ВПЛИВ ПРОТРУЙНИКІВ НАСІННЯ ЯЧМЕНЮ НА ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ БАКТЕРІЙ AZOSPІRІLLUM BRASILENSE 410, БІОАГЕНТУ МІКРОБНОГО ПРЕПАРАТУ МІКРОГУМІНУ
It was established that bacteria Azospіrіllum brasilense 410 possess natural resistance to the fungicides Derozal and Fundazol but do not have resistance to the fungicide Vitavax 200. The possibility of joint application of a microbial preparation Microhumin (bioagent – A. brasilense 410) and fungic...
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/272 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Agriciltural microbiology |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Agriciltural microbiology| _version_ | 1871465873987862528 |
|---|---|
| author | Пищур , І.М. |
| author_facet | Пищур , І.М. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "І.М. Пищур ",
"institution": "Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН"
}
] |
| author_sort | Пищур , І.М. |
| baseUrl_str | https://smic.in.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-22T10:10:46Z |
| description | It was established that bacteria Azospіrіllum brasilense 410 possess natural resistance to the fungicides Derozal and Fundazol but do not have resistance to the fungicide Vitavax 200. The possibility of joint application of a microbial preparation Microhumin (bioagent – A. brasilense 410) and fungicides Derozal and Fundazol in technologies of cultivation of barley plants was established. |
| doi_str_mv | 10.35868/1997-3004.12.59-67 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:24:54Z |
| format | Article |
| fulltext |
59
УДК 576.8:631.468
ВПЛИВ ПРОТРУЙНИКІВ НАСІННЯ ЯЧМЕНЮ
НА ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ БАКТЕРІЙ AZOSPІRІLLUM
BRASILENSE 410, БІОАГЕНТУ МІКРОБНОГО
ПРЕПАРАТУ МІКРОГУМІНУ
Пищур І.М.
Інститут сільськогосподарської мікробіології НААН України,
вул. Шевченка, 97, м. Чернігів, 14027
e-mail: fosfor@ok.net.ua
Встановлено, що бактерії Azospіrіllum brasilense 410
природно резистентні до фунгіцидів Дерозал і Фундазол та не
проявляють резистентності до дії фунгіциду Вітавакс 200.
Показано можливість сумісного застосування мікробного
препарату Мікрогуміну, біоагентом якого є A. brasilense 410, та
фунгіцидів Дерозал і Фундазол у технологіях вирощування ячменю.
Ключові слова: Azospіrіllum brasilense, Мікрогумін, фунгіциди,
резистентність, ячмінь, Дерозал, Фундазол, Вітавакс 200.
Сучасні технології вирощування сільськогосподарських
культур повинні передбачати застосування агроприйомів, які
сприяють оптимізації живлення рослин і при цьому є екологічно
доцільними і економічно вигідними. Використання біопрепаратів
на основі ефективних мікроорганізмів є невід’ємним аспектом
сучасного землеробства [1].
В Інституті сільськогосподарської мікробіології розроблено
мікробний препарат Мікрогумін [2] для обробки насіння ячменю
ярого і гречки з метою покрашення азотного живлення рослин
та підвищення їх продуктивності. Біоагентом препарату є азот-
фіксувальні бактерії Azospіrіllum brasilense 410. Крім штаму асоціа-
тивних азотфіксувальних мікроорганізмів, до складу біопрепарату
входять компоненти фізіологічно активних речовин вермикомпосту.
Мікрогумін забезпечує збільшення польової схожості і енергії про-
ростання насіння, сприяє формуванню розвиненої кореневої системи
і активного рослинно-бактеріального симбіозу, інтенсифікує процес
фотосинтезу у рослин. Фізіологічно активні речовини препарату
активізують формування генеративних органів, що суттєво впливає
на насіннєву продуктивність культур. Ефективність Мікрогуміну
підтверджена в польових та виробничих дослідах [3-7].
