ЕФЕКТИВНІСТЬ НОВОГО ПРЕПАРАТУ STAR-T НА ОСНОВІ ШТАМУ BACILLUS THURINGIENSIS ПРОТИ МІНУЮЧИХ ШКІДНИКІВ
The strain of entomopathogenic bacteria Bacillus thuringiensis 0376 р.о. was selected and used for creation of new preparation STAR-t.Thepreparation`seffectivenessagainstpotatomothwasobserved during the main stages of development of its pest. The treatment of chickpea plants of cultivars Antey, Budj...
Збережено в:
| Дата: | 2012 |
|---|---|
| Автори та афіліації: |
|
| Ключові слова: | keywords |
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine
2012
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/248 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Agriciltural microbiology |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Agriciltural microbiology| _version_ | 1871465813396946944 |
|---|---|
| author | Пархоменко , О.Л. Лісовий , М.М. Пархоменко , Т.Ю. |
| author_facet | Пархоменко , О.Л. Лісовий , М.М. Пархоменко , Т.Ю. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "О.Л. Пархоменко ",
"institution": "Південна дослідна станція Інституту сільськогосподарської мікробіології НААН"
},
{
"author": "М.М. Лісовий ",
"institution": "Чернігівський Інститут агропромислового виробництва НААН"
},
{
"author": "Т.Ю. Пархоменко ",
"institution": "Чернігівський Інститут агропромислового виробництва НААН"
}
] |
| author_sort | Пархоменко , О.Л. |
| baseUrl_str | https://smic.in.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-22T10:10:45Z |
| description | The strain of entomopathogenic bacteria Bacillus thuringiensis 0376 р.о. was selected and used for creation of new preparation STAR-t.Thepreparation`seffectivenessagainstpotatomothwasobserved during the main stages of development of its pest. The treatment of chickpea plants of cultivars Antey, Budjak, Pamyat, Rosanna and Triumf with given preparation resulted in decrease of their lesion with the miner phytophage Liriomyza cicerina and increase of plants productivity on 66,7%, 75,0%, 45,0%, 100,0%, 138,5%, correspondingly in comparison to control. |
| doi_str_mv | 10.35868/1997-3004.14.167-177 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:24:43Z |
| format | Article |
| fulltext |
167
УДК 632.937.1:632.937.3
Ефективність нового препарату STAR-t
НА ОСНОВІ штаму Bacillus thuringiensis
проти мінуючиХ шкідників
1Пархоменко О.Л., 2Лісовий М.М., 1Пархоменко Т.Ю.
1Південна дослідна станція Інституту сільськогосподарської
мікробіології НААН,
вул. К. Маркса 107, с.м.т. Гвардійське, Сімферопольський р-н,
АР Крим, 97513
2Чернігівський Інститут агропромислового виробництва НААН
E-mail: tat.parkhomenko@rambler.ru
Виділено штам ентомопатогенної бактерії Bacillus thurin-
giensis 0376 р.о., на основі якого розроблено новий препарат
STAR-t. Показано ефективність препарату проти картопляної
молі на основних стадіях розвитку фітофагу. Обробка рослин нуту
сортів Антей, Буджак, Пам’ять, Розанна, Тріумф препаративною
формою штаму В. thuringiensis 0376 р.о дозволяє знизити їх
ураженість мінуючим фітофагом Liriomyza cicerina і підвищити
урожайність рослин на 66,7%, 75,0 %, 45,0 %, 100,0 %, 138,5 %,
відповідно, в порівнянні до контролю.
Ключові слова: ентомопатоген, Bacillus thuringiensis,
картопляна міль, нутів мінер, біологічний метод захисту рослин.
Світовій практиці відомі численні приклади значних втрат,
завданих сільському господарству внаслідок розповсюдження
фітофагів, у тому числі й мінуючих.
В Україні небезпечним карантинним шкідником, що ушкод-
жує рослини родини пасльонових (картоплю, баклажани, тютюн,
томати, перець та інші) є картопляна міль Phthorimaea operculella
Zell., яка внесена до переліку регульованих шкідливих організмів,
обмежено поширених на території України. Відсутність в онтогенезі
фітофага діапаузи дозволяє йому розвиватися безперервно за
відповідних температурних умов і наявності корму. Потрапляння у
сховище невеликої кількості бульб, що заселені міллю, призводить
до втрати всього врожаю [1]. Вперше цього фітофага виявлено в
Україні у 1980 р. у Криму. Натепер, за даними Державної служби з
карантину рослин України, вогнища шкідника виявлено у Донецькій,
Запорізькій, Одеській, Херсонській областях і в АР Крим на площі
понад 17 тис. га, що вдвічі перевищує показники 2007 р. [2].
