СПРЯМОВАНІСТЬ ТА ІНТЕНСИВНІСТЬ МІКРОБІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ҐРУНТІ МУРАШНИКУ

The study of anthill soil microbial cenosis condition in comparison with the control plot (fallow land) was performed. It was found that the number of microorganisms of nitrogen cycle as well as polysaccharide producing, cellulose-fermenting and autochtonic microorganisms was significantly higher in...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автор:	Малиновська , І.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2010
Теми:	мурашник мікроорганізми еколого-трофічні групи мінералізація сполук азоту активність мінералізації гумусу фітотоксичність ґрунту
Онлайн доступ:	https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/288
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Agriciltural microbiology
Завантажити файл:

Репозитарії

Agriciltural microbiology

_version_	1871465905613963264
author	Малиновська , І.М.
author_facet	Малиновська , І.М.
author_institution_txt_mv	[ { "author": "І.М. Малиновська ", "institution": "Національний науковий центр «Інститут землеробства УААН»" } ]
author_sort	Малиновська , І.М.
baseUrl_str	https://smic.in.ua/index.php/journal/oai
collection	OJS
datestamp_date	2026-07-22T10:10:46Z
description	The study of anthill soil microbial cenosis condition in comparison with the control plot (fallow land) was performed. It was found that the number of microorganisms of nitrogen cycle as well as polysaccharide producing, cellulose-fermenting and autochtonic microorganisms was significantly higher in the soil of anthill. The mineralization intensity of nitrogen compounds and humus in the soil at the nest was 40,8 and 38,3% higher than in the control plot. The intensity of organic substance assimilation was lower as compared to the control indices. Soil of anthill was also characterized by lower (by 52.3 %) phytotoxicity.
doi_str_mv	10.35868/1997-3004.11.43-51
first_indexed	2025-07-17T12:25:04Z
format	Article
fulltext	43 УДК 631.46:631.445.41:631.84 СПРЯМОВАНІСТЬ ТА ІНТЕНСИВНІСТЬ МІКРОБІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ҐРУНТІ МУРАШНИКУ Малиновська І.М. Національний науковий центр «Інститут землеробства УААН», вул. Машинобудівників, 2б, смт Чабани, Київська обл., 08162, Україна E-mail: selectio@ukrpacr.net Досліджено стан мікробіоценозу ґрунту мурашнику порів- няно з контрольною ділянкою (багаторічний переліг). Встановлено, що у ґрунті мурашнику суттєво підвищена чисельність мік- роорганізмів циклу азоту, полісахаридсинтезувальних, целюло- зоруйнівних і автохтонних мікроорганізмів. Інтенсивність процесу мінералізації азотовмісних сполук і гумусу у ґрунті мурашнику на 40,8 і 38,3 % вища за контрольний ґрунт. Інтенсивність освоєння органічної речовини нижча за величину відповідного індексу ґрунту контрольної ділянки. Ґрунт мурашнику характеризується також нижчою (на 52,3 %) фітотоксичністю порівняно з ґрунтом контрольної ділянки. Ключові слова: мурашник, мікроорганізми, еколого-трофічні групи, мінералізація сполук азоту, активність мінералізації гумусу, фітотоксичність ґрунту. Мурашки є найрозповсюдженішими колоніальними кома- хами, які активно трансформують ґрунт у процесі власної життєдіяльності. До цього часу дослідження, які були присвячені мікрофлорі мурашників, стосувалися вивчення закономірностей розвитку альго- і мікофлори [1, 2], ентеробактерій [3], змін ферментативної активності [4]. У мурашниках Lasius flavus вияв- лені специфічні асоціації одноклітинних водоростей, серед яких