ВПЛИВ МІКРОСИМБІОНТІВ НА УРОЖАЙНІСТЬ СОЇ
Seeds inoculation with preparations created on the basis of new associations of Glomus P3 and S7 and Rhizobofit has positively influenced formation of triple symbiosis and enhanced yield of soybean of «Annushka» variety in comparison with seeds inoculation with Bradyrhizobium japonicum only.
Збережено в:
| Дата: | 2012 |
|---|---|
| Автори та афіліації: |
|
| Ключові слова: | keywords |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine
2012
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/217 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Agriciltural microbiology |
| Завантажити файл: |
|
Репозитарії
Agriciltural microbiology| _version_ | 1871465746472632320 |
|---|---|
| author | Абдурашитов , С.Ф. |
| author_facet | Абдурашитов , С.Ф. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "С.Ф. Абдурашитов ",
"institution": "Відділ мікробіології Інституту сільського господарства Криму НААН"
}
] |
| author_sort | Абдурашитов , С.Ф. |
| baseUrl_str | https://smic.in.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-22T10:10:44Z |
| description | Seeds inoculation with preparations created on the basis of new associations of Glomus P3 and S7 and Rhizobofit has positively influenced formation of triple symbiosis and enhanced yield of soybean of «Annushka» variety in comparison with seeds inoculation with Bradyrhizobium japonicum only. |
| doi_str_mv | 10.35868/1997-3004.15.29-39 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:24:31Z |
| format | Article |
| fulltext |
29
УДК: 633.31/57:631.461
вплив мікросимбіонтів
на урожайність сої
Абдурашитов С.Ф.
Відділ мікробіології Інституту сільського господарства
Криму НААН,
вул. К. Маркса, 107, смт. Гвардійське,
Сімферопольський район, 97513, Україна
Е-mail: asuleyman83@rambler.ru.
Показано, що інокуляція насіння експериментальними
препаратами на основі нових асоціацій грибів арбускулярної
мікоризи Р3 і S7 сумісно з Ризобофітом позитивно впливає на
розвиток потрійного симбіозу і підвищує урожайність сої сорту
Аннушка порівняно з бактеризацією Bradyrhizobium japonicum.
Ключові слова: симбіоз, гриби арбускулярної мікоризи,
Bradyrhizobium japonicum, соя.
Однією з умов розвитку рослин у природних біоценозах та
агроценозах є симбіоз з різноманітними мікроорганізмами, у тому
числі з грибами арбускулярної мікоризи (АМ). Це підтверджено
сучасними дослідженнями, згідно яких здатність до підтримки
життєдіяльності грибів АМ, а також і інших ендосимбіонтів,
є фундаментальною функцією кореня, не менш важливою за
асиміляторну і механічну функції. Широке розповсюдження АМ у
природних екосистемах і ґрунтах агроценозів робить її екологічно та
економічно важливим типом симбіозу. За рахунок тісної інтеграції
партнерів симбіозу рослини отримують важкодоступні елементи:
фосфор, калій, воду та ін. з ґрунту; а ендомікоризні гриби – продукти
фотосинтезу рослин [17].
Слід зазначити, що потребу в азотному живленні рослин сої
можна забезпечити шляхом створення активного азотфіксувального
симбіозу за проведення інокуляції препаратами на основі
бульбочкових бактерій [10]. В Україні сьогодні зареєстровано
п’ятнадцять препаратів для сої на основі брадиризобій, у т.ч. й
вітчизняні [7]. У той же час, вплив мікоризних грибів на розвиток
30
рослин сої в нашій країні не достатньо вивчено, відповідно, й
розробленого препарату на їх основі не існує.
Метою наших досліджень було вивчення впливу інокуляції
насіння сої грибами АМ і бульбочковими бактеріями на показники
симбіотичної системи і продуктивність культури.
