ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ БІОЛОГІЧНИХ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ВІД ШКІДНИКІВ У ЛІСОСТЕПУ І ПОЛІССІ УКРАЇНИ
The modern biological preparation and their efficiency in the system of protection of agriculturalcrops from pests, in particular trichogramma, natural populations of the common lacewing, as well asbiopreparations Bitoksybacyllin and Aktofit are described, which allows to increase the yield and redu...
Saved in:
| Date: | 2018 |
|---|---|
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine
2018
|
| Online Access: | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/34 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Agriciltural microbiology |
| Download file: |  |
Institution
Agriciltural microbiology| _version_ | 1871465451687510016 |
|---|---|
| author | Доля, М. М. Ющенко, Л. П. Варченко, Т. П. |
| author_facet | Доля, М. М. Ющенко, Л. П. Варченко, Т. П. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "М. М. Доля",
"institution": null
},
{
"author": "Л. П. Ющенко",
"institution": null
},
{
"author": "Т. П. Варченко",
"institution": null
}
] |
| author_sort | Доля, М. М. |
| baseUrl_str | https://smic.in.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-22T10:10:40Z |
| description | The modern biological preparation and their efficiency in the system of protection of agriculturalcrops from pests, in particular trichogramma, natural populations of the common lacewing, as well asbiopreparations Bitoksybacyllin and Aktofit are described, which allows to increase the yield and reducepesticide load on agrocenosis |
| doi_str_mv | 10.35868/1997-3004.27.60-66 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:23:29Z |
| format | Article |
| fulltext |
60
ЗАХИСТ РОСЛИН
Сільськогосподарська мікробіологія. — 2018. — Вип. 27. — С. 60–66.
ISSN 1997-3004
УДК 632.937.3
ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ
БІОЛОГІЧНИХ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ВІД ШКІДНИКІВ
У ЛІСОСТЕПУ І ПОЛІССІ УКРАЇНИ
М. М. Доля, Л. П. Ющенко, Т. П. Варченко
Національний університет біоресурсів і природокористування України
вул. Героїв Оборони,13; м. Київ, 03041, Україна; e-mail: plantprotect_dean@nubip.edu.ua
Охарактеризовано сучасні біологічні засоби та ефективність їх застосування у системі
захисту сільськогосподарських культур від шкідників, зокрема трихограми, природних попу-
ляцій золотоочки звичайної, а також біопрепаратів Бітоксибациліну і Актофіту, що дозво-
ляє збільшити урожайність та зменшити пестицидне навантаження на агроценози.
Ключові слова: трихограма, золотоочка звичайна, кокцинеліди, Бітоксибацилін, Акто-
фіт, кукурудза, соняшник, картопля, фітофаги, урожайність, ефективність.
У сучасних умовах вирощування сільсь-
когосподарських культур важливим є дотри-
мання науково обґрунтованих сівозмін і за-
стосування технологій ведення рослинницт-
ва з урахуванням факторів зовнішнього се-
редовища. За останні 10 років змінилися по-
годно-кліматичні умови — середня темпера-
тура повітря зросла на 0,9 °С, зменшилися
суми від’ємних температур за зимовий пері-
од, змінилися сезонні показники кількості
опадів, що суттєво впливає на механізми са-
морегуляції організмів в агробіоценозах. Змі-
ни клімату сприяють розмноженню і міграції
комах — шкідників сільськогосподарських
культур, а з підвищенням температури пові-
тря аерогенні види фітофагів інтенсивно роз-
селяються в тих регіонах, що раніше були
для них недоступними. За таких обставин
шкідники розвиваються в ранні періоди ор-
ганогенезу, коли рослини не проявляють
стійкості до фітофагів. Це призводить до
значних втрат біомаси і зниження врожайно-
сті зернових, технічних та овочевих культур.
Погіршення фітосанітарного стану і змі-
на кліматичних умов потребують якісної
оцінки змін, як шкідливого ентомокомплексу
сільськогосподарських культур, так і корис-
них видів ценозів для розробки екологічно
зорієнтованих прийомів регулювання чисе-
льності популяцій комах.
Слід відзначити, що на початку ХХ ст.
