ЗАСТОСУВАННЯ СТАТИСТИЧНИХ МЕТОДІВ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ КЛОНОВИХ ЛІНІЙ ПРИ ОЗДОРОВЛЕННІ СОРТІВ КАРТОПЛІ
Productivity of use of technique for statistical estimation of virusfree clonal lines at improvement of potato varieties was overviewed. It was shown, that application of the given technique can considerably improve the quality of initial material at sanitation of potato cultivars by biotechnologica...
Gespeichert in:
| Datum: | 2012 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine
2012
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/227 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Agriciltural microbiology |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Agriciltural microbiology| _version_ | 1871465770142138368 |
|---|---|
| author | Демчук , І.В. |
| author_facet | Демчук , І.В. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "І.В. Демчук ",
"institution": "Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН"
}
] |
| author_sort | Демчук , І.В. |
| baseUrl_str | https://smic.in.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-22T10:10:45Z |
| description | Productivity of use of technique for statistical estimation of virusfree clonal lines at improvement of potato varieties was overviewed. It was shown, that application of the given technique can considerably improve the quality of initial material at sanitation of potato cultivars by biotechnological methods at the expense of selection of highly productive virus-free lines without deviations from the initial phenotype. |
| doi_str_mv | 10.35868/1997-3004.15.125-139 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:24:35Z |
| format | Article |
| fulltext |
125
УДК: 578.863.1;581.143.5;631.524.84
ЗАСТОСУВАННЯ СТАТИСТИЧНИХ МЕТОДІВ
ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ КЛОНОВИХ ЛІНІЙ ПРИ
ОЗДОРОВЛЕННІ СОРТІВ КАРТОПЛІ
Демчук І.В.
Інститут сільськогосподарської мікробіології
та агропромислового виробництва НААН,
вул. Шевченка, 97, Чернігів, 14027, Україна
Е-mail: demchuk-inga@rambler.ru
Розглянуто результативність використання статистичних
методів для оцінювання клонових ліній при оздоровленні сортів
картоплі. Показано, що застосування даної методики може
суттєво поліпшити якість вихідного матеріалу при оздоровленні
сортів картоплі біотехнологічними методами за рахунок відбору
високопродуктивних безвірусних ліній, які не мають відхилень від
вихідного фенотипу.
Ключові слова: картопля, культура меристем, первинне
насінництво, статистичні методи.
Упродовж десятиліть від початку широкого застосування
методу культури меристем у насінництві картоплі отриманий
матеріал вважали генетично стабільним. З часом нагромадилися
факти, що не вкладались у зручну схему, та росла недовіра до
матеріалу, отриманого біотехнологічним шляхом. З кінця 90-х років
ХХ ст. виробники насіннєвого матеріалу картоплі стали віддавати
перевагу методу клонового добору. Безперечно, це провірений
надійний метод ведення насінництва, але внаслідок низки
об’єктивних причин та зниження рівня контролю з боку держави
склалися умови, коли ведення насінництва шляхом добору клонів
втратило оздоровлювальний ефект. Так, наприклад, відомо, що
для отримання якісного вихідного матеріалу при відтворенні еліти
за методом клонового добору власне добір базових клонів слід
проводити у розсадниках, де загальний рівень прихованої ураже-
ності вірусними інфекціями не перевищує 5 %. За даними багато-
річних досліджень фітовірусологів Інституту сільськогосподар-
126
ської мікробіології та агропромислового виробництва НААН,
ураженість насінницьких ділянок у господарствах Північного та
Західного регіонів України сягає 80 % і вище [1, 2]. Ситуація і не
могла бути іншою, оскільки ДСТУ 4013-2001 передбачає лише
візуальну діагностику матеріалу у розсадниках оригінального
та елітного насінництва. Реальна ураженість партій насіннєвої
кар-топлі вірусами значно перевищує допустимі нормативи. Під
впливом вірусної інфекції погіршуються ріст і розвиток рослин,
знижуються врожайність, якість і товарність бульб. Зі збільшенням
числа польових репродукцій у насіннєвому матеріалі картоплі
накопичуються вірусні інфекції і прогресують прояви ознак
хвороб: за п’ять років репродукування ураженість вірусами зростає
до 100 %, а продуктивність сортів знижується втричі [3]. Отже,
ведення насінництва методом клонового добору в таких умовах не
забезпечує належної якості еліти.
