ВПЛИВ ВИДІВ РОДУ LUPINUS L. НА ЧИСЕЛЬНІСТЬ РИЗОСФЕРНИХ МІКРООРГАНІЗМІВ

The article provides the investigation results of the influence of different species of Lupinus L. genus from three genetic centres on the number of oligonitrophyles, bacteria utilising organic nitrogen, cellulose destructive miсroorganisms, azotobacter, micromyces and streptomyces in the rhizospher...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2009
Автори та афіліації:	С.В. Пида — Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка
Ключові слова:	keywords
1. Verfasser:	Пида , С.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2009
Schlagworte:	види роду Lupinus L ризосфера бактерії мікроміцети стрептоміцети
Online Zugang:	https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/333
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Agriciltural microbiology
Завантажити файл:

Institution

Agriciltural microbiology

_version_	1871465997520601088
author	Пида , С.В.
author_facet	Пида , С.В.
author_institution_txt_mv	[ { "author": "С.В. Пида ", "institution": "Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка" } ]
author_sort	Пида , С.В.
baseUrl_str	https://smic.in.ua/index.php/journal/oai
collection	OJS
datestamp_date	2026-07-22T10:10:47Z
description	The article provides the investigation results of the influence of different species of Lupinus L. genus from three genetic centres on the number of oligonitrophyles, bacteria utilising organic nitrogen, cellulose destructive miсroorganisms, azotobacter, micromyces and streptomyces in the rhizosphere of plants. It was shown that the number of rhizospheric microorganisms depends on the specific peculiarities of plant kinds and sorts.
doi_str_mv	10.35868/1997-3004.9.104-114
first_indexed	2025-07-17T12:25:31Z
format	Article
fulltext	104 УДК 631.461:633.367 Вплив видів роду Lupinus L. на чисельність ризосферних мікроорганізмів Пида С.В. Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, вул. М. Кривоноса, 2, м. Тернопіль, 46009, Україна E-mail: spyda@ukr.net Представлено результати досліджень впливу рослин різних видів роду Lupinus L., що походять із трьох генетичних центрів, на чисельність олігонітрофілів, бактерій, що використовують органічні форми азоту, целюлозоруйнівних мікроорганізмів, азотобактера, мікроміцетів та стрептоміцетів у ризосфері. Показано, що чисельність ризосферних мікроорганізмів залежить від видових і сортових особливостей рослин. Ключові слова: види роду Lupinus L, ризосфера, бактерії, мікроміцети, стрептоміцети. Серед зернобобових культур важливе місце займають представники роду Lupinus L., який нараховує більше 850 видів. Досліджуючи видову різноманітність і ареали поширення в певних географічних регіонах, Фішер і Зенгбуш [цит. за 15] дійшли висновку про існування трьох генетичних центрів утворення видів люпину: Середземноморський в Європі і два на американському континенті – у Північній та Південній Америці. У східній півкулі ареал поширення люпину охоплює майже всі країни Середземноморського басейну і північно-східної частини Африки. Тут виявлено12 видів люпину, з них один багаторічний і 11 однорічних. У західній півкулі дикі види люпину розповсюджені в Північній та Південній Америці, де описано 847 видів, більшість з яких – багаторічні рослини. Господарське значення мають 15 видів люпину, а у землеробстві використовується лише 4, які походять з країн Середземномор’я [15]. Люпин відомий у культурі понад 5 тисяч років. Спочатку він розповсюджувався як декоративна культура, потім – як зелене добриво, а згодом, після