найпоширенішими були механічний та агро-
технічний методи захисту рослин. Однак у
60-ті роки їх вже майже не використовували,
оскільки новим етапом у вирішенні пробле-
ми захисту рослин стали досягнення науки і
промисловості в області хімії органічного
синтезу. Це забезпечило широке застосуван-
ня хімічних засобів захисту. Водночас це
викликало небажану післядію як препаратів,
так і їх метаболітів, оскільки вони мають не-
гативні санітарно-гігієнічні характеристики і
в першу чергу — високу токсичність для
мікроорганізмів, людини та теплокровних
тварин. Пізніше більшість препаратів були
зняті з виробництва, проте замінені радика-
льнішими засобами захисту, зокрема, фос-
форорганічними препаратами, які негативно
впливають на корисну ентомофауну.
Важливу роль в інтегрованій системі за-
хисту рослин відіграє біологічний метод,
оскільки він базується на збереженні і засто-
суванні живих організмів, а також продуктів
їх життєдіяльності. Це зоофаги, ентомопато-
генні організми, гербіфаги, антибіотики, фе-
ромони, біологічно активні речовини, що ре-
© М. М. Доля, Л. П. Ющенко, Т. П. Варченко, 2018
61
гулюють розвиток та розмноження шкідли-
вих організмів. Слід відзначити, що розвиток
науково обґрунтованого біологічного захис-
ту рослин в Україні розпочався ще в мину-
лому столітті. Одними з перших у цьому
напрямі є дослідження, проведені професо-
ром Одеського університету І. І. Мечніко-
вим, який запропонував використовувати
проти шкідливих комах ентомопатогенні мі-
кроорганізми. Сьогодні, за створення ресур-
соощадних систем землеробства, це набуває
першочергового значення [3; 6].
У зв’язку з вищезазначеним метою на-
ших досліджень є встановлення закономір-
ностей розвитку і формування ентомофагів
та ефективного застосування біологічних
препаратів у сучасних системах ведення рос-
линництва, а також визначення оптимальних
фенологічних строків застосування біологіч-
них препаратів залежно від особливостей бі-
ології шкідливих і корисних організмів агро-
біоценозів.
Матеріали й методи. Дослідження
ефективності дії біологічних препаратів на
різних етапах органогенезу кукурудзи, со-
няшнику, картоплі та інших культур прово-
дили в умовах польових дослідів.
У дослідах використовували загальнові-
домі методики ентомологічних досліджень
сезонної і багаторічної динаміки чисельності
та співвідношення фітофаг-ентомофаг.
Для оцінки достовірності дії біологічних
препаратів використовували дисперсійний та
кореляційний аналізи.
Результати та їх обговорення. Розви-
ток біометоду сприяє вирішенню проблем
охорони природи в цілому. Широкому засто-
суванню біологічних засобів регулювання
чисельності шкідників сприяє створення ви-
робничих біолабораторій, у яких здійснюєть-
ся масове розведення ентомофагів. Останні
20 років характеризуються значним науко-
вим і практичним інтересом до використання
в Україні та за кордоном одного з ентомофа-
гів – трихограми (Trichogramma). Цією про-
блемою зайняті спеціалісти із 103 країн сві-
ту. Трихограма є основним засобом біологі-
чного захисту від листогризучих і підгриза-
ючих совок, лучного та стеблового метели-
ків, біланів, листокруток (плодожерок) і ін-
ших. Використовують її на зернових, техніч-
них, овочевих, плодових культурах.
Трихограма належить до родини трихог-
раматид, надродини хальцид, ряду перетин-
частокрилих комах. Види роду Trichogramma
представлені виключно як паразити яєць ко-
мах. Однак, переважна більшість видів три-
хограми (96,3 % загальної кількості світової
фауни) надає перевагу трофічним зв’язкам з
рядом Lepidoptera.
Трихограма — це дрібна комаха завдов-
жки 0,4–0,9 мм, бурого, жовтого або чорного
кольору з червонуватими очима, однаковою
будовою тіла у різних видів.
