ВПЛИВ PSEUDOMONAS PUTIDA 17 НА НАКОПИЧЕННЯ ФІТОГОРМОНІВ У ВЕРМИКОМПОСТІ

The ability of Pseudomonas putida 17 bacteria to produce physiological active compounds was studied. The data provided confirms the biosynthesis of auxin and cytokinin phytohormones by this bacterium. The introduction of P. putida 17 in composted substrate enriched with phosphorites in the beginning...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2011
Author Affiliations:
  • М.В. Гаценко — Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН
  • М.В. Волкогон — Інститут фізіології рослин і генетики НАН України
  • Н.В. Луценко — Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН
  • В.В. Волкогон — Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН
Keywords:keywords
Main Authors: Гаценко , М.В., Волкогон , М.В., Луценко , Н.В., Волкогон , В.В.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2011
Subjects:
Online Access:https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/259
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Agriciltural microbiology
Download file: Pdf

Institution

Agriciltural microbiology
_version_ 1871465838104543232
author Гаценко , М.В.
Волкогон , М.В.
Луценко , Н.В.
Волкогон , В.В.
author_facet Гаценко , М.В.
Волкогон , М.В.
Луценко , Н.В.
Волкогон , В.В.
author_institution_txt_mv [ { "author": "М.В. Гаценко ", "institution": "Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН" }, { "author": "М.В. Волкогон ", "institution": "Інститут фізіології рослин і генетики НАН України" }, { "author": "Н.В. Луценко ", "institution": "Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН" }, { "author": "В.В. Волкогон ", "institution": "Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН" } ]
author_sort Гаценко , М.В.
baseUrl_str https://smic.in.ua/index.php/journal/oai
collection OJS
datestamp_date 2026-07-22T10:10:45Z
description The ability of Pseudomonas putida 17 bacteria to produce physiological active compounds was studied. The data provided confirms the biosynthesis of auxin and cytokinin phytohormones by this bacterium. The introduction of P. putida 17 in composted substrate enriched with phosphorites in the beginning of composting provides accumulation of phytohormones in the compost.
doi_str_mv 10.35868/1997-3004.13.82-91
first_indexed 2025-07-17T12:24:47Z
format Article
fulltext 82 УДК 579:631.86/87:631.811.98 Вплив Pseudomonas putida 17 на накопичення фітогормонів у ВЕРМИкомпості 1Гаценко М.В., 2Волкогон М.В., 1Луценко Н.В., 1Волкогон В.В. 1Інститут сільськогосподарської мікробіології НААН України, вул. Шевченка, 97, м. Чернігів, 14027 2Інститут фізіології рослин і генетики НАН України, вул. Васильківська, 31/17, м. Київ, 03022 E-mail: mgatsenko@ukr.net Досліджено здатність бактерії Pseudomonas putida 17 продукувати фізіологічно активні речовини. У статті пред- ставлено дані, які демонструють, що ця бактерія є продуцентом фітогормонів ауксинової і цитокінінової природи. Інтродукція P. putida 17 до компостованого субстрату, збагаченого фосфо- ритами, на початку компостування забезпечує накопичення фітогормонів у отриманому компості. Ключові слова: Pseudomonas putida 17, компости, фізіологічно активні речовини, ауксини, цитокініни, гібереліни. Сучасна селекція мікроорганізмів дає можливість отримати бактерії з корисними властивостями. Нами селекціоновано активний фосфатмобілізувальний штам Pseudomonas putida 17, здатний розчиняти фосфорити в умовах вермикомпостування гною великої рогатої худоби (ВРХ). Результати цих досліджень висвітлено у попередніх публікаціях [1-3]. На основі отриманих даних розроблено технологію