ВИКОРИСТАННЯ IRAP МАРКЕРІВ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ГЕНЕТИЧНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ЕКСПЛАНТІВ ПІДЩЕПИ ГІЗЕЛА 6 ПІСЛЯ ХЕМОТЕРАПІЇ В КУЛЬТУРІ IN VITRO

Present study covers the use of IRAP markers for identification of Gisela-6 rootstocks and detection of genetic uniformity of in vitro plants treated with different concentrations of Amixin® ІС and SA (salicylic acid) for chemotherapeutic purpose.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2012
Автори: Тряпіцина , Н.В., Кисельов , Д.О., Медведєва , Т.В., Васильєв , Р.О.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2012
Теми:
Онлайн доступ:https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/251
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Agriciltural microbiology
Завантажити файл: Pdf

Репозитарії

Agriciltural microbiology
_version_ 1871465817173917696
author Тряпіцина , Н.В.
Кисельов , Д.О.
Медведєва , Т.В.
Васильєв , Р.О.
author_facet Тряпіцина , Н.В.
Кисельов , Д.О.
Медведєва , Т.В.
Васильєв , Р.О.
author_institution_txt_mv [ { "author": "Н.В. Тряпіцина ", "institution": "Інститут садівництва НААН" }, { "author": "Д.О. Кисельов ", "institution": "Інститут садівництва НААН" }, { "author": "Т.В. Медведєва ", "institution": "Інститут садівництва НААН" }, { "author": "Р.О. Васильєв ", "institution": "Інститут садівництва НААН" } ]
author_sort Тряпіцина , Н.В.
baseUrl_str https://smic.in.ua/index.php/journal/oai
collection OJS
datestamp_date 2026-07-22T10:10:45Z
description Present study covers the use of IRAP markers for identification of Gisela-6 rootstocks and detection of genetic uniformity of in vitro plants treated with different concentrations of Amixin® ІС and SA (salicylic acid) for chemotherapeutic purpose.
doi_str_mv 10.35868/1997-3004.14.189-197
first_indexed 2025-07-17T12:24:44Z
format Article
fulltext 189 УДК 518.143.6:634.2:632.38 ВИКОРИСТАННЯ IRAP МАРКЕРІВ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ГЕНЕТИЧНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ЕКСПЛАНТІВ ПІДЩЕПИ ГІЗЕЛА 6 ПІСЛЯ ХЕМОТЕРАПІЇ В КУЛЬТУРІ IN VITRO Тряпіцина Н.В., Кисельов Д.О, Медведєва Т.В., Васильєв Р.О. Інститут садівництва НААН, вул. Садова, 23, Новосілки, Київ-27, 03027 E-mail: tryapic@ukr.net У роботі показано використання IRAP маркерів для ідентифікації підщепи Гізела 6 та виявлення генетичної однорідності in vitro рослин, оброблених Аміксином ® ІС та саліциловою кислотою в різних концентраціях для хемотерапії. Ключові слова: підщепа Гізела 6, вірус скручування листя черешні, хемотерапія, Аміксин® ІС, саліцилова кислота, експланти, генетична однорідність. Культивування вишні та черешні за інтенсивною техноло- гією потребує якісних змін в культурі садівництва, зокрема використання лише здорового садивного матеріалу. Вивчення клонових підщеп типу Гізела (P. cerasus×P. canescens) в умовах інтродукції у вітчизняних насадженнях свідчать про досить високу їх чутливість до інфікування вірусом скручування листя черешні (Cherry leaf roll virus, ВСЛЧ) [1]. Вірус викликає деформацію і скручування листя черешні та вишні, прижилкову мозаїчність, затримку у рості та відмирання окремих гілок або і всього дерева. Відомо, що НЕПО-віруси, до яких належить і ВСЛЧ, мають здатність колонізувати меристемні тканини, тим самим знижуючи терапевтичний ефект методу культури тканин. Тому для оздоровлення інфікованих рослин метод культури тканин поєднують з термо- чи хемотерапією. Для хемотерапії