домінують діатомові [5]. На стінках підземних галерей L. niger знайдена грибниця Geotrychum, яка, можливо, використовується мурашками для додаткового живлення [5, 6]. Встановлено, що мурашки безпосередньо і опосередковано впливають на мікробіологічні процеси вуглецевого і азотного циклів. Так, уміст вуглецю у мурашнику не змінюється протягом теплого періоду року, а інтенсивність респірації вища за відповідний показник контрольного ґрунту у 3,0 рази [4]. Пік метаногенної і 44 азотфіксувальної активності в мурашнику відмічається на початку, а у контрольному ґрунті – в середині вегетаційного періоду. Найменший рівень денітрифікації спостерігається на початку і наприкінці теплого періоду року, динаміка зміни денітрифікаційної активності протилежна динаміці діазотрофної активності. Оскільки мурашники займають велику частину площі цілинних і перелогових земель і за їх участю відбуваються значні за масштабами ґрунтові процеси, необхідним є вивчення спрямованості і напруженості мікробіологічних процесів, які відбуваються у ґрунті мурашників. Матеріали і методи. Дослідження проводили на сірому лісовому ґрунті, виведеному із сільськогосподарського викорис- тання у 1987 році, з валійськокострицево-високорайграсовим фітоценозом (дослідне господарство «Чабани», Києво-Святошин- ський район Київської області). У 0-20 см шарі міститься: гумусу – 2,5 %, лужногідролізованого азоту – 7,6 мг, рухомого фосфору – 20,0 мг та обмінного калію – 8,25 мг на 100 г сухого ґрунту, рНKCl – 6,7. Щільність розташування мурашників на досліджуваній ділянці складала в середньому 12 одиниць на 100 м2. У геоморфологічному відношенні територія знаходиться в межах південно-західної частини Російської рівнини на Придніпровській височині. Рельєф являє собою слабо хвилясту рівнину з невеликим ухилом поверхні з південного заходу в бік долини Дніпра і Десни. Цей район характеризується глибоким заляганням кристалічного фундаменту і великою потужністю осадових порід кайнозою та мезозою. Глибина першого від поверх- ні ґрунту водоносного горизонту – 3,5-5,6 м. Відбір ґрунтових зразків проводили 13 липня 2009 року в період з нормальними гідротермічними умовами. Чисельність мік- роорганізмів основних еколого-трофічних груп оцінювали методом висіву ґрунтової суспензії на відповідні поживні середовища [7]. Кількість колоній підраховували впродовж 21 доби в залежності від швидкості росту і фізіологічних особливостей мікроорганізмів певної еколого-трофічної групи. Вірогідність формування бакте- ріальних колоній (ВФК) визначали за методом S. Ishikuri and T. Hattori, який описано П.А. Кожевіним з співавт. [8]. Крім контрольної ділянки (переліг), для порівняння в дослід включали варіант перелогу з внесенням мінеральних добрив у дозі N90P40K70. 45 Ступінь рухомості фосфору визначали за методом Скоффілда, час екстракції складав 20 хвилин за швидкості перемішування 240 об./хв [9]. Результати та їх обговорення. Результати проведених досліджень свідчать про те, що ґрунт мурашнику містить набагато більше мікроорганізмів, ніж ґрунт контрольної ділянки, зокрема, амоніфікувальних – у 2,50 раза, імобілізаторів мінерального азоту – 3,51, олігонітрофілів – 15,0, денітрифікувальних – 10,5, нітрифікувальних – 106,7, педотрофів – 2,35, целюлозоруйнівних – 3,13, полісахаридсинтезувальних – 509,0, автохтонних – у 3,25 раза (табл. 1). Отже, максимальна різниця у чисельності мікроорганізмів ґрунту мурашнику і контрольної ділянки спостерігається для мікроорганізмів циклу азоту, що обумовлено, можливо, особливостями харчування