168
У зв’язку зі збільшенням площі вирощування нуту в останні
роки, набуває актуальності проблема ушкодження цієї рослини
нутовим мінером (Liriomyza cicerina, Rondani, 1875), широко
розповсюдженим на півдні України. Фітофаг живиться тільки
на рослинах родини Бобових: нуті Cicer arietinum, конюшині
Hymenocarpus circinnatus, люцерні Melilotus alba, стальнику
Ononis arvensis, O. repens. У Західній Європі пошкоджує тільки
рослини стальнику, у Східній Європі – нут, відколи ці рослини були
інтродуковані з Індії [3]. Нутовий мінер – небезпечний шкідник
нуту у Західній Азії, Північній Африці і Південні Європі, де від
пошкоджень цього організму втрачається до 30 % урожаю [4].
Останнім часом захист рослин від шкідників в Україні
переважно зводиться до використання хімічних пестицидів. Відомо,
що імаго мінуючих фітофагів чутливі до багатьох поширених
інсектицидів, але, з одного боку, гусениці таких фітофагів є
недосяжними для цих препаратів внаслідок прихованого способу
життя, з іншого – застосування інсектицидів і фумігантів не гарантує
збереження якості і властивостей продукції [5].
Інтенсивне і непродумане застосування хімічних засобів
захисту рослин, що відбувається в Україні, породжує низку
негативних наслідків (забруднення довкілля, знищення корисної
ентомофауни, прискорює формування резистентних популяцій
шкідників, ускладнює технології вирощування культур та ін.),
тому контроль чисельності комах-фітофагів повинен бути підпо-
рядкований екологічним принципам із застосуванням інтегрованих
систем захисту рослин, невід’ємним компонентом яких є мікробні
препарати на основі бактерій групи Bacillus thuringiensis [6]. Дія
цих мікроорганізмів на комах-фітофагів складається не тільки
з летального і антифідантного ефектів на рівні організму, а й
з метатоксичного і епізоотичного ефектів на рівні популяції
[7]. Водночас показано відсутність негативного впливу спор,
кристалічних комплексів та інших продуктів метаболізму штамів
B. thuringiensis на багато видів хребетних тварин та на людину [8,
9]. Мікробні препарати мають широкий спектр дії і відносно низьку
собівартість у порівнянні з хімічними пестицидами [7].
Метою наших досліджень було вивчення ефективності
біопрепарату STAR-t на основі нового високоефективного
технологічного штаму B. thuringiensis 0376 р.о. проти мінуючих
шкідників картопляної молі та нутового мінеру.
169
Матеріали і методи. В дослідженнях використані штами з
колекції Південної дослідної станції Інституту сільськогосподар-
ської мікробіології НААН – B. thuringiensis 0376 р.о. (основа
біопрепарату STAR-t), референтні штами B. thuringiensis 994
(основа біопрепарату Акбітур) і B. thuringiensis 0293 (аналог
штаму–основи препарату Лепідоцид).
Для оцінки дії рідкої препаративної форми B. thurin-
giensis 0376 р.о. і рідких спорових форм референтних штамів
B. thuringiensis 994 і 0293 на гусениць картопляної молі під час
вегетації рослин пагони картоплі обробляли суспензією з титром
спор 2х108, бульби картоплі перед закладанням на зберігання
обробляли шляхом замочування у робочому розчині з титром спор
3×108 з експозицією 5 хв і просушували. У контрольних варіантах
здійснювали обробку водою.
Польовий дослід з нутом проводили на ділянці ПДС ІСГМ
НААН, ґрунт – чорнозем південний, площа ділянки – 135 м2. Росли-
ни нуту сортів Пам’ять, Буджак, Розанна, Тріумф і Антей одноразово
обробляли по вегетації в період масового розвитку фітофага
рідкими препаративними формами штамів B. thuringiensis у вигляді
робочих розчинів з титром 400 млн спор на 1 мл. Контрольний
варіант обробляли водою. Облік кількості мін на листках рослин
проводили перед обробкою та на 5, 10, 15 і 20 добу після обробки
за І.Я. Поляковим [10].