Трихограма розвивається в середині ура-
жених нею яєць живителя. Паразитичний
спосіб життя властивий лише личинкам. За-
ражені трихограмою яйця живителя через кі-
лька днів набувають характерного темного
забарвлення з синюватим металевим відтін-
ком. Іноді трихограма лише проколює яйця,
які згодом набувають солом`яно-жовтого за-
барвлення, зморщуються та гинуть.
Характерно, що в яйцях совок, плодоже-
рок та листокруток паразитує, як правило, по
два іноді 3–4 яйцеїди, в яйцях молі — по од-
ному. При цьому тривалість життя імаго за-
лежить від наявності яєць живителя, додат-
кового живлення на квітучій рослинності, а
також температури та вологості навколиш-
нього середовища. Зараження яєць трихог-
рамою розпочинається з 6–8 години ранку
при температурі повітря не нижче +14–17 °С.
В умовах лабораторії при підгодівлі вона
живе близько 8–10, а без підгодівлі 3–4 доби.
Особини природних популяцій живуть бли-
зько 12 діб. Цикл розвитку трихограми три-
ває 10–12 діб.
У сучасних умовах землекористування
недостатня пристосованість трихограми до
циклу розвитку господарів компенсується
масовим розведенням її у виробничих умо-
вах та багаторазовим внесенням в агроцено-
зи у період яйцекладки шкідників [8].
Заслуговує на увагу особливість якісного
виробництва і застосування трихограми. Так,
для масового розведення трихограми вико-
ристовують свіжоочищені від домішок яйця
зернової молі, які наклеюються на трилітрові
банки за допомогою пару. Трихограму для
розмноження поміщають у банки в стадії
імаго з розрахунку 1 самка трихограми на
20 яєць зернової молі. Для розведення трихо-
грами в лабораторних умовах необхідно до-
тримуватись гігротермічних режимів, мак-
симально наближених до природних і харак-
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. — 2018. — Вип. 27.
62
терних для регіону. Для південного регіону в
період найбільшої активності трихограми
необхідно підтримувати температуру 25–
29 °С вдень і 14–16 °С вночі, відносну воло-
гість 60–80 %, світловий період 14 год. Для
центрального і північного регіонів оптима-
льною є температура 22–24 °С вдень, а від-
носна вологість 80–85 %, світловий період
16 год. У весняний та літній періоди всі ро-
боти по розведенню трихограми переносять-
ся в інсектарій, де в умовах природних коли-
вань температури і вологості відбувається
розвиток паразита.
Трихограма, що пройшла «загартуван-
ня» в умовах змінних температур і вологості,
володіє більш широким екологічним діапа-
зоном і здатна заражати яйця шкідників у рі-
зних мікростаціях. Можливе короткотривале
зберігання ентомофага за температури 1–3 °С,
відносній вологості 85–90 %. На зберігання
поміщають почорнілі яйця у фазі: передля-
лечки — 30–40 діб, лялечки — 20 діб, імаго
перед виходом — до 10 діб; жива трихограма
може зберігатися до 5 діб при температурі
10–12 °С, вологості — 70–80 %.
Обґрунтованим повинно бути і довго-
тривале зберігання, або діапауза. У природі
трихограма зимує у фазі личинки, що закін-
чила живлення, в яйцях комах-господарів.
Уведення трихограми в діапаузу сприяє
оздоровленню маточного матеріалу та збе-
реженню якісних характеристик. Підготовку
трихограми до діапаузи починають на ранніх
фазах її розвитку (яйце або личинка першого
віку). Свіжі яйця зернової молі заражають
трихограмою протягом 1–2 діб при темпера-
турі 20–23 °С вдень та 10 °С вночі, воло-
гість — 80 % [5]. Світловий день — 16 го-
дин. Через 1–2 дні температуру повітря зни-
жують до 10 °С. Такий режим витримують
3–4 тижні до фази передлялечки. Далі збері-
гають при температурі 3–4 °С і вологості 75–
85 %. Тривалість діапаузи: мінімальна —
2 місяці, максимальна — 4–5.
Особливо важливим є реактивація діапа-
узуючої трихограми. Протягом одного тижня
трихограму витримують за температури 14–
15 °С і вологості повітря 80 %. Потім до від-
родження імаго утримують при температурі
20–22 °С і вологості 80 %. Літ діапаузуючої
трихограми починається на 7–9-й день і три-
ває близько 4 днів. Якісний аналіз трихогра-
ми при зберіганні проводять щомісяця.
