ВПЛИВ ПРОБІОТИЧНИХ БАКТЕРІЙ НА СПРЯМОВАНІСТЬ ТА ІНТЕНСИВНІСТЬ МІКРОБІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ЗА СИЛОСУВАННЯ ЗЕЛЕНОЇ МАСИ КУКУРУДЗИ

Objective. To study the influence of probiotic bacteria on the tendency and intensity of microbiological processes during ensilage of corn green crop. Methods. Microbiological. zootechnical, statistical. Results. The content of lactic acid in the silage obtained with two strains of Lactobacillus pla...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2021
Hauptverfasser:	Кравченко, Н. О., Дмитрук, О. М., Фурс, Н. М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2021
Schlagworte:	пробіотичні бактерії молочнокислі бактерії кукурудзяний силос антагоністична активність мікробіологічні процеси
Online Zugang:	https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/342
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Agriciltural microbiology
Завантажити файл:

Institution

Agriciltural microbiology

_version_	1871466020236951552
author	Кравченко, Н. О. Дмитрук, О. М. Фурс, Н. М.
author_facet	Кравченко, Н. О. Дмитрук, О. М. Фурс, Н. М.
author_institution_txt_mv	[ { "author": "Н. О. Кравченко", "institution": "Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН" }, { "author": "О. М. Дмитрук", "institution": "Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН" }, { "author": "Н. М. Фурс", "institution": "Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН" } ]
author_sort	Кравченко, Н. О.
baseUrl_str	https://smic.in.ua/index.php/journal/oai
collection	OJS
datestamp_date	2026-07-22T10:10:47Z
description	Objective. To study the influence of probiotic bacteria on the tendency and intensity of microbiological processes during ensilage of corn green crop. Methods. Microbiological. zootechnical, statistical. Results. The content of lactic acid in the silage obtained with two strains of Lactobacillus plantarum КT-L18/1 and Bacillus subtilis ВРТ-В1 is higher than in the variants with monocultures of these strains (0.2 % and 1 %, respectively). Enhancement of antagonistic activity upon the combination of the studied strains of probiotic bacteria of different taxonomic groups is registered only for individual test cultures, in particular for Pseudomonas aeruginosa. Treatment of corn green crop under the laboratory conditions with the studied probiotic bacteria in both monocultures and two or three strain combinations at Day 30 of fermentation helped to improve the microbiological state of the ensiled mass compared to the control variant (without introduction of microorganisms). The combined use of L. plantarum КT-L18/1 and B. subtilis ВРТ-В1 revealed a 53 % higher number of lactic acid bacteria compared to the variant with the treatment of raw materials with one strain of B. subtilis 44-p. The highest content of lactic acid and its best ratio with acetic acid was found in the variant with the combined use of L. plantarum КТ-L18/1 and B. subtilis ВРТB1. The lowest content of ammonia nitrogen was registered in the variant with the combined use of two strains of lactic acid bacteria (7 %), slightly higher — in the variant with the combined use of strains of lactic acid bacteria and B. subtilis (7.75 %). Conclusion. The use of probiotic strains of bacteria in the ensilage of corn green crop helps to improve microbiological processes during the maturation of silage. The greatest increase in the number of lactic acid bacteria against the background of the lowest number of fungi and yeast is registered upon co-application of two studied strains of probiotic bacteria of different taxonomic groups, which indicates better aerobic stability of feed. Due to the use of a combination of strains of L. plantarum КT-L18/1 and B. subtilis ВРТ-B1 in the treatment of corn green crop in the laboratory experiments, the accumulation of the highest content of lactic acid, its optimal ratio to acetic acid and reducing ammonia nitrogen, which contributes to better retention of nutrients in the feed was shown.
doi_str_mv	10.35868/1997-3004.32.58-66
first_indexed	2025-07-17T12:25:37Z
format	Article
fulltext	58 МІКРОБІОЛОГІЯ КОРМІВ Сільськогосподарська мікробіологія. 2020. Вип. 32. С. 58–66. ISSN 1997-3004 https://doi.org/10.35868/1997-3004.32.58-66 УДК 579.64:579.864:579.852:664.8.03:633.15 ВПЛИВ ПРОБІОТИЧНИХ БАКТЕРІЙ НА СПРЯМОВАНІСТЬ ТА ІНТЕНСИВНІСТЬ МІКРОБІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ЗА СИЛОСУВАННЯ ЗЕЛЕНОЇ МАСИ КУКУРУДЗИ Н. О. Кравченко, О. М. Дмитрук, Н. М. Фурс Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН вул. Шевченка, 97; м. Чернігів, 14035, Україна; e-mail: nat.probiotik@gmail.com Мета. Дослідити вплив пробіотичних бактерій на спрямованість та інтенсивність мі- кробіологічних процесів за силосування зеленої маси кукурудзи. Методи. Мікробіологічні, зоотехнічні, статистичні. Результати. Вміст молочної кислоти у силосі, отриманому за участі двох штамів бактерій Lactobacillus plantarum КТ-L18/1 та Bacillus subtilis ВРТ-В1, є вищим, ніж у варіантах з монокультурами цих штамів (на 0,2 % та 1 % відповідно). Поси- лення антагоністичної активності за комбінації досліджуваних штамів пробіотичних бак- терій різних таксономічних груп спостерігається лише до окремих тест-культур, зокрема до Pseudomonas аeruginosa. Обробка в лабораторних умовах зеленої маси кукурудзи дослі- джуваними пробіотичними бактеріями як в монокультурах, так і за двох або трьох шта- мових їх комбінацій на 30-у добу ферментації сприяла покращенню мікробіологічного стану силосованої маси проти контрольного варіанту (без інтродукції мікроорганізмів). За суміс- ного застосування L. plantarum КТ-L18/1 та B. subtilis ВРТ-В1 виявлено вищу на 53 % чи- сельність молочнокислих