60
Оскільки в технологіях вирощування ячменю ярого
насіння обробляють захисно-стимулювальними речовинами
(протруйниками), то виникає необхідність перевірки можливості
їх сумісного застосування з Мікрогуміном. Раніше нами
було встановлено, що Раксил не впливає на ріст та розвиток
клітин A. brasilense 410. Діюча речовина Раксилу тебуконазол
є високоактивним інгібітором синтезу ергостерола, який є
незамінним компонентом клітинних мембран фітопатогенних
грибів. У прокаріотних клітинах бактерій цей стероїд не міститься,
що, на нашу думку, й зумовлює їх природну резистентність до дії
фунгіциду [8]. Тому метою наших досліджень було вивчення впливу
протруйників насіння ячменю: Вітавакс 200, Дерозал, Фундазол на
життєздатність А. brasilense 410.
Матеріали і методи. Об’єктами досліджень були: бактерії
A. brasilense 410 та Мікрогумін, приготовлений на їх основі згідно
вимог ТУ У 24.1-00497360-007: 2009 [2].
У дослідженнях використовували фунгіциди: Вітавакс 200
(виробник фірма “Кромптон (“Юніроял Кемікл”) Регістрейшнс
Лімітед», Англія), діючою речовиною якого є карбоксин (клас
оксатиїнів) та тирам (клас диметилдитіокарбаматів); Дерозал
(виробник фірма “Байєр КропСаєнс”, Німеччина) діючою
речовиною якого є карбендазим (клас бензімідазолів); Фундазол
(виробник фірма “Агро Кемі КФТ”, Угорщина), діючою речовиною
якого є беноміл (клас бензімідазолів).
Для досліджень фунгіциди стерилізували за використання
діетилового ефіру. Для цього відповідну наважку або об’єм
фунгіциду поміщали в стерильні пеніцілінові флакони об’ємом
15 мл, вносили 5 мл діетилового ефіру, перемішували та закривали
ватно-марлевими пробками і переносили до неробочого приміщення
до повного випаровування ефіру.
Якісну реакцію A. brasilense 410 на дію фунгіцидів виз-
начали методом паперових дисків [9]. Для цього готували
суспензію простерилізованого фунгіциду і стерильної води у
таких співвідношеннях: вода : Вітавакс 200 – 10:3; вода : Дерозал
– 20:3; вода : Фундазол – 10:3. В отриманих суспензіях змочували
стерильний диск фільтрувального паперу діаметром 6 мм і помі-
щали на агаризоване поживне середовище BMS [10] у чашках
Петрі, які попередньо засівали суспензією клітин A. brasilense 410.
Визначали життєздатність клітин A. brasilense 410 у суміші,
61
яка складалася з бактеріальної суспензії з титром 4 млрд/мл та
фунгіциду (бактеріальна суспензія : Вітавакс 200 – 10:3; бактеріаль-
на суспензія : Дерозал – 20:3; бактеріальна суспензія : Фундазол –
10:3). Життєздатність клітин A. brasilense 410 контролювали через
добу, для чого в суміші змочували стерильний диск фільтруваль-
ного паперу і поміщали на агаризоване поживне середовище BMS.
Титр клітин бактерій у суспензіях визначали за використання
камери Горяєва [11].
Бактеризацію насіння ячменю ярого сорту Варіант Р-І
проводили з розрахунку 3×105 клітин A. brasilense 410 на насінину.
Витяжку біогумусу готували екстрагуванням водою
вермикомпосту, який виробляють згідно з ТУ [12] (вермиком-
пост : вода – 1:16).
Робочу суміш для обробки насіння ячменю витяжкою
біогумусу готували з розрахунку 30 мл витяжки на гектарну норму
насіння ячменю (250 кг) та водогінної води з розрахунку 2,0 % від
маси насіння.