Статистичну обробку результатів лабораторних дослідів у
садках та польових дослідів проводили за Б.А. Доспєховим [11].
Результати та обговорення. З природної популяції
картопляної молі в період епізоотії виділено новий штам бактерій –
B. thuringiensis 0376 р.о. Для цього штаму методом математичного
планування експерименту підібрано поживне середовище, у якому
отримано титр рідкого препарату на рівні 3,7 мрлд спор/мл.
Оцінка дії рідкої препаративної форми B. thuringiensis
0376 р.о. і рідких препаративних форм референтних штамів на
гусеницях картопляної молі під час вегетації рослин показала,
що штам B. thuringiensis 0293 був найменш ефективним – за його
використання загибель гусениць на 10 добу досліду становила
лише 18,7 %, а інсектицидна активність – 17,6 %. За дії рідкої
препаративної форми на основі B. thuringiensis 994 на 10 добу
загибель гусениць становила 34,7 %, а інсектицидна активність –
33,8 %. Найвищу ефективність відмічено для рідкої препаративної
170
форми штаму B. thuringiensis 0376 р.о. – загибель гусениць на
10 добу складала 58,7 %, інсектицидна активність – 58 %. Такі
показники загибелі фітофагу на стадії гусениць при вегетації
рослин картоплі під дією ентомопатогенних бактерій пов’язані з
особливостями його біології.
Отже, на стадії гусениць I-II віку під час вегетації рослин
картоплі інсектицидна активність рідкої препаративної форми
штаму B. thuringiensis 0376 р.о. перевищувала цей показник у
рідких препаративних форм штамів B. thuringiensis 994 і 0293 на
24 % і 41 %, відповідно.
При дослідженні дії ентомопатогенних штамів на гусениць
картопляної молі при зберіганні картоплі показано, що на 3 добу
досліду загибель гусениць картопляної молі III віку у варіанті з
використанням рідкого препарату STAR-t становила 53,3 %, на
10 добу – 76,0 %, що перевищувало на 48 % і 36 %, відповідно,
ефективність рідкої форми препарату Акбітур на основі штаму
B. thuringiensis 994.
Визначено ефективність рідкої спорової культури штаму
B. thuringiensis 0376 р.о. проти гусениць картопляної молі IV віку
і лялечок фітофага. Так, при обробці субстрату бактеріальними
суспензіями найвищу загибель комах відмічено у варіанті з
використанням штаму № 0376 р.о., що перевищувало дію кращого
референтного штаму B. thuringiensis 994 на 3, 5 і 10 добу досліду на
125 %, 31 % і 24 %, відповідно.
Дослід з вивчення дії рідкої препаративної форми штамів
B. thuringiensis на лялечок картопляної молі проводили впродовж
15 діб – період вильоту метеликів з лялечок в умовах лабораторії
(табл. 1). Кількість метеликів, що вилітали з лялечок, коливалася
від 77,33 % до 82,67 % і істотно не відрізнялася за варіантами
досліду. У контролі під час досліду не спостерігали загибелі
метеликів, лише 5,3 % з них мали порушення метаморфозу.
Найбільшу загибель метеликів – 5,3 %, 6,7 %, 16,0 %, 37,3 % на 5,
7, 10, 15 добу, відповідно, спостерігали у варіанті з використанням
B. thuringiensis 0376 р.о., що істотно відрізняє його від інших
варіантів. Крім того, саме у варіанті з використанням B. thuringiensis
0376 р.о. найвищою була кількість комах з порушеннями
метаморфозу (32,0 %), що у 6 разів перевищувало природний фон.
171
Таблиця 1. Дія ентомопатогенних препаратів на лялечок
картопляної молі (t=22 °C, лабораторний дослід)
Варіанти досліду
Загибель комах по стадіях розвитку, %
К
іл
ьк
іс
ть
м
ет
ел
ик
ів
з п
ор
уш
ен
ня
ми
ме
та
мо
рф
оз
у,
%
лялечки
метелики
загибель по днях обліку
3 5 7 10 15
Контроль (вода) 22,67 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 5,33
Аналог Лепідоциду
(B. thuringiensis 0293) 22,67 1,33 1,33 2,67 4,00 18,67 9,33
Акбітур (B. thuringiensis
994) 18,67 0,00 1,33 2,67 4,00 17,33 14,67
STAR-t (B. thuringiensis
0376 р.о.) 22,67 0,00 5,33 6,67 16,00 37,33 32,00
НІР05 9,64 1,09 4,44 5,81 6,71 9,34 12,67
Таким чином, за прямою дією на стадії лялечок штам
B. thuringiensis 0376 р.о. перевищує дію референтних штамів
№№ 994 і 0293 на 100 % і 115 %, відповідно, а за непрямою дією
– в 2,2 і 3,4 раза.