найефективнішими є синтетичні аналоги пуринових і піримідинових основ, ферменти рибонуклеази тощо. Але через їх мутагенність та високу вартість виникла потреба пошуку інших препаратів з антивірусною активністю, які б не створювали ризиків генетичної дестабілізації мериклонів. Метою наших досліджень був контроль генетичної стабільності експлантів підщепи Гізела 6, оброблених такими 190 антивірусними препаратами, як саліцилова кислота (СК) та Аміксин® ІС, на фоні різної за силою хемотерапевтичної дії цих сполук. Матеріали і методи. Роботу виконували у відділі вірусо- логії, оздоровлення та розмноження плодових і ягідних культур Інституту садівництва НААН протягом 2009–2011 рр. Об’єктом дослідження слугувала напівкарликова підщепа Гізела 6. Культивування in vitro і хемотерапія. Для ініціювання куль- тури in vitro використовували верхівкові та пазушні бруньки. Як стерилізуючий агент застосовували сулему (0,1 % HgCl2) і 70 %-й етанол. Експозиція стерилізації складала 1–3 хвилини. На етапі введення в культуру та проліферації використовували модифіковане живильне середовище Мурасіге–Скуга з додаванням вітамінів та фітогормонів, pH 5,5-5,7. Експланти культивували при 16-годинному світловому дні з освітленням 2000–2500 лк при tо=23–25 оС і вологості повітря 50–60 %. Інфіковані лінії розмножених пагонів були використані як вихідний матеріал для хемотерапії in vitro. Саліцилову кислоту (10,15 і 20 мг/л) та препарат Аміксин® ІС (100,150 і 200 мг/л) (ОАО ІнтерХім, Одеса), які використову- вали як віроциди, стерилізували через мембранний фільтр (d=0,22 µm) і додавали в середовище після автоклавування. У контролі антивірусних препаратів не додавали. Тривалість пасажу складала 30 днів. На кожен варіант було використано по десять мікропагонів. Ідентифікація вірусу. Для оцінки впливу різних концентра- цій віроцидів на вміст ВСЛЧ в експлантах підщепи ідентифікацію вірусу проводили методом напівкількісного ІФА з використанням поліклональних антитіл виробництва Loewe Phytodiagnostica (Німеччина) [2]. При тестуванні матеріалу з культури in vitro відбирали частину експланту, не занурену в середовище. Розведення проби в гомогенаті складало 1:100. Контрольні зразки підщепи проходили ті ж самі етапи культивування, що й експериментальні, але без внесення в середовище антивірусних препаратів. Оцінка змін концентрацій вірусу в експлантах. Зміни у концентрації вірусів оцінювали як відношення різниці між по- казниками оптичної густини експериментального інфікованого та контрольного здорового зразка до різниці між оптичною густиною контрольного інфікованого зразка та контрольного здорового 191 зразка: де ODcontr pos – значення оптичної густини контрольного інфікованого зразка, ODcontr neg – значення оптичної густини контрольного здорового вірус–негативного зразка, ODexp – значення оптичної густини експериментального зразка. Оцінка генетичної стабільності експлантів. ДНК виділяли з молодих свіжих листків за використання гексадецилтриметил амоніум броміду (ЦТАБ). Для проведення IRAP-ПЛР використовували праймер до консервативної ділянки довгих кінцевих повторів (LTRs) соєвого ретротранспозону SIRE-1 з нуклеотидною послідовністю: 5`–GCA-CTT-ATG-CAA-GTG-GGA-TCA-GC-3. Ампліфікацію проводили в 15 мкл реакційної суміші, що складалася з 10 mM TRIS-HCl; 50 mM KCl; 2,2 mM хлориду магнію (MgCl2); 2 mM кожного з чотирьох дезоксинуклеотидтрифос- фатів (dNTP); 0,2 мкМ праймера, 1 од. акт. Taq ДНК полімерази та 100–120 нг геномної ДНК. Умови ПЛР включали початкову