і екології мурашок. Це знаходить відображення, крім того, у агрохімічних показниках ґрунту мурашнику: вміст нітратного азоту перевищує відповідний показник контрольного ґрунту у 43600 разів, ґрунту варіанту з внесенням мінеральних добрив – у 24,2 раза; вміст амонійного азоту перевищує показники контрольного ґрунту на 60,0 і 33,3 %, відповідно (табл. 2). Разом з тим, вміст лужногідролізованого азоту у ґрунті мурашнику нижчий за відповідний показник ґрунту контрольної ділянки на 25,6 %, що свідчить про активний перебіг мікробіологічних і біохімічних процесів за участю азоту і незначне його депонування у пасивних формах у ґрунті мурашнику. Ту ж саму тенденцію спостерігаємо щодо співвідношення вмісту фосфору і ступеню його рухомості, який у ґрунті мурашнику перевищує показник контрольного ґрунту у 4,58 раза, а вміст фосфору – лише у 3,0 рази (табл. 2). Вміст калію у ґрунті мурашнику перевищує його вміст у контрольному ґрунті в 12,1 раза, за внесення мінеральних добрив – у 6,2 раза. Отже, ґрунт мурашнику збагачений макроелементами порівняно з ґрунтом контрольної ділянки перелогу, причому у рухомих, доступних рослинам формах. У ґрунті мурашнику інгібується розвиток азотобактера: його чисельність знижена порівняно з ґрунтом контрольної ділянки у 2,90 раза (табл. 1). Однією з можливих причин цього може бути високий вміст нітратного та амонійного азоту в ґрунті мурашнику (табл. 2), а також конкуренція з боку інших азотофіксувальних мікроорганізмів. 46 Таблиця 1. Чисельність мікроорганізмів у сірому лісовому ґрунті багаторічного перелогу і мурашнику, млн КУО/г сухого ґрунту, 2009 р. Варіанти досліду А мо ні фі ка то ри Ім об іл із ат ор и м ін ер ал ьн ог о аз от у О лі го ні тр оф іл и А зо то ба кт ер , % о бр ос та нн я гр уд оч ок г ру нт у Д ен іт ри фі ка то ри Н іт ри фі ка то ри П ед от ро фи Ц ел ю ло зо ру йн ів ні б ак те рі ї П ол іс ах ар ид си нт ез ув ал ьн і А вт ох то нн і Ст ре пт ом іц ет и М ік ро мі це ти М об іл із ат ор и мі не ра л ьн их фо сф ат ів К 1 М об іл із ат ор и ор га но фо сф ат ів Переліг 30,9 65,9 8,59 96,7 4,83 0,30 53,0 31,4 0,01 10,4 17,2 0,31 10,0 0,603 50,5 Переліг + N90P40K70 53,5 84,2 22,3 92,7 9,96 0,18 66,6 56,6 0,01 6,95 20,6 0,50 14,3 0,309 39,2 Мурашник 77,2 231,3 128,5 33,3 50,9 32,0 124,7 98,3 5,09 33,8 22,6 0,84 18,8 0,447 0,37 НІР05 9,04 10,2 5,54 5,05 4,51 0,11 7,89 9,63 0,001 2,00 1,98 0,15 2,65 0,05 Примітка: КУО– колонієутворювальна одиниця 47 Таблиця 2. Агрохімічні показники сірого лісового ґрунту багаторічного перелогу і мурашнику, 2009 р. Варіанти досліду N л уж но - гі др ол і- зо ва ни й, мг /к г N -N O 3, мг /к г N -N H 4, мг /к г Р 2О 5, мг /1 00 г Ст уп ін ь ру хо мо ст і, Р 2О 5, мг /1 00 г К 2О , мг /1 00 г Переліг 75,6 0,001 1,25 20,0 0,24 8,25 Переліг + N90P40K70 84,0 1,80 1,50 28,5 0,61 16,1 Мурашник 60,2 43,6 2,00 60,0 1,10 100,0 НІР05 3,58 0,05 0,07 4,56 0,14 7,83 Таблиця З. Вірогідність формування колоній мікроорганізмів (λ, год-1·10-2) у сірому лісовому ґрунті багаторічного перелогу і мурашнику, 2009 р. Варіанти досліду А мо ні фі ка то ри Ім об іл із ат ор и мі не ра ль но го а зо ту О лі го ні тр оф іл и Н іт ри фі ка то ри Д ен іт ри фі ка то ри П ед от ро фи А вт ох то нн і Ц ел ю ло зо ру йн ів ні М ік ро мі це ти М об іл із ат ор и мі не ра ль ни х фо сф ат ів М об іл із ат ор и ор га но фо сф ат ів Переліг 1,28 0,17 2,89 0,22 2,70 2,71 0,30 7,37 3,21 3,47 8,11 Переліг + N90P40K70 5,18 0,15 4,89 0,34 2,62 2,33 0,55 3,31 5,93 4,61 4,50 Мурашник 0,71 2,94 3,50 0,13 0,30 3,29 