У модельному досліді показано, що при потраплянні у
сховище бульб, у яких відмічено 7 % заселення картопляною
міллю, у контролі вже на десяту добу досліду спостерігається
54 % заселення бульб фітофагом, на 60 добу – 100 %. На 25 добу
заселення бульб у контролі складало 88,9 %, у варіанті з Акбітуром
– удвічі менше (45,7 %), у варіанті з препаратом STAR-t – у 3,5 раза
менше (25,6 %) (табл. 2). Отже, обробка бульб перед закладанням
на зберігання рідким препаратом STAR-t дозволяє зберегти 72 %
бульб від заселення картопляною міллю.
На нуті сортів Пам’ять, Буджак, Розанна, Тріумф і Антей
проводили одноразову обробку рослин по вегетації ентомо-
патогенними штамами B. thuringiensis. Показано, що всі досліджені
штами зменшували ураженість рослин фітофагом. На початку
досліду кількість мін по варіантах на сортах Антей, Пам’ять і
Розанна істотно не відрізнялася (табл. 3).
172
Таблиця 2. Вплив штамів B. thuringiensis - біоагентів
препаратів на заселеність бульб картоплі сорту Явір
картопляною міллю при зберіганні (експозиція 5 хв,
t=17–19 ˚C, модельний дослід, сховище ПДС ІСГМ, 2009 р.)
Варіанти досліду
Кількість бульб, заселених фітофагом,
по днях обліку, %
0 3 5 10 15 20 25 30 35 50 60
Контроль (вода) 7,4 27,2 30,9 54,3 65,4 70,5 88,9 93,8 96,3 98,8 100
B. thuringiensis 994
(Акбітур) 7,4 18,5 21,0 32,1 32,1 40,7 45,7 51,4 56,8 56,8 56,8
B. thuringiensis
0376 р.о. (STAR-t) 7,4 8,6 13,4 20,7 20,7 25,6 25,6 28,0 28,0 28,0 28,0
НІР05 3,53 5,29 7,22 4,87 5,42 6,45 3,44 3,36 4,84 4,40
Таблиця 3. Вплив обробки рідкими препаративними
формами ентомопатогенних штамів B. thuringiensis
на кількість мін нутового мінера (Liriomyza cicerina Rd.)
на рослинах нуту (польовий дослід, чорнозем південний,
2009 р.)
Варіанти
досліду
Кількість мін по днях обліку, од./рослину
початок
досліду 5 доба 10 доба 15 доба 20 доба
1 2 3 4 5 6
сорт Антей
Контроль 118,6±22,7 179,6±17,8 211,6±18,6 238,4±21,5 258,4±21,5
B. thuringiensis
0293 91,8±23,2 118,2±19,6 136,4±20,4 146,8±20,6 154,8±19,8
B. thuringiensis
994 94,0±2,6 99,4±3,6 132,6±7,3 142,0±7,0 145,6±7,1
B. thuringiensis
0376 р.о. 94,4±4,3 95,0±4,7 109,8±5,0 117,2±4,8 119,2±4,8
сорт Буджак
Контроль 96,4±5,8 151,8±6,9 188,0±11,5 219,4±13,1 263,8±22,7
B. thuringiensis
0293 106,2±9,0 125,2±8,5 145,0±9,1 156,2±10,7 175,2±13,6
B. thuringiensis
994 119,4±13,0 126,4±13,5 149,6±16,2 156,6±16,2 164,0±16,5
B. thuringiensis
0376 р.о. 96,6±6,6 99,8 ±7,0 123,4±8,7 135,4±9,1 138,8±9,3
173
Продовження таблиці 3
1 2 3 4 5 6
сорт Пам’ять
Контроль 135,6±14,1 232,2±26,1 271,2±30,7 298,0±34,0 342,0±39,2
B. thuringiensis
0293 136,0±17,0 149,0±17,5 174,6±18,8 183,4±19,5 194,8±21,6
B. thuringiensis
994 134,4±12,8 139,2±12,8 162,8±12,3 179,8±12,9 186,2±13,0
B. thuringiensis
0376 р.о. 114,6±13,6 123,40±8,9 141,8±11,0 149,0±10,4 152,4±10,8