Матеріали і методи. Для вирішення поставленої мети
готовили експериментальні препарати на основі грибів АМ за
використання кварцового піску, вермікуліту і подрібнених коренів
суданської трави, насичених міцелієм і спорами. В окремих
препаратах використовували: не мікоризовані корені (далі СКС),
корені з референтним ізолятом Glomus intraradices BEG 144 (надано
ВНДІСГМ, м. Санкт-Петербург) та виділеними нами асоціаціями
Glomus sp. Р3, Р5, S3, S4, S5, S7, S8, S9. Біопрепарати вносили
перед посівом у рядки за дотримання дози 50 г/м2. В одному грамі
препаратів було не менше 50 інфікуючих одиниць. Для забезпечення
азотного живлення рослин сої використовували Ризобофіт на основі
штаму Bradyrhizobium japonicum 36, із титром 2,0-2,8 млрд КУО/мл
(виготовлено в лабораторії технічної мікробіології Інституту
сільського господарства Криму НААН).
Вплив експериментальних препаратів на ефективність сим-
біозу вивчали в умовах польових дослідів на лучно-чорноземному
ґрунті (з ґрунтовою популяцією B. japonicum щільністю 103 буль-
бочкоутворювальних одиниць на грам ґрунту і аборигенною
расою ендомікоризних грибів) на базі Відділу мікробіології
впродовж 2009–2011 рр. Агрохімічна характеристика ґрунту:
рНсол. – 7,4; NH4 (обмінний) – 26,3 мг/кг ґрунту; NO3 – 21,3 мг/кг;
рухомий Р2О5 – 60,6 мг/кг; К2О – 564,6 мг/кг; вміст гумусу – 2,1 %.
Досліди проводили з районованим ультраскоростиглим сортом сої
Аннушка.
Сою вирощували на зрошенні за загальноприйнятою
технологією для півдня України [8]. Облікова площа ділянок
складала 4,2 м2, повторність дослідів 4-разова. Урожай збирали
вручну снопами, які підсушували і обмолочували на сноповій
молотарці. Отриману масу насіння перераховували на 100 %
чистоту та 14 % вологість.
Інтенсивність мікоризації коріння рослин визначали в період
31
цвітіння сої мікроскопіюванням [21, 22]. Визначення нітрогеназ-
ної активності бульбочок проводили за ацетиленовим методом на
газовому хроматографі «Chrom-5» [12].
Статистичну обробку отриманих даних – за методами дис-
персійного [4] та граф- [6] аналізів.
Результати та обговорення. З природних фітоценозів та
агроценозів нами виділено 15 асоціацій грибів АМ. Серед них 8
відзначалися більшою кількістю структурних одиниць на рослинах-
накопичувачах. Всі виділені асоціації мають у своєму складі
гриби з роду Glomus sp., що визначено за морфологією розвитку
внутрішньокореневих мікоризних структур і спор, а для асоціацій
Р3, Р5, S1, S3, S5, S8, S9 це показано молекулярними методами.
За роки досліджень погодні умови були різноманітними і
впливали на розвиток рослин і мікросимбіонтів на їх коренях.
У 2009 р. азотфіксувальні бульбочки у контролі формувались
у кількості 6,9 одиниць на рослину та масою 269 мг/рослину,
бактеризація забезпечила збільшення їх кількості у 1,9-2,7, а маси
– у 1,7-2,3 раза (табл. 1).
У 2010 р. кількість і маса бульбочок були у 5-10 разів нижчи-
ми від показників попереднього року, а в контролі зустрічалися ли-
ше поодинокі бульбочки. У той же час, спостерігали високий рі-
вень нітрогеназної активності в бульбочках. На третій рік дослід-
жень маса бульбочок у варіантах з обробкою Ризобофітом у
2,1–6,3 раза була вищою, ніж у контролі, і сягала 43 мг на рослину.
Застосування окремих препаратів на основі мікоризних гри-
бів при посіві в окремі роки сприяло істотному збільшенню кількості
та маси бульбочок, а також нітрогеназної активності. Асоціації S5,
S9 та ізолят BEG 144 забезпечували підвищення кількості бульбо-
чок порівняно з впливом Ризобофіту на 43,6–52,9 %, але не впли-
вали на їх масу і нітрогеназну активність у досліді 2009 року.
У 2010–2011 рр. за цих умов збільшували кількість бульбочок на
52,8–92,8 % асоціації Р5, S7, S8, S9 та ізолят BEG 144. У 2010 р.