Для визначення дії Мікрогуміну на енергію проростання
насіння ячменю під впливом протруйників обробку насіння про-
водили згідно інструкцій по застосуванню мікробного препарату
та протруйників. Енергію проростання насіння ячменю визначали
згідно з ДСТУ 4138 [13].
Нітрогеназну активність азоспірил визначали ацетилено-
вим методом у напіврідкому середовищі Доберейнер [10].
Результати та їх обговорення. Результати досліджень
свідчать, що фунгіцид Фундазол не впливає негативно на розвиток
A. brasilense 410. Навколо диску з протруйником не утворювалося
зони затримки росту бактерій (рис. 1). Фунгіцид Вітавакс 200
проявляв негативну дію на розвиток бактерій: навколо диску
спостерігали зону затримки росту A. brasilense 410 шириною
3-4 мм. Вивчення впливу менших концентрацій фунгіцидів на ріст
та розвиток бактерій не проводили, оскільки в поживному
середовищі діючі речовини фунгіцидів дифундують, створюючи
градієнт від максимальної концентрації до 0, і вплив менших
концентрацій можемо спостерігати на деякій відстані від паперо-
вого диску з протруйником.
Життєздатність клітин A. brasilense 410 під впливом фунгі-
цидів Вітавакс 200, Фундазол та Дерозал визначали також у сус-
пензії, яка складалася з одного із протруйників та водної суспензії
62
клітин A. brasilense 410 у співвідношеннях згідно інструкції
(протруйника) та СОУ 01.11 – 37 – 782 : 2008, у якому викладено
технологічний процес нанесення мікробних препаратів на насіння
ячменю [14]. Життєздатність контролювали через добу, для чого в
суспензії з протруйником (Фундазол або Вітавакс 200) змочували
диск фільтрувального паперу і поміщали на тверде картопляне
поживне середовище. Встановлено, що клітини A. brasilense
410 можуть зберігати життєздатність у суспензії з фунгіцидом
Фундазолом, який не обмежує ріст та розвиток бактерій на
агаризованому поживному середовищі (рис. 2). У суспензії
з Вітаваксом 200 клітини A. brasilense 410 життєздатність не
зберігають, про що свідчить відсутність росту навколо паперового
диску.
Рис. 1. Вплив фунгіцидів на ріст A. brasilense 410
на поживному середовищі BMS.
Рис. 2. Розвиток A. brasilense 410 навколо дисків
фільтрувального паперу
До складу фунгіциду Вітаваксу 200 входять дві діючі
речовини – карбоксин та тирам. Ці речовини містяться також у
A. brasilense 410 ( ) A. brasilense 410 + 200 A. brasilense 410 +
A. brasilense 410 ( ) A. brasilense 410 + 200 A. brasilense 410 +
63
таких протруйниках, як Вітавакс 200ФФ, Стиракс, Віта-класик,
Вікінг, Віспар, Віват. Виходячи з цього, можна вважати, що
вказані фунгіциди будуть негативно впливати на клітини бактерій
A. brasilense 410.
Оскільки Дерозал не вдалося простерилізувати діетиловим
ефіром, то життєздатність клітин A. brasilense 410 визначали
посівом суспензії на агаризоване середовище. На рисунку 3
показано збереження життєздатності клітин A. brasilense 410 у
суспензії з фунгіцидом Дерозал. Крім того, клітини бактерій можуть
розвиватися в присутності цього фунгіциду.
Рис. 3. Життєздатність клітин A. brasilense 410
у суспензії з фунгіцидом Дерозал
Важливою умовою ефективності сумісного застосуван-
ня мікробних препаратів та протруйників насіння сільсько-
господарських культур є не лише збереження життєздатності
біоагентів мікробних препаратів, але і їх функціональної активності,
зокрема, активності азотфіксації. У зв’язку з цим проводили
дослідження нітрогеназної активності A. brasilense 410 під
впливом фунгіцидів Фундазол та Дерозал за різної їх концентрації.
