СОЦІАЛІЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНО УКОРІНЕНОГО РОЗВИТКУ

Вступ. Соціальний простір у вимірі соціальної якості життя визначається соціалізацією загалом і економічною соціалізацією зокрема.Проблематика. Процеси, що мають фундаментальний характер з акцентом на національну укоріненість, даютьможливість уникати невпорядкованості в суспільному розвитку шляхом с...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2025
1. Verfasser: HEYETS, V.
Format: Artikel
Sprache:English
Veröffentlicht: PH “Akademperiodyka” 2025
Schlagworte:
Online Zugang:https://scinn-eng.org.ua/ojs/index.php/ni/article/view/861
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Science and Innovation

Institution

Science and Innovation
Beschreibung
Zusammenfassung:Вступ. Соціальний простір у вимірі соціальної якості життя визначається соціалізацією загалом і економічною соціалізацією зокрема.Проблематика. Процеси, що мають фундаментальний характер з акцентом на національну укоріненість, даютьможливість уникати невпорядкованості в суспільному розвитку шляхом соціального проєктування реальності, оскільки останнє передбачає наявність у суспільстві інституційного порядку, завдяки чому нівелюється зростання соціальної ентропії.Мета. Розкрити і продемонструвати те, як соціалізація укорінення національного розвитку, формуючи здатність продукувати енергію творчості, стає джерелом ресурсів та механізмів оновлення життєдіяльності.Матеріали та методи. Використано матеріали міжнародних та національних соціологічних обстежень та дані Державної служби статистики, МВФ, національних наукових установ. Застосовано абстрактно-логічний, монографічний, порівняльний метод, методи соціальних та статистичних спостережень.Результати. Охарактеризовано складові соціальної та економічної політики в частині досягнення інституційноївпорядкованості та її практичної результативності шляхом як державного соціального проєктування реальності, так і формування інтеріоризаційного характеру діяльності особистостей.Висновки. В умовах повномасштабного вторгнення російської федерації український соціальний простір зазнав суттєвої реструктуризації, що зумовило формування нових структуроутворюючих опор життєдіяльності: масштабної гуманітарної допомоги збіднілим верствам населення; зміни балансу довіри/недовіри до окремих суспільних інститутів; переоцінки цінностей і бажання почати «нове життя» з новою роботою. У сукупності саме вони становлятьнові засадничі форми життєдіяльності українського соціуму і мають розглядатися в Плані повоєнного відновлення з акцентуванням на національно укоріненому розвитку.