вермикомпостування органічної речовини, збагаченої фосфоритами, за участі P. putida 17. Її головною особливістю є внесення бактеріальної суспензії до субстрату на початку компостування, а не наприкінці, як це рекомендується іншими авторами [4-6]. Це дає можливість інтродукованій бактерії, розвиваючись у субстраті, впливати на розчинення фосфоритного борошна тривалий час. У ході компостування відбувається пос- тупове вивільнення водорозчинних фосфатів із важкорозчинних фосфоритів, через що отриманий компост є збагаченим на водо- розчинні сполуки фосфатів. Наша подальша робота була зосе- реджена на вивченні інших властивостей отриманого верми- компосту, зокрема, визначенні вмісту фітогормонів. Це обумовлено, 83 насамперед, тим, що вермикомпости, як правило, містять у своєму складі значні кількості фітогормонів [7-11]. Теоретично, інтродукція P. putida 17 до компостованого субстрату може вплинути на додат- кове накопичення цих сполук, оскільки відомо, що представники роду Pseudomonas є продуцентами низки фізіологічно активних речовин [12, 13]. Матеріали і методи. Для визначення вмісту фітогормонів у культуральній рідині P. рutida 17 бактерію вирощували у періодичній культурі в лабораторних умовах. Культивування здійснювали у рідкому глюкозо-аспаргіновому середовищі Муромцева такого складу, г/л: глюкоза 10,0; аспарагін – 1,0; K2SO4 – 0,2; MgSO4  × 7 Н2О – 0,2; кукурудзяний екстракт – 0,02 % на качалці при 220 об./хв за 28 °С протягом 72 годин [14]. Отримана бактеріальна суспензія містила 4 ×109клітин у 1 мл. Вермикомпост, отриманий за участі інтродукованого мікро- організму, для аналізу відбирали наприкінці компостування (через три місяці від початку процесу). Екстракт компосту отримували за співвідношення до води 1:16. Біотести для виявлення фітогормонів (ауксинів, цитокінінів і геберілінів) проводили згідно методичних вказівок [15, 16]. Для кількісного визначення вмісту β-індоліл-3-оцтової кислоти (ІОК) та цитокінінів у культуральній рідині та екстракті компосту проводили попереднє їх очищення на ділильних лійках методом перерозподілу фітогормонів у двох фазах розчинників, які не змішуються між собою [15, 17], з подальшим визначенням за допомогою методу кількісної спектроденситометричної тонко- шарової хроматографії [18]. Для отримання гормональної фракції з водного розчину останній центрифугували (8000 g, 15 хв), супернатант підкислювали концентрованою соляною кислотою (НСl, 1 н) до рН 2,8 і тричі екстрагували етиловим ефіром оцтової кислоти. Етилацетатну фракцію далі упарювали під вакуумом і використовували для визначення ауксинів, а водну фракцію, доведену 1 н NaOH до рН 7,0, тричі екстрагували n-бутанолом. Бутанольну фракцію далі упарювали під вакуумом і використовували для визначення вмісту цитокінінів. Обидві фракції упарювали під вакуумом за температури +40-45 °С. Сухі залишки розчиняли в 1,5 см3 етилового спирту (96 %), переносили у пробірки і поміщали у морозильну камеру (-24 °С). Для економії матеріалів і реактивів перерозчинені в етиловому спирті екстракти 84 об’єднували для подальшого аналізу. Отримані екстракти очищу- вали шляхом хроматографування на пластинках із силікагелем (Меrck 1.05554.0001, F254, Німеччина) у різних системах розчинни- ків [17]. Після очищення зони, що збігаються за Rf із нанесе- ними стандартами, знімали і елюювали цитокініни – спиртом, ауксини – етилацетатом і поміщали у холодильник на 24 год. На наступному етапі мікропробірки з елюатами фітогормонів центрифугували (8000 g, 10 хв), а супернатант відбирали у мікропробірки (500 мкл) і ставили відкритими в сушильну шафу (+36 °С) на випарювання. Після висушування