Дослідженнями, проведеними на посівах
кукурудзи у господарствах Лісостепу і По-
лісся України, встановлено, що розвиток ку-
курудзяного стеблового метелика та пошко-
дженість рослин (рис. 1 і 2) відбувається, по-
чинаючи з фази викидання волоті і до зби-
рання врожаю, на усіх сортах і гібридах (до
90 % зразків).
За нашими спостереженнями у 2017 р.
перші метелики відмічалися в феромонній
пастці 1 червня — 1–2 екз. З кожним днем
чисельність шкідника зростала і 3 липня
становила 6–8 екз./пастку; 8 липня —
10–12 екз./паску; 13 липня відмічено масо-
вий літ і чисельність до 19 екз./пастку. Це
Рис. 1. Феромоніторинг на кукурудзі. Рис. 2. Пошкодження кукурудзи.
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. — 2018. — Вип. 27.
63
супроводжувалося значними пошкодження-
ми рослин. У подальшому чисельність мете-
лика поступово знижувалась і 18 липня ста-
новила 13 екз./пастку, а 23 липня —10 мете-
ликів на пастку (рис. 3).
Облік яйцекладок кукурудзяного мете-
лика проводили 5–6 липня. Встановлено, що
їх кількість коливається в середньому від
0,3 до 2,6 од./рослину, що слід врахувати при
застосуванні трихограми [2].
Одним із ефективних aгентів у біологіч-
ному зaхисті є також золотоочкa звичaйнa
(рис. 4). Золотоочки (Сhrysopidae) є нaйбіль-
шою родиною ряду сітчaтокрилих (Neuropte-
ra). Всього відомо понaд 1300 видів, об’єд-
нaних у 3 підродини і близько 80 родів, aле
нaйбільше прaктичне знaчення мaє рід Сhry-
sopidae Steinmann 1964 [4]. У природних
умовaх хижaк широко поширений і зaреєст-
ровaний у бaгaтьох крaїнaх Європи, Aзії,
Aфрики, Північної і Південної Aмерики.
В Україні золотоочкa зустрічaється пов-
сюдно: зaзвичaй не тільки в природних біо-
ценозaх, aле й нa посівaх сільськогоспо-
дaрських культур (соняшник, конюшинa, бу-
ряк, кaртопля, кукурудзa, хлібні злaки, пло-
дові сaди та ін.) Золотоочкa звичaйнa —
бaгaтоїднa комaхa. Личинок золотоочки зви-
чaйної можнa нaзвaти широкими поліфaгa-
ми, aбо нaвіть всеїдними [1]. Вони є хижaкa-
ми 76 видів комaх і 10 видів кліщів. Активно
знищують попелиць, медяниць, неспрaвжніх
щитівок, совок, білокрилок, кліщів, що особ-
ливо вaжливо для сучасного зaхисту польо-
вих, овочевих та інших культур.
Рис. 4. Золотоочка звичайна (імаго та
яйця).
У природі імaго золотоочки чaсто кон-
центруються по крaях полів поблизу лісо-
смуг, кулісних рослин кукурудзи, соняшни-
ку, де вони знaходять корм — пилок. Дорос-
лі комaхи aктивні перевaжно в сутінкaх. Піс-
ля нетривaлого періоду додaткового живлен-
ня (4–6 днів) сaмки починaють відклaдaти
яйця, розтaшовуючи їх нa тонких шовковис-
тих прозорих стеблинкaх, що хaрaктерно для
всіх предстaвників родини. Тaке розміщення
яєць у деякій мірі зaхищaє від нaпaду
хижaків, зокремa від мурaх.
При нaпaді на фітофага личинкa проко-
лює тіло жертви своїми ротовими оргaнaми,
вводить в неї ферменти слинної зaлози, a
тaкож отруту спеціaльної прищелепної зaло-
зи, пaрaлізуючою рух жертви.
Оптимaльною для розвитку личинок є
Рис. 3. Динаміка льоту кукурудзяного стеблового метелика на посівах кукурудзи в
ВП НУБІП України «Агрономічна дослідна станція», 2017 р.
