МІКРОБІОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ У ПЕРЕЛОГАХ РІЗНОЇ ТРИВАЛОСТІ

The orientation of microbiological processes in soil deposits of various ages: two, nine and twenty two years old in comparison with agrozems was studied. It was found that with the increase of the deposits age the intensity of the development of soil organic matter, humus mineralization activity an...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2012
1. Verfasser:	Малиновська , І.М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2012
Schlagworte:	мікробоценоз переліг еколого-трофічні групи мікроорганізмів мінералізація гумус фітотоксичність
Online Zugang:	https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/221
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Agriciltural microbiology
Завантажити файл:

Institution

Agriciltural microbiology

_version_	1871465761350877184
author	Малиновська , І.М.
author_facet	Малиновська , І.М.
author_institution_txt_mv	[ { "author": "І.М. Малиновська ", "institution": "ННЦ «Інститут землеробства НААН»" } ]
author_sort	Малиновська , І.М.
baseUrl_str	https://smic.in.ua/index.php/journal/oai
collection	OJS
datestamp_date	2026-07-22T10:10:44Z
description	The orientation of microbiological processes in soil deposits of various ages: two, nine and twenty two years old in comparison with agrozems was studied. It was found that with the increase of the deposits age the intensity of the development of soil organic matter, humus mineralization activity and phytotoxicity was lower. Intensive agrozem was characterized with higher activity mineralization of organic matter, nitrogen compounds and a low level of mineralization of humus and phytotoxicity compared with the extensive agrozems.
doi_str_mv	10.35868/1997-3004.15.71-82
first_indexed	2025-07-17T12:24:33Z
format	Article
fulltext	71 УДК: 631.46:631.84 МІКРОБІОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ У ПЕРЕЛОГАХ РІЗНОЇ ТРИВАЛОСТІ Малиновська І.М. ННЦ «Інститут землеробства НААН», вул. Машинобудівників 2Б, смт. Чабани, Київська обл., 08162, Україна E-mail: patent_zemlerob@mail.ru Досліджували спрямованість мікробіологічних процесів у грунті перелогів різної тривалості (дворічного, дев’ятирічного і 22-річного) порівняно з ґрунтами агроценозів. Встановлено, що зі зростанням тривалості перелогу зменшується інтенсивність освоєння органічної речовини, активність мінералізації гумусу і фітотоксичність ґрунту. Інтенсивний агрозем характеризується вищою порівняно з екстентенсивним агроземом активністю мінералізації органічної речовини, азотовмісних сполук і нижчою активністю мінералізації гумусу та фітотоксичністю. Ключові слова: мікробоценоз, переліг, еколого-трофічні групи мікроорганізмів, мінералізація, гумус, фітотоксичність. У сучасних системах землеробства все більшої актуальності набуває оптимізація співвідношення типів земельних угідь, одним із яких є перелоги. Перебування ґрунтів у перелоговому стані сприяє урівноваженню процесів синтезу і деградації гумусу, інших органічних і органо-мінеральних комплексів, які забезпечують потенційну родючість ґрунтів, оптимізуються фізичні та агрохімічні властивості ґрунтів, активізуються ґрунтотворні процеси. Перелоги, поряд із пасовищами і лісонасадженнями, є чинниками стабілізації стану агроценозів [1]. Проте, вилучення земельних угідь з ріллі не повинно носити стихійного характеру, а має проводитися з урахуванням фундаментальних закономірностей