КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ШТАМІВ БУЛЬБОЧКОВИХ БАКТЕРІЙ СОЇ З ПОВІЛЬНИМ ТА ІНТЕНСИВНИМ РОСТОМ
The immune antiserum was obtained to the intensive growing strain of soybean nodule bacteria Bradyrhіzobіum sp. КВ11, which can be used for the competitiveness study of this strain and its monitoring at introduction to soybean agrocenosis. It was shown, that at growing of soybean on the sterile verm...
Збережено в:
| Дата: | 2012 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine
2012
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/237 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Agriciltural microbiology |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Agriciltural microbiology| _version_ | 1871465790892408832 |
|---|---|
| author | Крутило , Д.В. |
| author_facet | Крутило , Д.В. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Д.В. Крутило ",
"institution": "Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН"
}
] |
| author_sort | Крутило , Д.В. |
| baseUrl_str | https://smic.in.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-22T10:10:45Z |
| description | The immune antiserum was obtained to the intensive growing strain of soybean nodule bacteria Bradyrhіzobіum sp. КВ11, which can be used for the competitiveness study of this strain and its monitoring at introduction to soybean agrocenosis. It was shown, that at growing of soybean on the sterile vermiculite the slow growing strain B japonіcum М8 have formed 41,7 % nodules, while competitiveness of the strain Bradyrhіzobіum sp. КВ11 was 58,3 %. In the field conditions, vice versa, the competitiveness of the strain B japonіcum М8 (average for vegetation period) was 70,0 %, with 30 % for the strain Bradyrhіzobіum sp. КВ11. Co-inoculation of soybean seeds with the strains of both growth types appeared to form the most effective symbiosis (the productivity of soybean crop has increased on 10,6–12,9 %) in comparison to mono inoculation. |
| doi_str_mv | 10.35868/1997-3004.14.64-76 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:24:38Z |
| format | Article |
| fulltext |
64
УДК 633.33:631.847.211
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ШТАМІВ
БУЛЬБОЧКОВИХ БАКТЕРІЙ СОЇ З ПОВІЛЬНИМ
ТА ІНТЕНСИВНИМ РОСТОМ
Крутило Д.В.
Інститут сільськогосподарської мікробіології НААН,
вул. Шевченка, 97, м. Чернігів, 14027
E-mail: krutilod@mail.ru
Отримано імунну антисироватку до інтенсивнорослого
штаму бульбочкових бактерій сої Bradyrhizobium sp. КВ11, яка
може бути використана для вивчення конкурентоспроможності
цього штаму та для його моніторингу при інтродукції в агроценози
сої. Показано, що при вирощуванні сої на стерильному вермикуліті
повільнорослий штам B. japonicum М8 утворював 41,7 % бульбочок,
тоді як конкурентоспроможність штаму Bradyrhizobium sp. КВ11
становила 58,3 %. В умовах польового досліду, навпаки, конку-
рентоспроможність штаму B japonicum М8, в середньому за
вегетаційний період, дорівнювала 70,0 %, а штаму Bradyrhizobium
sp. КВ11 – 30,0 %. Спільна інокуляція насіння сої штамами з
повільним та інтенсивним ростом виявилася ефективнішою
(урожайність сої збільшувалася на 10,6–12,9 %) порівняно з
моноінокуляцією.
Ключові слова: бульбочкові бактерії, конкурентоспромож-
ність, соя, симбіотична система.
Відомо, що однією із провідних зернобобових культур світу
є соя. Останнім часом спостерігається підвищений інтерес до
вирощування сої, а також стабільна тенденція щодо збільшення її
посівів в Україні. Так, у 2010–2011 роках посівні площі сої становили
більше 1 млн га. Проте, реалізація генетичного потенціалу сучасних
сортів залишається доволі низькою, а середня урожайність культури
за останні три роки не перевищувала 1,68 т/га. Тому важливим
завданням сьогодення є збільшення урожайності сої [1].
Як і всі бобові соя здатна фіксувати атмосферний азот разом
із специфічними бульбочковими бактеріями. Слід підкреслити,
що накопичення біологічного азоту соєю відбувається лише за
наявності у ґрунті популяцій симбіотично активних ризобій сої.
Одним із реальних прийомів підвищення симбіотичної азотфіксації
є використання препаратів на основі високоефективних штамів
65
бульбочкових бактерій сої.
Раніше нами було показано, що великі за розмірами популяції
бульбочкових бактерій сої трапляються в ґрунтах полів, де сою
вирощують регулярно і застосовують біопрепарати. Також вста-
новлено, що із зростанням щільності місцевих популяцій ризобій
спостерігається тенденція щодо збільшення в них частки неактив-
них штамів [2]. Разом із тим добре відомо, що ефект від застосу-
вання біопрепаратів при вирощуванні сої суттєво залежить від
активності штамів-інокулянтів та їхньої конкурентоспроможності
[3].