на нітрогеназну активність позитивно впливали препарати з
асоціаціями Р3, Р5 і S3, а у 2011 р. – BEG144, Р5, S3, S4, S5, S7, S8,
S9, збільшуючи показники в 7,9–22,3 раза.
32
Таблиця 1. Вплив інокуляції Bradyrhizobium japonicum та асоціаціями арбускулярної мікоризи на
розвиток азотфіксувального симбіозу (фаза цвітіння, лучно-чорноземний ґрунт, 2009-2011 рр.)
Варіанти
досліду
Кількість бульбочок, од./рослину Маса бульбочок, мг/рослину Нітрогеназна активність,
нМоль С2Н4/рослину за годину
2009 р. 2010 р. 2011 р. середнє 2009 р. 2010 р. 2011 р. середнє 2009 р. 2010 р. 2011 р. середнє
Без
інокуляції
(контроль)
6,9 1,2 3,6 3,9 269 14 43 109 164 313 209 229
Інокуляція
Ризобофітом 14,0 1,4 5,3 6,9 476 32 90 199 123 1285 536 648
Фон – обробка Ризобофітом
СКС 18,5 1,6 6,6 8,9 617 39 61 239 166 4090 328 1528
BEG144
Р3
Р5
S3
S4
S5
S7
S8
S9
21,4
13,3
13,9
14,6
17,4
20,1
15,2
13,5
20,7
2,3
1,9
2,7
2,3
1,5
1,3
2,5
2,3
3,3
5,9
6,1
8,1
7,1
8,5
7,5
8,8
8,6
10,1
9,9
7,1
8,2
8,0
9,1
9,6
8,8
8,1
11,4
614
490
586
457
567
576
464
464
524
70
86
60
61
40
36
39
32
53
133
161
181
190
167
214
164
233
271
272
246
276
236
258
275
222
243
283
104
148
118
168
132
134
381
111
233
834
7765
7945
8326
3493
269
765
1846
806
6020
686
8106
6973
8791
8492
10102
11950
4233
2319
2866
5390
5156
4139
2965
3749
4636
1757
НІР05 4,6 0,9 2,4 156 36 119 147 2557 1945
33
Ймовірно, це пов’язано з ураженням сої грибною хворобою,
за припущенням – азіатською іржею (збудник – Uromyces sojae
Syd.). Невелика кількість бульбочок на уражених рослинах
характеризувалася низькими показни-ками фіксації азоту з повітря,
а мікоризний препарат, внесений з насінням, проявив захисну дію і
сприяв підвищенню нітрогеназної активності. Протекторний ефект
ендомікоризних грибів відмічено також і іншими дослідниками
[14, 18].
У грунті з щільною популяцією грибів арбускулярної
мікоризи частота виявлення мікоризної інфекції в коренях сої за три
роки досліджень складала 30,1-60,2 %КП (кількісний показник), а
інтенсивність мікоризації – 11,0-17,1 %КП на 1 см коренів у варіанті
без обробки біопрепаратами (табл. 2). У 2009 р. у фазу цвітіння
сої всі варіанти за показниками мікоризованості достовірно не
відрізнялися один від одного.
У двох наступних роках при застосуванні інокуляції Ризо-
бофітом відмічали більш розвинену мікоризу, а саме: виявлення
мікоризної інфекції збільшилося на 47,8-127,6 %ВП (відносний
показник), інтенсивність – на 2,3-242,7 %ВП, кількість арбускул – на
2,4-305,8 %ВП.
Існує кілька гіпотез щодо пояснення такого збільшення.
З одного боку, інокуляція бульбочковими бактеріями сприяє
підвищенню вмісту хлорофілу у листках, а це збільшує надходження
продуктів фотосинтезу у кореневі сфери, до 20 % яких надходить
до грибів АМ [13, 16]. З іншого, ефект збільшення мікоризної
інфекції при інокуляції насіння брадиризобіями можна пояснити
регулюванням гормонального стану коренів рослин, з наступним
впливом на розвиток мікоризи у коренях. Існує також версія
впливу продуктів метаболізму бактерій (вітаміни, амінокислоти,
гідролітичні ензими клітинної стінки) на ріст і розвиток грибних
структур і/або на розвиток коренів і іх проникність для інфекції.
