель высших растений Украины. - К.: 1987. - С. 170-176. 6. Дубовик О.М., К рицъка Л.І., Лебедева Т.С, Ільїнська А.П. Сучасний стан вивченості роду Rosa L. ф лори України / / Укр. ботан. журн. — 1987. - 44 , № 2. - С. 8-13. 7. Заверуха Б .В. Реліктові та ендемічні росли­ ни Кременецьких гір та необхідність їх охорони / / Охороняйте рідну природу: Третій збірник статей з питань охорони і раціонального викорис­ тання природних ресурсів УРСР. - К.: Урожай, 1976. - С. 69-78. 8. Заверуха Б.В. Ф лора Волыно-Подолии и ее генезис. - К.: Наук, думка, 1985. - С. 192. 9. Ф едорончук М.М. Види судинних рослин, описаних з території України, їх типифікація та критичний аналіз: Р ід Rosa L. (R. adenodonta D ubovik — R. czackiana Blocki) / / Укр. ботан. журн. - 2001. - 58, № 2. - С. 165-173. 10. Ф едорончук М.М. Види судинних рослин, описаних з території У країни, їх ти пиф ікац ія та критичний анал із: Р ід Rosa L. (R. d ia ca n th a C hrshan. - R. krynkensis Ostapko) / / Укр, ботан. журн. - 2002. - 59, № 1. - С. 17-26. 11. Ф едорончук М.М. Види судинних рослин, описаних з території України, їх типиф ікація та критичний аналіз: Р ід Rosa L. (R. lapidosa D ubovik — R. pygm aea M. Bieb.) / / Укр. ботан. журн. — 2002. - 59, № 5. - С. 554-562. 12. Ф едорончук М.М. Види судинних рослин, описаних з території України, їх типифікація та критичний аналіз: Р ід Rosa L. (R. ratom sciana Besser - R. w olfgangiana Besser) / / Укр. ботан. журн. - 2003. - 60 , № 1. - С. 33-41. 13. Хрж ановский В.Г. Рід Шипшина — Rosa L. / / Ф лора УРСР. - К: В ид-во АН У Р С Р ,1954. - С. 177-280. 14. Хрж ановский В. Г. Розы. - М.: Сов. наука, 1958. - 497 с. 15. B auhin С. Р іпах th e a tr i botanici etc. - 1671. 16. Besser W. Florae Volhynicae et Podolicae affinitates cum Galisica, Pannonica e t Taurico-C au- casica / / F lora Allg. Bot. ZTG. - 1820. - 1, № 5. - S. 229-232. 17. Besser W. A percu de la geographie physique de V olhynie et la Podolie / / Mem. Soc. natur. moscou. - 1823. - P. 186-212. 18. Besser W. R zut oka geographie fizyczna W jlynia і Podola / / Dz. Wilen. U m iejetnosci і sztu- ki. - 1827. - 2. - S. 414-433. 19. Blocki B. Ein B eitrag zur Flora Ostgaliciens / / Cosmos A. - 1888. - 38. - S. 123-126. 20. Blocki B. Rosa cieselskii n. sp. / / Cosmos A. - 1889. - 39. - S. 311-312. 21. Blocki B. Rosa ciliatosepala n. sp. / / Tbiol. - 1890. - 41. - S. 309-310. 22. M osyakin S ., Fedoronchuk M. V ascular P lan ts of Ukraine. A nom enclatural checklist. - Kiev, 1999. - 346 p. 23. Tournefort J. P. Institu tiones rei herbariae. Editio te rtia , appendicibus au c ta ab Antonio de Jussieu , Lugdunaeo, 1719. Рекомендувала до друку O.JI. Рубцова 1 1 2В.Г. Собко , О.В. Клюенко , Р.Л. Яворовскии 1 Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев 2 Тернопольский государственный университет им. В. Гнатюка, Украина, г. Тернополь РОД ROSA L. (ROSACEAE) ВО ФЛОРЕ ТЕРНОПОЛЬСКОГО ПЛАТО Во флоре Тернопольского плато род Rosa L. насчи­ тывает 34 вида. Результаты анализа видового по­ лиморфизма, экологических адаптаций и эндемиз­ ма свидетельствуют о генетических связях видов секции Caninae Сгер. с шиповниками широколист­ венных лесов Западной Европы и видов секции Gallicanae DC. — с наскальными предгорными ши­ повниками Восточного Средиземноморья. 1 1 2 V.G. Sobko , O.V. K luyenko , R.L. Yavorivskiy 1 М.