При вивченні поширення та біологічної різноманітності
бульбочкових бактерій сої в різних регіонах України нами
вперше серед мікросимбіонтів сої було виявлено штами з ін-
тенсивним ростом. Ці штами мають комплекс характерних ознак
і суттєво відрізняються від типових повільнорослих ризобій сої за
морфолого-культуральними, фізіологічними, хемотаксономічними
властивостями, а також за серологічними ознаками. Крім того,
важливо відмітити, що штами з інтенсивним ростом доволі часто
домінують у місцевих популяціях ризобій сої різних регіонів України
[4, 5]. Зважаючи на те, що основними біоагентами мікробних
препаратів на основі бульбочкових бактерій, які застосовуються
при вирощуванні сої, є повільнорослі штами ризобій, важливо
дослідити їхні конкурентні взаємовідносини з інтенсивнорослими
штамами.
Одним із методів, що використовується при вивченні
конкурентоспроможності бульбочкових бактерій, є серологічний.
Враховуючи вищезазначене, метою нашої роботи було отримати
імунну антисироватку до інтенсивнорослого штаму бульбочкових
бактерій Bradyrhizobium sp. КВ11, вивчити конкурентоспромож-
ність штамів ризобій сої з різною швидкістю росту та оцінити
ефективність спільної інокуляції сої цими штамами.
Матеріали і методи. Об’єктами досліджень були штами
бульбочкових бактерій сої з повільним (Bradyrhizobium japonicum
М8) та інтенсивним (Bradyrhizobium sp. КВ11) ростом, які
зберігаються в Колекції корисних ґрунтових мікроорганізмів ІСГМ
НААН, антисироватки до цих штамів, а також рослини сої сорту
Устя.
Поліклональну імунну О-антисироватку до інтенсивнорос-
лого штаму бульбочкових бактерій сої Bradyrhizobium sp. КВ11
66
отримували за методикою ВНДІСГМ [6] у нашій модифікації. Ризо-
бії вирощували на агаризованому бобовому середовищі при 28 оС.
У логарифмічній фазі росту бактеріальну масу змивали зі скосів
агару фізіологічним розчином, осаджували центрифугуванням. До
осаду клітин бульбочкових бактерій додавали 5 мл фізіологічного
розчину та 5 мл 2,5 % розчину глютарового альдегіду і на добу
залишали у холодильній камері. Через добу бактеріальні клітини
(антиген) відмивали від глютарового альдегіду фізіологічним
розчином шляхом центрифугування. Осад ресуспендували фізіо-
логічним розчином і доводили титр антигену до 2·109 клітин/мл.
Нами була розроблена схема імунізації кролів, яка включала
6 ін’єкцій (з тижневим інтервалом) зростаючою дозою антигену
з наступною реімунізацією через 45 діб (5 ін`єкцій). Введення
антигену підшкірно проводили із застосуванням повного ад’юванта
Фрейнда. Титр антисироватки визначали у реакції аглютинації.
У своїх дослідженнях ми також використовували анти-
сироватку до повільнорослого штаму B. japonicum М8, люб’язно
надану нам співробітниками лабораторії трансформації азоту і
фосфору ІСГМ НААН [7].
Специфічність антисироваток перевіряли у перехресній
реакції аглютинації за методом Грубера-Відаля [8]. Як антигени
використовували повільно- та швидкорослі бульбочкові бактерії
різних видів та родів, що зберігаються у Колекції корисних ґрунтових
мікроорганізмів інституту. Бактеріальну масу досліджуваних
штамів змивали зі скосів агару фізіологічним розчином, осаджували
центрифугуванням за 4000 об./хвилину протягом 20 хвилин і
двічі відмивали у такому ж режимі. Титр антигенів для реакції
аглютинації становив 106 клітин/мл.
Конкурентоспроможність повільнорослого штаму
B. japonicum М8 та інтенсивнорослого штаму КВ11 вивчали у
вегетаційному досліді та у польових умовах в зоні Полісся України
згідно із загальноіснуючими правилами. Вегетаційний дослід
проводили на безазотному субстраті (вермикуліт), зволоженому
0,2 % розчином КН2РО4. Польовий дослід проводили на дерново-
підзолистому супіщаному ґрунті (рНвод. – 6,2; вміст гумусу 1,0 %;
азоту, що легко гідролізується (за Тюріним і Кононовою) – 55,0–
57,0 мг; Р2О5 – 150,0–155,0 мг і К2О (за Кірсановим) – 90,0–102,0 мг
на 1 кг ґрунту), в якому відсутня місцева популяція бульбочкових
бактерій сої.