З іншого боку, за час практичного застосування біотехно-
логічного оздоровленого матеріалу в насінництві картоплі про-
явилася низка особливостей: високі ризики масового тиражування
інфікованого матеріалу внаслідок невиявленої інфекції у ме-
ристемних рослинах, а також проблема збереження в оздоровле-
ному меристемному матеріалі врожайних властивостей на рівні
генетичного потенціалу сорту [4–7]. Дані наших багаторічних
досліджень та дослідження інших авторів [8, 7] свідчать про
значне збільшення варіабельності господарсько-цінних ознак в
оздоровленому меристемному матеріалі.
Сучасні методи молекулярно-генетичного контролю сьогодні
ще не набули широкого застосування в картоплярстві України, тому
спонтанна тканинна мінливість сортів картоплі є реальною загро-
зою біологічного забруднення сортів при оздоровленні і приско-
реному мікророзмноженні. Відомо, що у картоплі вегетативні
мутації частіше всього виникають у меристемних клітинах вічко-
вих або столонних бруньок. Якщо мутація виникла у вічку бульби,
то рослина (або регенерант, який дасть початок клоновій лінії) з
цього вічка, буде мати будову периклінальної химери і передавати
цю ознаку бульбовим поколінням [9, 10].
Отже, мінливість, яка виникає під час оздоровлення сортів
127
картоплі методом культури меристем у поєднанні з хіміотерапією
та подальшим прискореним розмноженням матеріалу, є суттєвим
фактором ризику у насінництві культури. Проте, за умови належ-
ного контролю, цю ситуацію можна виявляти и використовувати
для поліпшення якості вихідного матеріалу та еліти на його
основі.
Метою даної роботи було показати, як застосування
статистичних методів при оцінюванні оздоровленого вихідного
матеріалу може знизити невирівняність вихідного матеріалу та
сприяти значному збільшенню його продуктивності у подальших
ланках насінництва.
Матеріали і методи. Технологічна схема оздоровлення,
яка застосовується в Інституті сільськогосподарської мікробіології
та агропромислового виробництва НААН, базується на культурі
меристем у поєднанні з хіміотерапією, є багатоетапною і
включає попередню польову оцінку матеріалу сорту, що підлягає
оздоровлюванню, хіміотерапію пагонів з використанням штучно
синтезованих антивірусних речовин, ізолювання меристем з
повторною хіміотерапією, регенерацію експлантів з кількаразовим
електронномікроскопічним тестуванням первинних регенерантів
та мікроклонів з них, а також додаткове оцінювання відібраних
безвірусних ліній на продуктивність та тотожність сортових ознак.
Упродовж періоду тестувань всі мікроклони сорту, що
оздоровлюється, підтримуються in vitro на стандартному поживному
середовищі Мурасіге-Скуга в люміностаті при 16-годинному
фотоперіоді та температурі 22-26 оС. Сукупність усіх безвірусних
мікроклонів (оздоровлених клонових ліній, або ОЛ) одного сорту
складає сортозразок.
Бульбові покоління сортозразків вирощуються у відкри-
тому ґрунті за методичними рекомендаціями [11]. Кожна ОЛ
представлена 15-20-клоновими однорядковими ділянками у 2-х
повтореннях. Починаючи з другого бульбового покоління, рослини
оздоровлених клонових ліній порівнюємо за фенотипом та
продуктивністю з вихідними материнськими рослинами сорту, що
оздоровлюється (МР), які є контролем і підтримуються методом
добору клонів.
128
Всі отримані за роки досліджень результати аналізуються
та систематизуються з використанням методів математичної
статистики [12] і набору комп’ютерних програм Statistica 8.0.
Результати та обговорення. Результати комплексних
досліджень понад 200 оздоровлених ліній 17 сортів картоплі
впродовж 2002–2012 років дають підставу стверджувати, що про-
цес біотехнологічного оздоровлення істотно впливає на власти-
вості отриманих ліній. Оздоровлені лінії значно відрізняються від
вихідних материнських клонів за елементами структури урожаю
(маса клонів, кількість і маса бульб), біохімічними показниками
(вміст крохмалю, редукуючих цукрів та сирого протеїну), а також,
у меншій мірі, за морфологічними ознаками рослин і бульб. За
використання однофакторного дисперсійного аналізу встановлено,
що для всіх сортів формування урожаю пробірковими рослинами
(перше бульбове покоління) на 60–80 % залежить від фізіологіч-
них змін, набутих у процесі оздоровлення. При репродукуванні
вплив оздоровлення зменшується, але лишається суттєвим: у
другому бульбовому поколінні його частка у формуванні урожаю
складає 50–70 %, у третьому – 30–46 %. Мінливість клонових
ліній зберігається в бульбових поколіннях і, за відсутності
відповідної оцінки та відбору типових безвірусних ліній, зумовлює
невирівняність вихідного матеріалу картоплі, оздоровленого
біотехнологічним методом.