сорт Розанна
Контроль 104,8±17,1 141,6±18,8 172,8±26,0 201,2±29,7 231,0±31,5
B. thuringiensis
0293 118,8±17,5 130,0±18,3 147,4±18,9 160,0±21,4 173,2±22,1
B. thuringiensis
994 97,6±7,9 105,4±8,1 126,2±10,5 137,6±10,0 144,0±10,7
B. thuringiensis
0376 р.о. 85,2±23,4 88,8±24,0 102,8±25,5 108,2±25,9 111,6±25,8
сорт Тріумф
Контроль 78,8±15,1 115,2±22,2 143,2±20,2 170,8±19,2 202,0±18,8
B. thuringiensis
0293 132,6±17,8 144,6±18,2 169,4±19,8 182,2±20,7 193,6±19,2
B. thuringiensis
994 134,0±15,8 143,2±17,3 171,4±17,6 183,4±17,2 210,6±19,7
B. thuringiensis
0376 р.о. 113,6±4,6 118,8±5,2 133,6±5,9 141,4±8,2 144,4±8,2
На рослинах нуту сорту Пам’ять кількість мін у контролі
склала 136 од./рослину, потім збільшувалася до 232, 271, 298 і
342 од./рослину на 5, 10, 15 і 20 дні обліку, відповідно. Дія нового
штаму B. thuringiensis 0376 р.о. була найефективнішою – на 5 день
обліку кількість мін складала 123 од./рослину, що було на рівні по-
чатку досліду – 115 од./рослину. На 10 день обліку кількість мін
збільшувалася до 142 од., на 15 день становила 149 од., на 20 день
– 152 од./рослину. Необхідно відмітити, що кількість мін упродовж
експерименту (з 5 до 20 дня обліку) у варіантах зі всіма штамами
істотно відрізнялася від їх кількості у контролі. Використання ен-
томопатогенних бактерій дозволило підвищити урожайність нуту
сорту Пам’ять: при використанні штаму B. thuringiensis 994 – на
2 ц/га, B. thuringiensis 0376 р.о. – на 4,5 ц/га (табл. 4).
174
Таблиця 4. Вплив обробки рідкими препаратами на
основі ентомопатогенних штамів В. thuringiensis на
урожайність нуту (польовий дослід, лучно-чорноземний
ґрунт, 2009 р.)
Варіанти досліду Урожайність по сортах, ц/га
Пам’ять Антей Буджак Розанна Тріумф
Контроль (вода) 10,0 6,0 8,0 4,5 6,5
Аналог Лепідоциду
(В .thuringiensis
var. kurstaki 0293)
10,0 9,5 8,0 6,5 8,5
Акбітур (В. thuringiensis
var. thuringiensis 994) 12,0 10,5 9,0 7,5 14,0
STAR-t (В. thuringiensis
0376 р.о.) 14,5 10,0 14,0 9,0 15,5
НІР05 1,50 1,87 1,45 1,14 1,38
Для рослин нуту сорту Антей кількість мін у варіанті з
використанням B. thuringiensis 0376 р.о. на 5 і 10 день обліку була на
рівні початку досліду – 95–109 од./рослину, в контрольному варіанті
кількість мін зросла з 119 од./рослину до 180, 212 і 238 од./рослину
на 5, 10 і 15 день обліку. На 20 день спостережень кількість мін у
контролі складала 258 од./рослину, у варіанті з B. thuringiensis 0293
– 115 од., у варіанті з B. thuringiensis 994 – 146 од., з B. thuringiensis
0376 – 119 од./рослину (табл. 3). При вирощуванні нуту сорту
Антей підвищувалась урожайність за використання B. thuringiensis
0293 – на 3,5 ц/га, B. thuringiensis 994 – на 4,5 ц/га, B. thuringiensis
0376 р.о. – на 4,0 ц/га, в порівнянні з контролем, де урожайність
складала 6,0 ц/га (табл. 4).