Отже, рослини формували активний симбіоз з мікроор-
ганізмами, результатом чого можна вважати отриману урожайність
насіння сої.
34
Таблиця 2. Вплив інокуляції на розвиток арбускулярної мікоризи в коренях рослин сої сорту
Аннушка (фаза цвітіння, лучно-чорноземний ґрунт, 2009-2011 рр.)
Варіанти досліду
Частота виявлення інфекції,
% на 1 см кореня
Інтенсивність мікоризації,
% на 1 см кореня
Кількість арбускул,
% на 1 см кореня
2009 р. 2010 р. 2011 р. середнє 2009 р. 2010 р. 2011 р. середнє 2009 р. 2010 р. 2011 р. середнє
Без інокуляції
(контроль) 60,2 30,1 37,8 42,7 16,9 17,1 11,0 15,0 5,9 12,5 6,9 8,4
Інокуляція
Ризобофітом 66,1 59,1 70,0 65,1 16,6 24,7 27,3 22,9 5,8 16,0 17,2 13,0
Фон – обробка Ризобофітом
СКС 70,3 57,1 60,0 62,5 26,9 17,5 13,6 19,3 13,6 12,8 6,1 10,8
BEG144
Р3
Р5
S3
S4
S5
S7
S8
S9
48,6
45,1
51,7
60,3
64,9
56,5
61,1
71,4
53,5
53,5
44,5
46,2
65,4
53,3
64,0
65,6
65,6
68,5
65,6
76,7
74,4
74,4
64,5
61,8
64,4
64,4
57,8
55,9
55,4
57,4
66,7
60,9
60,8
63,7
67,1
59,9
8,6
14,9
16,6
19,6
17,0
19,1
20,3
27,1
9,2
26,4
19,0
18,9
17,6
29,3
26,9
28,4
26,1
29,1
23,5
31,2
25,1
18,3
22,2
20,6
37,7
19,5
20,9
19,5
21,7
20,2
18,5
22,8
22,2
28,8
24,2
19,7
1,1
10,0
4,2
7,6
6,4
5,5
7,8
14,2
5,0
15,3
15,0
10,8
19,3
22,2
22,3
17,8
21,1
13,1
13,5
18,8
17,1
8,6
13,0
14,6
28,0
10,7
12,0
10,0
14,6
10,7
11,8
13,9
14,1
17,9
15,3
10,0
НІР05 20,3 15,3 22,1 11,5 12,1 11,2 6,4 11,5 8,4
35
Як свідчать одержані дані, урожайність культури у
контролі (без інокуляції) протягом трьох років була на рівні
0,52–0,68 т/га (рис.). При обробці препаратом бульбочкових бакте-
рій у середньому за роки досліджень отримано приріст урожаю
51,6 % порівняно до контролю.
Урожайність насіння у варіанті із застосуванням референ-
тного ізоляту BEG 144 складала в середньому 0,96 т/га або на
0,36 т/га більше, ніж у контролі. При цьому спостерігали тенденцію
до збільшення продуктивності культури відносно показників
варіанту з обробкою Ризобофітом. У варіантах з асоціаціями
мікоризних грибів Р3 і S7 отримано максимальну урожайність
насіння, яка склала, відповідно, 1,07 і 1,04 т/га, що на 73,3-78,3 %
вище за контроль і на 14,3–17,6 % – за показники варіанту з
обробкою насіння Ризобофітом.
Рис. Урожайність насіння сої сорту Аннушка
за передпосівної інокуляції мікроорганізмами
(лучно-чорноземний ґрунт, 2009-2011 рр).
36
Субстратний компонент мікоризного препарату (без грибів
АМ) практично не впливав на ефективність асоціацій. На це вказує
неістотна різниця продуктивності у варіанті з СКС у порівнянні
з обробкою Ризобофітом. Слід також відмітити результати
ефективності внесення інших асоціацій. Наприклад, ефективність
асоціацій грибів АМ S8 і S9 була на рівні впливу референтного
штаму G. intraradices. Асоціації Р5 і S3 хоча і забезпечували приріст
урожайності на рівні 38,3-46,7 % порівняно з контролем, але дещо
зменшували ефективність Ризобофіту.