М. Grishko N ational Botanical Gardens, National A cadem y of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv 2 V. G natyuk Ternopol' S tate University, Ukraine, Ternopol' GENUS ROSA L. (ROSACEAE) IN THE TERNOPOL' PLATEAU FLORA In th e Ternopol' p la teau flora w ere found 34 spe­ cies of genus Rosa L. T he analysis of species poly­ m orphism , ecological adap ta tio n s and endem icity is show n genetic bounds of species of section C a­ ninae Crep. w ith dogroses of b ro ad -leav ed woods in W estern Europe an d of species of section G alli­ canae DC. w ith rocky dogroses in E astern M edi­ te rran ean . ISSN 1605-6574. Інт родукція рослин, 2004, N° 4 13
id oai:ojs2.plantintroduction.org:article-992
institution Plant Introduction
keywords_txt_mv keywords
language English
last_indexed 2025-07-17T12:48:16Z
publishDate 2004
publisher M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv wwwplantintroductionorg/97/12c194a1e89cb25846f3f959fe808d97.pdf
spelling oai:ojs2.plantintroduction.org:article-9922020-01-03T20:18:12Z Genus Rosa L. (Rosaceae) in the Ternopol' Plateau flora Рід Rosa L. (Rosaceae) у флорі Тернопільського плато Sobko, V.G. Kluyenko, O.V. Yavorivskiy, R.L. In the Ternopol' plateau flora were found 34 species of genus Rosa L. The analysis of species polymorphism, ecological adaptations and endemicity is shown genetic bounds of species of section Caninae Crep. with dogroses of broad-leaved woods in Western Europe and of species of section Gallicanae DC. with rocky dogroses in Eastern Mediterranean. У флорі Тернопільського плато рід Rosa L. налічує 34 види. Результати аналізу видового поліморфізму, екологічних адаптацій та ендемізму свідчать про генетичні зв'язки видів секції Caninae Сrер. із шипшинами широколистяних лісів Західної Європи і видів секції Gallicanae DC. – з наскельними низькогірними шипшинами Східного Середземномор'я. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2004-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/992 10.5281/zenodo.3252485 Plant Introduction; Vol 24 (2004); 10-13 Інтродукція Рослин; Том 24 (2004); 10-13 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377843 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/992/952 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle Sobko, V.G.
Kluyenko, O.V.
Yavorivskiy, R.L.
Рід Rosa L. (Rosaceae) у флорі Тернопільського плато
title Рід Rosa L. (Rosaceae) у флорі Тернопільського плато
title_alt Genus Rosa L. (Rosaceae) in the Ternopol' Plateau flora
title_full Рід Rosa L. (Rosaceae) у флорі Тернопільського плато
title_fullStr Рід Rosa L. (Rosaceae) у флорі Тернопільського плато
title_full_unstemmed Рід Rosa L. (Rosaceae) у флорі Тернопільського плато
title_short Рід Rosa L. (Rosaceae) у флорі Тернопільського плато
title_sort рід rosa l. (rosaceae) у флорі тернопільського плато
url https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/992
work_keys_str_mv AT sobkovg genusrosalrosaceaeintheternopolplateauflora
AT kluyenkoov genusrosalrosaceaeintheternopolplateauflora
AT yavorivskiyrl genusrosalrosaceaeintheternopolplateauflora
AT sobkovg rídrosalrosaceaeufloríternopílʹsʹkogoplato
AT kluyenkoov rídrosalrosaceaeufloríternopílʹsʹkogoplato
AT yavorivskiyrl rídrosalrosaceaeufloríternopílʹsʹkogoplato