сухий залишок тричі змивали невеликою кількістю (5-10 мкл) відповідного розчинника (етиловий ефір оцтової кислоти – для ауксинів та етиловий спирт – для цитокінінів) зі стінок мікропробірок і проводили рехроматографування. Елюат ІОК рехроматографували на пластинках з оксидом кремнію (Меrck 1.05554.0001, F254, Німеччина) у системі розчинників хлороформ:етилацетат:оцтова кислота (100:100:1), а елюат зеатину – на пластинках з оксидом алюмінію (Мerck 1.05554.0001, F254, Німеччина) в системі розчинників хлороформ: оцтова кислота (19:1). Кількісне детектування фітогормонів здійснювали за використання скануючого спектродсенситометра «Camag TLC Scanner» (Швейцарія), порівнюючи площу отриманих піків з площею піків нанесених стандартів фітогормонів [17]. Результати та їх обговорення. Для вирішення поставле- ного завдання нами спочатку було вивчено здатність P. рutida 17 продукувати фітогормони. Для цього обробляли насіння огірків культуральною рідиною (КР) бактерії у різних розведеннях. Отримані дані демонструють, що при обробці насіння огірків КР P. putida 17 у розведенні 1:1000 і 1:10000 спостерігається стимулювальна дія її на проростання насіння (рис. 1). Так, обробка насіння КР у розведенні 1:1000 забезпечила приріст довжини корінців на 40,0 % по відношенню до контролю (обробка насіння водою) і 42,2 % – при обробці насіння КР у розведенні 1:10000. Варто відмітити, що при застосуванні нативної КР та її низького розведення спостерігається інгібуюча дія на проростання насіння огірків у порівнянні з обробкою насіння водою. Це свідчить про продукування бактерією значної кількості фітогормонів. Для з’ясування, які саме фізіологічно активні речовини продукує бактерія, проводили біотести на вміст ауксинів, цитокіні- 85 нів і гіберелінів. Отримані результати демонструють наявність у КР P. рutida 17 значної кількості ауксинів і цитокінінів. Обробка колеоптилів пшениці КР у розведенні 1:100 сприяє їх приросту на 36 % до контролю (обробка колеоптилів водою) (рис. 2). Цей показник є навіть вищим на 10 % за приріст колеоптилів пшениці при їх обробці стандартним розчином β-індоліл-3-оцтової кислоти (ІОК) у концентрації 10-5 М. Отже, культуральна рідина досліджуваного бактеріального штаму містить значні кількості ауксинів. 1 – контроль (вода); 2 – нативне живильне середовище; 3 – розведення середовища 1:50; 4 – розведення середовища 1:100; 5 – розведення середовища 1:500; 6 – розведення середовища 1:1000; 7 – розведення середовища 1:10000; 8 – нативна суспензія P. putida 17; 9 – розведення суспензії 1:50; 10 – розведення суспензії 1:100; 11 – розведення суспензії 1:500; 12 – розведення суспензії 1:1000; 13 – розведення суспензії 1:10000. Рис. 1. Вплив культуральної рідини P. putida 17 на проростання насіння огірків Наявність цитокінінів у КР визначали за допомогою цитокінінового біотесту на сім’ядолях огірка. Отримані результати свідчать про приріст маси сім’ядолей огірка на 282 % при їх обробці КР P. putida 17 у розведенні 1:100 по відношенню до контролю (рис. 3) і на 82 % – до показників варіанту з обробкою розчином (10-4 М) синтетичного аналогу цитокініну – 6-бензиламінопурину (БАП), що характеризує даний мікроорганізм як активного продуцента цитокінінів. Вміст гіберелінів визначали за допомогою гіберелінового біотесту на мезокотилях кукурудзи. Результати тестування показали, , 86 що гібереліни у бактеріальній суспензії присутні в незначних кількостях. Рис. 2. Результати ауксинового біотесту за використання колеоптелів пшениці сорту Подолянка Рис. 3. Результати цитокінінового біотесту на сім’ядолях огірка сорту Джерело Примітка: 1 – контроль (вода); 2 – до