функціонування екосистем на всіх рівнях їхньої організації. Діагностування спрямованості ґрунтових процесів у ході самовідновлення ґрунтів доцільно проводити за мікробіологічними показниками, що дозволяє показати зміни, які неможливо виявити іншими методами 72 [2]. Перевагою мікробіологічних методів досліджень є також і те, що вони дозволяють дослідити спрямованість саме агрономічно значимих процесів: мінералізації та імобілізації азотовмісних сполук, нітрифікації, азотфіксації, денітрифікації, розкладання органічних речовин, гумусу і т. ін. Завданням наших досліджень було вивчення спрямованості та інтенсивності мікробіологічних процесів у ґрунтах перелогів різної тривалості порівняно з ґрунтами агроценозів. Матеріали і методи. Дослідження проводили на сірому лісовому ґрунті на територіально близьких ділянках: 1 – грунт, виведений із сільськогосподарського використання у 1987 році (багаторічний переліг), тип фітоценозу – валіськокострицевий; 2 – грунт, виведений із сільськогосподарського використання у 2000 році (малорічний переліг), тип фітоценозу – наземно- куничниковий; 3 – грунт, виведений із сільськогосподарського використання у 2007 році (дворічний переліг), тип фітоценозу – різнотрав′я; 4–5 – агроземи стаціонарного досліду, закладеного в 1987 році: 4 – контроль, польова сівозміна без використання мінеральних і органічних добрив (екстенсивний агрозем), культура – кукурудза; 5 – польова сівозміна з насиченістю мінеральними добривами N96P108K112,5 по фону заорювання побічної продукції рослинництва (інтенсивний агрозем), культура – кукурудза. Відбір ґрунтових зразків проводили протягом вегетаційного періоду 2009 року в періоди з нормальними гідротермічними умовами. Чисельність мікроорганізмів окремих еколого-трофічних груп оцінювали методом висіву розведень ґрунтової суспензії на відповідні загальні, елективні та спеціальні поживні середовища [3]. Показник інтенсивності процесу мінералізації сполук азоту розраховували за Є.Н. Мішустіним і Е.В. Руновим [4], індекс педотрофності – за Д.І. Нікітіним та В.С. Нікітіною [5], активність процесу мінералізації гумусу – за І.С. Демкіною та Б.Н. Золотарьовою [6]. Коефіцієнт питомої фосфатмобілізувальної активності визначали на агаризованому середовищі Муромцева за розробленим нами методом [7]. Кількість колоній підраховували впродовж 21 доби в залежності від швидкості росту і фізіологічних особливостей 73 мікроорганізмів певної еколого-трофічної групи. Вірогідність формування бактеріальних колоній (ВФК) визначали за методом S. Ishikuri та T. Hattori, який описано П.А. Кожевіним з співавт. [8]. Фітотоксичні властивості ґрунту визначали за використання рослинних біотестів (пшениця озима) [9]. Статистичну обробку результатів проводили з використан- ням програм Microsoft Exсel. Отримані дані порівнювали з результатами досліджень, проведених у попередні роки. Результати та обговорення. Як видно з даних табл. 1, найбільшою чисельністю мікроорганізмів характеризується мік- робоценоз багаторічного перелогу та інтенсивного агрозему. У грунті багаторічного перелогу розвивається більше мікроорганіз- мів циклу азоту порівняно з дворічним перелогом: амоніфікуваль- них – на 54,5 %, імобілізаторів мінерального азоту – 16,8, олігонітрофілів – 99,0, нітрифікаторів – на 114,3 %. Разом з тим, мікробіоценоз багаторічного перелогу містить менше мікроорганізмів циклу вуглецю: педотрофів – на 107,9 %, целюлозоруйнівних – 19,1, полісахаридсинтезувальних – 260,3, автохтонних – на 