бактерій проти варіанту з обробкою сировини одним штамом B. subtilis 44-р. Найбільший вміст молочної кислоти та найкраще її співвідношення з оцто- вою встановлено у варіанті за сумісного застосування L. plantarum КТ-L18/1 та B. subtilis ВРТ-B1. Найменший вміст аміачного азоту відзначено у варіанті за сумісного застосування двох штамів молочнокислих бактерій (7 %), дещо вищий — у варіанті за сумісного засто- сування штамів молочнокислих бактерій та B. subtilis (7,75 %). Висновки. Використання пробіотичних штамів бактерій за силосування зеленої маси кукурудзи сприяє покращенню мікробіологічних процесів під час дозрівання силосу. Найбільше зростання чисельності мо- лочнокислих бактерій на фоні найнижчого рівня чисельності грибів та дріжджів спостері- гається за сумісного застосування двох досліджуваних штамів пробіотичних бактерій різних таксономічних груп, що вказує на кращу аеробну стабільність корму. За рахунок за- стосування комбінації штамів L. plantarum КТ-L18/1 та B. subtilis ВРТ-B1 під час обробки зеленої маси кукурудзи в лабораторних дослідах показано накопичення найбільшого вмісту молочної кислоти, оптимальне її співвідношення з оцтовою кислотою та зменшення вмісту аміачного азоту, що сприяє кращому збереженню поживних речовин у кормі. Ключові слова: пробіотичні бактерії, молочнокислі бактерії, кукурудзяний силос, анта- гоністична активність, мікробіологічні процеси. Вступ. Використання в зимовий період силосу з кукурудзи дозволяє максимально наблизити тип годівлі тварин до літнього, його питома частка у раціонах сягає 40–60 % [1]. Як висококалорійний та поживний корм силос покращує процес травлення у тварин, сприяє кращому засвоєнню інших видів кор- мів, що впливає на зростання маси тіла та збільшення надоїв молока у корів. Однак не- зважаючи на те, що кукурудза за своїм хімі- чним складом та енергетичною цінністю є ідеальною культурою для силосування, іс- © Н. О. Кравченко, О. М. Дмитрук, Н. М. Фурс, 2020 59 нують загальновідомі недоліки цього спосо- бу заготівлі корму. Основні з них полягають у схильності під час бродіння зеленої маси до самозігрівання та пліснявіння, що призво- дить до значних втрат поживності корму. Негативні прояви зумовлено сповільненим молочнокислим бродінням та розвитком не- бажаної маслянокислої та гнильної мікробіо- ти в силосованій масі [2]. Ці недоліки мо- жуть бути усунені за рахунок застосування біологічних консервантів, призначення яких полягає у сприянні швидкому спрямованому перебігу молочнокислого бродіння, пригні- ченні негативних мікробіологічних процесів, що в підсумку суттєво впливає на якість корму. Аналіз останніх досліджень і публіка- цій. До початку 90-х років для заготівлі кор- мів широко використовували хімічні консер- ванти, які мають тривалий термін зберігання, універсальність та передбачувану ефектив- ність [3]. Проте низка недоліків (екологічна небезпека, агресивна дія, висока вартість) спонукають до пошуків безпечніших спосо- бів консервування [4]. Крім того, встановле- но, що деякі мікроміцети мають стійкість до дії хімічних консервантів. Удосконалення технологій консервування, пов’язаних з біо- консервантами, поступово збільшують їх за- стосування у кормовиробництві [5]. До середини 90-х років основу біоконсе- рвантів складали гомоферментативні види молочнокислих бактерій (МКБ). Але проду- куючи переважно молочну кислоту, ці види МКБ не забезпечують аеробної стабільності корму, оскільки не синтезують достатньої кількості антифунгальних речовин. Застосу- вання МКБ гетероферментативних видів, з одного боку, сприяє покращенню збережен- ня силосу в аеробних умовах за рахунок син- тезу оцтової кислоти, а з іншого — збільшує втрати поживних речовин в процесі фермен- тації. До того ж силос з підвищеним вмістом оцтової кислоти має низькі смакові якості [6–9]. За результатами досліджень низки авто- рів показано, що забезпечення високої збе- реженості та якості силосу можна досягти, застосовуючи бактерії такого виду як Bacil- lus subtilis. Передумовою їх використання у складі біоконсервантів є їхня схильність до анаеробіозу з гідролізом рослинних цукрів переважно до молочної кислоти та до утво- рення ферменту амілази, синтезу низки ан- тибіотичних та антифунгальних речовин, здатність до пептонізації білка, а не розщеп- лення до аміаку, на відміну від анаеробних гнильних бактерій [10–12]. Найбільш популярними сьогодні є бага- токомпонентні біоконсерванти, у складі яких міститься декілька видів мікроорганізмів, комбінації мікроорганізмів з ферментами або варіанти біолого-хімічних силосних добавок. За застосування таких консервантів розши- рюється спектр дії препаратів за рахунок ба- гатофункціональності властивостей його компонентів [13–16] Актуальним для вдосконалення силосу- вання є розробка біоконсервантів на основі пробіотичних мікроорганізмів, що забезпе- чить потрапляння корисних бактерій у складі силосу до шлунково-кишкового тракту тва- рин та у комплексі буде сприяти нормалізації мікробіоти, покращенню процесів травлення, стимулюванню імунітету і, як наслідок, ра- ціональному використанню кормів та підви- щенню продуктивності тварин. Мета досліджень. Дослідити вплив про- біотичних бактерій на спрямованість та ін- тенсивність мікробіологічних процесів за си- лосування зеленої маси кукурудзи. Матеріали та методи досліджень. Дос- лідження проводили в лабораторії пробіоти- ків Інституту сільськогосподарської мікро- біології та агропромислового виробництва НААН (ІСМАВ НААН). Об’єктами дослідження були культури пробіотичних бактерій Lactobacillus planta- rum (штами КТ-L18/1, L5) та Bacillus subtilis (штами ВРТ-B1, 44-р) з колекції мікроорга- нізмів лабораторії пробіотиків. Для визна- чення кількості кислоти, що накопичується досліджуваними штамами бактерій, викори- стовували стерильне знежирене молоко (для L. plantarum) та м’ясо-пептонний бульйон (МПБ) з додаванням 5 % глюкози (для B. sub- tilis). Середовища у пробірках інокулювали 0,1 см3 культури та культивували за 37 °С 14 діб. Після інкубації для визначення кис- лотності проводили титрування 0,1Н розчи- ном натрій гідроксиду NaOH [17]. Антагоні- стичну активність пробіотичних штамів за сумісного застосування визначали методом лунок. Як тест-культури використовували штами патогенних (ПМ), умовно-патогенних мікроорганізмів (УПМ) Pseudomonasаs aeru- ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2020. Вип. 32. 