0,72 2,38 5,00 2,60 0,19 48 Таблиця 4. Показники інтенсивності мінералізаційних процесів і фітотоксичні властивості сірого лісового ґрунту перелогу і мурашнику, 2009 р. Варіанти досліду Ін де кс пе до тр оф но ст і Ко еф іц іє нт оп ід зо ле но ст і Ко еф іц іє нт мі не ра лі за ці ї а зо ту А кт ив ні ст ь мі не ра лі за ці ї гу му су , % Маса 100 рослин тест-культури – пшениці озимої, г стебло коріння загальна маса Переліг 1,72 0,28 2,13 19,6 7,39 7,48 14,9 Переліг + N90P40K70 1,24 0,42 1,57 10,4 8,02 7,16 15,2 Мурашник 1,62 1,66 3,00 27,1 13,5 8,65 22,7 НІР05 1,06 0,60 1,40 49 Чисельність целюлозоруйнівних бактерій у ґрунті мурашни- ку вища за відповідний показник контрольного ґрунту у 3,13 раза, можливо, через особливості життєдіяльності мурашок: вони стягу- ють залишки рослин, тварин і комах, які є субстратом для розвитку целюлозоруйнівних мікроорганізмів. Чисельність мобілізаторів мінеральних фосфатів у ґрунті мурашнику перевищує відповідний показник контрольного ґрунту у 1,88 раза, це корелює з високим ступенем рухомості фосфору (табл. 1 і 2). Звертає на себе увагу низька чисельність мобіліза- торів органофосфатів у ґрунті мурашнику – у 136,5 раза менша, ніж у контрольному ґрунті. Ґрунт мурашнику характеризується не тільки максимальною чисельністю мікроорганізмів, але й їхньою високою фізіолого- біохімічною активністю (табл. З). Так, вірогідність формування колоній мікроорганізмів ґрунту мурашнику перевищує відповідний показник ґрунту контрольної ділянки: для імобілізаторів мінерального азоту – у 17,3 раза, олігонітрофілів – 1,21, педотрофів – 1,21, мікроміцетів – 1,56, автохтонних – у 2,4 раза і т.д. Разом з тим, фізіолого-біохімічна активність мікроорганізмів деяких груп вища у контрольному ґрунті: амоніфікаторів (особливо за внесення мінеральних добрив), нітрифікаторів, денітрифікаторів, целюлозоруйнівних, мобілізаторів органо- і мінеральних фосфатів. Про інтенсивність перебігу процесів обміну азотовмісних речовин у ґрунті мурашнику свідчить величина коефіцієнту мінералізації азоту: вона на 40,8 % вища за відповідний коефіцієнт контрольного ґрунту (табл. 4). У ґрунті мурашнику дещо уповільнені процеси мінералізації органічної речовини ґрунту, про що свідчить зниження індексу педотрофності. Разом з тим, інтенсивніше проходить мінералізація гумусу – на 38,3 % порівняно з контрольним ґрунтом і на 160,6 % – порівняно з варіантом, де вносили мінеральні добрива. Тим самим підтверджуються результати, які отримано раніше: внесення мінеральних добрив у оптимальних і субоптимальних дозах приводить до уповільнення мінералізації гумусу [10, 11]. Факт підвищення активності деструкції гумусу у ґрунті мурашнику, який характеризується високим вмістом сполук азоту, фосфору, калію, свідчить про інші причини деструкції гумусу, ніж нестача макроелементів. Ґрунт мурашнику характеризується нижчою фітотоксичністю 50 порівняно з контрольною ділянкою – на 52,3 %, порівняно з варіантом з мінеральними добривами – на 49,3 % (табл. 4). Характерним є те, що фізіологічно активні речовини ґрунту мурашнику переважно стимулюють розвиток надземної частини тест-рослин, а не їхнього коріння. 1. Голиченков М.В. Сезонная динамика микробиологической активности серых лесных почв под муравейниками Lasius niger /Голиченков М.В., Нейматов А.Л. //Матер. XII Всеросс. мирмекол. симп. «Муравьи и защита леса». – Новосибирск, 2005. – С. 218-220. 2. Коганова Г.А. Ценотические отношения в муравейниках: разнообразие и распределение раковинных амеб (Protista, Testacea) /Коганова Г.