появи безалкалоїдних сортів, – як кормова високобілкова культура. В Україні вирощують 3 види люпину однорічного та один вид багаторічного. Основні площі займають сорти люпину жовтого (біля 92 %), люпину білого (біля 7 %) і менші 105 – вузьколистого та багаторічного люпину (1 %) [8]. Найпридатнішими видами для вирощування в Україні як декоративних культур є: Lupinus luteus L., L. albus L., L. angustifolius L., L. hirsutus L., L. termis F. (походять із Середземномор’я), L. pilosus (L.) Murr., L. nanus Dougl., L. ornatus Dougl., L. elegans Н.В.К., L. barkeri Lindl., L. cruskshanksii Hook., L. polyphyllus Lindl. (Північна Америка), L. breweri A. Gray., L. arboreus Sims. (Захід США), L. mutabilis Sweet. (Перу), L. hartwegii Lindl. (Мексика), L. hybridus hort (створений у результаті селекції) [13]. У процесі вегетації рослин корені виділяють у ґрунт сполуки, що надходять ззовні або синтезуються у рослинному організмі [14]. Загальна кількість речовин кореневих ексудатів, які виділяє рослина протягом онтогенезу, наближається за величиною до господарського врожаю або навіть його перевищує. Органічна речовина рослин виступає енергетичним джерелом для розвитку ґрунтової мікрофлори, від життєдіяльності якої залежать основні властивості ґрунту та його родючість. Інформація стосовно впливу декоративних видів люпину на ґрунтову мікрофлору є обмеженою. Тому метою роботи було встановити вплив видів роду Люпин, що походять із різних генетичних центрів, на чисельність деяких груп мікроорганізмів у ризосферному ґрунті. Матеріали і методи. При проведенні досліджень використано види люпину із трьох генетичних центрів, зокрема з Північної Америки – карликовий (L. nanus), L. succulentus Douglas ex К. Кoсh (Каліфорнія), мохнатий (L. pilosus), L. annus Hart.; Південної Америки – мінливий (L. mutabilis), Хартвега (L. hartwegii); Середземномор’я – жовтий (L. luteus, Італія) – сортів Борсельфа, Мотив-369, Промінь, Бурштин і білий (L. albus, Південні Балкани) – сортів Олежка, Синій парус, Піщовий та алкалоїдну форму. Насіння висівали на ділянках (ґрунт – чорнозем опідзолений середньосуглинковий на лесах) агробіолабораторії Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка у чоти- рикратній повторності. Насіння американської групи люпину от- римали у відділі квітниково-декоративних культур Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України. Склад еколого-трофічних груп мікроорганізмів у ризосфері рослин видів роду Люпин у фазу цвітіння та сортів люпину у фази цвітіння і зеленого бобу, а також у ґрунті ділянки пару, який слугу- вав контролем, вивчали за методикою Возняковської [4]. Для 106 підрахунку і виділення бактерій та стрептоміцетів проводили поверхневий посів ґрунтової суспензії на капустяний агар [6]. Кількість спороутворювальних бактерій визначали методом глибинного посіву на середовищі Мішустіна (МПА + сусло-агар, 1:1). Мікроскопічні гриби досліджували на середовищі Чапека (рН 4,5), азотобактер та олігонітрофіли – на середовищі Ешбі, целюлозоруйнівні – на середовищі Гетчінсона. Мікроорганізми вирощували в чашках Петрі у термостаті за температури 28 °С протягом 4-14 діб (у залежності від групи мікроорганізмів). Статистичну обробку даних здійснювали за допомогою комп’ютерних програм Statistica�� 6.0 та �� Microsoft�� Excel�� 97. Результати та їх обговорення. Рослини істотно впливають на якісний і кількісний склад ризосферних мікроорганізмів, виділяючи у процесі онтогенезу речовини, що стимулюють або пригнічують ґрунтову біоту або є індиферентними по відношенню до мікроорганізмів ґрунту. Важливе