рис. 1 – ІОК 10-5 М; до рис. 2 – БАП 10-4 М; 3 – нативна суспензія P. putida 17; 4 – розведення суспензії 1:10; 5 – розведення суспензії 1:100. Отже, згідно з отриманими результатами біотестів, P. putida 17 здатна продукувати фітогормони ауксинового і цито- кінінового класів. Ці дані підтверджуються результатами, що отри- мані за використання методу кількісної спектроденситометричної тонкошарової храмотографії. У ході проведення досліджень показано, що P. putida 17 є активним продуцентом ауксинів. Так, вміст ß-індоліл-3-оцтової кислоти в КР сягає 0,743 мкг/мл. Щодо цитокінінів, то вони представлені зеатином та зеатин-рибозидом, вміст яких складає, відповідно, 3,34 мкг/мл і 0,403 мкг/мл. Чи здатна P. putida 17 до активного синтезу фітогормонів при розвитку у компості, досліджували як за використання специ- фічного біотестування, так і прямим хроматографічним методом. Отримані результати біотестів демонструють наявність у компості, отриманому за участі селекціонованої бактерії, значної кількості ауксинів і цитокінінів. За обробки колеоптелів пшениці екстрактом біокомпосту у розведенні 1:16 спостерігається приріст їх довжини на 23 % відносно контролю (обробка водою) (рис. 4). Цей показник знаходиться на рівні з результатами, отриманими 100 126,5 0 86,5 136,5 0 20 40 60 80 100 120 140 160 1 2 3 4 5 , % 100 300 36 182 382 0 50 100 150 200 250 300 350 400 450 1 2 3 4 5 ’ , % 87 при обробці колеоптелів пшениці стандартним розчином β-індоліл- 3-оцтової кислоти. Отже, як досліджуваний бактеріальний штам, так і компост, одержаний за його участі, містять значні кількості ауксинів. Наявність цитокінінів у біокомпості визначали за допомогою цитокінінового біотесту на сім’ядолях огірка. Отримані результати свідчать про приріст маси сім’ядолей на 200 % за їх обробки екстрактом компосту, отриманого за участі P. putida. 17 по відношенню до контролю (рис. 5) і знаходиться на рівні показників, отриманих при застосуванні стандартного розчину БАП (10-4 М). Рис. 4. Результати ауксинового біотесту на колеоптелях пшениці сорту Подолянка Рис. 5. Результати цитокінінового біотесту на сім’ядолях огірка сорту Джерело Примітка: 1 – контроль (вода); 2 – до рис. 3 – ІОК 10 -5 М; до рис. 4 – БАП 10 -4 М; 3 – екстракт контрольного компосту; 4 – екстракт стандартного компосту; 5 – екстракт біокомпосту, отриманого за участі P. putida 17. Результати гіберелінового біотесту на мезокотилях кукуруд- зи показали, що гібереліни у компості присутні в незначних кількостях. Таким чином, результати біотестів демонструють, що інтродукція P. putida 17 до компосту сприяє накопиченню в ньому фітогормонів ауксинової і цитокінінової природи. Підтвердженням цього висновку є результати визначення вмісту ауксинів і цитокінінів методом кількісної спектроден- ситометричної тонкошарової храмотографії. Отримані результати свідчать, що компостування субстрату за участі P. putida. 17 забезпечує зростання вмісту ауксинів у кінцевому продукті більш, 100 300 209 227 300 0 50 100 150 200 250 300 350 1 2 3 4 5 , % 100 126,5 113,5 115 123 0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100 110 120 130 140 1 2 3 4 5 , % 88 ніж удвічі (з 0,160 мкг/г у стандартному компості без добавлення бактерії до 0,384 мкг/г біокомпосту) (табл.). Компостування органіки з P. putida. 