А., Рахлеева A.A. //Матер. XII Всеросс. мирмекол. симп. «Муравьи и защита леса». – Новосибирск, 2005. – С. 106-110. 3. Речкин А.И. Поиск новых резервуаров для персистенции и участников циркуляции энтеробактерий в естественных экосистемах /Речкин А.И., Евтеева Н.И. //Вестник Нижегородского ун-та им. Н.И. Лобачевского. – 2006. – № 6. – С. 99-103. 4. Голиченков М.В. Микробиологическая активность почв, заселенных муравьями Lasius niger /Голиченков М.В., Нейматов А.Л., Кирюшин A.B. //Почвоведение. – 2009.– № 7. – С. 847-852. 5. 3рянин В.А. Влияние муравьев рода Lasius на почвы луговых биогеоценозов /3рянин В.А. //Зоол. журн. – 2003. – Т. 123, № 3. – С. 278- 288. 6. Зрянин В.А. Особенности луговых мирмекокомплексов на поч- вах с разным механическим составом /3рянин В.А. //Зоол. журн. – 1998. – Т. 77, № 7. – С. 800-808. 7. Теппер Е.З. Практикум по микробиологии /Теппер Е.З., Шильникова В.К., Переверзева Г.И. – М.: Дрофа, 2004. – 256 с. 8. Кожевин П.А. Определение состояния бактерий в грунте /Кожевин П.А., Кожевина Л.С., Болотина И.Н. //Докл. АН СССР. – 1987. – Т. 297, № 5. – С. 1247-1249. 9. Агрохимические методы исследования почв. – М.: Наука, 1975. – 656 с. 10. Малиновська I.M. Формування мікробіоценозів ґрунту за різних способів відтворення рослинних угрупувань /І.М. Малиновська, A.B. Боговін, М.М. Пташнік //Землеробство. – К.: Нора Прінт, 2009. – Вип. 81. – С. І05-118. 11. Малиновська І.М. Особливості мікробних комплексів сірого лісового ґрунту перелогів та агроценозів /І.М. Малиновська, О.О. Черниш, О.П. Романчук //Зб. наук. праць Інституту землеробства . – К.: Нора Прінт, 2007. – Вип. 2. – С. 29-34. 51 НАПРАВЛЕННОСТЬ И ИНТЕНСИВНОСТЬ МИКРОБИОЛОГИЧЕСКИХ ПРОЦЕССОВ В ПОЧВЕ МУРАВЕЙНИКА Малиновская И.М. Национальный научный центр «Институт земледелия УААН», пгт Чабаны Исследовано состояние микробиоценоза почвы муравей- ника в сравнении с контрольным участком (многолетняя залежь). Установлено, что в почве муравейника существенно увеличена численность микроорганизмов цикла азота, полисахарид- синтезирующих, целлюлозоразрушающих и автохтонных микро- организмов. Интенсивность процесса минерализации азот- содержащих соединений и гумуса в почве муравейника на 40,8 и 38,3 % превышает аналогичные показатели почвы контрольной делянки. Интенсивность освоения органического вещества ниже соответствующего показателя почвы контрольной делянки. Почва муравейника также характеризуется более низкой (на 52,3 %) фитотоксичностъю. Ключевые слова: муравейник, микроорганизмы, эколого- трофические группы, минерализация соединений азота, актив- ность минерализации гумуса, фитотоксичность почвы. THE TRENDS AND THE INTENSITY OF MICROBIOLOGICAL PROCESSES IN SOIL OF ANTHILL Malinovska I.M. Institute of Agriculture UAAS, Chabani The study of anthill soil microbial cenosis condition in comparison with the control plot (fallow land) was performed. It was found that the number of microorganisms of nitrogen cycle as well as polysaccharide producing, cellulose-fermenting and autochtonic microorganisms was significantly higher in the soil of anthill. The mineralization intensity of nitrogen compounds and humus in the soil at the nest was 40,8 and 38,3% higher than in the control plot. The intensity of organic substance assimilation was lower as compared to the control indices. Soil of anthill was also characterized by lower (by 52.3 %) phytotoxicity. Key words: anthill, microorganisms, ecologo-trophic groups, mineralization of nitrogen compounds, activity of mineralization of humus, phytotoxicity.