значення в азотному балансі ґрунту відіграють олігонітрофіли – мікроорганізми, що здатні накопичувати біомасу, використовуючи зв’язані сполуки азоту у незначних кількостях. Мікробіологічний аналіз показав (рис. 1), що чисельність олігонітрофілів у ризосфері люпину білого, люпину мінливого і люпину мохнатого підвищена порівняно з контролем в 1,5-2,7 раза, тоді як у ризосфері L. nanus і L. annus (північноамериканські види) була нижчою у 2,3-2,6 раза. Отже, чисельність олігонітрофілів ризосфери рослин �� залежить від видових особливостей люпину. 1 – контроль (пар); 2 – L. albus сорт Олежка; 3 – L. mutabilis; 4 – L. hartwegii; 5 – L. nanus; 6 – L. annus; 7 – L. succulentus; 8 – L. pilosus Рис. 1. Вплив рослин різних видів( рід Люпин) на чисельність олігонітрофілів (середовище Ешбі) у ризосферному ґрунті, фаза цвітіння ±0,9 ±3,7 ±1,8 ±1,4 ±1,3 ±2,1 ±3,1 ±4,2 0 50 100 150 200 250 300 350 400 / 1 1 2 3 4 5 6 7 8 107 Активно розвиваються у ризосферному ґрунті рослин бактерії, які використовують переважно органічні форми азоту. Чисельність цих мікроорганізмів (рис. 2) у ризосфері L. succulentus на час визначення становила 161,3 тис. колонієутворювальних одиниць (КУО), у ризосфері L. annus і L. pilosus їх кількість була нижчою порівняно з контролем в 1,3-2,4 раза, у ґрунті біля коренів люпину білого і люпину Хартвега чисельність бактерій цієї групи була такою ж, як у контролі. 1 – контроль (пар); 2 – L. albus сорт Олежка; 3 – L. mutabilis; 4 – L. hartwegii; 5 – L. nanus; 6 – L. annus; 7 – L. succulentus; 8 – L. pilosus Рис. 2. Вплив рослин різних видів роду Люпин на чисельність амоніфікувальних бактерій у ризосферному ґрунті (середовище МПА), фаза цвітіння Целюлоза є одним із основних компонентів рослинних залишків і тому суттєво впливає на целюлозолітичний потенціал ґрунту. Інтенсивність мінералізації клітковини залежить від чисельності і активності целюлозолітичних мікроорганізмів. Кількість цих мікроорганізмів (рис. 3) у ризосфері рослин більшості досліджених видів люпину (крім L. annus ) значно вища порівняно з ділянкою пару, лише у ризосфері L. pilosus – така сама, як у контролі. У ризосфері рослин L. nanus (північноамериканська група) чисельність целюлозолітичних мікроорганізмів перевищувала показники контролю у 4,8, а в кореневій зоні L. hartwegii (південноамериканського виду) – у 8,9 раза. ±0,8 ±0,6 ±3,2 ±0,6 ±2,3 ±0,3 ±6,2 ±0,3 0 20 40 60 80 100 120 140 160 180 1 1 2 3 4 5 6 7 8 / 108 1 – контроль (пар); 2 – L. albus сорт Олежка; 3 – L. mutabilis; 4 – L. hartwegii; 5 – L. nanus; 6 – L. annus; 7 – L. succulentus; 8 – L. pilosus Рис. 3. Вплив рослин різних видів роду Люпин на чисельність целюлозоруйнівних мікроорганізмів у ризосферному ґрунті (середовище Гетчінсона), фаза цвітіння Одним із представників агрономічно корисних мікроорганіз- мів є вільноіснуючі азотфіксувальні мікроорганізми роду Azotobacter, які до того ж, є чутливими до токсичності ґрунтів [7]. Наявність азотобактера у ґрунті є опосередкованим показником його родючості [5]. Дослідження показали (рис. 4), що у ґрунті ділянки пару спостерігається найвищий відсоток обростання грудочок ґрунту азотобактером (Azotobacter chroococcum), близькими до кон- трольних є показники ризосферного ґрунту рослин L. succulentus і L. pilosus (північноамериканська група), найнижчими – у ризосфері рослин люпину мінливого (південноамериканська група). Результати другого польового досліду показали, що на чисельність азотобактера впливають і сортові особливості люпину. У фазу цвітіння (рис. 5) сортів люпину білого і люпину жовтого спостерігається