17 сприяє накопиченню в отриманому біокомпості цитокінінів. Отримані результати демонструють зростання вмісту зеатину в компості на 55 % у порівнянні з компостом, отриманим без внесення бактерій (0,248 мкг/г у біокомпості проти 0,160 мкг/г у контролі). У ком- пості, отриманому за участі активного штаму, спостерігається де- що менше зростання вмісту зеатин-рибозиду. Його збільшення від- бувається з 0,144 мкг/г у стандартному компості до 0,184 мкг/г у дослідному, що складає 27,7 %. Оскільки зеатин-рибозид є зв’язаною формою зеатину, можемо стверджувати, що накопичення цитокінінів у вермикомпості за вищеописаних умов здійснюється переважно у вільному стані. Таблиця. Вплив P. putida 17 на накопичення фізіологічно активних речовин у компості Варіанти досліду Вміст β-індоліл- 3-оцтової кислоти, мкг/г сух. реч. Вміст зеатину, мкг/г сух. реч. Вміст зеатин- рибозиду, мкг/г сух. реч. Стандартний компост 0,160 0,160 0,144 Компост, отриманий за участі P. putida. 17 0,384 0,248 0,184 Таким чином, одержані результати свідчать, що P. putida 17 при культивуванні у середовищі Мурмцева протягом 72 годин синтезує значні кількості ауксинів і цитокінінів. Компост, отриманий за участі селекціонованої бактерії, також має підвищений вміст зазначених фізіологічно активних речовин. Отримання компосту, збагаченого як розчинними сполуками фосфору, так і фітогормонами, дещо змінює його оцінку як добрива. На нашу думку, вермикомпост, одержаний за участі P. putida 17, слід розглядати як особливе біооргано-мінеральне добриво, яке містить як сполуки біогенних елементів, так і фітогормони, необхідні для активного засвоєння макроелементів рослиною. Інтродукція до компостів селекціонованих штамів мікроорганізмів за контрольованих умов компостування дозволяє говорити про керований процес і 89 отримання продукції з цінними агрохімічними та фізіологічними властивостями. 1. Гаценко М.В. Роль фосфатмобілізувальних мікроорганізмів в оптимізації вермикомпостування органіки, збагаченої фосфоритами /М.В. Гаценко, Н.В. Луценко, В.В. Волкогон //Основи формування продуктивності сільськогосподарських культур за інтенсивних технологій вирощування: Зб. наук. праць Уманського держ. університету. – К., 2008. – С. 229-235. 2. Гаценко М.В. Оптимизація вермикомпостування органіки, збага- ченої фосфоритами, за участі фосфатмобілізувальних мікроорганізмів /М.В. Гаценко, В.В. Волкогон //Мікробіол. журн. – 2010. – № 3. – С. 14- 19. 3. Гаценко М.В. Мікробіологічні аспекти біокомпостування гною ВРХ з фосфоритами за участю фосфатмобілізувальних бактерій /М.В. Гаценко, В.В. Волкогон, Л.М. Токмакова, Н.В. Луценко //С.-г. мікробіологія. – 2010. – Вип. 11. – С. 75-89. 4. Пат. 2125549 РФ, МПК С05F 11/08, C05F 11/00. Способ получения биоудобрения /Киселева Н.И., Жариков Г.А., Галкина Н.Н., Коломбет Л.В., Боровик Р.В., Дядищев Н.Р.; заявитель и патентообладатель Научно- исследовательский центр токсикологии и гигиенической регламентации биопрепаратов. – № 97122342/13; заявл. 29.12.97; опубл. 27.01.99, Бюл. № 1. 5. Пат. 2286979 РФ, МПК (2006.01) С05F 11/08, С05G 3/04, C12N1/20. Способ получения микробиологического удобрения на основе биогумуса /Кощаев А.Г.; заявитель и патентообладатель Кубанский государственный аграрный университет. – № 2004135692/13; заявл. 06.12.04; опубл. 10.11.06, Бюл.  № 11. 6. Пат. 2286981 РФ, МПК (2006.01) С05F 11/08, С05G 3/04, C12N1/20. Способ приготовления комбинированного удобрительного грунта на основе биогумуса /Кощаев А.Г.; заявитель и патентообладатель Кубанский государственный аграрный университет. – № 2004135695/13; заявл. 06.12.04; опубл. 10.11.06, Бюл. № 11. 7. Городній Н.М. Биоконверсия органических отходов в биоиндустреальном хозяйстве /Н.М. Городній, И.А. Мельник, М.Ф. Повхан. – К.: Урожай, 1990. – 156 с. 8. Драговоз І.В. Фізіологічна активність компонентів вермиком- посту та створення на його основі комплексного регулятору росту /[І.В. Драговоз, М.В. Волкогон, В.