денатурацію 95 оС – 5 хв і 35 послідовних циклів: 95 оC – 30 с, 58 оC – 30 с, 72 оC – 2 хв 30 с. Кінцева елонгація 72 оC – 7 хв. ПЛР із кожним зразком проводили в трьохкратній повторності. Продукти ампліфікації геномної ДНК експлантів та маточ- них польових рослин аналізували за допомогою електрофорезу в агарозному 2,0 % гелі з додаванням 0,5 мкг/мл бромистого етидію в Трис-ацетатному буфері при напрузі електричного поля 2 В/см протягом 7–8 годин. Опрацювання результатів електрофорезу проводили за допомогою пакету програмного забезпечення TotalLab v2.01. При цьому кожен ампліфікаційний фрагмент, або молекулярно- генетичний IRAP-маркер, який є анонімною геномною послі- довністю, фланкованою інвертованими фрагментами довгих кін- цевих повторів соєвого ретротранспозону SIRE-1, вважали домінан- тним алелем окремого локусу. Ампліфікаційні фрагменти однакової молекулярної маси, які відтворювалися в спектрах різних зразків, оцінювали як ідентичні. Відсутність ампліфікаційного фрагменту ODexp – ODcontr neg А = ---------------------------- %, ODcontr pos – ODcontr neg 192 розцінювалася як рецесивний алель відповідного локусу. Статистичну обробку результатів проводили за викорис- тання програм EXEL та MiniTab. Результати та обговорення. Контроль генетичної ста- більності експлантів при масовому розмноженні рослин методом культури in vitro сьогодні є невід’ємною складовою процесу. В цілому можна виділити дві основні форми можливих змін: генетичні та епігенетичні. Відрізнити генетичні зміни від морфозів виключно за візуальними оцінками непросто. Крім того, генетичні мутації не обов’язково призводять до видимих фенотипових змін у рослини, але згодом потомство такої рослини вже не буде у повній мірі відповідати стандартам певного сорту. Частота появи таких змін може суттєво варіювати в залежності від їх типу та виду рослини, а також від способу розмноження та від додавання до живильного середовища мутагенних компонентів, якими є більшість антивірусних агентів. У відомій нам науковій літературі не виявлено інформації щодо використання аміксину для елімінації вірусів рослин та про його можливий вплив на генетичну стабільність експлантів. Діючою речовиною препарату аміксин є тилорон – дигідрохлорид 2,7-біс-[2-(диетиламіно)етокси]–флуорен-9-он, синтетична низько- молекулярна сполука, механізм антивірусної дії якої у людини пов’язують із здатністю стимулювати утворення інтерферонів. У рослин це питання поки що не вивчалося. Нами показано відсут- ність негативного впливу аміксину в досліджуваних концентра- ціях на розвиток експлантів підщепи. Після культивування мікропагонів підщепи Гізела 6 на середовищі з аміксином методом ІФА виявлено падіння концентрація ВСЛЧ від 83,21 % до 100 % в залежності від вмісту аміксину. Причому достовірна різниця між концентрацією вірусу в експлантах мала місце лише між варіантами І і ІІІ – 100 мг/л і 200 мг/л, відповідно. Достовірної кореляції між вмістом аміксину у середовищі та концентрацією вірусу в експлантах не виявлено (corr=-0,845292, р≥0,05). При додаванні саліцилової кислоти в середовище для культивування мікропагонів підщепи Гізела 6, інфікованих вірусом скручування листя черешні, виявлено негативну достовірну кореляцію між вмістом СК в середовищі та оптичною густиною експериментальних зразків, яка пропорційна концентрації вірусу в експлантах (-0,948596, р<0,05) (табл. 1). При цьому достовірної 193 різниці між концентраціями вірусу в сусідніх варіантах (а саме: варіанти І та ІІ, ІІ та ІІІ) не