ЦИФРОВИЙ ГУМАНІТАРНИЙ ПРОЄКТ ЯК СКЛАДОВА ЦИФРОВОЇ ГУМАНІТАРИСТИКИ

• Date: 2021
• Main Authors: Dubrovina, Lyubov, Lobuzina, Kateryna, Onyshchenko, Oleksii, Boriak, Hennadii
• Format: Article
• Language: English
• Published: PH “Akademperiodyka” 2021
• Subjects: цифровий гуманітарний проєкт; цифрова гуманітаристика
• Online Access: https://scinn-eng.org.ua/ojs/index.php/ni/article/view/38
• Journal Title: Science and Innovation

Вступ. Розвиток інноваційної сфери наукових досліджень – «цифрова гуманітаристика» – інтегрує методичний апарат та розвиває потенціал гуманітарних і технічних наук за умови їхньої ефективної взаємодії. Одним з елементів інфраструктури цифрової гуманітаристики є наукові проєкти зі створення ресурсів і баз даних гуманітарного знання. Проблематика. Визначення поняття цифрового гуманітарного проєкту (ЦГП) та його особливостей є важливим для розвитку міждисциплінарної методології гуманітаристики та інформаційних технологій. Мета. Обґрунтування властивостей ЦГП як інноваційного наукового продукту, який має вагоме значення в сучасній науковій комунікації і повинен визначатися як офіційний вид наукової електронної публікації. Матеріали й методи. Використано історіографічний та структурний аналіз наукових концепцій поняття ЦГП та доробку деяких гуманітарних цифрових проєктів Національної академії наук Україні, а також низку інших методів. Результати. Вперше узагальнюється поняття ЦГП як міждисциплінарного наукового продукту на основі аналізу концепцій цифрової гуманітаристики. Висновки. Цифровий гуманітарний проєкт як складова цифрової гуманітаристики є інноваційним науковим результатом та видом наукової публікації. Специфічними критеріями його є: інтелектуальний та інноваційний внесок міждисциплінарного колективу у розвиток наукового знання; значення для розвитку освітньої та наукової дослідницької інфраструктури; вплив на інші ЦГК. Нова модель наукової комунікації передбачає необхідність введення цифрових технологій у процеси наукового дослідження та процедури отримання, опрацювання, публікації, управління та використання наукових даних, формування актуальних гуманітарних баз знань, досягнень соціогуманітарних наук, бібліотечної та інформаційної діяльності та ін. Критерієм нового знання стає не лише новий контент, а й нові засоби організації, класифікації та взаємодії з цим контентом.