тенденція до зниження кількості Azotobacter chroococcum у ризосфері рослин порівняно з контролем у 3,7 (сорт Мотив-369), 1,4 (сорт Бурштин), 1,8 (сорт Олежка), 1,2 (сорт Піщовий) раза. Відсоток обростання грудочок ґрунту ризосфери рослин сортів Синій парус та Борсельфа коливався в межах похиб- ки щодо показника ділянки пару. Очевидно, що видові та сортові особливості люпину позначаються на алелопатичній активності кореневих виділень і ±0,6 ±1,8 ±2,8 ±6,4 ±3,3 ±0,5 ±2,1 ±2,4 0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100 . / 1 1 2 3 4 5 6 7 8 109 впливають на розвиток популяції азотобактера. 1 – контроль (пар); 2 – L. albus сорт Олежка; 3 – L. mutabilis; 4 – L. hartwegii; 5 – L. nanus; 6 – L. annus; 7 – L. succulentus; 8 – L. pilosus Рис. 4. Вплив рослин різних видів роду Люпин на розвиток азотобактера у ризосферному ґрунті, фаза цвітіння 1 – контроль (пар), 2 – сорт Олежка, 3 – сорт Синій парус, 4 – сорт Піщовий, 5 – алкалоїдна форма, 6 – сорт Борсельфа, 7 – сорт Мотив-369, 8 – сорт Промінь, 9 – Бурштин Рис. 5. Вплив сортів L. albus і L. luteus на розвиток азотобактера у ризосферному ґрунті, фаза цвітіння Кореневі виділення рослин різних сортів люпину білого та жовтого також по-різному впливали на чисельність ризосферних мікроорганізмів (табл.). 0 10 20 30 40 50 60 70 , % 1 1 2 3 4 5 6 7 8 0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100 1 2 3 4 5 6 7 8 9 , % 110 Таблиця. Чисельність мікроорганізмів окремих груп у ризосфері люпину (фаза цвітіння) Сорт, форма люпину Мікромі- цети, тис. КУО/г Бактерії Стрептоміцети, тис. КУО/г неспороутво- рювальні, млн КУО/г спороутво- рювальні, тис. КУО/г Контроль (пар) 30,1±1,2 2,9±0,09 79,5±1,3 737,7±11,1 люпин білий Олежка 32,8±2,1 5,2±0,11 95,1±2,1 111,2±6,4 Синій парус 32,6±1,7 5,6±0,07 58,4±1,9 112,2±6,0 Піщовий 33,3±2,7 6,6±0,08 38,9±2,7 111,0±8,2 алкалоїдна форма 61,2±3,1 6,9±0,04 14,9±0,9 110,3±10,8 люпин жовтий Борсельфа 20,1±1,1 6,3±0,12 44,7±3,0 111,7±10,9 Мотив-369 26,4±0,9 4,6±0,04 49,6±3,2 496,8±32,7 Промінь 47,2±2,8 4,4±0,03 78,1±4,8 271,2±18.4 Бурштин 64,0±3,2 10,2±0,09 81,7±5,6 496,8±29,4 Розвиток неспорових бактерій залежить від наявності легкодоступних органічних речовин, які надходять у ґрунт у вигляді рослинних виділень [11]. Показано, що чисельність неспорових бактерій у ризосфері у фазу цвітіння рослин люпину жовтого переважала показники ґрунту контрольного варіанту в 1,7 раза (сорт Мотив-369) та 3,5 раза (сорт Бурштин). Це пояснюється тим, що під час цвітіння інтенсивність більшості фізіологічних проце- сів у рослин є максимальною, а це, в свою чергу, впливає на ексудацію органічних речовин коренями і чисельність неспорових бактерій у ризосфері. Спороутворювальні бактерії є важливою складовою будь- якого мікробоценозу [11]. Чисельність бацил у ризосфері залежить від виду, сорту, фази розвитку рослин та сезонних умов. У наших дослідженнях відмічено високу чисельність цих бактерій у ґрунті дослідних варіантів і в контролі. Найбільшу кількість бацил у фазу цвітіння виявлено у ризосфері рослин люпину білого сорту Олежка. Серед сортів люпину жовтого за цим показником відрізнялись Промінь і Бурштин. У ризосфері алкалоїдної форми люпину білого виявлено найменше бацил. Вірогідно, у складі екзометаболітів 111 алкалоїдної форми люпину наявні речовини, що пригнічують розвиток спороутворювальних бактерій. Важливу роль у забезпеченні родючості ґрунту відіграють стрептоміцети, які беруть участь у синтезі і розщепленні гумінових речовин ґрунту [1, 9]. Фізіологічною особливістю стрептоміцетів є їхня висока