Чисельність мін на рослинах нуту сорту Буджак істотно
знижувалась у всіх варіантах з обробкою B. thuringiensis з п’ятої
до двадцятої доби експерименту. На двадцяту добу кількість мін
знижувалась у варіанті з B. thuringiensis 0293 на 33 %, з штамом
B. thuringiensis 994 – на 38 %, з B. thuringiensis 0376 р.о. – на 47 %,
у порівнянні з контролем без обробки, де кількість мін становила
264 од./рослину (табл. 3). Від використання B. thuringiensis 994
урожайність зростала на 1,0 ц/га, B. thuringiensis 0376 р.о. – на
6 ц/га, порівняно з варіантом без обробки ентомопатогенними
штамами, де урожайність складала 8,0 ц/га (табл. 4).
На рослинах нуту сорту Розанна чисельність мін істотно
175
знижувалась у всіх варіантах з обробкою рідкими препаративними
формами на основі B. thuringiensis 994 і 0376 р.о. з п’ятої до
двадцятої доби досліду, у варіанті з використанням рідкого
препарату на основі B. thuringiensis 0293 – на двадцяту добу
(табл. 3). Урожайність сорту була найнижчою і в контролі складала
4,5 ц/га. При використанні B. thuringiensis 994 урожайність зрос-
тала на 3,5 ц/га, штаму № 0376 р.о. – на 4,5 ц/га (табл. 4).
Таким чином, в Україні зона шкодочинності карантинного
мінуючого фітофагу картопляної молі збільшується і найближчим
часом може розширитися на північ країни. Спостерігається
поширення іншого фітофагу – нутового мінера. Існуючі засоби
контролю чисельності мінуючих фітофагів є недосконалими, а
вимоги часу обумовлюють переорієнтування засобів регуляції їх
чисельності на біологічний напрямок.
Виділено новий штам бактерій – B. thuringiensis 0376 р.о.,
який проявляє високу біологічну ефективність у регуляції
чисельності мінуючих шкідників картопляної молі і нутового
мінера. На основі цього перспективного штаму розроблено новий
препарат ентомопатогенної дії STAR-t.
1. Карантинные вредители и болезни картофеля [Электронный
ресурс] /Лащенко И.С., Иванченко А.И. /Сайт Министерства агропро-
мышленного комплекса Автономной Республики Крым (раздел инфор-
мация). – Режим доступа: http://www.minagro.crimea-portal.gov.ua./
2. Огляд розповсюдження регульованих шкідливих організмів в
Україні станом на 01.01.08 [Электронний ресурс] /Сайт Державної служби
з карантину рослин України (розділ Довідники). – Режим доступу:
http://golovderzhkarantyn.gov.ua/
3. Spencer K.A. Host specialization in the world Agromyzidae (Diptera)
/Spencer K.A. //Series Entomologica 45. – Dordrecht: Kluwer Academic
Publishers, 1990. – 444 p.
4. Singh K.B. Identification of resistant sources in Cicer species to
Liriomyza cicerina. /Singh K., Weigand S. //Genetic Resources and Crop
Evolution. – 1994. – Vol. 41. – P. 75–79.
5. Деряга Є.В. Досвід боротьби з картопляною міллю в Одеській
області /Деряга Є.В., Башинська О.В., Борболюк Л.С. //Посібник україн-
ського хлібороба: Науково-практичний щорічник. – К., 2008. – С. 45.
6. Hernández C.S. Isolation and toxicity of Bacillus thuringiensis from
potato-growing areas in Bolivia /Hernández C.S., Andrew R., Bel Y., Ferré J.
//J. Invertebrate Pathol. – 2005. – Vol. 88, Issue 1. – P. 8–16.
176
7. Патыка В.Ф. Экология Bacillus thuringiensis /В.Ф. Патыка,
Т.И. Патыка. – К.: Изд-во ПДАА, 2007. – 216 с.
8. Кандыбин Н.В. Бактериальные средства борьбы с грызунами
и вредными насекомыми: теория и практика /Н.В. Кандыбин. – М.:
Агропромиздат, 1989. – 172 с.
9. Environmental Health Criteria. Microbial Pest Control Agent
Bacillus thuringiensis /World Health Organization. – Geneva, 1999. – 109 р.
10. Поляков И.Я. Прогноз вредителей и болезней сельско-
хозяйственных культур (с практикумом) /И.Я. Поляков, М.П. Персов,
В.А. Смирнов. – Л.: Колос. Ленингр. отд-е, 1984. – 318 с.