60 ginosa АТСС-27853 та Salmonella typhimu- rium № 89 і Staphylococcus. аureus № 906 з колекції лабораторії пробіотиків. У чашки Петрі з середовищем МПА глибинним спо- собом засівали тест-культури. Після засти- гання агару без культивування стерильним пробочним свердлом вирізали лунки діамет- ром 5–7 мм та вносили досліджувані культу- ри, вирощені у рідкому середовищі, у кіль- кості 0,2 см3. Упродовж доби чашки витри- мували в холодильнику, а потім культиву- вали у термостаті за оптимальної температу- ри росту для тест-культур. Облік результатів оцінювали за вимірюванням зон затримки росту тест-культур навколо лунки [18]. Лабораторний дослід із силосування зе- леної маси кукурудзи за участі пробіотичних бактерій проводили у півлітрових скляних ємностях. Сировина — зелена маса кукуруд- зи (фаза молочно-воскової стиглості) за воло- гості 70 %, суха маса речовин — 30 %, опти- мальне ущільнення. Досліджувані варіанти: 1. Контроль (без обробки). 2. B. subtilis 44-р. 3. L. plantarum КТ-L18/1 + L. plantarum 5. 4. L. plantarum КТ-L18/1 + B. subtilis ВРТ-B1. 5. L. plantarum КТ-L18/1 + L. planta- rum 5 + B. subtilis ВРТ-B1. Для сумісного застосування штами про- біотичних бактерій поєднували перед оброб- кою сировини у таких співвідношеннях: ва- ріант 3 — 1 : 1, варіант 4 — 2 : 1, варіант 5 — 1 : 1 : 1. Зразки законсервованої зеленої маси кукурудзи зберігали за кімнатної температу- ри в затемненому місці. Доза внесення про- біотичних штамів встановлювалась із розра- хунку 108 КУО бактерій на 1 кг рослинної сировини. На 30-у добу ферментації кукуру- дзяного силосу проводили мікробіологічні та зоотехнічні дослідження. Відбір та підготов- ку до аналізу середніх проб силосу, їх мікро- біологічні та зоотехнічні дослідження здійс- нювали загальноприйнятими методами [19]. Наявність молочнокислих бактерій визнача- ли на середовищі де Мана (MRS) та капустя- ному агарі з крейдою, підраховуючи кіль- кість колоній через 2–7 діб культивування за 37 °С ± 0,5 °С. Кількість плісеневих грибів та дріжджів визначали на середовищі Сабуро поверхневим посівом з подальшим культи- вуванням упродовж 3–4 діб (за необхіднос- ті — 7–8 діб) за температури 28 °С ± 0,5 °С. Кількість клостридій встановлювали на залі- зо-сульфітному агарі за кількістю чорних ко- лоній, що виросли у глибині середовища уп- родовж 24 год. культивування за 37 °С ± ± 0,5 °С. Визначення активної кислотності (рН) консервованого корму проводили шля- хом потенціометричного вимірювання акти- вності водневих іонів у водному екстракті на рН-метрі рН-150 МИ. Кількість вільних та зв’язаних органічних кислот визначали ме- тодом Леппера-Фліга. Визначення вмісту аміачного азоту здійснювали шляхом мікро- дифузії в чашках Конвея. Статистичну обробку даних здійснювали за загальноприйнятими методиками із залу- ченням пакету прикладних програм Micro- soft Office, їх представлено у вигляді серед- ніх значень та їх похибок (М ± m) [20]. Результати та їх обговорення. Резуль- тати дослідження синтезу молочної кислоти штамами пробіотичних бактерій як за окре- мого, так і сумісного їх застосування показа- ли, що у варіанті за поєднання двох штамів бактерій L. plantarum КТ-L18/1 та B. subtilis ВРТ-В1 кількість утвореної молочної кисло- ти була вищою, ніж у варіантах з монокуль- турами (на 0,2 % та 1 % відповідно), що, на нашу думку, є проявом явища синергізму. Сумісна комбінація двох штамів молочноки- слих бактерій не позначилася на збільшенні синтезу молочної кислоти. Кількість утворе- ної кислоти у варіанті за поєднання двох ку- льтур МКБ була дещо нижчою (2,5 %) від рівня, отриманого у варіанті за окремого ку- льтивування L. plantarum КТ-L18/1 (2,6 %) (рис. 1). Причиною цього може бути низка факторів, наприклад, недостатня сумісність штамів та прояв філогенетично закріпленого ефекту природньої конкуренції мікрооргані- змів навіть у межах одного виду, зокрема, може посилюватися репродуктивна функція одного зі штамів за рахунок іншого. Встановлено, що поєднання досліджува- них штамів пробіотичних бактерій різних та- ксономічних груп впливає на посилення ан- тагоністичної активності лише до окремих тест-культур ПМ та УПМ, зокрема до P. аeruginosa, де збільшення зон затримки їх росту відбулося на 39,8 % щодо антагоніс- тичної активності монокультури L. planta- rum КТ-L18/1 та на 16,3 % щодо антагоніс- тичної активності монокультури B. subtilis ВРТ-В1 (рис. 2). ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2020. Вип. 32. 