67
У дослідах використовували сою сорту Устя. Інокуляційне
навантаження при передпосівній бактеризації насіння в усіх
варіантах становило 200–300 клітин на 1 насінину. У варіанті зі
спільною інокуляцією сої повільно- та інтенсивнорослим штамами
ризобій їх співвідношення було 50:50. У польовому досліді у фазах
бутонізації, цвітіння та наливу бобів підраховували кількість
бульбочок, визначали їхню масу і нітрогеназну активність.
Наприкінці вегетації визначали насіннєву продуктивність сої.
Конкурентоспроможність досліджуваних штамів (відно-
шення кількості утворених штамом бульбочок до загальної кіль-
кості досліджених бульбочок із кожного варіанту, виражене у відсот-
ках) визначали за допомогою реакції аглютинації. Для встанов-
лення серологічної належності штамів бульбочкових бактерій сої
відібрані бульбочки ретельно промивали водогінною водою. Кожну
бульбочку роздавлювали у пеніциліновому флаконі із 1–2 мл
фізіологічного розчину. Отриманий гомогенат використовували
як антиген у реакції аглютинації. З кожного варіанту аналізували
200–240 бульбочок. Позитивний результат серологічних реакцій
позначали знаком «+». У реакції аглютинації обов’язково був
контроль – фізіологічний розчин+антиген (гомогенат бульбочок).
Додатковим контролем слугував варіант – антисироватка+антиген
(приготовлений із чистої культури бульбочкових бактерій, проти
якої отримана антисироватка).
Активність симбіотичної азотфіксації визначали ацетиле-
новим методом [9] на газовому хроматографі «Chrom-4» з
полум’яно-іонізаційним детектором (колонка з β-β΄оксиді-
пропіонітрилом). Температура термостату 50 оС. Витрата газів:
водню – 30 мл/хв, азоту – 100 мл/хв, повітря – 500 мл/хв.
Статистичну обробку експериментальних даних проводили
за загальноприйнятими методами [10] та застосовували комп’ю-
терну програму Statistica 6.0.
Результати та обговорення. Із застосуванням модифіко-
ваної схеми імунізації кролів нами отримано імунну антисироватку
до штаму бульбочкових бактерій сої Bradyrhizobium sp. КВ11.
Титр антисироватки в реакції аглютинації становив 1:2560. Робоче
розведення 1:200.
Специфічність антисироватки перевіряли у перехресній ре-
акції аглютинації зі штамами бульбочкових бактерій, які належали
до різних видів. Як видно з даних табл. 1, антисироватка КВ11
68
не реагувала з більшістю досліджених штамів – представни-ків
трьох родів бульбочкових бактерій: Rhizobium, Mezorhizobium
та Sinorhizobium. Виключення становили лише штами бульбоч-
кових бактерій люпину, які проявляли слабку позитивну реакцію
із отриманою антисироваткою у низьких розведеннях (до 1:50).
Даний факт можна пояснити наявністю загальних соматичних
антигенних детермінантів у ризобій люпину та штаму Bradyrhi-
zobium sp. КВ11.
Таблиця 1. Реакція культуральних антигенів штамів
бульбочкових бактерій
Антигени
(штами мікроорганізмів) Рослина-господар
Антиси-
роватка
КВ11 М8
Rhizobium simplex шт. 820 Onobrychis viciifilia – –
Rhizobium leguminosarum bv. viceae
шт. 250a Pisum sativum – –
Rhizobium leguminosarum bv. viceae
шт. 0419 Faba bona – –
Rhizobium leguminosarum bv. viceae
шт. Ч14
Carpodacus
erythrina – –
Rhizobium trifolii шт. 1326 Trifolium pratense – –
Rhizobium galegae шт. 0703 Galega orientalis – –
Sinorhizobium meliloti шт. 425a Medicago sativa – –
Mesorhizobium ciceri шт. 522, 065, Н12 Cicer arientinum – –
Rhizobium lupini шт. 367a, 5500/4,
40422, 3а, 5л, 58543, 8л Lupinus album + до
1:50 –
Rhizobium phaseoli шт. ФБ1 700, Н6,
ФБ2, ФБ3, ФБ4, ФА1, ФД1, ФД2, ФД3,
ФД4
Phaseolus vulgaris – –
Bradyrhizobium sp. (Vigna) шт. В1, В2,
В3, В4 Vigna inguiculata – –
Bradyrhizobium sp. (Desmodium) шт.