біохімічна активність, яка проявляється у продукуван- ні гідролітичних ферментів, що здійснюють розкладання стійких полімерів (целюлози, лігніну, хітину, гуматів), що недоступно іншим мікроорганізмам. Представники стрептоміцетів є також продуцентами антибіотичних фітотоксичних речовин [10, 11], утворюють сполуки, які мають захисний і рістстимулювальний вплив на рослини [2]. У фазу цвітіння люпину найбільше стрептоміцетів виявлено у ґрунті ділянки пару, що перевищувало показники ґрунту дослідних варіантів з сортами люпину жовтого в 1,5 раза (сорти Мотив-369 і Бурштин) та у 6,7 раза – з алкалоїдною формою люпину білого. У ризосфері рослин сортів люпину білого виявлено однакову кількість стрептоміцетів. Серед сортів люпину жовтого найменшу чисельність стрептоміцетів виявлено у ризосферному ґрунті рослин сорту Борсельфа. Це свідчить про незначну участь мікроорганізмів у деструкції алелопатичних речовин, які виділяються коренями L. albus і L. luteus. У фазу зеленого бобу практично не виявлено стрептоміцетів у ризосфері рослин люпину жовтого сортів Борсельфа, Промінь та люпину білого сорту Олежка. У прикореневій зоні рослин люпину жовтого сорту Мотив-369 їх чисельність знижувалась (на 152,7 тис. КУО/г сухого ґрунту) у цю фазу розвитку. Однак, у ризосфері рослин люпину білого сортів Синій парус і Піщовой кількість стрептоміцетів, порівняно з фазою цвітіння, зростала у 2,1 раза. Ключову роль у розкладанні важкодоступних сполук ґрунту (целюлози, гумінових кислот) відіграють також ґрунтові мікро- скопічні гриби. Це різнорідна і різноманітна в таксономічному відношенні група сапротрофних організмів, які продукують органічні речовини, специфічні метаболіти, антибіотики, фітогормони та токсини. Виділяючи ці речовини, мікроміцети істотно впливають на властивості та родючість ґрунту [2]. Разом з бактеріями гриби беруть активну участь в амоніфікації білкових речовин [11]. З’ясовано, що у фазу цвітіння (див. табл.) найбільше 112 мікроміцетів виявлено у ризосфері рослин люпину жовтого сорту Бурштин і алкалоїдної форми люпину білого, що у 2 рази перевищує показник на ділянці пару. Всі інші досліджувані сорти люпину білого за цим показником практично не відрізнялися від контролю. У ризосфері люпину жовтого сортів Борсельфа і Мотив- 369 кількість мікроскопічних грибів була меншою порівняно з паром на 10,0–3,7 тис. КУО/г сухого ґрунту. Це пов’язано з кількісним і якісним складом кореневих виділень різних сортів люпину, оскільки агротехніка їх вирощування у всіх варіантах досліду була однаковою. У фазу зеленого бобу кількість грибів у ризосфері рослин досліджуваних сортів зростала, порівняно з фазою цвітіння. Можливо, мікроскопічні гриби ризосфери рослин сортів L. albus і L. luteus у період цвітіння піддаються фунгістатичній, а частково, і фунгіцидній дії, яка може бути зумовлена розвитком бактерій-антагоністів грибів або дією летких виділень рослин. Таке явище розглядають як позитивне в алелопатичному плані, оскільки фунгістазис ґрунту гальмує розмноження і знижує чисельність фітотоксичних видів мікроскопічних грибів і [5]. Отже, на основі проведених досліджень показано видо- і сортоспецифічні особливості у формуванні ризоценозу. Види люпину, що походять з американського континенту, істотніше впливають на кількісний склад мікроорганізмів грунту ризосфери рослин порівняно з видом середземноморської групи. Для заключних висновків необхідне проведення додаткових досліджень із залученням інших видів люпину, генетичним центром утворення яких є Середземномор’я. 1.� �� Андреюк Е.И. Трансформация гуминовых кислот почвенными актиномицетами /Е.