id	oai:ojs2.smic.in.ua:article-288
institution	Agriciltural microbiology
keywords_txt_mv	keywords
language	Ukrainian
last_indexed	2026-07-23T01:09:28Z
publishDate	2010
publisher	Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	smicinua/f2/6118ad1ffae0ed434a2bd49b47b49ff2.pdf
spelling	oai:ojs2.smic.in.ua:article-2882026-07-22T10:10:46Z THE TRENDS AND THE INTENSITY OF MICROBIOLOGICAL PROCESSES IN SOIL OF ANTHILL СПРЯМОВАНІСТЬ ТА ІНТЕНСИВНІСТЬ МІКРОБІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ҐРУНТІ МУРАШНИКУ Малиновська , І.М. anthill, microorganisms, ecologo-trophic groups, mineralization of nitrogen compounds, activity of mineralization of humus, phytotoxicity мурашник, мікроорганізми, еколого-трофічні групи, мінералізація сполук азоту, активність мінералізації гумусу, фітотоксичність ґрунту The study of anthill soil microbial cenosis condition in comparison with the control plot (fallow land) was performed. It was found that the number of microorganisms of nitrogen cycle as well as polysaccharide producing, cellulose-fermenting and autochtonic microorganisms was significantly higher in the soil of anthill. The mineralization intensity of nitrogen compounds and humus in the soil at the nest was 40,8 and 38,3% higher than in the control plot. The intensity of organic substance assimilation was lower as compared to the control indices. Soil of anthill was also characterized by lower (by 52.3 %) phytotoxicity. Досліджено стан мікробіоценозу ґрунту мурашнику порівняно з контрольною ділянкою (багаторічний переліг). Встановлено, що у ґрунті мурашнику суттєво підвищена чисельність мікроорганізмів циклу азоту, полісахаридсинтезувальних, целюлозоруйнівних і автохтонних мікроорганізмів. Інтенсивність процесу мінералізації азотовмісних сполук і гумусу у ґрунті мурашнику на 40,8 і 38,3 % вища за контрольний ґрунт. Інтенсивність освоєння органічної речовини нижча за величину відповідного індексу ґрунту контрольної ділянки. Ґрунт мурашнику характеризується також нижчою (на 52,3 %) фітотоксичністю порівняно з ґрунтом контрольної ділянки. Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2010-07-05 Article Article Рецензована Стаття application/pdf https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/288 10.35868/1997-3004.11.43-51 Agricultural microbiology; Vol. 11 (2010): Agriciltural microbiology; 43-51 Сільськогосподарська мікробіологія; Том 11 (2010): Сільськогосподарська мікробіологія; 43-51 1997-3004 10.35868/1997-3004.11 uk https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/288/380 Авторське право (c) 2010 I.M. Malinovska https://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	мурашник мікроорганізми еколого-трофічні групи мінералізація сполук азоту активність мінералізації гумусу фітотоксичність ґрунту Малиновська , І.М. СПРЯМОВАНІСТЬ ТА ІНТЕНСИВНІСТЬ МІКРОБІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ҐРУНТІ МУРАШНИКУ
title	СПРЯМОВАНІСТЬ ТА ІНТЕНСИВНІСТЬ МІКРОБІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ҐРУНТІ МУРАШНИКУ
title_alt	THE TRENDS AND THE INTENSITY OF MICROBIOLOGICAL PROCESSES IN SOIL OF ANTHILL
title_full	СПРЯМОВАНІСТЬ ТА ІНТЕНСИВНІСТЬ МІКРОБІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ҐРУНТІ МУРАШНИКУ
title_fullStr	СПРЯМОВАНІСТЬ ТА ІНТЕНСИВНІСТЬ МІКРОБІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ҐРУНТІ МУРАШНИКУ
title_full_unstemmed	СПРЯМОВАНІСТЬ ТА ІНТЕНСИВНІСТЬ МІКРОБІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ҐРУНТІ МУРАШНИКУ
title_short	СПРЯМОВАНІСТЬ ТА ІНТЕНСИВНІСТЬ МІКРОБІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ҐРУНТІ МУРАШНИКУ
title_sort	спрямованість та інтенсивність мікробіологічних процесів у ґрунті мурашнику
topic	мурашник мікроорганізми еколого-трофічні групи мінералізація сполук азоту активність мінералізації гумусу фітотоксичність ґрунту
topic_facet	anthill microorganisms ecologo-trophic groups mineralization of nitrogen compounds activity of mineralization of humus phytotoxicity мурашник мікроорганізми еколого-трофічні групи мінералізація сполук азоту активність мінералізації гумусу фітотоксичність ґрунту
url	https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/288
work_keys_str_mv	AT malinovsʹkaím thetrendsandtheintensityofmicrobiologicalprocessesinsoilofanthill AT malinovsʹkaím sprâmovanístʹtaíntensivnístʹmíkrobíologíčnihprocesívugruntímurašniku AT malinovsʹkaím trendsandtheintensityofmicrobiologicalprocessesinsoilofanthill

СПРЯМОВАНІСТЬ ТА ІНТЕНСИВНІСТЬ МІКРОБІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ҐРУНТІ МУРАШНИКУ

Репозитарії

Схожі ресурси