Результати статистичної обробки середніх трирічних даних
методом граф-аналізу свідчать, що урожайність насіння сої в
рівній мірі корелює з масою бульбочок і інтенсивністю мікоризної
інфекції. Ступінь кореляції при цьому складає 0,7. Кореляція між
кількістю структур ризобіального симбіозу і мікоризного складала
15-48 %, що в умовах даного досліду підтверджує різний рівень
розвитку окремих асоціацій за роками.
Таким чином, за різних умов розвитку рослин упродовж
трьох років показано позитивний вплив мікробних препаратів
на утворення системи соя-брадиризобії-гриби АМ та активність
фіксації атмосферного азоту. В середньому за три роки досліджень
отримано підвищення урожайності насіння сої за використання
Glomus Р3 на 78,3 % відносно необробленого контролю і на 17,6 %
– порівняно з ефектом обробки Ризобофітом, асоціацією Glomus S7
відповідно – на 73,3 % і на 14,3 %. Формування такої урожайності
стало можливим, завдяки взаємодії різного типу симбіозів, що
видно з результатів кореляційного аналізу даних. Відмічено
протекторний ефект від обробки грибами АМ і його вплив на
симбіотичну систему.
1. Абдурашитов С.Ф. Ідентифікація нових асоціацій арбускулярно-
мікоризних грибів, високоефективних у симбіозі з рослинами суданської
трави /С.Ф. Абдурашитов, А.Г. Пінаєв, О.Ю. Штарк [та ін.] //Мікробіологія
в сучасному сільськогосподарському виробництві : матеріали VI наук.
конф. молодих вчених (Чернігів, 29–30 вересня 2009 р.). – Чернігів :
ЦНТЕІ, 2009. – С. 19–21.
2. Антипчук А.Ф. Связь между показателями фотоассимиляцион-
ной активности бобовых растений и их симбиотической азотфиксацией
37
/А.Ф. Антипчук, Р.М. Канцелярук, В.Н. Рангелова [и др.] //Микробиол.
журн. – 1990. – Т. 52, № 6. – С. 49–53.
3. Гельцер Ф.Ю. Симбиоз с микроорганизмами – основа жизни
растений /Ф.Ю. Гельцер. – М. : Изд-во МСХА, 1990. – 134 с.
4. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта /Б.А. Доспехов – М. :
Агропромиздат, 1985. – 352 с.
5. Лабутова Н.М. Взаимоотношения эндомикоризных грибов с
микроорганизмами ризосферы /Н.М. Лабутова //Микол. и фитопатол.
– 2009. – Т. 43, № 1. – С. 3–19.
6. Методические рекомендации по использованию граф-анализа
в исследованиях систем, состоящих из биотических и абиотических
компонентов /Н.И. Воробьев, О.В. Свиридова, Р.С. Кутузова. – [2-е
издание, переработанное и дополненное]. – СПб.: ГНУ ВНИИСХМ, 2006.
– 59 с.
7. Мікробні препарати у землеробстві. Теорія і практика:
монографія /[В.В. Волкогон, О.В. Надкернична, Т.М. Ковалевська та ін.];
ред. B.B. Волкогон. – К. : Аграрна наука, 2006. – 312 с.
8. Соя: новые сорта и прогрессивная технология возделывания
/Составитель: В.И. Сичкарь. – Одесса : СГИ-НАЦ СЕИС, 2003. – 46 с.
9. Тихонович И.А. Симбиозы растений и микроорганизмов:
молекулярная генетика агросистем будущего /И.А. Тихонович,
Н.А. Проворов. – СПб : Изд-во С-Петерб. ун-та, 2009. – 209 с.
10. Толкачов М.З. Селекція бульбочкових бактерій на
високоефективний симбіоз з сучасними сортами зернобобових культур
/М.З. Толкачов, С.В. Дідович, Є.М. Турін [та ін.] //X з’їзд Товариства
мікробіологів України (15-17 вересня 2004 p., Одеса): тези доп. – Одеса,
2004. – С. 247.