Явище мінливості клонових ліній при оздоровленні сортів
картоплі є проявом загальнобіологічних законів пристосування
живих організмів до умов існування і обумовлюється низкою
причин та їх різноманітними поєднаннями. На мінливість клоно-
вих ліній при оздоровленні та прискореному розмноженні впли-
вають, у першу чергу, генотип материнської рослини, гетероген-
ність вихідних експлантів, швидкість і тип регенерації, а також
час і умови культивування in vitro, в тому числі, штучно створене
співвідношення поживних речовин і екзогенних фітогормонів.
Ефект поранення та зникнення організуючої ролі тканин під час
ізоляції та регенерації малих експлантів на поживних середовищах
провокують формування регенерантів із неоднаковими влас-
тивостями. На рівні мікроклонів відмінності між лініями не
129
проявляються явно, але вже у першому бульбовому поколінні
безвірусного матеріалу любого сорту можна виділити групи ліній,
контрастних за рівнем продуктивності, як це добре видно на
прикладі клонових ліній сорту Невський (табл. 1).
Таблиця 1. Відмінності в продуктивності оздоровлених
ліній сорту Невський, перше бульбове покоління
Клонові лінії Кількість
вимірів
Структура урожаю
маса, г кількість
бульб, од.
маса
бульби, г
Нев (К1) 11 185,4±20,48 3,8±0,74 60,4±9,10
1/1’-1 10 71,7±9,56* 1,9±0,46* 53,1±9,36
1/1’-2 11 77,3±13,76* 3,4±0,65 31,2±8,00*
1/1’-4 10 159,2±14,75 3,8±0,72 54,1±9,76
1/1-1 10 202,9±22,96 3,5±0,63 73,7±15,14
1/1-2 8 129,4±23,59 3,1±0,612 45,1±7,06
1/1-3 7 130,0±14,18 2,0±0,31 73,2±16,34
1/1-5 7 112,1±10,23* 2,3±0,42 58,8±11,13
1/1-7 9 156,4±13,37 2,8±0,22 56,3±5,68
1/2-1 8 89,3±16,88* 2,5±0,53 39,6±8,02
1/2-2 10 119,9±22,50* 1,9±0,20* 66,9±13,49
1/2-5 8 121,0±16,03* 2,1±0,40 72,2±16,16
1/2-6 10 175,3±24,41 2,8±0,42 67,3±8,01
1/2-7 10 176,1±13,07 2,8±0,47 83,6±16,99
2/1-1 10 160,9±12,62 3,1±0,46 60,4±8,95
2/1-2 11 204,7±14,46 3,8±0,64 68,0±10,84
x ±SЕ 150 144,1±5,38 2,9±0,14 60,3±2,78
SD 150 65,906 1,707 34,031
V,% 150 45,6 58,9 56,4
р 150 0,000000 0,041850 0,074352
ŋ, % 150 41,1 16,7 15,4
Примітка: *виділені значення, які відрізняються від контролю за
Т-тестом при р≤0,05
Оцінювання рядів урожайних даних за використання
інтервального аналізу дає такі показники, як середнє, похибка
середнього, стандартне відхилення, розмах та коефіцієнт варіації.
За наявності внутрішнього контролю (наприклад, клонової лінії,
130
отриманої без хіміотерапії), можемо оцінити вплив хіміотерапії і
достовірність відмінностей між лініями при застосуванні Т-тесту
(критерій Стьюдента). У випадку, коли всі лінії отримані за дії
антивірусних речовин, достовірність відмінностей встановлюємо за
використання однофакторного дисперсійного аналізу та додаткових
тестів за критеріями LSD, Шеффе та Дункана.
Як правило, високопродуктивні лінії одного сорту можуть
перевищувати низькопродуктивні того ж сорту в 2-3 і більше разів
(табл. 2).