0
2
8
12
19
13
10
3
0
2
4
6
8
10
12
14
16
18
20
К
іл
ьк
іс
ть
в
ід
ло
вл
ен
их
м
ет
ел
ик
ів
,
ек
з/
па
ст
ку
Дата обліку
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. — 2018. — Вип. 27.
64
темперaтурa 21–25 °С, за якої тривaлість ро-
звитку стaновить 8–9 діб. Зниження тем-
перaтури до 15 °С збільшує термін розвитку
личинки до 30–32 днів. Верхній темперa-
турний поріг для розвитку личинок знахо-
диться в межaх 31–33 °С.
Перед заляльковуванням золотоочки за-
лишають колонії попелиць aбо кліщів і ви-
бирaють місце для прядіння коконa. Для цьо-
го вони вибирaють зaхищені темні місця
(між листям aбо між землею і листям).
Комaхa прикріплюється до субстрaту і витя-
гнутим зaднім кінцем черевця починaє пряс-
ти кокон. Після виготовлення коконa личин-
кa перетворюється нa лялечку. Тривaлість
цієї стaдії від 8 до 13 діб. Однак, розвиток
лялечки можливий лише за темперaтури 20–
25 °С, що є нaйвідповідaльнішим періодом в
онтогенезі золотоочки.
У ресурсоощадних технологіях вирощу-
вання сільськогосподарських культур актуа-
льним є своєчасне застосування мікробних
препаратів захисної дії. В Україні все актив-
ніше у сільськогосподарському виробництві
використовують Бітоксибацилін-БТУ®-р та
Актофіт.
Бітоксибацилін-БТУ®-р — біопрепарат-
інсектицид для захисту рослин від комах-
шкідників та кліщів. Рідина від кремового до
коричневого кольору зі специфічним запа-
хом. Діючий початок — життєздатні клітини
бактерії Bacillus thuringiensis, ендоспори та
біологічно активні продукти життєдіяльності
бактерії: білкові кристали (ендотоксин) і
термостабільний екзотоксин. Препарат приз-
начений для контролю шкідників: колорад-
ського жука і його личинок, попелиць, клі-
щів та гусениць лускокрилих комах-шкідни-
ків (біланів, капустяної, яблуневої та плодо-
вої молі, капустяної совки, американського
білого метелика, вогнівок, листокруток, зо-
лотогузки, лучного метелика, пильщика та
ін.) на зернових, бобових, овочевих, плодо-
во-ягідних культурах та лісових і паркових
насадженнях. Бітоксибацилін – біопрепарат
кишкової дії. Попадаючи в організм комах,
жуків, кліщів з частиною листя, що з’їдаєть-
ся, препарат викликає параліч кишківника, і
шкідники гинуть. Застосовують біопрепарат
у вигляді робочого розчину і використову-
ють протягом доби.
Розраховану норму біопрепарату Бі-
токсибацилін-БТУ®-р потрібно ретельно ро-
змішати у воді з температурою від 15 °С до
20 °С. Обробку бажано проводити, уникаючи
дії прямих сонячних променів, краще вранці
або ввечері за температури повітря від 15 °С
до 30 °С, в безвітряну суху погоду.
Бітоксибацилін має широкий спектр дії і
вибірковість стосовно шкідників; має по-
довжений період дії; не накопичується в ґру-
нті і самій рослині; сумісний у баковій сумі-
ші з біологічними та хімічними стимулято-
рами росту, пестицидами, гербіцидами; не
викликає привикання до нього у комах-шкід-
ників; безпечний для людей, тварин, бджіл,
ґрунтів, водоймищ.
Актофіт — інсекто-акарицид біологічно-
го походження для захисту картоплі, овоче-
вих, плодово-ягідних культур, винограду та
декоративних культур від широкого спектру
шкідливих комах. Препаративна форма: кон-
центрат емульсії. Препарат ефективний про-
ти широкого комплексу шкідливих комах на
різних сільськогосподарських культурах, у
т. ч. проти всіх видів кліщів та попелиць,
трипсів, колорадського жука, плодожерок,
щитівок, білокрилок, совок, тощо. Завдяки
біологічному походженню препарат можна
використовувати на сільськогосподарських
культурах у короткі строки до збору врожаю.