1, 2, 3
Desmodium
canadensis – –
Показано, що антисироватка КВ11 не реагує з жодним із
повільнорослих штамів бульбочкових бактерій сої (табл. 2). Слід
звернути увагу на те, що усі інтенсивнорослі штами бульбочкових
сої різного еколого-географічного походження виявилися сероло-
гічно спорідненими до штаму Bradyrhizobium sp. КВ11, до якого
69
отримано антисироватку. Тобто, усі досліджені штами ризобій сої з
інтенсивним ростом належать до однієї серогрупи.
Таким чином, із застосуванням розробленої схеми імунізації
кролів нами отримано імунну антисироватку до інтенсивнорослого
штаму бульбочкових бактерій сої Bradyrhizobium sp. КВ11, яка була
використана для вивчення конкурентоспроможності цього штаму
при взаємодії з соєю.
Таблиця 2. Реакція культуральних антигенів штамів
бульбочкових бактерій сої з різною швидкістю росту
Штами
мікроор-
ганізмів
Антиси-
роватка
Штами
мікроор-
ганізмів
Антиси-
роватка
Штами
мікроор-
ганізмів
Антиси-
роватка
КВ11 М8 КВ11 М8 КВ11 М8
повільнорослі
ризобії сої
B. japonicum
повільнорослі ризобії
сої B. japonicum
інтенсивнорослі
ризобії сої
Bradyrhizobium sp.
634б – – М8 – +++ КВ11 +++ –
46 – – 43 – +++ С1КВ +++ –
КН10 – – КС2-3 – +++ КС1-9 +++ –
5Н – – КС3-5 – +++ КС1-91 +++ –
6Н – – КС1-3 – +++ КС2-2 +++ –
КН9 – – КС1-5 – +++ К22 +++ –
СН1 – – 22 – +++ СК1 +++ –
СН2 – – Д2 – +++ СК2 +++ –
СН5 – – АmВП – – Х1 +++ –
СН11 – – Х9 – – Х3 +++ –
КВ2-9 – – Л8 – – Х5 +++ –
Ки1 – – АС – – СК5 +++ –
Ки2 – – 12 – – СК7 +++ –
Ки4 – – 9/2 – – СК8 +++ –
9 – – 14 – – СК9 +++ –
Примітка. +++ ступінь аглютинації.
При вивченні специфічності антисироватки до повільно-
рослого штаму бульбочкових бактерій сої B. japonicum М8
встановлено, що вона не реагує із штамами, які належать до
філогенетично віддалених ризобій родів Rhizobium, Sinorhizobium
та Mezorhizobium (табл. 1). Основна частина повільнорослих шта-
мів бульбочкових бактерій сої та усі інтенсивнорослі штами
70
виявилися серологічно відмінними від штаму B. japonicum М8.
До серогрупи М8 були віднесені сім повільнорослих ризобій сої
B. japonicum 43, КС2-3, КС3-5, КС1-3, КС1-5, 22 та Д2 (табл. 2).
Отже, обидві антисироватки (як до інтенсивнорослого
штаму бульбочкових бактерій сої Bradyrhizobium sp. КВ11, так і до
повільнорослого штаму B. japonicum М8) можна використовувати
для вивчення конкурентних взаємовідносин штамів за умови
відсутності у ґрунті серологічно ідентичних ризобій.
На початковому етапі ми досліджували конкуренто-
спроможність зазначених штамів у вегетаційному досліді на
стерильному безазотистому субстраті (вермикуліт). Як видно з
даних табл. 3, у контрольному варіанті без інокуляції бульбочки
на коренях рослин були відсутні. За контрольованих умов у
варіантах із моноінокуляцією як повільнорослим штамом, так і
інтенсивнорослим штамом усі 100,0 % бульбочок були утворені
за участі відповідного штаму. При спільній обробці насіння сої
обома штамами у рівному співвідношенні інтенсивнорослий штам
Bradyrhizobium sp. КВ11 виявився більш конкурентоспроможним
(КС=58,3 %), ніж повільнорослий штам B. japonicum М8
(КС=41,7 %).
Таблиця 3. Конкурентоспроможність бульбочкових
бактерій сої з повільним та інтенсивним ростом
(вегетаційний дослід, вермикуліт)
Варіанти досліду
Кількість бульбочок,
утворених штамом, %
М8 КВ11
Контроль (без інокуляції) 0 0
Інокуляція B. japonicum М8 100,0 0
Інокуляція Bradyrhizobium sp. КВ11 0 100,0
Інокуляція
B. japonicum М8+Bradyrhizobium sp. КВ11 41,7 58,3
Оскільки відомо, що на конкурентоспроможність буль-
бочкових бактерій суттєво впливають едафічні фактори (рівень рН,
вологість та температура ґрунту), а також ризосферна мікробіота
[11], то наші дослідження були продовжені у польовому досліді на
дерново-підзолистому ґрунті.