Таблиця 2. Мінливість оздоровлених ліній у межах
сортозразків за рівнем продуктивності, перше
бульбове покоління
Сорти
Середня маса клону ліній,
г
Статистичні характеристики
сортозразка
низько-
продуктив-
них
високо-
продуктив-
них
x ±SЕ SD V, %
Леді Розетта 74,7±24,00 298,8±24,7 204,8±19,72 101,45 52,73
Беллароза 206,8±35,10 596,3±48,83 361,0±26,57 161,60 44,76
Бетіна 81,0±5,98 164,8±10,89 131,3±15,22 48,13 36,70
Сатурна 276,0±16,90 510,2±53,95 439,0±26,94 126,37 28,79
Панда 10,7±2,63 340,7±49,90 163,9±22,86 127,27 75,17
Альвара 44,8±9,55 191,2±20,52 89,8±7,93 52,59 58,56
Сувенір
чернігівський 254,2±17,60 650,9±106,20 424,4±30,26 232,43 63,90
Міраж 120,6±24,49 207,0±23,98 151,4±13,94 66,90 44,19
Жиран 85,5±4,35 175,4±30,08 150,8±10,13 62,44 41,41
Карлик 04 150,3±28,4 307,0±55,82 231,6±11,13 106,14 45,83
Синьоглазка 150,5±26,96 230,8±48,05 179,1±18,43 68,96 38,50
Аріель 72,8±16,34 181,2±23,94 118,9±3,69 60,74 51,08
Імпала 80,7±19,88 165,9±41,10 114,0±6,93 78,77 69,10
Леді Клер 23,2±12,61 171,0±32,79 74,7±6,28 65,90 88,22
Роко 29,8±3,09 139,1±18,90 70,9±3,74 48,96 69,06
Санте 61,1±15,11 153,1±16,17 108,3±6,15 74,79 69,06
Невський 71,7±9,56 204,7±14,47 144,1±5,38 65,91 45,74
У наступних бульбових поколіннях відмінності між високо- і
низькопродуктивними лініями в межах сортозразків зберігаються з
131
досить високим коефіцієнтом кореляції (r=0,44-0,92). Встановлено,
що внутрішньосортова мінливість оздоровлених клонових ліній у
перших трьох-чотирьох бульбових поколіннях є статистично до-
стовірною. Розмах мінливості за елементами структури урожаю у
порівнянні з материнською лінією (МР) значно вище у клонів оздо-
ровлених ліній, що також підтверджується величиною коефіцієнта
варіації (табл. 3).
Таблиця 3. Розмах мінливості оздоровлених ліній
за ознакою маси клонів у бульбових поколіннях порівняно
з вихідними материнськими клонами
Сорти
Розмах
(min-max) x ± SE V, %
МР ОЛ МР ОЛ МР ОЛ
Друге бульбове покоління ОЛ
Бетина 256-627 119-641 405,7±39,76 325,4±38,83 30,98 53,34
Беллароза 351-925 224-1109 639,3±49,48 513,1±25,86 26,81 39,68
Леди Розетта 206-332 146-673 273,5±15,79 296,2±12,61 18,25 35,60
Сатурна 427-586 381-953 509,0±16,15 687,7±22,12 10,03 20,34
Альвара 652-967 308-1052 848,5±35,94 596,4±14,73 13,40 23,43
Панда 286-584 75-645 408,0±27,79 350,4±18,22 21,54 40,29
Рив’єра 241-841 96-897 578,4±56,72 527,2±22,22 36,69 38,39
Імпала 180-773 9-556 401,2±62,09 208,3±14,66 43,76 66,01
Пікассо 227-814 64-1743 561,9±50,72 490,8±12,79 33,78 54,91
Жиран 205-626 84-596 381,4±24,43 312,1±9,44 28,64 36,91
Карлик 04 146-970 97-1023 408,3±43,57 370,0±11,39 47,73 45,24
Сувенір чер-
нігівський 33-339 41-1365 189,7±21,40 486,9±10,75 51,71 39,36
Третє бульбове покоління ОЛ
Бетина 398-530 179-581 470,7±16,97 441,4±26,92 11,40 27,27
Беллароза 554-1950 243-1860 1252,2±113,64 847,0±44,78 27,62 39,69
Леди Розетта 270-588 236-1352 405,2±32,33 585,0±22,74 25,23 35,52
Сатурна 704-1399 445-2093 1063,1±53,07 1130,3±51,83 18,00 33,06
Альвара 511-907 296-1581 705,9±45,35 972,6±26,92 20,31 26,26
Панда 306-745 184-1200 440,1±37,26 548,3±28,08 29,33 43,40
Рив’єра 360-886 314-1147 642,2±33,69 629,4±21,06 20,20 28,40
Сувенір чер-
нігівський 138-741 66-2267 404,7 ± 25,03 672,6±18,59 37,11 48,19
Четверте бульбове покоління ОЛ
Альвара 224-933 68-1446 537,6±51,15 539,2±25,21 35,60 51,43
Панда 240-608 157-1002 444,1±31,27 457,8±22,10 25,39 42,64
Сувенір чер-
нігівський 149-626 163-792 375,7 ± 18,41 424,6±9,38 30,20 31,16
132
Величину такого статистичного показника, як «розмах
мінливості» добре видно за використання графічних можливостей
пакету Statistica 8.0. – це діаграма розмаху (рис. 1).