270,1 %. Отже, чисельність мікроорганізмів окремих еколого-трофічних і функціональних груп у грунті перелогу змінюється з часом його перебування у перелоговому стані. Це підтверджується агрохімічними даними, зокрема, вміст лужногідролізованого азоту зі зростанням тривалості перелогу збільшується на 42,9 %, вміст нітратної форми азоту знижується до кількості, яка не визначається аналітичними методами, вміст амонійної форми азоту знижується на 60-100 %, вміст рухомого фосфору – на 32,5 % (табл. 2). При цьому ступінь рухомості фосфору в ґрунтах перелогів різної тривалості є майже однаковим. Однією з найбільш показових характеристик стану ґрунту стану ґрунту з точки зору забезпеченості мінеральними сполуками є вміст полісахаридсинтезувальних мікроорганізмів. До 2007 р. екстенсивний агрозем характеризувався більшою (на 33–64 %) чисельністю полісахаридсинтезувальних мікроорганізмів, однак пізніше в інтенсивному агроземі чисельність цих бактерій підви- щилася і на сьогодні перевищує чисельність полісахаридсинте- зувальних бактерій у екстенсивному агроземі в 6,0 разів (табл. 1). 74 Таблиця 1. Чисельність мікроорганізмів у сірому лісовому грунті перелогів різної тривалості та агроземів, млн КУО/г сухого ґрунту, 2009 р. Варіанти А мо ні фі ка то ри Ім об іл із ат ор и мі не ра ль но го а зо ту О лі го ні тр оф іл и А зо то ба кт ер , % о бр ос та нн я гр уд оч ок гр ун ту Н іт ри фі ка то ри Д ен іт ри фі ка то ри П ед от ро фи Ц ел ю ло зо ру йн ів ні П ол іс ах ар ид - си нт ез ув ал ьн і А вт ох то нн і Ст ре пт ом іц ет и М ік ро мі це ти М об іл із ат ор и мі не ра ль ни х фо сф ат ів М об іл із ат ор и ор га но фо сф ат ів Переліг з 1987 р., валіськокострицевий фітоценоз 30,9 65,9 41,0 96,7 0,30 4,83 53,0 31,4 1,21 5,62 17,2 0,31 10,0 50,5 Переліг з 2000 р., наземнокуничниковий фітоценоз 12,1 57,7 41,8 0 0,20 12,4 52,6 32,8 2,52 7,32 6,49 0,23 2,52 1,44 Переліг з 2007 р., різнотрав’я 20,0 56,4 20,6 92,0 0,14 119,8 110,2 37,4 4,36 20,8 15,6 0,17 10,3 0,01 Агрозем, без добрив, кукурудза 21,4 26,2 32,1 100,0 0,24 10,5 32,9 62,8 1,48 26,3 8,49 0,17 8,86 1,11 Агрозем, N96P108К112,5 +побічна продукція рослинництва, кукурудза 30,1 76,9 65,0 50,7 0,15 50,1 79,5 88,9 8,91 25,7 35,3 0,25 18,4 10,0 НІР05 4,2 1,8 3,5 5,2 3,4 10,2 3,4 4,7 3,0 7,0 2,9 4,0 2,0 3,1 Примітка: КУО – колонієутворююча одиниця 75 Таблиця 2. Агрохімічні показники сірого лісового грунту перелогів різної тривалості та агроземів, 2009 р. Варіанти Вміст, мг/кг Ст уп ін ь ру хо мо ст і, Р 2O 5, мг /1 00 г N л уж но гі др о- лі зо ва ни й N -N O 3 N -N H 4 Р 2O 5 K 2O Переліг з 1987 р., валіськокострицевий фітоценоз 84,0 відсут. 1,25 200,0 82,5 0,24 Переліг з 2000 р., наземнокуничниковий фітоценоз 63,0 відсут. 1,00 225,0 62,5 0,23 Переліг з 2007 р., різнотравґя 58,8 1,50 2,00 265,0 76,0 0,24 Агрозем, без добрив, кукурудза 64,4 4,50 1,75 225,0 59,0 0,21 Агрозем, N96P108К112,5 + побічна продукція рослинництва, кукурудза 68,6 64,6 2,00 600,0 254,0 0,66 НІР05 2,05 0,85 0,56 10,7 10,2 0,04 Отже, групу полісахаридсинтезувальних бактерій не можна розглядати як індикаторну на нестачу мінеральних сполук у грунті, оскільки їх кількість залежить від інших факторів: інтенсивності розвитку фітоценозу, кількості кореневих виділень, співвідношення вуглецю до азоту, яке змінюється за внесення мінеральних і органічних добрив, заорювання побічної продукції і т. ін. Використовувати чисельність полісахаридсинтезувальних мікроорганізмів як індикаторну ознаку