61 Рис. 2. Антагоністична активність штамів пробіотичних бактерій L. plantarum КТ-L18/1 та B. subtilis ВРТ-В1 за поєднаної дії. Отримані результати підтверджують антагоністичну активність пробіотичних штамів щодо ПМ та УПМ. Водночас збіль- шення антагоністичної активності до деяких культур за поєднання штамів може бути пов’язане зі штамовою специфічністю, з одного боку, а з іншого — з дифузним ме- тодом дослідження, за якого виявляються лише низькомолекулярні інгібуючі речови- ни, що синтезуються штамами-антагоніста- ми [21]. Обробка зеленої маси кукурудзи дослі- джуваними пробіотичними бактеріями як у монокультурах, так і у двох або трьох шта- мових їх комбінаціях на 30-у добу фер- ментації покращила мікробіологічний стан силосованої маси проти контрольного варі- анту. Встановлено на порядок вищу чисель- ність МКБ в усіх варіантах з обробкою про- біотичними бактеріями проти контрольного варіанту. У варіантах за сумісного застосу- вання штамів пробіотичних бактерій вста- новлено вищу на 17–53 % чисельність МКБ проти варіанту з обробкою сировини одним штамом Bacillus subtilis 44-р. Відомо, що сінна паличка за рахунок синтезу субтілізи- ну та каталази здатна активізувати розмно- ження лактобацил, а тому закономірно, що в такій комбінації чисельність МКБ зростає [21]. Показано, що застосування досліджува- них пробіотичних бактерій як окремо, так і сумісно впливає на зменшення у силосованій масі чисельності грибів та дріжджів проти контрольного варіанту (без обробки сирови- ни). Встановлено від’ємну взаємозалежність між чисельністю молочнокислих бактерій та ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2020. Вип. 32. Рис. 1. Утворення молочної кислоти штамами пробіотичних бактерій за сумісного за- стосування. 0 0,5 1 1,5 2 2,5 3 В мі ст м ол оч но ї к ис ло ти , % 1 2 3 4 5 6 7 1 – B. subtilis 44-р 2 – B. subtilis ВРТ-В1 3 – L. plantarum КТ-L18/1 + B. subtilis ВРТ-B1 4 – L. plantarum КТ-L18/1 + L. plantarum 5 + B. subtilis ВРТ-B1 5 – L. plantarum КТ-L18/1 6 – L. plantarum 5 7 – L. plantarum КТ-L18/1 + L. plantarum 5 0 10 20 30 40 Ps. aeruginosa S. tiphimurium S. aureus Зони затримки росту тест-культур, мм B. subtilis B1 + L. plantarum КТ-L18/1 B. subtilis ВРТ-B1 L. plantarum КТ-L18/1 62 мікроміцетів у силосі за обробки штамами пробіотичних бактерій, що є свідченням спрямованості мікробіологічних процесів за їх впливу в бік молочнокислого бродіння та пригнічення розвитку небажаних для сило- сування мікроорганізмів (рис. 3). Підтвердженням контрольованої ферме- нтації у силосованій масі кукурудзи за впли- ву пробіотичних бактерій є аналіз вмісту ор- ганічних кислот та концентрація водневих іонів. У дослідних варіантах із застосуван- ням пробіотичних бактерій вміст молочної кислоти та співвідношення кислот були ви- щими, якщо порівняти з контрольним (без обробки). Найбільший вміст молочної кис- лоти та найкраще її співвідношення з оцто- Рис. 3. Мікробіологічні показники в кукурудзяному силосі на 30-у добу ферментації. ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2020. Вип. 32. 0 1 2 3 4 5 6 7 8 М ол оч но ки сл і б ак те рі ї, м лр д К У О /м л 1 2 3 4 5 6 1 – Вихідна сировина 2 – Контроль (не оброблений) 3 – B. subtilis 44-р 4 – L. plantarum КТ-L18/1 + L. plantarum 5 5 – L. plantarum КТ-L18/1 + B. subtilis ВРТ-B1 6 – L. plantarum КТ-L18/1 + L. L. plantarum 5 + B. subtilis ВРТ-B1 -1 0 1 2 3 4 5 6 7 Д рі ж дж і, ти с. К У О /м л 1 – Вихідна сировина 2 – Контроль (не оброблений) 3 – B. subtilis 44-р 4 – L. plantarum КТ-L18/1 + L. plantarum 5 5 – L. plantarum КТ-L18/1 + B. subtilis ВРТ-B1 6 – L. plantarum КТ-L18/1 + L. plantarum 5 + B. subtilis ВРТ-B1 0 6700 17 15 0 370 0 1000 2000 3000 4000 5000 6000 7000 8000 П лі се не ві г ри би , К У О /м л 1 – Вихідна сировина 2 – Контроль (не оброблений) 3 – B. subtilis 44-р 4 – L. plantarum КТ-L18/1 + L. plantarum 5 5 – L. plantarum КТ-L18/1 + B. subtilis ВРТ-B1 6 – L. plantarum КТ-L18/1 + L. plantarum 5 + B. subtilis ВРТ-B1 1 2 3 4 5 6 1 2 3 4 5 6 63 вою встановлено у варіанті за сумісного за- стосування L. plantarum КТ-L18/1 та B. subti- lis ВРТ-B1 (рис. 4). Показник вмісту аміачного азоту має важливе значення для аналізу перебігу фер- ментативних процесів у силосі, оскільки чим менше білка в процесі силосування пе- рейде в аміак, тим більше його залишиться у кормі у доступній для тварин формі. За ре- зультатами досліджень найменший вміст аміачного азоту в кукурудзяному силосі від- значався у варіанті сумісного застосування двох штамів молочнокислих бактерій (7 %), дещо вищий — у варіанті за поєднаного за- стосування штамів молочнокислих бактерій та B. subtilis (7,75 %), як показано на рис. 5. Рис. 5. Вміст аміачного азоту в кукурудзяному силосі на 30-у добу ферментації, M ± m. Висновки. Використання пробіотичних штамів бактерій під час силосування зеленої маси кукурудзи сприяє покращенню мікро- біологічних процесів за дозрівання силосу. Найбільше зростання чисельності молочно- кислих бактерій на фоні найнижчого рівня чисельності грибів та дріжджів спостеріга- ється за сумісного застосування двох дослі- джуваних штамів пробіотичних бактерій різ- них таксономічних груп. За рахунок застосування комбінації шта- мів L. plantarum КТ-L18/1 та B. subtilis ВРТ- B1 під час обробки зеленої маси кукурудзи в лабораторних дослідах показано накопичен- ня найбільшого вмісту молочної кислоти, оптимальне її співвідношення з оцтовою ки- слотою та зменшення вмісту аміачного азо- ту, що сприяє кращому збереженню пожив- них речовин у кормі. ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА 1. Гноевий В. І., Головко В. О., Трішин О. К., Гноевий І. В. Годівля високопродуктивних корів. Посібник. Х. : Прапор, 2009. 368 с. ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2020. Вип. 32. Рис. 4. Вміст молочної та оцтової кислот у кукурудзяному силосі на 30-у добу фермен- тації. 0 0,5 1 1,5 2 2,5 3 3,5 молочна кислота оцтова кислота М ол оч на т а оц то ва к ис ло ти , % 1 – Контроль (не оброблений) 2 – B. subtilis 44-р 3 – L. plantarum КТ-L18/1 + L. plantarum 5 4 – L. plantarum КТ-L18/1 + B. subtilis ВРТ-B1 5 – L. plantarum КТ-L18/1 + L. plantarum 5 + B. subtilis ВРТ-B1 0 2 4 6 8 10 12 А мі ач ни й аз от , % 1 - Контроль (не оброблений) 2 - B. subtilis 44-р 3 - L. plantarum КТ-L18/1 + L. plantarum 5 4 - L. plantarum КТ-L18/1 + B. subtilis ВРТ-B1 5 - L. plantarum КТ-L18/1 + L. plantarum 5 + B. subtilis ВРТ-B1 1 2 3 4 5 1 2 3 4 5 1 2 3 4 5 64 2. Победнов Ю. А., Косолапов В. М. Итоги и основные направления развития теории силосо- вания на современном этапе. Проблемы биологии продуктивных животных. 