Остання обробка повинна проводитись за
48 годин до збору врожаю.
Дія препарату за сприятливих погодних
умов (відсутність опадів) триває від 7 до
20 днів, опади, в тому числі незначні, а та-
кож сильна роса знижують ефективність
препарату.
Діючою речовиною препарату є ком-
плекс природних авермектинів, які продуку-
ються непатогенним ґрунтовим актиноміце-
томом — Streptomyces averitilis. Авермекти-
ни — це природні високоспецифічні нейро-
токсини, що проникають до організму комах
кишковим або контактним шляхом та незво-
ротньо ушкоджують їх нервову систему [7].
Внаслідок цього у комахи настає параліч, що
призводить до її загибелі. Вже через 4–10 го-
дин шкідники перестають харчуватись, на
2–3-у добу гинуть. Обробка проводиться
будь-яким типом обприскувачів у суху, ясну
та безвітряну погоду, коли випадіння опадів
у перші 8–10 годин після обробки малоймо-
вірне. Оптимальна температура для обробки
Актофітом +18 °С та вище. Зберігання робо-
чого розчину не допускається. Препарат по-
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. — 2018. — Вип. 27.
65
мірно небезпечний для бджіл, тому не ре-
комендовано проводити обробку під час
цвітіння або потрібно ізолювати бджіл на
1–2 доби. Класифікація ВООЗ, токсикологі-
чна ІІІ клас (мало небезпечний). Не токсич-
ний для ссавців.
Переваги препарату:
– ефективний проти широкого спектру
шкідливих комах, у т. ч. кліщів;
– відсутність негативного впливу на до-
вкілля;
– можливість застосування в умовах
спекотного літа;
– можливість застосування в короткі
строки до збору врожаю;
– придатний до застосування в умовах
закритого ґрунту та для обробки кімнатних
квітів. Зберігати препарат доцільно у спеціа-
лізованих складських приміщеннях, що при-
значені для зберігання пестицидів, за темпе-
ратури від –20 °С до +30 °С. Строк зберіган-
ня — 2 роки від дати виготовлення у не-
пошкодженій заводській упаковці.
Узагальнену інформацію щодо ефектив-
ності біологічних препаратів, рекомендова-
них фенологічних фаз для їх успішного ви-
користання наведено в таблиці.
За результатами наших досліджень за-
стосування біопрепаратів у технологіях за-
хисту кукурудзи, соняшнику, картоплі від
комплексу шкідливих видів комах суттєво
зменшує їх негативний вплив на формування
врожаю та сприяє обмеженню пестицидного
навантаження на агроценози.
1. Бровдій В. М. Біологічний захист рослин /
В. М. Бровдій, В. В. Гулий, В. П. Федоренко. —
К., 2004. — 351 с.
2. Моніторинг і прогноз шкідників сільсь-
когосподарських культур : підручник / Дов-
гань С. В., Доля М. М., Мороз М. С., Ющен-
ко Л. П. — К. : Комприт, 2014. — 259 с.
3. Доля М. М. Особливості біології основних
шкідників сорго за сучасних систем землеробст-
ва в Лісостепу України. / Доля М. М., Івано-
ва К. О. // Вісник Дніпропетровського держав-
ного аграрно-економічного університету. —
2017. — № 1. — С. 24–31
4. Дядечко М. П. Біологічний захист рос-
лин / М. П. Дядечко, М. М. Падій, В. С. Шелесто-
ва. — Біла Церква, 2001. — 311 с.
5. Ентомологічні препарати трихограми :
ДСТУ 5016:2008. — [Чинний від 2009-01-01]. —
К. : Держспоживстандарт України, 2009. — 13 с.
(Національні стандарти України).
6. Федоренко В. П. Стратегія і тактика захи-
сту рослин / за ред. Федоренка В. П. — К. : Аль-
фа-Стевія, 2012. — 500 с.