11. Методика полевого опыта (с основами статистической обра-
ботки результатов исследований). – М.: Агропромиздат, 1985. – 352 с.
Эффективность нового препарата STAR-t
на основе штамма Bacillus thuringiensis
против минирующих вредителей
1Пархоменко А.Л., 2Лесовой Н.М., 1Пархоменко Т.Ю.
1Южная опытная станция Института сельскохозяйственной
микробиологии НААН
2Черниговский институт агропромышленного производства НААН
Выделен штамм энтомопатогенной бактерии Bacillus
thuringiensis 0376 р.о., на основе которого разработан новий
препарат STAR-t. Показана эффективность препарата против
картофельной моли на основных стадиях развития вредителя.
Обработка растений нута сортов Антей, Буджак, Память,
Розанна и Триумф препаративной формой штамма В. thuringiensis
0376 р.о позволяет снизить их пораженность минирующим
фитофагом Liriomyza cicerina и повысить урожайность растений
на 66,7 %, 75,0 %, 45,0 %, 100,0 %, 138,5 %, соответственно, в
сравнении с контролем.
Ключевые слова: энтомопатоген, Bacillus thuringiensis,
картофельная моль, нутовый минер, биологический метод защиты
растений.
177
The EFFIciency of new preparation
START-T on the basIS of Bacillus
thuringiensis strains against miners
1Parkhomenko A.L., 2Lesovoy N.M., 1Parkhomenko T.Yu.
1South Experimental Station of Institute of Agricultural
Microbiology NAAS
2Chernihiv Institute of Agricultural Production NAAS
The strain of entomopathogenic bacteria Bacillus thuringiensis
0376 р.о. was selected and used for creation of new preparation
STAR-t. The preparation`s effectiveness against potato moth was observed
during the main stages of development of its pest. The treatment of
chickpea plants of cultivars Antey, Budjak, Pamyat, Rosanna and Triumf
with given preparation resulted in decrease of their lesion with the miner
phytophage Liriomyza cicerina and increase of plants productivity on
66,7%, 75,0%, 45,0%, 100,0%, 138,5%, correspondingly in comparison
to control.
Key words: entomopathogen, Bacillus thuringiensis, potato moth,
chickpea miner, biological means of plant protection.
|
| id | oai:ojs2.smic.in.ua:article-248 |
| institution | Agriciltural microbiology |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-23T01:08:00Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | smicinua/47/53c8ec36a57b2c9af3aef8300cc70c47.pdf |
| spelling | oai:ojs2.smic.in.ua:article-2482026-07-22T10:10:45Z THE EFFICIENCY OF NEW PREPARATION START-T ON THE BASIS OF BACILLUS THURINGIENSIS STRAINS AGAINST MINERS ЕФЕКТИВНІСТЬ НОВОГО ПРЕПАРАТУ STAR-T НА ОСНОВІ ШТАМУ BACILLUS THURINGIENSIS ПРОТИ МІНУЮЧИХ ШКІДНИКІВ Пархоменко , О.Л. Лісовий , М.М. Пархоменко , Т.Ю. entomopathogen, Bacillus thuringiensis, potato moth, chickpea miner, biological means of plant protection ентомопатоген, Bacillus thuringiensis, картопляна міль, нутів мінер, біологічний метод захисту рослин The strain of entomopathogenic bacteria Bacillus thuringiensis 0376 р.о. was selected and used for creation of new preparation STAR-t.Thepreparation`seffectivenessagainstpotatomothwasobserved during the main stages of development of its pest. The treatment of chickpea plants of cultivars Antey, Budjak, Pamyat, Rosanna and Triumf with given preparation resulted in decrease of their lesion with the miner phytophage Liriomyza cicerina and increase of plants productivity on 66,7%, 75,0%, 45,0%, 100,0%, 138,5%, correspondingly in comparison to control. Виділено штам ентомопатогенної бактерії Bacillus thuringiensis 0376 р.