2014. № 1. С. 21–36. 3. Davies D. R. Silage inoculants — where next? Proceedings of the 14th International Sympo- sium of Forage Conservation (March 17–19, Brno, Czechia). Brno, Czechia. 2010. P. 32–39. 4. Пахомов И. Я., Разумовский Н. П. Полно- ценное кормление высокопродуктивных коров. Справочное пособие. Витебск. УОВГАВМ, 2006. 108 с. 5. Davidson M. P. Chemical preservatives and natural antimicrobial compounds. In: Food micro- biology: Fundamentals and frontiers. Washington : ASM press, 2001. Р. 593–627. 6. da Silva N. C., Nascimento C. F., Nasci- mento F. A., de Resende F. D., Daniel J. L. P., Si- queira G. R. Fermentation and aerobic stability of rehydrated corn grain silage treated with different doses of Lactobacillus buchneri or a combination of Lactobacillus plantarum and Pediococcus acidilacti- ci. Journal of Dairy Science. 2018. Vol. 101. P. 4158– 4167 https://doi.org/10.3168/jds.2017-13797 7. Li X., Xu W., Yang J., Zhao H., Pan C, Ding X., Yang Y. Effects of applying lactic acid bacteria to the fermentation on a mixture of corn steep liquor and air-dried rice straw. Animal Nutrition. 2016. Vol. 2, № 3. P. 229–233. https://doi.org/10.1016/ j.aninu.2016.04.003 8. Шурхно Р. А. Микробиологический пре- парат на основе гомоферментативных штаммов Lactobacillus plantarum, выделенных из природ- ных источников для биоконсервирования расти- тельных ресурсов (обзор проведенных исследо- ваний в период с 2000 по 2015 г.) Ученые записки Казанского университета. Серия Естественные науки. 2016. Т. 158. Кн. 1. С. 5–22. 9. Косолапова В. Г., Осипян Б. А. Эффектив- ность силосования кукурузы гетероферментати- вными молочнокислыми бактериями. Многофун- кциональное адаптивное кормопроизводство. Сборник научных трудов. 2015. Вып. 6 (54). С. 257–263. 10. Максимова Х. И. Cилосование кормовых культур с использованием биопрепаратов. Мос- ковский экономический журнал. 2019. № 3. С. 331–337. https://doi.org/10.24411/2413-046Х- 2019-13009 11. Победнов Ю. А., Мамаев А. А. Эффекти- вность применения бактерий вида Bacillus sub- tilis при силосовании и сенажировании трав. Ве- теринарная патология. 2005. № 1. С. 90–96. 12. Былгаева А. А., Тарабукина Н. П., Некс- троев М. П., Парникова С. И. Использование пробиотика в качестве консерванта при заго- товке растительнх кормов. Международный нау- чно-исследовательский журнал. 2016. № 11(53) С. 151–153. https://doi.org/10.18454/IRJ.2016.53.020 13. Queiroz O. C. M., Adesogan A. T., Arrio- la K. G., Queiroz M. F. S. Effect of a dual-purpose inoculant on the quality and nutrient losses from corn silage produced in farm-scale silos. Journal of Dairy Science. 2012. Vol. 95, № 6. P. 3354–3362. https://doi.org/10.3168/jds.2011-5207 14. Балпанов Д. С., Тен О. А., Есепбай Г. Е., Барбасова С. К. Технология получения закваски для силосования грубостебельчатых кормов с использованием молочнокислых и пропионово- кислых бактерий. Биотехнология. Теория и прак- тика. 2014. № 1. С. 79–84. 15. Косолапова Е. В. Результаты исследова- ний заготовки силоса с комбинацией консерван- тов. Вестник Ульяновской государственной сель- скохозяйственной академии : научно-теорети- ческий журнал. 2016. № 4 (36) С. 123–130. https:// doi.org/10.18286/1816-4501-2016-4-123-130 16. Карташов М. А., Воинова Т. М., Серге- ева А. В., Стацюк Н. В., Роговский С. В., Гребе- нева Я. О., Дурникин Д. А. Разработка сухого бак- териального препарата для силосования с опти- мальным соотношением молочнокислых и про- пионовокислых культур. Бiологiчний вiсник МДПУ імені Богдана Хмельницького. 2016. № 6 (3), С. 219–228. https://dx.doi.org/10.15421/201689 17. Квасников Е. И., Нестеренко О. А. Мо- лочнокислые бактерии и пути их использования. М. : Наука, 1975. 392 с. 18. Иркитова А. Н., Каган Я. Р. Методы оп- ределения антагонистической активности молоч- нокислых бактерий. Сибирский научно-иссле- довательский институт сыроделия Россельхоза- кадемии. Барнаул : ГНУ, 2011. 10 с. 19. Петухова Е. А., Бессарабова Р. Ф., Хале- нева Л. Д., Антонова О. А. Зоотехнический ана- лиз кормов. М. : Агропромиздат, 1989. 239 c. 20. Коросов А. В., Горбач В. В. Компьютер- ная обработка биологических данных. Петроза- водск : ПетрГУ, 2016. 96 с. 21. Иркитова А. Н., Гребенщикова А. В., Ма- цюра А. В. Антагонистическая активность штам- мов Bacillus subtilis, выделенных из различных источников. Ukrainian Journal of Ecology. 2018. Вип. 8(2). С. 354–364. https://doi.org/10.15421/ 2018_354 Отримано 20.08.2020 ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2020. Вип. 32. 65 https://doi.org/10.35868/1997-3004.32.58-66 UDC 579.64:579.864:579.852:664.8.03:633.15 INFLUENCE OF PROBIOTIC BACTERIA ON THE TENDENCY AND INTENSITY OF MICROBIOLOGICAL PROCESSES DURING ENSILAGE OF CORN GREEN CROP N. O. Kravchenko, O. M. Dmytruk, N. M. Furs Institute of Agricultural Microbiology and Agroindustrial Manufacture, NAAS, Chernihiv e-mail: nat.probiotik@gmail.com Objective. To study the influence of probiotic bacteria on the tendency and intensity of micro- biological processes during ensilage of corn green crop. Methods. Microbiological. zootechnical, statistical. Results. The content of lactic acid in the silage obtained with two strains of Lactobacil- lus plantarum КT-L18/1 and Bacillus subtilis ВРТ-В1 is higher than in the variants with monocul- tures of these strains (0.2 % and 1 %, respectively). Enhancement of antagonistic activity upon the combination of the studied strains of probiotic bacteria of different taxonomic groups is registered only for individual test cultures, in particular for