Встановлено, що із збільшенням концентрації діючих речовин
фунгіцидів у напіврідкому поживному середовищі Доберейнер
нітрогеназна активність зменшується (рис. 4) з 17,5 до 7,3 нмоль
С2Н4/мл/год (карбендазим – діюча речовина Дерозалу) та з 17,5 до
10,6 нмоль С2Н4/мл/год (беноміл – діюча речовина Фундазолу).
Однією з умов, при якій бактерії будуть фіксувати азот, є
наявність джерела живлення (кореневих ексудатів), що можливо
в основному в ризосфері рослин. Навколо протруєної насінини в
ґрунті створюється градієнт концентрації діючої речовини
протруйника від максимально можливої до 0. Розмір зони впливу
A. brasilense 410 ( ) A. brasilense 410 +
64
протруйника залежить від багатьох факторів, але в будь-якому
випадку вона буде незначна в порівнянні з об’ємом ризосфери
рослини, що в цілому не вплине на процес азотфіксації у ризосфері
рослин.
Рис. 4. Вплив різних концентрацій фунгіцидів на активність
азотфіксації A. brasilense 410 (карбендазим – діюча речовина
Дерозалу; беноміл – діюча речовина Фундазолу)
Іншою, крім азотфіксації, важливою властивістю біоагентів
мікробних препаратів є продукування фітогормонів. Для перевірки
впливу фунгіцидів на активність продукції фізіологічно активних
речовин у A. brasilense 410 проводили дослід з визначення впливу
протруйників Вітавакс 200, Фундазол, Дерозал та компонентів
Мікрогуміну на енергію проростання насіння ячменю сорту
Варіант Р-І. Встановлено, що достовірного зменшення активності
продукування фітогормонів у A. brasilense 410 не відбувалося
(рис. 5). Слід відмітити, що бактерицидна дія Вітаваксу 200 на
клітини бактерій A. brasilense 410 не позначилась у цілому на
енергію проростання насіння ячменю під впливом Мікрогуміну та
Вітаваксу 200. Очевидно, що вирішальну роль при цьому зіграли
фітогормони, які містилися у витяжці біогумусу, що входить до
складу Мікрогуміну.
Раніше нами було встановлено, що тебуконазол – діюча
речовина фунгіциду Раксил не вливала негативно на життєздатність
та функціональну активність клітин бактерій A. brasilense 410
[8]. Слід також звернути увагу на те, що фунгіциди Вега, Діксил,
Кольчуга, Раксил Ультра FS, Раназол, Тебузан, Хелмсіл, Гізмо 60,
Моріон, Оріус, Тебу 60 МЕ з діючою речовиною тебуконазол можна
також рекомендувати для сумісного застосування з Мікрогуміном у
технологіях вирощування ячменю.
17,5 17,5
14,4
16
12,9
15,8
7,3
10,6
0
10
20
30,
2
4/
/
0,01 / 0,1 / 0,3 /
65
Рис. 5. Вплив фунгіцидів та компонентів Мікрогуміну
на енергію проростання насіння ячменю
Фунгіциди діють на гриби безпосередньо, втручаючись у
певні біохімічні реакції, що відбуваються в клітинах мікроміцетів,
або блокуючи певні ферменти, що управляють цими реакціями.
Так, діючі речовини Дерозалу та Фундазолу уповільнюють процеси
поділу клітин грибів. Діюча речовина фунгіциду Вітавакс 200
– карбоксин блокує ферментний комплекс мітохондрій клітин
фітопатогенних мікроміцетів, а тирам порушує розвиток веге-
тативних і генеративних органів грибів-збудників хвороб рослин,
які знаходяться на поверхні насіння. Оскільки за будовою та
фізіологією гриби значно відрізняються від бактерій, то дуже часто
фунгіциди або не знаходять свою “мішень” у клітинах бактерій, або
вона недоступна через значно товщі клітинні оболонки бактерій.