Аналіз показників бульбочкоутворення показав, що за
71
відсутності специфічних мікросимбіонтів сої у ґрунті в усіх
варіантах з інокуляцією спостерігалося інтенсивне інфікування
кореневої системи рослин інтродукованими ризобіями (рис. 1).
У контрольному варіанті (без обробки) кореневі бульбочки були
відсутні.
Рис. 1. Вплив спільної інокуляції повільно-
та інтенсивнорослими штамами ризобій
на кількість кореневих бульбочок сої (польовий дослід)
На початкових етапах онтогенезу помітної різниці між
варіантами за цим показником не виявлено. У фазу цвітіння
у варіанті із спільною інокуляцією повільнорослим штамом
B. japonicum М8 та інтенсивнорослим штамом Bradyrhizobium sp.
КВ11 кількість бульбочок була достовірно більшою (на 10–22 %)
порівняно з моноінокуляцією. Однак у фазу наливу бобів найвищий
рівень бульбочкоутворення відмічено у варіанті з інтенсивнорослим
штамом Bradyrhizobium sp. КВ11.
Результати серологічного аналізу бульбочок свідчать, що, на
відміну від вегетаційного досліду, у польових умовах за сумісної
інокуляції досліджуваними штамами конкурентоспроможнішим
виявився повільнорослий штам B. japonicum М8 (табл. 4). Залежно
від фази розвитку сої він утворював на коренях рослин 67,9–
73,3 % бульбочок. Штам з інтенсивним ростом Bradyrhizobium
sp. КВ11 виявлено лише у 26,7–32,1 % бульбочок. Отже, рівень
конкурентоспроможності штамів бульбочкових бактерій може
змінюватися залежно від фізико-хімічних та біологічних факторів
середовища. Аналогічні результати були отримані іншими
дослідниками при вивченні симбіотичних властивостей ризобій
гороху, конюшини та сої [11, 12].
0
20
40
60
80
100
Контроль М8 КВ11 М8+КВ11
од
ин
иц
ь
на
р
ос
ли
ну стеблування
Цвітіння
Налив бобів
72
Таблиця 4. Конкурентоспроможність бульбочкових
бактерій сої з повільним та інтенсивним ростом
(польовий дослід, дерново-підзолистий ґрунт)
Варіанти досліду
Стеблування Цвітіння Налив бобів
кількість бульбочок, утворених штамом, %
М8 КВ11 М8 КВ11 М8 КВ11
Контроль (без інокуляції) 0 0 0 0 0 0
Інокуляція B. japonicum М8 100,0 0 100,0 0 100,0 0
Інокуляція Bradyrhizobium
sp. КВ11 0 100,0 0 100,0 0 100,0
Інокуляція B. japonicum
М8+Bradyrhizobium sp.
КВ11
67,9 32,1 73,3 26,7 68,8 31,2
Слід зазначити, що спільна інокуляція повільно- та
інтенсивнорослим штамом виявилася ефективнішою порівняно
з моноінокуляцією за впливом на наростання маси бульбочок
(рис. 2). Залежно від фази розвитку рослин у варіанті з сумісною
інокуляцією двома штамами маса бульбочок була на 14–37 %
більшою, ніж у варіантах із моноінокуляцією. Свого максимуму
цей показник сягав у фазу наливу бобів.
Найвищий рівень симбіотичної азотфіксації також відмічено
за спільного впливу повільно- та інтенсивнорослого штамів
бульбочкових бактерій сої (рис. 3). У фази цвітіння і наливу бобів
у комбінації B. japonicum М8+Bradyrhizobium sp. КВ11 кількість
фіксованого азоту була достовірно більшою на 14,7–24,2 %
порівняно з моноінокуляцією.
Рис. 2. Вплив спільної інокуляції повільно- та
інтенсивнорослими штамами ризобій на формування
маси кореневих бульбочок сої (польовий дослід, дерново-
підзолистий грунт). 1 – стеблування (НІР05=0,02),
2 – цвітіння (НІР05=0,05), 3 – налив бобів (НІР05=0,08)
0
0,5
1
1,5
2
Контроль М8 КВ11 М8+КВ11
г
на
р
ос
ли
ну
стеблування
цвітіння
налив бобів
73
Рис. 3. Вплив спільної інокуляції повільно- та
інтенсивнорослими штамами бульбочкових бактерій
на активність симбіотичної азотфіксації сої
(польовий дослід, дерново-підзолистий ґрунт)
Отже, нами виявлено, що за сумісної дії штамів із різною
швидкістю росту підвищується реакція рослин на інфікування
ризобіями, в результаті чого інокуляційний процес розвивається
інтенсивніше порівняно із застосуванням штамів окремо.