7. Ющенко Л. П. Біологічно активні речови-
ни в захисті рослин / Ющенко Л. П., Миронен-
ко В. Г. // Науковий вісник НУБІП України. —
2009. — С. 85–88
8. Yahodina K. A. Biological protection of
apple orchard from carpocapsa pomonella /
Yahodina K. A., Yushchenko L. P. // Науковий віс-
ник НУБІП України. — 2015. — №12. — Режим
доступу : http://journals.nubip.edu.ua/index.php/
Agronomija/article/view/5377/5290.
Таблиця. Фенологічні строки і ефективність застосування біологічних засобів захи-
сту рослин при сучасних технологіях вирощування сільськогосподарських культур
Біологічні
препарати
Ефективність дії проти фітофагів на культурах, %
кукурудза соняшник картопля, овочеві
Трихограма
120-150 тис./га
62–71 (початок вики-
дання волоті)
59–63 (початок цві-
тіння) –
Золотоочка
12-19екз./м2
47–49 (формування ка-
чанів)
54–57 (закінчення цві-
тіння) 48–56 (кінець цвітіння)
Бітоксибацилін
2,7-3,5 л/га
74–79 (цвітіння – фор-
мування качанів)
60–62 (2–3 листки про-
ти гусениць підгризаю-
чих совок)
75–85 (початок цвітіння
картоплі)
Актофіт
0,35-0,45 л/га
82–85 (викидання воло-
ті – початок формуван-
ня качанів)
79–81 (цвітіння проти
бавовникової совки)
85–89 (до цвітіння про-
ти колорадського жука)
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. — 2018. — Вип. 27.
66
ОСОБЕННОСТИ ПРИМЕНЕНИЯ
СОВРЕМЕННЫХ БИОЛОГИЧЕСКИХ
СРЕДСТВ ЗАЩИТЫ
СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННЫХ
КУЛЬТУР ОТ ВРЕДИТЕЛЕЙ В
ЛЕСОСТЕПИ И ПОЛЕСЬЕ УКРАИНЫ
М. М. Доля, Л. П. Ющенко,
Т. П. Варченко
Национальный университет биоресурсов и
природопользования Украины МОН, г. Киев
Приведена характеристика биологиче-
ских средств и эффективность их примене-
ния в системе защиты сельскохозяйствен-
ных культур от вредителей, в частности
трихограммы, природных популяций злато-
глазки обыкновенной, а также биопрепара-
тов Битоксибацилина и Актофита, позво-
ляющих увеличить урожайность и умень-
шить пестицидную нагрузку на агроценозы.
Ключевые слова: трихограмма, злато-
глазка обыкновенная, кокцинеллиды, Би-
токсибацилин, Актофит, кукуруза, подсол-
нечник, картофель, фитофаги, урожай-
ность, эффективность.
PECULIARITIES OF USE OF MODERN
BIOLOGICAL PREPARATIONS FOR
PROTECTION OF AGRICULTURAL
CULTURE FROM PESTS IN THE
FOREST STEPPE AND POLISSIA
OF UKRAINE
M. M. Dolia, L. P. Yushchenko,
T. P. Varchenko
National University of Bioresources and Environ-
mental Management of Ukraine,
Ministry of Education and Science, Kyiv
The modern biological preparation and
their efficiency in the system of protection of ag-
ricultural crops from pests, in particular tricho-
gramma, natural populations of the common
lacewing, as well as biopreparations Bitoksyba-
cyllin and Aktofit are described, which allows to
increase the yield and reduce pesticide load on
agrocenosis.
Key words: trichogramma, common lace-
wing, coccinellidae, Bitoksybacyllin, Aktofit,
corn, sunflower, potato, phytophages, yield, ef-
ficiency.
Отримано 19.01.2018
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. — 2018. — Вип. 27.
