РОЗБУДОВА РЕЗИЛЬЄНТНОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ: ПОТЕНЦІАЛ СИСТЕМИ УРЯДУВАННЯ

• Datum: 2025
• Hauptverfasser: LIBANOVA, E., KOTYGORENKO, V.
• Format: Artikel
• Sprache: English
• Veröffentlicht: PH “Akademperiodyka” 2025
• Schlagworte: система державного урядування (national governance system); економіка; інституції; резилієнтність; верховенство права; полісуб’єктне управління (multi-subject governance).
• Online Zugang: https://scinn-eng.org.ua/ojs/index.php/ni/article/view/943
• Назва журналу: Science and Innovation

Вступ. Подолання наслідків безпрецедентних шоків, яких Україні завдано російською агресією, потребує ефективного урядування як необхідної умови і чинника відновлення та швидкого резильєнтного розвитку національної економіки.Проблематика. Слабка спроможність національної системи урядування сприяти кількісному та якісному зростанню економіки є проблемою, що потребує розв’язання.Мета. З’ясувати причини слабкої спроможності системи державного урядування формувати середовище, сприятливе для резильєнтного розвитку економіки, та визначити пріоритетні шляхи і способи посилення інституційної спроможності цієї системи.Матеріали та методи. Використано опубліковані документи законодавства та офіційної статистичної інформації, верифіковані результати українських і зарубіжних соціологічних досліджень, опитувань громадської думки. Застосовано дослідницькі підходи і методи: системний, інституційний, діалектичний, візуалізації, порівняльні синхронний та діахронічний.Результати. Аргументовано необхідність та визначено пріоритети реформування системи державного урядування в Україні для набуття нею параметрів, що сприятимуть її унезалежненню від великого (олігархічного) бізнесу та посиленню спроможності розробляти й утверджувати правила, які заохочуватимуть економічну та політичну конкуренцію, забезпечуватимуть пріоритетність ендогенної складової швидкого економічного зростання, його резильєнтність і сталість.Висновки. Посилення потенціалу системи урядування у розбудові резильєнтної економіки України потребує дегібридизації цієї системи, її децентралізації та демократизації, забезпечення верховенства права й реального поділу функцій влади законодавчої, виконавчої та судової, запровадження практик полісуб’єктного управління з багатофункціональною координацією на національному, регіональному й місцевому рівнях.