Таким чином, A. brasilense 410 природно резистентна до
фунгіцидів Дерозал і Фундазол та не проявляє резистентність до
дії фунгіциду Вітавакс 200. Встановлена можливість сумісного
застосування мікробного препарату Мікрогуміну, біоагентом якого
є A. brasilense 410, та фунгіцидів Дерозал і Фундазол у технологіях
вирощування ячменю.
1. Мікробні препарати у землеробстві. Теорія і практика:
Монографія /[В.В. Волкогон, О.В. Надкернична, Т.М. Ковалевська та ін.];
За ред. В.В. Волкогона. – К.: Аграрна наука, 2006. – 312 с.
2. ТУ У 24.1-00497360-007: 2009. МІКРОГУМІН – біологічне
добриво.
70
77
83,5 85
74,5
81
84 84
73
80,5
83 83
69,5
80,5 82
85
60
65
70
75
80
85
90
Az. brasilense 410
, %
200
66
3. Застосування біологічного препарату мікрогуміну в технологіях
вирощування ярого ячменю /В.В. Волкогон, В.П. Сальник, К.І. Волкогон,
Н.В. Луценко, Н.П. Штанько //Зб. наук. праць Ін-ту землеробства УААН.
– 2004. – С. 111-119.
4. Волкогон К.І. Особливості біологічної трансформації азоту
і фосфору в ризосфері ярого ячменю при застосуванні мікрогуміну
/К.І. Волкогон, Н.В. Луценко //C.-г. мікробіологія: міжвід. темат. наук. зб.
– Чернігів: ЦНТЕІ, 2005. – Вип. 3. – С. 66-80.
5. Волкогон К.І. Оптимізація азотного удобрення ячменю ярого
за використання біологічного препарату мікрогуміну /Волкогон К.І.
//Агроекол. журн. – 2008. – № 1. – С. 55-59.
6. Технологічні особливості створення нового біологічного
препарату мікрогуміну /В.В. Волкогон, О.М. Бердніков, К.І. Волкогон,
Н.П. Штанько //C.-г. мікробіологія: міжвід. темат. наук. зб. – Чернігів:
ЦНТЕІ, 2008. – Вип. 7. – С. 57-68.
7. Рекомендації з ефективного застосування мікробних препаратів у
технологіях вирощування сільськогосподарських культур /[С.І. Мельник,
В.А. Жилкін, М.М. Гаврилюк та ін.]. – К., 2007. – 53 с.
8. Пищур І.М. Ефективність Мікрогуміну за сумісної обробки
насіння ярого ячменю з Раксилом /Пищур І.М., Волкогон К.І.,
Косенко Л.В. //C.-г. мікробіологія: міжвід. темат. наук. зб. – Чернігів:
ЦНТЕІ, 2007. – Вип. 6. – С. 77-83.
9. Сэги Й. Методы почвенной микробиологии /Й. Сэги /пер. с
венгр. под ред. Г. Муромцева. – М.: Колос, 1983. – 296 с.
10. Експериментальна ґрунтова мікробіологія: монографія
/[В.В. Волкогон, О.В. Надкернична, Л.М. Токмакова та ін.]; за наук. ред.
В.В. Волкогона. – К. : Аграрна наука, 2010. – 464 с.
11. Руководство к практическим занятиям по микробиологии /Под
ред. Н.С. Егорова. – М. : МГУ, 1983. – С. 133-134.
12. ТУ 64-4688624-02-91. Вермикомпост.
13. Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначен-
ня якості: ДСТУ 4138-2002. – [Чинний від 2004-01-01.]. – К.: Держспо-
живстандарт України, 2004. – 178 с.
14. Насіння зернових та зернобобових культур. Технологічний
процес нанесення мікробних препаратів. Загальні вимоги: СОУ 01.11–37–
782:2008. – [Чинний від 2009-07-01]. – К.: Держспоживстандарт України,
2009. – 18 с.