И. Андреюк, С.А. Гордиенко //Микробиол. журн. – 1978. – № 6. – С. 90-97. 2.� �� Андреюк К.І. Функціонування мікробних ценозів ґрунту в умовах антропогенного навантаження /К.І. Андреюк, Г.О. Іутинська, А.Ф. Антипчук. – К.: Обереги, 2001. – 240 с. 3.� �� Біологічний азот /[В.П. Патика, С.Я. Коць, В.В. Волкогон та ін.]. – К.: Світ, 2003. – 424 с. 4.� �� Возняковская Ю.М. Использование метода идентификации бак- терий в исследованиях ризосферной микрофлоры и ее роли в жизни растений /Возняковская Ю.М. //Тр. ВНИИСХ микробиологии. – 1980. – Т. 49. – С. 48-63. 5.� �� Головко Э.А. Микроорганизмы в аллелопатии высших расте- 113 ний. /Э.А. Головко. – К.: Наук. думка, 1984. – 200 с. 6.� �� Гродзинский А.М. Прямые методы биотестирования почвы и метаболитов микроорганизмов /Гродзинский А.М., Кострома Е.Ю., Шроль Т.С. //Аллелопатия и продуктивность растений. – К..: Наук. думка, 1990. – С. 121-129. 7.� �� Гродзінський А.М. Основи хімічної взаємодії рослин. /А.М. Гродзінський. – К.: Наук. думка, 1973. –205 с. 8.� �� Довідник з вирощування зернових та зернобобових культур /[Лихочвор В.В., Бомба М.І., Дубковецький С.В. та ін.]. – Львів: Українські технології, 1999. – 408 с. 9.� �� Зенова Г.М. Актиномицеты в биогеоценозах /Г.М. Зенова //Поч- венные микроорганизмы как компоненты биогеоценоза. – М.: Наука, 1984. – С. 162-167. 10.� �� Мирчинк Т.Г. Почвенная микология /Т.Г. Мирчинк. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1976. – 208 с. 11.� �� Мирчинк Т.Г. Почвенные грибы как компонент биогеоценоза /Мирчинк Т.Г. //Почвенные микроорганизмы как компоненты биогеоце- ноза. – М.: Наука, 1984. – С. 114-131. 12.� �� Пида С.В. Фізіологія симбіозу систем Bradyrhizobium sp. (Lupinus) – Lupinus L.: алелопатичний аналіз: автореф.дис. ... докт. с.-г. наук: 03.00.12 «Фізіологія рослин» /С.В. Пида. – Умань, 2007. – 44 с. 13.� �� Пида С.В. Люпин – рослина сонця /С.В. Пида, С.П. Машковська //Квіти України. – 2007. – № 4(98). – С. 10-15. 14.� �� Рощина В.Д. �� Выделительная функция высших растений /В.Д. Рощина, В.В. Рощина. – М.: Наука, 1989. – 214 с. 15.� �� Такунов И.П. Люпин в земледелии России /И.П. Такунов. – Брянск: Придесенье, 1996. – 372 с. 114 Влияние видов рода Lupinus L. на численность ризосфернЫх микроорганизмов Пыда С.В. Тернопольский национальный педагогический университет имени Владимира Гнатюка Представлены результаты исследований влияния растений разных видов рода Lupinus L., имеющих происхождение из трех генетических центров, на численность олигонитрофилов, бактерий, которые используют органические формы азота, целлюлозолитических микроорганизмов, азотобактера, микромицетов и стрептомицетов в ризосфере. Показано, что численность ризосферных микроорганизмов зависит от видовых и сортовых особенностей растений. Ключевые слова: виды рода Lupinus L, ризосфера, бактерии, микромицеты, стрептомицеты. The influence of species of the Lupinus L. genus on the number of rhizospheric micro- organisms Pyda S.V. Ternopil V. Hnatiuk National Pedagogical University The article provides the investigation results of the influence of different species of Lupinus L. genus from three genetic centres on the number of oligonitrophyles, bacteria utilising organic nitrogen, cellulose destructive miсroorganisms, azotobacter, micromyces and streptomyces in the rhizosphere of plants. It was shown that the number of rhizospheric microorganisms depends on the specific peculiarities of plant kinds and sorts. Key words: species of Lupinus L. genus, rhizosphere, bacteria, micromyces, streptomyces.