виявлено. Достовірна різниця мала місце лише між варіантами І і ІІІ. При всіх досліджених нами концентраціях саліцилової кислоти повної елімінації вірусу не досягнуто. Не відмічали також негативного впливу СК в цих концентраціях на ріст і розвиток мікропагонів підщепи. Коефіцієнти детермінації (R2) за лінійними рівняннями, які описують падіння концентрації вірусів в експлантах із збільшенням вмісту віроцидів свідчать, що вклад CК у падіння концентрації вірусу становить 89,98 %, а аміксину – значно менше, 71,45 % (рис. 1). У той же час елімінація ВСЛЧ за даними імуноферментного аналізу була ефективнішою саме під впливом аміксину. Це може свідчити про можливість існування синергічного впливу компонентів живильного середовища на дію аміксину. Чи є БАП тим чинником, що посилює антивірусну дію аміксину, ще має бути досліджено. Можливим механізмом дії аміксину може бути або прямий вплив на обмеження реплікації вірусу в рослині або індукція сигнальних процесів для запуску внутрішньоклітинних захисних реакцій. Рис. 1. Зміна концентрації вірусу СЛЧ (%) в експлантах підщепи Гізела 6 при різних концентраціях у живильному середовищі аміксину (А) та саліцилової кислоти (Б) Нами не виявлено пригнічення проліферації та коренеутво- рення мікропагонів у відповідь на дію як аміксину, так і СК (рис. 2). Не відмічено також достовірної різниці між коефіцієнтами А Б 194 розмноження на різних пасажах між експлантами, обробленими за різними схемами хемотерапії. Для підтвердження відсутності змін на генетичному рівні було проведено підбір оптимізованих молекулярних маркерів з високими дискримінаційними харак- теристиками для оцінки генетичного поліморфізму експлантів підщепи Гізела 6 після хемотерапії, проведеної за різними схемами з використанням різних антивірусних агентів. Рис. 2. Проліферація (V пасаж) та коренеутворення у мікропагонів підщепи Гізела 6: 1 – проліферація мікропагонів, оброблених аміксином у концентрації 200 мг/л; 2 – мікропагон, оброблений аміксином; 3 – мікропагон, оброблений СК; 4 – коренеутворення у рослин, оброблених СК; 5 – коренеутворення у експланта, обробленого аміксином; 6 – коренеутворення у експланта, обробленого СК. 1 2 3 4 5 6 195 Для оцінки генетичної стабільності експлантів при мікро- клональному розмноженні плодових та ягідних культур все більшо- го поширення набувають молекулярно-генетичні маркери, отри- мання яких базується на використанні полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Велика кількість модифікацій цього методу надає широкі можливості щодо маркування геномів у залежності від цілей дослідження. В цьому контексті зручними маркерними системами є такі, що дозволяють отримувати полілокусні ампліфікаційні спектри анонімної геномної ДНК, фланкованої інвертованими повторюваними послідовностями. Для рослин такі методи особливо перспективні з огляду на широку представленість у рослинних геномах повторюваних послідовностей різних класів. Однією з таких модифікацій ПЛР є метод виявлення полі- морфізму ампліфікованих міжтранспозонних послідовностей – IRAP (inter retrotransposon amplified polymorphism) [3]. Найчастіше для нього використовують ретротранспозони, які мають довгі кінцеві повтори – LTR (long terminal repeats) – ділянки, які є найбільш консервативними та зручними для підбору праймерних послідовностей. Саме до такого класу, зокрема Ty1/Copia-like ретротранспозонів, відноситься соєвий ретротранспозон SIRE-1 [4], який було використано у нашій роботі. Ретротранспозони, або мобільні