Рис. 1. Розмах мінливості ознаки кількості бульб у клонах
ОЛ сортозразку Альвара порівняно з такою в клонах МР в
бульбових поколіннях, де МР-04, МР-05, МР-06 – кількість
бульб у клонах вихідних материнських рослин в 2004, 2005,
2006 році відповідно, ОЛ-04, ОЛ-05, ОЛ-06 – те саме для
клонів оздоровлених ліній. Дані подано у вигляді медіани,
3/4 масиву вибірки та мінімальних і максимальних значень
кожної вибірки
За багаторічними даними, низькопродуктивні лінії оздо-
ровлених сортозразків формували урожай у межах 63–91 %
продуктивності вихідних материнських клонів, а високопродуктивні
– 111–177 %.
Отже, встановлена залежність дозволяє вибракувати
низькопродуктивні лінії (та їх мікроклони) вже після першого року
випробувань. Слід зауважити, що цей прийом зменшує більше, ніж
удвічі, кількість матеріалу для подальших тестувань.
Починаючи з другого бульбового покоління, оздоровлені
клонові лінії можна коректно порівнювати з вихідними мате-
ринськими клонами як за продуктивними ознаками, так і за
морфологічними (за потреби або для поглибленого вивчення ма-
теріалу його можна порівнювати й за біохімічними показниками).
Median
25%-75%
Min-Max
МР-04 ОЛ-04 МР-05 ОЛ-05 МР-06 ОЛ-06
бульбові покоління оздоровлених ліній та клонів материнських
рослин
0
5
10
15
20
25
30
35
кіл
ьк
іс
ть
б
ул
ьб
, о
д
133
Як приклад наводимо робочу таблицю порівнянь вихідних
материнських клонів та оздоровлених клонових ліній сорту Пікассо
за елементами структури урожаю (табл. 4).
Таблиця 4. Порівняння клонових ліній сорту Пікассо
за елементами структури урожаю
Клонові лінії Кількість
вимірів
Елементи структури урожаю
маса клону, г кількість
бульб, од.
маса
бульби, г
МР Пікассо 14 561,9±50,72 9,1±1,33 73,4±11,59
1/1 14 385,8±63,81* 6,1±0,73 66,4±8,63
1/2 20 446,8±43,17 8,0±0,73 67,0±9,86
1/3 20 445,9±29,36* 7,5±0,75 69,6±7,65
1/4 17 549,8±76,96 9,2±1,21 66,7±9,12
2/1 19 375,4±52,21* 6,0±0,62* 68,0±8,71
2/2 20 411,6±68,26 6,6±0,87 69,0±8,85
2/4 20 406,9±53,36 7,6±0,83 58,6±7,41
3/1 19 434,3±57,26 6,7±0,59 65,1±8,55
3/2 20 450,0±41,17 6,1±0,71* 85,8±8,52
3/3 12 535,9±50,12 6,9±0,60 83,3±10,75
3/4 11 439,5±63,61 5,4±0,54* 87,2±14,44
3/5 13 518,6±61,70 7,1±0,83 78,2±7,75
3/6 14 585,5±99,68 7,1±1,00 85,3±10,92
3/7 16 437,3±61,68 6,1±0,54* 77,0±13,38
4/1 14 571,8±95,41 6,8±1,14 88,5±11,89
4/2 13 287,2±54,09* 4,8±0,85* 61,6±7,37
4/3 15 396,9±63,81 5,2±0,55* 81,4±12,57
4/4 18 520,3±78,57 6,9±0,71 73,5±6,60
5/1 19 582,7±81,24 9,3±0,95 68,8±9,67
8/1 19 624,1±77,80 7,4±1,00 89,3±7,91
8/1’ 19 627,2±60,57 7,6±0,68 88,0±7,73
8/2 19 635,6±54,23 8,5±0,59 77,2±5,34
8/2’ 18 566,0±68,28 7,8±0,71 72,5±5,33
8/3 19 597,9±55,96 7,4±0,62 84,1±6,59
8/3’ 16 462,9±60,73 6,9±0,55 63,8±6,15
10/1 20 420,5±43,32* 6,7±0,54 64,4±5,07
Всі ОЛ 458 490,8±12,79 7,12±0,16 74,1±1,72
НІР05 177 2,2 24,58
SD 267,54 3,376 36,255
V, % 54,51 47,42 48,92
Примітка: *виділені значення, які відрізняються від контролю за
Т-тестом при р≤0,05.
134
Після аналізу результатів залишили мікроклони ліній,
показники яких були на рівні або перевищували показники клонів
МР та відрізнялись крупними бульбами (3/6, 4/1, 5/1, 8/1, 8/1’, 8/2,
8/2’, 8/3).