id	oai:ojs2.smic.in.ua:article-333
institution	Agriciltural microbiology
keywords_txt_mv	keywords
language	Ukrainian
last_indexed	2026-07-23T01:10:55Z
publishDate	2009
publisher	Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	smicinua/f7/c634d1f015f7a3e0f5b82b2bc233c5f7.pdf
spelling	oai:ojs2.smic.in.ua:article-3332026-07-22T10:10:47Z THE INFLUENCE OF SPECIES OF THE LUPINUS L. GENUS ON THE NUMBER OF RHIZOSPHERIC MICROORGANISMS ВПЛИВ ВИДІВ РОДУ LUPINUS L. НА ЧИСЕЛЬНІСТЬ РИЗОСФЕРНИХ МІКРООРГАНІЗМІВ Пида , С.В. species of Lupinus L. genus, rhizosphere, bacteria, micromyces, streptomyces види роду Lupinus L, ризосфера, бактерії, мікроміцети, стрептоміцети The article provides the investigation results of the influence of different species of Lupinus L. genus from three genetic centres on the number of oligonitrophyles, bacteria utilising organic nitrogen, cellulose destructive miсroorganisms, azotobacter, micromyces and streptomyces in the rhizosphere of plants. It was shown that the number of rhizospheric microorganisms depends on the specific peculiarities of plant kinds and sorts. Представлено результати досліджень впливу рослин різних видів роду Lupinus L., що походять із трьох генетичних центрів, на чисельність олігонітрофілів, бактерій, що використовують органічні форми азоту, целюлозоруйнівних мікроорганізмів, азотобактера, мікроміцетів та стрептоміцетів у ризосфері. Показано, що чисельність ризосферних мікроорганізмів залежить від видових і сортових особливостей рослин. Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2009-07-01 Article Article Рецензована Стаття application/pdf https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/333 10.35868/1997-3004.9.104-114 Agricultural microbiology; Vol. 9 (2009): Agriciltural microbiology; 104-114 Сільськогосподарська мікробіологія; Том 9 (2009): Сільськогосподарська мікробіологія; 104-114 1997-3004 10.35868/1997-3004.9 uk https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/333/419 Авторське право (c) 2009 S.V. Pyda https://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	види роду Lupinus L ризосфера бактерії мікроміцети стрептоміцети Пида , С.В. ВПЛИВ ВИДІВ РОДУ LUPINUS L. НА ЧИСЕЛЬНІСТЬ РИЗОСФЕРНИХ МІКРООРГАНІЗМІВ
title	ВПЛИВ ВИДІВ РОДУ LUPINUS L. НА ЧИСЕЛЬНІСТЬ РИЗОСФЕРНИХ МІКРООРГАНІЗМІВ
title_alt	THE INFLUENCE OF SPECIES OF THE LUPINUS L. GENUS ON THE NUMBER OF RHIZOSPHERIC MICROORGANISMS
title_full	ВПЛИВ ВИДІВ РОДУ LUPINUS L. НА ЧИСЕЛЬНІСТЬ РИЗОСФЕРНИХ МІКРООРГАНІЗМІВ
title_fullStr	ВПЛИВ ВИДІВ РОДУ LUPINUS L. НА ЧИСЕЛЬНІСТЬ РИЗОСФЕРНИХ МІКРООРГАНІЗМІВ
title_full_unstemmed	ВПЛИВ ВИДІВ РОДУ LUPINUS L. НА ЧИСЕЛЬНІСТЬ РИЗОСФЕРНИХ МІКРООРГАНІЗМІВ
title_short	ВПЛИВ ВИДІВ РОДУ LUPINUS L. НА ЧИСЕЛЬНІСТЬ РИЗОСФЕРНИХ МІКРООРГАНІЗМІВ
title_sort	вплив видів роду lupinus l. на чисельність ризосферних мікроорганізмів
topic	види роду Lupinus L ризосфера бактерії мікроміцети стрептоміцети
topic_facet	species of Lupinus L. genus rhizosphere bacteria micromyces streptomyces види роду Lupinus L ризосфера бактерії мікроміцети стрептоміцети
url	https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/333
work_keys_str_mv	AT pidasv theinfluenceofspeciesofthelupinuslgenusonthenumberofrhizosphericmicroorganisms AT pidasv vplivvidívrodulupinuslnačiselʹnístʹrizosfernihmíkroorganízmív AT pidasv influenceofspeciesofthelupinuslgenusonthenumberofrhizosphericmicroorganisms

ВПЛИВ ВИДІВ РОДУ LUPINUS L. НА ЧИСЕЛЬНІСТЬ РИЗОСФЕРНИХ МІКРООРГАНІЗМІВ

Institution

Ähnliche Einträge