67
ВЛИЯНИЕ ПРОТРАВИТЕЛЕЙ СЕМЯН ЯЧМЕНЯ НА
ЖИЗНЕСПОСОБНОСТЬ БАКТЕРИЙ AZOSPІRІLLUM
BRASILENSE 410, БИОАГЕНТА МИКРОБНОГО
ПРЕПАРАТА МИКРОГУМИНА
Пищур И.Н
Институт сельскохозяйственной микробиологии НААН Украины,
г. Чернигов
Установлено, что бактерии Azospіrіllum brasilense 410
естественно резистентны к фунгицидам Дерозал и Фундазол и не
проявляют резистентности к действию фунгицида Витавакс 200.
Установлена возможность совместного применения микробного
препарата Микрогумина, биоагентом которого является
A. brasilense 410, и фунгицидов Дерозал и Фундазол в технологиях
выращивания ячменя.
Ключевые слова: Azospіrіllum brasilense, Микрогумин, фунги-
циды, резистентность, ячмень, Дерозал, Фундазол, Витавакс 200.
INFLUENCE OF BARLEY SEEDS PROTECTANTS
ON THE VIABILITY OF BACTERIA AZOSPІRІLLUM
BRASILENSE 410, BIOAGENT OF MICROBIAL
PREPARATION MICROHUMIN
Pyshchur I.M.
Institute of Agriculture Microbiology, NAAS of Ukraine, Chernihiv
It was established that bacteria Azospіrіllum brasilense 410
possess natural resistance to the fungicides Derozal and Fundazol but
do not have resistance to the fungicide Vitavax 200. The possibility of
joint application of a microbial preparation Microhumin (bioagent –
A. brasilense 410) and fungicides Derozal and Fundazol in technologies
of cultivation of barley plants was established.
Key words: Azospіrіllum brasilense, Microhumin, fungicides,
resistance, barley, Derozal, Fundazol, Vitavax 200.
|
| id | oai:ojs2.smic.in.ua:article-272 |
| institution | Agriciltural microbiology |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-23T01:08:58Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | smicinua/8c/8c2f586201d208ef522517ede093fa8c.pdf |
| spelling | oai:ojs2.smic.in.ua:article-2722026-07-22T10:10:46Z AZOSPІRІLLUM BRASILENSE, МІКРОГУМІН, ФУНГІЦИДИ, РЕЗИСТЕНТНІСТЬ, ЯЧМІНЬ, ДЕРОЗАЛ, ФУНДАЗОЛ, ВІТАВАКС 200 ВПЛИВ ПРОТРУЙНИКІВ НАСІННЯ ЯЧМЕНЮ НА ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ БАКТЕРІЙ AZOSPІRІLLUM BRASILENSE 410, БІОАГЕНТУ МІКРОБНОГО ПРЕПАРАТУ МІКРОГУМІНУ Пищур , І.М. Azospіrіllum brasilense, Microhumin, fungicides, resistance, barley, Derozal, Fundazol, Vitavax 200 Azospіrіllum brasilense, Мікрогумін, фунгіциди, резистентність, ячмінь, Дерозал, Фундазол, Вітавакс 200 It was established that bacteria Azospіrіllum brasilense 410 possess natural resistance to the fungicides Derozal and Fundazol but do not have resistance to the fungicide Vitavax 200. The possibility of joint application of a microbial preparation Microhumin (bioagent – A. brasilense 410) and fungicides Derozal and Fundazol in technologies of cultivation of barley plants was established. Встановлено, що бактерії Azospіrіllum brasilense 410 природно резистентні до фунгіцидів Дерозал і Фундазол та не проявляють резистентності до дії фунгіциду Вітавакс 200. Показано можливість сумісного застосування мікробного препарату Мікрогуміну, біоагентом якого є A. brasilense 410, та фунгіцидів Дерозал і Фундазол у технологіях вирощування ячменю. Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2011-03-22 Article Article Рецензована Стаття application/pdf https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/272 10.35868/1997-3004.12.59-67 Agricultural microbiology; Vol. 12 (2011): Agriciltural microbiology; 59-67 Сільськогосподарська мікробіологія; Том 12 (2011): Сільськогосподарська мікробіологія; 59-67 1997-3004 10.35868/1997-3004.12 uk https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/272/364 Авторське право (c) 2011 I.M. Pyshchur https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Azospіrіllum brasilense Мікрогумін фунгіциди резистентність ячмінь Дерозал Фундазол Вітавакс 200 Пищур , І.М. ВПЛИВ ПРОТРУЙНИКІВ НАСІННЯ ЯЧМЕНЮ НА ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ БАКТЕРІЙ AZOSPІRІLLUM BRASILENSE 410, БІОАГЕНТУ МІКРОБНОГО ПРЕПАРАТУ МІКРОГУМІНУ |
| title | ВПЛИВ ПРОТРУЙНИКІВ НАСІННЯ ЯЧМЕНЮ НА ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ БАКТЕРІЙ AZOSPІRІLLUM BRASILENSE 410, БІОАГЕНТУ МІКРОБНОГО ПРЕПАРАТУ МІКРОГУМІНУ |
| title_alt | AZOSPІRІLLUM BRASILENSE, МІКРОГУМІН, ФУНГІЦИДИ, РЕЗИСТЕНТНІСТЬ, ЯЧМІНЬ, ДЕРОЗАЛ, ФУНДАЗОЛ, ВІТАВАКС 200 |
| title_full | ВПЛИВ ПРОТРУЙНИКІВ НАСІННЯ ЯЧМЕНЮ НА ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ БАКТЕРІЙ AZOSPІRІLLUM BRASILENSE 410, БІОАГЕНТУ МІКРОБНОГО ПРЕПАРАТУ МІКРОГУМІНУ |
| title_fullStr | ВПЛИВ ПРОТРУЙНИКІВ НАСІННЯ ЯЧМЕНЮ НА ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ БАКТЕРІЙ AZOSPІRІLLUM BRASILENSE 410, БІОАГЕНТУ МІКРОБНОГО ПРЕПАРАТУ МІКРОГУМІНУ |
| title_full_unstemmed | ВПЛИВ ПРОТРУЙНИКІВ НАСІННЯ ЯЧМЕНЮ НА ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ БАКТЕРІЙ AZOSPІRІLLUM BRASILENSE 410, БІОАГЕНТУ МІКРОБНОГО ПРЕПАРАТУ МІКРОГУМІНУ |
| title_short | ВПЛИВ ПРОТРУЙНИКІВ НАСІННЯ ЯЧМЕНЮ НА ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ БАКТЕРІЙ AZOSPІRІLLUM BRASILENSE 410, БІОАГЕНТУ МІКРОБНОГО ПРЕПАРАТУ МІКРОГУМІНУ |
| title_sort | вплив протруйників насіння ячменю на життєздатність бактерій azospіrіllum brasilense 410, біоагенту мікробного препарату мікрогуміну |
| topic | Azospіrіllum brasilense Мікрогумін фунгіциди резистентність ячмінь Дерозал Фундазол Вітавакс 200 |
| topic_facet | Azospіrіllum brasilense Microhumin fungicides resistance barley Derozal Fundazol Vitavax 200 Azospіrіllum brasilense Мікрогумін фунгіциди резистентність ячмінь Дерозал Фундазол Вітавакс 200 |
| url | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/272 |
| work_keys_str_mv | AT piŝurím azospíríllumbrasilensemíkrogumínfungícidirezistentnístʹâčmínʹderozalfundazolvítavaks200 AT piŝurím vplivprotrujnikívnasínnââčmenûnažittêzdatnístʹbakteríjazospíríllumbrasilense410bíoagentumíkrobnogopreparatumíkrogumínu |