о., на основі якого розроблено новий препарат STAR-t. Показано ефективність препарату проти картопляної молі на основних стадіях розвитку фітофагу. Обробка рослин нуту сортів Антей, Буджак, Пам’ять, Розанна, Тріумф препаративною формою штаму В. thuringiensis 0376 р.о дозволяє знизити їх ураженість мінуючим фітофагом Liriomyza cicerina і підвищити урожайність рослин на 66,7%, 75,0 %, 45,0 %, 100,0 %, 138,5 %, відповідно, в порівнянні до контролю. Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2012-04-26 Article Article Рецензована Стаття application/pdf https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/248 10.35868/1997-3004.14.167-177 Agricultural microbiology; Vol. 14 (2012): Agriciltural microbiology; 167-177 Сільськогосподарська мікробіологія; Том 14 (2012): Сільськогосподарська мікробіологія; 167-177 1997-3004 10.35868/1997-3004.14 uk https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/248/341 Авторське право (c) 2012 A.L. Parkhomenko , N.M. Lesovoy , T.Yu. Parkhomenko https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | ентомопатоген Bacillus thuringiensis картопляна міль нутів мінер біологічний метод захисту рослин Пархоменко , О.Л. Лісовий , М.М. Пархоменко , Т.Ю. ЕФЕКТИВНІСТЬ НОВОГО ПРЕПАРАТУ STAR-T НА ОСНОВІ ШТАМУ BACILLUS THURINGIENSIS ПРОТИ МІНУЮЧИХ ШКІДНИКІВ |
| title | ЕФЕКТИВНІСТЬ НОВОГО ПРЕПАРАТУ STAR-T НА ОСНОВІ ШТАМУ BACILLUS THURINGIENSIS ПРОТИ МІНУЮЧИХ ШКІДНИКІВ |
| title_alt | THE EFFICIENCY OF NEW PREPARATION START-T ON THE BASIS OF BACILLUS THURINGIENSIS STRAINS AGAINST MINERS |
| title_full | ЕФЕКТИВНІСТЬ НОВОГО ПРЕПАРАТУ STAR-T НА ОСНОВІ ШТАМУ BACILLUS THURINGIENSIS ПРОТИ МІНУЮЧИХ ШКІДНИКІВ |
| title_fullStr | ЕФЕКТИВНІСТЬ НОВОГО ПРЕПАРАТУ STAR-T НА ОСНОВІ ШТАМУ BACILLUS THURINGIENSIS ПРОТИ МІНУЮЧИХ ШКІДНИКІВ |
| title_full_unstemmed | ЕФЕКТИВНІСТЬ НОВОГО ПРЕПАРАТУ STAR-T НА ОСНОВІ ШТАМУ BACILLUS THURINGIENSIS ПРОТИ МІНУЮЧИХ ШКІДНИКІВ |
| title_short | ЕФЕКТИВНІСТЬ НОВОГО ПРЕПАРАТУ STAR-T НА ОСНОВІ ШТАМУ BACILLUS THURINGIENSIS ПРОТИ МІНУЮЧИХ ШКІДНИКІВ |
| title_sort | ефективність нового препарату star-t на основі штаму bacillus thuringiensis проти мінуючих шкідників |
| topic | ентомопатоген Bacillus thuringiensis картопляна міль нутів мінер біологічний метод захисту рослин |
| topic_facet | entomopathogen Bacillus thuringiensis potato moth chickpea miner biological means of plant protection ентомопатоген Bacillus thuringiensis картопляна міль нутів мінер біологічний метод захисту рослин |
| url | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/248 |
| work_keys_str_mv | AT parhomenkool theefficiencyofnewpreparationstarttonthebasisofbacillusthuringiensisstrainsagainstminers AT lísovijmm theefficiencyofnewpreparationstarttonthebasisofbacillusthuringiensisstrainsagainstminers AT parhomenkotû theefficiencyofnewpreparationstarttonthebasisofbacillusthuringiensisstrainsagainstminers AT parhomenkool efektivnístʹnovogopreparatustartnaosnovíštamubacillusthuringiensisprotimínuûčihškídnikív AT lísovijmm efektivnístʹnovogopreparatustartnaosnovíštamubacillusthuringiensisprotimínuûčihškídnikív AT parhomenkotû efektivnístʹnovogopreparatustartnaosnovíštamubacillusthuringiensisprotimínuûčihškídnikív AT parhomenkool efficiencyofnewpreparationstarttonthebasisofbacillusthuringiensisstrainsagainstminers AT lísovijmm efficiencyofnewpreparationstarttonthebasisofbacillusthuringiensisstrainsagainstminers AT parhomenkotû efficiencyofnewpreparationstarttonthebasisofbacillusthuringiensisstrainsagainstminers |