При порівнянні рослин оздоровлених ліній з вихідними
материнськими за фенотипом користуємося робочими таблицями,
складеними за використання методики проведення експертизи сор-
тів на відмінність, однорідність і стабільність та доповнення до
неї [13, 14]. Таблиці описують вихідні материнські рослини та рос-
лини оздоровлених клонових ліній більш, ніж за 50 морфологіч-
ними ознаками (кількісними і якісними) бульб і світлових парос-
тків, а також куща, стебла, листка, суцвіття, чашечки і квітки.
Кожна ознака має градацію, прив’язану до оцінки у балах, що
дуже зручно для подальшого комп’ютерного аналізу результатів.
Наприклад, ознака поширення антоціанового забарвлення
черешка описується так: відсутнє або дуже слабке (1 бал),
слабке (3 бали), помірне (5 балів), сильне (7 балів), дуже сильнее
(9 балів). Обрис листка може бути закритим (3 бали), відкритим
(7 балів) або проміжним (5 балів). На фото (рис. 2) видно, що листки
материнських клонів сорту Рив’єра мають проміжний тип, тоді як
рослини клонової лінії Рр0/4-к за обрисом мають листки всіх трьох
типів.
Як правило, найбільш варіабельними у рослин, отриманих за
використання методів біотехнології, є ознаки форми бульб, глибини
і кількості вічок, забарвлення основи та вираженість брів вічок,
забарвлення шкірки та м’якуша; величина, обрис і розсіченість
листової пластинки тощо.
Для коректного комплексного порівняння за кількома
десятками показників ми користуємося можливостями кластерного
аналізу. Метод кластерного аналізу дає інформативні графічні
структури при формуванні груп подібності (або неподібності)
об’єктів, тобто клонових ліній. Пакет програм Statistica пропонує
Евклідову відстань як найбільш прямий шлях обчислення відста-
ней між об’єктами у багатомірному просторі. Найзручнішими для
наших цілей є методи об’єднання кластерів, які використовують
одиночний (простий) зв’язок, UPGMA та метод Варда. Коли лінії
135
порівнюються одночасно за кількісними і якісними ознаками (дані
структури урожаю у грамах і одиницях + морфологія у балах +
біохімічні показники у % + довжина вегетаційного періоду у днях)
дуже зручною є функція стандартизації даних. У результаті ми
одержуємо графік – «дендрогаму» (рис. 3 і 4). На рисунках видно,
що найбільш подібними до МР для сорту Леді Розетта є лінії СЗП і
117, а сорту Панда – клонова лінія 38.
Рис. 2. Зміни у морфології листка у рослин клонової лінії
сорту Рив’єра порівняно з листками вихідних материнських
рослин
136
Рис. 3. Дендрограма подібності ліній сортозразку Леді
Розетта за комплексом морфологічних і господарсько-
цінних ознак.
Рис. 4. Дендрограма подібності ліній сортозразку Панда за
комплексом морфологічних і господарсько-цінних ознак
Філогенетичне дерево сортозразку Леді Розетта
Метод простого зв 'язку
Метрика схожості - Евклідова відстань
112 202 185-I 158-II 114 117 С3П МР
0
10
20
30
40
50
60
70
80
90
100
Філогенетичне дерево сортозразку Панда
Метод простого зв'язку
Метрика схожості - Евклідова відстань
167 181 С2П 172 165 38 МР
80
100
120
140
160
180
200
137
Підсумовуючи, можемо стверджувати, що безвірусні лінії
одного сорту достовірно відрізняються за рівнем продуктивності
принаймні у чотирьох бульбових поколіннях. Високопродуктивні
лінії можуть перевищувати низькопродуктивні того ж сорту у 2 і
більше разів; коефіцієнт варіації ліній за ознакою маси клонів може
знаходитись у межах 38,5-88,2 %. Розмах мінливості оздоровлених
ліній за елементами продуктивності значно перевищує цей показник
для клонів вихідних материнських рослин, що дає нам можливість, за
використання статистичних методів оцінювання даних, об’єктивно
виділяти високопродуктивні оздоровлені клонові лінії. Бракування
всіх отриманих безвірусних ліній, окрім високопродуктивних,
дозволяє зменшити «строкатість» вихідного матеріалу і підвищити
рівень його продуктивності у наступних ланках насінництва сортів
картоплі.
1. Зарицький М.М. Фітовірусологічний моніторинг картопляного
лану /Зарицький М.М., Коломієць Л.П., Шевель М.Є. //Агроекол. журн.
– 2002. – спец. вип. – С. 38–41.
2. Коломієць Л.П. Фітосанітарний стан агроекосистем як фактор
продуктивності сільськогосподарського виробництва /Коломієць Л.П.