можна, на нашу думку, лише за порівняння варіантів досліду, які відрізняються за одним фактором впливу. Протягом всього періоду спостережень ґрунт багаторічного перелогу характеризувався більшим вмістом клітин азотобактера, ніж ґрунт малорічного перелогу [10–11], що підтверджується да- ними вегетаційного періоду 2011 року (табл. 1). Раніше ми пов’язу- вали це з тривалістю перебування ґрунту у перелоговому стані і 76 вважали, що з часом грунт малорічного перелогу набуде таких властивостей, які забезпечать розмноження азотобактера. Однак, протягом періоду спостережень цього не відбувається, і грунт малорічного перелогу містить таку ж чисельність азотобактера, як і після виведення з обробітку (2000 р.). До того ж, ґрунт перелогу з 2007 р. у варіанті спонтанного відновлення фітоценозу протягом всього існування характеризується високим вмістом азотобактера (96–98 %) [10]. Отже, за попередніми даними, розповсюдження азотобактера в ґрунтах перелогів залежить не від тривалості перелогового стану, а від типу фітоценозу, агрохімічних характеристик ґрунту, передісторії ґрунту, тощо. Зокрема, використання таких агроприйомів, як скошування, внесення мінеральних добрив і вапнування, сприяє зростанню чисельності азотобактера у грунті малорічного перелогу до 18 % [12]. Максимальною чисельністю азотобактера протягом багатьох років характеризується екстенсивний агрозем [10-11], зокрема, за вирощування кукурудзи вміст азотобактера у екстенсивному агроземі перевищує його вміст в інтенсивному агроземі на 97,2 % (табл. 1). Ці спостереження свідчать про неможливість використання показників чисельності азотобактера як індикатора ефективної родючості ґрунту [13]. Чисельність мікроорганізмів різних груп у інтенсивному агроземі є набагато вищою за екстенсивний агрозем: амоні- фікувальних у 1,41 раза, імобілізаторів мінерального азоту – 2,94, олігонітрофілів – 2,03, денітрифікаторів – 4,77, педотрофів – 2,42, полісахаридсінтезувальних – 6,02, стрептоміцетів – 4,16, мобілізаторів мінеральних і органічних фосфатів – у 2,08 і 9,0 раз, відповідно (табл. 1). Мікроорганізми інтенсивного агрозему мають вищу фізіологічну активність порівняно з мікроорганіз- мами екстенсивного агрозему (табл. 3). Так, ВФК амоніфікаторів інтенсивного агрозему перевищує ВФК амоніфікаторів екстен- сивного агрозему в 7,15 раза, імобілізаторів мінерального азоту – 1,32, денітрифікаторів – 13,4, целюлозоруйнівних мікроорганізмів – у 4,13 раза. Разом з тим, фізіолого-біохімічна активність нітрифікаторів, мобілізатоів мінеральних і органічних фосфатів вища у мікроорганізмів екстенсивного агрозему. 77 Таблиця 3. Вірогідність формування колоній мікроорганізмів (λ, год–1•10-2) у сірому лісовому грунті перелогів різної тривалості та агроземів, 2009 р. Варіанти А мо ні фі ка то ри Ім об іл із ат ор и мі не ра ль но го а зо ту О лі го ні тр оф іл и Н іт ри фі ка то ри Д ен іт ри фі ка то ри П ед от ро фи А вт ох то нн і Ц ел ю ло зо -р уй ні вн і М ік ро мі це ти М об іл із ат ор и мі не ра ль ни х фо сф ат ів М об іл із ат ор и ор га но фо сф ат ів Переліг з 1987 р., валіськокострицевий фітоценоз 1,28 0,17 2,89 0,22 2,70 2,71 0,30 7,37 3,21 3,47 8,11 Переліг з 2000 р., наземнокуничниковий фітоценоз 2,52 0,16 6,02 0,08 6,79 5,85 0,57 5,22 1,53 2,28 3,32 Переліг з 2007 р., різнотравґя 3,29 0,76 4,73 0,26 5,78 2,07 0,86 1,62 1,48 3,43 2,61 Агрозем, без добрив, кукурудза 0,62 0,72 11,1 0,84 1,69 1,83 1,13 0,56 2,71 7,40 3,18 Агрозем, N96P108К112,5 + побічна