|
| id | oai:ojs2.smic.in.ua:article-34 |
| institution | Agriciltural microbiology |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-23T01:02:15Z |
| publishDate | 2018 |
| publisher | Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | smicinua/ec/8bbe96c13a3688501db11e860a1489ec.pdf |
| spelling | oai:ojs2.smic.in.ua:article-342026-07-22T10:10:40Z PECULIARITIES OF USE OF MODERN BIOLOGICAL PREPARATIONS FOR PROTECTION OF AGRICULTURAL CULTURE FROM PESTS IN THE FOREST STEPPE AND POLISSIA OF UKRAINE ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ БІОЛОГІЧНИХ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ВІД ШКІДНИКІВ У ЛІСОСТЕПУ І ПОЛІССІ УКРАЇНИ Доля, М. М. Ющенко, Л. П. Варченко, Т. П. The modern biological preparation and their efficiency in the system of protection of agriculturalcrops from pests, in particular trichogramma, natural populations of the common lacewing, as well asbiopreparations Bitoksybacyllin and Aktofit are described, which allows to increase the yield and reducepesticide load on agrocenosis Охарактеризовано сучасні біологічні засоби та ефективність їх застосування у системізахисту сільськогосподарських культур від шкідників, зокрема трихограми, природних популяцій золотоочки звичайної, а також біопрепаратів Бітоксибациліну і Актофіту, що дозволяє збільшити урожайність та зменшити пестицидне навантаження на агроценози. Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2018-07-06 Article Article Рецензована Стаття application/pdf https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/34 10.35868/1997-3004.27.60-66 Agricultural microbiology; Vol. 27 (2018): Agriciltural microbiology; 60-66 Сільськогосподарська мікробіологія; Том 27 (2018): Сільськогосподарська мікробіологія; 60-66 1997-3004 10.35868/1997-3004.27 uk https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/34/29 Авторське право (c) 2018 M. M. Dolia, L. P. Yushchenko, T. P. Varchenko https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Доля, М. М. Ющенко, Л. П. Варченко, Т. П. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ БІОЛОГІЧНИХ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ВІД ШКІДНИКІВ У ЛІСОСТЕПУ І ПОЛІССІ УКРАЇНИ |
| title | ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ БІОЛОГІЧНИХ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ВІД ШКІДНИКІВ У ЛІСОСТЕПУ І ПОЛІССІ УКРАЇНИ |
| title_alt | PECULIARITIES OF USE OF MODERN BIOLOGICAL PREPARATIONS FOR PROTECTION OF AGRICULTURAL CULTURE FROM PESTS IN THE FOREST STEPPE AND POLISSIA OF UKRAINE |
| title_full | ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ БІОЛОГІЧНИХ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ВІД ШКІДНИКІВ У ЛІСОСТЕПУ І ПОЛІССІ УКРАЇНИ |
| title_fullStr | ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ БІОЛОГІЧНИХ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ВІД ШКІДНИКІВ У ЛІСОСТЕПУ І ПОЛІССІ УКРАЇНИ |
| title_full_unstemmed | ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ БІОЛОГІЧНИХ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ВІД ШКІДНИКІВ У ЛІСОСТЕПУ І ПОЛІССІ УКРАЇНИ |
| title_short | ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ БІОЛОГІЧНИХ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ВІД ШКІДНИКІВ У ЛІСОСТЕПУ І ПОЛІССІ УКРАЇНИ |
| title_sort | особливості застосування сучасних біологічних засобів захисту сільськогосподарських культур від шкідників у лісостепу і поліссі україни |
| url | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/34 |
| work_keys_str_mv | AT dolâmm peculiaritiesofuseofmodernbiologicalpreparationsforprotectionofagriculturalculturefrompestsintheforeststeppeandpolissiaofukraine AT ûŝenkolp peculiaritiesofuseofmodernbiologicalpreparationsforprotectionofagriculturalculturefrompestsintheforeststeppeandpolissiaofukraine AT varčenkotp peculiaritiesofuseofmodernbiologicalpreparationsforprotectionofagriculturalculturefrompestsintheforeststeppeandpolissiaofukraine AT dolâmm osoblivostízastosuvannâsučasnihbíologíčnihzasobívzahistusílʹsʹkogospodarsʹkihkulʹturvídškídnikívulísostepuípolíssíukraíni AT ûŝenkolp osoblivostízastosuvannâsučasnihbíologíčnihzasobívzahistusílʹsʹkogospodarsʹkihkulʹturvídškídnikívulísostepuípolíssíukraíni AT varčenkotp osoblivostízastosuvannâsučasnihbíologíčnihzasobívzahistusílʹsʹkogospodarsʹkihkulʹturvídškídnikívulísostepuípolíssíukraíni |