//Лідер України. – 2005. – № 12. – C. 124–126.
3. Кинчарова М. Контроль качества семенного картофеля как залог
високих урожаев /Кинчарова М. //Картофельная система. – 2009. – № 2.
– С. 18–19.
4. Трускинов Э.В. Современная стратегия и тактика борьбы с
вирусными болезнями картофеля /Э.В. Трускинов //Картофелеводство:
результаты исследований, инновации, практический опыт: сб. науч. тр.
/Рос. акад. с.-х. наук, Всерос. НИИКХ; под ред. Е.А. Симакова. – М., 2008.
– Т. 2. – С. 26–33.
5. Тимошенко І.І. Проблеми і перспективи селекції і насінництва
картоплі в Західному регіоні /І.І. Тимошенко, П.Д. Завірюха, З.М. Майщук
//Вісник аграрної науки. – 2001. – № 9. – С. 73–77.
6. Итоги и перспективы создания безвироидного генобанка
картофеля /С.М. Мусин, В.В. Бойко, А.В. Бабоша [и др.] //Вопросы
картофелеводства: сб. науч. тр. /Рос. акад. с.-х. наук, Всерос. НИИКХ.
– М. : ВНИИКХ, 2001. – С. 262–276.
7. Майщук З.Н. Клональне мікророзмноження картоплі in vitro.
138
Стан, проблеми, перспективи: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.]
/З.Н. Майщук. – Львів : Львів. держ. агроун-т, 1998. – 96 с.
8. Демчук І.В. Ефективність оздоровлення сортів картоплі
біотехнологічними методами /Демчук І.В., Зарицький М.М. //С.-г.
мікробіологія: міжвід. темат. наук. зб. – Чернігів : ЦНТЕІ, 2007. – Вип. 6.
– С. 155–166.
9. Асеева Т.В. Вегетативные мутации картофеля /Асеева Т.В.,
Яшина И.М. //Генетика. – 1968. – Т. 4, № 3. – С. 145–164.
10. Яшина И.М. Перспективы использования методов культуры
клеток и тканей в селекции картофеля /Яшина И.М. //Исследования по
клеточной селекции: научн. тр. – М., 1984. – С. 5–13.
11. Методичні рекомендації щодо проведення досліджень
з картоплею /УААН, Інститут картоплярства /[В.С. Куценко,
А.А. Подгаєцький, А.А. Осипчук та ін.]. – Немішаєве, 2002. – 182 с.
12. Комп’ютерні методи в сільському господарстві та біології:
навчальний посібник /О.М. Царенко, Ю.А. Злобін, В.Г. Скляр,
С.М. Панченко. – Суми : Університетська книга, 2000. – 203 с.
13. Методика проведення експертизи сортів на відмінність,
однорідність та стабільність (ВОС) (овочеві, баштанні культури та
картопля) //Охорона прав на сорти рослин: Офіційний бюлетень. – К. :
Алефа, 2004. – Вип. 1, Ч. 2. – С. 242–252.
14. Атлас морфологічних та ідентифікаційних ознак сортів картоп-
лі (Solanum tuberosum L.) /доповнення до Методики проведення експер-
тизи сортів картоплі на ВОС /[Волкодав В.В., Гончар О.М., Лещук Н.В. та
ін.]. – К. : Алефа, 2005. – 60 с.
139
ПРИМЕНЕНИЕ СТАТИСТИЧЕСКИХ МЕТОДОВ
ДЛЯ ОЦЕНИВАНИЯ КЛОНОВЫХ ЛИНИЙ ПРИ
ОЗДОРОВЛЕНИИ СОРТОВ КАРТОФЕЛЯ
Демчук И.В.
Институт сельскохозяйственной микробиологии и
агропромышленного производства НААН, г. Чернигов
Рассмотрена результативность использования статис-
тических методов для оценивания клоновых линий при оздоровлении
сортов картофеля. Показано, что применение данной методики
может значительно улучшить качество исходного материала при
оздоровлении сортов картофеля биотехнологическими методами
за счет отбора высокопродуктивных безвирусных линий, не
имеющих отклонений от исходного фенотипа.
Ключевые слова: картофель, культура меристем, первичное
семеноводство, статистические методы.
APPLICATION OF STATISTICAL TOOLS FOR
ESTIMATION OF CLONAL LINES AT IMPROVEMENT
OF VIRUS-FREE POTATO VARIATES
Demchuk I.V.
Institute of Agricultural Microbiology and Agroindustrial Manufacture,
NAAS, Chernihiv
Productivity of use of technique for statistical estimation of virus-
free clonal lines at improvement of potato varieties was overviewed. It
was shown, that application of the given technique can considerably
improve the quality of initial material at sanitation of potato cultivars by
biotechnological methods at the expense of selection of highly productive
virus-free lines without deviations from the initial phenotype.