продукція рослинництва, кукурудза 4,43 0,95 11,8 0,50 22,6 2,02 1,10 2,31 2,95 6,49 1,65 78 Таблиця 4. Показники інтенсивності мінералізаційних процесів і фітотоксичні властивості сірого лісового ґрунту перелогів різної тривалості та агроземів, 2009 р. Варіанти Ін де кс п ед от ро фн ос ті Ко еф іц іє нт о лі го тр оф -о ст і Ко еф іц іє нт мі не ра лі за ці ї а зо ту А кт ив ні ст ь мі не ра лі за ці ї г ум ус у, % Маса 100 рослин тест-культури – пшениці озимої, г стебло коріння загальна маса Переліг з 1987 р., валіськокострицевий фітоценоз 1,72 0,28 2,13 10,6 13,5 8,65 22,2 Переліг з 2000 р., наземно-куничниковий фітоценоз 4,35 3,45 4,77 13,9 8,02 7,58 15,6 Переліг з 2007 р., різнотрав’я 5,51 1,03 2,67 18,9 8,88 9,66 18,5 Агрозем, без добрив, кукурудза 1,54 1,50 1,22 79,9 6,70 8,08 14,8 Агрозем, N96P108К112,5 + побічна продукція рослинництва, кукурудза 2,64 2,16 2,55 32,3 8,10 9,50 17,6 НІР05 0,40 0,52 1,10 79 Із зростанням тривалості перелогу зменшується інтенсив- ність освоєння органічної речовини ґрунту в 1,27 і 3,20 раза для перелогу з 2000 і 1987 років, відповідно (табл. 4). Активність мі- нералізації гумусу також знижується зі зростанням тривалості перелогу на 36,0 і 78,3 %, відповідно. Таким чином, у результаті виведення ґрунту з сільськогосподарського використання в ньому суттєво уповільнюються процеси мінералізації органічної речови- ни і гумусу. Згідно багаторічних спостережень, інтенсивність мінералі- зації органічної речовини, азотовмісних сполук в інтенсивному агроземі є вищою за інтенсивність мінералізації цих сполук в екстенсивному агроземі [10–11]. І, навпаки, інтенсивність мінералізації гумусових сполук вища в екстенсивному агроземі, зокрема, у 2009 р. вона склала 79,9 %, для порівняння – в інтенсив- ному агроземі – 32,3 % (табл. 4). Отже, відсутність мінерального і органічного удобрення протягом 22 років призводить до суттєвої активізації процесів деградації гумусу в екстенсивному агроземі. Найнижчою активністю мінералізації гумусу характеризується грунт багаторічного перелогу, потім – малорічного і дворічного перелогів. Зі зростанням тривалості перелогу зменшується також фітотоксичність ґрунту [10–11]. Так, фітотоксичність ґрунту багаторічного перелогу нижча за відповідні показники ґрунту малорічного перелогу на 42,3 %, а дворічного – на 20,0 % (табл. 4). Таким чином, перебування сірого лісового ґрунту у пере- логовому стані сприяє покращенню його стану, зокрема, зменшується фітотоксичність та інтенсивність мінералізації гумусових сполук, уповільнюється розкладання органічної речовини. Аналогічні процеси проходять у інтенсивному і екстенсивному агроземі. Отже, набути стану рівноваги грунт може в результаті різних процесів: самовідновлення у стані перелогу або підтримки за рахунок внесення екзогенних джерел макроелементів (мінеральні добрива) та вуглецю (заорювання побічної продукції рослинництва). 80 1. Боговін А.В. Трав’янисті біогеоценози, їхнє поліпшення та раціональне використання /А.В. Боговін, І.Т. Слюсар, М.К. Царенко. – К. : Аграрна наука, 2005. – 360 с. 2. Перспективы развития биологии почв //Перспективы развития почвенной биологии /Под. ред. Д.Г. Звягинцева. – М. : Изд-во Макс Пресс, 2001. – С. 10–21. 3. Методы почвенной микробиологии и биохимии /ред. Д.Г. Звягинцев. – М. : Изд-во МГУ, 1991. – 304 с. 4. Мишустин Е.Н. Успехи разработки принципов микробиоло- гического диагностирования состояния почв /Е.Н. Мишустин, Е.В. Рунов //Успехи современной биологии. – М. : АН СССР, 1957. – Т. 44. – С. 256– 267. 