К. Янковська та ін.] //Физиология и биохимия культурних растений. – 2006. – Т. 38, № 4. – С. 292-299. 9. Касатикова С.М. Испытания вермикомпоста /С.М. Касатикова, В.А. Касатиков //Агрохимический вестник. – 2002. – № 6. – С. 29-30. 90 10. Мерзлая Г.Е. Методика и результаты исследований эффек- тивности компостов и вермикомпостов /Г.Е. Мерзлая //Дождевые черви и плодородие почв: материалы ІІ Междунар. научно-практ. конфер. (17- 19 марта 2004). – Владимир, 2004. – С. 40-45. 11. Терещенко Н.Н. К вопросу о природе ростстимулирующих и фунгистатических свойств вермикомпоста /Н.Н. Терещенко, А.Б. Бубина //Дождевые черви и плодородие почв: материалы ІІ Междунар. научно- практ. конфер. (17-19 марта 2004). – Владимир, 2004. – С. 144-148. 12. Боронин А.М. Ризосферные бактерии рода Pseudomonas, способствующие росту и развитию растений /А.М. Боронин //Соросовский образовательный журнал. – 1998. – № 10. – С. 25-31. 13. Мордухова Е.А. Синтез индолил-3-уксусной кислоты ризосфе- ными псевдомонадами: Влияние плазмы биодеградации нафталина /Е.А. Мордухова, В.В. Кочетков, Ф.Я. Поликарпова, А.М. Боронин //Прикладная биохимия и микробиология. – 1998. – № 3. – С. 287-292. 14. Теппер Е.З. Практикум по микробиологии: учебное пособие [для вузов] /Е.З. Теппер, В.К. Шильникова, Г.И. Переверзева. – М.: Дрофа, 2005. – 256 с. 15. Методические рекомендации по определению фитогормонов. – К.: Институт ботаники АН УССР, 1988. – 78 с. 16. Плотникова І.В. Біологічні методи визначення ауксинів /І.В. Плотникова //Укр. бот. журн. – 1977. – Т. ХХХІV, № 6. – С. 630-631. 17. Савинский С.В. Опредиление зеатина, индолил-3-уксус- ной и абсцизовой кислот из одной растительной пробы методом высокоэффективной жидкосной хроматографи /С.В. Савинский, И.Д. Драговоз, В.К. Педченко //Физиология и биохимия культурных растений. – 1991. – Т. 23, № 6. – С. 606-614. 18. Tien T.M. Plant growth substances produced by Аzospirillum brasilense and their effect on the growth of pearl millet (Pennisetum americanum L.) /T.M. Tien, M.H. Gaskins, D.H. Hubbell //Applied and Environmental Microbioligy. – 1979. – Vol. 37, № 5. – Р. 1016-1024. 91 ВЛИЯНИЕ Pseudomonas putida 17 на накопЛЕНИЕ фИтогормонОв В ВЕРМИкомпостЕ 1Гаценко М.В., 2Волкогон Н.В., 1Луценко Н.В., 1Волкогон В.В. 1Институт сельскохозяйственной микробиологии НААН Украины, г. Чернигов 2Институт физиологии растений и генетики НАН Украины, г. Киев Исследована способность бактерии Pseudomonas putida 17 продуцировать физиологически активные соединения. В статье представлены данные, демонстрирующие, что эта бактерия является продуцентом фитогормонов ауксинового и цитокинино- вого классов. Интродукция P. putida 17 в компостированный субстрат, обогащенный фосфоритами, вначале компостирования обеспечивает накопление фитогормонов в компосте. Ключевые слова: Pseudomonas putida 17, компосты, физиологически активные вещества, ауксины, цитокинины, гибберелины. EFFECT OF PSEUDOMONAS PUTIDA 17 ON THE Accumulation of Phytohormones in vermicompost 1Gatsenko M.V., 2Volkogon N.V., 1Lutsenko N.V., 1Volkogon V.V. 1Institute of Agricultural Microbiology, NAAS of Ukraine, Chernihiv 2Institute of Plant Physiology and Genetics, NAS of Ukraine, Kyiv The ability of Pseudomonas putida 17 bacteria to produce physiological active compounds was studied. The data provided confirms the biosynthesis of auxin and cytokinin phytohormones by this bacterium. The introduction of P. putida 17 in composted substrate enriched with phosphorites in the beginning of composting provides accumulation of phytohormones in the compost. Key words: Pseudomonas putida 17, composts, physiologically active substances, auxins, cytokinins, gibberellins.