Як видно з даних табл. 5, обробка насіння досліджуваними
штамами сприяла збільшенню продуктивності сої на 0,67–
1,11 т/га порівняно з варіантом без бактеризації. У варіантах із
бінарною інокуляцією повільно- та інтенсивнорослим штамами
(B. japonicum М8+Bradyrhizobium sp. КВ11) відмічено достовірний
приріст урожайності сої сорту Устя на 10,6–12,9 % порівняно з
моноінокуляцією.
Таблиця 5. Вплив спільної інокуляції повільно-
та інтенсивнорослими штамами ризобій
на насіннєву продуктивність сої сорту Устя
(польовий дослід, дерново-підзолистий ґрунт)
Варіанти досліду Урожайність,
т/га
Приріст урожаю, %
до
контролю
до
шт. М8
до
шт. КВ11
Контроль (без інокуляції) 2,03 100,0 – –
Інокуляція B japonicum М8 2,78 136,9 100,0 97,9
Інокуляція
Bradyrhizobium sp. КВ11 2,84 139,9 102,2 100,0
Інокуляція B. japonicum
М8+Bradyrhizobium sp. КВ11 3,14 154,7 112,9 110,6
НІР05 0,22
0
10
20
30
40
50
60
70
Контроль М8 КВ11 М8+КВ11
мк
г
N
н
а
ро
сл
ин
у
за
г
од
ин
у
стеблування
цвітіння
налив бобів
74
Таким чином, із застосуванням розробленої схеми імунізації
кролів отримано імунну антисироватку до інтенсивнорослого штаму
бульбочкових бактерій сої Bradyrhizobium sp. КВ11, яка може бути
використана для вивчення конкурентоспроможності цього штаму та
для його моніторингу при інтродукції в агроценози сої. Показано,
що конкурентоспроможність штамів бульбочкових бактерій сої з
різною швидкістю росту змінюється залежно від фізико-хімічних
та біологічних факторів середовища. За контрольованих умов
вегетаційного досліду повільнорослий штам B japonicum М8
утворював 41,7 % бульбочок, тоді як конкурентоспроможність
штаму Bradyrhizobium sp. КВ11 становила 58,3 %. У польових
умовах це співвідношення змінилося: конкурентоспроможність
штаму B japonicum М8, в середньому за вегетаційний період,
дорівнювала 70,0 %, а штаму Bradyrhizobium sp. КВ11 – 30,0 %.
Встановлено, що спільна інокуляція насіння сої штамами з
повільним та інтенсивним ростом є ефективнішою (урожайність
сої збільшується на 10,6–12,9 %) порівняно з моноінокуляцією.
Подальші дослідження конкурентних взаємовідносин штамів
мікросимбіонтів сої з різною швидкістю росту дозволять глибше
розкрити особливості формування та функціонування симбіотич-
них систем цієї рослини за сумісного інфікування ризобіями як за
відсутності у ґрунті специфічних мікроорганізмів, так і на фоні
місцевих популяцій ризобій сої.
1. Рябуха С.С. Фітосанітарний стан насіння сої у східній частині
лісостепу України /С.С. Рябуха, Т.В. Сокол, С.Г. Понуренко О.П. Адаменко
//Вісн. Харків. нац. аграрн. ун-ту. Серія «Ентомологія та фітопатологія».
– 2010. – № 1. – С. 104–108.
2. Крутило Д.В. Поширення та екологічні особливості бульбочко-
вих бактерій сої в різних регіонах України: автореф. дис. … канд. біол.
наук: 03.00.16 «Екологія» /Д.В. Крутило. – К., 2006. – 22 с.
3. Spaink H. Rhizobiaceae: molecular biology of model plant-associated
bacteria /Spaink H., Kondorosi A., Hooykaas P.; пер. с англ. И.А. Тихоновича
и Н.А. Проворова. – С.Пб, 2002. – 568 с.
4. Патика В.П. Фенотипні та генотипні ознаки бульбочкових
бактерій сої, поширених у ґрунтах України /В.П. Патика, Д.В. Крутило,
О.В. Надкернична [та ін.] //Доп. НАН України. – 2010. – № 8. – С. 167.
5. Крутило Д.В. Біологічна різноманітність бульбочкових бактерій
сої в ґрунтах України /Д.В. Крутило, О.В. Надкернична, Т.М. Ковалевська,
В.П. Патика //Мікробіол. журн. – 2008. – Т. 70, № 6. – С. 27–34.
6. Берестецкий О.А. Методические рекомендации по получению
75
новых штаммов клубеньковых бактерий и оценке их эффективности
/О.А. Берестецкий. – Л., 1979. – 33 с.