Pseudomonas aeruginosa. Treatment of corn green crop under the laboratory conditions with the studied probiotic bacteria in both monocul- tures and two or three strain combinations at Day 30 of fermentation helped to improve the micro- biological state of the ensiled mass compared to the control variant (without introduction of micro- organisms). The combined use of L. plantarum КT-L18/1 and B. subtilis ВРТ-В1 revealed a 53 % higher number of lactic acid bacteria compared to the variant with the treatment of raw materials with one strain of B. subtilis 44-p. The highest content of lactic acid and its best ratio with acetic acid was found in the variant with the combined use of L. plantarum КТ-L18/1 and B. subtilis ВРТ- B1. The lowest content of ammonia nitrogen was registered in the variant with the combined use of two strains of lactic acid bacteria (7 %), slightly higher — in the variant with the combined use of strains of lactic acid bacteria and B. subtilis (7.75 %). Conclusion. The use of probiotic strains of bacteria in the ensilage of corn green crop helps to improve microbiological processes during the maturation of silage. The greatest increase in the number of lactic acid bacteria against the back- ground of the lowest number of fungi and yeast is registered upon co-application of two studied strains of probiotic bacteria of different taxonomic groups, which indicates better aerobic stability of feed. Due to the use of a combination of strains of L. plantarum КT-L18/1 and B. subtilis ВРТ-B1 in the treatment of corn green crop in the laboratory experiments, the accumulation of the highest content of lactic acid, its optimal ratio to acetic acid and reducing ammonia nitrogen, which con- tributes to better retention of nutrients in the feed was shown. Keywords: probiotic bacteria, lactic acid bacteria, corn silage, antagonistic activity, microbio- logical processes. REFERENCES 1. Gnoevij, V. І., Golovko, V. O., Trіshin, O. K., Gnoevij, І. V. (2009) Godіvlya visokoproduktivnih korіv. [Feeding highly productive cows]. Kharkiv: Prapor [in Ukrainian]. 2. Pobednov, Yu. A., Kosolapov, V. M. (2014). Itogi i osnovnye napravleniya razvitiya teorii siloso- vaniya na sovremennom etape [The results and the main directions of the development of the theory of silation at the present stage]. Problemy biologii produktivnyh zhivotnyh — Problems of the biology of productive animals № 1. 21–36 [in Russian]. 3. Davies, D. R. (2010). Silage inoculants — where next? Proceedings of the 14th International Symposium of Forage Conservation (March 17–19, Brno, Czechia). Brno, Czechia. 32–39. 4. Pahomov, I. YA., & Razumovskij, N. P. (2006). Polnocennoe kormlenie vysokoproduktivnyh korovyu. Spravochnoe posobie. [Full feeding of high-yielding cows. Reference manual.] Vitebsk: UOVGAVM [in Russian]. 5. Davidson, M. P. (2001). Chemical preserva- tives and natural antimicrobial compounds. In: Food microbiology: Fundamentals and frontiers. Washing- ton: ASM press. 593–627. 6. da Silva, N. C., Nascimento, C. F., Nasci- mento, F. A., de Resende, F. D., Daniel, J. L. P. & Siqueira G. R. (2018). Fermentation and aerobic sta- bility of rehydrated corn grain silage treated with ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2020. Вип. 32. 66 different doses of Lactobacillus buchneri or a com- bination of Lactobacillus plantarum and Pediococ- cus acidilactici. Journal of Dairy Science, 101, 4158–4167 https://doi.org/10.3168/jds.2017-13797. 7. Li X., Xu W., Yang J., Zhao H., Pan C., Ding X., & Yang Y. (2016). Effects of applying lac- tic acid bacteria to the fermentation on a mixture of corn steep liquor and air-dried rice straw. Animal Nutrition, 2(3), 229–233 https://doi.org/10.1016/ j.aninu.2016.04.003 8. Shurhno, R. A. (2016). Mikrobiologicheskij preparat na osnove gomofermentativnyh shtammov lactobacillus plantarum, vydelennyh iz prirodnyh istochnikov dlya biokonservirovaniya rastitel’nyh resursov [Microbiological drug based on homo-fer- mentive strains Lactobacillus plantarum, isolated from natural sources for bioconservation of plant re- sources]. Uchenye zapiski Kazanskogo universiteta. Seriya estestvennye nauki — Scientists note from Kazan University. Natural Sciences Series, 158(1), 5–22 [in Russian]. 9. Kosolapova, V. G. & Osipyan, B. A. (2015). Effektivnost’ silosovaniya kukuruzy geterofermenta- tivnymi molochnokislymi bakteriyami [Effective- ness of corn silation by hetero-fermented lactic acid bacteria]. Mnogofunkcional’noe adaptivnoe kormo- proizvodstvo. Sbornik nauchnyh trudov — Multifun- ctional adaptive forage production. A collection of scientific works, 6(54), 257–263 [in Russian]. 10. Maksimova, H. I. (2019). Cilosovanie kor- movyh kul’tur s ispol’zovaniem biopreparatov [Sim- iting of fodder crops using biologics]. Moskovskij ekonomicheskij zhurnal — Moscow Economic Jour- nal, 3, 331–337. https://doi.org/10.24411/2413- 046Х-2019-13009 [in Russian]. 11. Pobednov, Yu. A., & Mamaev, A. A. (2005). Effektivnost’ primeneniya bakterij vida Ba- cillus subtilis pri silosovanii i senazhirovanii trav [Effectiveness of the use of bacteria Bacillus subtilis in silation and haying herbs]. Veterinarnaya pato- logiya — Veterinary pathology, 1, 90–96 [in Rus- sian]. 12. Bylgaeva, A. A., Tarabukina, N. P., Nekst- roev, M. P., & Parnikova, S. I. (2016). Ispol’zovanie probiotika v kachestve konservanta pri zagotovke rastitel’nh kormov [Use of the probiotic as a pre- servative in the preparation of plant feed]. Mezhdu- narodnyj nauchno-issledovatel’skij zhurnal — Inter- national Research Journal, 11(53), 151–153. https://doi.org/10.18454/IRJ.2016.53.020 [in Rus- sian]. 