Key words: potato, meristem culture, initial seed potato material,
statistical estimation.
|
| id | oai:ojs2.smic.in.ua:article-227 |
| institution | Agriciltural microbiology |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-23T01:07:18Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | smicinua/c1/7ea6b3d68919557793671a49373c4bc1.pdf |
| spelling | oai:ojs2.smic.in.ua:article-2272026-07-22T10:10:45Z APPLICATION OF STATISTICAL TOOLS FOR ESTIMATION OF CLONAL LINES AT IMPROVEMENT OF VIRUS-FREE POTATO VARIATES ЗАСТОСУВАННЯ СТАТИСТИЧНИХ МЕТОДІВ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ КЛОНОВИХ ЛІНІЙ ПРИ ОЗДОРОВЛЕННІ СОРТІВ КАРТОПЛІ Демчук , І.В. potato, meristem culture, initial seed potato material, statistical estimation картопля, культура меристем, первинне насінництво, статистичні методи Productivity of use of technique for statistical estimation of virusfree clonal lines at improvement of potato varieties was overviewed. It was shown, that application of the given technique can considerably improve the quality of initial material at sanitation of potato cultivars by biotechnological methods at the expense of selection of highly productive virus-free lines without deviations from the initial phenotype. Розглянуто результативність використання статистичних методів для оцінювання клонових ліній при оздоровленні сортів картоплі. Показано, що застосування даної методики може суттєво поліпшити якість вихідного матеріалу при оздоровленні сортів картоплі біотехнологічними методами за рахунок відбору високопродуктивних безвірусних ліній, які не мають відхилень від вихідного фенотипу. Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2012-06-21 Article Article Рецензована Стаття application/pdf https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/227 10.35868/1997-3004.15.125-139 Agricultural microbiology; Vol. 15 (2012): Agriciltural microbiology; 125-139 Сільськогосподарська мікробіологія; Том 15 (2012): Сільськогосподарська мікробіологія; 125-139 1997-3004 10.35868/1997-3004.15 uk https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/227/321 Авторське право (c) 2012 I.V. Demchuk https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | картопля культура меристем первинне насінництво статистичні методи Демчук , І.В. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТИСТИЧНИХ МЕТОДІВ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ КЛОНОВИХ ЛІНІЙ ПРИ ОЗДОРОВЛЕННІ СОРТІВ КАРТОПЛІ |
| title | ЗАСТОСУВАННЯ СТАТИСТИЧНИХ МЕТОДІВ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ КЛОНОВИХ ЛІНІЙ ПРИ ОЗДОРОВЛЕННІ СОРТІВ КАРТОПЛІ |
| title_alt | APPLICATION OF STATISTICAL TOOLS FOR ESTIMATION OF CLONAL LINES AT IMPROVEMENT OF VIRUS-FREE POTATO VARIATES |
| title_full | ЗАСТОСУВАННЯ СТАТИСТИЧНИХ МЕТОДІВ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ КЛОНОВИХ ЛІНІЙ ПРИ ОЗДОРОВЛЕННІ СОРТІВ КАРТОПЛІ |
| title_fullStr | ЗАСТОСУВАННЯ СТАТИСТИЧНИХ МЕТОДІВ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ КЛОНОВИХ ЛІНІЙ ПРИ ОЗДОРОВЛЕННІ СОРТІВ КАРТОПЛІ |
| title_full_unstemmed | ЗАСТОСУВАННЯ СТАТИСТИЧНИХ МЕТОДІВ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ КЛОНОВИХ ЛІНІЙ ПРИ ОЗДОРОВЛЕННІ СОРТІВ КАРТОПЛІ |
| title_short | ЗАСТОСУВАННЯ СТАТИСТИЧНИХ МЕТОДІВ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ КЛОНОВИХ ЛІНІЙ ПРИ ОЗДОРОВЛЕННІ СОРТІВ КАРТОПЛІ |
| title_sort | застосування статистичних методів для оцінювання клонових ліній при оздоровленні сортів картоплі |
| topic | картопля культура меристем первинне насінництво статистичні методи |
| topic_facet | potato meristem culture initial seed potato material statistical estimation картопля культура меристем первинне насінництво статистичні методи |
| url | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/227 |
| work_keys_str_mv | AT demčukív applicationofstatisticaltoolsforestimationofclonallinesatimprovementofvirusfreepotatovariates AT demčukív zastosuvannâstatističnihmetodívdlâocínûvannâklonovihlíníjpriozdorovlennísortívkartoplí |