id oai:ojs2.smic.in.ua:article-259
institution Agriciltural microbiology
keywords_txt_mv keywords
language Ukrainian
last_indexed 2026-07-23T01:08:23Z
publishDate 2011
publisher Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv smicinua/03/0c227b8c911c93720b370b4b4f121b03.pdf
spelling oai:ojs2.smic.in.ua:article-2592026-07-22T10:10:45Z EFFECT OF PSEUDOMONAS PUTIDA 17 ON THE ACCUMULATION OF PHYTOHORMONES IN VERMICOMPOST ВПЛИВ PSEUDOMONAS PUTIDA 17 НА НАКОПИЧЕННЯ ФІТОГОРМОНІВ У ВЕРМИКОМПОСТІ Гаценко , М.В. Волкогон , М.В. Луценко , Н.В. Волкогон , В.В. Pseudomonas putida 17, composts, physiologically active substances, auxins, cytokinins, gibberellins Pseudomonasputida 17,компости,фізіологічно активні речовини, ауксини, цитокініни, гібереліни The ability of Pseudomonas putida 17 bacteria to produce physiological active compounds was studied. The data provided confirms the biosynthesis of auxin and cytokinin phytohormones by this bacterium. The introduction of P. putida 17 in composted substrate enriched with phosphorites in the beginning of composting provides accumulation of phytohormones in the compost. Досліджено здатність бактерії Pseudomonas putida 17 продукувати фізіологічно активні речовини. У статті представлено дані, які демонструють, що ця бактерія є продуцентом фітогормонів ауксинової і цитокінінової природи. Інтродукція P. putida 17 до компостованого субстрату, збагаченого фосфоритами, на початку компостування забезпечує накопичення фітогормонів у отриманому компості. Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2011-08-19 Article Article Рецензована Стаття application/pdf https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/259 10.35868/1997-3004.13.82-91 Agricultural microbiology; Vol. 13 (2011): Agriciltural microbiology; 82-91 Сільськогосподарська мікробіологія; Том 13 (2011): Сільськогосподарська мікробіологія; 82-91 1997-3004 10.35868/1997-3004.13 uk https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/259/351 Авторське право (c) 2011 M.V. Gatsenko , N.V. Volkogon , N.V. Lutsenko , V.V. Volkogon https://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle Pseudomonasputida 17,компости,фізіологічно активні речовини
ауксини
цитокініни
гібереліни
Гаценко , М.В.
Волкогон , М.В.
Луценко , Н.В.
Волкогон , В.В.
ВПЛИВ PSEUDOMONAS PUTIDA 17 НА НАКОПИЧЕННЯ ФІТОГОРМОНІВ У ВЕРМИКОМПОСТІ
title ВПЛИВ PSEUDOMONAS PUTIDA 17 НА НАКОПИЧЕННЯ ФІТОГОРМОНІВ У ВЕРМИКОМПОСТІ
title_alt EFFECT OF PSEUDOMONAS PUTIDA 17 ON THE ACCUMULATION OF PHYTOHORMONES IN VERMICOMPOST
title_full ВПЛИВ PSEUDOMONAS PUTIDA 17 НА НАКОПИЧЕННЯ ФІТОГОРМОНІВ У ВЕРМИКОМПОСТІ
title_fullStr ВПЛИВ PSEUDOMONAS PUTIDA 17 НА НАКОПИЧЕННЯ ФІТОГОРМОНІВ У ВЕРМИКОМПОСТІ
title_full_unstemmed ВПЛИВ PSEUDOMONAS PUTIDA 17 НА НАКОПИЧЕННЯ ФІТОГОРМОНІВ У ВЕРМИКОМПОСТІ
title_short ВПЛИВ PSEUDOMONAS PUTIDA 17 НА НАКОПИЧЕННЯ ФІТОГОРМОНІВ У ВЕРМИКОМПОСТІ
title_sort вплив pseudomonas putida 17 на накопичення фітогормонів у вермикомпості
topic Pseudomonasputida 17,компости,фізіологічно активні речовини
ауксини
цитокініни
гібереліни
topic_facet Pseudomonas putida 17
composts
physiologically active substances
auxins
cytokinins
gibberellins
Pseudomonasputida 17,компости,фізіологічно активні речовини
ауксини
цитокініни
гібереліни
url https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/259
work_keys_str_mv AT gacenkomv effectofpseudomonasputida17ontheaccumulationofphytohormonesinvermicompost
AT volkogonmv effectofpseudomonasputida17ontheaccumulationofphytohormonesinvermicompost
AT lucenkonv effectofpseudomonasputida17ontheaccumulationofphytohormonesinvermicompost
AT volkogonvv effectofpseudomonasputida17ontheaccumulationofphytohormonesinvermicompost
AT gacenkomv vplivpseudomonasputida17nanakopičennâfítogormonívuvermikompostí
AT volkogonmv vplivpseudomonasputida17nanakopičennâfítogormonívuvermikompostí
AT lucenkonv vplivpseudomonasputida17nanakopičennâfítogormonívuvermikompostí
AT volkogonvv vplivpseudomonasputida17nanakopičennâfítogormonívuvermikompostí