елементи є відносно молодими елементами еукаріотичних геномів, їх здатність до копіювання та розповсюдження в геномі робить їх зручною моделлю для отримання молекулярно- генетичних маркерів, які дозволяють диференціювати саме найближчі генетичні події в геномах рослин. Перевагами цього методу є високий рівень поліморфізму IRAP-маркерів, завдяки великій копійності таких послідовностей, висока відтворюваність спектрів ампліфікації, яка дозволяє стандартизувати цей метод та створює можливість міжлабораторних порівнянь, а також високі дискримінаційні можливості методу для виявлення як міжвидового, так і внутрішньовидового поліморфізму. Застосування праймеру до довгих кінцевих повторів соєвого ретротранспозону SIRE-1 в сумі дозволило отримати 18 мономорфних IRAP-маркерів (рис. 3). Не було зафіксовано проблем з відтворенням спектрів ампліфікації, відповідно загальний рівень відтворюваності спектрів ампліфікації в проведеному експеримен- ті склав 100 %. Було проведено порівняння генетичних профілів експлантатів, оброблених різними концентраціями віроцидів, а 196 також профілів польових маточних рослин, від яких брали матерал для введення в культуру. Зокрема було перевірено інфікований та здоровий маточний кущі. Всі перевірені зразки характеризувалися однаковими генетичними профілями, що свідчить про генетичну ідентичність мериклонів за виявленими IRAP-маркерами. У подальшому планується провести хемотерапію експлантів підщепи Гізела 6 з підвищеними концентраціями аміксину та СК з відповідним контролем їх генетичної стабільності. Рис. 3. Електрофореграма продуктів ампліфікації геномної ДНК маточних кущів та експлантів підщепи Гізела 6 на   V пасажі, оброблених віроцидами у різних концентраціях: М – маркер молекулярних мас, 1 – позитивний контроль (інфікований маточний кущ, від якого відбирали матеріал для введення), 2 – негативний контроль (здоровий маточний кущ), 3 – СК 10 мг/л, 4 – СК 15 мг/л, 5 – СК 20 мг/л, 6 – аміксин 100 мг/л, 7 – аміксин 150 мг/л), 8 – аміксин 200 мг/л), 9 – in vitro рослина (інфікована) без хемотерапії. Таким чином, у ході досліджень не виявлено негативного впливу аміксину та СК в досліджуваних концентраціях на ріст і розвиток експлантів підщепи Гізела 6. Застосування молекулярно-генетичних IRAP-маркерів не дозволило виявити генетичного поліморфізму в експлантах підщепи Гізела 6, оброблених аміксином у концентраціях 100,150 і 200 мг/л та саліциловою кислотою у концентраціях 10,15 і 20 мг/л у порівнянні з маточним кущем, від якого відібрано матеріал для введення в культуру. Доцільно повторити дослід з використанням аміксину та саліцилової кислоти з більш високими концентраціями та з більшими інтервалами між ними. П.н. М 1 2 3 4 5 6 7 8 9 М 3000 1500 800 500 300 100 197 1. Тряпіцина Н.В. Оцінка клонових підщеп вишнево-черешневої групи за інфікованістю вірусами плодових /Тряпіцина Н.В., Васюта С.О. //Вісник аграрної науки. – 2010. – № 10. – С. 22–24. 2. Clark M.F. Characteristics of the microplate method of the enzyme– linked immunosorbent аssay for the detection of plant virus /M.F. Clark, A.N. Adams //J.Gen.Virol. – 1977. – Vol. 34, № 3. – P. 475–483. 3. Kalendar R. IRAP and REMAP for retrotransposon-based genotyping and fingerprinting /Kalendar R., Schulman A.H. //Nature Protocols. – 2006. – Vol. 1, № 5. – P. 2478–2484. 4. Laten H.M. SIRE1, an endogenous retrovirus family from Glycine max, is highly homogeneous and evolutionarily young /Laten H.M., Havecker E.R., Farmer L.M., Voytas D.F. //Mol. Biol. Evol. – 2003. – № 20 (8). – Р. 1222–1230. ИСПОЛЬЗОВАНИЕ IRAP МАРКЕРОВ ДЛЯ КОНТРОЛЯ ГЕНЕТИЧЕСКОЙ СТАБИЛЬНОСТИ ЭКСПЛАНТОВ ПОДВОЯ ГИЗЕЛА 6 ПОСЛЕ ХЕМОТЕРАПИИ В КУЛЬТУРЕ IN VITRO Тряпицына Н.