7. Комок М.С. Застосування реакції аглютинації для ідентифікації
Bradyrhizobium japonicum М 8 /М.С. Комок, І.В. Волкова, В.В. Волкогон
//С.-г. мікробіологія. – 2009. – Вип. 9. – С. 115–124.
8. Кэбот Э. Экспериментальная иммунология /Э. Кэбот, Б. Мейер.
– М.: Медицина, 1968. – 677 с.
9. Hardy R.W.F. The acetylene-ethylene assay for N2-fixation: Laboratory
and field evaluation /R.W.F. Hardy, R.D. Holsten, E.K. Jackson, R.C. Burns //
Plant Physiol. – 1968. – Vol. 43, № 8. – P. 1185–1207.
10. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта /Б.А. Доспехов. – М.:
Агропромиздат, 1985. – 352 с.
11. Чундерова А.И. О взаимоотношениях клубеньковых бактерий с
растением-хозяином и перспективах повышения эффективности симбиоза
/ Чундерова А.И. //Тр. ВНИИСХМ. – Л., 1985. – Т. 50. – С. 7–29.
12. Васильева Н.Д. Серологическое разнообразие клубеньковых
бактерий Rhizobium japonicum в почвах СССР и селекция эффективных
конкурентоспособных штаммов: автореф. дис. ... канд. биол. наук: 03.00.07
«Микробиология» /Н.Д. Васильева. – Л., 1985. – 17 с.
КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТЬ ШТАММОВ
КЛУБЕНЬКОВЫХ БАКТЕРИЙ С МЕДЛЕННЫМ
И ИНТЕНСИВНЫМ РОСТОМ
Крутило Д.В.
Институт сельскохозяйственной микробиологии НААН,
г. Чернигов
Получена иммунная антисыворотка к интенсивнорасту-
щему штамму клубеньковых бактерий сои Bradyrhіzobіum sp.
КВ11, которая может быть использована для изучения конку-
рентоспособности этого штамма и для его мониторинга при
интродукции в агроценозы сои. Показано, что при выращивании
сои на стерильном вермикулите медленнорастущий штамм
B japonіcum М8 образовывал 41,7 % клубеньков, тогда как
конкурентоспособность штамма Bradyrhіzobіum sp. КВ11
составила 58,3 %. В условиях полевого опыта, наоборот, конку-
рентоспособность B japonіcum М8, в среднем за вегетационный
период, равнялась 70,0 %, а штамма Bradyrhіzobіum sp. КВ11 –
30,0 %. Совместная инокуляция семян сои штаммами с медленным и
интенсивным ростом оказалась более эффективной (урожайность
сои увеличивалась на 10,6–12,9 %) в сравнении с моноинокуляцией.
Ключевые слова: клубеньковые бактерии, конкурентоспо-
собность, соя, симбиотическая система.
76
THE COMPETITIVENESS OF SOYBEAN NODULE
BACTERIA STRAINS WITH SLOW AND INTENSIVE
GROWTH RATES
Krutуlo D.V.
Institute of Agricultural Microbiology NAAS, Chernihiv
The immune antiserum was obtained to the intensive growing
strain of soybean nodule bacteria Bradyrhіzobіum sp. КВ11, which can
be used for the competitiveness study of this strain and its monitoring at
introduction to soybean agrocenosis. It was shown, that at growing of
soybean on the sterile vermiculite the slow growing strain B japonіcum
М8 have formed 41,7 % nodules, while competitiveness of the strain
Bradyrhіzobіum sp. КВ11 was 58,3 %. In the field conditions, vice
versa, the competitiveness of the strain B japonіcum М8 (average for
vegetation period) was 70,0 %, with 30 % for the strain Bradyrhіzobіum
sp. КВ11. Co-inoculation of soybean seeds with the strains of both growth
types appeared to form the most effective symbiosis (the productivity of
soybean crop has increased on 10,6–12,9 %) in comparison to mono
inoculation.
Key words: nodule bacteria, competitiveness, soybean, symbiotic
system.