11. Borowicz V.A. Do arbuscular mycorrhizal fungi alter plant-patho-
gens relations /V.A. Borowicz //Ecol. – 2001. – Vol. 82 (11). – P. 3057–3068.
12. Hardy R.W.F. The acetylene-ethylene assay for N2 fixation labora-
tory and field evaluation /R.W.F. Hardy, R.D. Holsten, E.K. Jackson [et al.]
//Plant. Physiol. – 1968. – Vol. 42 (8). – Р. 1185–1207.
13. Jakobsen I. Carbon flow into soil and external hyphae from roots of
mycorrhizal cucumber plants /I. Jakobsen, L. Rosendahl //New Phytol. – 1990.
– Vol. 115. – P. 77–83.
14. Newsham K.K. Multi-functionality and biodiversity in arbuscular
mycorrhizas /K.K. Newsham, A.H. Fitter, A.R. Watkinson //Trends in Ecology
& Evolution. – 1995. – Vol. 10. – P. 407–411.
15. Pinior A. Plants colonized by AM fungi regulate further root
38
colonization by AM fungi through altered root exudation /A. Pinior, U. Wyss,
Y. Pichй, H. Vierheilig //Can. J. Bot. – 1999. – Vol. 77. – P. 891–897.
16. Rillig M.C. What is the role of Arbuscular mycorrhizal fungi in
plant-to-ecosystem responses to elevated atmospheric CO2? /M.C. Rillig,
M.F. Allen //Mycorrhiza. – 1999. – Vol. 9. – P. 1–8.
17. Smith S.E. Mycorrhizal symbiosis /S.E. Smith, D.J. Read. – [2nd
ed.]. – London : Academic Press, 1997. – 605 р.
18. Sikes B.A. Plant and fungal identity determines pathogen
protection of plant roots by arbuscular mycorrhizas /B.A. Sikes, K. Cottenie,
J.N. Klironomos //J. of Ecol. – 2009. – Vol. 97. – P. 1274–1280.
19. Tobar R.M. Impact of a genetically modified Rhizobium strain
with improved nodulation competitive nesson thee еarly stages of arbuscular
mycorrhiza formation /R.M. Tobar, C. Azcon-Aguilar, J. Sanjuan, J.M. Barea
//Appl. Soil Ecol. – 1996. – Vol. 4. – P. 15–21.
20. Toljander J.F. Interactions between Soil Bacteria and Arbuscular
Mycorrhizal Fungi: Doctoral dissertation /Jonas F. Toljander. – Uppsala, 2006.
– 39 p.
21. Trouvelot A. Mesure du taux de mycorhization VA d’un
systemeradiculaire. Recherche de methods d’estimationayantune signification
fonctionnelle /A. Trouvelot, J.L. Kough, V. Gianinazzi-Pearson //Physiological
and genetical aspects of mycorrhizae /Eds. V. Gianinazzi-Pearson, S. Gianinazzi.
– Paris : INRA, 1986. – P. 217–221.
22. Vierheilig H. Ink and vinegar a simple staining technique for
arbuscular-mycorrhizal fungi /H. Vierheilig, A.P. Coughlan, U. Wyss //Appl.
and Environ. Microbiol. – American Society for Microbiology, 1998. – Vol. 64
(12). – P. 5004–5007.
23. Williams L.E. Carbon and Nitrogen Limitations on Soybean
Seedling Development /L.E. Williams, T.M. Dejong, D.A. Phillips //Plant
Physiol. – 1981. – Vol. 68. – P. 1206–1209.
39
Влияние микросимбионтов
на урожайность сои
Абдурашитов С.Ф.
Отдел микробиологии Института сельского хозяйства Крыма
НААН, Гвардейское
Показано, что инокуляция семян экспериментальными
препаратами на основе новых ассоциаций грибов арбускулярной
микоризы Р3 и S7 совместно с Ризобофитом положительно
влияет на развитие тройного симбиоза и повышает урожайность
сои сорта Аннушка по сравнению с обработкой Bradyrhizobium
japonicum.