В., Киселев Д.А., Медведева Т.В., Васильев Р.О. Институт садоводства НААН, г. Киев В работе использованы IRAP маркеры для идентификации подвоя Гизела 6 и выявления генетической однородности in vitro растений, обработанных Амиксином® ІС и салициловой кислотой в разных концентрациях для хемотерапии. Ключевые слова: подвой Гизела 6, вирус скручивания листьев черешни, хемотерапия, Амиксин® ИС, салициловая кислота, экс- планты, генетическая однородность. USE OF IRAP MARKERS FOR CONTROL OF GENETIC STABILITY OF GISELA 6 ROOTSTOCKS IN VITRO AFTER CHEMOTHERAPY Tryapitcyna N.V., Kyselyov D.O., Medvedyeva T.V., Vasyliev R.O. Institute of Horticulture NAAS, Kyiv Present study covers the use of IRAP markers for identification of Gisela-6 rootstocks and detection of genetic uniformity of in vitro plants treated with different concentrations of Amixin® ІС and SA (salicylic acid) for chemotherapeutic purpose. Key words: rootstock Gisela-6, Cherry leaf roll virus, chemotherapy, Amixin® ІС, salicylic acid, explants, genetic uniformity.
id oai:ojs2.smic.in.ua:article-251
institution Agriciltural microbiology
keywords_txt_mv keywords
language Ukrainian
last_indexed 2026-07-23T01:08:03Z
publishDate 2012
publisher Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv smicinua/06/9b3c3a495d80dac0d8b1de9a12293306.pdf
spelling oai:ojs2.smic.in.ua:article-2512026-07-22T10:10:45Z USE OF IRAP MARKERS FOR CONTROL OF GENETIC STABILITY OF GISELA 6 ROOTSTOCKS IN VITRO AFTER CHEMOTHERAPY ВИКОРИСТАННЯ IRAP МАРКЕРІВ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ГЕНЕТИЧНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ЕКСПЛАНТІВ ПІДЩЕПИ ГІЗЕЛА 6 ПІСЛЯ ХЕМОТЕРАПІЇ В КУЛЬТУРІ IN VITRO Тряпіцина , Н.В. Кисельов , Д.О. Медведєва , Т.В. Васильєв , Р.О. rootstock Gisela-6, Cherry leaf roll virus, chemotherapy, Amixin® ІС, salicylic acid, explants, genetic uniformity підщепа Гізела 6, вірус скручування листя черешні,хемотерапія,Аміксин® ІС,саліциловакислота,експланти, генетична однорідність Present study covers the use of IRAP markers for identification of Gisela-6 rootstocks and detection of genetic uniformity of in vitro plants treated with different concentrations of Amixin® ІС and SA (salicylic acid) for chemotherapeutic purpose. У роботі показано використання IRAP маркерів для ідентифікації підщепи Гізела 6 та виявлення генетичної однорідності in vitro рослин, оброблених Аміксином ® ІС та саліциловою кислотою в різних концентраціях для хемотерапії. Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2012-04-26 Article Article Рецензована Стаття application/pdf https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/251 10.35868/1997-3004.14.189-197 Agricultural microbiology; Vol. 14 (2012): Agriciltural microbiology; 189-197 Сільськогосподарська мікробіологія; Том 14 (2012): Сільськогосподарська мікробіологія; 189-197 1997-3004 10.35868/1997-3004.14 uk https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/251/343 Авторське право (c) 2012 N.V. Tryapitcyna , D.O. Kyselyov , T.V. Medvedyeva , R.O. Vasyliev https://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle підщепа Гізела 6
вірус скручування листя черешні,хемотерапія,Аміксин® ІС,саліциловакислота,експланти
генетична однорідність
Тряпіцина , Н.В.
Кисельов , Д.О.
Медведєва , Т.В.
Васильєв , Р.О.