|
| id | oai:ojs2.smic.in.ua:article-237 |
| institution | Agriciltural microbiology |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-23T01:07:38Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | smicinua/0e/f818d23cc192b3ea40cb5db818e60b0e.pdf |
| spelling | oai:ojs2.smic.in.ua:article-2372026-07-22T10:10:45Z THE COMPETITIVENESS OF SOYBEAN NODULE BACTERIA STRAINS WITH SLOW AND INTENSIVE GROWTH RATES КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ШТАМІВ БУЛЬБОЧКОВИХ БАКТЕРІЙ СОЇ З ПОВІЛЬНИМ ТА ІНТЕНСИВНИМ РОСТОМ Крутило , Д.В. nodule bacteria, competitiveness, soybean, symbiotic system бульбочкові бактерії, конкурентоспроможність, соя, симбіотична система The immune antiserum was obtained to the intensive growing strain of soybean nodule bacteria Bradyrhіzobіum sp. КВ11, which can be used for the competitiveness study of this strain and its monitoring at introduction to soybean agrocenosis. It was shown, that at growing of soybean on the sterile vermiculite the slow growing strain B japonіcum М8 have formed 41,7 % nodules, while competitiveness of the strain Bradyrhіzobіum sp. КВ11 was 58,3 %. In the field conditions, vice versa, the competitiveness of the strain B japonіcum М8 (average for vegetation period) was 70,0 %, with 30 % for the strain Bradyrhіzobіum sp. КВ11. Co-inoculation of soybean seeds with the strains of both growth types appeared to form the most effective symbiosis (the productivity of soybean crop has increased on 10,6–12,9 %) in comparison to mono inoculation. Отримано імунну антисироватку до інтенсивнорослого штаму бульбочкових бактерій сої Bradyrhizobium sp. КВ11, яка може бути використана для вивчення конкурентоспроможності цього штаму та для його моніторингу при інтродукції в агроценози сої. Показано, що при вирощуванні сої на стерильному вермикуліті повільнорослий штам B. japonicum М8 утворював 41,7 % бульбочок, тоді як конкурентоспроможність штаму Bradyrhizobium sp. КВ11 становила 58,3 %. В умовах польового досліду, навпаки, конкурентоспроможність штаму B japonicum М8, в середньому за вегетаційний період, дорівнювала 70,0 %, а штаму Bradyrhizobium sp. КВ11 – 30,0 %. Спільна інокуляція насіння сої штамами з повільним та інтенсивним ростом виявилася ефективнішою (урожайність сої збільшувалася на 10,6–12,9 %) порівняно з моноінокуляцією. Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2012-04-26 Article Article Рецензована Стаття application/pdf https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/237 10.35868/1997-3004.14.64-76 Agricultural microbiology; Vol. 14 (2012): Agriciltural microbiology; 64-76 Сільськогосподарська мікробіологія; Том 14 (2012): Сільськогосподарська мікробіологія; 64-76 1997-3004 10.35868/1997-3004.14 uk https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/237/330 Авторське право (c) 2012 D.V. Krutуlo https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | бульбочкові бактерії конкурентоспроможність соя симбіотична система Крутило , Д.В. КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ШТАМІВ БУЛЬБОЧКОВИХ БАКТЕРІЙ СОЇ З ПОВІЛЬНИМ ТА ІНТЕНСИВНИМ РОСТОМ |
| title | КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ШТАМІВ БУЛЬБОЧКОВИХ БАКТЕРІЙ СОЇ З ПОВІЛЬНИМ ТА ІНТЕНСИВНИМ РОСТОМ |
| title_alt | THE COMPETITIVENESS OF SOYBEAN NODULE BACTERIA STRAINS WITH SLOW AND INTENSIVE GROWTH RATES |
| title_full | КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ШТАМІВ БУЛЬБОЧКОВИХ БАКТЕРІЙ СОЇ З ПОВІЛЬНИМ ТА ІНТЕНСИВНИМ РОСТОМ |
| title_fullStr | КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ШТАМІВ БУЛЬБОЧКОВИХ БАКТЕРІЙ СОЇ З ПОВІЛЬНИМ ТА ІНТЕНСИВНИМ РОСТОМ |
| title_full_unstemmed | КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ШТАМІВ БУЛЬБОЧКОВИХ БАКТЕРІЙ СОЇ З ПОВІЛЬНИМ ТА ІНТЕНСИВНИМ РОСТОМ |
| title_short | КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ШТАМІВ БУЛЬБОЧКОВИХ БАКТЕРІЙ СОЇ З ПОВІЛЬНИМ ТА ІНТЕНСИВНИМ РОСТОМ |
| title_sort | конкурентоспроможність штамів бульбочкових бактерій сої з повільним та інтенсивним ростом |
| topic | бульбочкові бактерії конкурентоспроможність соя симбіотична система |
| topic_facet | nodule bacteria competitiveness soybean symbiotic system бульбочкові бактерії конкурентоспроможність соя симбіотична система |
| url | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/237 |
| work_keys_str_mv | AT krutilodv thecompetitivenessofsoybeannodulebacteriastrainswithslowandintensivegrowthrates AT krutilodv konkurentospromožnístʹštamívbulʹbočkovihbakteríjsoízpovílʹnimtaíntensivnimrostom AT krutilodv competitivenessofsoybeannodulebacteriastrainswithslowandintensivegrowthrates |