Ключевые слова: симбиоз, грибы арбускулярной микоризы,
Bradyrhizobium japonicum, соя, урожайность.
INFLUENCE OF MICROSYMBIONTS ON SOYBEAN
YIELD
Abdurashytov S.F.
Department of Microbiology of Institute of Agriculture of Crimea,
NAAS, Gvardeyskoye
Seeds inoculation with preparations created on the basis of
new associations of Glomus P3 and S7 and Rhizobofit has positively
influenced formation of triple symbiosis and enhanced yield of soybean
of «Annushka» variety in comparison with seeds inoculation with
Bradyrhizobium japonicum only.
Key words: symbiosis, arbuscular mycorrhizal fungi,
Bradyrhizobium japonicum, soybean, yield.
|
| id | oai:ojs2.smic.in.ua:article-217 |
| institution | Agriciltural microbiology |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-23T01:06:56Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | smicinua/2d/93a894be2b9c8a5f2b47e394b1da322d.pdf |
| spelling | oai:ojs2.smic.in.ua:article-2172026-07-22T10:10:44Z INFLUENCE OF MICROSYMBIONTS ON SOYBEAN YIELD ВПЛИВ МІКРОСИМБІОНТІВ НА УРОЖАЙНІСТЬ СОЇ Абдурашитов , С.Ф. symbiosis, arbuscular mycorrhizal fungi, Bradyrhizobium japonicum, soybean, yield симбіоз, гриби арбускулярної мікоризи, Bradyrhizobium japonicum, соя Seeds inoculation with preparations created on the basis of new associations of Glomus P3 and S7 and Rhizobofit has positively influenced formation of triple symbiosis and enhanced yield of soybean of «Annushka» variety in comparison with seeds inoculation with Bradyrhizobium japonicum only. Показано, що інокуляція насіння експериментальними препаратами на основі нових асоціацій грибів арбускулярної мікоризи Р3 і S7 сумісно з Ризобофітом позитивно впливає на розвиток потрійного симбіозу і підвищує урожайність сої сорту Аннушка порівняно з бактеризацією Bradyrhizobium japonicum. Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2012-06-21 Article Article Рецензована Стаття application/pdf https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/217 10.35868/1997-3004.15.29-39 Agricultural microbiology; Vol. 15 (2012): Agriciltural microbiology; 29-39 Сільськогосподарська мікробіологія; Том 15 (2012): Сільськогосподарська мікробіологія; 29-39 1997-3004 10.35868/1997-3004.15 uk https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/217/311 Авторське право (c) 2012 S.F. Abdurashytov https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | симбіоз гриби арбускулярної мікоризи Bradyrhizobium japonicum соя Абдурашитов , С.Ф. ВПЛИВ МІКРОСИМБІОНТІВ НА УРОЖАЙНІСТЬ СОЇ |
| title | ВПЛИВ МІКРОСИМБІОНТІВ НА УРОЖАЙНІСТЬ СОЇ |
| title_alt | INFLUENCE OF MICROSYMBIONTS ON SOYBEAN YIELD |
| title_full | ВПЛИВ МІКРОСИМБІОНТІВ НА УРОЖАЙНІСТЬ СОЇ |
| title_fullStr | ВПЛИВ МІКРОСИМБІОНТІВ НА УРОЖАЙНІСТЬ СОЇ |
| title_full_unstemmed | ВПЛИВ МІКРОСИМБІОНТІВ НА УРОЖАЙНІСТЬ СОЇ |
| title_short | ВПЛИВ МІКРОСИМБІОНТІВ НА УРОЖАЙНІСТЬ СОЇ |
| title_sort | вплив мікросимбіонтів на урожайність сої |
| topic | симбіоз гриби арбускулярної мікоризи Bradyrhizobium japonicum соя |
| topic_facet | symbiosis arbuscular mycorrhizal fungi Bradyrhizobium japonicum soybean yield симбіоз гриби арбускулярної мікоризи Bradyrhizobium japonicum соя |
| url | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/217 |
| work_keys_str_mv | AT abdurašitovsf influenceofmicrosymbiontsonsoybeanyield AT abdurašitovsf vplivmíkrosimbíontívnaurožajnístʹsoí |