5. Микитин Д.И. Процессы самоочищения окружающей среды и паразиты растений /Д.И. Никитин, В.С. Никитина. – М. : Наука, 1978. – 205 с. 6. Демкина Т.С. Микробиологические процессы в почвах при различных уровнях интенсификации земледелия /Т.С. Демкина, Б.Н. Золотарева //Микробиологические процессы в почвах и урожайность сельскохозяйственных культур. – Вильнюс, 1986. – С. 101–103. 7. Малиновская И.М. Определение фосфатрастворяющей актив- ности микроорганизмов на жидкой и агаризованных средах /И.М. Малиновская //Агроекол. журн. – 2002. – № 3. – С. 68–71. 8. Кожевин П.А. Определение состояния бактерий в грунте /П.А. Кожевин, Л.С. Кожевина, И.Н. Болотина //Докл. АН СССР. – 1987. – Т. 297, № 5. – С. 1247–1249. 9. Методы изучения почвенных микроорганизмов и их метаболитов /Под ред. Н.А. Красильникова. – М. : МГУ, 1966. – 162 с. 10. Малиновська І.М. Формування мікробіоценозів грунту за різних способів відтворення рослинних угрупувань /І.М. Малиновська, А.В. Боговін, М.М. Пташнік //Землеробство. – К. : Нора Прінт, 2009. – Вип. 81. – С. 105–118. 11. Малиновська І.М. Перебіг мікробіологічних процесів у перелогах та агроземах /І.М. Малиновська, О.П. Сорока //Грунтознавство. – 2011. – Т. 12, № 3–4 (19). – С. 84–91. 12. Малиновська І.М. Стан мікробіоценозу малорічного перелогу за мінерального удобрення /І.М. Малиновська, О.П. Сорока //Зб. наук. праць Інституту землеробства. – К. : Ексмо, 2009. – Вип. 4. – С. 29–34. 13. Драч Ю.О. Зміна мікробіологічних процесів сірого лісового грунту за застосування мікробних препаратів у технології вирощування 81 ріпаку ярого /Ю.О. Драч, П.С. Вишнівський, Л.В. Губенко //С.-г. мікробіологія: здобутки та перспективи. Зб. наук. праць (до 50-річчя від дня заснування Інституту сільськогосподарської мікробіології НААН). – Чернігів : ЦНП, 2011. – С. 183–191. МИКРОБИОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ В ПОЧВЕ ЗАЛЕЖЕЙ РАЗНОГО ВОЗРАСТА Малиновская И.М. ННЦ «Институт земледелия НААН», Чабаны Исследовали направленность микробиологических процессов в почве залежей разного возраста (двух-, девяти- и 22-летней) в сравнении с агроземами. Установлено, что с увеличением возраста залежи снижается интенсивность освоения почвенного органического вещества, активность минерализации гумуса и фитотоксичность. Интенсивный агрозем характеризуется более высокой по сравнению с экстенсивным агроземом активностью минерализации органического вещества, азотсодержащих соединений и более низкой активностью минерализации гумуса и фитотоксичностью. Ключевые слова: микробиоценоз, залежь, восстановление, эколого-трофические группы, минерализация, гумус, фитоток- сичность. 82 MICROBIOLOGICAL PROCESSES IN FALLOW LANDS OF DIFFERENT AGE Malynovska I.M. National Scientific Center «Institut of Agriculture» NAAS, Chabany The orientation of microbiological processes in soil deposits of various ages: two, nine and twenty two years old in comparison with agrozems was studied. It was found that with the increase of the deposits age the intensity of the development of soil organic matter, humus mineralization activity and phytotoxicity was lower. Intensive agrozem was characterized with higher activity mineralization of organic matter, nitrogen compounds and a low level of mineralization of humus and phytotoxicity compared with the extensive agrozems. Key words: microbiocoenosis, reservoir, restoration, ecological- trophic groups, mineralization, humus, phytotoxicity.