13. Queiroz, O. C. M., Adesogan, A. T., Arri- ola, K. G., & Queiroz, M. F. S. (2012). Effect of a dual-purpose inoculant on the quality and nutrient losses from corn silage produced in farm-scale silos. Journal of Dairy Science, 95(6), 3354–3362. https://doi.org/10.3168/ jds.2011-5207 14. Balpanov, D. S., Ten, O. A., Esepbaj, G. E., & Barbasova, S. K. (2014). Tekhnologiya poluche- niya zakvaski dlya silosovaniya grubostebel’chatyh kormov s ispol’zovaniem molochnokislih i propi- onovokislyh bakterіj [The technology of obtaining sourdough for silage of rough-esque feed using lac- tic acid and propion acid bacteria]. Biotekhnologiya. Teoriya i praktika — Biotechnology. Theory and practice, 1, 79–84 [in Russian]. 15. Kosolapova, E. V. (2016). Rezul’taty issle- dovanij zagotovki silosa s kombinaciej konservan- tov. Vestnik Ul’yanovskoj gosudarstvennoj sel’sko- hozyajstvennoj akademii : nauchno-teoreticheskij zhurnal, 4(36), 123–130. https://doi.org/10.18286/ 1816-4501-2016-4-123-130 [in Russian]. 16. Kartashov M. A., Voinova T. M., Serge- eva A. V., Stacyuk N. V., Rogovskij S. V., Grebe- neva Ya. O., & Durnikin D. A. (2016). Razrabotka suhogo bakterial’nogo preparata dlya silosovaniya s optimal’nym sootnosheniem molochnokislyh i pro- pionovokislyh kul’tur. Biologichnij visnik MDPU іmenі Bogdana Hmel’nic’kogo, 6(3). 219–228. https://dx.doi.org/10.15421/201689 [in Russian]. 17. Kvasnikov, E. I. & Nesterenko, O. A. (1975). Molochnokislye bakterii i puti ih ispol’zovaniya. Moskva: Nauka [in Russian]. 18. Irkitova, A. N., & Kagan, Ya. R. (2011). Metody opredeleniya antagonisticheskoj aktivnosti molochnokislyh bakterij. Barnaul: GNU [in Rus- sian]. 19. Petuhova, E. A., Bessarabova, R. F., Hale- neva, L. D., & Antonova, O. A. (1989). Zootekh- nicheskij analiz kormov [Animal feed analysis]. Moskva: Agropromizdat [in Russian]. 20. Korosov, A. V., Gorbach, V. V. (2016). Komp’yuternaya obrabotka biologicheskih dannyh [Computer processing of biological data]. Petroza- vodsk: PetrGU [in Russian]. 21. Irkitova, A. N., Grebenshchikova, A. V., & Macyura, A. V. (2018). Antagonisticheskaya ak- tivnost’ shtammov Bacillus subtilis, vydelennyh iz razlichnyh istochnikov [Antagonistic activity of Ba- cillus subtilis strains isolated from various sources]. Ukrainian Journal of Ecology, 8(2). 354–364. https://doi.org/10.15421/2018_354 [in Russian]. Received 20.08.2020 ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2020. Вип. 32.
id	oai:ojs2.smic.in.ua:article-342
institution	Agriciltural microbiology
keywords_txt_mv	keywords
language	Ukrainian
last_indexed	2026-07-23T01:11:17Z
publishDate	2021
publisher	Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	smicinua/c8/250c8b99f9fc2884fe4dd91b68986bc8.pdf
spelling	oai:ojs2.smic.in.ua:article-3422026-07-22T10:10:47Z INFLUENCE OF PROBIOTIC BACTERIA ON THE TENDENCY AND INTENSITY OF MICROBIOLOGICAL PROCESSES DURING ENSILAGE OF CORN GREEN CROP ВПЛИВ ПРОБІОТИЧНИХ БАКТЕРІЙ НА СПРЯМОВАНІСТЬ ТА ІНТЕНСИВНІСТЬ МІКРОБІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ЗА СИЛОСУВАННЯ ЗЕЛЕНОЇ МАСИ КУКУРУДЗИ Кравченко, Н. О. Дмитрук, О. М. Фурс, Н. М. probiotic bacteria, lactic acid bacteria, corn silage, antagonistic activity, microbiological processes пробіотичні бактерії, молочнокислі бактерії, кукурудзяний силос, антагоністична активність, мікробіологічні процеси Objective. To study the influence of probiotic bacteria on the tendency and intensity of microbiological processes during ensilage of corn green crop. Methods. Microbiological. zootechnical, statistical. Results. The content of lactic acid in the silage obtained with two strains of Lactobacillus plantarum КT-L18/1 and Bacillus subtilis ВРТ-В1 is higher than in the variants with monocultures of these strains (0.2 % and 1 %, respectively). Enhancement of antagonistic activity upon the combination of the studied strains of probiotic bacteria of different taxonomic groups is registered only for individual test cultures, in particular for Pseudomonas aeruginosa. Treatment of corn green crop under the laboratory conditions with the studied probiotic bacteria in both monocultures and two or three strain combinations at Day 30 of fermentation helped to improve the microbiological state of the ensiled mass compared to the control variant (without introduction of microorganisms). The combined use of L. plantarum КT-L18/1 and B. subtilis ВРТ-В1 revealed a 53 % higher number of lactic acid bacteria compared to the variant with the treatment of raw materials with one strain of B. subtilis 44-p. The highest content of lactic acid and its best ratio with acetic acid was found in the variant with the combined use of L. plantarum КТ-L18/1 and B. subtilis ВРТB1. The lowest content of ammonia nitrogen was registered in the variant with the combined use of two strains of lactic acid bacteria (7 %), slightly higher — in the variant with the combined use of strains of lactic acid bacteria and B. subtilis (7.75 %). Conclusion. The use of probiotic strains of bacteria in the ensilage of corn green crop helps to improve microbiological processes during the maturation of silage. The greatest increase in the number of lactic acid bacteria against the background of the lowest number of fungi and yeast is registered upon co-application of two studied strains of probiotic bacteria of different taxonomic groups, which indicates better aerobic stability of feed. Due to the use of a combination of strains of L. plantarum КT-L18/1 and B. subtilis ВРТ-B1 in the treatment of corn green crop in the laboratory experiments, the accumulation of the highest content of lactic acid, its optimal ratio to acetic acid and reducing ammonia nitrogen, which contributes to better retention of nutrients in the feed was shown. Мета. Дослідити