ВИКОРИСТАННЯ IRAP МАРКЕРІВ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ГЕНЕТИЧНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ЕКСПЛАНТІВ ПІДЩЕПИ ГІЗЕЛА 6 ПІСЛЯ ХЕМОТЕРАПІЇ В КУЛЬТУРІ IN VITRO
title ВИКОРИСТАННЯ IRAP МАРКЕРІВ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ГЕНЕТИЧНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ЕКСПЛАНТІВ ПІДЩЕПИ ГІЗЕЛА 6 ПІСЛЯ ХЕМОТЕРАПІЇ В КУЛЬТУРІ IN VITRO
title_alt USE OF IRAP MARKERS FOR CONTROL OF GENETIC STABILITY OF GISELA 6 ROOTSTOCKS IN VITRO AFTER CHEMOTHERAPY
title_full ВИКОРИСТАННЯ IRAP МАРКЕРІВ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ГЕНЕТИЧНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ЕКСПЛАНТІВ ПІДЩЕПИ ГІЗЕЛА 6 ПІСЛЯ ХЕМОТЕРАПІЇ В КУЛЬТУРІ IN VITRO
title_fullStr ВИКОРИСТАННЯ IRAP МАРКЕРІВ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ГЕНЕТИЧНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ЕКСПЛАНТІВ ПІДЩЕПИ ГІЗЕЛА 6 ПІСЛЯ ХЕМОТЕРАПІЇ В КУЛЬТУРІ IN VITRO
title_full_unstemmed ВИКОРИСТАННЯ IRAP МАРКЕРІВ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ГЕНЕТИЧНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ЕКСПЛАНТІВ ПІДЩЕПИ ГІЗЕЛА 6 ПІСЛЯ ХЕМОТЕРАПІЇ В КУЛЬТУРІ IN VITRO
title_short ВИКОРИСТАННЯ IRAP МАРКЕРІВ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ГЕНЕТИЧНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ЕКСПЛАНТІВ ПІДЩЕПИ ГІЗЕЛА 6 ПІСЛЯ ХЕМОТЕРАПІЇ В КУЛЬТУРІ IN VITRO
title_sort використання irap маркерів для контролю генетичної стабільності експлантів підщепи гізела 6 після хемотерапії в культурі in vitro
topic підщепа Гізела 6
вірус скручування листя черешні,хемотерапія,Аміксин® ІС,саліциловакислота,експланти
генетична однорідність
topic_facet rootstock Gisela-6
Cherry leaf roll virus
chemotherapy
Amixin® ІС
salicylic acid
explants
genetic uniformity
підщепа Гізела 6
вірус скручування листя черешні,хемотерапія,Аміксин® ІС,саліциловакислота,експланти
генетична однорідність
url https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/251
work_keys_str_mv AT trâpícinanv useofirapmarkersforcontrolofgeneticstabilityofgisela6rootstocksinvitroafterchemotherapy
AT kiselʹovdo useofirapmarkersforcontrolofgeneticstabilityofgisela6rootstocksinvitroafterchemotherapy
AT medvedêvatv useofirapmarkersforcontrolofgeneticstabilityofgisela6rootstocksinvitroafterchemotherapy
AT vasilʹêvro useofirapmarkersforcontrolofgeneticstabilityofgisela6rootstocksinvitroafterchemotherapy
AT trâpícinanv vikoristannâirapmarkerívdlâkontrolûgenetičnoístabílʹnostíeksplantívpídŝepigízela6píslâhemoterapíívkulʹturíinvitro
AT kiselʹovdo vikoristannâirapmarkerívdlâkontrolûgenetičnoístabílʹnostíeksplantívpídŝepigízela6píslâhemoterapíívkulʹturíinvitro
AT medvedêvatv vikoristannâirapmarkerívdlâkontrolûgenetičnoístabílʹnostíeksplantívpídŝepigízela6píslâhemoterapíívkulʹturíinvitro
AT vasilʹêvro vikoristannâirapmarkerívdlâkontrolûgenetičnoístabílʹnostíeksplantívpídŝepigízela6píslâhemoterapíívkulʹturíinvitro