id	oai:ojs2.smic.in.ua:article-221
institution	Agriciltural microbiology
keywords_txt_mv	keywords
language	Ukrainian
last_indexed	2026-07-23T01:07:10Z
publishDate	2012
publisher	Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	smicinua/cc/02f347ff1af67cbbbac178d43ece54cc.pdf
spelling	oai:ojs2.smic.in.ua:article-2212026-07-22T10:10:44Z MICROBIOLOGICAL PROCESSES IN FALLOW LANDS OF DIFFERENT AGE МІКРОБІОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ У ПЕРЕЛОГАХ РІЗНОЇ ТРИВАЛОСТІ Малиновська , І.М. microbiocoenosis, reservoir, restoration, ecologicaltrophic groups, mineralization, humus, phytotoxicity мікробоценоз, переліг, еколого-трофічні групи мікроорганізмів, мінералізація, гумус, фітотоксичність The orientation of microbiological processes in soil deposits of various ages: two, nine and twenty two years old in comparison with agrozems was studied. It was found that with the increase of the deposits age the intensity of the development of soil organic matter, humus mineralization activity and phytotoxicity was lower. Intensive agrozem was characterized with higher activity mineralization of organic matter, nitrogen compounds and a low level of mineralization of humus and phytotoxicity compared with the extensive agrozems. Досліджували спрямованість мікробіологічних процесів у грунті перелогів різної тривалості (дворічного, дев’ятирічного і 22-річного) порівняно з ґрунтами агроценозів. Встановлено, що зі зростанням тривалості перелогу зменшується інтенсивність освоєння органічної речовини, активність мінералізації гумусу і фітотоксичність ґрунту. Інтенсивний агрозем характеризується вищою порівняно з екстентенсивним агроземом активністю мінералізації органічної речовини, азотовмісних сполук і нижчою активністю мінералізації гумусу та фітотоксичністю. Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2012-06-21 Article Article Рецензована Стаття application/pdf https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/221 10.35868/1997-3004.15.71-82 Agricultural microbiology; Vol. 15 (2012): Agriciltural microbiology; 71-82 Сільськогосподарська мікробіологія; Том 15 (2012): Сільськогосподарська мікробіологія; 71-82 1997-3004 10.35868/1997-3004.15 uk https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/221/315 Авторське право (c) 2012 I.M. Malynovska https://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	мікробоценоз переліг еколого-трофічні групи мікроорганізмів мінералізація гумус фітотоксичність Малиновська , І.М. МІКРОБІОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ У ПЕРЕЛОГАХ РІЗНОЇ ТРИВАЛОСТІ
title	МІКРОБІОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ У ПЕРЕЛОГАХ РІЗНОЇ ТРИВАЛОСТІ
title_alt	MICROBIOLOGICAL PROCESSES IN FALLOW LANDS OF DIFFERENT AGE
title_full	МІКРОБІОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ У ПЕРЕЛОГАХ РІЗНОЇ ТРИВАЛОСТІ
title_fullStr	МІКРОБІОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ У ПЕРЕЛОГАХ РІЗНОЇ ТРИВАЛОСТІ
title_full_unstemmed	МІКРОБІОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ У ПЕРЕЛОГАХ РІЗНОЇ ТРИВАЛОСТІ
title_short	МІКРОБІОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ У ПЕРЕЛОГАХ РІЗНОЇ ТРИВАЛОСТІ
title_sort	мікробіологічні процеси у перелогах різної тривалості
topic	мікробоценоз переліг еколого-трофічні групи мікроорганізмів мінералізація гумус фітотоксичність
topic_facet	microbiocoenosis reservoir restoration ecologicaltrophic groups mineralization humus phytotoxicity мікробоценоз переліг еколого-трофічні групи мікроорганізмів мінералізація гумус фітотоксичність
url	https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/221
work_keys_str_mv	AT malinovsʹkaím microbiologicalprocessesinfallowlandsofdifferentage AT malinovsʹkaím míkrobíologíčníprocesiuperelogahríznoítrivalostí

МІКРОБІОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ У ПЕРЕЛОГАХ РІЗНОЇ ТРИВАЛОСТІ

Institution

Ähnliche Einträge