вплив пробіотичних бактерій на спрямованість та інтенсивність мікробіологічних процесів за силосування зеленої маси кукурудзи. Методи. Мікробіологічні, зоотехнічні, статистичні. Результати. Вміст молочної кислоти у силосі, отриманому за участі двох штамів бактерій Lactobacillus plantarum КТ-L18/1 та Bacillus subtilis ВРТ-В1, є вищим, ніж у варіантах з монокультурами цих штамів (на 0,2 % та 1 % відповідно). Посилення антагоністичної активності за комбінації досліджуваних штамів пробіотичних бактерій різних таксономічних груп спостерігається лише до окремих тест-культур, зокрема до Pseudomonas аeruginosa. Обробка в лабораторних умовах зеленої маси кукурудзи досліджуваними пробіотичними бактеріями як в монокультурах, так і за двох або трьох штамових їх комбінацій на 30-у добу ферментації сприяла покращенню мікробіологічного стану силосованої маси проти контрольного варіанту (без інтродукції мікроорганізмів). За сумісного застосування L. plantarum КТ-L18/1 та B. subtilis ВРТ-В1 виявлено вищу на 53 % чисельність молочнокислих бактерій проти варіанту з обробкою сировини одним штамом B. subtilis 44-р. Найбільший вміст молочної кислоти та найкраще її співвідношення з оцтовою встановлено у варіанті за сумісного застосування L. plantarum КТ-L18/1 та B. subtilis ВРТ-B1. Найменший вміст аміачного азоту відзначено у варіанті за сумісного застосування двох штамів молочнокислих бактерій (7 %), дещо вищий — у варіанті за сумісного застосування штамів молочнокислих бактерій та B. subtilis (7,75 %). Висновки. Використання пробіотичних штамів бактерій за силосування зеленої маси кукурудзи сприяє покращенню мікробіологічних процесів під час дозрівання силосу. Найбільше зростання чисельності молочнокислих бактерій на фоні найнижчого рівня чисельності грибів та дріжджів спостерігається за сумісного застосування двох досліджуваних штамів пробіотичних бактерій різних таксономічних груп, що вказує на кращу аеробну стабільність корму. За рахунок застосування комбінації штамів L. plantarum КТ-L18/1 та B. subtilis ВРТ-B1 під час обробки зеленої маси кукурудзи в лабораторних дослідах показано накопичення найбільшого вмісту молочної кислоти, оптимальне її співвідношення з оцтовою кислотою та зменшення вмісту аміачного азоту, що сприяє кращому збереженню поживних речовин у кормі. Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2021-01-04 Article Article Рецензована Стаття application/pdf https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/342 10.35868/1997-3004.32.58-66 Agricultural microbiology; Vol. 32 (2021): Agriciltural microbiology; 58-66 Сільськогосподарська мікробіологія; Том 32 (2021): Сільськогосподарська мікробіологія; 58-66 1997-3004 10.35868/1997-3004.32 uk https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/342/427 Авторське право (c) 2021 N. O. Kravchenko, O. M. Dmytruk, N. M. Furs https://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	пробіотичні бактерії молочнокислі бактерії кукурудзяний силос антагоністична активність мікробіологічні процеси Кравченко, Н. О. Дмитрук, О. М. Фурс, Н. М. ВПЛИВ ПРОБІОТИЧНИХ БАКТЕРІЙ НА СПРЯМОВАНІСТЬ ТА ІНТЕНСИВНІСТЬ МІКРОБІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ЗА СИЛОСУВАННЯ ЗЕЛЕНОЇ МАСИ КУКУРУДЗИ
title	ВПЛИВ ПРОБІОТИЧНИХ БАКТЕРІЙ НА СПРЯМОВАНІСТЬ ТА ІНТЕНСИВНІСТЬ МІКРОБІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ЗА СИЛОСУВАННЯ ЗЕЛЕНОЇ МАСИ КУКУРУДЗИ
title_alt	INFLUENCE OF PROBIOTIC BACTERIA ON THE TENDENCY AND INTENSITY OF MICROBIOLOGICAL PROCESSES DURING ENSILAGE OF CORN GREEN CROP
title_full	ВПЛИВ ПРОБІОТИЧНИХ БАКТЕРІЙ НА СПРЯМОВАНІСТЬ ТА ІНТЕНСИВНІСТЬ МІКРОБІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ЗА СИЛОСУВАННЯ ЗЕЛЕНОЇ МАСИ КУКУРУДЗИ
title_fullStr	ВПЛИВ ПРОБІОТИЧНИХ БАКТЕРІЙ НА СПРЯМОВАНІСТЬ ТА ІНТЕНСИВНІСТЬ МІКРОБІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ЗА СИЛОСУВАННЯ ЗЕЛЕНОЇ МАСИ КУКУРУДЗИ
title_full_unstemmed	ВПЛИВ ПРОБІОТИЧНИХ БАКТЕРІЙ НА СПРЯМОВАНІСТЬ ТА ІНТЕНСИВНІСТЬ МІКРОБІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ЗА СИЛОСУВАННЯ ЗЕЛЕНОЇ МАСИ КУКУРУДЗИ
title_short	ВПЛИВ ПРОБІОТИЧНИХ БАКТЕРІЙ НА СПРЯМОВАНІСТЬ ТА ІНТЕНСИВНІСТЬ МІКРОБІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ЗА СИЛОСУВАННЯ ЗЕЛЕНОЇ МАСИ КУКУРУДЗИ
title_sort	вплив пробіотичних бактерій на спрямованість та інтенсивність мікробіологічних процесів за силосування зеленої маси кукурудзи
topic	пробіотичні бактерії молочнокислі бактерії кукурудзяний силос антагоністична активність мікробіологічні процеси
topic_facet	probiotic bacteria lactic acid bacteria corn silage antagonistic activity microbiological processes пробіотичні бактерії молочнокислі бактерії кукурудзяний силос антагоністична активність мікробіологічні процеси
url	https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/342
work_keys_str_mv	AT kravčenkono influenceofprobioticbacteriaonthetendencyandintensityofmicrobiologicalprocessesduringensilageofcorngreencrop AT dmitrukom influenceofprobioticbacteriaonthetendencyandintensityofmicrobiologicalprocessesduringensilageofcorngreencrop AT fursnm influenceofprobioticbacteriaonthetendencyandintensityofmicrobiologicalprocessesduringensilageofcorngreencrop AT kravčenkono vplivprobíotičnihbakteríjnasprâmovanístʹtaíntensivnístʹmíkrobíologíčnihprocesívzasilosuvannâzelenoímasikukurudzi AT dmitrukom vplivprobíotičnihbakteríjnasprâmovanístʹtaíntensivnístʹmíkrobíologíčnihprocesívzasilosuvannâzelenoímasikukurudzi AT fursnm vplivprobíotičnihbakteríjnasprâmovanístʹtaíntensivnístʹmíkrobíologíčnihprocesívzasilosuvannâzelenoímasikukurudzi

ВПЛИВ ПРОБІОТИЧНИХ БАКТЕРІЙ НА СПРЯМОВАНІСТЬ ТА ІНТЕНСИВНІСТЬ МІКРОБІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ЗА СИЛОСУВАННЯ ЗЕЛЕНОЇ МАСИ КУКУРУДЗИ

Institution

Ähnliche Einträge